CC BY
12
Ковальчук О.М., ст. науковий сшвробггник ©
Лъвгвсъка дослгдна станщя 1нститутурибного господарства НААН
Г1СТОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ ГЕПАТОПАНКРЕАСУ ТРИЛ1ТОК Б1ЛОГО АМУРА ЗА Р13НИХ СПОСОБ1В ВИРОЩУВАННЯ
Дослгджено вплыв ргзних метод1в вирощування трилток быого амура на гктоморфолог1чт змти гепатопанкреасу. Встановлено, що у быого амура, який споживае надмгр штучных кормгв, вгдмгчено ожиртня / переродження гепатопанкреасу.
Ключое1 слова: быий амур, г1стоморфолог1чт, жирове переродження.
Вступ. Надм1рне заростання став1в вищою рослиншстю знижуе площу нагулу та попршуе гщрох1м1чний режим, пригшчуе розвиток природно! кормово! бази, що в цшому негативно впливае на ефективнють вирощування риби.
Як вщомо з л1тературних джерел, при вирощуванш старших в1кових груп бшого амура за штенсивною технолопею вщм1чаеться порушення жирового обмшу I в першу чергу спостер1гаються змши в печшщ - ожиршня печшки -жирова дистроф1я, жирова або лшощна дегенеращя печшки. Кр1м того вщомо, що у рослинощних риб, яю споживають штучш корми, залежно вщ 1х бюлопчного I ф1зюлопчного стану, в гепатопанкреаЫ може накопичуватись бшьша або менша кшькють депонованого жиру.
Найвищу кшьккть жирних кислот загальних лшвдш у вищш воднш рослинност1 ставу вщм1чено у липш, а найменшу у травш. Це в основному зумовлене зростанням вмкту ненасичених жирних кислот [1, 2].
Незбалансовашсть корм1в при вирощуванш старших вжових груп бшого амура може привести до попршення ф1зюлопчного стану, а в окремих випадках загибел1 риб [3].
Традицшним способом боротьби з водною рослиншстю е мехашчний метод, тобто ручне чи мехашзоване викошування рослинност1 I И видалення ¿з став1в. Його недолжами е трудомктккть I енергоемшсть, викошена рослиншсть негативно впливае на екосистему ставу. Бюлопчний метод боротьби з водною рослиншстю став можливим з акл1матизащею бшого амура I впровадженням його у пол1культуру. Про те, застосування бшого амура для зниження заростання став1в е малоефективним, оскшьки при вшьному доступ! до корм1в бший амур зменшуе актившсть вищання рослинност1 та переходить на харчування штучними кормами [4,5].
Метою дослвдження було вивчення пстоморфолопчних змш у гепатопанкреаЫ трил1ток бшого амура залежно вщ умов вирощування.
© Ковальчук О.М., 2013
120
Матер1ал i методи. Дослщження проведен! у вирощувальних ставах Льв1всько1 дослщно! станци 1нституту рибного господарства НААН Украши. Стави зариблювались личинками коропа при щшьност1 посадки 30 тис.екз./га та однор1чками бшого амура середньою масою 80 г i3 розрахунку 320 екз./га. Цьогол1ток коропа годували гранульованим комбжормом рецепту К-111 i3 bmIctom npoTeÏHy 23 %. Корм задавали на кормов! мюця, яю розмщали по д1агонал1 ставу на глибиш до 1 м.
У дослщному став1 на кормових мюцях встановлювали загороджувальш pemiTKH кругло! форми, площею 4 м2 кожна, з розрахунку два пристро! на 1га ставу. Розм1ри в1чок у загороджувальних pemiraax забезпечували вшьний доступ цьогол1ток коропа до комбжорму, при цьому двол1тки бшого амура не могли заходити на кормов! мкця.
Впродовж вегетацшного перюду проводили контроль за еколопчними умовами у ставах та темпом росту вирощуваних риб.
У кшщ вегетацшного перюду провели вилов риби i3 став1в.
