CC BY
16
рального дабнозему, зокрема мудисто1 та глинисто!' фракцш, HaTOMicTb пере-важають сдaборозкдaденi рештки росдин (cTyniHb розкдаду торфiв 30-45 %). Тому у цих умовах необмшна фiксaцiя 137Cs на мшеральних частинках дуже незначна, бшьша ж частка радюнуктду обмiнно сорбована оргашчною речо-виною, у грунта активно вщбуваеться сорбцiя - десорбция 13 Cs, що задишае рaдiонyкдiд доступним для кореневого живдення росдин.
Табл. 1. Тривалкть ефективного екологiчного nepiody натвочищення ягiдних _BudiB Bid 137Cs в pi3Hux едатопах (рошв)_
Ягщний вигляд Частина рослини Статистики
ТУМ M±m min. значения max. значення 5 V, % Р, %
Брусниця вегетативна надземна фиомаса В3 В3-4 7,14±0,82 11,36 4,71 11,05 9,77 11,66 1,84 25,83 11,55
Чорниця вегетативна надземна фиомаса ягоди свiжi В3 В3-4 В3 В3-4 7,59±0,72 18,09±2,04 7,46±0,54 12,58±1,10 5,18 15,15 5,42 10,76 9,15 22,00 8,53 14,59 1,60 3,53 1,20 1,91 21,13 19,51 16,15 15,18 9,45 11,26 7,2 8,76
Журавлина вегетативна надземна фиомаса ягоди свiжi В4 А5 В4 А5 9,54±1,68 5,99±0,61 7,71±1,22 5,45±0,41 7,08 4,14 6,17 4,55 12,75 7,60 10,12 6,63 2,91 1,37 2,12 0,91 30,47 22,85 27,53 16,66 17,59 10,22 15,89 7,45
У журавлини спостертаеться бшьш швидке очищения ввд 137Cs (у 1,59 раза) в едатош А5 порiвняно з едатопом В4. Зумовдене це переважно бшьш штенсивною вертикальною мчащею 137Cs у одiготрофних торфах (А5) поршняно з мезотрофними (В4), а також купинним характером м^оредьефу, який також бшьш виражений у одтетрофних умовах.
Лiтература
1. Тихомиров Ф.А., Щеглов А.И. Последствия радиоактивного загрязнения лесов в зоне влияния аварии на ЧАЭС// Радиационная биология. Радиоэкология. - 1997. - Т. 37, вып. 4. - С. 664-672.
2. Шищенко П., Малишева Л., Шмурак А. Система геоеколопчного мониторингу Украши: стан, проблеми та перспективи// Украхна та глобальн1 процеси: географiчний вимiр: Зб. наук. праць. - В 3-х т. - Т. 3. - Кшв-Луцьк: Вигляд-во "Вежа", 2000. - С. 62-67.
3. Miller C.W., Hoffman F.O. An analysis of reported values of the environmental half-time for radionuclides deposited on the surfaces of vegetation// Environmental migration of long-lived radionuclides. - Proc. of an Intern. Symp. on migration in the terrestrial environment of long-lived radionuclides from the nuclear fuel cycle. - Vienna, IAEA, 1982. - P. 313-328.
УДК630*413.9 П.Я. Слободян - УкрНДЫрлк iM. П.С. Пастернака;
О.М. Нищей - Прикарпатський утверситет т. В. Стефаника
МОН1ТОРИНГ ТА БЮШДИКАЦШШ ОСОБЛИВОСТ1 IPS TY-POGRAPHUS L. В УМОВАХ БЕСКИД
У зв'язку з надмiрним поширенням осередюв всихання у смерекових насаджен-нях Бескид, пропонуеться в рамках мониторингу звернути увагу на вивчення бюшди-кацшних властивостей коро'л'да- типографа.
P. Slobodjan - UMFRI; O. Nyshchej - PSU
Monitoring and bioindicator features Ips Typographus L. in conditions of
Beskids
In connection with excessive distribution of the centers of dead plots in fur-tree plantings Beskids, it is offered to pay attention within the framework of monitoring to studying of bioindicator properties an of a spruce bark beetle.
