CC BY
49
1. Климов А. Г. Искусственное поддержание газообмена у пострадавших с термической травмой в период ожогового шока: автореф. дис.. докт. мед. наук: спец. 14.00.37 «Анестезиология и реаниматология» / Климов Алексей Григорьевич. - СПб. -2008. - 44 с.
2.Фюталь Е. Я. Комбустюлопя / Е. Я. Фюталь, Г. П. Козинець, Г. £. Самойленко [та ш.]. // - Ки!в: «1нтерлшк», - 2004. - С. 24-26.
3. Cross L. J. Biomarkers in acute lung injury: insights into the pathogenesis of acute lung injury / L. J. Cross, M. A. Matthay // Crit. Care. Clin. - 2011. - Vol. 27, № 2. - Р. 355-377.
4. Diaz J. V. Therapeutic strategies for severe acute lung injury / J. V. Diaz, R. Brower, C. S. Calfee [et al.] // Crit. Care. Med. -2010. - Vol. 38, № 8. - Р. 1644-1650.
5. Galani V. The role of apoptosis in the pathophysiology of Acute Respiratory Distress Syndrome (ARDS): an up-to-date cell-specific review / V. Galani, E. Tatsaki, M. Bai [et al.] // Pathol. Res. Pract. - 2010. - Vol. 206, № 3. - Р. 145-150.
6. Martin T. R. The role of apoptosis in acute lung injury / T. R. Martin, M. Nakamura, G. Matute-Bello // Crit. Care. Med. - 2003. -Vol. 31 (4 Suppl). - P. 184-188.
ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛ1ТИННОГО ЦИКЛУ ТА ФРАГМЕНТАЦП ДНК КЛ1ТИН ЛЕГЕНЬ ЩУР1В П1СЛЯ ОП1КОВО1 ТРАВМИ ШК1РИ Чайковський Ю.Б., Макарова О.1., Черешнюк 1.Л., Лисенко Д.А.
В статп представлен результати дослщження показниюв юнетики ттинного цикла ттин легень щурiв через 14, 21 i 30 дiб тсля термiчного пошкодження шюри та застосування в першi 7 дiб тсля отка 0,9 % розчину №С1. Через 14 дiб тсля термiчноI травми шюри спостерталась менша юльюсть кйтин, що знаходилась в фал 0001 (р<0,05) та визначались бiльшi значения показниюв фази синтезу ядерно! ДНК (8-фаза) (р<0,05), фрагментаци ДНК (штервал $ЦВ-0001) (р<0,01), шдексу пролiферацiI та блока пролiферацiI (р<0,05) вiдносно аналогiчних показниюв у тварин контрольно! групи. Через 21 добу тсля отку шюри продовжують залишатися збiльшеними значення показниюв 8-фази (р<0,05), iнтервалу 8ПВ-0001 (р<0,05) i блока пролiферацiI (р<0,05) вщносно аналогiчних показниюв у тварин без откового пошкодження. Також встановлено, що через 30 дiб пiсля отково! травми шкiри значення iнтервалу $ЦВ-0001 були меншими у порiвияннi з цим же показником у тварин через 14 дiб тсля отку (р<0,05). Через 30 дiб тсля отку шюри достхдарних вiдмiнностей мiж показниками клiтинного циклу клiтин легень тварин з отковою травмою та контрольною групою не встановлено, однак, залишаються збiльшеними значення показникiв штервалу 8ПВ-0001 (р<0,01).
Ключовi слова: легет, клiтинний цикл, опiк, проточна ДНК-цитометрiя, щур.
Стаття надiйшла 29.01.2014 р.
COMPARATIVE CHARACTERISTICS OF CELL CYCLE AND DNA FRAGMENTATION OF LUNG
CELLS IN RATS AFTER SKIN BURN INJURY Chaikovsky Yu.B., Makarova О.1., Chereshnyuk I.L., Lysenko D.A.
