CC BY
20
5. Lebedev I. N. Epigeneticheskie aspektyi bezopasnosti vspomagatelnyih reproduktivnih tehnologiy / I. N. Lebedev, V. P. Puzyirev // Genetika. - 2007. - T.43, No.9. - S. 1157- 1171.
6. Patent No. 26789 u 2007 04785 Cherniuk N.V., Kovalchuk L.Ye, Paliichuk I.V. Zaiavl. 28.04.2007; opub. 10.10.2007.Sposib rannoi diahnostyky funktsionalnoho stanu henomu neitrofilnykh hranulotsytiv peryferiinoi krovi u khvorykh na khronichne obstruktyvne zakhvoriuvannia lehen.
7. Yaniuta S. M. Stan systemy-maty-platsenta-plid pry zatrymtsi rozvytku ploda za danymy ultrazvukovoho doslidzhennia / S. M. Yaniuta, O. I. Zhdanovych, T. V. Kolomiichenko [ta in.] // Perynatolohyia y pedyatryia. - 2008. - No. 2 (34). - S. 51 -53.
8. Bird A. DNA methylation patterns and epigenetic memory / A. Bird // Genes Dev. - 2002. - V. 16. - P.6 - 21.
9. Lachner M. An epigenetic road map for histone lysine methylation / M.Lachner, R.J.O'Sullivan, T. Jenuwein // J. Cell Sci. -2003. - V. 116. - P. 2117-2124.
10. Sims R.J. Histone lysine methylation; a signature for chromatin function / R.J.Sims, K. Nishioca, D. Reinberg // Trends Genet. - 2003. - V. 19. - P. 2117-2124.
ЗНАЧЕНИЕ КАРИОЛОГИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ДЛЯ ИЧЕНИЯ ЭПИГЕНЕТИЧЕСКИХ МЕХАНИЗМОВ КОНТРОЛЮ ФУНКЦИОНАЛЬНОЙ АКТИВНОСТИ ГЕНОМА НОВОРОЖДЕННЫХ С ЗАДЕРЖКОЙ ВНУТРИУТРОБНОГО РАЗВИТИЯ Кочерга З. Р.
Для определения взноса генетического фактора в задержку внутриутробного развития плода обследованы 75 новорожденных, возрастом 1-3 дня: 30 новорожденных с задержкой внутриутробного развития (ЗВУР) и 35 здоровых новорожденных детей, из них - 33 девочки и 32 мальчика. Установлена активность функционального состояния генома и микроядерный индекс нейтрофильных гранулоцитов периферической крови на разных этапах реализации наследственной информации. Анализ индексов хроматизации, полового хроматина, ядрышкового и патологических ядер обнаружил нарушение иммуногенетического статуса новорожденных из ЗВУР в сравнении с здоровыми детьми. Выявленные нами изменения ФСГ нейтрофильных гранулоцитов свидетельствует обшность генетических и эпигенетических механизмов контроля структурного и функционального аспектов гомеостазу в процессе роста и развития детского организма.
Ключевые слова: функциональное состояние генома, нейтрофильные гранулоциты, задержка внутриутробного развития.
Стаття надшшла 23.02.2017 р.
THE IMPORTANCE OF KARYOLOGICAL INDICES FOR THE STUDY OF EPIGENETIC CONTROL MECHANISMS OF FUNCTIONAL GENOME ACTIVITY IN NEWBORNS WITH INTRAUTERINE GROWTH-RESTRICTION Kocherha Z. R.
75 newborns aged 1 to 3 days were examined in order to determine the impact of genetic factors on intrauterine growth retardation: 30 newborns with IUGR and 35 healthy newborns, among them- 33 girls and 32 boys. Activity of genome functional state and micronucleus index of peripheral blood neutrophilic granulocytes at different stages of genetic information realization have been established. Taking into account the indices of chromatization, sex chromatin, nucleolar indices and indices of morphologically altered nuclei the abnormalities of immunogenetic status have been found in newborns with IUGR, as compared to healthy ones. Incoordination between the activity of RNA synthesis (nucleolar index) and sex chromatin was the diagnostic factor of transcription-translation apparatus dysfunction in newborn girls with IUGR.
Key words: genome functional state, neutrophilic granulocytes, intrauterine growth retardation.
