CC BY
15
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-2-143-161-165
УДК 617.7-007.681-021.3: 617.725: 615.849.19
1НовакЛ. П., 1Петренко О. В., 2Сав'щька I. М., 3Новак Н. В.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПРЕПАРАТ1В АНТИПРОЛ1ФЕРАТИВНО'' ДМ
НА ТКАНИНН1 СТРУКТУРИ ОКА ТВАРИН В ЕКСПЕРИМЕНТ1 1Нацiональна медична академiя шслядипломно'' освiти iMeHi П. Л. Шупика МОЗ Укра'ни (м. Ки'в) 2Нацiональний iнститут xipyprii та трансплантологГ'' iMeHi О. О. Шалiмова НАМН Укра'ни (м. Ки'в) 3Ки''вська MicbKa ктшчна офтальмологiчна лiкарня «Центр MiKpoxipyprii ока» (м. Ки'в)
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота була виконана в рамках НДР кафедри офтальмологи НМАПО iменi П.Л. Шупика: «^агностика та лтування порушень оптичноТ систе-ми ока» (№ державно'1 реестрацп 0110и002363, дати виконання 2010-2014 роки), «^агностика та лтуван-ня порушень оптичноТ системи, судинних i дистро-фiчних змiн органу зору» (№ державноТ реестрацп 0115и002167, дати виконання 2015 рт) i «Кл^чне та експериментальне обгрунтування дiагностики, ли кування i профiлактики рефракцiйних, дистрофiчних, травматичних i запальних захворювань органу зору» (№ державноТ реестрацп 011би002821, дати виконання 2016-2020 року).
Вступ. Одним з найтяжчих ускладнень судинних захворювань атмвки таких, як пролiферативна ре-тинопатiя, тромбоз центральноТ вени атшвки, очний iшемiчний синдром, являеться вторинна неоваску-лярна глаукома (ВНГ) [1]. Вщомо, що в основi неовас-кулярноТ глаукоми лежить патолопчне новоутворен-ня судин в райдужц та кутi передньоТ камери.
Пусковим моментом прогресуючоТ неоваскуля-ризацп переднього вiдрiзку судинного тракту являеться iшемiя сiткiвки, що виникае на фон порушення ТТ кровообiгу. Неоваскулярну пролiферацiю шдуку-ють ангiогеннi фактори (ендотелiальний суддинний фактор росту - VEGF), якi виробляються внутрiшнiми шарами атшвки в стaнi ТТ ппоксп [2]. Новоутворенi су-дини мають тонку порозну стiнку та характеризуются здaтнiстю до геморрaгiй [3]. Перенасичення вну-трiшньо очних тканин новоутвореними судинами, Тх близьке розташування до зони фшьтрацп створюють блок вщтоку внутрiшньо очноТ рiдини, результатом чого являеться декомпенсащя внутрiшньо очного тиску. Прюритетним напрямом лiкувaння ВНГ являеться хiрургiчне лiкувaння, але бiльшiсть iснуючих методiв гiпотензивних операцш супроводжуються високим ризиком оперaцiйних та шсляоперацшних геморрaгiчних ускладнень, пов'язаних з наявшстю новоутворених судин (райдужки) переднього судинного тракту [3,4].
З метою зменшення неоваскуляризацп та проли феративних процесiв широко використовуються шд час хiрургiчних втручань aнтиметaболiти (5-фторура-цил, ММС, бетаметазон), що значно покращуе ппо-тензивний ефект операцш. Але досить част усклад-нення внаслщок використання цих препaрaтiв, таш,
як дифузнi ретинaльнi геморрагп, центральна маку-лопaтiя, цилiохорiоiдaльне вiдшaрувaння, формуван-ня аваскулярноТ фшьтрацшноТ подушки, склеромаля-цiя та керaтомaляцiя обмежують Тх використання при хiрургiТ НВГ [5,6].
Останшм часом з метою досягнення регресу новоутворених судин райдужки та кута передньоТ камери i зменшення частоти операцшних геморрапч-них ускладнень використовуються iнтрaвiтреaльнi, внутршньо кaмернi та субкон'юнктивaльнi ш'екцп iнгiбiторiв VEGF, як стан в лтуванш неоваскулярноТ глаукоми [7,8].
