CC BY
36
УДК 619:616.99:639.2/3
Борисевич Б.В., д. вет. н., професор, Айшпур О.М., астрант, Наконечна О.В., студентка © Нацюналъныйутверсытет бюресурав / природокористування Украшы, м. Кыгв
М1КРОСКОП1ЧНА БУДОВА ПЕЧ1НКИ ОКУНЯ I ПЛОТВИ В НОРМ1 ТА ПРИ П0СТ0ДИПЛ0СТ0М031
Представлено результаты гктолог1чних дослгдженъ печткы клтгчно здорового та ураженого постодиплостомозом окуня / плотей. Показано, що в цых выдгв рыбы гепатоцыты в кожнт печ1нковт часточц1 утворюютъ быъш-менш впорядковано розташоваш ряды - печтков1 пластынкы, ят почынаютъся в/д центрально! вены та зактчуютъся на меж1 печтковог часточкы. Цытоплазма гепатоцыт1в пры зафарбовувант гематоксылтом та еозыном мжтытъ прозор1 вакуолг ргзных розм1р1в та формы. Пры зафарбовувант на жыры встановлено, що ц1 вакуолг м1стятъ лтды. Також в цытоплазм1 частыны печтковых клтын выявляетъся не Iдентыфтованый намы тгмент чорного кольору.
У печтц1 плотвы, пор1вняно з окунем, рееструваласъ быъша кглъкгстъ не Iдентыфтованого тгменту чорного кольору, а сама печтка актывно функцюнуе як орган кровотворення, в якому в1дбуваетъся утворення л1мфоцыт1в. Убагатъох кровоносных судынах мы выявылы клтыны - попередныкы л1мфоцыт1в. Боны являлы собою досытъ велыкг за розм1рамы клтыны з велыкымы округлымы ядрамы та значною юлъюстю цытоплазмы. 3 часом просвт кровоносных судын, в якых в1дбувалосъ утворення лгмфоцытгв, буе заповненый лыше цым тыпом клтын. 1нш1 клтыны кров1 в просвт1 такых кровоносных судын не выявлялыся.
Мжроскотчт змты в печтц1 окуня та плотвы, ураженых постодыплостомозом, намы не знайдет.
Ключов1 слова: рыба, окунь, плотва, печтка, мтроскотчна будова, гепатоцыты, тгмент, кровотворення, л1мфоцыты, постодыплостомоз.
УДК 619:616.99:639.2/3
Борисевич Б.В., д.вет.н., профессор, Айшпур А.Н., аспирант, Наконечная О.В., студентка Нацыоналъныйуныверсытет быоресурсов ы прыродополъзованыя Украыны,
г. Киев
МИКРОСКОПИЧЕСКОЕ СТРОЕНИЕ ПЕЧЕНИ ОКУНЯ И ПЛОТВЫ В НОРМЕ И ПРИ ПОСТОДИПЛОСТОМОЗЕ
Представлено результаты гыстологыческого ысследованыя печены клыныческы здорового ы пораженного постодыплостомозом окуня ы плотвы. Показано, что этых выдов рыбы гепатоцыты в каждой печеночной дольке формыруют более-менее упорядочение расположенные ряды - печеночные
© Борисевич Б.В., Айшпур О.М., Наконечна О.В., 2014
32
пластинки, которые начинаются от центральной вены и заканчиваются на границе печеночной дольки. В цитоплазме гепатоцитов при окрашивании гематоксилином и эозином выявляются прозрачные вакуоли разных размеров и формы. При окраске на жиры установлено, что эти вакуоли содержат липиды. В цитоплазме части печеночных клеток также выявляется не идентифицированный нами пигмент черного цвета.
В печени плотвы, сравнительно с окунем,выявляется большее количество не идентифицированного пигмента черного цвета, а сама печень активно функционирует как орган кровотворения, в котором образуются лимфоциты. Во многих кровеносных сосудах нами выявлено клетки - предшественники лимфоцитов. Они представляют собой достаточно большие клетки с большими ядрами округлой формы и значительным количеством цитоплазмы. Со временем просвет кровеносных сосудов, в которых происходило образование лимфоцитов, был заполнен только этими клетками. Другие клетки крови в просвете таких кровеносных сосудов не выявлялись.
Микроскопические изменения в печени пораженных постодиплостомозом окуня и плотвы нами неустановлены.
Ключевые слова: рыба, окунь, плотва, печень, микроскопическое строение, гепатоциты, пигмент, кроветворение, лимфоциты, постодиплостомоз.
UDC 619:616.99:639.2/3
B. Borissevich, O. Aishpur, O. Nakonechnaya
National university of life and environment sciences of Ukraine, Kyiv
MICROSCOPIC STRUCTURE OF PERCH AND ROACH LIVER IN THE NORM AND AT POSTODIPLOSTOMOSIS
There are presented results of histological research of liver clinically healthy and affected with posthodiplostomosis perch and roach. It is shown that hepatocytes of these fish types in each hepatic lobule form the well-organized located rows -hepatic plates which begin from a central vein and closed on the border of hepatic lobule. The cytoplasm of hepatocytes at painting with hematoxylin and eosin contains transparent vacuols of different sizes andform. At colouring on fats it is set that these vacuols contains lipids. In the cytoplasm of part of hepatic cells the not identified black pigment was found.
