CC BY
31
4. Akter S.H. Histomorfological study of the lymphoid tissues of broiler chickens/ S. H. Akter, I. Khan, M. R. Jahan, M. R. Karim and M. R. Islam // Bangl. J. Vet. Med. —2006. Vol. 4, № 2. - P. 87-92.
5. Техвер Ю. Т. Гистология пищеварительных органов домашних животных / Ю. Т. Техвер. - Тарту: Сстонская СХА, 1974. - 350 с.
6. Меркулов Г. А. Курс патологогистологической техники / Г. А. Меркулов - М. : Медицина, 1969. - 422 с.
7. Методика для определения возраста фибрина при синдроме диссеминированного внутрисосудистого свертывания крови / Зербино, Лукасевич //Архив патологии.-1984. - Т., № 8. - С. 72-75.
8. Пирс С. Гистохимия / С. Пирс. - М.: Издательство. иностранной литературы, 1962 . - 962 с.
Стаття надшшла до редакцИ 18.09.2015
УДК 636.22/28:612.621:619:618.2
Купчинська С. С., асистент кафедри фiзiологii, бiохiмii та мшробюлоги © (E-mail: [email protected])
Одеський державный аграрный утверситет, Одеса, Украгна
ВМ1СТ МАЛОНОВОГО Д1АЛЬДЕГ1ДУ В ГОНАДАХ САМОК СЫЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН П1Д ЧАС Ф1З1ОЛОГ1ЧНИХ ЗМ1Н У СТАТЕВОМУ АПАРАТ1 ТА ПРИ ПАТОЛОГП
У живому органгзмг постшно вгдбуваються реакцИ з утворенням активных форм кисню (АФК). Найбыьш важливг та розповсюджен з АФК - супероксидний атон-радикал, синглетний кисень та перекис водню - вони е нормальними формами життедгяльностг живог клтини i можуть розглядатися, як метаболти, що беруть участь у рiзноманiтних фiзiологiчних функщях та залучаються у киснезалежт процеси в клтит.
Одним з найпоширетших видiв утворення АФК в клтинах живого оргатзму е перекисне окиснення лiпiдiв (ПОЛ), що головним чином вiдбуваеться у лтдах структурних мембран. Одним з найбыьш токсичних продуктiв перекисного окиснення лiпiдiв е малоновий дiальдегiд (МДА).
Вiдомо, що при тфекцшних патологiях, особливо на фот супресИ антиоксидантних ферментiв вже через добу в органiзмi хворих тварин рiвень МДА зростае быьш тж у 2 рази. Тому мiж клШчними проявами патологiчного процесу та ттенсивтстю ПОЛ встановлений прямий та тюний взаемозв'язок.
На тепершнш час проблема перебiгу выьнорадикальних процеив та накопичення токсичних продуктiв у гонадах самок сыьськогосподарських тварин досить актуальна, як в перюд фiзiологiчних змш, так i при патологИ.
До^дженнями встановлено,що тд час фiзiологiчних змт у статевому апаратi самок стьськогосподарських тварин найвищий рiвень МДА був зафжсований у лютеальну стадiю статевого циклу в тканинах яечника та жовтого тыа.
Найнижчий рiвень продукту лiпiдног пероксидаци був виявлений в навколоплiднiй рiдинi тыьних корiв. При персистенцп жовтого тыа та гтофункцИ яечниюв високий вмют МДА був зафжсований саме у тканинах жовтого тыа та яечника, що тдтверджуе безпосередню участь процеав ПОЛ у патогенезi даних захворювань.
Ключов'1 слова: активы форми кисню (АФК), перекисне окиснення лiпiдiв (ПОЛ), малоновий дiальдегiд (МДА), антиоксидантш ферменти.
© Купчинська С. С., 2015
70
УДК 636.22/28:612.621:619:618.2 Купчинская С. С., ассистент кафедры физиологии, биохимии и микробиологии
Одесский государственный аграрный университет, Одесса, Украина
СОДЕРЖАНИЕ МАЛОНОВОГО ДИАЛЬДЕГИДА В ГОНАДАХ САМОК
СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫХ ЖИВОТНЫХ ВО ВРЕМЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИХ ИЗМЕНЕНИЙ В ПОЛОВОМ АППАРАТЕ И ПРИ
ПАТОЛОГИИ
В живом организме постоянно происходят реакции с образованием активных форм кислорода (АФК). Наиболее распространенные и важные из АФК -супероксидный анион-радикал, синглетный кислород и перекись водорода - они являются нормальными формами жизнедеятельности живой клетки и могут расматриваться как метаболиты, которые берут участие в разнообразных физиологических функциях и используются в кислоролзависимых процессах в клетке.