Рецензент Старченко I.I.
УДК 611. 843. 1: 615. 212. 7 ] " 43 = 06 "
ПАТОМОРФОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ У ШАРАХ С1ТК1ВКИ ЧЕРЕЗ Ш1СТЬ ТИЖН1В ОП1О1ДНОГО ВПЛИВУ В ЕКСПЕРИМЕНТ1
У представлений нами робот! була поставлена мета вивчити патоморфолопчш прояви ангю та нейроретинопатш в результат хрошчного впливу терапевтичних доз ото'дного анальгетика. Поставлена мета була досягнута за допомогою використання пстолопчно! методики вiзуалiзацii атювки. Пстолопчш препарати готували за загальноприйнятою методикою з використанням барвниюв гематоксилш, еозин, та (азан) за методикою Гайденгайна. Результати дослщження у майбутньому дозволять сформувати патоморфолопчну базу, яка може бути використана з метою проведення порiвняльноi' характеристики. Що до процеав динамга наростання патоморфолопчних змш у шарах атювки тд час короткотривалого та довготривалого впливу малих доз опющв. Вказане вище в подальшому надасть можливють розробити методи оптимально'' корекцй ангю та нейроретинопатш, яю виникли в результат ото'дного впливу.
Ключов! слова: опю1д, Ытивка, щур.
Робота е фрагментом НДР «Структурна оргатзащя, ангiоархiтектонiки та антропометричш особливостi оргашв у внутршньо та позаутробному перюдах розвитку, за умов екзо - та ендопатогених факторiв», номер держреестрацн 0115и000041.
Останш роки досить велика кшьюсть публшацш висв1тлюе проблему неконтрольованого вживання сильнодтчих та психотропних препарат1в [1, 13]. Зокрема дослщження стосуються наслщюв 'х негативного впливу в результат довготривалого вживання та дифд1агностики цих наслщюв в залежноси вщ походження препарату (ото'ди медикаментозного та сурогатного кустарного походження) [6, 14]. Незважаючи, що у л1тератур1 юнують повщомлення про
патоморфолопчш змши у рядi органiв та систем на тлi ошо!дного впливу [2 - 5, 7 - 9] ^ зокрема змши структур, що стосуються органа зору [10, 15 - 19] i досi лишаеться нез'ясованим питання ошо!дно! ангiо - та нейроретинопатп. Зокрема докiнця нез'ясованим лишаеться питання плавност наростання i глибини ангiо - та нейроретинопатш [15, 16] на рiзних термшах експериментального ошо!дного впливу.
Метою роботи було вивчити патоморфолопчш прояви ангю та нейроретинопатш в результат хрошчного впливу терапевтичних доз ошо!дного анальгетика
Матерiал та методи дослiдження. Матерiалом дослiдження слугували статево зрiлi, безпородш щури-самцi в кiлькостi 15- ти тварин, масою 190 г, вшом 4,5 мiсяцiв. Тваринам проводили ш'екцп препарату налбуфiн дом'язово, щоденно 1 раз на добу в одному промiжку часу (10-11 година ранку) впродовж 42 дiб. Початкова доза налбуфiну впродовж перших 2 - х тижшв становила 0,212 мг/кг, наступних 2 - х (II - IV тижня) - 0,225 мг/кг, а в продовж (IV - VI тижня) -0,252 мг/кг. Таким чином, створювали умови хрошчного ошо!дного впливу [11].
