CC BY
8
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-1-145-163-167 УДК 617.741-004
1Риков С. О., 1Лаврик Н. С., 2Шулежко I. А., 2rypMiü Ю. М.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ МОРФОЛОГ1ЧНИХ ЗМ1Н НА ОЧАХ ХВОРИХ НА КАТАРАКТУ З СИНДРОМОМ М1ЛКОТ ПЕРЕДНЬОТ КАМЕРИ 1Нацiональна медична академiя шслядипломно'' ocBiTM iMeHi П.Л. Шупика МОЗ Укра'ни (м. Кшв) 2Ки|'вська мкька ктшчна офтальмологiчна лiкарня «Центр MiKpoxipyprii ока» (м. Кшв)
natalya.lavryk@gmail.com
Зв'язок nублiкацГí з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота була виконана в рамках НДР кафедри офтальмологи НМАПО iменi П.Л. Шупика: «^агностика та лiкування порушень оптичноТ систе-ми ока» (№ державно'1 реестрацп 0110и002363, дати виконання 2010-2014 роки), «^агностика та лтуван-ня порушень оптичноТ системи, судинних i дистро-фiчних змiн органу зору» (№ державноТ реестраци 0115и002167, дати виконання 2015 рт) i «Кл^чне та експериментальне обг"рунтування дiагностики, ли кування i профiлактики рефракцiйних, дистрофiчних, травматичних i запальних захворювань органу зору» (№ державноТ реестраци 011би002821, дати виконання 2016-2020 року).
Вступ. Велике значення придаеться вивченню особливостей виконання процедури ФЕК при рiзних вихщних станах очей. Це необхщно для корекци ри-зику штра- та постоперацiйних ускладнень, розроб-ки варiантiв хiрургiчноТ тактики, бiльш прийнятноТ для тоТ чи шшоТ конкретноТ ситуаци. При синдром! ммкоТ передньоТ камери (СМПК) виникають певн1 складнощi при виконаннi факоемульсифтаци ката-ракти (ФЕК). Це обумовило, що мтку передню камеру включили до перелту вiдносних протипоказiв до ФЕК [1,2].
При дослщженш анатомо-топографiчних параме-трiв переднього вiдрiзка ока при пперметропи при закритокутовiй глаукомi (ЗКГ) вiдмiчено: не тiльки звуження кута передньоТ камери (КПК), але також зменшення дистанци трабекула-райдужка, збть-шення дистанци райдужка-цилiарне тiло, збшьшен-ня площини задньоТ камери - зменшення глибини та об'ему ПК [3,4]. Однак до тепершнього часу недо-статньо вивчен змiни морфологи структур переднього вщдму ока та Тх спiввiдношення, а також умов, що визначають динамiку офтальмотонусу на очах з мш-кою ПК [5].
Це визначае актуальшсть для офтальмолопчноТ науки дослiдження просторовоТ структури на очах з синдромом мшкоТ передньоТ камери (СМПК).
Генетично обумовлена анатомiчна будова очей в процес катарактогенеза у зв'язку iз процесом на-бухання речовини кришталика змшюеться, i це вщ-биваеться на пдродинамщ^ а при декомпенсаци процесу може розвинутися вторинна факоморфiчна глаукома (ФМГ) [6]. Положення iридокриштaликовоТ дiафрагми, що визначально бере участь у формуван-нi ПК, ступiнь звуження ПК мають особливе значення в патогенезi катарактогенноТ глаукоми, що кл^чно за багатьма симптомами збiгаеться з первиною за-критокутовою глаукомою (ПЗКГ).
Патогенетична основа закритокутовоТ глаукоми (ПЗКГ) мае конституцшний характер, що зумовлений нерозмiрнiстю анатомiчних параметрiв очей. Тому
корекщя будови структур в хворих очах може привести до клЫчного покращення.
Дослiдження параметрiв очей хворих на первину закритокутову глаукому та порiвняння результатiв ла-зерноТ iрiдектомiТ, антиглаукомноТ операци та факое-мульсифтаци катаракти (ФЕК) з iмплантацiею 1ОЛ показали, що ттьки пiсля ФЕК вiдбуваеться збiльшення уах пaрaметрiв очей, а саме: об'ему та глибини ПК та кута ПК, а також покращення пдродинамти [3,4,7].
Проблема хiрургiчного лтування катаракти в ви-падках iз закритим КПК при гострш або хрошчнш ЗКГ привертала увагу дослiдникiв, враховуючи склад-нiсть виконання процедури та можлив^ь розвитку ускладнень пiд час операци. Операци, що направлен! на реконструкцш кута ПК на очах з ПЗКГ та ФМГ, при досягненш задовтьного гiпотензивного ефекту, в бшьшосл випaдкiв, не пiдвищують функци очей.
