CC BY
37
Орипнальш дослтження Original Researches < ■ | ГАСТРОЕНТЕРОЛОГ1Я GASTROENTEROLOGY
Патолопя верхшх в1ддшв травного каналу/ Pathology of Upper Gastrointestinal Tract
УДК 616.329-002-092:611.33
ФАдеенко гд, гальчнська в.ю, кушнрi.e., Чернова в.м, еФмовА н.в,
ДУ«НацональнийнституттерапИ' 'м. Л.Т. Малоi НАМН Украни», м. Харюв
ШАПК1Н А.С.
МОРФОФУНКЦЮНАЛЬНИЙ СТАН СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ
СТРАВОХОДУ У ХВОРИХ НА ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНУ РЕФЛЮКСНУ ХВОРОБУ ЗАЛЕЖНО В^Д ТРОФОЛОПЧНОГО
СТАТУСУ ПАШеНЛВ
Резюме. Вивчено морфофунк^ональний стан слизово¡'оболонки (СО) стравоходу у 57хворих на га-строезофагеальнурефлюксну хворобу(ГЕРХ) '¡з нормальною (iндекс маси т'1ла (1МТ) — 18,5-24,9 кг/м2) i надмiрною (1МТ понад 25 кг/м2) масою т'1ла. Проведено пстолопчне та морфометричне досл'щжен-ня СО стравоходу, '¡мунопстох'1м'1чний анал '1з експресИ маркера апоптозу CD95 / маркера запален-ня циклооксигенази-2 (ЦОГ-2). Для рефлюкс-езофапту найб>льш характернi змiни багатошарового епiтелiю — пперкератоз, паракератоз, пролiферацiя базальних клтин \ акантоз. При цьому вiропд-них вiдмiнностей морфометричних характеристик у хворих iз нормальним 1МТ \ надмiрною масою т'1ла виявлено не було. Розвиток рефлюкс-езофапту супроводжувався порушенням проапоптотично'1 здатност кл^ин СО стравоходу / пдвищенням експресн ЦОГ-2, найб>льш вираженим у хворих з ви-соким 1МТ. Виявленi порушення можуть обумовлювати механзми ускладненого перебiгу ГЕРХ у це¡' категорП хворих.
Ключовi слова: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, слизова оболонка стравоходу, маркери апоп-тозу, циклооксигеназа-2.
Останшм часом значна увага до проблеми гастроезо-фагеально! рефлюксно! хвороби (ГЕРХ) обумовлена не тльки складнютю и диагностики на початкових етапах, прогресуючим перебтем i розвитком ускладнень, але й значною мiрою багатофакторнютю и патогенезу. До факторiв, що сприяють розвитку ГЕРХ та и ускладнень, зараховують надмiрну масу тта та ожирiння [1—3].
Попереднi дослтження показали, що для хворих на ГЕРХ iз високим iндексом маси тта (1МТ) харак-терним е дисбаланс адипокiнiв, зокрема, вiдзначаeться суттеве порушення вiдношення «лептин/адипонек-тин», що може бути додатковим фактором ризику розвитку ускладнень основного захворювання [2]. Разом iз тим у таких хворих недостатньо вивчено морфофунк-цюнальний стан слизово! оболонки (СО) стравоходу, а наявш результати досить суперечливь
Доведено, що змши мшроскошчно'1' картини СО стравоходу при ГЕРХ у першу чергу залежать вщ за-пальноi iнфiльтрацii та пролiферативноi й апоптозноi реакцii епiтелiю у вiдповiдь на закиди шлункового вмю-ту, що перюдично повторюються [3, 4]. У СО стравоходу розвиваються нейтрофтьна й еозинофiльна шфть-трацiя строми та мiжепiтелiальне лiмфоплазмоцитарне проникнення. Пдвищення рiвня запалення, пролiфе-ративно'1' активност та зменшення iндексу апоптозу розцшюють як маркери високого ризику мал^шзаци на фонi розвитку дисплази ештелш стравоходу.
