CC BY
24
УДК 619.618
Чупрун Л.О., астрант ©
ДВНЗ «Державный агроеколог1чний утверситет» м. Житомир
ПЕРЕБ1Г ТА ПАТОМОРФОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ В МАТЦ1 ПРИ ХРОН1ЧНОМУ ЕНДОМЕТРИТ1 К1ШОК
Хротчний ендометрит зареестровано в 78 тварин. Його переб1г супроводжують помгрний лейкоцитоз, збмьшення кшькостг паличкоядерних нейтрофшв, т 'екщя судин стток роггв матки, наповнення порожнини ексудатом, об'ем якого не перевищував 10 - 20 мл, дистрофгя поверхневих I глибоких залоз ендометрт.
Серед гшеколопчних захворювань юшок найчастше рееструеться ендометрит i тометра. За нашими спостереженнями, протягом 5 рокiв у приватну клiнiку «Бапра» м. Житомира поступило 4243 хворих кшок, серед яких незаразнi захворювання становили 63,3%, заразш 13%, новоутворення 4%. Серед незаразних захворювань внутршш хвороби дiагностовано в 2687 тварин, акушерсью 288, гшеколопчш 91, хiрургiчнi 1700.
1з 50 тварин, яким надавали допомогу при родах, ускладнень тсляродового перiоду не спостер^али, а хронiчний ендометрит зареестровано у 78 тварин. Нами не виявлено зв'язку мiж перебiгом родiв i виникненням гострого пiсляродового ендометриту.
За даними [2, 3], iз всiх незаразних хвороб кiшок хрошчний ендометрит становить 3%. Найчастiше виявляють кiшок хворих пiометрою [3], рщше ендометритом [2, 5].
Окремi автори вказують на залежшсть мiж запальними процесами в матщ i кiлькiстю пропускiв статевих ци^в, пiд час яких кiшок не оЫменяють[3], вiком кiшок [1, 2, 4], порою року або сезоншстю [2, 3, 7].
Нами не виявлено публжацш, у яких наведений всестороннш i глибокий аналiз захворювання кшок ендометритом i пiометрою.
Анал1з останн1х публ1кац1й. Захворювання репродуктивних оргашв у кiшок зустрiчаються досить часто. З них найпоширешшими е тометра. Пюметра - накопичення гною в матщ, розглядаеться багатьма авторами [5, 4, 6, 8], як частина единого патолопчного процесу, в основi якого лежить порушення гормонально! функци яечникiв: залозисто-кiстозна гiперплазiя ендометрiя, хрошчний ендометрит i пiометра. Деякi дослщники [1, 2, 3] диференцiюють хрошчний ендометрит як гормонально обумовлене захворювання вщ так звано! «типово! тометри», яка, за !х думкою, може виникати i при непорушенiй функци яечниюв.
Причинами винекнення пiометри або ендометриту можуть бути наслiдок занесення шфекци при осiменiннi тварини, пiсляродовi iнфекцi!, тривала
© Чупрун Л.О., 2008
407
стимулящя ендометрiя прогестероном, внаслщок тривалого використання гормональних препаратсв для пригнiчення охоти у юшки, а також використання препараив для преривання вагiтностi. Окремi дослiдники [1, 7, 9] вважають, що неправильне використання гормональних препаратiв для супресп статево! функцп е основною причиною розвитку кистозно! гшерплази ендометрiя у юшок. Хоча естрогени не можуть самi викликати кистозну гiперплазiю ендометрiя та пiометру, введення !х у перюд мiж тiчками, значно тдвищуе ризик розвитку цих захворювань. Дiя прогестагенiв проявляеться в стимуляци росту ендометрiя i пониженням активностi мiометрiя, що може призвести до патолопчно! пролiферацil слизового шару, посилення секрецп маточних залоз i закупорки !х вивiдних протокiв з утворенням юст.