Одним из самых распростанённых видов образования АФК в клетках живого организма является перекисное окисление липидов (ПОЛ), которое в основном происходит в липидах структурных мембран.Одним из наиболее токсических и конечных продуктов процесса ПОЛ является малоновый диальдегид (МДА).
Известно, что при инфекционных патологиях, особенно на фоне супрессии антиоксидантных ферментов, уже через сутки в организме больных животных уровень МДА увеличивается более чем в 2 раза. Поэтому между клиническими проявлениями патологического процесса и интенсивностью ПОЛ установлена прямая и тесная взаимосвязь.
В настоящее время проблема течения свободнорадикальных процессов и накопления токсических продуктов в гонадах самок сельскохозяйственных животных достаточно актуальна как в период физиологических изменений, так и при патологии.
Исследования показали, что во время физиологических изменений в половом аппарате самок сельскохозяйственных животных наибольший уровень МДА был зафиксирован в лютеальную стадию полового цикла в тканях яичника и желтого тела.
Наименьший уровень продукта липидной пероксидации был определён в околоплодной жидкости беременных коров. При персистенции желтого тела и гипофункции яичников высокое содержание МДА было обнаружено именно в тканях желтого тела и яичника, что подтверждает непосредственное участие процессов ПОЛ в патогенезе данных заболеваний.
Ключевые слова: активные формы кислорода (АФК), перекисное окисление липидов (ПОЛ), малоновый диальдегид (МДА), антиоксидантные ферменты.
UDC 636.22/28:612.621:619:618.2
Kupchinskaya S. S., assistant of the department of physiology, biochemistry and microbiology
Odessa State Agrarian University
THE CONTENT OF MALONDIALDEHYDE IN THE GONADS OF FEMALE FARM ANIMALS DURING PHYSIOLOGICAL AND PATHOLOGICAL CHANGES IN THE REPRODUCTIVE SYSTEM.
In a living organism constantly there are reactions with the formation of reactive oxygen species (ROS). The most important of ROS - superoxide radical anion, singlet oxygen and hydrogen peroxide - is a normal form of cell life, and can be considered as metabolites which take part in various physiological functions, including oxygen-dependent processes.
One of the most common types ROS of education in the cells of a living organism is lipid peroxidation (LPO), which mainly occurs in the lipid membrane structure. One of the most toxic and the end products of lipid peroxidation is malondialdehyde (MDA).
71
It is known that infectious pathologies, especially against the suppression of antioxidant enzymes in a day to a patient of animals MDA uroved increased by 2 times. In this between the clinical manifestations of the pathological process and the intensity of LPO a direct and close relationship.
Currently, the problem of free-flow processes and the accumulation of toxic products in the gonads of female farm animals quite relevant, in penriod physiological changes and pathological conditions.
Studies have shown that during the physiological changes in the reproductive system of female farm animals the highest level of MDA was observed in luteal stage of sexual cycle in the tissues of the ovary and corpus luteum.
The lowest level of lipid peroxidation products has been identified in the amniotic fluid of pregnant cows. If persistent corpus luteum and ovarian hypofunction high content of MDA was found precisely in the tissues of the corpus luteum and ovaries, which confirms the direct involvement of lipid peroxidation processes in the pathogenesis of these diseases.
Key words: reactive oxygen species (ROS), lipid peroxidation (LPO), malondialdehyde (MDA), antioxidant enzymes.
Вступ. До продукпв перекисного окиснення лшщв вщносять пдроперекиси лшдав, альдепди, малоновий дiальдегiд, iншi дiальдегiди, кетони, спирти.
Фiзiологiчною функщею перекисного окиснення е регулящя оновлення, розпаду ненасичених структурних лшдав, проникност лшдав бюлопчних мембран [6]. Тканини шддослщних тканин мають певний, рiзний для кожного органу, фiзiологiчний рiвень вмюту переки^в лшщв [3]. При цьому рiвень вмюту перекишв лшщв вищий в тканинах з високою метаболiчною активнютю.