© Фадеенко Г.Д., Гальчшська В.Ю., Кушшр I.E.,
Чернова В.М., 6ф1мова Н.В., Шапк1н А.С., 2015 © «Гастроентерологш», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Важливою ланкою в оновленш кпiтин у bcíx тканинах opraHÍ3My е апоптоз. Вiдомо, що апоптоз шдукуеть-ся через взаемодiю бiлкiв Í3 сiмейства факторiв некрозу пухлини (TFN) зi специфiчними рецепторами. Осно-вним представником ще! групи бiлкiв е Fas/APO-l/ CD95-рецептор. Взаемодiя Fas iз Fas-L (лiгандом) при-зводить до апоптозу клггини. Fas конститутивно екс-пресуеться на поверхнi клiтин багатьох тишв: тимо-цитах, лiмфобластах, активованих Т- i В^мфоцитах, натуральних кшерах, а також на мiелоlдних клгганах, фiбробластах, гепатоцитах, кератиноцитах [5, 6].
Одним iз визнаних маркерiв запалення е ЦОГ-2, ш-дуцибельний фермент, що стимулюе продукцiю проза-пальних простагландинiв [7, 8]. На вщмшу вiд ЦОГ-1, яка конститутивно експресуеться практично в ушх тканинах, iзофермент ЦОГ-2 в нормальних (нетрансфор-мованих) клiтинах практично не виявляеться або експресуеться в незначнш ктькость В той же час ЦОГ-2 швидко й транзиторно активуеться у вщповщь на дiю прозапальних медiаторiв i мiтогенних стимуляторiв: цитоышв, ендотоксинiв, факторiв росту, пухлинних промоторiв i деяких онкогенiв.
У дослщженнях останнiх рокiв продемонстрова-на роль порушень процесiв клiтинного оновлення у формуванш та прогресуваннi патологй' шлунково-кишкового тракту. В той же час вщсутш данi щодо взаемозв'язку процесiв запалення СО стравоходу з процесами апоптозу та пролiферацil клгган при ГЕРХ.
Метою роботи було пстолопчне та морфометричне дослiдження СО стравоходу, iмуногiстохiмiчний аналiз експресй' маркера здатност клiтин до апоптозу CD95 i маркера запалення циклооксигенази-2 (ЦОГ-2) у хво-рих на ГЕРХ iз рiзним 1МТ.
Матерiали та методи
Пд спостереженням перебували 57 хворих на ГЕРХ iз нормальним 1МТ (18,5—24,9 кг/м2), якi становили 1-шу групу (n = 24); хворi з пiдвищеним 1МТ (понад 25 кг/м2) увшшли до 2-1 групи (n = 33).
Для морфолопчного й iмуногiстохiмiчного досль дження використовували бiопсiйний матерiал, який отримували пiд час фiброгастродуоденоскопil (ФГДС) iз СО дистального вщдту стравоходу на 3 см вище за умовну циркулярну лiнiю, що поеднуе проксимальш кiнцi складок шлунка.
Для пстолопчного аналiзу застосовували забарв-лення гематоксилшом i еозином та пiкрофуксином за ван Пзоном. Подальше дослiдження проводили на препаратах СО з ознаками рефлюкс-езофапту та по-рiвнювали !х з препаратами незмшено! СО стравоходу, отриманими пiд час проведення ФГДС у хворих без кшшчних ознак ГЕРХ (n = 12), яку оцшювали за вiдсутнiстю макроскошчних проявiв запалення при ендоскопй' та будь-яких ознак патологiчних змiн ет-телiю, видовження сосочкiв, склерозу, набряку та кль тинного iнфiльтрату при пстолопчному аналiзi (контрольна група).
Експресiю CD95 i ЦОГ-2 виявляли на парафшових зрiзах завтовшки 5 мкм непрямим iмуногiстохiмiчним
пероксидазним методом i3 використанням монокло-нальних антитiл до антигешв CD95 (Сорбент, РФ) i ЦОГ-2 (ThermoScientific, Великобританiя). Для дифе-ренцшвання структур тканин зрiзи додатково забарв-лювали гематоксилiном Майера. Вiзуалiзацiю проводили з використанням системи детекци UltraVision LP (ThermoScientific, Великобританiя). Поширенють експреси дослiджуваних маркерiв оцiнювали за показ-ником вщносно! площi iмунопозитивних структур (%).
Препарати вивчали на свггловому мiкроскопi Micros (Австрiя). Для отримання фотографи тканин використовували цифрову видеокамеру САМ 2800 при свпловш мшроскопи (об'ектив х40, окуляр х10). Мор-фометричний аналiз товщини ештелш, висоти сосо-чкiв i визначення поширеност експреси проводили за допомогою комп'ютерно! програми BioVision.
