Патоморфологічні зміни в матці сук при гнійному та катаральному ендометриті Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК 619:618.577.861.1

Омеляненко М.М., канд. вет. наук, доцент, Гаркуша С. С., канд. вет. наук, асистент, Гвоздецька Л. В., студентка ® Нацюнальний утверситет бюресурав I природокористування Украши, м.Кшв

ПАТОМОРФОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ В МАТЦ1 СУК ПРИ ГН1ЙНОМУ ТА КАТАРАЛЬНОМУ ЕНДОМЕТРИТ1

ПредставленI результати патоморфолог1чних змш в матц собак ргзних поргд при гшйному та катаральному ендометрит1. Робота виконана в ветеринарних клгнгках м1ста Киева та на кафедр1 патолог1чног анатомп Нацюнального утверситету бюресурав I природокористування Украши.

Ключовi слова: матка, гтйний, катаральний ендометрит, г1столог1чш досл\дження.

Вступ. При ткному контакт з людиною, собаки стають членами Ым'! i вимагають щоденно! уваги до себе. 1х здоров'я - найперша турбота людини, оскшьки багато хвороб е спiльними, i тому важливо те, що вони можуть бути не тшьки носiями, але й безпосередшм джерелом захворювань[1].

Ендометрит - важке захворювання, при якому в порожниш матки створюеться середовище, несприятливе для виживання спермив i заплщнення, перебiгу вагiтностi i здоров'я новонароджених. Захворювання матки не тшьки негативно впливають на плодючють, але й змшюють поведiнку i привабливiсть тварин[3,5].

У вiтчизнянiй спецiальнiй лiтературi тшьки в останш роки з'являються науковi працi, присвяченi проблемам захворювання коив i собак, як незаразно!, так i заразно! етiологi!.

Основним етюлопчним фактором захворювань матки вважаеться шфекщя, яка проникае в матку тд час статевого акту i оЫменшня, при родах та в тсляродовому перiодi. Часто причиною запального процесу в статевому апарат може бути проникнення i розповсюдження збудникiв шфекцп гематогенним шляхом[2,3,5].

Матер1ал 1 методи.У 5 тварин в результат хiрургiчно! операцi! було видалено матку i доставлено для проведення патолого-анатомiчного дослщження на кафедру патологiчно! анатомi! НУБШ Украхни.

Вiдiбранi тканини пiсля видалення фiксували у 10%-ному водному нейтральному розчиш формалiну за прописом Лiллi i в рiдинi Карнуа. Шсля фiксацi! шматочки промивали проточною водопровщною водою та зневоджували у сери спирав зростаючо! мiцностi, витримуючи в кожнш порцi! по 24 год., i через хлороформ заливали у парафш. З одержаних блокiв за допомогою санного мжротому нарiзали зрiзи, якi фарбували гематоксилiном

® Омеляненко М.М., Гаркуша С. £., Гвоздецька Л. В., 2010

239

Каращ та еозином. Гктопрепарати вивчали тд мжроскопом Бюлам Р 12 при збiльшеннях вщ 50х до 1200х[4].

Результати дослщження. При гiстологiчному дослiдженнi матерiалу вiдiбраного вiд тварин хворих на катаральний ендометрит, встановлено, що стiнки рогу матки мали вiдсутнiсть епiтелiю ендометрш. В iнших дiлянках -деструктивш змiни епiтелiю - карiолiзис, вщмирання та десквамацiя епiтелiоцитiв, утворення грибоподiбних випинань i складок в ньому, локальну некротизацiю, вiдмежовану демаркацiйним валом вщ живих дiлянок, суцiльну шфшьтрацш ендометрiю дрiбноклiтинними елементами.

У власнш пластинцi ендометрiю вiдмiченi крововиливи мiж волокнами сполучно! тканини. Капiляри переповнеш клiтинами кровi.

Поверхневi залози перероджеш, !х стiнки розтягнутi, на них вщсутнш епiтелiй, порожнини порожнi або мктять слiди секрету у виглядi ниток.

