CC BY
24
УДК 618:619:636.2
Стефаник В.Ю., Зав1рю\а В.1., докт. вет. наук, Костишин G.G., ¡вашкчв Р.М., канд. вет. наук © ЛНУ еетеринарног медицины та бютехнологш ¡мет С.З.Гжицького
МОРФОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕНДОМЕТР1Ю НЕПЛ1ДНИХ КОР1В З ВИКОРИСТАННЯМ СКАНУЮЧО1 ЕЛЕКТРОННО1
М1КРОСКОПП
Результати проеедених дослгджень з еикористанням скануючог електронног мжроскопи дозволили естаноеити ряд ноеих даних про динамжу перебудоеи поеерхнееог еттел1альног еистилки матки короеи при непл1дност1.
Ключоei слова: скануюча електронна мжроскотя, еттелюцити, маткое1 залози
Вступ. Акушерсью та гшеколопчш захворювання у тварин вимагають нагально! уваги фахiвцiв ветеринарно! медицини, тому що щ захворювання призводять до довготривало! неплiдностi, попршення санiтарних та технологiчних якостей молока, недоотримання молодняку i передчасного вибраковування тварин.
У сiльськогосподарських пiдприeмствах рiзно! форми власностi щорiчно вибраковуеться 20-30% корiв, причому значна кiлькiсть з них через тривалу неплiднiсть, хвороби молочно! залози. За проведеними тдрахунками збитки вiд неплiдностi у тваринництвi i хвороб молочно! залози перевершують втрати вiд усiх iнших хвороб, разом узятих [1], тому вивчення етюлогп та патогенезу розвитку гшеколопчних захворювань, як однiе! з причин неплщност е дуже актуальним.
З числа захворювань статевих оргашв самок сшьськогосподарських тварин слiд видiлити запалення тканин матки, тхви та вульви.
В переважнш бiльшостi випадкiв воно розвиваеться тсля родiв в ослаблених тварин, у яких було глибоке порушення обмiну речовин, особливо у другш половинi вагiтностi.
Вивчення морфологiчно! структури ендометрiю у корiв мае важливе значення для встановлення закономiрностей проявлення статевого циклу та патогенезу патологи матки, яю суттево впливають на вщтворну здатнiсть корiв. Необхiднiсть визначення морфологи матки у неплiдних корiв та оцiнки прогностичного значення структурних змiн, якi спостерiгаються в ендометрп, диктуеться результатами дослiдження багатьох авторiв [2-5].
Одночасно викликае iнтерес вивчення ультрамжроскошчно! структури клiтин, що формують поверхневий шар епiтелiю слизово! оболонки матки, як найбшьш лабiльний i продуктивний шар клiтин, який бере участь у процесах секреци i трофiки ембрiона у перiод ваптност самки. Цього можна досягнути
© Стефаник В.Ю., Заырюха В.1., Костишин G.G., 1вашшв Р.М., 2010
219
шляхом дослщження тканин з використанням скануючо1 електронно1 мжроскопи (СЕМ), зокрема еmтелiальних кл^ин поверхш матки [6-9].
Матер1ал та методи: Дослiдження проводили протягом 2008 та 2009 року на базi дочiрного "Ямниця" Тисменецького району 1вано-франювсько1 бласт1 У забiйному цеху пiдприeмсва даного господарства тсля забою тварин, при розбиранш туш, вiдбирали проби тканин матки. Оскшьки у фiксаторi шматочки стiнки матки зморщуються та закручуються, то з матки брали кусочки площею 2 х 2 см i пiсля фшсаци з них вирiзали потрiбнi для заливання шматочки площею 1 х 0,5 см. Проби тканин вщбирали у першу годину тсля забою тварин, фжсували у 10% розчиш нейтрального формал^ та рщиш Карнуа. Матерiал проводили через ряд спирав висхщно1 концентрацп до абсолютного i через хлороформ, тсля чого заливали у парафш за загальновизнаною методикою.
На санному мiкротомi виготовляли зрiзи, фарбували гематоксилiном i еозином, тсля чого вивчали порiвняльну пстоструктуру тканин протягом статевого циклу та при ендометрш! Морфологiчному вивченню пщлягали епiтелiй, строма, залози i судини ендометрш.
