CC BY
6MEDICINE
MOPOO^üriHHI 3MIHH By^OEH m^HH^HbOffl^EnHOÏ CtfHHHOÏ 3A^O3H HAnPHKIH^ 4-rO TH^HH ERCnEPHMETA^bHOrO OniOÏ^HOrO En^HEy
Mykhalevych Marta
Ukraine, Lviv, Assistant, Lviv National Medical University, human anatomy department, Paltov Yevgen
Ukraine, Lviv, Assistant Professor, Lviv National Medical University, human anatomy department, Kryvko Yurii
Ukraine, Lviv, Professor, Rector of Andrei Krupynskyi Lviv Medical Academy DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_wos/31032020/7001
ABSTRACT
The consequence of the chronic opioid effect is a decrease in the functional activity of the salivary glands, which have serious negative effects, which lead to aggravation of the oral cleansing, as a consequence, impaired hygiene, there is a decrease in enamel resistance; reduced local immunity; there is a negative effect on homeostasis in the mouth. These facts prove the importance of elucidation the pathomorphological changes of the submandibular salivary gland in the chronic opioid effect and it is of considerable practical importance, both medically and socially. This publication demonstrates the morphological changes of the submandibular salivary gland under the opioid effect at the 4th week of the experimental research.
Citation: Mykhalevych Marta, Paltov Yevgen, Kryvko Yurii. (2020) Morfolohichni Zminy Budovy Pidnyzhnoshchelepnoi Slynnoi Zalozy Naprykintsi 4-ho Tyzhnia Eksperymetalnoho Opioidnoho Vplyvu.
International Academy Journal Web of Scholar. 3(45). doi: 10.31435/rsglobal_wos/31032020/7001
Copyright: © 2020 Mykhalevych Marta, Paltov Yevgen, Kryvko Yurii. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Робота е фрагментом НДР «Морфо-функщональш особливосп у пре- та постнатальному перюдах онтогерезу, при впливi опю1дав, харчових добавок, реконструктивних операщях та ожиршш» 0120Ш02129.
Вступ. Наркотична залежшсть стала причиною розвитку множинно! полюрганно! коморбщно! патологи, що разом iз великим економiчним i моральним збитком ставлять проблему наркомани в ряд найбшьш важливих проблем у багатьох кранах свггу [1]. Вживання психоактивних речовин молоддю е актуальною медико-сощальною проблемою не тшьки в Укра!ш, але й в усьому свiтi. Основу виникнення залежносп вiд ПАР вiдiграють бiологiчнi, психолопчт та соцiальнi чинники, яю за даними науковцiв, мають патогенетичний/патопластичний вплив на формування навичок вживання ПАР у дггей та пiдлiткiв [2,3].
Уа ото!ди мають певну структурну схожiсть з ендорфiнами. Ендорфiни ддать вибiково, на чiтко визначену групу рецепторiв, у той час, як ошо!ди впливають на всi рецептори вщразу. Серед ото!дних рецепторiв вцщляють: мю, дельта, каппа, сiгма та епселон [4,5]. Налбуфш (нубаiн) - це наркотичний анальгетик, напiвсинтетичний ото!д, похiдний фенантрена. Вiн за своею структурою подiбний до морфiну i налоксону, належить до отощв змшано! (агошст-антагошстично!) ди. Налбуфiн е частковим агонiстом к-рецепторiв i антагонiстом ц-рецепторiв [6]. Ото!ди широко
ARTICLE INFO
Received: 17 January 2020 Accepted: 11 March 2020 Published: 31 March 2020
KEYWORDS
submandibular salivary gland, morphological changes, nalbuphine.
використовуються в медичнш практищ задля зменшення болю, пригтчення кашлю, пiдсилення ефекту наркотичних речовин, що застосовуються для наркозу. Одним iз найважливiших чинниюв патологiчного впливу при неконтрольованому вживаннi отощв е здатнiсть викликати патологiчний потяг та залежшсть, що призводить до високо! смертностi через гострi отруення в результат передозування отощами; iнфекцiйних, соматичних i неврологiчних ускладнень [7 - 11].
Вивчення патологiчних змiн оргашв та систем за впливу ошо1ду в експериментальних умовах е надзвичайно актуальним [12 - 18].
