13MEDICINE
УЛЬТРАСТРУКТУРНА OPГAШЗAЩЯ ПAPOДOНTA ПРИ ЧOTИPЬOХTИЖНЕBIЙ ДП OПIOÏДНOГO АНАЛЬГЕТИКА
Кандидат медичних наук, доцент Фж В. Б. Кандидат медичних наук, доцент Пальтов С. В. Доктор медичних наук, професор Кривко Ю. Я.
Львгвський нацгональний медичний утверситет гмеш Данила Галицького, кафедра нормальног анатомп, м. Льв1в, Украгна
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_sr/30092019/6677
ARTICLE INFO
ABSTRACT
Received 15 July 2019 Accepted 17 September 2019 Published 30 September 2019
KEYWORDS
cellular components of the periodontium, rats, experimental opioid exposure.
This paper presents the results of an electron microscopic study of the cellular components of periodontal tissues with experimental exposure to opioids for 28 days. It has been established that degenerative-destructive changes in all structural components of the periodontium occur during the four-week action of the opioid analgesic. The researches carried out in the future can serve for the differential characterization of the destructive manifestations arising during the short and long-term action of opioid analgesics at the ultrastructural level.
Citation: Фк В. Б., Пальтов £. В., Кривко Ю. Я. (2019) Ultrastrukturna Orhanizatsiia Parodonta pry Chotyrokhtyzhnevii Dii Opioidnoho Analhetyka. Science Review. 7(24). doi: 10.31435/rsglobal_sr/30092019/6677
Copyright: © 2019 ©iK B. E., narnTOB €. B., KpiiBKo TO. fl. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Результата статп вщповщають плану наукових дослщжень Львiвського нащонального медичного ушверситету iменi Данила Галицького i е частиною науково-дослщно! теми кафедри нормально! анатомп «Структурна оргашзащя, ангюаритектошки та антропометричш особливосп оргашв у внутршньо та позаутробному перюдах розвитку, за умов екзо- та ендопатогенних факторiв» (номер держреестрацп 0115Ш00041) впродовж 2015 - 2019 рр.
Вступ. Структурна реоргашзащя оргашв на кштинному рiвнi при рiзнiй тривалосп ди знеболюючих препарата ошо!дного ряду залишаеться актуальною проблемою сучасно! морфологи та кшшчно! медицини [1 - 3]. Ошо!дш анальгетики мають широке застосування як протикашльов1 засоби, при аналгези, ткуванш ошо!дно! наркомани, а також при блокадi гострого чи хронiчного болю помiрно! та сильно! iнтенсивностi [3 - 6]. Беззаперечно, що не лише довготривале, але 1 короткотривале використання ошо!дних анальгетикiв в кшшчнш практицi, яке невпинно зростае щороку, може зумовлювати патологiчнi змiни в органах i системах, зокрема, в органах ротово! порожнини, тканинах пародонта [7-9]. У зв'язку з чим, все частше зус^чаються науковi дослщження, спрямованi на вивчення морфологiчно! картини в рiзних тканинах i органах, що виникають при дi! ошо!ду впродовж короткого чи тривалого термшв застосування [10 - 13]. Проте, на сьогоднi досi залишаються невивченими питання впливу опiо!ду на тканини пародонтального комплексу в раннi термши, що може слугувати морфологiчним шдгрунтям для розумiння розвитку патологiчного процесу в пародонтi на ультраструктурному рiвнi.
Матерiали i методи дослiджень. Матерiалом дослiдження слугували 20 бiлих щурiв-самцiв репродуктивного вiку лiнi! Wistar, масою 200 г, вiком 4,5 - 5,5 мюящв. Пiддослiднi тварини були розподшеш на 2 групи. Першу групу складали iнтактнi тварини. До друго! групи
входили 8 щурiв-самцiв, яким здшснювали щоденно, одноразово внутрiшньом'язовi ш'екцн ото1дного анальгетика налбуфш протягом чотирьох тижнiв. Початкова доза становила 0,212 мг/кг, яку впродовж 3 i 4 тижнiв збшьшили до 0,225 мг/кг. Для одноразового введення, згiдно з iнструкцieю препарату, використовували середню разову терапевтичну дозу, яку визначали з урахуванням середньо! ваги тддостднох групи. Зважування тварин виконували один раз на два тижш [14]. Контролем слугували 5 щурiв-самцiв, яким вводили 0,9 % розчин хлориду натрда. Усi статевозрш щури знаходились в умовах вiварiю i робота, що стосувалася питань утримання, догляду та iншi маншуляцп проводилися iз дотриманням положень "Свропейсько! конвенцп про захист хребетних тварин, яю використовуються для експериментальних та шших наукових цшей". Перед проведенням забору матерiалу тварин присипляли внутршньоочеревинним введенням тiопенталу натрiю (25 мг/1 кг). Для електронно-мiкроскопiчного дослщження використали фрагменти м'яких тканин пародонта в дшянщ ясенного краю щелеп. Препарати для ультраструктурного дослiдження готували згiдно загальноприйнято! методики [15].