Секрет, який накопичуеться в порожниш матки, е сприятливим середовищем для розмноження мжрофлори [6, 8].
Мета роботи - визначити клшшо-гематолопчний симптомокомплекс i дослiдити патогiстологiчнi змiни матки хворих хрошчним ендометритом кiшок.
Матер1али 1 методи. Дослiдження проведенi протягом 2007-2008 рокiв на хворих ендометритом кшках, якi поступали на л^вання в приватну клiнiку Багiра м. Житомира.
Методи дослщження включали визначення загального клiнiчного статусу хворих тварин шляхом вимiрювання температури, пульсу i дихання, поведiнки i реакцп на поглажування, стану видимих слизових оболонок, характер видшень iз статево1 щшини, пальпацiю, перкусiю i аускультацiю, лабораторне дослщження кров^ дiагностичну лапаротомiю.
Результати дослщжень: Перебiг захворювання не проявлявся змшою загального стану хворих, поведшки i апетиту, видимих слизових оболонок. При поглажуванш вздовж хребта, особливо крижового вщдшу, хворi прогинали спину, а при одночаснш глибокiй пальпаци черевно1 стiнки намагалися уникнути тако1 машпуляци. Окремi тварини багато часу i уваги надавали вилизуванню област статево1 щiлини i промежини. При ретельному оглядi вульви i слизово1 оболонки передвiр'я пiхви можна було виявити шжш, матово-сiрого кольору плями слизу. Температура тша, кiлькiсть серцевих ударiв i дихальних рухiв змшювалась в фiзiологiчних межах. Ввечерi температура тша пщшмалась до верхньо1 границ норми, тварини бiльше лежали i уособлювались. У бiльшостi випадкiв щ ознаки спонукали власникiв звернутися за консультащею до клiнiки.
При лабораторному дослщженш кровi у всiх тварин виявили помiрний лейкоцитоз (11-15 Г/л), збшьшення кiлькостi паличкоядерних нейтрофiлiв (1012%).
Якщо протягом трьох дшв спостереження вечiрня субфибрильна температура тша не знижувалася i пальпаторно через черевну стiнку виявляли збiльшення ропв матки, то приступали до консервативного л^вання або рекомендували виконання дiагностичноl лапаратоми. Переважна бiльшiсть клiентiв погоджувалася на оперативне втручання.
408
1з 13-ти випадюв дiагностичноl лапаратоми в 11-ти виявили збшьшення ропв матки, дiаметр яких коливався в межах 5-10 мм.
Узагальнюючи даш патологоанатомiчних дослiджень видалених маток, нами встановлено, що !х серозна оболонка була блiдо-рожевого кольору, гладенька, судини iн'ектованi, стiнка ропв еластична, порожнина наповнена ексудатом, об'ем якого не перевищував 10 - 20 мл. При пальпаци вмштиме матки не переливалося iз рогу в рт На розрiзi стшка рогiв кров'яниста, товщиною вiд 2 до 3 мм, мюцями червоного з синюватим вiдтiнком забарвлення, слизова оболонка складчаста, легко знiмалася; ексудат у бшьшост випадкiв був матово-каламутний або брудно-арий, без рiзкого запаху, рiдкий i з домiшками слизу.
При патопстолопчних дослiдженнях встановлено, що серозна оболонка частково вкрита мезотелiем, дрiбно складчаста, зовшшнш шар м'язово1 оболонки ущшьнений (рис 1.а), м'язовi клiтини просочеш ексудатом, судинний шар розпушений, стшки вен тоненькi, !х просвiт розширений, мiстить згустки кровi (рис 1.в), м'язовi клiтини глибокого шару мюцями ущiльненi (рис.1.б).