Тварини подшеш на 2 групи. 1- а група тварин отримувала налбуфш протягом 42 дiб з наступним забором матерiалу дослщження (кiнець 6 тижня експериментального ошо!дного впливу); 2- а група контрольна, яка протягом 42 дiб отримувала ш'екцп фiзiологiчного розчину дом'язево в одному промiжку часу (10 - 11 година ранку). Ус тварини знаходились в умовах вiварiю i робота, що стосувалася питань утримання, догляду, маркування та вс iншi машпуляцп проводилися iз дотриманням положень "Свропейсько! конвенцп про захист хребетних тварин, якi використовуються для експериментальних та iньших наукових цшей" [Стразбург, 1985], "Загальних етичних принцишв експериментiв на тваринах", ухвалених Першим Нацiональним конгресом з бюетики [Ки!в, 2001], Закону Укра!ни № 3447 - IV «Про захист тварин вщ жорстокого поводження». Комюею з бiоетики Львiвського нацiонального медичного унiверситету iменi Данила Галицького встановлено, що проведет науковi дослiдження вщповщають етичним вимогам згiдно наказу МОЗ Укра!ни № 231 вщ 01. 11. 2000 року (протокол № 10 вщ 26.12. 2011року), (протокол №2 вiд 20 лютого 2012 року). Перед проведениям забору прижиттево матерiалу тварин присипляли внутршньоочеревинним введенням тiопенталу натрiю (з розрахунку 25 мг/1кг). Як матерiал для мшроструктурного дослiдження використали очнi яблука щурiв отриманi методом посмертно! енуклеацп з подальшим врахуванням збереження топографiчного спiввiдношення оболонок ока. Виготовляли пстолопчш зрiзи товщиною 5 - 7 мкм. Пстолопчш препарати готували за загальноприйнятою методикою з використанням барвника гематоксилшу, еозину та азану за методом Гайденгайна [12]. Мшроскошчш дослщження та фотографування препаратiв здiйснювали за допомогою мiкроскопа МБ1 - 1 i цифровим фотоапаратом №соп Б 3100.
Результати дослщження та Тх обговорення. В результат проведеного нами м^оскотчного дослiдження структурно! органiзацi! шарiв сiткiвки щура через шiсть тижшв ядра клгтин пiгментного епiтелiю (I) зморщеш (пiкнотичнi). Цитоплазма таких ештелюципв нерiвномiрно набрякла, подекуди просвiтлена, спостер^аються явища плазмоткнозу. Зберiгаеться набряк базально! мембрани. У сiткiвцi мiж шгментним епiтелiем та фотосенсорним шаром нагромаджуеться зерниста слабкобазофiльна маса, при зафарбуванш азаном - фiолетова зерниста спчаста маса. У фотосенсорному шарi (II) зовшшш дiлянки паличок i колбочок розрщжеш, трапляеться !х руйнування, як це видно на рис. 1 та рис.2.
• »
Рис. 1. Ставка щура через писть тижшв введения ошо1ду. Заб. азаном. Зб.: х 1000. 1- руйнування зовшшшх дiлянок фоторецепторiв; 2-нагромадження зернисто! маси мiж пiгментним епiтелiем та зовнiшнiми дшянками фоторецептс^в; 3-ядра зовнiшнього ядерного шару; 4-карiопiкноз ядра клiтини внутрiшнього ядерного шару; 5 -перицелюлярш набряки у внутршньому ядерному шарi.
Рис. 2. Отгавка щура через шiсть тижшв введення опiо!ду. Заб. Азаном. Зб.: х 1000. 1- збшьшення вщстаней мiж ядрами фотосенсорних клiтин; 2- перицелюлярний набряк бiполярних та амакринових клiтин; 3- пiкнотичнi змiни ядра клгтини внутрiшнього ядерного шару; 4- мщогастозна дегенерацiя зовнiшнього сiтчасого шару.
