CC BY
21
УДК 639.3:611 - 018:612.015
Рудь О.Г., к.вет.н.,доцент © Пвненськыы державный гуматтарнийутверситет, м. Piene
МОРФОФУНКЦЮНАЛЬШ ОСОБЛИВОСТ1ПЕЧ1НКИ ОКРЕМИХ ВИД1В РИБ ЯК Д1АГНОСТИЧНИЙ ТЕСТ 1МУНОДЕПРЕСИВНИХ
CTAHIB
Протягом життя ¿iдробюнты зазнаютъ dií несприятливих еколог1чных чынныкгв, зарахунок постшного забруднення водного середовища. I як наслгдок высоко! швидкостг цих процеыв, в op¿anÍ3MÍ ¿idpo6ionmie не встигаютъ актыв1зуватысъ та швидко сформуватисъ noei системы захисту до moKCUKanmie. Тому, змти , що в1дбуваютъся в op¿anÍ3MÍ рыб, сыстемах оргатв та в окремых органах, в тому чысл1 й у печ1нц1, повынт об'ектывно фшсуватысъ i враховуватысъ пры впроваджент заходгв з iмунокорекцп функцт оргашзму пргсноводныхрыб.
Ключое1 слова: печтка, арх1тектотка,бшый амур,звычаыныы сом, быыы товстолобык,ср1блястыы карасъ,лускатыы короп.
Вступ. Сучасш даш про печшку тварин i людини сприяють виршенню найбшьш важливо! проблеми - розробки метод1в спрямованого впливу на цей орган, оскшьки в ньому вщбуваються так1 важлив1 процеси, як o6míh 6mkíb, вуглевод1в, лшвдв, мшеральних речовин, гормошв, в1тамш1в, тощо. KpiM того, печшка е: травною залозою, джерелом енерги та фшьтром для tokchhíb [1,2].
Незважаючи на велику кшьккть науково-дослщних po6ÍT у галуз1 ¿хтюлогп, питания пстоцитох1м1чно1арх1тектошки печшки pn6i на тепершнш час, залишаеться недостатньо вивченим.
Саме тому, метою нашо!роботи було-узагальнити результата дослщжень арх1тектон1ки печшки прюноводних риб р1зних вид1в.
Матер1ал i методи. Роботу внконувалн згщно тематики наукових дослщжень кафедри бюлогп Р1вненського державного гумаштарного ушверситету та кафедри ¿хтюлоги та зоологи Бшоцерювського национального аграрного ушверситету пщ кер1вництвом доктора бюлопчних наук, професора Клименка Олега Миколайовича. Для дослщження були використаш статевозрш пркноводш риби и'яти вид1в: бший амур (Ctenopharyngodon idella Val.), звичайний сом {SilurisglanisL.), бший товстолобик (Hypophthalmichthys molitrix Val.), ср1блястий карась (Careassius auratus gibelio Bloch.), лускатий корой (CyprinuscarpioL.) у загальнш кшькост1 40 екземпляр1в.
Печшку отримували вщ св1жовиловлено! риби шляхом анатом1чного розтину. Для фжсаци вщбирали фрагменти печшки розм1ром 0,3 - 0,5 см. Фжсацш матер1алу для пстолопчних дослщжень проводили в 10%-ному водному розчиш нейтрального формалшу протягом 24 год. зак1мнатно! температури [3]. Шсля фжсацп матер1ал промивали протягом 24 год. пщ проточною водою. Дал1 промитий матер1ал заливали в парафш.
Для заливки в парафш, матер1ал зневоднювали у спиртах, просв1тляли в ксилол1 за температури 37°С. Час перебування тканини в кожному з
©РудьО.Г., 2012
136
розчинниюв складав вщ 2 до 4 год. У подальшому матер1ал витримували в насиченому розчиншарафш-ксилолу за температури 54°С 1 год., у двох змшах парафшу по 2 год. у кожнш за температури 54°С i заливали у парафшов1 блоки. Зр1зи товщиною 10 мкм виготовляли на м1кротом1 МПС-2. Для виготовлення пстолопчних препарата тканини печшки фарбували гематоксилшом i еозином [4,5]. Виготовлеш препарати вивчали задопомогою мжроскошв МБС-10, МБИ-15-2, Axiostar plus (ф1рма CarlZeiss).
Результати дослщження. Ззовш печшка риб вкрита сполучнотканинною капсулою. У лускатого коропа, бшого товстолобика, бшого амура, ср1блястого карася печшка складаеться з трьох часточок, а у звичайного сома - з одше!.
На пстолопчних препаратах тканини печшки об'еднаш у печшков1 часточки. У центральнш дшянщ кожно! печшково! часточки розташована центральна вена. Вщ не! концентрично розходяться печшков1 пластинки, утворен1 декшькома рядами гепатоцита. Гепатоцити мають багатогранну форму, одне або декшька ядер, добре розвинут1 органели та включения. Печшков1 пластинки риб мають дв1 поверхш: одну - з боку внутршньочасточково! жовчно! протоки, а другу - з боку порожнини, утворено! ендотел1ем синусодав. Кр1зь першу поверхню жовч потрапляе у жовчш капшяри, через другу - забезпечуеться видшення у кров глюкози, сечовини, бшюв та шших сполук i зворотне транспортування в гепатоцити компонента, яю необхщш для синтезу цих речовин.