Рис.1 Поперечний зрiз рогу матки. а- зовнiшнiй шар м'язiв; б-внутрiшнiй шар м'язiв; в- судинний шар. Гематоксилш-еозин. Х40
Залози ендометрiю рельефно вiдмежованi вiд циркулярного м'язевого шару, артерюли i венули судинного шару, що прилягають до залоз ендометрiю, тромбованi, локально визначаеться делятащя вен i крововилив в промiжок мiж м'язевим шаром i залозами (рис.2.б, д); порожнини залоз заповнеш згустками секрету, окремi мають зруйнованi стiнки; поверхневi залози в сташ дистрофil, порожнина рогiв матки заповнена згустками ексудату (рис.2.г).
409
Рис. 2. Дшянка рогу матки при хрошчному ендометритк а - внутршнш м'язiв шар; б - вена заповнена згустком кровц в - залози в сташ дистрофи; г -ексудат в порожниш рога матки; д- дистрофiя поверхневих залоз ендометрiю. Гематоксилш - еозином. Х 100
В окремих донках судинного шару виявляеться ерозiя стiнок вен i !х просвiт зливаеться мiж собою, утворюючи порожнини i крововиливи в м'язовий шар.
Рис.3 Ендометрш при хрошчному ендометрш!: а - оголена вщ епiтелiю дiлянка ендометрiю. Гематоксилiн-еозином. х100.
410
Залози ендометрiя тша i ропв матки на межi бiфуркaцil в сташ юстозного переродження: !х порожнини розширенi, стiнки тоню, оголеш вiд епiтелiю, розiрвaнi, окремi порожнини зaповненi згустками десквамованого еттелш i ексудату.
Висновки:
1. Серед Bcix гiнекологiчних захворювань кiшок перше мюце за розповсюдженням посiдae хрошчний ендометрит.
2. В остaннi роки серед етюпатогенетичних фaкторiв розвитку тометри та ендометриту переважае застосування юшкам гормональних препaрaтiв для припинення статево! функци та зaпобiгaння вaгiтностi.
3. Перебт хронiчного ендометриту супроводжуеться помiрним лейкоцитозом та збiльшенням кiлькостi паличкоядерних нейтрофiлiв..
4. При пaтогiстологiчному дослщженш видалених маток виявлено, локальну десквамацш мезотелiю серозно! оболонки, ущiльнення зовшшнього м'язового шару, просочення ексудатом м'язових кл^ин, розпушення судинного шару, делятацш стiнок вен i дистрофiю поверхневих i глибоких залоз ендометрiю.
Лггература
1. Бронин В.М. К вопросу о возможности рациональной гормональной супрессии половой функции кошек // Ветеринарная практика. - 1997. - № 2. - С. 35-38.
2. Карпов В.А. Акушерство и гинекология мелких домашних животшх. -М.: Росагропромиздат, 1990.- С.5-10.
3. Кирилко Б., Кулинич С. До питання л^вання тометри у юшок. III мiжнaроднa науково-практична ветеринарна конференщя з проблем дрiбних тварин, 12-14 травня. - Полтава, 2004. - С. 66-67.
4.Липин А.В., Санин А.В., Зинченко Е.В. Традиционные и нетрадиционные методы лечения кошек: Ветеринарный справочник. - М.: Аквариум, 200. - С. 255-256.
5. Ходе-Сегонд А. Диагностика беременности у кошки // Ветеринар. -1999. № 7-9. - С. 14-18.
6. Fayrer-Hosken R.A. Pyometra// The Internet vet column.- 1994.-Vol 1.- No. 15.
7. Hammett D.A., Russel G.S. Pyometra: General information // in Internet published/
8. Jost A. A New look at the mechanisms controling sex differentiation in mammals // Johns Hopkins Med. J. - 1972. - № 130. - P. 38-53.
9. Lein D. Reproductive disorders // The Cornell book of cats/ ed. M. Siegnal. -New York: Willard books, 1989. - P. 108-115/
Summary
The paper studies clinical symptoms, hematological blood parameters and pathohistological changes in the uterus of patients affected with chronic cat endometrstis.
Стаття надшшла до редакцИ 8.04.2008
411