Статистичну обробку проводили за допомогою комп'ютерно! програми SPSS 13. Статистичний ана-лiз даних здiйснювали iз заданою вiрогiднiстю (0,95), отриманi результати вважали вiрогiдними, якщо р < 0,05. Даш наведеш у виглядi М ± m (М — середне арифметичне, m — стандартне вiдхилення).
Результати та обговорення
Дослщження гiстологiчних характеристик бюптатав стравоходу хворих на ГЕРХ iз нормальним та високим 1МТ виявили суттеве порушення стану СО стравоходу в обох групах. У бтьшоста випадкгв вiдзначались реак-тивш змiни багатошарового епiтелiю СО стравоходу, що найчастше проявлялись паракератозом, пролiфе-рацiею базальних клiтин i акантозом.
Крiм того, в набряклому пiдепiтелiальному просто-рi спостерiгалась рiзного ступеня лiмфогiстiоцитарна i лейкоцитарна iнфiльтрацiя з переходом запального ш-фiльтрату на покривний багатошаровий плаский епiте-лш. У випадках ерозивного езофагiту — лейкоцитарна шфтьтращя СО стравоходу досягала максимуму, аж до формування мшроабсцешв.
Запальний iнфiльтрат бiльшою мiрою представлений клгганами лiмфогiстiоцитарного ряду. 1нфтьтра-ти розташовувались як у дтянщ сосочкiв, так i в бшьш глибоких шарах пiд епiтелiем, провокуючи розшару-вання колагенових волокон i м'язових клiтин. Клiтин-ний склад шфтьтрату був полiморфний iз переважним домiнуванням моноцитiв, плазматичних клiтин, лiм-фоцитiв, макрофагiв i фiбробластiв. Базальна мембрана епiтелiю нерiвномiрно потовщена, гомогенна. Мор-фологiчна картина проявiв ГЕРХ подана на рис. 1—4.
При морфометричному дослщженш виявлено суттеве збтьшення товщини базального шару ештелш та висоти сосочыв (табл. 1).
Збтьшення товщини базального шару непрямо вщображуе тдвищення пролiферацil його клгган. За лiтературними даними, довжина сполучнотканинних сосочкгв при ураженнях стравоходу може сягати до 75,0 % епiтелiального шару, а ll зростання перш за все зумовлено видтенням при запаленш медiаторiв, що стимулюють пролiферацiю фiбробластiв, ендотелiю та гладком'язових кштин. За нашими результатами,
у хворих на ГЕРХ, незалежно вщ маси тiла, вщзнача-еться потовщення епiтелiального шару та пiдвищення висоти сполучнотканинних сосочюв (р < 0,05). При цьому вiрогiдних вiдмiнностей у морфометричних по-казниках гiстологiчного стану СО дистального вiддiлу стравоходу у хворих на ГЕРХ мiж групами пацiентiв iз нормальним та високим 1МТ не виявлено.
Iмуногiстохiмiчне дослщження складалось з ви-вчення експреси маркера здатностi до апоптозу CD95 та маркера запалення ЦОГ-2 (рис. 5, 6).
Проведет нами дослщження експреси CD95 показали вiрогiдне зростання проапоптотично! активностi в клггинах СО стравоходу при рефлюкс-езофагiтi у хворих як iз нормальним 1МТ, так i високим 1МТ. Напри-клад, експресiя CD95 в препаратах СО стравоходу хворих 1-! та 2-! груп сягала (13,3 ± 1,1) % i (14,9 ± 1,2) %, що значно бiльше порiвняно з рiвнем експреси у групi контролю — (8,8 ± 0,9) %, р < 0,05 i р < 0,05, вщпо-вiдно. Отриманi даш свiдчать про iснування надмiр-но! або хрошчно! антигенно! стимуляци у цих хворих,
що тдвищуе готовшсть клiтин СО стравоходу до Fas-залежного апоптозу.