Зовтшнш пограничный шар (III) без видимих ознак патолопчних прояв1в. У зовшшньому ядерному шар1 (IV) в д1лянц1 диска зорового нерва пром1жки м1ж ядрами збшьшуються, кшьюсть ряд1в ядер зм1нюегься до 4-6, а в д1лянц1 зубчасто' лши - 3-5. Зростае кшьюсть ядер неправильно' форми, з явищами ткнозу. У зовшшньому спчастому шар1 (V) виявлен просвплення та невелик м1крок1сти. Спостертасться також ¡нтенсивтше перемщення ядер фотосенсорних та бшолярних кштин у зовшшнш спчастий шар, як це показано на рис. 3. У д1лянках вщсутносп ядер горизонтальних кштин внутршнього ядерного шару (VI) ядра бшолярних кштин межують з внутршньою д1лянкою зовтшнього спчастого шару. Виявлено д1лянки, де ядра амакринових кштин занурюються у внутршнш спчастий шар. Наявн окрем1 ядра внутршнього ядерного шару у стан карюшкнозу та карюрексису. У сптавщ збшьшуеться кшьюсть пром1жк1в м1ж ядрами внутршнього ядерного шару, щ пром1жки стають ширшими. Подекуди спостер^аються явища перицелюлярного набряку навколо ядер бшолярних та амакринових кштин. У внутршнш спчастий шар (VII) перемщуються ядра амакринових кштин та ядра радiальних глюципв, з'являються поодинок л1мфоцити. У ганглюнарному шарi (VIII) цитоплазма багатьох ганглюнарних клiгин досить широка, слабкобазофшьна. Подекуди збiльшуюгься вiдсганi мiж ядрами ганглюнарних кштин. Центральна частина окремих ядер просвiглена, хроматин розмiщуeгься б^ периферii' ядерно' оболонки. Навколо ядер окремих ганглюнарних кштин формуються просвплення (перицелюлярний набряк), як це видно на рис. 4., рис. 5. та рис. 6. Подекуди спостертаються ткнотичт ядра ганглюнарних кштин. В окремих донках збшьшуеться кiлькiсть тальних елементiв. Капiляри зi збiльшеними просветами, переповненi кров'ю. Ендотелiй окремих капiлярiв набряклий. Цитоплазма окремих ендотелiоцитiв нс|:нвно\прно зафарбована, зерниста. Стшка ретинальних кашляр1в нер1вном1рно потовщена.
»1 * » '
Рис. 3. Ставка щура через писть тижшв введения опющу. Заб. азаном Зб.: х 1000. 1- збшьшення вiдстаней мiж ядрами зовшшнього та внутрiшнього ядерного шарiв; 2- мiкрокiстозна дегенерацiя зовнiшнього <лтчастого шару; 3- перемiщення ядер фотосенсорних та бшолярних клпин у зовшшнш спчастий шар.
Рис. 4. Отгавка щура через шiсть тижнiв введення опющу. Заб. азаном Зб.: х 1000. 1- перицелюлярний набряк ганглюнарно' клпини; 2- мiкрокiстознi порожнини у нервоволокнистому шарь
Рис. 5. Сптавка щура через шкть тижнiв введення ошо1ду. Заб. азаном Зб.: х 1000. 1- просвплення центру ядра та крайове стояння ядра ганглюнарно! клiтини; 2- мiкрокiстознi порожнини у нервоволокнистому шарь
Рис. 6. Отгавка щура через шють тижнiв введення опющу. Заб. азаном Зб.: х 1000. 1- шкнотичне ядро ган-глюнарно1 клiтини; 2- перицелюлярний набряк ганглюнарно1 клiтини; 3- набряк внутршнього сiтчастого шару.
У нервоволокнистому шарi (IX) збiльшуeться кiлькiсть глiальних елеменпв. Ендотелiй судин набряклий 1х стшка нерiвномiрно потовщена. Цитоплазма окремих ендотелюципв нерiвномiрно зафарбована, зерниста. Внутрiшнiй пограничний шар (X) без ознак патолопчних проявiв.
Через шiсть тижнiв експериментального впливу налбуфiну виявлено глибокi змши шарiв сiткiвки, зокрема мiкрокiстозну дегенеращю зовнiшнього сiтчастого шару, некротичнi змши
окремих нейроцитв ядерних шарiв, перицелюлярш набряки ганглюнарних клiтин та клiтин внутрiшнього ядерного шару.
Перспективи подальших розробок. Патоморфологiчнi прояви в шарах сттвки через ш^ть тижтв експериментального отогдного впливу стануть морфологiчним тдгрунтям для подальшого вивчення проявiв динамти опШдног ангiо - та нейроретинопатн в експериментi у вiддаленi термши. Отримаж нами результати в подальшому можуть бути використаж з метою проведення порiвняльноl характеристики, що стосуеться динамжи наростанння патоморфологiчних змш у шарах сттвки при короткотривалш та довготривалш ди малих доз ото'Шв, що в подальшому дасть можливiсть розробити методи оптимальноI корекцй ангiо - та нейроретинопатш, що виникли в результатi опШдного впливу.
1. Adrashkin A. P. Rol serdechno - sosudistoy sistemyi v tanatogeneze u opiynyih narkomanov vtoroy stadii /A. P. Adrashkin, I. V. Salomatin, B.F. Murashov [i dr.] - M.,- 2003.- 18 s.