Однак ш iзольовaне примiнення aнти-VEGF препарат, нi Тх комбiнaцiя з традицшними хiрургiчни-ми втручаннями не дають очтуваного результату.
Пошук нових, патогенетично орiентовaних мето-дiв хiрургiчного лтування ВНГ, профiлaктикa iнтрa- та шсляоперацшних ускладнень залишаеться актуальною задачею сучасноТ офтальмологи.
Мета роботи - вивчити вплив препаралв анти-пролiферaтивноТ ди на структури ока лабораторних тварин з метою виявлення Тх токсичного пошкоджен-ня та здатност до вщновлення.
Об'ект i методи дослщження. Експериментaльнi дослiдження на тваринах були проведенi у вiддiлi експериментальноТ хiрургiТ Нaцiонaльного iнституту хiрургiТ та трансплантологи iм. О.О. Шaлiмовa НАМН УкраТни (aкредитaцiйний сертифiкaт МОЗ УкраТни №006824 вiд 30.01.2007 р.).
При робот з лабораторними тваринами дотриму-вались вимог «Науково-практичш рекомендаци по утриманню лабораторних тварин та робот з ними» ДФЦ МОЗ УкраТни (протокол №8 вщ 22.06.2012 р.) та Закону УкраТни про захист тварин вщ жорсткого по-водження (№1759^1 вiд 15.12.2009 р.).
В дослщженш було використано 40 лабораторних бших мишей. Метою проведення експерименту було дослщження впливу препaрaтiв aнтипролiферaтив-ноТ ди: 5-фторурацилу, мiтомiцину С, бетаметазону та рaнiбiзумaбу на структури очного яблука мишей.
Знеболювання тварин при проведены операцшних втручань виконували наступним чином: мишам внутршньочеревинно вводили 0,05 мл 1% розчину тюпенталу натр^ та 0,1 мл 20% розчину оксибурату натр^.
В умовах операцшноТ зi збереженням асептики шд мiкроскопом за допомогою шсулшово-
го шприця з голкою 27 калiбру у праве око мишам транскон'юнктивально штрав^реально вводили по 0,01 мл препаралв: 5-фторурацил - 0,5 мкг/мл; Mi-томiцин С - 0,5 мкг/мл; ранiбiзумаб 0,05 мкг/мл; бе-таметазон 0,05 мкг/мл. Bei препарати антипролiфе-ративноТ дм вводились 10 мишам кожний. Тварини утримувались в стандартних умовах.
Лабораторних мишей виводили з експерименту в термши 7, 14, 225 дiб шляхом передозування 10% розчину лопенталу натрiю. Biзуально оцшювали ви-гляд ока та загальний стан тварин.
Шсля евтаназiТ для пстолопчних дослiджень у лабораторних тварин видаляли очне яблуко i зану-рювали його в розчин формалшу з об'емною долею 10 % для фшсацп. Пiсля промивання очне яблуко зне-воднювали у спиртах зростаючоТ концентраций почи-наючи з 50 % спирту, просв^лювали у хлороформу ущiльнювали у целоТдин-парафiнi за комбшованою методикою. Зрiзи товщиною 8 мкм забарвлювали азур-2-еозином за О.О. Максимовим, гематоксили ном та еозином, ткрофуксином за ван Гiзоном.
Зрiзи правих очей тварин порiвнювали зi зрiзами лiвих очей, як контрольних.
У процес проведення гiстологiчних дослщжень використовувалась наступна апаратура: термостати на 37 i 54 градусiв Цельая, установка «Пара терм» для парафшовоТ заливки, мiкроскоп «Leica ICC50HD», ротацшний мiкротом. Проводилось фотографування гiстологiчних препаралв.
Результати дослiдження та Ух обговорення. Метою проведеноТ роботи було вивчення впливу препаралв антипролiферативноТ дм на структури ока лабораторних тварин з метою виявлення токсичного пошкодження та здатносл до вщновлення.