На сучасному рiвнi для лтування факогенноТ фа-коморфiчноТ глаукоми застосовуеться оперaцiя ФЕК з iмплaнтaцiею 1ОЛ в капсульний мiшок. Але вiдмiчене часте пошкодження ендотелiaльних кл^ин (ЕК) ро-гiвки при введены факоголки факоемульсифтатора в мiлку або щшинну ПК ока, виникнення пфем при трaвмi райдужки, а також, в зв'язку з нестабшьшс-тю положення кришталика та слабкому зв'язковому апарал, можливiсть вiдриву капсульного мшка та змiщення кришталика в скловидне тшо [8,9,10].
Подовжений контакт з шшими очними тканинами при СМПК в ходi операци, особливо при щть-них ядрах, чи в шсляоперацшному перiодi також може бути причиною шсляоперацшного ропвко-вого набряку. 1нша можлива причина набряку ро-гiвки - вiдшaрувaння десцеметовоТ мембрани в результaтi мaнiпулювaння в кaмерi пiд час операци ФЕК, можливiсть цього пiдвищенa на очах з СМПК [11,12,13,14,15]. Але все ж вiдмiчено позитивний ефект ФЕК - це розширення кута на 15-17 град, по-глиблення передньоТ камери до 2 мм, вщхилення iридокриштaликовоТ дiaфрaгми назад та зниження ВОТ [16]. Тому видалення кришталика вважаеться бшьш ефективним [17,18], особливо при застосуван-ш сучасних хiрургiчних технологiй, що надають, ^м ппотензивного ефекту, ще й функцiонaльний.
Мета роботи - вивчити морфолопчш, клЫчш та функцiонaльнi особливостi очей хворих на катаракту при СМПК, а також визначити залежшсть мiж анато-мiчними особливостями очей та кл^чними проява-ми.
Об'ект i методи дослщження. Для цього нами проaнaлiзовaнi бiометричнi параметри 94 очей (94 хворих на катаракту у вщ вщ 50 до 99 рошв (середнiй вiк 67,4 ± 2,6 рошв), 41 чоловiк, 53 жшки). Глаукома (ФМГ) була дiaгностовaнa на 17 очах. При бюмтрос-копи проводилася вiзуaльнa оцiнкa стану очей. Мор-
Таблиця 1.
Сшвставлення бiометричних показникiв очей хворих на катаракту
Показник (М+м) Контроль, п=20 Група 1, п=7 Група II, п=52 Група III, п=37
ПЗВ, мм 23,57+ 0,62 ** 28,26+ 2,21 * 23,27+ 0,65** 23,4+ 0,42 **
АС (глибина ПК), мм 3,40+ 0,12 3,57+ 0,54 * 3,15+ 0,10** 2,67+ 0,05 * ** ***
L (товщина кришталика), мм 4,33+ 0,31 5,24+ 0,34* ** 4,8+ 0,23 *** 5,46+ 0,32 * ***
V (В1треум) мм 15,84+ 1,01 16,75+ 1,10 * ** 14,96+ 0,95** 15,3+ 0,67 **
Примггки: * - р < 0,05 вщносно групи контроля; ** - р< 0,05 вщносно групи I; *** - р< 0,05 вiдносно групи II.
Взаемне спiввiдношення параметрiв анатомiчних структур
Таблиця 2.
Показники Контроль, п=20 Група I, п=7 Група II, п = 52 Група III, п =35
V/AC 4,66+0,04 4,69+0,11 4,75+ 0,08 5,73+ 0,06* ** ***
AC/V 0,21+0,05 0,21+0,06 0,21+ 0,04 0,18+ 0 04 * ** ***
L/V 0,27+0,06 0,31+0,07* 0,32+ 0,07* 0,36+ 0,04 * ** ***
AC/L 0,79+0,08 0,68+0,09* 0,66+ 0,07* 0,49+ 0 05 * ** ***
** - р< 0,05 вiдносно групи I;
Примггки: * - р < 0,05 вщносно групи контроля; : *** - р < 0,05 вщносно групи II.
фометричш параметри ока визначались методом А-сканування на прибор! Axis («ALCON») (довжина передньо-задньо'| Bioi ока (ПЗВ), глибина ПК в центре (АС), товщина кришталика по вiсi (L), глибина по-рожнини вiтреума (V); параметри ПК визначались на приборi «Orbscan» (глибина ПК, кут ПК, товщина та рефракщя ропвки); додатково проводилась оптична когерентна томографiя (ОКТ) переднього вщдту ока та гонiоскопiя (гонiоскоп Гольдмана).