Iмуногiстохiмiчне дослiдження iмунореактивнос-тi ЦОГ-2 виявило суттево вищий !"! рiвень при реф-люкс-езофагiтi порiвняно з контролем (р < 0,05), що свщчить про збiльшення вмiсту ЦОГ-2 внаслщок патологiчних реакцiй у СО стравоходу при ГЕРХ. У контрольних препаратах експрешя виявлялась тшь-ки у 2 випадках, при цьому поширешсть експреси не перевищувала 1,3 %. Експрешя ЦОГ-2 залежала вщ трофологiчного стану пацiентiв i була найбтьш ви-раженою у хворих iз високим 1МТ (р < 0,05). Так, поширешсть iмунопозитивного забарвлення у хворих iз низьким та високим 1МТ становила (7,8 ± 0,7) % та (10,5 ± 1,1) % вiдповiдно. Суттеве шдвищення експреси ЦОГ-2 в СО стравоходу у хворих на ГЕРХ iз високим 1МТ без адекватного зростання проапоптотично! активност може бути одшею з ланок пато-генетичного впливу ожирiння на ризик формування стравоходу Барретта.
Рисунок 1 — Хрончний активний езофапт. Р'зке потовщення багатошарового плаского ептелю нижньо/ третини стравоходу. Порушення стра-тиф'кацп шар1в еп1тел1ю з осередковим розши-
ренням базального шару. Явища вакуольно/ дистрофп клтин шипуватого шару. Забарвлення гематоксил'том та еозином. *200
Рисунок 2 — Хрон1чний активний езофапт. Осе-редкова метаплаз'я багатошарового плаского ептелю в ептелй шлункового типу. Забарвлення гематоксил'шом та еозином. *200
Рисунок 3 — Хрон1чний езофапт ¡з вираженим склерозом пiдепiтелiальноí основи. Потовщення епiтелiального шару, пперактившсть клтин базального шару, явища акантозу, виражений паракератоз. Забарвлення гематоксил'том та еозином. *100
п
аз
V 4
L ' к
Рисунок 4 — Хрошчний езофапт ¡з вираженим склерозом пiдепiтелiальноí основи. Багатошаро-вий плаский ептелй р1зко потовщений, з явища-ми паракератозу. Забарвлення пiкрофуксином за ван Пзоном. *100
Зпдно з сучасними уявленнями, пiдвищений рiвень ЦОГ-2 у неопластичних i стромальних клiтинах дося-гаеться внаслiдок активаци цiлого ряду внутршньо-клiтинних сигнальних механiзмiв. Вiдзначають тiсний взаемозв'язок зростання експреси ЦОГ-2 i таких про-запальних протеiнiв як iндуцибельна NO-синтаза та васкулоендотелiальний ростовий фактор [9]. В умовах запалення експресiя ЦОГ-2 залежить вiд балансу про-запальних i протизапальних цитокiнiв i пригшчуеться глюкокортикощами, нестерощними протизапальними препаратами [10, 11]. S.I. Abdalla та ствавт. вважають, що, незважаючи на наявнють прозапального клггин-ного iнфiльтрату в тканинах стравоходу, запалення не е первинною чи основною причиною збтьшення експреси ЦОГ-2 при ускладненнях ГЕРХ [12].
В iнших роботах вщзначають суттеве пiдвищення експреси мРНК ЦОГ-2 в дистальному вщдш стравоходу при ГЕРХ. Автори припускають, що пiдвищення експреси мРНК ЦОГ-2 при ГЕРХ залежить вщ кисло-топродукуючо!' функци шлунка та не залежить вщ ен-доскопiчних i гiстологiчних ознак захворювання [9].
Отримаш нами результати щодо зростання експреси ЦОГ-2 у хворих iз високим 1МТ та дисбалансом адипо-нектишв узгоджуються з даними дослщження [13], в яко-му процеси запалення та розвиток метаплазй пов'язують з рiвнем експреси лептину у СО стравоходу та шлунка.
У наш час в!ропдно встановлено, що фермент ЦОГ-2 бере участь у канцерогенез^ впливаючи вщра-
Рисунок 5 — Хрошчний езофапт. Висока експреся CD95 в ептели стравоходу. 1мунопстох1м1чний метод. *400
зу на декшька ключових молекулярних процешв, вщ-повiдальних за його реал1зацш, а саме, посилюючи клiтинну пролiферацiю (при одночасному пригшченш апоптозу), патологiчний неоангiогенез i клггинну ш-вазiю. Пригнiчення ЦОГ-2 шдукуе апоптоз та блокуе пролiферацiю клгган аденокарциноми [10].