З проблемою масового всихання похвдних смеречнитв зггкнулися гос-подарство, охорона i захист лку Бескид. Основними причинами под1бних явищ, як дослщили ряд вичизняних i зарубiжних вчених, е вплив абiотичних i бiотичних факторш, особливо активна лкогосподарська дiяльнiсть людини [1, 2]. Вони, як правило, мають комплексний характер. В умовах Украшських Карпат цьому значною мiрою сприяли: неправильне ведения лкового госпо-дарства в минулому; змiна змiшаних корiнних деревостанiв на чисп ялиновц проведення лiсовiдновних i лiсогосподарських робiт без врахування саштар-ного стану дiлянок; недотримання профшактичних заходiв, спрямованих на попередження поширення збудникiв хвороб [3]. Недостатньо вивчеш питан-ня закономiрностей розселення, розмноження, структури i чисельностi попу-ляцш комах-шкiдникiв залежно вiд мiкроклiмату.
Коли через ураганш вiтри, гнилi i комах винищуються дерева рiзного вжу на великих площах, потрiбно змшювати загальне планування ведення господарства. Це властиво не тальки для площ з повнiстю розладнаними де-ревостанами, залкнення яких, через 1х простори створюе труднощi, проте та-кож для далянок, що стають сильно освиленими. На ширше розселення зас-луговують форми смереки, що виступають менш уразливими до шкiдливоí дп короíдiв, а також листянi породи. Досягнення бiльшого рiзноманiття де-ревних видш в ялинниках призводить до живлення шкiдникiв на неулюбле-них рослинах, знижуе стiйкiсть до захворювань i викликае загальне ослаблен-ня i пригнiчения популяцií комах-кcилофагiв [4, 5].
З даного приводу викликають жерес такi науковi факти. Змша якостi корму, що залежить ввд грунтових умов, мае вирiшальне значення для попу-ляцiй фiтофагiв лише за наявноста додаткових умов середовища. Наприклад, пiдвищена концентрация поживних речовин не в уах умовах бувае викорис-тана. Зокрема, корощи наносять основну шкоду в лiсах II та III бонiтетiв, де збшьшення концентрацií цукру на 50 % бувае набагато рщше, нiж у лках IV i V боштетав, яких вони уникають [6]. Слвд зазначити, що в Бескидах коровд-типограф часто пошкоджуе насадження ялини I бонiтету. Причини тако1 його поведшки ще потребують вичерпного наукового пояснення.
Питання бiологií, екологií та обмеження розмноження корода-типог-рафа висвилеш в багатьох зарубiжних i вичизняних роботах [7-12]. Зараз вiн е головним об'ектом монiторингу комах, зокрема координоваш IUFRO дос-лiджения ведуться у 18-ти европейських крашах, в т. ч. i в УкраМ [13]. В ялинових лiсах Карпат на вдаритих узлiссях пiвденноí експозицп, по су-сiдству з лкосшами, при термiнах примикання 3-4 роки у смузi 30 м, з його вини гине бшьше 50 % дерев, а на ввдкритих узлксях пiвнiчноí експозицií -
2. Мониторинг лкових екосистем, охорона i захист л1су
155
25-27 %; на закритих узлiссях швденно1 експозицп через 3-4 роки пiсля ру-бань - 8-9 %, а на швшчних - 2-3 % дерев. Вданачаеться збiльшення кшькос-■п засихаючих дерев у верхнiх районах схилiв, де метеорологiчнi умови бшьш жорстш [14]. Масове розмноження коро1да залежно вiд кл1матичних умов вщбуваеться у площинi часу (пiсля засушливих перюд1в, рiзкого зростання освiтленостi) i простору (пiд впливом мiкроклiматичноí моза1чносп).
Хронiчними шкiдниками коровди стали в розладнаних, що втратили ентомостiйкiсть i несвоечасно розроблених, пошкоджених насадженнях, що зумовило необхiднiсть проведения конкретних заходав боротьби з ними [15]. Хоч погляди бшьшосп вчених щодо коровдв як шкiдникiв лiсу збiгаються i вони вiтали залучення до арсеналу засобiв боротьби з ними так званих пести-цидiв третього поколшня. За класифiкацiею СМ. Вiльямса [16], першим по-колiниям були рослинш засоби i неорганiчнi солц другим - члени сшейства ДДТ; трепм - бiохiмiчиi засоби, гормони i феромони, що впливали на пове-дiнку шкiдникiв i д1яли тшьки на певний вид. Публiкуються i протилежнi точки зору, вважаючи коровдв одним iз засобiв ведення господарства, а не штдниками. € пропозищя в iзольованих лiсах допускати перюдичш спалахи 1х чисельностi [17].