Результати. В епiтелiальнiй пластинцi вшьно1 дшянки ясен спостерiгаeться збiльшення цитоплазми базального шару епiтелiоцитiв за рахунок И набряку. Зменьшуеться И електронна щшьшсть, наявнi безструктурнi дiлянки, погано контуруються тонофiламенти, частина !х лiзуеться. М^охондрш небагато, вони гiпертрофованi, з електронносв^лим матриксом, подекуди з зруйнованими кристами. Бшьшють ядер мають свiтлу карюплазму, мало рибосомальних гранул, вiдсутнi ядерця. Карюлема ядер нерiвна, наявнi И окремi швагшацн, перинуклеарний простiр мюцями нечiткий. Пошкодженi мiжклiтиннi контакти за рахунок локальних потовщень мiжклiтинних просторiв (рис. 1).
Рис. 1. Ультраструктура еттелт вмьног частини ясен щура через чотири тижш при застосуванш отогду. Мжрофотограф1я. Зб. х9000. Ядро (1) 7 цитоплазма (2) еттел1оцита базального шару, твагтащя кар1олеми (3), пошкоджеш м1тохондрИ' (4).
В цей термш дослщу субмшроскошчно встановлено зростання кератозу. В цитоплазмi ештелюципв остистого шару i особливо зернистого шарiв спостериаеться злипання тонофшамеипв у подовгасто1 форми пучки, що мають тдвищену осмiофiльнiсть. У цитоплазмi клiтин особливо зернистого шару багато електроннощшьних включень кератогiалiну, вони мають рiзнi розмiри. Ядра епiтелiоцитiв мають невеликi розмiри, подовгасту форму, карiолема значно швагшована. Десмосомальнi контакти мiсцями нечiтко структуроваш, осмiофiльнi (рис. 2). Субмiкроскопiчнi дослщження ештелда ясенно1 борозни тварин ще1 групи також виявили бiльшi вираженi змiни його клiтин. У ештелюцитах ядра мають неправильну форму за рахунок швагшацш карiолеми, iнодi вони досить глибою.
Характерний набряк цитоплазми ештелюципв базального i шипуватого шарiв, спостерiгаються електронносвiтлi безструктурнi И д^нки. Також наявнi пошкодженi органели, мггохондрп зi свiтлим матриксом i залишками крист, тонофiламенти фрагментованi, лiзованi. Мiжклiтинних контактiв визначаеться небагато, плазмолеми клпин нечiтко контурованi (рис. 3).
Рис. 2. Ультраструктура еттелт выьног частини ясен щура через чотири тижш при застосуванн отогду. Мжрофотограф1я. Зб. х9000. Еттелюцит остистого шару. Ядро з ¡нвагтащями кар1олеми (1), пучки тонофтамент1в (2).
Субмшроскошчш дослщження прикршлено! частини ясен тварин через чотири тижш при застосуванш ото!ду виявили змши подiбнi при двохтижневш ди ото!ду. Еттелюцити мають плоску форму, подовгастi ядра з глибокими iнвагiнацiями карiолеми. Осмiофiльнi дшянки гетерохроматину локалiзованi переважно бiля ядерно! оболонки.
Рис. 3. Ультраструктура еттелт ясенног борозни щура через чотири тижш при застосуванм отогду. Мжрофотограф1я. Зб. х9000. Неправильног форми ядро (1), електронносв1тла, безструктурна дыянка цитоплазми (2) еттелюцита.
У цитоплазмi е поодиною мгтохондри з просв^леним матриксом, редукованими кристами. Мiжклiтиннi простори широкi, в них спостерiгаються цитоплазматичт вирости та !х фрагменти (рис. 4).