В залежност вiд визначених бюметричних показ-никiв були видiленi 3 групи очей: Група I - ПЗВ > 24 мм - 7 очей (7 хворих); Група II - ПЗВ < 24 мм; при АС- > 2,8 мм - 52 ока (52 хворих); Група III - ПЗВ < 24 мм; при АС < 2,8 мм - 37 очей (37 хворих). Група сшвставлення - 20 очей здорових оаб того ж вшу.
Результати дослщження та Тх обговорення. В таблиц 1 для порiвняння представлен середш бю-метричш показники очей в вщповщних групах. Вщ-мiчено, що за показником ПЗВ групи II, III, контроль -суттево не вiдрiзнялись (р>0,05), тобто за середшми даними, не було визначено «коротких» очей. Товщина катарактального кришталика була найбтьшою в груш III (р< 0,05).
При аналiзi бюметричних показнишв видно, що параметри очей групи I велит очi з мюшчною реф-ракцiею) суттево вiдрiзнялись вiд значень величини ПЗВ, АС, L та V, очей групи контроля (р < 0,05).
Але нав^ь при збтьшенш параметра L - товщина кришталика (р<0,05) - параметри глибини ПК збери гались на достатньому для хiрургiT рiвнi (3,57+-0,54 мм), завдяки розтягнутш фiбрознiй капсулi очей, ве-ликш ПЗВ.
В групi II (оч^ умовно, соразмiрнi) суттево вiдрiзнялись ттьки величина кришталика - L (р<0,05) вiд групи контролю, що пов'язане з катарактогеним набуханням його волокон.
В груш III (СМПК) бюметричш показники очей з катарактою доа^рно вiдрiзнялись вщ покaзникiв групи контроля (АС та L) (р < 0,05), групи I (ПЗВ, АС, V) (р<0,05) та показни-шв групи II (АС та L) (р< 0,05).
Для характеристики пропорцш, що при-сутнi в очах хворих на катаракту, та, можли-во, сформован в процесi катарактогенеза, сшвставлено спiввiдношення цих покaзникiв. Сшвставлення пaрaметрiв структур очного яблука мiж собою продемонстроване в таблиц 2.
Як видно з таблицi 2, в групi III в очах з катарактою з (СМПК) при сшвставленш з гли-биною в^реально'| порожнини (V) величин глибини (ПК), (АС) та кришталика (L) визначено, що сшввщношення вщносних показнимв суттево вiдрiзняються не тiльки вiд «великих» очей групи I, але й вщ груп контроля та групи II. При сшвставленш - A C/L - 0,49 (глибина ПК до кришталика) - менше, шж в шших групах (р < 0,05). В груш III спостеркалась най-бтьш значуща вiдмiннiсть спiввiдношень - з глибиною порожнини вiтреумa. Якщо сшввщ-ношення L/V-0,36 (кришталика до впреума) - збiльшене, що характеризуе збтьшення розмiрiв кришталика, то спiввiдношення AC/V (глибина ПК до впреума) - 0,18 - доа^рно зменшене (Р < 0,05) в порiвняннi з шшими групами, за рахунок збтьшення глибини порожнини впреума (V). Також вiдмiчено, що глибина порожнини впреума (V) в 5,7 рaзiв бiльшa, нiж глибина ПК. Це дост^рно бiльше, нiж в шших дослщжуваних групах: група I - в 4,7, група II - в 4,75, контроль - в 4,65 (р < 0,05).
Як причину aнaтомiчного дисбалансу за рахунок збтьшення параметра V (впреума), можна вважа-ти накопичення рщини позаду iридокриштaликовоT дiaфрaгми, що патогенетично пов'язане з можливим розвитком фaкоморфiчноT глаукоми. Але цей фактор - рщка субстaнцiя, що не стискуеться, - може впли-вати на особливост виконання ФЕК на очах з мткою передньою камерою. Ц дaнi доцiльно використову-вати при хiрургiчних втручаннях з приводу катаракти.