Зразки тканини фiксували 1% розчином оксиду осмш. Пiсля фшсацл тканину промивали дистильованою водою. Тканина зневоднюеться поступово 25, 50, 75 i 96% розчином етилового спирту. Зневоднеш зразки тканини приклеюють до торщв мiдного цилiндра дослiджуваною поверхнею догори. Для дослiдження в скануючому електронному мiкроскопi поверхню тканини металiзують шляхом термiчного напилення тонкого шару мвд (до 10 нм). Напилення здiйснювали в напилювачi ВУП-5.
Дослщження проводили на скануючому електронному мшроскот ДБОЬ-Т220А. Для фотографування поверхш зразюв використовували збiльшення х75-300, прискорюча напруга в усiх дослщах була рiвною 20 кВ.
Результати дослщжень: Необхiднiсть визначення морфологи матки у неплщних корiв та оцшки прогностичного значення структурних змiн, яю спостерiгаються в ендометри, диктуеться результатами дослщження багатьох авторiв [2-5]. Оцшка патологiчних змiн в ендометри проводилася при обов'язковому облiку циклiчних змш, що вiдбуваютьсь в ньому. Невщповщшсть гiстологiчних змiн термiнам статевого циклу дозволило робити висновок про характер процесу. Результати морфолопчного вивчення подаш на рисунку 1:
220
9,50%
24,80%
- | 39,10%
26,60%
Ш атроф1чш процеси П залозисто-юстозне переродження
□ порушення крово { л1мфооб1гу Ш\ пухлини
Рис.1 Частота морфолоНчних змш ендометр1ю.
При розвитку ендометриту у залозистому шарi ендометрш проходять три види морфолопчних змш: 1) атрофiчнi процеси, якi виявляються у 39,1 %; 2) залозисто-юстозне переродження - у 26,6 %; 3) порушення крово- i лiмфообiгу у - 24,8 % тварин; 4) у 9,5 % - зустрiчалися пухлини. Такi процеси пов'язаш iз рiзноманiтними етiологiчними чинниками, яю спричиняють захворювання, i !х необхщно враховувати при визначеннi схеми лжування тварин хворих на ендометрит.
Реакцiею ендометрiю на естрогенне стимулювання е незвичайний рют клiтин i гiперплазiя. Ступiнь тако1 гшерплази залежить не тiльки вiд iнтенсивностi i тривалостi ди естрогену, але й також вщ шдивщуально1 чутливостi ендометрш.
Залежно вiд характеру гiстологiчних змш запропоноваш рiзнi класифжаци гшерплази ендометрш. Ми видшяемо двi форми гшерплази: залозисто-кiстозну форму i клiтинну гшерплазш ендометрiя.
При гiстологiчному дослiдженнi спостер^алося значне потовщення ендометрiю за рахунок гшерплази промiжного i у базальнш частинi клiтинного шару, меншою мiрою, за рахунок субепiтелiального шару. Межi мiж шарами при цьому згладжуються, iнодi повнiстю втрачаються.
На поверхш слизово1 оболонки в окремих препаратах гшерплазований ендометрiй формуе полiпоподiбнi виступи на широкiй основi.
Найхарактернiшою ознакою дано1 форми гшерплази е збшьшена кiлькiсть маткових залоз.
При скануючш електроннiй мшроскопи (СЕМ) спостерiгаеться значна рухливють аткально1 поверхнi активно секретуючих клiтин власних залоз ендометрiю (рис. 2).
221
Рис. 2 Мжрорельеф ашкальноУ поверхш активно секретуючих сусвдшх ештелшцнт1в при залозистiй гiперплазil ендометр^
Ззовнi вся апiкальна поверхня вкрита пухирцевими, бульбашкоподiбними випинаннями i мшровезикулярними утвореннями на рiзних стадiях екзоцитозу.
Рис. 3. Поверхня ендометр^ при ендометрит
На тлi згладженого мжрорельефу ендометрiю спостерiгаються полiпоподiбнi новоутворення (рис. 3)
Полiпоподiбнi новоутворення виступають у порожнину матки на значну вщстань над поверхнею ендометрiю. Ззовнi на полшах спостерiгаeться значна кiлькiсть складок рiзноl форми i розмiрiв (рис. 4). Iнодi 1х форма мае химерш обриси (рис. 5).