В процеа проведеноТ роботи було виявлено, що введення 5фторурацилу (5FU) в очне яблуко через 7 дiб викликало гостру реакцю яка супроводжу-валась значним пошкодженням переднього та за-днього епiтелiю рогiвки та епiтелiальноТ пластинки кон'юнктиви. Через порушення процеав обмiну на-брякали колагеновi волокна власноТ пластинки ро-гiвки та склери. Ще бiльш значного пошкодження зазнавали цилiарне тiло та зорова частина атшвки. В них простежувались виражеш дистрофiчнi змiни, що в деяких випадках призводили до некрозу атшв-ки (рис. 1). На 14 добу в цилiарному тЫ та райдуж-нiй оболонцi порушення бтьш значнi, iншi структуру мало змшювались вiдносно термiну 7 дiб. Проте функцiональна активнiсть фiбробластiв склери, а особливо рогiвки, знижувалась.
На 225 добу тсля ш'екцп 5FU патологiчнi прояви згладжувались. Пошкодження ропвки майже зника-ли, проте ТТ власна пластинка була бтьш тонка, нiж у нормi, а у деяких тварин шарувата, що свщчило про уповтьнену регенерацiйну здатшсть. Залишались помiрнi змiни в кришталикових волокнах, розташо-ваних по периферп, патологiчний процес не поши-рювався вглиб. Зберiгались слабкi або помiрнi дис-трофiчнi змiни цилiарного лла та райдужки. Сiткiвка не вщновлювалась до iнтактного стану, в нш також простежувались явища дистрофп.
г ,
Рис. 1. Некротичнi змши цилiарного тiла, потовщення капсули кришталика, периферичний глибчастий розпад кришталикових волокон через 7 дiб пiсля введення 5FU. Забарвлення гематоксилшом i еозином. ЗбГльшення 100.
Пiсля застосування мтомщину С (ММС) через 7 та 14 дiб виявлялись вираженi атрофiчнi змши рогiвки з проявами десквамацп переднього та заднього ет-телпв, набряк склери та колагенових волокон власноТ пластинки ропвки, що свщчило про порушення функцюнально'Т активносл в клiтинах цих структур. Порушувалась трофiка кришталикових волокон, в Тх цитоплазму як i в цитоплазмi фiбробластiв рогiвки спостерiгалась вакуолiзацiя. Токсична дiя препарату викликала дистрофiчнi змши цилiарного тiла та рай-дужки, атшвка виявлялась ще бiльш чутливою, що призводило до дистрофiчних та навпъ паранекро-тичних змш.
На 225 добу поверхневий шар ^тин переднього еттелто рогiвки на невеличких дтянках вщша-ровувався, теж саме спостерiгалось i на поверхш кон'юнктиви. Власна пластинка рогiвки була потон-шена, в нiй вщзначалась невелика дiлянка деструк-цiТ колагенових волокон, ендотелш вiдновлювався (рис. 2). Капсула кришталика непошкоджена, проте не однакова по товщиш (бiльш тонка на заднш його поверхнi), по периферп задньоТ поверхнi кришта-
Рис. 2. Через 225 д|б тсля введення мггомщину С. Дтянка порушення регенерацм колагенових волокон власноУ пластинки ропвки. Забарвлення гематоксилшом i еозином. ЗбГльшення 400.
лика спостер^алась слабка базофiлiя його волокон. Цилiарне тiло та райдужна оболонка були атошчш, IX капiляри пустЬ розкрит^ розширений також веноз-ний синус склери. От^вка нерiвномiрна по товщиш, на деяких дiлянках II товщина вiдповiдала нормЬ на iнших - була потовщена практично в 2 рази з дистро-фiчними змшами, найбiльш вираженими у фотосенсорному шарк Таким чином, рогiвка була потоншена вiдносно норми, а наявшсть дефектiв у власнiй плас-тинц свiдчило про порушення процесiв вщновлення синтезу колагену, проте значно вщновлювався стан цилiарного тiла та райдужноТ оболонки. В сiткiвцi зберiгались ознаки дистрофп, якi були бiльш вираже-нi у фотосенсорних клiтинах.