The paper presents the results of a study of the kinetics parameters of the cell cycle of lung cells in the rats at 14, 21 and 30 days after thermal injury to the skin and the application in the first 7 days after the burn 0,9 % solution of NaCl. After 14 days after thermal injury to the skin observed minimal number of cells are in a phase G0G1 (p<0,05) and large determined values of nuclear DNA synthesis phase (S-phase) (p<0,05), DNA fragmentation (interval SUB-G0G1) (p<0,01), proliferation index and the block proliferation (p<0,05) compared to similar parameters in the control group. 21 days after skin burns continue to be increased values of S-phase (p<0,05), the interval SUB-G0G1 (p<0,05) and a block of proliferation (p<0,05) relative to similar indicators in animals without the burn damage. Also found that 30 days after burn injury to the skin of the interval SUB-G0G1 were smaller in comparison with the same index in the animals at 14 days after the injury (p<0,05). After 30 days after the burn skin significant differences between the indices of the cell cycle of lung cells of animals with burn injury and the control group did not reveal, however, is to increase the values of the interval SUB-G0G1 (p<0,01).
Key words: lung, cell cycle, burn, flow DNA-cytometry, rat.
Рецензент Волков К.С.
УДК 617.721/.713 - 091.8 - 02: 615,212.7] - 092.9
УЛЬТРАСТРУКТУРНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУР РАЙДУЖНО-РОГ1ВКОВОГО КУТА ОЧНОГО ЯБЛУКА ЩУР1В П1СЛЯ ОП1О1ДНОГО ВПЛИВУ
На пiдставi електронномкроскошчного дослщження нами дослщжено ультраструктурт особливост райдужно-ропвкового кута ока щурiв на тзтх термшах хротчного ото'1'дного впливу. Та встановлено, що стутнь вираженост цих змш залежить вщ термiну введення опiоIдного анальгетика i пов'язанi вони iз дистрофiчними та деструктивними процесами в судинах кровоносного мжроциркуляторного русла, еттелюцитах переднього еттелто лiмба, змiнами в сполучнiй тканит та трабекулярнiй сiтцi дослiджуваноI дшянки.
Ключов! слова: очне яблуко, райдужно-ропвковий кут, оп1о!д, щур1, ультраструктура.
Проблема вживання наркотичних речовим протягом останшх рок1в набувае особливоI актуальност1 як в Украш так \ у свт [7, 8, 16]. Кшьшсть ос1б, як1 допускають немедичне застосування препарапв, що належать до групи наркотиков суттево зросла. Серед них приблизно 50% вживають опiоIди [2]. На даний час в лiтературi зустрiчаеться незначна кiлькiсть даних про вплив наркотичних речовин, зокрема отовдв, на орган зору [3, 6, 15, 18] та iншi органи [4, 19]. Результати до^джень останшх роив
© Якимiв Н.Я., 2014
дозволили виявити цший комплекс змш з боку внутршшх оргашв у споживач1в ошапв, в тому числ1 з боку судинно1 системи [1, 3, 9, 10, 10, 11, 12, 13].
Патолопя структур очного яблука,зокрема райдужно-ропвкового кута ока, яка виникае тд впливом отовдв ввдноситься до одше! з актуальних проблем у галуз1 офтальмологи. Порушення кровообку органу зору нередко е причиною слшоти. Виявлення ознак дано! патологи при отовдному впливов1 дозволить своечасно провести профшактичш та л1кувальн1 заходи.
Метою роботи було дослвдити на ультраструктурному р1вш вплив ото1ду, на структури райдужно - ропвкового кута щур1в на р1зних термшах впливу, зокрема на 35-у та 42-у добу.