Використання ультразвуковот ехобюметри та ОСТ дозволило оцшити ряд лiнiйних пaрaметрiв, що ха-рактеризують взаемне розташування структур очного яблука при СМПК. Методом ОСТ визначено параметри кута передньо'| камери (КПК), що вимiрювaли як кут, що утворений лЫями мiж передньою по-верхнею райдужки та продовженням лши шару ен-дотелiю рогiвки в зон трабекули. Проведена оцiнкa вщкриття КПК (в градусах), наведена в таблиц 3. Середш значення показника варшвали на очах з СМПК групи III вщ 4,9 до 18,1 град., в середньому, - 13,07 +- 4,30град. На очах в груш II вщ 11,71 до 25,60 град, в середньому, - 17,20 +-5,30 град. (Р<0,05). Показник групи III був вiрогiдно зменшений на 20,6% щодо групи II (p < 0,05).
Пщ час обстеження методом гошоскопп на очах в груш III вiдмiчений закритий кут ПК в 29 (83%) очах,
вiдкритий вузький - в 6 (17%) очах, по-одинок гонюсинехп визначили на 9 (26%) очах. В таблиц 3 представлен показники, що характеризують особливосл будови пе-редньо! камери очей хворих на катаракту з СМПК в порiвняннi з показниками «сораз-мiрних» очей групи II.
Вщповщно до показникiв, зменшення параметрiв, а саме: глибини ПК, кута ПК, показують обмеження для мантуляцш в ПК на очах з СМПК, а закритий кут в 83% очей свщчить про розвиток умов для пору-шення гiдростатики та пдродинамти.
За допомогою рiвняння регресп визначали за-лежнiсть щiльностi ендотелiального шару рогiвки на очах хворих на катаракту з синдромом мтко'! пере-дньо! камери пiсля операцп вiд глибини передньо! камери - r=0,54, (p< 0,05); щiльностi ендотелiального шару рогiвки - до операцп - r=0,63, (p<0,05) та втрати ендотелiальних клiтин вiд щiльностi ендотелiального шару рогiвки - до операцп - r=0,51, (p< 0,05).
Тому доцшьна розробка прийомiв при виконан-нi ФЕК, що спрямованi на зменшення можливих ускладнень, але зберкають можливiсть одержання високих функцiональних результат.
Висновки. Бiометричнi показники очей з катарактою при СМПК достодрно (р<0,05) вiдрiзняються вiд даних шших груп (мютчно'!, соразмiрноí та контрольно'!'), вказують на змiну внутршньоочних пропо-рцiй та ускладнення умов для виконання ФЕК.
Найбшьш значуща вiдмiннiсть спiввiдношень з глибиною порожнини впреума спостерiгалась в групi III (з СМПК): вiдмiчено, що глибина порожнини впреума (V) в 5,7 разiв бiльша, нiж глибина ПК, що бтьше, нiж в шших дослщжуваних групах: група I - в 4,7, група II - в 4,75, контроль - в 4,65. Якщо стввщ-ношення L/V - 0,36 (кришталика до впреума) - збть-шене, що характеризуе збiльшення розмiрiв кришталика, то стввщношення V/AC (вiтреума до глибина ПК ) - 5,73, характеризуе збтьшення глибини порожнини впреума (V) (р<0,05). Як причину анатомiчного дисбаланса за рахунок збiльшення параметра V (ви треума), можна вважати накопичення рщини позаду iридокришталиково'! дiафрагми, що патогенетично пов'язане з можливим розвитком факоморфiчно!í глаукоми, в сполученш з зменшенням параметрiв
Таблиця 3.
Порiвняння морфометричних napaMeTpiB передньоТ
камери на очах хворих на катаракту
ГРУПА Глибина ПК, мм Дiaметр ПК (Whate-to-whate), мм Кут ПК, 0 (град) Товщина ропвки, мм КПК-закритий
Група II, п = 52 3,43+ 0,10 11,84+ 0,08 37,4+ 0,05 0,510+ 0,08 2 (4%)
Група III, п =35 2,63+ 0,05 * 11,74+ 0,08 13,07+ 0,05 * 0,502+ 0,06 29 (83 %)*
група Ill та група II)
менше, н!ж в
глибини ПК та кута ПК. При ствставленш - AC/L-0,49
Приметка: * - р <0,05.
(глибина ПК до кришталика) (р<0,05) шших групах.
Таким чином, можна вщмп"ити патогенетичну орieнтованiсть операцп, що направлена на зменшення об'ему рщкоТ субстанцп впреума шляхом задньоТ в^ректомп в процес ФЕК.
На очах з катарактою при СМПК визначено се-редн параметри, що вказують на можливiсть роз-витку порушень гiдродинамiки, а саме: глибина ПК - 2,63+0,05, кут ПК - 13,07+0,05 - значно зменшен1 в порiвняннi з даними шших груп (р<0,05), закритий КПК вiдмiчено в 83% очей, що часлше, нiж в шших очах з катарактою (р<0,05).