2. Vilkhova I. V. Morfolohichni zminy nyrkovoho tiltsia pry dvo-, chotyry- ta shestytyzhnevomu vplyvi nalbufinu (eksperymentalne doslidzhennia) / I. V. Vilkhova // Ukrainskyi medychnyi almanakh. - 2014. - Tom 12, No.1. S.13 -16.
3. Vilkhova I. V. Zminy struktury nyrkovoho tiltsia na riznykh terminakh khronichnoho opioidnoho vplyvu/ I. V. Vilkhova // Svit medytsyny ta biolohii. - 2014. - Tom. 46, No.4. - S. 78 - 81.
4. Vilkhova I. V. Patomorfolohichni zminy nyrkovoho tiltsia na piznikh terminakh khronichnoho opioidnoho vplyvu) / I.V. Vilkhova // Zhurnal klinichnykh ta eksperymentalnykh medychnykh doslidzhen. - 2015. - Tom. 3, No. 1. - S 25 - 31.
5. Vilkhova I. V. Morfolohichni zminy kanaltsiv nefrona pry khronichnomu opioidnomu vplyvi / I. V. Vilkhova // Svit medytsyny ta biolohii. - 2015. - Tom. 49, No.2. - S. 85 - 88.
6. Lohash M. V. Deiaki aspekty istorii opiativ v konteksti suchasnykh problem narkozalezhnosti / M. V. Lohash, P. B. Pokotylo // Visnyk problem biolohii ta medytsyny. - 2013. - Vyp. 4, T. 1.(42) - S. 129 - 131.
7. Onysko R. M. Mikrostrukturna orhanizatsiia tkanyn yazyka na 28 dobu pislia vidminy opioida / R. M. Onysko, I. O. Onysko // Novyny stomatolohii. - 2013. - No. 3 (76). - S. 101 - 106.
8. Onysko I.O. Zminy na elektronnnomikroskopichnomu rivni v tkanynakh yazyka pid vplyvom malykh doz opioidu v kintsi 6 i 8 tyzhniv (eksperymentalne doslidzhennia) / I. O. Onysko, A. P. Korol, O. Ye. Maievskyi [ta in.] // Biomedical and Biosocial Antropology. - 2013. - No.2. - S. 13 - 19.
9. Popyk P. M. Morfometrychna kharakterystyka zmin lanok hemomikrotsyrkuliatornoho rusla pidshlunkovoi zalozy pid vplyvom nalbufinu / P.M. Popyk / Visnyk Ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii. -2013. - T.13, Vypusk 4. - S. 158 -161.
10. Pidvalna U.Ye. Morfometrychna kharakterystyka perebudovy sudynnoi obolonky ochnoho yabluka pid vplyvom nalbufinu / U.Ye. Pidvalna // Ukrainskyi zhurnal Klinichnoi ta laboratornoi medytsyny. - m. Luhansk, 2013. - T.8, No.3. - S. 94-97.
11. Patent No.76565 Ukraina. Sposib modeliuvannia khronichnoho opioidnoho vplyvu / Ye.V. Paltov, V.B. Fik, I.V. Vilkhova, R.M. Onysko, O.S. Fitkalo, Yu. Ya. Kryvko; zaiavnyk i patentovlasnyk Lvivskyi natsionalnyi medychnyi universytet imeni Danyla Halytskoho. - opubl. 10. 01. 2013, Biul. No.1.
12. Romeys B. Mikroskopicheskaya tehnika / B. Romeys // - M.: Meditsina, - 1953. - S. 71 - 72.
13. Raietska L. V. Tendentsii poshyrennia narkomanii v Ukraini /L.V. Raietska // Borotba z orhanizovanoiu zlochynnistiu i koruptsiieiu.- 2008.- S. 318.
14. Treschinskiy I. S. Nekotoryie voprosyi narkomanii i toksikomanii na Ukraine / I .S. Treschinskiy, L. A. Harchenko, V .A. Usenko // Provizor. - 1998. - No. 4 . - S. 15 - 17.
15. Yakymiv N. Ya. Toksychne urazhennia zorovykh nerviv vnaslidok tryvaloho pryiomu levomitsetynu na tli narkotychnoi zalezhnosti vid kodterpinu / I. Ya. Novytskyi, N. Ya. Yakymiv, O. M. Yerokhova [ta in.] // Oftalmol. zhurnal. - 2012. - No. 3. - S. 43-45.