6 дек1лька гшотез, що пояснюють причини пригнi-чення апоптозу у вщповщь на гшерекспресш ЦОГ-2. Одна з них заснована на антиапоптотичнш активностi простагландинiв. Показано, що здатнють простаглан-дину Е2 пригнiчувати апоптоз е результатом селективного пригшчення активностi ЦОГ-2 i супроводжуеться пiдвищенням експресГ! антиапоптотичного гена Вс1-2.
Друга гiпотеза полягае в тому, що арахщонова кислота (метаболiчний попередник простагландинiв) стимулюе апоптоз, а значить, надто висока експрешя ЦОГ-2 може пригшчувати апоптоз через шдвищення швидкостi конверсГ! арахiдоновоi' кислоти в проста-гландин. Сьогоднi робляться активш спроби iденти-фiкувати внутршньокштинш про- i антиапоптотичнi бiлки, що взаемодшть з iзоферментами ЦОГ.
Апоптоз е загальнобюлопчним механiзмом, вiд-повщальним за збереження постiйноi чисельностi клгганних популяцiй, а також формоутворення та ви-браковку дефектних клiтин. Тому, з одного боку, тдви-щений апоптоз при наявностi цилiндричноi метаплазй у хворих на ГЕРХ може мати захисш функци стосовно надмiрноi клiтинноi пролiферацii та пухлинного про-
Рисунок 6 — Хрон1чний езофапт. Висока експре&я ЦОГ-2 в залозах стравоходу. lмуногiстохiмiчний метод. *400.
Таблиця 1 — Морфометрична оцнка стану СО дистально/ частини стравоходу у хворих на ГЕРХ
Група Морфометричний показник (M ± m)
Загальна тов-щина еттел 'ю Товщина базального шару ептелю Висота сполучнотканинних со-сочюв
Мкм Мкм Вщносно за-гально/ товщини еп1тел1ю, % Мкм Вщносно загально/ товщини епiтелiю, %
Контроль(n = 12) 267,4 ± 7,6 27,8 ± 0,9 10,1 ± 0,3 77,4 ± 2,1 27,2 ± 0,9
1-ша група (n = 24) 331,3 ± 12,5* 54,2 ± 2,8* 17,3 ± 0,8* 124,3 ± 7,8* 38,2 ± 0,9*
2-га група (n = 33) 308,9 ± 11,9* 57,6 ± 3,8* 16,1 ± 0,7* 129,8 ± 8,3* 39,9 ± 1,1*
Примтка. * — р < 0,05 — в1ропдн1сть в 'щм'шностей пор1вняно з незмненою СО стравоходу.
X
цесу, з iншого — внаслiдок зростання апоптозу при зниженш активностi пролiферацiï можуть виникати атрофiчнi змiни та хрошзащя ерозй' СО стравоходу.
Баланс експресй' ЦОГ-2 та рiвня апоптозу при ГЕРХ мае принципове значення для розвитку усклад-нень цього захворювання. Бтьше того, клiтини стравоходу в нормi та при метаплазiях по-рiзному реагують на прояви рефлюксу. Так, пiд впливом жовчi клiтини стравоходу (лiнiя HET-1A) проявляють дозозалежне зростання експресй' маркерiв апоптозу на вщмшу вiд лiнiй клггин стравоходу Барретта та езофагеально! аде-нокарциноми, iнкубацiя яких iз жовчю, навпаки, при-зводила до зниження готовност до апоптозу. На думку авторiв, саме така диференцiйна вщповщь може роби-ти внесок у патогенез стравоходу Барретта та аденокар-циноми [14].
Можна припустити наступний ланцюжок подiй: тривало iснуючий рефлюкс-езофапт при дисбалансi пролiферацiï й апоптозу на фош хронiчного запалення може ускладнитися базальноклiтинною гiперплазiею, дисплазiею i заинчитися розвитком плоскоклiтинного раку стравоходу.
Хрошчне запалення може вiдiграти ключову роль у прогресй' вiд доброяысних до злоякiсних захворювання стравоходу. Вивчення бiомаркерiв запалення в стравоходi при ГЕРХ буде сприяти визначенню розвитку ускладнень захворювання та шляхiв запобиан-ня 1'м.
