CC BY
14
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro HamoHaibHoro ymBepcnreTy BeTepHHapHoi' MegnuUHH
Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7707
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 661. 185.1: 599.323.4:612.35: 57.015.2
Актившсть та BMicT iзозимiв аспартатамшотрансферази в репродуктивних органах корiв
М.М. Акимишин, Н.В. Кузьмша, Д. Д. Остатв [email protected]
1нститут бюлогп тварин НААН, вул. В. Стуса 38, м. Льв1в, 79034, Украна
До^джували актившсть та вмкт i303UMie аспартатамшотрансферази в репродуктивних органах Kopie за фiзioлoгi-чних статв i гтофункцп яечника. Встановлено, що актившсть аспартатамшотрансферази (АСТ) у тканин яечника i ендометрп за фiзioлoгiчнoгo стану статевог залози тзнього жовтого тыа вiдпoвiднo 132,0 ± 8,23 i 172,9 ± 8,70 мкМ/хв хмг бшка нижча на 26,3 i 5,5% за фолклярного росту, а за раннього жовтого тма становить 66,5 ± 2,10 i 147,1 ± 13,26мкМ/хвхмг быка. Найнижча актившсть АСТ характерна для тканини статевог залози i ендoметpiю за гтофункцп (61,8 ± 4,57 i 146,1 ± 9,33 мкМ/хвхмг быка). У тканинах репродуктивних оргатв кopiв i антральнш piдинi з фoлiкулiв яечни-тв виявлено двi смуги проте'жв, як проявляють актившсть аспартатамшотрансферази. В репродуктивних органах основна частина активнoстi ензиму забезпечуеться мiтoхoндpiальним iзoзимoм (АСТ2; 78,8-97,7%) а, у антральнш piдинi -цитозольним (АСТ1; 72,8-88,2%). В тканинах яечника та матки встановлена висока актившсть ензиму за фiзioлoгiчнoгo стану статевог залози тзнього жовтого тыа, що характеризуе ттенсивне перетворення аспартату в оксалоацетат i ймoвipне використання субстpатiв для забезпечення енергетичних i синтетичних потреб в репродуктивних органах кopiв. Для антральног piдини великих фoлiкулiв яечника фолклярного росту i тзнього жовтого тыа характерна висока актившсть й тдвищений вмiст iзoзимiв АСТ, що свiдчить про ркт клтин фолила — гранульози i ооцита. У тканиш яечника i ендометрю за гтофункцп понижен актившсть i вмкт iзoзимiв ензиму вказують на дефщит як субстрату для переамту-вання, так i порушення фiзioлoгiчних функцш.
K.mnoei слова: аспартатамтотрансфераза, яечник, ендометрп, антральна piдина, корови
Исследовали активность и содержание изозимов аспартатаминотрансферазы в репродуктивных органах коров при физиологических состояниях и гипофункции яичников. Установлено, что активность аспартатаминотрансферазы (АСТ) в тканях яичника и эндометрия при физиологическом состоянии половой железы позднего желтого тела соответственно 132,0 ± 8,23 и 172,9 ± 8,70 мкм /мин х мг белка ниже на 26 3 и 5,5% при фолликулярном росте, а при раннем желтом теле составляет 66,5 ± 2,10 и 147,1 ± 13,26 мкм /минхмг белка. Самая низкая активность АСТ характерна для ткани половой железы и эндометрия при гипофункции (61,8 ± 4,57 и 146,1 ± 9,33 мкм/минхмг белка). В тканях репродуктивных органов коров и антральной жидкости из фолликулов яичников обнаружены две полосы протеинов, которые проявляют активность аспартатаминотрансферазы. В репродуктивных органах основная часть активности энзима обеспечивается ми-тохондриальным изозимом (АСТ2; 78,8-97,7%), а в антральной жидкости - цитозольнъм (АСТ1; 72,8-88,2%). В тканях
Citation:
Akymyshyn, M.M., Kuzmina, N.N., Ostapiv, D.D. (2017). Activity and isozyme content of aspartate transaminase in cow reproductive organs. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(77), 27-31.