Рис. 4. Ультраструктура еттелт прикртленог частини ясен щура через чотири тижт при застосуванн отогду. Мжрофотограф1я. Зб. х12000. Подовгасте з ¡нвагтащями ядро (1), мтохондр1я (2), м1жклтинний прост1р (3).
Електронном^оскошчт дослщження перюдонта тварин експериментально! групи через чотири тижнi при застосуваннi ошо!ду виявили наростання змiн структурних компонента. Спостерiгаютъся дiлянки розшарування колагенових волокон, часткова !х фрагментацiя. Зростае набряк аморфного компоненту м1жклттинно! речовини сполучно! тканини. Порушуетъся структура ядер фiбробластiв, вони неправильно! форми за рахунок значних iнвагiнацiй карiолеми. У карiоплазмi багато гетерохроматину. Цитоплазма мае гомогенний вигляд, в н1й мала юльюсть органел (рис. 5).
Рис. 5. Ультраструктура пер1одонта щура через чотири тижн при застосуванн отогду. М1крофотограф1я. Зб. х15000. Ядро (1) та цитоплазма (2) ф1бробласта, пучок колагенових
волокон (3), набрякла сполучна тканина (4).
У фiброцитах також змшеш ядра, наявш значш швагшаци карюлеми, у карiоплазмi переважае гетерохроматин. Навколо фiброцитiв розташоваш фрагментованi пучки колагенових волокон та електронносв1тла аморфна упж!сптинна речовнна сполучно! тканини (рис. 6).
чМшт
• - чпг
Рис. 6. Ультраструктура пергодонта щура через чотири тижш при застосуваннг отогду. МЫрофотограф1я. Зб. х15000. Ядро (1) та цитоплазма (2) ф1бробласта, пучок колагенових
волокон (3), набрякла сполучна тканина (4). Субмшроскошчно в дшянщ пошкодженого перiодонта наявш базофши, в !х цитоплазмi в1д\пчаються перифершно розташоваш, поодиною, свшп вакуол1 (рис. 7).
Рис. 7. Ультраструктура пер1одонта щура через чотири тижн при застосуванн отогду. М1крофотограф1я. Зб. х12000. Ядро (1) та цитоплазма (2) тканинного базофша, фрагментован колагенов1 волокна (3), набрякла сполучна тканина (4).
Електронномшроскошчш дослщження слизово! оболонки ясен тварин проведет через чотири тижнi при застосуванш ошо1ду показали, що наростають змши в судинах мiкроциркуляторного русла. Багато кровоносних капiлярiв мають широю, кровонаповнеш просвiти, заповненi переважно еритроцитами. В ендотелюцитах виявляються осмiофiльнi ядра, у карiоплазмi яких переважае гетерохроматин. Ядерна оболонка мае неглибою швапнаци, розширеш перинуклеарнi простори. В цитоплазмi е значно пошкоджеш i набряклi мггохондрп, де на рядi зрiзiв починають зустрiчатися дiлянки електронносвiтлого матриксу i залишки крист. У потовщених цитоплазматичних дiлянках ендотелiальних клiтин мало шноцитозних пухирцiв та кавеол, наявнi вакуолеподiбнi структури. Базальна мембрана мiсцями значно потовщена, погано контурована. У розширеному периваскулярному просторi спостерiгаються адвентицiйнi кштини з пiкнотичними, осмiофiльними значно пошкодженими ядрами, вакуолеподiбними органелами (рис. 8).
Рис. 8. Ультраструктура гемокатляра ясен щура через чотири тижн при застосуванш отогду. Мжрофотограф1я. Зб. х12000. Ядро (1) 7 цитоплазма (2) ендотел1оцита, просв1т з еритроцитами (3), базальна мембрана (4), периваскулярний прост1р (5). Ультраструктурна дезоргашзащя венул проявляеться повно^в'ям, деструкщею органел та набряком цитоплазми ендотелюципв. Базальна мембрана неч^ко контуруеться з нерiвномiрними дшянками потовщення (рис. 9).