Введення бетаметазону через 7 щб не викликало виражених змш рогiвки та склери. Змши в райдуж-ц та цилiарному тiлi були мало значуш^ та не пору-шували функцiй цих структур (рис. 3). Отмвка у по-рiвнянi з вищеописаними спостереженнями також
Рис. 3. Око бшоТ мишi через 7 дiб пiсля введення бетаметазону.
Цилiарне тiло з повнокровними кровоносними судинами.
Забарвлення гематоксилшом i еозином. Збiльшення 400.
мало пошкоджувалась, оборотних змш зазнавали найбтьш чутливi фотосенсорнi кл^ини. На 14 добу спостерiгались бтьш значнi прояви функцiональних змiн фiбробластiв власноТ пластинки рогiвки. Колаге-новi волокна ТТ власноТ пластинки були дещо набря-клi, проте набряки менш значнi, нiж при використан-нi 5FU та ММС, ядра фiбробластiв гiперхромнi, але без ознак деструкцп та лiзису. На 225 добу стан ро-гiвки повыстю вiдновлювався, зберiгався дещо пору-шеним функцiональний стан периферичних кришта-ликових волокон та нервових кл^ин ганглюнарного шару сiткiвки.
Через 7 дiб пiсля введення ранiбiзумабу виявля-лись ознаки токсичного впливу на структури ока, що були бтьш виражеш в ропвц та похiдних судинноТ оболонки. Епiтелiй рогiвки та кон'юнктиви зазнавав пiдвишеноТ десквамацiТ, рiзко знижувалась функцю-нальна активнiсть клiтин фiбробластичного ряду. На 14 добу ц прояви дещо згасали, виявлялись ознаки пщвищення функцiональноТ активностi фiбробластiв, токсичний вплив на iншi структури ока не поглиблю-вався, тобто вплив ранiмiзумабу у порiвняннi з 5FU та
Рис. 4. Цилiарне тто i райдужна оболонка бiлоТ мишi без
особливостей через 225 дiб пiсля введення ранiбiзумабу.
Забарвлення гематоксилшом i еозином. Збiльшення 400.
ММС не виявляв каскадного характеру. Через 225 дiб власна пластинка ропвки була без особливостей, ТТ переднш та заднш епiтелiй збереженi. Кон'юнктива без особливостей. В глибоких шарах склери на гра-ницi з судинною оболонкою спостерiгалась слабо ви-ражена лiмфоцитарна iнфiльтрацiя. Цилiарне тто та райдужна оболонка мали структуру як в штактному оцi (рис. 4). По периферп кришталика вщзначалась слабка полiхроматофiлiя його волокон. Ставка не мала виражених патологiчних змш. Тобто, через 225 дiб око виглядало майже як штактне, основы змши зачтали периферiйну зону кришталика, де слабка полiхроматофiлiя свiдчила про дещо порушену Тх трофiку.
Слщ пiдкреслити, що виникнення, розвиток та характер патолопчних змiн структур очного яблука, ям мають мкце внаслiдок токсичноТ дiТ препаратiв анти-пролiферативноТ дiТ в умовах проведеного експери-менту коливаеться у досить широких межах.
Найбтьш вираженими проявами в рант терми ни було пошкодження цилiарного тта, райдужки, спевки, кришталика, рогiвки та склери. Вiдмiчалось порушення трофiки клiтин фiбробластичного ряду та зниження Тх пролiферативноТ здатностк
У вiддаленi термiни спостерiгалось лише частко-ве вiдновлення пошкоджених тканин. Таким чином, при штрав^реальному введены ранiбiзумаба вщми чався мiнiмальний вплив його на структури ока екс-периментальних тварин, чим пщтверджуеться висо-ка безпечнiсть цього препарату.
Висновки. Виникнення, розвиток, характеры змши тканин ока мишей внаслщок токсичноТ дм ан-типролiферативних препаратiв мають мкце у кожноТ тварини, але ступшь Тх вираженостi бiльше на введення 5-фторурацилу та мiтомiцину С.