Активность и содержание изозимов аспартатаминотрансферазы в репродуктивних органах коров
М.М. Акымышин, Н.В. Кузьмина, Д. Д. Остапив [email protected]
Институт биологии животных НААН, ул. В. Стуса 38, г. Львов, 79034, Украина
яичника и матки установлена высокая активность энзима при физиологическом состоянии половой железы позднего желтого тела, что характеризирует интенсивное преобразование аспартата в оксалоацетат и вероятное использование субстратов для обеспечения энергетических и синтетических потребностей в репродуктивных органах коров. Для ан-тральной жидкости крупных фолликулов яичника фолликулярного роста и позднего желтого тела характерна высокая активность и повышенное содержание изозимов АСТ, что свидетельствует о росте клеток фолликула - гранулёзы и оо-цита. В ткани яичника и эндометрия при гипофункции сниженные активность и содержание изозимов энзима указывают на дефицит как субстрата переаминирования, так и на нарушение физиологических функций.
Ключевые слова: аспартатаминотрансфераза, яичник, эндометрий, антральная жидкость, коровы.
Activity and isozyme content of aspartate transaminase in cow
reproductive organs
M.M. Akymyshyn, N.N. Kuzmina, D.D. Ostapiv [email protected]
Institute of animal biology NAAS, 38 V. Stusa str., Lviv 79034, Ukraine
Activity and isozyme content of aspartate transaminase in cow reproductive organs at different physiological states and ovarian hypofunction were studied. It was registered, that activity of aspartate transaminase (AST) in ovarian tissue and endometrium at corpus luteum state is 132.0 ± 8.23 and 172.9 ± 8.70 ¡um/min*mg of protein, lower on 26.3 and 5.5% at follicle growth and at early corpus luteum is 66.5 ± 2.10 and 147.1 ± 13.26 ¡um/min*mg of protein. Lowest AST activity is registered at hypofunction state (61.8 ± 4.57 i 146.1 ± 9.33 ¡um/min*mg of protein). In cow reproductive organ tissues and antral fluid from ovarian follicles was registered two bands of proteins, that have AST activity. In reproductive organs main part is mitochondrial isozyme (AST2; 78.897.7%) in antral fluid - cytosole (AST1; 72.8-88.2%). In ovarian and uterus tissues was established high enzyme activity at late corpus luteum, that characterizes intensive aspartate conversion to oxaloacetate and possible utilization of substeates to maintain energetic and sytnthetic needs in cow reproductive organs. Antral fluid of big follicles from ovarian at follicle growth and at state of late corpus luteum characterizes by high activity and content of AST, that points on follicle cell growth - granulose and oocyte. In ovarian tissue and endometrium at hypofunction lower activity and isozyme content point on substrate deficiency for transamination and violation ofphysiological functions.
Key words: aspartate transaminase, ovary, endometrium, antral fluid, cow.
Вступ
Аспартатамшотрансфераза (ЕС 2.6.1.1 L-аспартат : 2-оксоглутарат амшотрансфераза, АСТ; глутамат: оксалоацетат трансамшаза, ГОТ), ензим, що каталiзуe за участю коферменту тридоксаль-5'-фосфату, обер-нене перенесения амшогрупи (трансашнування) ввд L-аспартату на а-кетоглутарат з утворенням оксалоа-цетату i L-глутамату. Ензим виконуе роль зв'язуючо! ланки мiж бшковим i енергетичним обмшами: продукта реакцп глутамат - вихвдна сполука катаболiзму амшокислот, а оксалоацетат - один з головних регу-ляторних чиннишв, що характеризуе швидшсть функ-цюнування циклу трикарбонових кислот. Доведено, що регулювання перетворення аспартату в глутамат чи малат здшснюеться мiтохондрiальними транспортерами, яш активуються Ca2+ (Palmieri et al., 2001). ACT складаеться переважно з двох субодиниць та юнуе у виглад двох iзозимiв - цитозольного (АСТ1, мол.в. ~ 92,6 тис.) i мiтохондрiального (АСТ2, мол.м. ~ 89,8 тис.), яш вiдрiзняються мiж собою за фiзико-хiмiчними властивостями. Близько 1/3 загально! внут-ршньоклггинно! активносп ACT локал1зуеться в ци-тозол1, а 2/3 - в мiтохондрiях (Papadimitriou and Van Duijn, 1970; Severina, 2003; Hariv and Gutyj, 2016).