In the liver of roach, comparatively with a perch, the greater amount of the not identified black pigment was found, and a liver actively functions as an organ of hematogenesis, in whichoccurs lymphocytes formation. In many blood vessels we have found the cells - predecessors of lymphocytes. They are large cells with the large nucleus of the rounded form and large amount of cytoplasm. Over time, the lumen of blood vesselsin which took place lymphocytes formation was filled only by this cell type. Other blood cells in the lumen of blood vessels were not detected.
Microscopic changes in a liver of perch and roach affected with posthodiplostomose were not found.
33
Key words: fish, perch, roach, liver, microscopic structure, hepatocyte, pigment, hematogenesis, lymphocytes, posthodiplostomose.
Вступ. Ниш прюритетними завданнями рибного господарства Украши стали вдосконалення технологш виробництва рибно! продукцп, ресурсозбереження, полшшення якосп риби та пщвищення продуктивное^ рибного виробництва з дотримування ycix вимог еколопчно! безпеки [1]. Проте в збереженш природних рибних запас1в та зростанню ïx виробничих критерив значною перепоною е паразитарш хвороби риби. При спалахах швазш серед цьогол1ток загибель може сягати понад 50%.
Постодиплостомоз (чорно-плямиста хвороба) - швазшна хвороба риб, що характеризуеться ураженням шюри, м'яз1в та викривленням хребта. Збудник -метацеркарш сисуна Posthodiplostomum cuticola з родини Diplostomatidae. Постодиплостомоз рееструеться у бшьш шж 60 вид1в пркноводних риб (короп, сазан, окунь, лящ, плотва, таран та ш.) Найбшьш чутлив1 до захворювання молод1 риби-мальки та цьогол1тки. Заражения вщм1чають з 10-12 денного вшу [2].
Патоморфолог1чна д1агностика при багатьох хворобах залишаеться вир1шальною при постановщ д1агнозу [4, 5]. Проте в cbîtobîM л1тератур1 лише поверхнево описана як мжроскошчна будова серця окуня, так i патоморфолог1чн1 зм1ни цього виду риби при постодиплостомоз!.
Мета роботи - з'ясувати м1кроскоп1чну будову печ1нки кл1н1чно здорових та уражених постодиплостомозом окуня i плотви.
Матер1ал i метод и. В робот1 використано 14 св1жо виловлених у piu,i Дн1стер окун!в масою 125 - 187 г уражених постодиплостомозом, 5 не уражених окушв масою 121 - 196 г., 12 св1жовиловлено1 у pin;i Дшстер плотви масою 75 - 89 г уражених постодиплостомозом, 5 не уражено! плотви масою 73 - 87 г. Патолого-анатом1чний розтин риби проводили в наступит послщовностк 1) розтин черевно! порожнини проводили по середн1й лшп живота, п1сля чого вивчали органи черевно! порожнини; 2) п1сля цього вщдшяли кришку зябер та проводили ïx дослщження; 3) видаляли зябра, нижню губу та вентральну частину черепа та проводили досл1дження оргашв голови (язик, глотка тощо); 4) проводили розтин порожнини головного мозку шляхом розр1зу дорсально! частини черепа по його центральн1й oci та дослщжували головний мозок; 5) для дослщження м'яз1в в1дпрепарували шк1ру; 6) для дослщження скелета та спинного мозку вщпрепарували м'язи.
Для проведения пстолопчних досл1джень печ1нку ф1ксували в 5 % нейтральному водному розчиш формал1ну за прописом Л1лл1, промивали проточною водопровщною водою, зневоднювали в етанолах зростаючо! концентрац11 та через хлороформ заливали в парапласт. Зр1зи товщиною 4 - 6 мкм одержували за допомогою санного м1кротому та зафарбовували гематоксил1ном Карац1 та еозином. Лшщи 1дентиф1кували на зр1зах, одержаних на заморожуючому м1кроскоп1, зафарбовуванням Суданом III [3].
Результата досл1дження. При проведенш г1столог1чних досл1джень не уражено! постодиплостомозом риби нами було встановлено, що печшка окуня i
34
плотви побудовано з окремих часточок. Проте, на вщмшу вщ теплокровних тварин, мжроскотчна будова як само! печшки, так i И часточок суттево р1зняться.
М1кроскоп1чно печшка окуня являе собою типову печшку. Структурш елементи пщшлунково! залози в печшщ окуня на вщмшу вщ коропа (в якого замкть печшки функщонуе гепатопанкреас - орган, який мютить структурш елементи печшки та пщшлунково! залози) нами не були виявлеш.
М1кроскоп1чно печшка окуня, як i печшка шших вид1в риби, побудована з окремих печшкових часточок. Мгжчасточкова сполучна тканина розвинена слабо, внаслщок чого меж1 м1ж окремими часточками в печшщ окуня нечпта. У центр! кожно1 печшково! часточки знаходиться центральна вена. Bei центральш вени в печшщ окуня мають вщносно невеликий д1аметр.