16. Yakymiv N. Ya. Mikrostrukturna kharakterystyka raiduzhno-rohivkovoho kuta ochnoho yabluka shchuriv pry opioidnomu vplyvi / N. Ya. Yakymiv, Yu. Ya. Kryvko // Svit medytsyny ta biolohii. - 2013. - No. 4. - S. 120-124.
17. Yakymiv N. Ya. Ultrastrukturna kharakterystyka struktur raiduzhno-rohivkovoho kuta ochnoho yabluka shchuriv na 35-u ta 42-u dobu opioidnoho vplyvu / N. Ya. Yakymiv // Svit medytsyny ta biolohii. - 2014. - No. 2. - S. 185-188.
18. Yakymiv N. Ya. Ultrastrukturna kharakterystyka struktur raiduzhno-rohivkovoho kuta ochnoho yabluka shchuriv na 7-u, 14-u, 21-u, 28-u dobu opioidnoho vplyvu / N. Ya. Yakymiv // Ukrainskyi morfolohichni almanakh. - 2014.No. 2. S. 28-31.
19. Yakimiv N. Ya. Morfologicheskaya harakteristika struktur raduzhno-rogovichnogo ugla kryis na raznyih srokah deystviya i na rannih srokah posle otmenyi eksperimentalnogo opioidnogo vliyaniya / N. Ya. Yakimiv // Oftalmologiya. Vostochnaya Evropa. - 2014. - No. 2. - S. 89-97.
20. Paltov Y. Dynamics of the onset of pathological changes in the retinal layers at the end of the first week of opioid exposure / Y. Paltov, Y. Kryvko, V. Fik, I. Vilkhova, Kh. Ivasivka, M. Pankiv, K. Voitsenko // Deutscher Wissenschaftsherold. German Science Herald. - 2016. - No.2. - P. 30 - 33.
21. Paltov Y. Pathomorphological manifestations in the retina layers during one - week of opioid analgesic exposure / Y. Paltov, Y. Kryvko, V. Fik, I. Vilkhova, Kh. Ivasivka, M. Pankiv, K. Voitsenko // Natural Science Readings abstracts booc (May 19 - 22, - 2016, Bratislava) . - P. 25 - 27.
ПАТОМОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ В СЛОЯХ СЕТЧАТКИ ПОСЛЕ ШЕСТОЙ НЕДЕЛИ ОПИОИДНОГО
ВОЗДЕЙСТВИЯ В ЭКСПЕРИМЕНТЕ Пальтов Е. В., Челпанова И. В., Фик В. Б., Вильхова Х. А., Кырык Х. А., Крывко Ю. Я.
В представленной нами роботе была поставлена цель изучить патоморфологические проявления ангио и нейроретинопатий в результате хронического воздействия терапевтических доз опиоидного анальгетика. Поставленная нами цель была достигнута
PATHOMORPHOLOGICAL CHANGES IN LAYERS OF RETINA FOR SIX WEEKS OF OPIOID EXPOSURE EXPERIMENT Paltov Ye.V., Chelpanova I.V., Fik V.B., Vil'hova I. V., Kyryk Kh. A., Kryvko Yu. Ya. The objective set in the given study wasto examine pathomorphological manifestations of angio-and neuroretinopathy as a result of chronic exposure to therapeutic doses of opioid analgesics. The objective
при помощи использования гистологической методики визуализации сетчатки. Гистологические препараты которые были изготовлены на основании общепринятой методики с использованием красителей гематоксилин, эозин и (азан) по методике Гайденгайна. Результаты исследования позволят в будущем сформировать патоморфологическую базу, которая может быть использована с целью проведения сравнительной характеристики процессов динамики наростания патоморфологических изменений в слоях сетчатки при кратковременном и продолжительном воздействии малых доз опиоидов, что в дальнейшем даст возможность разработать методы оптимальной коррекции ангио и нейроретинопатий, которые, возникают в результате опиоидного воздействия.
Ключевые слова: опиоид, сетчатка, крыса.