1зозими АСТ е компонентами малат-аспартаного шунту, який функцюнуе в клттанах печшки, нирок, серця та ембрюнах (Leung and Henderson, 1981; Mitchell and Cashma, 2009). Встановлено, що аспартат, доданий до гомогенапв яечнишв, активуе ароматази, пришвидшуе перетворення тестостерону в естрадюл
(Assisi et al., 2001), а доданий до середовища культи-вування - забезпечуе розвиток ембрюна мишi до бла-стоцисти (Lane and Gardner, 2005). Також щдтвердже-на участь АСТ у забезпеченш розвитку плодiв - збь льшеннi клiтинноi маси, вiдсотка приживления i ваги ембрiонiв, формуваинi плаценти (Mitchell et al., 2009). Однак у ендометрп нагромадження аспартату, за ни-зькоi активностi аспартатамiнотраисферази, сввдчить про понижену здатнiсть до заплвднення, приживлення ембрiонiв i безплiддя (Subramani et al., 2016). Крiм того, вщсутшсть АСТ2 характеризуе низьку дихальну активнiсть клiтин та порушення гомеостазу Феруму (Sliwa et al., 2012).
Мета до^джень - вивчити актившсть та вмiст iзозимiв аспартатамiнотраисферази в репродуктивних органах корiв за фiзiологiчних стаиiв i гiпофункцii' яечника.
Матерiал i методи досл1джень
Для дослiджень пщбраш клiнiчно здоровi корови-аналоги украшсько].' чорно-рябоi молочноi' породи, вiком 4-8 роюв, живою масою 450-550 кг. Шсля забою корiв вiдбирали статевi залози з верхньою третиною рогу матки. Яечники оцiнювали за фiзiологiчним станом (Huzievatyi et al., 1995): фолшулярного росту (без жовтого тша); з раинiм жовтим тшом (червоного або брунатного кольору, дiаметром 1,0-2,0 см); з пiзнiм жовтим тшом (жовтого кольору, дiаметром 0,5-1,5 см) та з гшофункщею (на поверхш виявляються поодинокi фолiкули дiаметром менше нiж 4 мм, тканина пружна).
Дослвджували: тканину яечник1в, слизову матки з вер-хньо! третини рогу, антральну родину з фол1кул1в даа-метром до 4 мм (мал!), 4-7 мм (середш) i понад 7 мм (велик!). Зразки тканин готували: яечники промивали фiзiологiчним розчином за температури 0-2 °С, астру-вали антральну рвдину з фолшул!в залежно ввд розм!ру; слизову матки ввдпрепаровували ввд мiометрiю. Ткани-ни подр!бнювали i гомогенiзували в гомогенiзаторi Поттера. Середовище гомогешзацп тканини яечниюв i слизово! матки мютило 250 мМ розчину сахарози та 10 мМ буферу трю-HCl (pH 7,4). Отриманий гомогенат центрифугували при 3000 об / хв. Визначали: вмют загального проте!ну (мг/мл) методом Лоур^ активнiсть АСТ за Reitmann S. та Frankel S. (мкМ/хв* мг б!лка) (Reitmann and Frankel, 1957).
Для виявлення !зоформ АСТ проводили електро-форез у 7,5% ПААГ: гомогенати i антральну рвдину розбавляли 1:1 Трис-глщиновим буфером (рН 8,5) i додавали 0,05 мл 40% сахарози. У лунки концентрую-чого гелю вносили 0,02 мл проби (концентрация бiлка 75-100 мкг). Шсля електрофорезу фарбували ПААГ (Alfano and Kahn, 1993): iнкубували 30 хв при темпе-ратурi 37 °С у середовищi: 0,5 мг/мл тридоксаль-5-фосфату, 30 мг/мл альбумшу, 0,2 М Ь,Б-аспартату, 0,1 М а-кетоглутарату та 150 мг дiазолiю синього С (мтного синього В) у 50 мл 0,2 М Na/K фосфатного буферу (рН 7,5). Зони АСТ зафарбовуються в черво-но-коричневий кол!р. Шсля фарбування гел! фжсува-ли 20 хв в 7% розчиш трихлороцтово! кислоти, а за-лишки незв'язано! фарби ввдмивали в 7% розчиш оцтово! кислоти. При такт обробт забарвлення !зо-
Активн1сть аспартатамшотрансферази в тканинах
форм ензиму не змiнюeться протягом тривалого часу. BMicT iзозимiв визначено за використання програмно-го забезпечення TotalLab TL120. Аналiз отриманих результатiв проведено за М. О. Плохшським (Ploh-inskij, 1970).