Пстоморфолопчному дослщженню пщдано тканини гепатопанкреасу трил1ток бшого амура i3 дослщного i контрольного став1в за методами Меркулова Г.А [6]. Матер1ал фксували у 10%-ному розчиш нейтрального формалшу. Зр1зи товщиною 8-10 мкм одержували з парафшових блоюв на санному MÎKpoTOMi, фарбували гематоксилшом та ензимом згщно з методиками. Препарати вивчали пщ бшокулярним св1тловим мжроскопом «Бюлам Р5У 4.2. 3i збшьшенням 10x10 i 10x20. Мкрофотографування пстолопчних препарат1в проводили на тринокулярному мжроскош з адаптером та цифровою фотокамерою ф1рми «Olympus».
Результати дослщжень. Як вщомо, природна кормова база водойм найбшьш повно забезпечуе потребу бшого амура в поживних речовинах. Висока ефектившсть природних корм1в залежить вщ ïx повноцшност1, перш за все, вщ кшькост1 у ïx склад1 бшюв, жир1в, мшеральних солей, макро- i мжроелементи, а також оптимальне сшввщношення р1зномаштних в1тамш1в та шших компоненте.
Таким чином, незбалансовашсть корм1в при вирощуванш старших bîkobhx груп ремонту i плщниюв бшого амура, часто призводить до загальних симптом1в, а надал1 паталопчних процеЫв, як1 супроводжуються порушенням шгментаци, ожиршням i переродженням печшки (гепатопанкреасу), пщвищеною сприйнятливютю до захворювань.
Як вщомо, найбшьш загальним з цих симптом1в, що рееструють в бшого амура при штенсивному вирощуванш, е порушення жирового обмшу i в першу чергу спостер1гаються змши в печшщ - ожиршня печшки - жирова дистроф1я, жирова, або лшощна дегенеращя печшки. KpiM того у риби, яка живиться природними кормами, залежно вщ ïï бюлоги i ф1зюлопчного стану, в печшкових кл1тинах менша кшькють депонованого жиру.
При розтиш бших амур1в, яким згодовували штучш корми, були вщм1чеш вщхилення вщ норми. Внутршш органи були вкрит1 великою кшькктю жиру, з невластивим рожевим забарвленням та стеаринопод1бною консистенщею.
121
Печшка блвдо-глинистого кольору, селезшка збшьшена в розм1рах, переповнена кров'ю.
Дослвджуючи гютолопчш препарата гепатопанкреасу, при фарбуванш !х гематоксилш-еозином в норм1 ч1тко виражена клггинна структура печшки та шдшлунково! залози. Свпташа - зона печшкових гепатоцплв, а темшша шдшлунково! залози. Структура гепатоцплв р1вном1рно забарвлена з ч1ткими контурами печшкових кл1тин, центральною веною, ядром та кровоносними капшярами. В просв1тах кровоносних судин гепатопанкреаса вщсутш формеш елементи кров1 (рис.1).
Рис.1. Структура гепатопанкреаса бшого амура в норм1 (а) та з доступом до
штучних корм1в (б).
У трьохлпюк бших амур1в при згодовуванш штучних корм1в на лстолопчних препаратах гепатопанкреаса встановлено певш морфолопчш змши, при фарбуванш !х гематоксилш-еозином. В першу чергу гепатоцити локально збшьшеш та бшьш округлен!, !х цитоплазма набувае зернистосл -зерниста дистроф1я, а ядра свпшшають, надал1 характерна диструкц1я окремих печшкових балок (р
Рис. 2. Локальне збшьшення гепатоцплв з зернистою дистроф1ею, диструкщя печшкових балок
Центральш вени \ синусощш капшяри мюцями сильно розширеш та переповнеш кров'ю. Повнокр1в'я спостер1гаеться також у васкулярнш систем! гепатопанкреасу \ в протоках тдшлунково! залози. В просвт жовчних проток виявлено вмютиме блщо-рожевого кольору, а в з1рчастих кллинах-скопичення гранул гемосидерину.
122
Рис 3. Збшьшення в об'ем1 гепатоципв та зменшення в них активное!! цитоплазми у дослщних риб.