Форма й забарвлення печшкових часточок, характер та розм1ри печшкових пластинок, щшьшсть i розташування гепатоцита у риб р1зних вид1в мають суттев1 вщмшностг Так, в результат! дослщжень, встановлено, що печшков1 часточки дослщжуваних риб в1зуально не розмежовуються м1ж собою м1жчасточковою сполучною тканиною (на вщм1ну вщ печшки окремих вид1в теплокровних тварин). На пстолопчних препаратах структурш компонента печшки забарвлюються диференцшовано з р1зною штенсивнютю та р1зними кольорами.
Зокрема, паренима печшки лускатого коропа забарвлюеться в арувато -фюлетовий кол1р, стшки судин - у темно-фюлетовий, ядра гепатоцита - у темно-синш кол1р. Навколо центральних вен були розташоваш кл1тини пщшлунково! залози, панкреатита, яю щшьно прилягали один до одного. Д1аметр центральних вен складав в середньому 0,13 ± 0,065 мм, середня площа часточок - 2,01 мм2.
Паренх1ма печшки бшого амура була рожевого кольору, стшки судин темно-фюлетов1, ядра гепатоцита забарвлювалися з р1зною штенсивнютю вщ св1тло-синього до темно-синього. В окремих випадках вщм1чалися нашарування печшкових пластин.Д1аметр центральних вен становить в середньому 0,17 ± 0,07 мм, а середня площа часточок - 1,68 мм2.
Паренх1ма печшки бшого товстолобика мала св1тло-фюлетовий кол1р, а стшки судин темно-фюлетовгУ просвпж центрально! вени спостер1гали велику кшьюсть еритроцита, забарвлених червоним кольором, печшков1 пластини були щшьно розташоваш. Д1аметр центральних вен складав у середньому 0,16 ±0,036 мм, а середня площа часточок - 1,71 мм2.
Паренх1ма печшки ср1блястого карася забарвлювалася вщ свпло-фюлетового до коричнюватого кольор1в, стшки судин забарвлеш слабо, у
137
центральних венах добре видно еритроцити темно-червоного кольору, гепатоцити крупш, ядра темно-синього кольору.Д1аметр центральних вен складав в середньому 0,15 ± 0,054 мм, середня площа часточок - 1,30 мм2.
Паренх1ма печшки звичайного сома забарвлювалася у св1тло-рожевий кол1р, в окремих центральних венах були пом1тш еритроцити червоного кольору, печшков1 пластини рад1ально розходились вщ центрально! вени, гепатоцити щшьно прилягали один до одного, ядра були забарвлеш в темно-синш кол1р. Д1аметр центральних вен складав у середньому 0,16 ± 0,082 мм, а середня площа часточок - 1,37 мм2.У риб деяких вид1в зустр1чалися у незначнш кшькосп гранули тгменту жовтого кольору.
Висновки. У лускатого коропа, бшого товстолобика, бшого амура, ср1блястого карася печшка складаеться з трьох часточок, у звичайного сома - з одше!.Встановлено вщмшност1 в будов1 печшкових часточок, формуванш структури печшкових пластинок та наявшсть включень тканин пщшлунково! залози у печшщ лускатого коропа, б1лого амура.Розм1ри печ1нкових часточок були найб1льшими у бентосощних риб, найменшими - у хижаюв. Рослино!дн1 риби займають за цим показником пром1жне положения. Отримаш експериментальн1 дан1 поглиблюють сучасн1 уявлення про структурну орган1зац1ю печ1нки пойкшотермних тварин та можуть бути використаш при впровадженн1 заход1в з ¿мунокорекцп функц1й орган1зму пр1сноводних риб.
Жтература
1. Временные рекомендации по определению физиологического состояния рыб по физиолого - биохимическим данным. A.A. Яржомбек, Н.Ф. Шмаров, В.В. Лиманский, E.H. Бекина. - Москва, 1981. - 54 с.
2.Шевчук П.Ф. Особливост1 цитоструктуригепатопанкреасу коропових риб. - Проблеми ¿хтюпатологи : Матер1али I Всеукр. конф.-ii. - Ки1в, 23 -27 жовтня 2001 р.-Ки1в, 2001.-С. 125- 128.
3. ЛиллиР. Патогистологическаятехника и практическая гистохимия - М.: Мир, 1969.-624 с.
4.Ромейс Б. Микроскопическая техника. - М.: Иностранная литература, 1953.-436 с.
5.Меркулов Г.А. Курс патолого-гистологической техники. - Л., Медицина, 1969.- 196 с.
Summary
During the life of hydrobionts face of adverse environmental factors, constant water pollution. As a result of high speed of these processes in the body can not handle aquatic activated and quickly formed, new security system to toxicants. Therefore, changes occurring in fish, organ systems and in some organs including the liver, should be fixed objectively and taken into account when implementing measures of immune correction functions offreshwater fish.
Рецензент - д.вет.н., професор Юсьшв 1.Д.
138