1. Порушення трофеи клiтин фiбробластичного ряду спостерiгалось при введеннi вах препаратiв, але ранiзумаб та бетаметазон не викликали незво-ротного пошкодження процеав Тх метаболiзму на вщмшу вiд 5-фторурацилу та мiтомiцину С.
2. 1нтенсившсть проявiв патологiчних змш в тканинах ока мишей як у ранш, так i у вщдтеш перю-
ди знижувалась у такш послiдовностi: мтомщин С, 5-фторурацил, рашзумаб, бетаметазон.
Перспективи подальших дослiджень. Проведений аналiз лiтератури свiдчить про те, що в лтуванш вторинноТ неоваскулярноТ глаукоми бтьш ефектив-ними методами хiрургiчного лтування являються комбiнованi втручання з використанням препаралв антипролiферативноT дм. Проте, бiльшiсть препа-
ратiв, що використовуються з даною метою, викли-кають досить серйозш ускладнення, що обмежуе Т'х використання. Тому актуальним i своечасним вида-еться провести поглиблене дослщження безпечностi препаратiв антипролiферативноТ' спрямованостi, що використовуються при хiрургiчному лiкуваннi вторинноТ неоваскулярноТ глаукоми.
Лггература
1. Tultseva S, Astahov Yu. Okklyuzii ven setchatki (etiologiya, patogenez, klinika, diagnostika, lechenie). S.- Pb: N-L; 2010. 112 s. [in Russian].
2. Glushkov IA, Rozhko Yul, Krivuzh AO. Kombinirovannoe lechenie vtorichnoy neovaskulyarnoy glaukomyi. Mater. X Respublik. konf. Aktualnyie voprosyi oftalmologii. 2016; Minsk. s. 589-90. [in Russian].
3. Mogilevskiy SYu, Luneva AG, Ryikov SA, Davtyan LL, Savchenko AV. Sostoyanie faktorov fibrinoliza steklovidnogo tela u bolnyih vtorichnoy neovaskulyarnoy glaukomoy. Donetsk: Pitannya eksperimentalnoyi ta kllnlchnoyi meditsini. Zbirnik statey. 2014;18(4):94-8. [in Russian].
4. Pavlyuchenko KP, Mogilevskiy SYu, Savchenko AV. Rezultatyi kombinirovannogo hirurgicheskogo lecheniya vtorichnoy neovaskulyarnoy glaukomyi: 3 mesyatsa nablyudeniya. Donetsk: Pitannya eksperimentalnoyi ta kllnlchnoyi meditsini: zb. statey. 2014;18(1):209-17. [in Russian].
5. Sergienko AM, Litvinchuk LM, Lavrenchuk GY, Vlasko OV. Farmokologichna diya betametazonu, mitamitsinu S ta 5-ftoruratsinu na proliferativnu aktivnist klitin in vitro. Kiyiv-Lugansk: Problemi ekologlchnoyi ta medichnoyi genetiki ta kllnichnoyi imunologiyi. Zbirnik naukovih prats. 2010;6(53):387-96. [in Ukrainian].
6. Hyung Bin Hwang, Jae Wook Han, Hye Bin Yim, Na Young Lee. Beneficial Effects of Adjuvant Intravitreal Bevacizumab Injection on Outcomes of Ahmed Glaucoma Valve Implantation in Patients with Neovascular Glaucoma: Systematic Literature Review. Journal of ocular pharmacology and therapeutics. 2015;31(4).
7. Tan MN, Mcallister IL, Gillies ME, Verma N, Banerjee G, Smithies LA, et. al. Randomized controlled trial of intravitreal ranibizumab versus standard grid laser for macular edema following branch retinal vein occlusion. Am J Ophthalmol. 2014;157(1):237-47.
