Мікроскопічна будова серця окуня в нормі та при постодиплостомозі Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

УДК 619:616.99:639.2/3

Борисевич Б.В., д-р вет. наук, професор, Айшпур О.М., астрант, Наконечна О.В., студентка © Нацюналънийутверситет бюресурав / природокористування Украши, м. Кигв

М1КРОСКОП1ЧНА БУДОВА СЕРЦЯ ОКУНЯ В НОРМ1 ТА ПРИ П0СТ0ДИПЛ0СТ0М031

Представленорезулътати гктолог1чних дослгдженъ серця здорового та ураженого постодиплостомозом окуня. Показано, що мшроскотчна будова еткарду, мюкарду та ендокарду суттево в1др1зняютъся в/д мжроскотчно! будови аналог1чних морфолог1чних утворенъ теплокровных тварин. Також встановлено, що суттево р1знятъся и мшроскотчна будова передсердя та шлуночка серця окуня. Також описано мтроскотчну будову перикард1алъного органу серця.

Ключое1 слова: окунь, серце, перикард1алънии орган, мжроскотчна будова, постодиплостомоз.

Вступ. Ниш прюритетними завданнями рибного господарства Украши стали вдосконалення технологш виробництва рибно! продукци, ресурсозбереження, полшшення якост1 риби та пщвищення продуктивное^ рибного виробництва з дотримування ус1х вимог еколопчно! безпеки [1]. Проте в збереженш природних рибних запас1в та зростанню 1х виробничих критерив значною перепоною е паразитарш хвороби риби. При спалахах швазш серед цьогол1ток загибель може сягати понад 50%.

Постодиплостомоз (чорно-плямиста хвороба) - швазшна хвороба риб, що характеризуеться ураженням шк1ри, м'яз1в та викривленням хребта. Збудник - метацеркарш сисуна Ро81Ио&р1о81;ошиш сийсо1а з родини Б1р1о81:оша11дае. Постодиплостомоз рееструеться у бшьш шж 60 вид1в пркноводних риб (короп, сазан, окунь, лящ, плотва, таран та ш.) Найбшьш чутлив1 до захворювання молод1 риби-мальки та цьогол1тки. Заражения вщм1чають з 10-12 денного вжу [2].

Патоморфолопчна д1агностика при багатьох хворобах залишаеться виршальною при постановщ д1агнозу [4, 5]. Проте в св1товш л1тератур1 лише поверхнево описана як мжроскотчна будова серця окуня, так \ патоморфолопчш змши цього виду риби при постодиплостомоз!.

Мета роботи - з'ясувати мжроскотчну будову серця клмчно здорового та ураженого постодиплостомозом окуня.

Матер1али 1 метод и. В робот1 використано 14 св1жо виловлених у рщ1 Дшстер окушв масою 125 - 187 г. уражених постодиплостомозом та 5 не уражених окушв 121 - 196 г. Патолого-анатом1чний розтин риби проводили в наступит послщовностк 1) розтин черевно! порожнини проводили по середнш лшп живота, теля чого вивчали органи черевно! порожнини; 2) теля цього

© Борисевич Б.В., Айшпур О.М., Наконечна О.В., 2013

22

вщдшяли кришку зябер та проводили !х дослщження; 3) видаляли зябра, нижню губу та вентральну частину черепа та проводили дослщження оргашв голови (язик, глотка тощо); 4) проводили розтин порожнини головного мозку шляхом розр1зу дорсально! частини черепа по його центральнш оЫ та дослщжували головний мозок; 5) для дослщження м'яз1в вщпрепарували шюру; 6) для дослщження скелету та спинного мозку вщпрепарували м'язи.

Для проведения пстолопчних дослщжень серцу фжсували в 5 % нейтральному водному розчиш формалшу за прописом Лшл1, промивали проточною водопровщною водою, зневоднювали в етанолах зростаючо! концентраци та через хлороформ заливали в парапласт. Зр1зи товщиною 4 - 6 мкм одержували за допомогою санного мкротому та зафарбовували гематоксилшом Каращ та еозином [3].

Результати дослщження. При проведенш пстолопчних дослщжень не уражено! постодиплостомозом риби нами було встановлено, що серце окуня побудовано з двох камер - передсердя та шлуночка. Проте, на вщмшу вщ теплокровних тварин, мжроскотчна будова передсердя та шлуночка суттево р1зняться.

Передсердя ззовш вкрите ешкардом, представленим пухкою волокнистою сполучною тканиною, до складу яко! входить велика кшьккть сполучнотканинних волокон, переплетених у р1зних напрямках. В цш тканиш проходять кровоносш судини. 1з зовш еткард вкритий мезотел1ем. Пвд ешкардом знаходиться мюкард, мжроскотчна будова якого суттево вщр1зняеться вщ мжроскотчно! будови мюкарду теплокровних тварин.