Настдком довготривалого вживання отощв е зниження функщонально1 активност слинних залоз, що може мати серйозш негативнi наслщки, якi призводять до погiршення очищення органiв ротово! порожнини, як наслдок, до порушення гiгiени (збiльшуеться змют зубного нальоту i мiкрофлори); вщбуваеться зниження резистентност емалi; знижуеться мюцевий iмунiтет; спостерiгаеться негативний вплив на гомеостаз в порожнит рота i т. i. [19]. Це вкотре доводить значимiсть висвiтлення патоморфологiчних змш тднижньощелепно1 слинно! залози при хрошчному отощному впливi та мае значне практичне значення, як в медичному так i в соцiальному аспект!
Мета роботи. Вивчити змiни шднижньощелепно1 слинно1 залози щура на мшроструктурному рiвнi наприкiнцi четвертого тижня експериментального ошо1дного впливу.
Матерiали i методи дослщження. Дослiдження здiйснили на 16 статевозрших бiлих безпородних щурах-самцях масою 110 г, вiком 5 мю. Тварин подiлили на 2 групи: експериментальну i контрольну. Експериментальним щурам (п = 10) робили ш'екцл розчину налбуфiну гiдрохлориду дигiдрату в/м'язово, щоденно 1 раз на добу в одному промiжку часу (10-11 година ранку) протягом 28 дiб з подальшим збором матерiалу дослщження (юнець 4-го експериментального тижня). Початкова доза становила 8 мг/кг впродовж першого тижня, 15 мг/кг впродовж другого тижня, 20 мг/кг впродовж третього тижня, 25 мг/кг впродовж четвертого тижня. Так створювали умови хрошчного отощного впливу [20]. Контрольна група (п = 6) протягом 28 дiб отримувала ш'екцл фiзiологiчного розчину в/м'язово в одному пром1жку часу (10-11 година ранку).
Ус тварини перебували в умовах вiварiю. Робота, що стосувалася питань утримання, догляду, маркування, та вс iншi машпуляцп виконали, дотримуючись положень «Свропейсько1 конвенцп про захист хребетних тварин, яю використовуються для експериментальних та шших наукових цшей» [Страсбург, 1985], «Загальних етичних принципiв експериментiв на тваринах», що ухваленi Першим Нащональним конгресом з бiоетики [Ки1в, 2001]. Комюя з бiоетики Львiвського нащонального медичного унiверситету iменi Данила Галицького встановила: науковi дослiдження вiдповiдають етичним вимогам зпдно з наказом МОЗ Украши № 231 вiд 01.11.2000 р. (протокол № 10 вщ 26.12.2011 р.). Перед проведенням забору матерiалу тварин виводили з експерименту на фош наркозу (дибутилового ефiру). Для гiстологiчного дослiдження використали препарати шднижньощелепно1 слинно1 залози щура. Пстолопчш препарати забарвлювали за загальноприйнятою методикою гематоксилшом, еозином [21].
Результати дослщжень. В результатi проведеного забору експериментального матерiалу через 28 дiб у шурiв, що знаходилися пiд впливом отощного анальгетика в дозi 25 мг/кг на м^оструктурному рiвнi нами було виявлено, вираженi дистрофiчнi та некротичш змiни епiтелiю к1нцевих секреторних вiддiлiв, а також внутрiшньочасточкових вивщних протокiв, а також гiперемiю переважно судин венозного русла (рис. 1), стази, помiрно вираженi явища набряку.
Рис.1. Зргз тднижньощелепно! слинног залози щура наприюнЦ четвертого тижня експериментального отогдного впливу. Гематоксил1н та еозин. МЫрофотограф1я. Зб. х 400. 1 - розширення та переповнення еритроцитами др1бних венозних судин; 2 - набряк сполучног
тканини ттерстицт.
Змши в судиннш CTCieMi характеризувались розширенням внутршньочасточково! артерюли та внутрiшньочасточкових венул, переповнення !х еритроцитами (рис.2). Еритроцити у венозних сегментах гемомiкроциркуляторного русла склеювались. О^м еритроцитiв у просвiтi судин вiзуалiзувались поодинокi нейтрофiли. Навколо гiперемiйованих судин вщзначали розвиток перивазальних набрякiв. Також спостер^али розвиток перидуктальних набрякiв, за яких транссудат у значнш кшькосп нагромаджувався навколо вивiдних протокiв. У мiжацинарнiй стромi набряк був помiрно вираженим.
Рис.2. Зргз тднижньощелепно!слинног залози щура наприюнЦ четвертого тижня експериментального отогдного впливу. Гематоксилт та еозин. МЫрофотограф1я. Зб. х 400.
1 - розширення та переповнення еритроцитами внутр1шньочасточковог венули та внутр1шньочасточковг артер1оли; 2 - набряк сполучног тканини ттерстицт; 3 - некротичм
зм1ни еттелт посмугованог протоки.