При рiзних фiзiологiчних станах вмют перекисних продукпв в фосфолшщах змшюеться. За даними деяких авторiв (П. Г. Богач та сшв.) збшьшення штенсивносп переокиснення лшщв в рiзних органах тварин спостер^аеться при диханнi киснем, фiзичному навантаженш, подразненнi нервiв, скороченнi м'язiв тощо. Таким чином процеси перекисного окиснення лшщв е важливими для нормального функщонування органiзму в цiлому.
Таю важливi мембраннi процеси, як перенос електрошв у дихальному ланцюгу, окислювальне фосфорилювання, метилування та гiдроксилювання ряду субстра^в ендогенного та екзогенного походження ферментними системами ендоплазматично! сiтки та навт подiл клiтин, супроводжуеться змшами iнтенсивностi перебiгу переокиснення лiпiдiв [1].
Лшоперекис е нормальними та необхщними продуктами не тiльки при бюсиш^ простагландинiв, простациклiнiв, тромбоксанiв, а й прогестерону, вони беруть участь в пдроксилюванш стирольного кшьця холестерину. Вшьш радикали беруть участь в багатьох бiохiмiчних процесах, без !х утворення в нейтрофiлах та макрофагах оргашзм гине в результатi порушення знешкодження мiкробiв.
Але переокислення ненасичених кислот фосфолшщв мембран та значне збшьшення вмюту продукпв цього окислення, на думку багатьох авторiв, призводять до цшого ряду негативних ефектiв. До цих ефектiв вiдносять змiни конформацп лiпiдiв та бiлкiв, змiну структури i функци мембран, пiдвищення !х проникностi, порушення активностi мембранно-зв'язуючих фермеш!в [1, 5].
Як показують результати багатьох дослщниюв абсолютна бiльшiсть захворювань, в першу чергу в гострий перюд, супроводжуеться посиленням процесiв ПОЛ, збшьшенням токсичних продуктiв лшщно! пероксидаци та розвитком виражено! в рiзному ступенi антиоксидантно! недостатностi [2, 4].
72
Матерiал i методи. У тварин, забитих на м'ясопереробному шдприемств^ нами були вщбраш внутршш статевi органи (матка та яечники).
Було дослщжено 75 тварин, якi мали фiзiологiчнi змiни (вагiтнiсть, овуляцiя, фолшулярна та лютеальна стадiя статевого циклу) та патолопчш процеси (персистенцiя жовтого тша, гiпофункцiя яeчникiв).
З них: 9 корiв та 8 телиць з фолшулярною стадiю; 10 корiв та 6 телиць, з лютеальною стадieю; 6 корiв та 4 телищ пiд час овуляци; 6 тшьних корiв (тiльнiсть бiльше 2 мюящв); 10 корiв з персистенщею жовтого тiла та 4 телищ з ппофункщею яeчникiв; 3 телищ з ци^чним жовтим тiлом.
При морфометричному дослщженш матерiалу визначали масу матки, яечниюв, жовтих тiл, розмiри, кiлькiсть фолiкулiв, жовтих тiл, а також встановлювали стадiю статевого циклу або ж певну патолопю.
Поим з видшених тканин готували гомогенати на сахарозному середовищi видiлення (рН-7,4) у спiввiдношеннi 1:1. Тканини подрiбнювалися за допомогою тефлонового товкачика на гомогенiзаторi у спецiальнiй пробiрцi.
Величину ПОЛ визначали за вмютом МДА в гомогенатах з ендометрiю матки, строми яечника, жовтого тша, а також в фолшулярнш та амтотичнш рiдинах.
Для цього до гомогена^в об'емом 0,1мл ми приливали 3 мл 1% ортофосфорно! кислоти, 1 мл 0,6% тюбарбггурово! кислоти та 0,1 мл 0,28% шрчанокислого залiза. Пробiрки ставили в киплячу водяну баню на 1 годину. По^м пробiрки охолоджували, додавали 4мл бутанолу, перемшували та центрiфугували протягом 10 хвилин при 3000 об/хв.