Результата та Тх обговорення
Встановлено, що активнicть АСТ висока у тканиш яечника за тзнього жовтого тiла (132,0 ± 8,23 мкМ/хвх мг бiлка), нижча на 26,3% за фолшуля-рного росту i найнижча за раннього жовтого тша (66,5 ± 2,10 мкМ/хв* мг бiлка; табл. 1). За гшофункцп яечника в тканиш встановлено, порiвняно з фiзiологi-чними станами, найнижчу активнicть АСТ (61,8 ± 4,57 мкМ/хв^мг бiлка). Рiзниця становить 7,1-53,2% (Р < 0,001). Залежшсть активноcтi АСТ вiд фiзiологiчного i патологiчного cтанiв статево! залози (П = 0,892). Подiбнi змши вcтановленi при вивченi активноcтi ензиму в ендометри: висока величина значення характерна для тканини за стану яечника тзнього жовтого тша, нижча (5,5%) - за фолшуляр-ного росту. Для слизово! матки за фiзiологiчного стану статево! залози раннього жовтого тша i гшофункцп характерна однакова величина значения (146,1147,1 мкМ/хв*мг бiлка). Рiзниця мш мiнiмальною i максимальною активнicтю АСТ в ендометри 15,6%. Кореляцшне вiдношення для активносл ензиму в ендометрй' за змшою фiзiологiчного стану i гшофункцп яечника середньо! сили (п = 0,512).
Таблиця 1
Тканина Фолжулярного росту Пiзнього жовтого тла Раннього жовтого тша Гшофункцп
n M ± m n M ± m n M ± m n M ± m
яечника 11 97,3 ± 3,67** 7 132,0 ± 8,23*** 12 66,5 ± 2,10 8 61,8 ± 4,57
ендометрта 4 163,5 ± 7,20 4 172,9 ± 8,70 3 147,1 ± 13,26 5 146,1 ± 9,33
Антральна рiдина з фолiкулiв дiаметром (мм)
> 7 6 50,1 ± 8,29 6 58,3 ± 6,16* 3 35,7 ± 4,79 - -
4-7 3 63,5 ± 4,53* 3 69,1 ± 1,82*** 3 47,6 ± 1,17 - -
4 < 3 37,0 ± 3,84 3 88,1 ± 5,02*** 3 49,3 ± 7,79 3 99,0 ± 5,12***
п 0,523 0,723 0,302 -
Примтка: рiзниця статистично вiрогiдна порiвняно з мшмальною величиною значення * - Р < 0,05; ** - Р < 0,01; *** - р < 0,001
Актившсть АСТ в антральнш рвдиш, незалежно вiд розмiру фолiкула, найвища з яечника тзнього жовтого тша (58,3-88,1 мкМ/хв*мг бшка), нижча на 8,2-50,3% за фолкулярного росту i найнижча за раннього жовтого тша. За гшофункцп яечника актившсть ензиму в антральнш ршиш малих фолiкулiв порiвня-но з аналогами за фiзiологiчних сташв - найвища (99,0 ± 5,12 мкМ/хвхмг бiлка; 11,1-66,7%; Р < 0,001). Крiм того, виявлено, що актившсть АСТ залежить вiд розмiру фолiкула одного i того ж фiзiологiчного стану статево! залози. Кореляцшне ввдношення за розмiром фолiкула яечника фолшулярного росту i раннього жовтого тша в антральнш рвдиш середньо! сили (ввд-повiдно п = 0,523 i 0,302), а тзнього жовтого тша -сильне (п = 0,723).
Отже, зi змшою фiзiологiчного стану яечника раннього ^ пiзнього жовтого тiла ^ фолiкулярного росту в тканинi статево! залози i ендометрй' та антральнш рвдиш за росту фолiкулiв штенсивно протiкають про-цеси переамiнування iз видiленням домiнуючого фол> кула гальмуванням активноcтi ензиму в дослвджених тканинах. Понижена актившсть ензиму в тканинах яечника i ендометрй за гшофункци сввдчить про дефь цит субстрапв для розвитку репродуктивних органiв. Висока актившсть АСТ в антральнш рвдиш вказуе на потребу ростучого фолшула (гранульози i ооцита) в продуктах переамшування для росту i дозрiвання.
Електрофорезом тканин репродуктивних органiв корiв i антрально! рiдини з фолiкулiв яечникiв виявлено двi смуги проте!нiв, якi проявляли активнicть аспартатамшотрансферази (рис. 1).