Отже, при пстолопчному та морфометричному аналiзi бiоптатiв СО стравоходу хворих на ГЕРХ вияв-ленi реактивнi змши багатошарового епiтелiю — гшер-кератоз, паракератоз, пролiферацiя базальних клiтин, акантоз i подовження сполучнотканинних сосочкiв. При цьому вiрогiдних вiдмiнностей морфометричних характеристик у хворих iз нормальним 1МТ та надмiр-ною масою тла виявлено не було. Розвиток рефлюкс-езофагiту супроводжуеться порушенням проапоптотично! здатност клiтин СО стравоходу та зростанням експресй' ЦОГ-2, найбтьш вираженим у хворих iз високим 1МТ. Визначеш порушення можуть зумовлюва-ти механiзми виникнення ускладненого перебиу ГЕРХ у цiеï категорй' хворих.
Висновки
1. У хворих на ГЕРХ iз нормальним та високим 1МТ вщзначаеться суттеве порушення стану СО стравоходу за пстолопчними ознаками.
2. Розвиток рефлюкс-езофапту супроводжуеться шдвищенням проапоптотично! здатностi клiтин СО стравоходу незалежно вщ трофологiчного стану хворих.
3. У хворих на ГЕРХ вщзначаеться суттеве зростання експресй' ЦОГ-2 в СО стравоходу, вiрогiдно бтьш виражене у хворих iз високим 1МТ.
4. Дисбаланс експресй' ЦОГ-2 та показнишв здатностi до апоптозу у хворих на ГЕРХ iз високим 1МТ може бути одшею з ланок патогенетичного впливу ожиршня на ризик формування стравоходу Барретта.
Список лператури
1. Звенигородская Л.А. Клинико-морфологические особенности гастроэзофагеальнойрефлюксной болезни у пациентов с абдоминальным ожирением /Л.А. Звенигородская, Е.Ю. Бон-даренко, С.Г. Хомерики// Consilium medicum. — 2010. — Т. 12, № 8. — С. 5-7.
2. Вмкт гормотв адипоцитарного походження у хворих на гастроезофагеальну хворобу з рiзним трофологiчним статусом /Г.Д. Фадеенко, В.Ю. Гальчiнська, I.E. Куштр [та т.]// Сучасна гастроентерологiя. — 2013. — № 5(73). — С. 55-58.
3. Anand G. Gastroesophageal reflux disease and obesity / G. Anand, P.O. Katz // Rev. Gastroenterol. Disord. — 2008. — № 8(4). — P. 233-9.
4. Microscopic esophagitis in gastro-esophageal reflux disease: individual lesions, biopsy sampling, and clinical correlations / L. Mastracci, P. Spaggiari, F. Grillo [et al.]// Virchows. Arch. — 2009. — Vol. 454. — P. 31-39.
5. Ayhani S. Isisagi Immunohistochemical analysis of Ki-67, p53 and Bcl-2 expression related to histological features in gastroesophageal reflux disease / S. Ayhani, O. Aknalbanti // Turk. J. Gastroenterol. — 2010. — Vol. 21(3). — P. 199-205.
6. Bile salts differentially sensitize esophageal squamous cells to CD95 (Fas/Apo-1 receptor) mediated apoptosis / S. Naran, P. Abrams, P.Q. de Oliveira [et al.]// J. Surg. Res. — 2011. — Vol. 171, № 2. — P. 504-509.
7. Prostaglandin E2/EP1 signaling pathway enhances intercellular adhesion molecule 1 (ICAM-1) expression and cell motility in oral cancer cells / S.F. Yang, M.K. Chen, Y.S. Hsieh [et al.]// J. Biol. Chem. — 2010. — P. 29808-16.
8. The COX-2/PGE2 pathway: key roles in the hallmarks of cancer and adaptation to the tumor microenvironment/A. Green-hough, H.J. Smartt, A.E. Moore [et al.] // Carcinogenesis. — 2009. — Vol. 30(3). — P. 377-86.
9. Cyclooxygenase-2 and inducible nitric oxide synthase gene polymorphisms and risk of reflux esophagitis, Barrett's esophagus, and esophageal adenocarcinoma / H.R. Ferguson, C.P. Wild, L.A. Anderson [et al.] // Cancer Epidemiol. Biomarkers Prev. — 2008. — Vol. 17(3). — P. 727-31.
10. Tatsuguchi A. Cyclooxygenase expression correlates with angiogenesis and apoptosis in gastric cancer tissue /A. Tatsuguchi, K. Matsui, Y. Shinji// Hum. Pathol. — 2004. — № 35. — Р. 95.