Вiдмiчено особливостi кiлькiсних та яшсних характеристик ЕК рогiвки при СМПК ока свщчать про бшьш вираженi змiни ендотелiального шару в по-рiвняннi з встановленим втовим рiвнем. Визначена залежнiсть тсляоперацшноТ щiльностi ендотелiаль-ного шару вiд глибини передньоТ камери - г=0,54, (р<0,05); щiльностi ендотелiального шару рогiвки до операцп' - г=0,63, (р< 0,05) та втрати ендотелiальних клiтин вщ щiльностi ендотелiального шару рогiвки тсля операцп - г=0,51, (р<0,05).
Перспективи подальших дослщжень. Проведений аналiз лiтератури свiдчить, що пошук сучасних можливостей лiкування катаракти е актуальним за-вданням офтальмологи. Це пояснюе потяги практи-куючих офтальмологiв до удосконалення вщомих методiв та розробку нових способiв хiрургiчного ли кування цього захворювання, особливо при ТТ усклад-нених формах. Тому актуальним та своечасним е ви-вчення морфолопчних, клiнiчних та функцiональних особливосл очей хворих на катаракту при синдром! ммкоТ передньоТ камери, а також визначення залеж-ностi мiж анатомiчними особливостями очей та кли нiчними проявами.
Лiтерaтурa
Buratto L. Hirurgija katarakty. Perehod ot jekstrakapsuljarnoj jekstrakcii katarakty k fakojemul'sifikacii. Fabiano Editore; 1999. 472 s. [in Russian].
Kelman CD. Phacoemulsification and aspiration. Are port of 500 consecutive cases. Am. J. Ophthalmol. 1973;75(5):764-8.
Danilenko OV, Bol'shunova AV. Issledovanija anatomo-topograficheskih parametrov perednego otrezka glaza pri gipermetropii do i posle
lazernoj iridjektomii pri pervichnoj zakrytougol'noj glaukome. Oftal'mologija. Vost. Evropa. 2015;1(24):8-15. [in Russian].
Fajzieva US, Egorova JV, Kalanhodzhaev BA. Ocenka rezul'tativnosti fakojemul'sifikacii v normalizacii oftal'motonusa pri pervichnoj
zakrytougol'noj glaukome. Sb. nauchn. statej. Sovremennye tehnologii kataraktal'noj i refrakcionnoj hirurgii. 2009. FGU «MNTK «Mikrohirurgija
glaza»; M.: 2009. s. 217-22. [in Russian].
Rykov SA, Lavryk NS, Shulezhko IA, Gurzhij JM, Kornilov LV, Novak LP. Sootnoshenija biometricheskih pokazatelej, opredeljajushhie strukturnye osobennosti glaz s kataraktoj. Zb. naukovih prac' spivrobitnikiv NMAPO im. P.L. Shupika; Kiyv: 2012. Vipusk 21; kniga 1: s. 359-64. [in Russian]. Parhomenko OH. Formy fakomorfichnoyi hlaukomy. Problemy suchasnoyi medychnoyi nauky ta osvity. 2008;3:68-70. [in Ukrainian]. Malov IV, Gabdrahmanov LM, Malov VM. K taktike lechenija bol'nyh pervichnoj otkrytougol'noj glaukomoj. Sovremennye tehnologii kataraktal'noj I refrakcionnoj hirurgii. Moskva: 2009. s. 155-9. [in Russian].
Maljugin BJe, Frankovska-Gerlak MZ, Chubar' VS. Rol' topografii anatomicheskih struktur perednej kamery v razvitii narushenij gidrodinamiki u pacientov s oslozhnennoj kataraktoj na fone psevdojeksfoliativnogo sindroma. Sovremennye tehnologii v oftal'mologii: materialy XVII nauch.-prakt. konf. M.; 2016;5:65-7. [in Russian].
9. Malov VM, Eroshevskaja EB, Malov IV. Fakoemul'sifikacija katarakty u bol'nyh fakomorficheskoj glaukomoj. VII s»ezd oftal'mologov Rossii, Tezisy dokladov. Chast' 1. Moskva: 2000. s. 165-6. [in Russian].
10. Zavgorodnjaja NG, Kostrovskaja EO, Sarzhevskij AS, Sidorova TV. Morfometricheskie parametry glaza i ih zavisimost' ot urovnja oftal'motonusa i gemodinamiki u pacientov s kataraktoj. Suchasni med. tehnologii. 2012;2:76-7. [in Russian].