Стiнки одних залоз не мають епiтелiю, а в шших вiн набряклий i розпливчастий. Кл^ини нагромаджуються одна на одну. Цитоплазма ештелюциив пiниста. Апiкальнi кра! еттелюциив зруйнованi. Власна пластинка ендометрiю також у сташ набряку. Чiтко виражена И шфшьтращя лiмфо!дно-riстюцитарними елементами. Окремi залози знаходяться в станi гшерсекреци, !х епiтелiальнi клiтини видовженi i збiльшенi, порожнина заповнена вiдшарованими кл^инами.

Частина залоз вистелена епiтелiальними кл^инами, що не мають чiтких меж i структури, нiби злитi мiж собою, а пiдепiтелiальна зона густо шфшьтрована дрiбноклiтинними елементами.

Глибокi залози, що прилягають до м'язово! оболонки, мають потовщеш гiпертрофованi стiнки. Частина з них вкрита кубiчним еmтелiем, а в iнших поряд з кубiчним епiтелieм зустрiчаeться стовпчастий та ештелш, що не мае ч^ко! структури. Порожнини залоз пустi або заповненш клiтинним детритом. Трапляються також кктозно переродженi залози, стiнки яких оголеш вiд епiтелiю або вкрии плоским епiтелiем. Сполучнотканинна строма мiж ними набрякла.

М'язова оболонка iнфiльтрована кл^инними елементами, серед яких переважають лiмфоцити. М'язовi клiтини розпушенi, iнфiльтрованi серозним ексудатом, мкцями набряклi.

При гншному ендометритi гiстологiчнi змiни були наступш: гiпертрофiя стiнки матки i десквамащею поверхневого епiтелiю. В ендометри виражене розростання сполучно! тканини, вш насичений фiбробластами i фiброцитами. У власнш пластинщ ендометрiю вiдмiчаеться пролiферацiя кл^ин фiбробластичного ряду, iнфiльтрацiя нейтрофiльними та еозинофшьними гранулоцитами, лiмфоцитами та пстюцитами. Такий характер кл^инно! реакци е морфолопчним виразом iмунно! реакци слизово! матки на запальний процес. Мiж сполучнотканинними волокнами строми ендометрiю спостер^алися крововиливи. Просвiт судин ендометрiю заповнений еритроцитами та сегментоядерними нейтрофшьними гранулоцитами.

240

У товщi власно! пластинки ендометрш спостер^аеться гiпертрофiя та гшерпл^я маткових залоз. Вони щшьно прилягають одна до одно! i займають майже весь ендометрiй. Мiж залозами знаходяться незначнi прошарки сполучно! тканини. Така патопстолопчна структура ендометрш властива залозистому раку.

Ештелш залозистих утворень переважно стовпчастий. Ядра кл^ин розташованi на рiзнiй висотi, деформованi, а цитоплазма неоднорщна, вакуолiзована. Апiкальна частина ештелюцитав оксифiльна.

Глибокий шар ендометрiю мктить рiзно! величини i густоти трубчаст залози, вистеленi кубiчним епiтелiем. Порожнина частини залоз заповнена детритом. Сполучнотканинна строма навколо залоз шфшьтрована лiмфоlдними кл^инами i мiстить багато фiбробластiв i фiброцитiв. Густо розташованi залози, порожнини яких заповнеш секретом, лежать безпосередньо на циркулярному шарi м'язово! оболонки. Серед залоз е багато кютозно перероджених. 1х поверхня вкрита кубiчним чи плоским епiтелiем, а порожнина заповнена оксифшьною масою, що мютить базофiльнi тiльця або кл^инним детритом, сегментоядерними нейтрофiльними гранулоцитами, гншними тiльцями та поодинокими еозинофiльними гранулоцитами.

Окремi залози вкритi стовпчастим епiтелiем у станi гiперплазi! i гшерсекреци. Частина епiтелiальних клiтин не мае ядер. У просвт таких залоз знаходяться нейтрофшьш гранулоцити та лiмфоцити. Сполучнотканиннi перегородки мiж залозами густо шфшьтроваш гiстiоцитами та лiмфоцитами, рщше еозинофiльними гранулоцитами.