11. Wallace J.L. Emerging roles for cyclooxygenase 2 in gastrointestinal mucosal defense / J.L. Wallace, P.R. Devchand// Br. J. Pharmacol. — 2005. — № 145(3). — P. 275-287.
12. Abdalla S.I. Effect of inflammation on cyclooxygenase (COX)-2 expression in benign and malignant oesophageal cells / S.I. Abdalla, I.R. Sanderson, R.C. Fitzgerald// Carcinogenesis. — 2005. — Vol. 26(9). — P. 1627-1633.
13. The association of gastric leptin with esophageal inflammation and metaplasia / F. Francois, J. Roper, A.J. Goodman [et al.] //Gut. — 2008. — № 57. — P. 16-24.
14. Bresalier COX-2 induction by unconjugated bile acids involves reactive oxygen species-mediated signaling pathways in Barrett's esophagus and esophageal adenocarcinoma / Song Shumei, Guha Sushovan, Liu Kaifeng [et al.] // Gut. — 2007. — № 56. — Р. 1512-1521.
Отримано 09.09.15 ■
Фадеенко Г.Д., Гальчинская В.Ю., Кушнир И.Э., ЧерноваВ.М., ЕфимоваН.В., Шапкин А.С. ГУ «Национальный институт терапии имени Л.Т. Малой НАМН Украины», г. Харьков
МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ПИЩЕВОДА У БОЛЬНЫХ ГАСТРОЭЗОФАГЕАЛЬНОЙ РЕФЛЮКСНОЙ БОЛЕЗНЬЮ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ТРОФОЛОГИЧЕСКОГО СТАТУСА
ПАЦИЕНТОВ
Резюме. Изучено морфофункциональное состояние слизистой оболочки (СО) пищевода у 57 больных гастроэзофаге-альной рефлюксной болезнью (ГЭРБ) с нормальной (индекс массы тела (ИМТ) — 18,5-24,9 кг/м2) и избыточной (ИМТ — более 25 кг/м2) массой тела. Проведены гистологическое и морфометрическое исследование СО пищевода, иммуноги-стохимический анализ экспрессии маркера апоптоза CD95 и маркера воспаления циклооксигеназы-2 (ЦОГ-2). Результаты гистологического анализа биоптатов продемонстрировали выраженные изменения многослойного эпителия — гиперкератоз, паракератоз, пролиферацию базальных клеток и акантоз.
При этом достоверных отличий морфометрических характеристик у больных с нормальным ИМТ и избыточным весом выявлено не было. Развитие рефлюкс-эзофагита сопровождается нарушением проапоптотической способности клеток СО пищевода и повышением экспрессии ЦОГ-2, наиболее выраженным у больных с высоким ИМТ. Выявленные нарушения могут обусловливать механизмы осложненного течения ГЭРБ у этой категории больных.
Ключевые слова: гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь; слизистая оболочка пищевода, маркеры апоптоза, циклоокси-геназа-2.
Fadieienko H.D., Halchinska V.Yu., KushnirI.E., Chernova V.M., Yefimova N.V., Shapkin A.S.
State Institution «Institute of Therapy named after L.T. Mala of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kharkiv, Ukraine
MORPHOFUNCTIONAL STATE OF ESOPHAGEAL MUCOSA IN PATIENTS WITH GASTROESOPHAGEAL REFLUX DISEASE
DEPENDING ON THE NUTRITIONAL STATUS OF PATIENTS
Summary. We have studied morphofunctional state of esophageal mucosa in 57 patients with gastroesophageal reflux disease (GERD) with normal (body mass index (BMI) — 18.5-24.9 kg/m2) and excessive (BMI over 25 kg/m2) body weight. A histologic and morphometric study of esophageal mucosa, immunohistochemical analysis of the expression of apoptosis marker CD95 and inflammatory marker cyclooxygenase-2 (COX-2) were carried out. In reflux esophagitis, most characteristic are changes in multilayered epithelium — hyperkeratosis, parakeratosis, proliferation of basal cells and
acanthosis. At that, significant differences in morphometric characteristics ofpatients with normal BMI and overweight were not found. The development of reflux esophagitis was associated with violations of pro-apoptotic ability of esophageal mucosa cells and increased expression of COX-2, most significant in patients with high BMI. Detected disorders may determine the mechanisms of complicated course of GERD in these patients.
Key words: gastroesophageal reflux disease, esophageal mucosa, markers of apoptosis, cyclooxygenase-2.