MaTepi^ та методи дослщження. Вивчали морфолопчш особливост райдужно-ропвкового кута у щур1в-самщв лши «Вютар» (48 тварин). Яким у продовж 6 тижшв внутрюшньоочеревинно вводили ото1дний анальгетик, з послвдовним тдвищенням доз [5]. Тварини були подшеш на 6 груп, залежно ввд терм1ну виведення 1з експерименту. Заб1р матер1алу (очне яблуко) проводили на 7, 14, 21, 28, 35, 42 добу експерименту. Перед проведениям забору бюпсшного матер1алу(очного яблука) тварину присипляли внутр1шньоочеревенним введенням тюпенталу (з розрахунку 25 мг/1кг), тсля чого проводилась еиуклеацiя очного яблука для досл1дження. Препарати для дослвдження готували за загально прийнятою методикою. Вивчення i фотографування матер1алу проводили за допомогою мшроскопа УЕМВ - 100 К(Укра!на) при прискорюючiй напрузi 75 кВ i збiльшеинях на екраш мiкроскопа 1500 х - 30000 х. Ва тварини утримувались в умовах вiварiю, i робота проводилась з дотриманням положень « Свропейсько! конвенци про захист хребетних тварин, як використовуються для експериментальних та iнших наукових цшей»(Страсбург,1986), загальних етичних прииципiв експериментiв на тваринах, ухвалених I Нащональним конгресом Украши з бюетики (Ки!в 2001 р.), Закону Украши №3447-IV «Про захист тварин ввд жорстокого поводження».
Результати дослщжень та ix обговорення. В результат! вивчення з допомогою електронного мшроскопа ультратонких зрiзiв райдужно-рогiвкового кута очного яблука бшого щура, виявлено, що ото1дний вплив зумовлюе ураження рiзних клiтииних та неклiтиниих елемеитiв до^джувано! дiлянки. Так у бiлих щурiв, яким вводили ошо1д протягом 35 дiб змiии в епiтелiоцитах базального шару переднього епiтелiю лiмба були вираженими. Так цитоплазма базальних еттелюципв мiстила чисельш вакуолi та деструктивно змшеш мгтохондри. Поява таких змш в мiтохондрiях може бути характерна для дистрофiчних змiн. Хроматин в ядрах базальних еттелюципв був конденсований, ядерця мало помiтними. Однак поруч з дистрофiчно змiненими епiтелiоцитами в базальному шарi епiтелiю лiмба розташоваш клiтини з гiпертрофованими ядрами, ям мiстили еухроматин та ядерця. В клгтинах промгжного шару деструктивн змши бiльше вираженi. Так хроматин в ядрах був конденсованим, а перинуклеарш простори просвiтленi, розширенi. В цитоплазмi епiтелiоцитiв лiмба розташованi чисельнi вакуол^ гiпертрофоваиi мгтохондри, матрикс в яких просвiтлеиий, кристи зруйноваш (рис. 1).
Базальна мембрана, яка вiддiляла еттелюцити вiд сполучно! тканини не однорвдна, так поруч iз дщянками структурно подiбними до таких як у штактних щурiв, мiстила нерiвномiрно потовщеш дтянки, а також окремi дщянки деструкци колагенових волокон. Поблизу дшянок деструкци базально! мембрани основна речовина та колагеновi волокна дезоргаиiзованi, тут розташоваш активоваш макрофаги в цитоплазмi яких розмiщеиi чисельш лiзосоми, фагосоми, гшертрофоваш та гiперплазоваиi мгтохондри. Однак гшертрофоваш мгтохондри знаходились в стан набряку, з просвiтлеиим матриксом, iз зменшеною кшьшстю крист, частина з яких деструктурована. Просвiти кровоносних капiлярiв повнокровш В них розташоваш тромбоцити та еритроцити. Часто виявляли адгезто еритроцитiв до еидотелiоцитiв. (рис. 2) Базальна мембрана в стшках кровоносних капiлярiв розпушена, колагеновi волокна в шй дезоргашзоваш В периваскулярних просторах розташоваш активоваш макрофаги, яш мютили в цитоплазмi чисельш аутофаголiзосоми._Мггохондрй в цитоплазмi макрофагiв гiпертрофоваиi, простори мiж кристами у них розширеш За даних умов експерименту колагеновi фiбрили в пухкш сполучнш тканин тони, пухш, подекуди гомогеиiзованi. Виражений набряк, дистрофiчиi та деструктивш змши в цитоплазмi фiбробластiв. У сполучнш тканин виявлялись деструктивно змiненi фiбробласти, активоваш макрофаги та тканинш базофши.