8. Megan Kim, BS, Chelsea Lee, BS, Rachael Payne, BS, Beatrice YJT. Yue, PhD, Jin-Hong Chang, PhD, and Hongyu Ying, PhD. Angiogenesis in Glaucoma Filtration Surgery and Neovascular Glaucoma-A Review. HHS Public Access Author manuscript Surv Ophthalmol. Author manuscript; available in PMC. 2016 Nov 1.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПРЕПАРАТ1В АНТИПРОЛ1ФЕРАТИВНО1 ДМ НА ТКАНИНН1 СТРУКТУРИ ОКА ТВАРИН В ЕКСПЕРИМЕНТ1
Новак Л. П., Петренко О. В., Савщька I. М., Новак Н. В.
Резюме. Проаналiзовано даш експериментальних дослщжень 40 лабораторних бших мишей, яким штравпреально було введено 5-фторурацил, мтомщин С, бетаметазон, рашзумаб. Проаналiзованi даш пстолопчних дослщжень. В ходi дослщження було встановлено, що в ранш термши (7-14 дшв) вс введет пре-парати викликали змши цилiарного тша, райдужки, склери, ропвки, атшвки токсичного характеру. Вiдмiчено порушення трофеи кл^ин фiбробластичного ряду та зниження Тх пролiферативноТ' здатностi. Бетаметазон та рашзумаб не викликали незворотшх пошкоджень, на вiдмiну вiд 5-фторурацилу та мтомщину С. Таким чином, штенсившсть проявiв патологiчних змiн в тканинах ока мишей як у ранш, так i у вщдалений перюди знижувалась у такiй послiдовностi: мтомщин С, 5-фторурацил, ранiзумаб, бетаметазон.
Ключовi слова: вторинна неоваскулярна глаукома, неоваскуляризащя, антипролiферативнi препарати, пролiферацiя, експеримент.
ИССЛЕДОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ ПРЕПАРАТОВ АНТИПРОЛИФЕРАТИВНОГО ДЕЙСТВИЯ НА ТКАНЕВЫЕ СТРУКТУРЫ ГЛАЗА ЖИВОТНЫХ В ЭКСПЕРИМЕНТЕ
Новак Л. П., Петренко О. В., Савицкая И. М., Новак Н. В.
Резюме. Проанализированы данные экспериментальных исследований 40 лабораторных белых мышей, которым интравитреально было введено 5-фторурацил, митомицин С, бетаметазон, ранизумаб. Проанализированы данные гистологических исследований. В ходе исследования было установлено, что в ранние сроки (7-14 дней) все введенные препараты вызывали изменения цилиарного тела, радужки, склеры, роговицы, сетчатки токсического характера. Отмечено нарушение трофики клеток фибробластического ряда и снижение их пролиферативной способности. Бетаметазон и ранизумаб не вызывали необратимых повреждений, в отличие от 5-фторурацила и митомицина С. Таким образом, интенсивность проявлений патологических изменений в тканях глаза мышей как в ранние, так и в отдаленные периоды снижалась в такой последовательности: митомицин С, 5-фторурацил, ранизумаб, бетаметазон.
Ключевые слова: вторичная неоваскулярная глаукома, неоваскуляризация, антипролиферативные препараты, пролиферация, эксперимент.
INVESTIGATION OF THE INFLUENCE OF PREPARATIONS OF ANTIPROLIFERATIVE EFFECT ON TISSUES OF THE EYE STRUCTURE OF ANIMALS IN THE EXPERIMENT
Novak L. P., Petrenko O. V., Savitskaya I. M., Novak N. V.
Abstract. One of the most severe complications of vascular diseases of the retina is secondary non-invasive glaucoma (VNG). The priority direction of treatment of this pathology is surgical. However, numerous hemorrhagic complications and proliferation of connective tissue in the area of operation reduce its effectiveness. In order to increase the hypotensive effect of surgical interventions, antiproliferative drugs are used.
However, most drugs used for this purpose cause serious complications that restrict their use. Therefore, it is urgent and timely to conduct an in-depth study on the safety of antiproliferative drugs, which are used in the surgical treatment of secondary non-invasive glaucoma.
Aim. In the experiment, to assess the safety of the effects of antiproliferative drugs on the tissue structure of the eye of animals.