Кардюмюцити формують досить тоню та досить рихло упакован! пучки, яю анастомозують м1ж собою, формуючи трьохвим1рну с1тку з досить великими ком1рками. Товщина пучюв кардюмюцит1в у передсерд1 окуня невелика - до складу кожного такого пучка входить вщ 1 до 4 ряд1в м'язових кл1тин.

Серед кардюмюципв за особливостями свое! мжроскотчно! будови досить ч1тко видшяються 4 типи кл1тин.

Перший тип - це скорочувальш, або ж типов! кардюмюцити, як1 вщповщають за скорочувальну функцш серця. Вони являють собою витягнут1 кл1тини, довга вюь яких ор1ентована паралельно або ж пвд досить гострими кутами до повздовжньо! ос1 м'язових волокон мюкарду. В цитоплазм! досить добре видно нерщко ч1тко розмежоваш досить товст1 пучки мюф1брил, що надае цитоплазм! кардюмюциив повздовжньо! посмугованостг В той же час поперечна посмуговашсть, характерна для мюкарду теплокровних тварин, в скорочувальних кардюмюцитах серця окуня нами встановлена не була.

Ядра таких кардюмюцшгв локал1зуються в середнш частиш центрально! дшянки кл1тини, або ж ексцентрично - ближче до цитоплазматично! оболонки. Вони витягнут1 вздовж повздовжньо! оЫ м'язових кл1тин (а вщповщно й волокон), мають овальну чи паличкопод1бну форму. Ядра мютять переважно неконденсований (рихлий) хроматин (еухроматин) та одне, зрщка - два ядерця. Конденсований (щшьний) хроматин (гетерохроматин) в багатьох

23

скорочувальних кардюмюцитах локал1зуеться на перифери ядра бия ядерно! оболонки.

Типов! кардюмюцити з'еднуються один з одним сво!ми торцевими кшцями, яю мають нер1вну поверхню, внаслщок чого виступи цитоплазми одше! м'язово! кл1тини входять в западини цитоплазми шшо! м'язово! кл1тини. В мюцях з'еднання скорочувальних кардюмюциив утворюються вставочш диски, яю на пстопрапаратах, зафарбованих гематоксилшом та еозином, мають вигляд тонких, виразно оксифшьних пластинок.

Другий тип м'язових кл1тин у передсерд! окуня - атипов! кардюмюцити (проввдники ритму, Р-кл1тини), яю формують провщну систему серця. Вони мають надзвичайно витягнуту веретенопод1бну форму та утворюють ланцюжки з одного ряду кл1тин, внаслщок чого на малих збшьшеннях мжроскопу мають вигляд досить тонких смужок. Ядра атипових кардюмюциив розташован1 в центральн1й розширен1й частиш м'язово! кл1тини та мають веретенопод1бну форму.

Ланцюжки атипових кард1ом1оцит1в в багатьох м1сцях з'еднан1 з пучками скорочувальних кардюмюциив перех1дними кард1ом1оцитами, мжроскотчна будова яких е пром1жною м1ж атиповими та скорочувальними м'язовими кл1тинами м1окарду.

Четвертий тип кард1ом1оцит1в передсердя окуня - секреторн1 кард1ом1оцити, яю в сво!й цитоплазм! мають численш вакуол! досить великих розм!р!в.

У ком!рках м!окарду локал!зуються зазвичай поодинок!, досить р!дко розташован! ф!броцити. Вони являють собою в!дносно велик! кл!тини з численними, надзвичайно довгими вщростками, як! контактують з поряд розташованими кард!ом!оцитами. Ф!броцити в одних випадках локал!зуються в центральних д!лянках ком!рок досить в!ддалено в!д пучк!в м'язових волокон мюкарду, а в шших - безпосередньо б!ля кард!ом!оцит!в, або ж досить близько в!д них. Цитоплазма ф!броцит!в серця окуня слабо оксифшьна. Округло! форми ядра розташован! як в центральнш частин! кл!тини, так ! дещо ексцентрично.

М!ж м'язовими волокнами м!окарду передсердя окуня виявляються як поодинок! кл!тини кров!, так ! локальн! !х скупчення. Останн! найчаст!ше виявляються субеп!кард!ально.

Внутршня частина м!окарду вкрита ендокардом, поверхневий шар якого представлений ендотел!ем, що лежить на в!дносно товст!й базальнш мембран!. П!д останньою виявляеться субендотел!альний шар, утворений пухкою волокнистою сполучною тканиною.