В цей термiн спостереження змiни дренажно1 системи ока бтих щурiв проявлялись присутшстю еидотелiальиих клiтин комiрок i венозного синусу, що знаходились у сташ набряку. В !х цитоплазмi виявляли в значшй кшькосп аутофаголiзосоми. В ядрах неправильно1 форми вiзуалiзувались локальн скупчення гетерохроматину та електроннощшьне ядерце невеликих розмiрiв. Базальна мембрана комiрок трабекул, як i сполучна тканина, що оточуе !х були дезоргашзованими. В сполучнш тканиш переважали хаотично розмiщеиi пучки колагенових волокон, в той час, як основна речовина була незначно1 електронно1 щщьносп. Фiбробласти вирiзиялись неправильними формами ,вщ цитоплазми !х вiдходили значна кшьшсть вiдросткiв.
У бiлих щурiв, яким вводили опю1д протягом 42 дiб, в епiтелiоцитах базального, промiжного та поверхневого шарiв переднього ештелто лiмба дистрофiчиi та деструктивш змши ультраструктури були подiбнi до змш на попередньому термiнi спостереження та наростали патологiчнi процеси. (рис. 3). Кровоносш судини мiкроциркуляторного русла в сполучнш тканиш лiмба повнокровш В просвггах
артерюл розташоваш пристiнковi тромби. Станки артерiол потовщеш Просвiти кровоносних капiлярiв розширеш, повнокровш Цитоплазма ендотелiоцитiв в !х стшках просвiтлена, з ознаками набряку. Колагеновi волокна в базальнiй мембранi навколо капiлярiв вогнищево деструктуроваш, сполучна тканина в периваскулярних просторах в сташ набряку. Просвiти венул повнокровнi. В них розташоваш ацидофшьш лейкоцити, моноцити, тромбоцити, еритроцити. Часто виявляли адгезто лейкоцитiв до ендотелiоцигiв та дiапедез через стiнки венул. Базальна мембрана в стшках венул розпушена, колагеновi волокна в нiй деструкгурованi. В периваскулярних просторах виявлялись активованi макрофаги. В цигоплазмi останнiх розташованi чисельш фагосоми.
Сполучна тканина лiмба також в сташ набряку, крiм фiбробластiв в нiй виявлялись чисельнi лiмфоциги, гiстiоцити, еозинофiльнi лейкоцити та поодинош тканиннi базофiли !х кiлькiсть була бшьшою, нiж в конгрольнiй груш тварин. Просвiти лiмфатичних капiлярiв були розширеш та заповненi лiмфою. В бшьш глибоких шарах лiмба збережена його архггектошка, однак клiтини i частина колагенових волокон були з ознаками альтераци. Також в цей термш спостереження в лiмбi розташоваш деструктуроваш залишки цитоплазми клггин сполучно! тканини (рис. 4).
Рис. 1. Ультраструктура керати- Рис. 2. Ультраструктура спнок Рис. 3. Ультраструктура кератиноцита Рис. 4. Ультраструктура сполучно!
ноцита пром1жного шару еште- кровоносного кашляра л1мба очного пром1жного шару покривного ештелто тканини л1мба бшого щура, якому
шю л1мба очного яблука бшого яблука бшого щура, якому вводили шмба очного яблука бшого щура, вводили ошо!д протягом 42 д1б.
щура, якому вводили ошо!д про- ошо!д протягом 35 д1б. х 4000. 1- якому вводили ошо!д протягом 42 д1б. х4000 1- цитоплазма ф1бробласта;
тягом 35 д1б. х4000 1-кератино- вирости цитоплазми ендотелюцита х4000 1- ядро кератиноцита пром1ж- 2- цитоплазма макрофага; 3 -
цит пром1жного шару; 2- ядро; в просвгт кашляра; 2-цитоплазма ного шару покривного ештелш лiмба; гшергрофована мгтохондр!я; 4 -
3- ядерце; 4- перинуклеарна ци- ендотелюцита в сташ набряку; 3- 2-ядерце; 3-перинуклеарна цитоплазма пучок колагенових волокон; 5 -
топлазма в сташ набряку; 5-де- адгез1я еритроцита до ендотелю- в сташ набряку; 4-цитоплазма; 5- штерстицш в сташ набряку.