Значна частина сероцштв у сташ дрiбнокрапельноl вакуольно! дистрофи: !х цитоплазма набрякла, мютить дрiбнi чисельш вакуолi (рис. 3.). Унаслщок наростання деструктивних змш також реестрували розвиток некрозу секреторних кттин кiнцевих бiлкових та змшаних вiддiлiв. У таких випадках ядра сероцштв та серомукоцитiв зазнавали лiзiсу, цитоплазма неоднорiдно та iнтенсивно забарвлювалась, розпадалась на окремi глибки. Контури мiж секреторними клiтинами переважно не визначались.
У вставних, гранулярних та посмугованих протоках ештелюцити також зазнавали альтеративних змiн: !х цитоплазма набрякла, просвгглювалась, у нiй виявляли чисельш дрiбнi вакуолi (рис.4). Досить часто ештелюцити внутршньочасточкових проток рiзного калiбру зазнавали некротичних змiн (рис.5). Ядра таких ештелюцштв були ущiльненi, однорщно базофiльнi, цитоплазма розпадалась на окремi глибки.
Рис.3. Зргз тднижньощелепног слинног залози щура наприюнЦ четвертого тижня експериментального отогдного впливу. Гематоксилт та еозин. МЫрофотограф1я. Зб. х 1000. 1 - вакуольна дистроф1я еттелт юнцевих быкових секреторних в1ддмв.
Рис.4. Зргз тднижньощелепно! слинног залози щура наприкгнцг четвертого тижня експериментального отогдного впливу. Гематоксилин та еозин. МЫрофотограф1я. Зб. х 1000.
1 - вакуольна дистроф1я та некротичм зм1ни еттелт юнцевих секреторних в1ддмв та
еттелт гранулярних проток.
Вщзначали десквамащю некротизованих ештелюципв у просв^ проток. Унаслщок перидуктального набряку спостернали набрякання базально! мембрани гранулярних та посмугованих проток, мюцями !! розволокнення та фрагментащю. У таких дшянках цитоплазма мiоепiтелiоцитiв, що локалiзувались навколо гранулярних проток дещо набрякала, !х ядро ущiльнювалось, зазнавало ткнотичних змiн. У стромi збшьшувалась кiлькiсть лiмфоцитiв та мастоцитiв, вiзуалiзувались нейтрофiли.
Рис.5. Зргз тднижньощелепног слинног залози щура наприюнЦ четвертого тижня експериментального отогдного впливу. Гематоксилин та еозин. МЫрофотограф1я. Зб. х 1000.
1 - вакуольна дистроф1я еттелт юнцевих секреторних в^ддшв;
2 - некротичш зм1ни еттелт посмугованог протоки.
У просвт мiжчасточкових вишдних протоюв вiзуалiзувалась надмiрна неоднорiдно забарвленого, переважно базофiльного коляру секрет, що деколи мютив десквамованi епiтелiальнi кл^ини.
Висновки. Наприкiнцi 28 доби перебиу експериментального опiоiдного впливу, нами було виявлено, вираженi дистрофiчнi та некротичш змши епiтелiю юнцевих секреторних вщдшв, а також внутрiшньочасточкових вивiдних протоюв, а також гiперемiю переважно судин венозного русла, стази, помiрно виражеш явища набряку. Змiни в судиннш системi характеризувались розширенням внутршньочасточково! артерюли та внутрiшньочасточкових венул, переповнення !х еритроцитами. У мiжацинарнiй стромi набряк був помiрно вираженим. Значна частина сероципв у станi дабнокраиельно! вакуольно! дистрофп: !х цитоплазма набрякла, мстить дрiбнi чисельнi вакуолi. Унаслiдок наростання деструктивних змiн також реестрували розвиток некрозу секреторних клiтин юнцевих б^ових та змiшаних вiдцiлiв. Вщзначали десквамащю некротизованих ештелюципв у просвiт проток. Унаслщок перидуктального набряку спостерiгали набрякання базально! мембрани гранулярних та посмугованих проток, мюцями Г! розволокнення та фрагментащю.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бекесевич А. М. Морфометричний анал1з анпоархггектошки кори мозочка за умов впливу ото!ду. Свгт медицини та бюлогп. 2014;4:68-71.
2. Н.М. Чемерис. Медико-сощальш аспекти проблеми вживання психоактивних речовин молоддю (огляд науково! лггератури). Статп учасник1в конференций Здоров'я наци; 2017; Льв1в. Льв1вський нацюнальний медичний ушверситет 1мен1 Данила Галицького, Укра!на ДУ «Украшський шститут стратепчних дослщжень МОЗ Укра!ни»; 2017. № 3 (44) 285.