222
Рис. 4. Поверхня ендометр1ю при ендометрнть Мжрорельеф полша
Кл^ини покривного епiтелiю на полiпоподiбних утвореннях зберiгають свою секреторну актившсть.
На тлi запальних i склеротичних процесiв втрачалася стратифiкацiя ендометрiю i межi мiж шарами згладжувались. У рiзнiй ступенi вiдмiчався набряк i повнокров'я ендометрiю.
Одночасно патоморфологiчнi змши вiдбуваються у клiтинних елементах ендометрш. На фош невиражено1 гшерплази вiдмiчаеться пролiферацiя покривного еп1тел1Ю.
а б
Рис. 5. Химерна форма полш1в (а, б)
Ззовш спостерiгаеться значна кiлькiсть мiхурцевих, бульбашкоподiбних випинань i мiкровезикулярних утворень на рiзних стадiях внутрiшньоклiтинного секреторного циклу.
223
Поеднання запальних i склеротичних процеав у субепiтелiальному шарi призводить до рiзкоl складчастостi поверхш слизово! оболонки матки, що також добре виявляеться при СЕМ (рис. 6).
Рис. 6. Мжрорельеф ашкальноУ поверхш ештелшцита при ендометритi
Порушення крово- i лiмфообiгу у виглядi повнокрiв'я, набряку та стазу вiдмiчалися у судинах всiх шарiв ендометрш, проте яскравiше вони завжди були виражеш в субепiтелiальному i промiжному шарах, набряк рiзноl ¡нтенсивносп також спостер1гаеться в цих жевщцшах.
Рис. 7. Ашкальна поверхня епiтелiоциту ендометр^
224
Порушення крово- та лiмфообiгу у виглядi повно^в'я проявляеться дiапедозом форменних елементiв кровi у просв^ матки, що виявляеться фшсащею окремих змiнених i незмiнених за формою кл^ин кровi на поверхш ендометрш (рис. 7, 8).
Ашкальна поверхня ештелюциту в ендометри мае згладжений мiкрорельеф, незначну кiлькiсть низьких складок iз значною кiлькiстю поверх зцит1в.
Рис. 8. Складчастий микрорельеф ашкальноУ частини ештелшцита при патологи кровоносних судин в умовах ендометриту
Вся поверхня вкрита розпластаними i деструктивно змшеними еритроцитами. Праворуч на його поверхш знаходиться ехшоцит (1) (одна iз форм багатовiдросткового патолопчно змiненого еритроцита).
Результати проведених дослвдв свiдчать, що причини, якi призводять до розвитку патологiчних процесiв у матщ е надто рiзноманiтними, тому визначення схем лiкування хворих тварин повинно базувятися на врахуванш причин. якi викликали даний патологiчний процес.
Застосування методу скануючо! електронно! мжроскопи поверхневих утворень ендометрiю матки дозволило встановити взаемовщношення рiзних клiтинних елеменив кровi з епiтелiоцитами ендометрiю в рiзнi фази статевого циклу. Змши вiдросткових дериватiв клiтини (мiкроворсинки) на рiзних стадiях активностi як само! кл^ини, так i при ди зовнiшнiх (матковий секрет) i внутршшх (естрогени) факторiв е новими з точки зору !х ролi у створеннi тимчасового iмунного бар'ера на стадп порушення цiлiсностi епiтелiальноl вистилки.
Висновки.
225
У динамщ розвитку ендометриту мае значення певний вид патологи, який може привести до неплщност корiв: атрофiчнi процеси, залозисто-юстозне переродження, порушення крово- i лiмфообiгу. При цих видах патологи у першш стадiï спостерiгаеться набряк i часткове руйнування покривного i залозистого епiтелiю, сполучно-тканинного каркасу ендометрш, окремих сполучнотканинних складових частин стшки матки i кровоносних судин. Друга стадiя характеризуеться поеднанням деструктивних процеав у залозах i стiнцi кровоносних судин з початковими ознаками вщновлення ïx будови. У третiй стадiï превалюють ознаки спотворення процесiв вщновлення структури епiтелiю i кровоносних судин: утворення кiст, полiпiв, гранульом, жирове переродження, фiброз, гiалiноз. Вище згадана динамiчна якiсна перебудова складових компонент ендометрiю супроводжуеться ïx суттевими кшьюсними змiнами та метричним перерозподiлом кл^ин покривного епiтелiю, залозистого компоненту ендометрш i капiлярiв субепiтелiального шару, змшою параметрiв епiтелiально-стромальниx взаемовiдношень.