Стаття надшшла 10.04.2017 р.
was achieved by means of histological imaging methods of the retina. Histologic specimens were prepared by the conventional method dyed with hematoxylin, eosin and azane by Heidenhain. Results of the study in the future will allow us to form pathomorphological database that can be used to conduct comparative characteristics. Concerning the processes of the increase of pathological changes in the layers of retina during short-term and long-term effects of small doses of opioids, the above-mentioned will enable further development of methods for optimal correction of angio- and neuroretinopathy caused by opioid effects.
Key words: opioid, retina, rat.
Рецензент Старченко I.I.
УДК 055.1:546.47:616.7+612.613
ВПЛИВ СУЛЬФАТУ ЦИНКУ НА СЕКСУАЛЬН1СТЬ I СПЕРМОГРАМУ СТАТЕВОЗР1ЛИХ САМЦ1В ЩУР1В
У статп наведет дант щодо особливостей сперматогенезу та статево! поведтки самщв щурiв з рiзним рiвнем сексуально! активност тварин. Яю отримували розчин цинку сульфату в дозi 3,8 мг/кг маси тша впродовж 21 дня. Встановлено, що цинк впливае на деяю компоненти статево! поведтки i залежить вщ вихщно! сексуально! активност тварин. Натомють характер спермограми не залежить вщ стану статево! поведтки самщв.
Ключов! слова: статева поведшка, спермограма, цинк сульфат.
Робота е фрагментом НДР «Патогенетичне обхрунтування нових л^вальних засобiв при деяких формах порушень репродуктивной функцн)», № державноI реестрацн ЦФ 01.00.
Всесвгтня оргашзащя охорони здоров'я (ВООЗ) визначае безплщдя у пар як нездатшсть досягти бажано! ваптност протягом 12 мюящв регулярного статевого життя. 1нфертильшсть спостершають у 13-20% подружь по всьому св^у, незалежно вщ раси чи етшчно! приналежност [1, 11]. При цьому чоловiчий фактор бездетно! пари становить вщ 25% до 50% [4, 12].
Взаемозв'язок мiж сексуальними проблемами i гшофертильшстю по сей час залишаеться неясним. Деякими дослщниками було висунуто припущення, що безплщдя, незалежно вщ частоти статевого акту та/або соцiально-економiчних чинниюв, не впливае на сексуальну або еректильну складову статевого здоров'я [8, 10]. З шшого боку, показано, що у чоловшв гшофертильнють часто пов'язана iз сексуальними проблемами. Серед чоловiкiв-партнерiв безплщних пар виявлено високий рiвень еректильно! дисфункцi!, симптомiв депресi! та дисфункцюнальних сексуальних вiдносин [7, 13]. Вишенаведеш данi пiдтверджують важливiсть чоловiчого фактору безплiддя як фактору ризику розвитку сексуальних проблем.
Важливу роль у формуванш патологи статево! системи вщшрае дисбаланс мшеральних речовин. Так, Цинк вщноситься до найбiльш значущих i незамiнних мiкроелементiв функцiонування оргашзму людини [14].
У чоловiкiв iз рiзними формами цинково! недостатностi виявляють зниження статевого потягу, апатiю, порушення психо-емоцюнального стану. Критичний дефiцит Цинку може стати причиною iмпотенцi!. Вщомо, що помiрна та крайня нестача цього елементу викликае регресда шм'яниюв та додаткових залоз чоловiчо! статево! системи, впливае на рiвень пролактину та тестостерону у кровi [5]. Провщну роль у регуляцi! сексуально! поведшки самцiв вiдiграе паттерн гормошв цих та естрадiолу, прогестерону тощо. Рiвень гормонiв модулюеться взаемодi!ею чоловша iз соцiальним на навколишнiм середовищем [15].
Значна кшьюсть Цинку знаходиться в передмiхуровiй залозi та еякулять Цей мiкроелемент зменшуе розмiри передмiхурово! залози та полегшуе перебiг доброяюсно! гiперплазi! органа, що зумовлено шпбуванням активностi ферменту 5-а-редуктази [2, 3, 6]. Вщомо, що навт середнш рiвень дефiциту Цинку веде до порушень сперматогенезу, зниження кшькосп та якосп сперми [9].
Метою роботи було вивчення вщмшностей дi! цинку (у виглядi його сульфату) щодо статево! поведшки та спермограмми самщв щурiв iз рiзною сексуальною актившстю.