Пучки колагенових волокон у власнш пластинщ ендометрiю коротю, мiсцями розволокненi. Ретикулярних волокон мало.

На пстопрепаратах периметрiй мае неоднакову товщину. Мiж колагеновими волокнами виявляеться велика кiлькiсть клiтин фiбробластичного ряду.

Вс шари м'язово! оболонки чiтко виражеш. Зовнiшнiй поздовжнiй та внутрiшнiй циркулярний мають приблизно однакову товщину - 6,25-7,0 мкм. Мiж ними розташований косий шар м'язово! оболонки, який мктить велику кiлькiсть кровоносних судин рiзного дiаметра та пучки мюцитав, роздiленi значними прошарками сполучно! тканини. Кровоносш судини розташованi поодиноко, парами та острiвками. Рiзко виражена дилятащя кровоносних судин, просвiт вен заповнений тнистою масою i мiстить велик вакуолi. Плазма кровi мае Ытчасту структуру i мiстить лейкоцити. С вени, просв^ яких заповнений еритроцитами i лейкоцитами. Ендотелiй судин зруйнований, в меди виражеш дистрофiчнi явища - карiолiзис, нерiвномiрне забарвлення цитоплазми.

У м'язовш оболонцi, особливо у глибокому шарi на межi з судинним, ч^ко вираженi явища некрозу з розростанням колагенових волокон, строма шфшьтрована дрiбноклiтинними елементами.

Мюметрш характеризуеться дистрофiчними змiнами з розростанням волокон сполучно! тканини. Мюцити пофарбованi нерiвномiрно.

241

Циркулярний шар м'язово! оболонки гшертрофований, набряклий або розпушений, кровоносш капiляри, що лежать у ньому, мають потовщенi стiнки: артерiальнi - кругло!, венознi - видовжено! форми.

Висновки. гiстологiчнi змiни в матщ сук при катаральному та гшйному ендометрит характеризувалися гiперплазieю i гiпертрофieю епiтелiю, гiперсекрецieю залоз, накопиченням в них секрету i !х кiстозною трансформацieю, лiмфо!дно-гiстiоцитарною iнфiльтрацieю, та розростанням сполучнотканинних волокон, вазодилятащею, тромбозом судин, набряком мюцитав.

Л1тература

1. Болезни собак и кошек / А.Д.Белов, Е.П.Данилов, И.И.Дукур и др. - 2-е изд. - М.: Колос, 1995. - 386 с.

2. Боль К.Г., Боль Б.К. Основы патологической анатомии домашних животных. - М.: Колос, 1983. - С. 512.

3. Борисевич В.Б. Борисевич Б.В. Болезни собак. - К.: Урожай, 1997. - 280 с.

4. Горальський Л. П., Хомич В. Т., Кононський О. I. Основи пстолопчно! техшки i морфофункцюнальш методи дослщження у нормi та при патологи / Горальський Л. П., Хомич В. Т., Кононський О. I. - Житомир: Полкся, 2005. - 277 с.

5. Щербаков Г.Г., Старченко С.В. Незаразные болезни собак и кошек. - С.Петербург: Агропромиздат, 1996. - 78 с.

Summary

Omeljanenko M.M. PhD (vet), associate professor Garkusha S.E. PhD (vet), assist Gvosdecka L. V. student National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine.

PCHATOMORFOLOGIC CHANGES ARE IN UTERUS OF BITCHS AT FESTERING AND CATARRHAL ENDOMETRITIS.

The presented results of pchatomorfologic changes are in the uterus of dogs of different breeds at festering and catarrhal endometritis. Work is produced in the veterinary clinics of city of Kyiv and on the department of pathoanatomy of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine.

Key words: uterus, festering, catarrhal endometritis, histological researches.

Стаття надшшла до редакцИ 12.03.2010

242