Рiвень МДА у тканинах вимiрювали за допомогою спектрофотометру СФ -16 при довжиш хвилi 535нм супроти бутанолу. Розрахунок вмюту МДА реагуючого з ТБК вели за формулою А= Еоп*85,47; де А - вмiст МДА в даному матерiалi (мкмоль/л або нмоль/мл); Еоп - оптична густина верхньо! фази при довжиш хвилi 535нм; 85,47 - коефiцieнт молярно! екстинци МДА.
Результати дослiдження. Як видно з таблиц рiвень малонового дiальдегiду пiд час овуляцiйних процесiв в тканинах матки корiв та телиць особливо не вiдрiзняeться. Тодi як в яечнику та в фолшулярнш рiдинi телиць рiвень МДА вищий порiвняно з коровами. Фолiкулярна рщина телиць вiдрiзняeться досить значним вмютом МДА в перюд овуляци.
Лютеальна стащя статевого циклу вiдрiзнялася високим вмютом МДА в ушх тканинах гонад у телиць. Слщ зауважити, що жовте тiло телиць шд час лютеально! фази мало найвищi показники МДА - 20,9 мкмоль/л, серед ушх тканин, що дослщжувалися пiддослiдних тварин.
В перiод фолшулярно! стади рiвень продукту лшщно1 пероксидаци в усiх тканинах гонад корiв та телиць мав незначнi коливання. Найбiльший рiвень МДА у фолшулярну фазу ми реестрували в фолшулярнш рiдинi корiв та телиць.
Щд час тiльностi у корiв рiвень МДА був високим у тканиш матки та жовтому тiлi ваптносп. Навколоплiдна рiдина мала найнижчий показник вмюту продукту лшщно! пероксидаци, що свщчить про наявнiсть в нш системи антиоксидантного захисту. Пiд час патолопчних змiн (табл. 2) у статевому апарат корiв та телиць, а саме при персистенци жовтого тша та гшофункцп яечникiв вмют МДА був найвищий у жовтому тш корiв (при персистенцп) та у яечниках телиць (при гшофункцп).
73
Таблиця 1
Порiвняльний вмкт МДА у тканинах гонад корiв та телиць пщ час _фiзiологiчних змш у статевому апарат_
Ф1зюлопчш Тканини
змши в статевому Ендометрш Строма Жовте Фол1кулярна Навколопладна
апарат1 матки яечника т1ло р1дина рвдина
Корови Фол1кулярна
стад1я статевого циклу Лютеальна стад1я статевого циклу Овулящя Ваптшсть б1льше 2,9±0,14 3,5±0,15 2,2±0,20 5,5±0,27 6,1±0,25 4,39±0,41 12,85±0,53 19,4±0,95 9,9±0,92
2 м1сящв 7,7±0,71 3,8±0,35 13,4±1,2 1,9±0,17
Телиц1 Фол1кулярна 1,3±0,07 5,3±0,27 17,1±1,01
стад1я статевого
циклу Лютеальна стад1я 19,0±1,8 15,1± 1,41 20,9±1,95
статевого циклу Овулящя Циктчне жовте тшо 2,7±0,4 2,27±0,65 6,7±1,2 3,67±1,06 12,2±3,54 14,8±2,6 14,4±4,18
Таблиця 2
Порiвняльний вмiст МДА у тканинах гонад корiв та телиць в перiод розвитку _патолоНчних процесiв у статевому апарат_
Патолопя гонад Тканини
Ендометрш матки Строма яечника Жовте тшо Фол1кулярна рщина Навколопладна рвдина
Корови Персистентне жовте тшо Телищ Ппофункщя яечник1в 2,3±0,09 5,7±1,03 6,1±0,25 7,6±1,37 13,5±0,56
Висновки.
1. Пщ час овуляцiйних процесiв високий рiвень МДА був вiдмiчений у фолшулярнш рiдинi телиць.
2. Жовте тшо телиць та свиноматок в перюд люте1шзаци мало найвищi показники МДА серед ушх тканин, що дослщжувалися, пiддослiдних тварин.
3. Навколоплiдна рщина тiльних корiв мала найнижчий показник вмюту МДА, що свiдчить про наявшсть в нiй системи антиоксидантного захисту плоду.
4. При персистенци жовтого тiла (у корiв) та ппофункцп яeчникiв (у телиць) найвищi показники МДА були зафiксованi в тканинах жовтого тша та яечника, що пiдтверджуe негативний та токсичний вплив продукпв ПОЛ на розвиток даних патологш.