Кожна часточка побудована з гепатоцит1в. Гепатоцити окуня мають невеликий розм1р та невелик! округло! та овально! форми ядра. Кожне ядро м!стить 1 - 2 ядерця а також гетеро- та еухроматин. Цитоплазма гепатоцит!в при зафарбовуванш гематоксил!ном Карац! та еозином м!стить прозор! вакуол! р!зних po3MipiB та форми. При зафарбовуванн! на жири нами було встановлено, що ц! вакуол! м!стять л!п!ди. Також в цитоплазм! незначно! частини печшкових кл!тин виявляеться не ¿дентиф!кований на даний час п!гмент чорного кольору в вигляд! як окремих гранул, так i !х скупчень р!зних po3MipiB i щ1льност1.
Гепатоцити в кожнш печ1нков1й часточц1 утворюють бшьш-менш впорядковано розташован1 ряди - печшков1 пластинки, як1 починаються в1д центрально! вени та заюнчуються на меж1 печ1нково! часточки.
М1кроскоп1чна будова печшки плотви в цшому аналог1чна такш у печ1нки окуня. Проте в плотви у цьому opraHi, пор1вняно з окунем, рееструвалась б1льша кшьккть точно не ¿дентиф1кованого нами на даний час шгменту чорного кольору, а сама печшка надзвичайно активно функцюнувала як орган кровотворення. На вщмшу в1д кровотворення в постнатальний пер1од розвитку в ссавц1в, у яких у к1стковому мозку утворюються pi3Hi кл1тини кров!, в печшщ плотви нами встановлено утворення лише л1мфоцит1в. При цьому виразно специф1чш морфолог1чн1 структури, як1 б вщповщали за кровотворення, в печ1нц1 плотви нами не виявлеш.
Кровотворення вщбуваеться в yeix д1лянках органа. При цьому в багатьох кровоносних судинах нами було виявлено кл1тини - попередники л1мфоцит1в. Вони являли собою досить велик! за розм1рами кл1тини з великими округлими ядрами та значною к1льк1стю цитоплазми. В процеЫ утворення л1мфоцит1в у частини таких кл1тин-попередниюв ядра набували овально! форми, кшькють цитоплазми зменшувалась, у ядрах з'являлися npo3opi вакуол1, як1 поступово зб1льшувались у розм1рах. 3 часом так1 кл1тини л1зувалися.
В шшо1 частини кл1тин в1дбувалось поступове зменшення po3Mipiß ядер та об'ему цитоплазми. Хроматин у ядрах ущшьнювався, набував досить гомогенного забарвлення, а цитоплазма частково л1зувалась. TaKi поступов1 змши призводили до утворення л1мфоцит1в характерно! мжроскошчно! будови.
35
Слщ тдкреслити, що просв1т кровоносних судин, в яких вщбувалось утворення л1мфоцит1в, з часом був заповнений лише цим типом кл1тин. 1нш1 кл1тиии кров! в просвт таких кровоносних судин не виявлялися.
Результати проведених нами пстолопчних дослщжень свщчать, що мжроскотчна будова печшки в уражених постодиплостомозом окуня та плотви не вщр1знялась вщ мшроскотчно! будови печшки клмчно здорово!, не уражено! постодиплостомозом риби цих вид1в.
Висновки. 1. Мжроскотчна будова печшки окуня та плотви суттево вщр1зняеться вщ мжроскотчно! будови печшки теплокровних тварин.
2. Печшка плотви функцюнуе як активний орган кровотворення, в якому в1дбуваеться утворення л1мфоцит1в.
3. М1кроскоп1чн1 зм1ни в печ1нц1 окуня та плотви, уражених постодиплостомозом, нами не виявлеш.
Перспективи подальших дослщжень. У подальшому необх1дно провести пстолопчш досл1дження ¿нших орган1в окуня та плотви при постодиплостомозг
Л1тература
1. Борейко B.I. Анал1з стану рибного господарства Укра!ни / B.I. Борейко, Н.П. Павлюк // В1сник Национального ун1верситету водного господарства та природокористування. - 2011. - № 2 (54). - С.17-22.
2. Васильков Г.В. Гельминтозы рыб. - М.: Колос, 1983. - 208 с.
3. Горальський Л.П. Основи пстолопчно! техн1ки i морфофункц1ональн1 методи дослщжень у норм1 та при патологи : навч. noci6. 2-ге вид. стер. / Л.П. Горальський, В.Т. Хомич, O.I. Кононський. - Ж. : Полкся, 2011. - 288 с.
4. Ссша Е. Значения патоморфолопчних досл1джень у д1агностичних дослщженнях тварин / Е. GciHa, М. Потоцький // Ветеринарна медицина Украши. - 2007. - № 3. - С. 27-29.
5. Richards H.G. An epidemiological analysis of a canine-biopsies database complied by a diagnostic histopathology service / [H.G. Richards, P.E. McNeil, H. Thompson, et al.] // Prev. Veter. Med. - 2001. - V. 51. - N 1-2. - P. 125-136.
Рецензент - д.б.н., професор Куртяк Б.М.
36