11. Storr-Paulsen A, Norregaard JC, Farik G, Tarnhoj J. The influence of viscoelastic substances on the corneal endothelial cell population during cataract surgery: a prospective study of cohesive and dispersive viscoelastics. Acta. Ophthalmol. Scand. 2007;85:183-7.
12. Kohen MD, Murat Levent Alimgil. Corneal biomechanical properties and intraocular pressure changes after phacoemulsification and intraocular lens implantation. J. Cataract Refract. Surg. 2008;34:2096-8.
13. Kovtun MI, Polunina NE, Kaplin IV. Analiz kolichestvennogo i kachestvennogo sostojanija kletok jendotelija posle ul'trazvukovoj FEK s implantaciej IOL. Materiali nauk.-prak. konf. oftal'mologiv z mizhnar. uchastju «Filatovs'ki chitannja», prisvjach. 80-richchju tkaninnoi terapii za metodom akad. Filatova. Odesa: 2013;65:14. [in Russian].
14. Kohnen T, editor. Cataract and Refractive Surgery. Berlin: Springer-Verlag; 2005. p. 19-20.
15. Roibeard O'h Eineachain. Shallow anterior chamber. Evrotimes. 2011;16(6):14.
16. Chen Y, Bao YZ, Pei XT. Morphologic changes in the anterior chamber in patients with cortical or nuclear age-related cataract. J. Cataract Refract. Surg. 2011;37(1):77-82.
17. Nesterov AP. Glaukoma. Moskva: Medicina; 1995. s. 84, 146-7, 161. [in Russian].
18. Krasnov MM. Mikrohirurgija glaza. Moskva: Medicina; 1980. 205 s. [in Russian].
ДОСЛ1ДЖЕННЯ МОРФОЛОГ1ЧНИХ ЗМ1Н НА ОЧАХ ХВОРИХ НА КАТАРАКТУ З СИНДРОМОМ М1ЛКО1 ПЕРЕ-ДНЬО1 КАМЕРИ
Риков С. О., Лаврик Н. С., Шулежко I. А., Гуржш Ю. М.
Резюме. Бюметричш погазники очей з KaTapa^r^ при СМПК доа^рно (р<0,05) вiдрiзняються вщ дaних шших труп (мюшчноТ, copa3MipHoi Ta контрольной), в^зують Ha змшу внутршньоочних пропорцш Ta усклaд-нення умов для виконaння ФЕК. Нaйбiльш знaчущa вщмшшсть сшввщношень - з глибиною порожнини Bi-тpeумa спостepiгaлaсь в груш 111 (з СМПК): вiдмiчeно, що глибинa порожнини вiтpeумa (V) в 5,7 paзiв бiльшa, нiж глибинa ПК, що бiльшe, нiж в шших дослiджувaних гpупaх (р<0,05). Особливост кiлькiсних тa якiсних хapaктepистик ЕК ропвки при СМПК окa свiдчaть про зaлeжнiсть вiд глибини передньоТ кaмepи щiльностi ен-дотeлiaльного шapу pогiвки до опepaцiТ - r=0,63 (p<0,05), пiсляопepaцiйноТ щiльностi eндотeлiaльного шapу - r=0,54 (p<0,05) тa втpaти eндотeлiaльних клiтин вiд щiльностi eндотeлiaльного шapу pогiвки до опepaцiТ -r=0,51 (p< 0,05).
Ключовi слова: кaтapaктa, фaкоeмульсифiкaцiя, мiлкa передня кaмepa, шap eндотeлiaльних клiтин pогiвки.
ИССЛЕДОВАНИЕ МОРФОЛОГИЧЕСКИХ ИЗМЕНЕНИЙ НА ГЛАЗАХ БОЛЬНЫХ КАТАРАКТОЙ С СИНДРОМОМ МЕЛКОЙ ПЕРЕДНЕЙ КАМЕРЫ
Рыков С. А., Лаврик Н. С., Шулежко И. А., Гуржий Ю. М.
Резюме. Биометрические покaзaтeли г^з с кaтapaктой при СМПК достоверно (р<0,05) отличaются от дaнных других групп (миопической, соpaзмepной и контрольной), укaзывaют нa изменения внутpиглaзных пропорций и осложнение условий для исполнения ФЭК. Нaиболee знaчимоe отличие соотношений - с глубиной полости витpeумa нaблюдaлось в группе Ill (с СМПК): отмечено, что глубинa полости витpeумa (V) в 5,7 paз больше, чем глубинa ПК, что больше чем в других исследуемых гpуппaх (р<0,05). Особенности количественных и кaчeствeнных хapaктepистик ЭК роговицы при СМПК глaзa свидетельствует про зaви-симость от глубины передней гамеры, плотности эндотeлиaльного слоя роговицы до опepaции - r=0,63 (p<0,05), послeопepaционной плотности эндотeлиaльного слоя - r=0,54 (p<0,05) и потери эндотeлиaльных клеток от плотности эндотeлиaльного слоя роговицы после опepaции - r=0,51 (p< 0,05).