структивно змшена м1тохондр1я. цита; 4- периваскулярний набряк. деструктивно змшена м1тохондр1я.
Змiни ендотелiальних клiтин комiрок трабекулярно! сiтки були подiбними до таких на 35 добi спостереження. Проте в сполучнш тканинi крiм фiбробластiв, що перебували в станi набряку виявлялись поодинош тканинш базофiли, лiмфоциги, еозинофшьш лейкоцити, макрофаги. У пучках колагенових волокон виявлялись значш кiлькостi волокон, що мали незначну електронну щшьнють та iз збiльшеним дiаметром поперечного перерiзу.
Таким чином ми можемо зробити висновок, що у щурiв, яким вводили ото!д протягом 35-42 дiб, ультраструктурi змiни в структурi лiмба пов'язанi з дистрофiчними та деструктивними процесами в судинах кровоносного м^оциркуляторного русла, як поступово прогресують i призводять до порушення гемодiнамiки. Епiтелiоцити переднього епiтелiю лiмба також зазнали дистрофiчних та деструктивних змш. В сполучнiй тканинi виявлеш ознаки периваскулярного та перицелюлярного набряку, а також дистрофiчнi та деструктивнi змши в цитоплазмi фiбробластiв, збiльшення чисельносп тканинних базофiлiв та гiстiоцитiв та деструкщя колагенових волокон. Змiни трабекулярно! сггки характеризуються змiнами в ендотелюцитах комiрок та !х сполучнотканинного комплексу.
1.Адрашкин А. П. Роль сердечно-сосудистой системы в танатогенезе у опийных наркоманов второй стадии/ А. П. Адрашкин, И. В. Саломатин, Б. Ф. Мурашов [та ш.] Тезисы докл. Рос. нац. конгр. кардиологов, 7-9 окт. 2003г. // От исследований к стандартам лечения.- М., - 2003.- 18 с.
2.В1евський А. М. Зр1з наркотично! ситуацп в Укра!ш (даш за 2011 р.) / А. М. В1евський, М. П. Жданова, С.В. Сидяк [та ш.]. - К.: - 2012.-25 с.
3. Новицький I. Я. Токсичне ураження зорових нерв1в внаслщок тривалого прийому левомщетину на тт наркотично! залежност вщ кодтертну / I. Я. Новицький, Н. Я. Яким1в, О. М. Срохова [та ш.] // Офтальмологический журнал.- 2012.-№3.- С.43-45.
4.Онисько I. О. Мжроструктурш змши в язищ, викликаш впливом малих доз ото!ду протягом 42-ох 1 56-ти д1б (експериментальне дослiдження) / I. О. Онисько, Р. М. Онисько, А. П. Король[та ш.] // Вюник морфологи. - 2013. - Том 19. №2. - С. 280 - 285.
5.Онисько Р.М. Пат. № 76564и Укра!на, МПК А 61 л 31/00. Споаб моделювання ф1зично! ото!дно! залежностi у щур1в / Онисько Р.М., Пальтов Е.В., Фж В.Б. [та ш.]; патентовласник Льв1вський нац. мед. ун-т ¡м. Д.Галицького.-№ и 201207124; заявл. 12.06.2012; опубл. 10.01.2013 Бюл. № 1.
6.Пщвальна У. С. Морфометрична характеристика перебудови судинно! оболонки очного яблука тд впливом налбуфiну / У. С. Пщвальна // Укра!нсьакий журнал клшчно! та лабораторно! медицини. 2013.- т. 8, № 3., С. 94-96.
7.Рохлина М. Л. Клинико - социальные последствия наркоманий / М. Л. Рохлина, А. А. Козлов, И. Я. Каплан // Вопросы наркологии.- 1998. - № 1. - С. 11-20.