М!кроскоп!чна будова ст!нки шлуночка серця окуня пор!вняно з мжроскотчною будовою ст!нки передсердя мае сво! особливост!. Хоча будова ендокарду та еткарду в ц!лому аналог!чна такш у передсерд!, ендокард у цьому в!дд!л серця б!льш товстий. Мжроскотчна ж будова м!окарду шлуночка суттево в!др!зняеться в!д аналог!чно! в передсерд!.

Мюкард шлуночка представлений суц!льним полем м'язово! тканини, ком!рки в якш в!дсутн!. Пучки м'язових кл!тин у р!зних д!лянках м!окарду

24

шлуночка окуня ор1ентоваш в р1зних напрямках. Проте суцшьне поле м'язово! тканини мюкарду неоднорщне - в ньому виявляються дшянки з р1зною щшьшстю розташування м'язових кл1тин, що залежить вщ кшькост1 м1жм'язово! сполучно! тканини.

М'язова оболонка серця шлуночка окуня також утворюе досить значш за своею товщиною вкршг ендокардом виступи в просв1т шлуночка. U,i виступи мають р1зну товщину та в частит випадюв анастомозують м1ж собою.

Також у серщ окуня було виявлено перикард1альний орган, в якому вщбуваеться гемопоез. BiH мае форму мушл1 плоского молюска й утворений рщко розташованими пучками клпин, як1 анастомозують м1ж собою та утворюють с1ткопод1бну структуру, чим нагадують м1кроскотчну будову м1окарду передсердя. Проте, на в1дм1ну в1д останнього, кл1тини, що утворюють у перикард1альному opraHi с1ткопод1бну структуру, мають дещо ¿нший характер зафарбовування цитоплазми. Поблизу ctIhok ком1рок та в ix npocBiTi виявляються кл1тини кров! на р1зних стад1ях свого формування.

При проведенш г1столог1чних досл1джень серця риби, уражено! постодиплостомозом, будь-як1 MiKpocKoni4Hi змши нами виявлен1 не були.

Висновки.

1. MiKp0CK0ni4H0 ст!нка серця окуня побудована з трьох оболонок -еткарду, м1окарду та ендокарду.

2. Мжроскотчна будова м1окарду окуня в ycix в1дд1лах серця суттево вщр1зняеться в1д м1кроскоп1чно1 будови м1окарду теплокровних тварин.

3. М1кроскоп1чна будова мюкарду передсердя окуня суттево в1др1зняеться вщ м1кроскоп1чно1 будови його шлуночка.

4. У окуня виявляеться перикард1альний орган, який в1дграе роль кровотворного органу.

Л1тература

1. Борейко B.I. Анал1з стану рибного господарства Укра!ни / B.I. Борейко, Н.П. Павлюк // Вкник Нац1онального ун1верситету водного господарства та природокористування. - 2011. - № 2 (54). - С.17-22.

2. Васильков Г.В. Гельминтозы рыб. - М.: Колос, 1983. - 208 с.

3. Горальський Л.П. Основи г1столог1чно1 техн1ки i морфофункцюнальш методи досл1джень у норм1 та при патологи : навч. noci6. 2-ге вид. стер. / Л.П. Горальський, В.Т. Хомич, O.I. Кононський. - Ж. : Пол1сся, 2011. - 288 с.

4. Ссша Е. Значения патоморфолог1чних досл1джень у д1агностичних досл1дженнях тварин / Е. GciHa, М. Потоцький // Ветеринарна медицина Укра!ни. - 2007. - № 3. - С. 27-29.

5. Richards H.G. An epidemiological analysis of a canine-biopsies database complied by a diagnostic histopathology service / [H.G. Richards, P.E. McNeil, H. Thompson, et al.] // Prev. Veter. Med. - 2001. - V. 51. - N 1-2. - P. 125-136.

25

Summary B. Borisevich, A. Ayshpur

National university of life and environment sciences of Ukraine, Kyiv THE MICROSCOPIC STRUCTURE OF PERCH HEART IN NORM AND AT

POSTHODIPLOSTOMOSIS

The results of histological studies of healthy and affected with posthodiplostomosis heart of perch are presented. It is shown that the microscopic structure of the epicardium, myocardium and endocardium differs significantly from the microscopic structure of similar morphological formations of warm-blooded animals. Also found to be significantly different the microscopic structure of the atrium and ventricle of perch. The microscopic structure of pericardial organ of the heart is described.

Key words:. perch, heart, pericardial organ, microscopic structure, posthodiplostomosis.

Рецензент - к.б.н., доцент Божик В.Й.

26