Ключевые слова: кaтapaктa, фaкоэмульсификaция, мeлкaя передняя кaмepa, слой эндотeлиaльных клеток роговицы.
RESEARCH OF THE MORPHOLOGICAL CHANGES IN THE EYES OF PATIENTS WITH CATARACT WITH SYNDROME OF THE SHALLOW ANTERIOR CHAMBER
Rykov S. O., Lavryk N. S., Shulezhco I. A., Gurgy Y. M.
Abstract. In the literature, there is indications that the mutual mismatch of the parameters of the structures of the eyes, namely: combination of a thickened lens and a short anterior-posterior axis- leads to a violation of the normal morphology of the anterior segment of the eye apple, which was determined by genetic factors. However, so far, is not enough studied changes in the morphology of the structures of the anterior part of the eye, as well as conditions that determine the dynamics of intraocular pressure in the eyes of a shallow AC. It determines relevance to research structures in the eyes with the syndrome of the shallow anterior chamber (SSAC). At SSACs have some difficulties when performing phacoemulsification cataract (FEC), as noted by L. Buratto (1999), which is related to lack of sufficient space for manipulation, as well as with the action of physical factors. The analysis of literature sources has shown that the question of the influence of the initial anatomical-morphological state of the eye, the depth, and the width of the AC on the formation postoperative clinical indicators remains unresolved.
Object and methods. For the study of anatomical and morphological characteristics of indicators were examined 94 eyes (94 patients with cataract in aged 50 to 99 years, 41 people, 53 women). After bio microscopy the determination of the morphometric parameters of the eye (PZVAC, L and V) was carried out by the method A-Scan on the "Axis" device ("ALCON"), AC parameters were determined on "Orbscan" instrument, optical coherent tomography and gonioscopy (Goldman). 3 groups of eyes were allocated: Group I - PZV> 24 mm - 7 eyes, (7 patients); Group II - PZV < 24 mm; at the depth of the anterior chamber (AC) - > 2.8 mm - 52 eyes (52 patients); Group III - PZV < 24 mm; at a AC depth < 2.8 mm - 37 eyes (37 patients). Comparison Group - 20 eyes of healthy persons of the same age.
Results. When analyzing biometric indicators it is seen that the parameters of the eyes of group I (large eyes) significantly differed from the control group (p <0,05). In group II (eyes, conditional, proportional) only the size of the lens was different - L (p<0,05) from the control group. In group III (SSAC) biometric indices differed significantly from the control group, group I and group II (p<0,05). ELVs in groups II, III, control - essentially not differed (p >0,05), thus, according to the average data, was not defined "short" eyes. The thickness of the cataract lens was the largest in group III (p<0,05). To characterize proportions that present in the eyes of patients with cataracts, and may have been formed in the process cataractogenesis, correlated in group III in the eyes of the SSAC ratio the depth of the AC (AC) and the lens (L) with the depth of the vitreal cavity (V). Most significant the difference in relation to the depth of the cavity of the vitreum was observed in group III. It is noted that the depth of the cavity of the vitreum (V) is 5.73 times greater, than the depth of the AC. This is significantly higher (p<0,05) than in other subjects in groups: group 1 - in 4.70, group II - in 4.75, control - in 4.65. As the cause anatomical imbalance due to an increase in the parameter V (vitreum), we can assume the accumulation of liquid behind the iridocrystalline diaphragm, which is pathogenetically associated with the possible development of facomorphic glaucoma. But this factor - a non-compressible liquid substance - can affect the performance of the FEC in the eyes of the shallow front camera. The parameters of opening the angle of anterior chamber are determined by the OCT method (AAC). The value of the indicator varied in the eyes of the SSAC groups III from 4.9 to 18.1 degrees, on the average, - 13.07+4.30 degrees. In the eyes of group II - from 11.71 to 25.60 degrees, on average, - 17.20+5.30 degrees. (p<0.05). The indicator of group III by 20.6% differed in group II (p<0,05). In the eyes of in group III marked closed AAC in 29 eyes (83%), open narrow AAC - in 6 eyes (17%), single goniosinehias were identified in 9 eyes (26%). These indicators characterizing the features of the structure of the anterior chamber of the eye patients with cataract with SSAC, differed (p < 0.05) in comparison with indicators of "proportional" eyes of group II. According to indicators, reducing parameters: Depth of AC, AC angle, show limitations for manipulations in the AC in the eyes of the SSAC, and a closed angle of 83% of the eyes testifies to development of conditions for violations of hydrostatics and hydrodynamics. The study of the endothelial layer of the cornea was performed on 37 eyes that were included in the group III (SSAC) (depth 2,63+0,05 mm), with the help of endothelial microscope SP-3000P (Topcon, Japan) with the program CellCount. In the eyes of SSAC before surgery features of EK cornea, which testify to more significant changes in ECV compared with a certain age level. The dependence of the postoperative density of the endothelial layer on the depth of the anterior chamber is determined - r=0.54, (p<0.05); the density of the endothelial layer of the cornea before the operation - r=0.63, (p<0.05) and loss of endothelial cells from the density of the endothelial layer of the cornea before the operation - r=0.51, (p< 0.05).