8.Раецька Л. В. Тенденцп поширення наркомана в Укра!ш / Л. В. Раецька // Боротьба з оргашзованою злочиншстю i корупщею.-2008.-№18.
9.Сичкориз JI. M. Морфометрический анализ ангиоархитектоники ишемизированной радужки глаза / Л. M. Сичкориз, JI. P. Матешук, М. П. Закута // Проблемы патологии в эксперименте и клинике, - 1989. - Т. 11. - 75 с.
10.Сергеев П. В. Рецепторы физиологически активных веществ / П. В. Сергеев, Н. Л. Шимановский, В. И. Петров.-Волгоград: Семь ветров, - 1999. - 640 с.
11. Танчин И. А. Венозное русло глаза при нарушении периферического кровообращения / И. А. Танчин, 3. 3. Масна // Проблемы патологии в эксперименте и клинике, - 1991. - Т. 13. - С. 123.
12. Шабанов П. Д. Биология алкоголизма / П. Д. Шабанов, С. Ю. Калишевич. - С.Пб., - 1998.-271 с.
13. Cohen S. Effects of morphine and naloxone on fetal heart rate and movement in the pig / S. Cohen, N. Parvizi, E. J. Mulder [et al.] // J.- Appl-Physiol. - 2001.- Vol.90 (4) .-P.1577-1583.
14. Dustin D. «Substance use disorder and the risk of glaucoma» French / D. Dustin, M. Curtis, E. Harman [et al.] // Journal of Glaucoma. - 2011.- Vol.20, № 7. - 401-463 p.
15.Morton W. Effects on the eyes and visual system from chemicals, drugs, metals and minerals / W. Morton, S. Schuman // Toxicology of the eye, - 1993.- P. 24-29.
16.Official Records of the Economic and Social Council Fourteenth Session, // Supplement №1 (E/2331). -12 p.
17. Реant M. A. Alcohol, drugs and school leavers / M. A. Реant D. F. Peck Е. Sam^1 // - London-Tavis-tock, - 1985.-130p.
18. Volkov V. G. Assessmant of the state of drug addicts from characteristics of oculomotor activity and visual-motor coordination / V. G.Volkov // Human physiol.-1994.-Vol. 20, № 4.-P.256-262.
19. Volkov V. G. Changes in optical tracking function in opium addicts / V. G. Volkov // Human physiol.-1994.-Vol.19, № 5.-P.342-348.
УЛЬТРАСТРУКТУРНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУР РАДУЖНО - РОГОВИЧНОГО УГЛА ГЛАЗНОГО ЯБЛОКА КРЫС ПОСЛЕ ОПИОИДНОГО ВОЗДЕЙСТВИЯ Якимив Н. Я.
На основании электронномикроскопического исследования нами исследованы ультраструктурные особенности радужно -роговичного угла глаза крыс на поздних сроках хронического опиоидного воздействия. И установлено, что степень выраженности этих изменений зависит от срока введения опиоидного анальгетика и связаны они с дистрофическими и деструктивными процессами в сосудах кровеносного микроциркуляторного русла, ештелюцитах переднего эпителия лимба, изменениями в соединительной ткани и трабекулярной сетке исследуемого участка.
Ключевые слова: глазное яблоко, радужно - роговичный угол , опиоид, крыса ультраструктура.
Стаття надшшла 23.02.2014 р.
ULTRASTRUCTURAL CHARACTERISTICS
STRUCTURES PRISMATIC - CORNEAL ANGLE EYEBALL RATS AFTER OPIOID EXPOSURE Yakimiv N. Ya.
Based on electron microscopic study we investigated the ultrastructural features rosy - corneal angle rat eyes in the later stages of chronic opioid exposure. And found that the degree of these changes depends on the period of administration of an opioid analgesic, and they are associated with degenerative and destructive processes in the blood vessels of the microvasculature, keratinocytes front limb epithelium, connective tissue changes in the trabecular meshwork and the investigated area.
Key words: eyeball, rosy - corneal angle, opioid, rat, ultrastructure.
Рецензент Костиленко Ю.П.