Стадiйнi морфолопчт i морфометричнi змiни епiтелiально-залозистого апарату в рiзнi перiоди статевого циклу i при ендометрш! проявляються вщповщними змiнами електронномiкроскопiчниx показникiв стану ïx поверхневого рельефу, основними ознаками яких е зменшення чи збiльшення макро-мжроскладок, швидкостi утворення i кiлькостi мжровезикулярних пуxирцiв на апiкальнiй поверxнi кл^ин залежно вiд стадiï процесу, утворення специфiчниx пристосувань для активацiï процеав поглинання чи видiлення, наявнiсть кл^инних компонентiв кровi у складi поверхневого рельефу слизовоï оболонки матки тощо.
Л1тература
1.Бiотеxнологiчнi i молекулярно-генетичт основи вiдтворення тварин / [Яблонський В. А., Хомин С. П., Завiроxа В. I. та ш. ]. - Л. : ТзОВ "Афша", 2009. - 218 с.
2. Афанасьев И.Н. Морфологические и биохимические показатели крови и эндометрия у бесплодных коров бурой латвийской породы : автореф. дис. на соискание ученой степени д-ра вет. наук : "16.807" / и. н. Афтореферат; / Львов, зоовет. ин-т. - Львов, 1972. - 40 с.
3.Гистоструктура матки коровы и свиньи в свранительном аспекте / Кюбар Х.В. // Вопросы ветеринарии в условиях крупных хозяйств : сб. науч. тр. Эстонской с.-х. акад. - Тарту, 1980. - Вып. 125. - С. 3-13.
4. Использование параметров гисто- и цитоструктуры эндометрия в патологической диагностике эндометритов коров : метод. рек. / Кюбар Х.В. -Тарту, 1981. - 19 с.
5. Любецький В.Й. , Борисевич Б.В. Мжроструктурш змши матки корiв при метрит \ Любецький В.Й. , Борисевич Б.В. //Сучасш проблеми ветмедицини : Наук. пращ проф-викладацького складу та астрантсв НАУ -Ктв, 1997. - С. 61-62.
6.Gerd Steding The anatomy of the human embryo: A scanning electron-mycroscopic atlas / Gerd Steding . - Basel: Karger, 2009. - 506 p.
226
7.Cyclic Changes of the Canine Endometrial Surface: An Electron-Microscopic Study /S. Van Cruchtena, W. Van den Broecka, F. Roelsb, P. Simoensa // Cells Tissues Organs. - S. Van Cruchtena. - 2003. Vol.173, № 1. - P. 46-53.
8. Photodynamic Endometrial Ablation: Morphological and Functional Results /Wyss P, Fehr MK, Tadir Y, Hornung R, . Haller U- Photomedicine in Gynecology and Reproduction (eds). - Basel, Karger, 2000. - P. 234-242.
9.Implantation of the Human Embryo: Research Lines and Models From the Implantation Research Network 'Fruitful' /P. Bischofa, J.D. Aplinb, U. Bentin-Leyf, /edit/ //Gynecol. Obstet. Invest. - 2006. Vol. 62, № 4. - P. 206-216.
Summary
Stefanyk V.Yu., Zavirjukha V.I., Kostyshyn Ye.Ye., Ivashkiv R.M. Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after
S.Z.Gzhytsky
MORPHOLOGICAL CHARAKTERISTIC OF ENDOMETRIUM IN INFERTILITY COWS BY USING OF SCANNING ELECTRONICALLY
MICROSCOPY
The results of the conducted researches with using of swappable electronic microscopy allowed to set new data about the dynamics of alteration of endometrium uterus in infertility cows .
Key words: scanning electronically microscopy, epiteliocites, uterine glands
Cmammx nadiuMna do pedaxuii 14.09.2010
227