Conclusion. Therefore expedient development receptions in the performance of the FEC, aimed at reducing possible complications.
Key words: cataract, phacoemulsification, shallow anterior chamber, layer of endothelial cornea cells.
Рецензент - проф. Безкоровайна I. М.
Стаття надшшла 01.08.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-1-145-167-172 УДК 616.711+616.832-06-036.4-089-092.4
Сальков М. М., Овчаренко Д. В., *Царьов О. В., Йовенко I. О., Дубина В. М.
ОСОБЛИВОСТ11НТЕНСИВНОТТЕРАПП ХРЕБЕТНО-СПИННОМОЗКОВОТ ТРАВМИ КЗ «Обласна клЫчна л1карня ¡м. I.I. Мечникова» (м. Дншро) *ДЗ «Дншропетровська медична академ1я» (м. Дншро)
salkov@ua.fm
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Роботa виконaнa в мeжaх плaнових нaуково-дослiдних роб^ ДУ «1нститут нeйpохipуpгiТ iм. aкaд. А.П. Ромодaновa НАМН y^arnm): «Досли дити ефектившсть iновaцiйних мeтодiв вщновлення функци спинного мозку тa периферичних нepвiв з ви-корисганням т^нинно! нейрошженерп тa електрохи рурпчних технологш в експериментЬ>, № дepжaвно! peeo-pa^i 0117U004270 (2017-2019 pp.).
Вступ. Iнтeнсивнa тepaпiя спинaльно! тpaвми e склaдним зaвдaнням кл^чно! peaнiмaтологi! й нeйpохipуpгi!, що обумовлено тяжшстю й непе-peдбaчувaнiстю це! пaтологiт. У пaтогeнeзi хребет-но-спинномозково! тpaвми pозpiзняють первинне пошкодження, що виниле безпосередньо в момент тpaвми, утворюючи зону зaбиття - сдaвлeння спинного мoзку; й вторинне пошкодження - судиннa дис-функщя, iшeмiя, нaбpяк, глутaмaтepгiчнa eксaйтоток-сичшсть, зaпaлeння й aпоптоз кл^ин. Однaк, поряд з мкцевими зм^ми мозково! речовини, у процес
зaпускaeться гасгад мeхaнiзмiв, що виклигають гар-дiо-пульмонaльну дисфункщю, змшу фiбpинолiтич-но! aктивностi кров^ як обновлять peaльну зaгpозу життю пaцieнтa, a тaкож е зaчapовaним колом, що пщсилюе вторинш змши спинного мозку. Ключовa роль штенсивно! допомоги - попередження вторин-но! тpaвми [1-3].
Одшею з головних проблем лiкувaння це! пaто-логп е нейрогенний шок. Пaтогeнeзом нейрогенного шоку е функцiонaльний розрив зв'язку симпaтичноí й пapaсимпaтично! нервово! системи, що порушуе регулящю apтepiaльного тиску й серцевого викиду. Симпaтичнi пpeгaнглiонapнi волокнa, що iннepвують серце, виходять iз пepeднiх коpiнцiв Th1-Th5. Пошкодження нa цьому й вищeлeжaчих piвнях, усувae нис-хiдний симпaтичний вплив i, як peзультaт, iннepвaцiя здiйснюeться пapaсимпaтикою paзом iз блугаючим нервом. Внaслiдок впливу пapaсимпaтичнот системи вiдбувaeться вaзодилaтaцiя (порушення симпaтичноí вaзомотоpики) i втpaтa aвтономного периферичного