Рис. 9. Ультраструктура венули власног пластинки слизовог оболонки ясен щура через чотири
тижн при застосуванн отогду. М1крофотограф1я. Зб. х12000. Широкий просвт з еритроцитами (1), ядро (2) 7 цитоплазма (3) ендотел1оцита, базальна мембрана (4). х 12 000 Висновки. Субмшроскошчш доотдження м'яких тканин пародонта виявили, що через чотири тижш при застосуванш опю1дного аналгетика деструктивш змши в компонентах пародонта наростають, що проявлялося вираженою реоргашзащею ештелюципв у вшьнш та прикршленш частинах ясен та мiжклiтинноl речовини перiодонта. У ланках гемомшроциркуляторного русла спостерiгали закономiрнiсть динамiки наростання дегенеративних змiн на ультраструктурному рiвнi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Лелевич С.В. Молекулярные механизмы формирования алкогольной и морфиновой интоксикации Минск, 2015. - Автореф. дисс. докт. мед. наук. - 44с.
2. Войцеховский В.В. Поражение легких у больных с наркотической зависимостью / В.В.Войцеховский, Н.В. Коржова, Н.Д. Гоборов // Бюллетень физиологии и патологии дыхания. 2018. №68. С. 79-91
3. Plein L. M. Opioids and the immune system—friend or foe. / L. M. Plein, H. L. Rittner // Br. J. Pharmacol. 2018; 175 (14):2717-25. doi: 10.1111/bph.13750
4. Дацюк Н.О. Аналiз стану використання ошовдних анальгетишв у репонах Украши / Н.О. Дацюк // Фармацевтичний журнал. 2012. №5. С. 16-20.
5. Reuben D.B. National Institutes of Health Pathways to Prevention Workshop: the role of opioids in the treatment of chronic pain. / DB Reuben, AAH Alvanzo, Т Ashikaga //Ann Intern Med. 2015;162:295-300. doi: 10.7326/M14-2775.
6. Liaqat N. Comparison of single-dose nalbuphine versus tramadol for postoperative pain management in children: a randomized, controlled trial. / N. Liaqat, S. H. Dar // Korean J. Anesthesiol. 2017; 70: 184-187. doi:10.4097/kjae.2017.70.2.184
7. Ballantyne J.C. Opioid therapy in chronic pain. / J.C. Ballantyne // Phys Med Rehabil Clin N Am. 2015;26:201-18. doi:10.1016/j.pmr.2014.12.001.
8. Gupta T. Oral health status of a group of drug users in Delhi, India. / Т. Gupta, N. Shan, V.P. Matrhur, A. Dhawan // Community Dent Health. 2012; 29: 49-54. doi: 10.1922/CDH_2634Shah06
9. Marques T.C. The impact of oral health conditions, socioeconomic status and use of specific substances on quality of life of addicted persons. / T.C. Marques, K.L. Sarracini, K.L. Cortellazzi, F.L. Mialhe, de Castro Meneghim M., A.C. Pereira, G.M. Ambrosano // BMC Oral Health. 2015; 20:15. DOI: 10.1186 / s12903-015-0016-8
10. Фш В.Б. Мжроструктурш змши тканин пародонта за умов до ошощного анальгетика на раншх термшах / В.Б. Фж, Ю.Я. Кривко, £.В. Пальтов // Буковинський медичний вюник. 2018. 22. 1 (85). С. 141-148.
11. Paltov E.V. Dynamics of occurence of pathomorphological changes in retina layers at the end of the second week of opioid effect / E.V. Paltov, Yu.Y. Kryvko, V.B. Fik, I.V. Vilkhova, Yu.R. Soguyko, K.I. Voytsenko, H.P. Ivasivka, M.V. Pankiv // Deutsher Wissenschaftsherold. German Science Herald. Berlin. 2017; 1: 25-30. DOI:10.19221/120176
12. Войценко K.I. Ранш морфолопчш змши колшного суглоба щурiв шсля ошовдного впливу / К.1. Войценко // Патолопя. 2018; 3 (44). С. 386-389. DOI: 10.14739/2310-1237.2018.3.151871
13. Логаш М. В. Патоморфолопчш змши печшки щура шд впливом ошо!ду на мжроструктурному рiвнi / М. В. Логаш // Вюник проблем бюлогл i медицини. 2016. 2(2). С. 177-184.
14. Пальтов е.В., Фж В.Б., Вiльхова 1.В., Онисько Р.М., Фпъкало О.С., Кривко Ю.Я. (2013) Украша. Патент №76565. Кив: Укра1нський iнститут iнтелектуальноi власностi (Укрпатент).
15. Glauert A.M. Fixation, Dehydration and Embedding of Biological Specimens. In: Practical methods in electron microscpi. / A.M. Glauert // North-Hollond: American Elsevier (1975).