3. В1евський А.М., Жданова М.П., Сидяк С.В. [та ш.].Зр1з нарколопчно! ситуацп в Украш (даш 2010 року). Ки1в: Украшський медичний та монггоринговий центр з алкоголю та наркотиков МОЗ Укра!ни. 2011:22.
4. Губський Ю. I. Проблема болю в пал1ативнш медициш : сощальний виклик та молекулярна фармаколопя. Фармаколопя та лшарська токсиколопя.2013;6:85-90.
5. Давидович О. В., Копча В.С., Маслш К.О. Фармакотератя больового синдрому. Рациональная фармакотерапия. 2014;21:66-68.
6. Кущ О.Г., Волошин М.А. 1мунний мехашзм регуляцп толерантносп при ваптносп. Украшський морфолопчний альманах. 2011;9(3):158—161.
7. V.B. Fik, E.V. Paltov, Y.Y. Kryvko Morphofunctional peculiarities of the periodontal tissue under conditions of simulated eight-weekopioid effect. Deutscher Wissenschaftscherold German Science Herald. 2018; 1: 14-17. DOI:10.19221/201814
8. Nazir MA. Prevalence of periodontal disease, its association with systemic diseases and prevention. In J Health Sci (Qassim). 2017; 11(2):72-80. PMID: 28539867
9. J Pang, KR Tringale, VJ Tapia,WJ Moss, МЕ May, Т Furnish Chronic Opioid Use Following Surgery for Oral Cavity Cancer. Otolaryngol. Head Neck Surg. 2017; Apr.26, 143(12): 1187-94.doi: 10.1001/jamaoto.2017.0582
10. Войцеховский В.В., Коржова Н.В., Гоборов Н.Д. Поражение легких у больных с наркотической зависимостью. Бюллетень физиологии и патологии дыхания. 2018. №68. С. 79-91.
11. Seth P, Rudd RA, Noonan RK, Haegerich TM. Quantifying the Epidemic of Prescription Opioid Overdose Deaths. Am J Public Health. 2018 Mar 7;108(4):500-2.
12. Фш ВБ, Кривко ЮЯ, Пальтов £В. Мшроструктурш змши тканин пародонта за умов до опю1дного анальгетика на раншх термшах. Буковинський медичний вiсник. 2018. 22. 1 (85). С.141-148.
13. Liaqat N., Dar SH. Comparison of single-dose nalbuphine versus tramadol for postoperative pain management in children: a randomized, controlled trial. // Korean J. Anesthesiol. 2017; 70: 184-187.doi:10.4097/kjae.2017.70.2.184
14. Plein L. M. Opioids and the immune system—friend or foe. / L. M. Plein, H. L. Rittner // Br. J. Pharmacol. 2018; 175 (14):2717-25. doi: 10.1111/bph.13750\
15. Lee CM, Terrizzi AR, Bozzini C. [et al.] Chronic lead poisoning magnifies bone detrimental effects in an ovariectomized rat model of postmenopausal osteoporosis. Exp Toxicol Pathol. - 2016. - Vol. 68, № 1. - P. 47-53.
16. Бекесевич А.М. Морфолопчш особливосп структури кори мозочка щура в нормi та за умов тривалого впливу опю1ду. Запорожский медицинский журнал. - 2015. - № 3 (90). - С. 82-85.
17. Mateshuk-Vatseba L., Vilkhova I., Bekesevych A., Paltov E., Kantser E. Comparative Characteristics of the Morphological Changes of Nephron Tubules at the Early and Late Stages of the Chronic Opioid Effect. Science Review. 2019. 9(26). P.19-22
18. Пальтов £. В., Ковалишин О. А., Фж В. Б., Подолюк М.В., Голейко М.В., Кривко Ю. Я. Динашка патоморфолопчних змш в щарах сптавки через двохтижневий опювдний вплив з подальшою вщмшою отойду та чотирьохтижневою корекцiею в експериментг World Science. 2019. 11(51), Т.2. - С.34-39.
19. Timofeyev AA. Sekretornaya funktsiya bolshikh i malykh slyunnykh zhelez pri galvanizme i galvanoze. Sovremennaya stomatologiya. 2013;3:72- 6. [in Russian].
20. Декларацшний патент Укра!ни на винахвд №76564 2013 / Р. Онисько, £. Пальтов, В. Фш та in
21. Ромейс Б. Микроскопическая техника / Б. Ромейс. - М. : Медицина, 1953. - С. 71-72