АСТ2 АСТ1
Рис. 1. 1зозими АСТ тканин репродуктивних оргашв корт: яечника - 1, 3, 4, 7, 8 - ni3Hboro жовтого тiла, 5 - гшофункци; 10 - фолжулярного росту; 13 - раннього жовтого тша; ендометрiю за стану яечника - 2, 9 - шзнього жовтого тша; 11 - фолжулярного росту; 14 - раннього жовтого тша; 6 - гшофункци
Смуги проте!шв АСТ характеризуються р1зною ш-тенсивнютю та площею зафарбування, що вказуе на неоднакову участь iзозимiв ензиму в процесах перет-ворення аспартату в оксалоацетат у цитозолi та на-впаки - в мiтохондрiях клiтин. Встановлено, що в репродуктивних органах основна частина активносп ензиму забезпечуеться вмютом АСТ2 (78,8-97,7%), а АСТ1 займае 4,8-21,4% (табл. 2). При цьому для тканин яечника i слизово! матки за фiзiологiчного стану статево! залози фолiкулярного росту характерний найнижчий вмiст АСТ1 (вiдповiдно 7,8 ± 3,09 i 4,8 ± 2,51%), вищi величини встановленi за раннього жовтого тша (13,2 ± 3,86 i 21,4 ± 7,44%). Рiзниця вказано-го iзозиму мiж мiнiмальними i максимальними величинами становить вшповвдно 6,8 i 16,6% (Р > 0,05). I навпаки, вмiст АСТ2 найвищий у вказаних тканинах за фiзiологiчного стану статево! залози фол^лярного росту i найнижчий - за раннього жовтого тша. Рiзни-ця мiж мшмальним i максимальним вмiстом iзозиму в ендометрп залежно вiд вказаних фiзiологiчних ста-нiв яечника - 18,9% (Р < 0,05). Кореляцшне ввдно-шення для вмiсту iзозимiв в тканиш яечника залежно ввд фiзiологiчного стану слабке (п = 0,197), а для ен-дометрiю середньо! сили (п = 0,550-0,568). За гшофункцп яечника вмют АСТ1 в тканиш статево! залози i ендометрш не вiдрiзняеться i становить 10,9% та АСТ2 - 89,0%.
Таблиця 2
Вмкт iзозимiв аспартатамшотрансферази в ткани-
нах репродуктивних оргашв корш, M ± m
Тканина за фiзiологi-чного стану статево! залози: n Вмют iзозимiв, %
АСТ 1 АСТ 2
яечника
Фолжулярного росту 9 7,8 ± 3,09 92,2 ± 3,10
Шзнього жовтого тша 15 11,9 ± 2,86 86,8 ± 3,86
Раннього жовтого тша 7 13,2 ± 3,86 88,0 ± 2,86
Ппофункци 5 10,9 ± 3,69 88,9 ± 3,70
п 0,197 0,197
Слизова матки:
Шзнього жовтого тша 7 4,8 ± 2,51 97,7 ± 0,45*
8,2 ± 2,22 91,7 ± 2,21
Раннього жовтого тша 6 21,4 ± 7,44 78,8 ± 7,44
Ппофункци 6 10,8 ± 2,49 89,1 ± 2,50
п 0,550 0,568
Примтка: рiзниця статистично вiрогiдна поршняно з мшмальною величиною значення * - Р < 0,05
На вадм^ вш тканин репродуктивних оргашв у антральнiй рiдинi основну частину займае вмiст АСТ1
(72,8-88,2%) i меншу - АСТ2 (11,7-27,2%; табл. 3). При цьому залежно вш фiзiологiчного стану статево! залози i розмiру фолiкула вмiст iзозимiв в^^зняеться. Так, за фолiкулярного росту найвищий вмют АСТ1 (87,4 ± 5,71%) встановлено в антральнш рiдинi фоль кула понад 7 мм, а найнижчий - з малого фолила (72,8 ± 2,73%; менше шж 4 мм). Вiдповiдно найви-щим вмiстом АСТ2 характеризуеться антральна рщи-на з малого фолiкула (27,2 ± 2,73%), а низьким (12,6 ± 5,71%) - з великого. Рiзниця мгж вказаними величинами iзозимiв становить 14,6%. У антральнiй рвдиш з фолiкулiв 4-7 мм яечника шзнього жовтого тша встановлена низька величина значення АСТ1 (77,4 ± 2,57%) i, навпаки, висока АСТ2 (22,5 ± 2,57%). Для антрально! рiдини з фолiкулiв iншого розмiру характерна майже однакова величина значень вадпо-вiдно АСТ1 - 87,9-88,2% i АСТ2 - 11,7-12,1%.