Object and methods. Analyzed data of experimental studies of 40 laboratory white mice, which 0.01 ml of drugs: 5-fluorouracil - 0.5 Mg/ml; mitomycin C - 0.5 Mg/ml; Ranibizumab 0.05 Mg/ml; betamethasone 0,05 Mg/ml. All antiproliferative agents were administered to 10 mice each. The animals were kept under standard conditions. The histological research data are analyzed. The effect of antiproliferative drugs on the cornea, sclera, conjunctiva, iris, ciliary body, retina and lens of mice was evaluated. The study of changes in the structures of the eye of the mice was carried out in terms of 7, 14, 225 days. The cuttings of the right eye of the animals were compared with the cuts of the left eye, as the controls.
Results. During the study, it was found that in the early term (7-14 days), all drugs introduced caused changes in the ciliary body, iris, sclera, cornea, retina of a toxic nature. The violation of the trophic cells of the fibroblast cells and the decrease of their proliferative capacity were noted. In the departmental terms of service of corneal damage almost disappeared, but the regeneration processes in it were also slowed down. Weak or moderate dystrophic changes of the ciliary body and iris were maintained. The retina was followed by the phenomena of dystrophy, more pronounced in the photosensory layer. Betamethasone and ranizumab did not cause irreversible damage, in contrast to 5-fluorouracil and mitomycin C. During the separation period, residual changes in eye tissues were observed using 5-fluorouracil and mitomycin С.
Conclusion. The intensity of manifestations of pathological changes in the eye tissues of mice, both in the early and in remote periods, decreased in the following sequence: mitomycin C, 5-fluorouracil, ranizumab, betamethasone. Ranizumab and betamethasone have a minimal effect on the eye tissue, which diminishes after 14 days and completely disappears into separated terms. Thus, when intravireal administration of ranibizumab, the minimal effect on the eye structure of experimental animals was noted, which confirms the high safety of this drug.
Key words: secondary neovascular glaucoma, neovascularization, antiproliferative drugs, proliferation, experiment.
Рецензент - проф. Безкоровайна I. М.
Стаття надшшла 25.03.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-2-143-165-170 УДК 618-053.87:616.441-008.64-085.83:577.17 Павловська М. О.
ДИНАМ1КА ГОРМОНАЛЬНИХ ПОКАЗНИК1В У Ж1НОК З КЛ1МАКТЕРИЧНИМ СИНДРОМОМ ТА Г1ПОТИРЕОЗОМ НА ТЛ1 КОМПЛЕКСНОГО
Ф1З1ОТЕРАПЕВТИЧНОГО Л1КУВАННЯ Нацюнальний медичний ушверситет ¡меш О.О. Богомольця (м. Кшв)
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дослщження виконано вщповщно до плану наукових роб^ ДВНЗ «1вано-Франшвський нацюнальний медичний ушверситет» i е фрагментом науково-дослщноТ роботи на тему: «Захворювання внутршшх оргашв у сучасних умовах, за поеднаноТ патологи: особливост перебку, дiагностики та лту-вання» (реестрацшний номер 0115U000995).
Вступ. Важливою особливою порушень пере-бку ^мактеричного перюду в жшок у загальнш лтарськш практик е Тх ткний взаемозв'язок з ендо-кринними дисфункщями, передуам обумовлений втовим дефщитом естрогешв i гшотиреозом. По-ширешсть гшотиреозу в загальнш популяци складае
близько 1 % у чолов^в i 3-6 % - у жшок. Проте, у жшок зртого вту (шсля 50 ромв) поширешсть ппотиреозу значно зростае [1,2].
При гiпотиреозi ^мактеричний синдром мае схильшсть до раннього початку i затяжного перебку i проявляеться в середнш i важкш формах з перева-жанням в клЫчнш картин психоемоцшних i обмш-но-ендокринних розладiв. Добре вщомо, що тирео-Тдним гормонам належить важлива роль у регуляци багатьох фiзiологiчних i кл^инних функцш: особливо значною е роль тиреоТдних гормошв у перюди фiзi-олопчно'Т гормональноТ перебудови (пубертат, вапт-шсть, ^мактерш) [3,4].