Переповнення печшкових кл1тин (гепатоципв) жиром (рис.3) супроводжуеться збшьшенням !х в об'ем! та зменшенням у них активно! цитоплазми. Бшьша частина цитоплазми сильно вакуол1зована за рахунок чого збшьшеш гепатоцити. Залишки цитоплазми виявляються в парануклеарнш зош. Ядра знаходяться переважно в центральнш частиш кл1тин ¿з одним ядерцем, в окремих кл1тинах (гепатоцитах), спостер1гаеться ткноз !х ядер. При цьому збшьшуеться об'ем печшкових кл1тин - гепатоципв, кл!тинш оболонки розтягуються I руйнуються, але т1, що збереглися, мають ч1тк1 контури. Жиров1 капл1 (включения) неправильно! форми, в!дсутня ч!тка !х обмежен!сть, часто вони виявляються поза межами кл!тин, зам!нюючи собою зруйноваш (загинувш!) гепатоцити. Цими проявами обумовлено функц!ональне значения жирово! дистроф!! печшки, яка зводиться до того, що вона ослаблюе, а в тяжких випадках повн!стю виключае функц!ю гепатопанкреасу.
Як в!домо в орган!зм! риби, печ!нка (гепатопанкреас), в!д!грае р!зноман!тну роль - вона приймае участь в вуглеводному, жировому ! б!лковому обмш!, а також в обм!н! в!тамш!в ! в першу чергу в!тамш!в А ! О, кр!м того виконуе бар'ерну функц!ю, затримуючи та знешкоджуючи отруйн! ! токсичн! речовини, що потрапляють у !! оргашзм. У зв'язку з цим ослабления, а тим бшьше виключення функцп печ!нки, викликане зам!щенням активно! цитоплазми гепатоциив жиром, веде до тяжких порушень обм!ну речовин ! поступово! загибел! орган!зму.
Не завжди жирове переродження печ!нки потр!бно приймати за патолопчний процес, тому що таке явище характеризуе певний ф!з!олог!чний стан печшки у бшого амура, але в тих випадках, коли кшькють жиру значно перевищуе можливост! його використання орган!змом риби, виникае жирова дистроф!я гепатопанкреасу. Хоча в!домо також, що гепатоцити, виробляючи у великш к!лькост! б!лки кров! при допомоз! цитоплазматично! с!тки ! рибосом, через певний час вщновлюють свою функцш та структуру гепатопанкреасу.
Висновки. У трил!ток б!лого амура, вирощених при доступ! до штучних корм!в, спостер!гаеться порушення п!гментац!!, переродження гепатопанкреасу.
Пстоморфолопчним досл!дженням гепатопанкреасу контрольно! групи риб встановлено, що гепатоцити локально збшьшеш, округлен!, цитоплазма
123
зерниста, вакуол1зована, спостер1гаеться диструкщя окремих печшкових балок. Центральш вени i синусощш капшяри розширеш i переповнеш кров'ю.
У гепатопанкреаа риб жиров1 включения неправильно! форми, вщсутня !х ч1тка обмежешсть, за межами кл1тин. Жирова дистроф1я гепатопанкреасу в подальшому призводить до порушення обмшу речовин i загибел1 риби.
Л1тература
1. Блага О.М. Вмкт високомолекулярних жирних кислот (ВЖК) загальних лшщ1в у воднш рослинност1 нагульного ставу / О.М. Блага, Й.Ф. PiBic // М1жв1домчий тематичний науковий зб1рник. - К. - 2006, В.6. - с.152.
2. Фр1штак О.М. Жирнокислотний склад л1п1д1в природних корм1в рибоводних став1в та тканин ставових риб. Автореферат к.с-г. наук. Льв1в 2008, 16 с.
3. Мусселиус В. А Новое заболевание белых амуров / В.А. Мусселиус, Ю.А. Стрелков, К.Л. Факторович. - Рыбоводство и рыболовство. - 1967, №2. -с.40.
4. Патент 6852 Украши МПК (2005) А О/К 61/100 Cnoci6 п1двищення ефективност1 використання корм1в при вирощуванн1 риби. Ковальчук О.М., Тучапський Я.В., Грициняк I.I., Колпаков Ю.О., nipyc P.I.
5. Ковальчук О.М. Вплив способу вирощування двол1ток б1лого амура на жирно кислотний склад печ1нки // Рибогосподарська наука Укра!ни. - К.- 2011, №2. - С.118-121.
6. Меркулов Г.А. Курс патологической техники. - Медицина, 1969. -Л. -
423 с.
Summary
It was research the different methods of growing three-year grass carp for the histo-morphology changes in hepatopancreas. Adiposity and degeneration of hepatopancreas was detect in grass carp which consumes a lot of artificial feed.
Рецензент - к.б.н., доцент Божик В.Й.
124