Таблиця 3
Вмкт iзозимiв аспартатамiнотрансферази в антра-
льнш рiдинi фолiкулiв яечнимв, M±m
Дiаметр фолiкулiв, мм n Вмют iзозимiв, %
АСТ 1 | АСТ 2
Фолгкулярного росту
> 7 5 87,4 ± 5,71 12,6 ± 5,71
4-7 3 84,2 ± 1,67 15,8 ± 1,67
4 < 3 72,8 ± 2,73 27,2 ± 2,73
п 0,557 0,557
Шзнього жовтого тша
> 7 3 87,9 ± 2,27* 12,1 ± 2,27
4-7 3 77,4 ± 2,57 22,5 ± 2,57*
4 < 3 88,2 ± 2,36* 11,7 ± 2,38
п 0,769 0,769
Раннього жовтого тша
> 7 3 86,5 ± 1,53 13,5 ± 1,51
4-7 3 85,7 ± 2,29 14,3 ± 2,29
4 < 3 82,8 ± 1,44 17,2 ± 1,44
п 0,456 0,456
Ппофункци
4 < | 3 | 78,1 ± 1,26 | 21,9 ± 1,96
Примтка: рiзниця статистично вiрогiдна поршняно з мiнiмальною величиною значення * - Р < 0,05; ** - Р < 0,01; *** - р < 0,001
Рiзниця мiж максимальним i мшмальним вмютом iзозимiв статистично вiрогiдна (Р < 0,05). Не виявлено змш вмiсту iзозимiв АСТ в антральнш ршиш фол^-лiв раннього жовтого тша - рiзниця 0,8-3,7% перебу-вае в межах похибки середнього арифметичного. Ко-реляцiйне вiдношення за вмютом АСТ1 для антрально! рвдини з фолiкулiв яечник1в фiзiологiчного росту i
раннього жовтого тша позитивне середньо! сили (П = 0,557 i 0,456) i для АСТ2 - негативне (п = 0,557 i 0,456). Для антрально! рвдини з малих фолiкулiв яечника за гшофункци характерний порiвняно низький вмют АСТ1 (78,1 ± 1,26%) i високий АСТ2 (21,9 ± 1,96%).
Результата дослвджень свiдчать, що висока актившсть в тканинах яечника та матки за фiзiологiчного стану статево! залози тзнього жовтого тша характе-ризуе штенсивне перетворення аспартату в оксалоа-цетат i ймовiрне використання субстратiв для забез-печення енергетичних i синтетичних потреб в репро-дуктивних органах корiв. Крiм того, потреба тканин в структурних елементах пвдтверджуеться високим вмiстом АСТ2. Пониженi актившсть й вмют iзозимiв ензиму в тканиш яечника i ендометрш за гшофункцп вказуе на дефщит як субстрату для переам^вання, так i порушення фiзiологiчних функцiй. Поряд з цим, в антральнш рвдиш великих фол^л1в яечника фол> кулярного росту i тзнього жовтого тша висока актившсть та пвдвищений вмют iзозимiв АСТ сввдчить про рют клiтин фолiкула - гранульози i ооцита.
Висновки
1. Активнiсть АСТ у тканиш яечника i ендометрй' за тзнього жовтого тша ввдповвдно 132,0 ± 8,23 i 172,9 ± 8,70 мкМ/хвхмг бiлка, нижча на 26,3 i 5,5% за фол^лярного росту, а за раннього жовтого тша ста-новить 66,5 ± 2,10 i 147,1 ± 13,26 мкМ/хвхмг бiлка. Найнижча актившсть АСТ характерна для тканини статево! залози i ендометрш за гшофункци (61,8 ± 4,57 i 146,1 ± 9,33 мкМ/хвхмг бшка).
2. У тканинах репродуктивних оргашв корiв i ан-тральнiй рiдинi з фолiкулiв яечник1в виявлено двi смуги проте!нiв, якi проявляють активнiсть аспартатамшотрансферази. В репродуктивних органах основна частина активносп ензиму забезпечуеться мггохо-ндрiальним iзозимом (АСТ2; 78,8 - 97,7%), а в антральнш рвдиш - цитозольним (АСТ1; 72,8 - 88,2%).