Перспективи подальших дослщжень. Виходячи з отриманих результатiв дослщжень, можна стверджувати щодо перспективи подальших дослав у цьому напрямку. Зокрема нами проводяться дослщження на наявшсть та актившсть деяких антиоксидантних ферменпв (каталаза, церулоплазмiн) у пiддослiдних тканинах, а також визначення рiвня антиоксидантного захисту в гонадах та в
74
органiзмi в цшому самок сшьськогосподарських тварин, як в перюд фiзiологiчних змш, так i при рiзних формах безплiддя.
Лiтература
1. Богач П. Г., Курский М. Д., Кучеренко Н. Е., Рыбальченко В. К. Структура и функция биологических мембран. Вища школа., Киев, 1981. - 336 с.
2. Казимирко В. К., Мальцев В. И., Бутылин В. Ю., Горобец Н. И. Свободнорадикальное окисление и антиоксидантная терапия. Морион, Киев, 2004, 160 с.
3. Козлов Ю. П. Свободнорадикальное окисление липидов в биомембране в норме и патологии. Биоантиокислители. Наука, Москва, 1985, С.4-5.
4. Кольман Я, Рем К. Г. Наглядная биохимия: Пер. с нем. Мир, Москва, 2000, 469с.
5. Лабори А. Регуляция обменных процессов: Пер. с франц. Медицина, Москва, 1970, 384 с.
6. Строев Е. А. Биологическая химия. Высш. школа., Москва, 1986. - 479 с.
Стаття надшшла до редакцИ 21.09.2015
УДК 611.34:636.598
Кущ М. М., к. вет. н., доцент © Харювська державна зооветеринарна академ1я
ОСОБЛИВОСТ1 М1КРОСКОП1ЧНО1 БУДОВИ КИШК1ВНИКА ГУСЕЙ
Дослгдженг особливостг ггстологгчног будови дванадцятипалог, порожньог, клубовог, слтих г прямог кишок гусей великог сгро'г породи 13 вжових груп з 1-добового до 5-ргчного вгку. Встановлено, що на тл1 вираженог гндивгдуальног г вгковог варгабельностг показники мгкроструктур кишок мають як загальнг, так г органт особливостг будови. Збгльшення або зменшення абсолютних г вгдносних морфометричних показникгв кишок з вжом вгдбуваеться не р1вном1рно, розтягнуто у вгцг - з досягненням значень дорослог птиц у 3-добовому - 1-ргчному вгцг. Найбгльшг змгни у динамгцг збгльшення мжроскотчних показникгв кишок вгдбуваються переважно до 1-м1сячного вгку. Найбгльш стабгльними макроструктурами, величина яких з вжом птиц майже не змгнюеться г не мае достовгрних вгдмгнностей мгжргзними кишками, е глибина г ширина крипт, а також щгльнгсть ворсинок. Протягом постнатального пергоду онтогенезу з 1-добового до 5-ргчного вгку для кишкгвника гусей характеры таю найбгльшг значення мжроскотчних показникгв його пгдвгддглгв: у дванадцятипалгй кишцг - щгльностг г глибини крипт, щгльностг ворсинок; у порожнгй кишцг - товщини слизовог оболонки, висоти ворсинок, щгльностг крипт, вгдношення висоти ворсинок до глибини крипт; у слтих кишках - вгдносног товщини внутр1шнього шару м'язовог оболонки; у прямш кишцг - дгаметру, товщини всгег стгнки г м'язовог оболонки, товщини м'язовог пластинки слизовог оболонки, ширини г площ1 поверхн ворсинки, ширини крипт, висоти еттелт ворсинок г крипт.
Ключов1 слова: гуси, дванадцятипала, порожня, клубова, слгпг г пряма кишка, мгкроскопгчна будова, дисперсгйний аналгз.
УДК 611.34:636.598
Кущ Н. Н., к. вет. н., доцент
Харьковская государственная зооветеринарная академия
ОСОБЕННОСТИ МИКРОСКОПИЧЕСКОГО СТРОЕНИЯ КИШЕЧНИКА
ГУСЕЙ
Исследованы особенности гистологического строения двенадцатиперстной, тощей, подвздошной, слепых и прямой кишок гусей крупной серой породы 13
© Кущ М. М., 2015
75