3. В тканинах яечника та матки встановлена ви-сока актившсть ензиму за фiзiологiчного стану статево! залози тзнього жовтого тша, що характеризуе штенсивне перетворення аспартату в оксалоацетат i ймовiрне використання субстрапв для забезпечення енергетичних i синтетичних потреб в репродуктивних органах корiв.
4. Для антрально! рвдини великих фолiкулiв яечника фол1кулярного росту та тзнього жовтого тша характерна висока актившсть i пвдвищений вмют iзозимiв АСТ, що сввдчить про рют клгган фолшула — гранульози i ооцита.
У тканиш яечника й ендометрш за гшофункцп понижеш активнють i вмют iзозимiв ензиму вказують на дефтит як субстрату для переамшування, так i порушення фiзiологiчних функцш.
Бiблiографiчнi посилання
Palmieri, L., Pardo, B., Lasorsa, F.M., del Arco, A.
(2001). Citrin and aralar1 are Ca2+-stimulated
aspartate/glutamate transporters in mitochondria. The EMBO J. 20, 506 -509.
Papadimitriou, J.M., Van Duijn, P. (1970). The ultrastructural localization of the isozymes of aspartate aminotransferase in murine tissues. The Journal of cell biology. 47, 84-98.
Severina, E.S. (2003). Biohimija. Moskva. 119-124 (in Russian).
Leung, F.Y., Henderson, A.R. (1981). Isolation and purification of aspartate aminotransferase isoenzymes from human liver by chromatography and isoelectric focusing. Clin. Chem. 27(2), 232-235.
Mitchell, M., Cashma, K.S. (2009). Disruption of Mitochondrial Malate-Aspartate Shuttle Activity in Mouse Blastocysts Impairs Viability and Fetal Growth. Biology of Reproduction. 80(2), 295-301.
Assisi, L., Botte, V., D'Aniello, A., Di Fiore, M.M. (2001). Enhancement of aromatase activity by D-aspartic acid in the ovary of the lizard. Podarcis s. sicula Reproduction. 121, 803-808.
Lane, M., Gardner, D.K. (2005). Gardner Mitochondrial Malate-Aspartate Shuttle Regulates Mouse Embryo Nutrient Consumption. The Journal of Biological Chemistry. 280, 1836-18367.
Mitchell, M., Cashman, K.S., Gardner, D.K. (2009). Disruption of Mitochondrial Malate-Aspartate Shuttle Activity in Mouse Blastocysts Impairs Viability and Fetal Growth. Biology of Reproduction. 80(2) 295301.
Subramani, E., Jothiramajayam, M., Dutta, M., Chakravorty D. (2016). NMR-based metabonomics for understanding the influence of dormant female genital tuberculosis on metabolism of the human endometrium. Hum. Reprod. 31, 854-865.
Sliwa, D., Dairou, J., Camadro, J.-M., Santos, R. (2012). Inactivation of mitochondrial aspartate aminotransferase contributes to the respiratory deficit of yeast frataxin-deficient cells. Biochemical Journal. 441, 945-953.
Huzievatyi, O.Ie., Yasinskyi, V.V., Smulka, L.V. ta in. (1995). Otsinka funktsionalnoho stanu ootsyt-kumuliusnykh kompleksiv koriv zalezhno vid typu yaiechnyka. Visnyk ahrarnoi nauky. 11, 94-98 (in Ukrainian).
Hariv, M.I., Gutyj, B.V. (2016). Influence of the liposo-mal preparation Butaintervite on protein synthesis function in the livers of rats under the influence of carbon tetrachloride poisoning. Visnyk of Dniprope-trovsk University. Biology, medicine. 7(2), 123-126. doi: 10.15421/021622.
Reitmann, S., Frankel, S. (1957). A colorimetric mechod for the determination of serum glutamic oxaloacetic and glutamic puruvic transaminases. Amer. J. Clin. Path. 28(1) 56-63.
Alfano, J., Kahn, M. (1993). Isolation and characterization of a gene coding for a novel aspartate aminotransferase from rhizobium meliloti. Journal of Bacteriology. 175, 4186-4196.
Plohinskij, N.A. (1970). Biometrija. M. MGU. 53-60 (in Russian).
Cmammn nadiumm do peda^ii 15.03.2017