Мало вивчеш властивостi коро1да-типографа як шдикатора. Викорис-товуючи бiоiндикацiйний пiдхiд до розв'язання широкого кола екологiчних, лкознавчих та лiсiвижчих задач, можна проводити оцiнку i давати характеристику спйкосп захворювання, розвитку осередкiв всихання ялини, забруд-нення навколишнього середовища, вiдповiдностi складу деревостану корш-ним типам лiсу, оптимальностi його видово1 i просторово1 структури, ввдпо-вщносп мiкроклiмату ялинових лiсостанiв фiзiологiчним, бiохiмiчним параметрам дерев, доцiльностi вирощування тiеí чи iншоí форми виду, напрямку сукцесií i iн.
Зараз проблема бюлопчно!' iндикацií iнтенсивно розробляеться у вах промислово розвинутих крашах [18]. Вже е приклади рiзних форм бшндика-цií в наземному середовишд, а саме: специфiчноí i неспецифiчноí, прямо!' i непрямо!', первинно1 i вторинно1, ранньо1 i шзньо1. Вона може здiйсиюватись на рiзних рiвиях органiзацií живого вiд дослщжень мiкроелементного складу тест-органiзмiв до аналiзу 1х угруповань. Для бiоiидикацií придатш, в основному, два методи - пасивний i активний мониторинг [19]. Зараз у лiсових еко-системах переважае застосування першого [20-22]. Внаслвдок цього вва-жаемо, що другий метод ще не отримав належного використання. Сучаснi дослiджения придаляють головну увагу стандартизацií тестматерiалу та умов його застосування. У рядi краш морфологiчнi iндикатори використовуються в нащональнш системi монiторингу, наприклад, в Шдерландах вже бiльше 20 ротв [23]. Спроби знайти на цитолого-анатомiчному рiвнi характернi змь ни, придатш для ранньо1 iндикацií, тривають близько 90 ротв, але до цих пiр успiхи тут незначнi. Мжроскошчш симптоми переважно з'являються одно-часно з добре поминими макроскопiчними ознаками або лише трохи рашше них [24]. Тому з морфолопчних показнитв, якi використовуються для бюш-дикацп, макроскопiчнi - бiльш продуктивнi. Серед них видшяють змiни: за-
барвлення; po3MipiB оргашв; форми, кiлькостi i положения оргашв; напрямку i форми росту; плодючосп, чисельнoстi та in Застосування феромонного методу дозволяе ефективно проводити iндикaцiю у сти^ теpмiни.
Потреба бioiндикaцiйних дoслiджень у смерекових лiсoстaнaх Бескид диктуеться надшрним розповсюдженням як поодинокого, так i суцiльнoгo вiдмиpaння дерев. Посилення процеав всихання завдае вдаутних еколопч-них i екoнoмiчних збиткiв, неpiдкo сприяючи виникненню кaтaстpoфiчних стихiйних явищ. Визрша неoбхiднiсть у виpiшеннi питань щодо ранньо!' дiaг-ностики загрози розладнання ялинникiв, poлi мiкpoклiмaту у поширенш осе-pедкiв всихання, знаходження зaхoдiв, спрямованих на покращення здоров'я лку.
Лiтература
1. Ладейщикова Е.И. Современное состояние проблемы корневой губки и разработки мер борьбы с нею в СССР и зарубежом.ЦБНТИ.-М.,1975.-34 с.
2. Fichter H., Johann K., Linhart R. Gefahrdung und Schutz des Waldes.-Wien: Forstliche Bundesversuchsanstalt, 3. Aufl. - 1987.-50 S.
3. Трибун П. А. Распространение корневой губки в лесах Украинских Карпат // Лесоводство и агролесомелиорация. - 1975. - Вып. 40. - С. 22-28.
4. Блислв В.1., Феннич В.С. Про формування стшких люових бюцежетв // Мате-р1али IV науково-техшчно! конф."Захист л1с1в Украшських Карпат вщ хвор1б i шюдниюв". -1вано-Франювськ, 1992. - С. 16.
5. Голубева Т.В., Дудикова Н.П. Оценка физиологического состояния гусениц непарного шелкопряда на разных кормовых породах // Материалы Междунар. конф. "Лес, наука, молодежь". - Том 1. - Гомель: ИЛ НАНБ. - 1999. - С. 165-167.
6. Сукачев В.Н., Дылис Н.В. Основы лесной биогеоценологии. - М.: Наука, 1964. -
575 с.
7. Marcu O. Die Ipidenfauna von Rumänien // Acad. Rumenie Bullet. de Sect. scient. -1933. - № 1-3. - S. 54-61.
8. Karpinski J.J. Przyczyny ograniczajace rozmnozanie sie kornikow drukarzy (Ips typog-raphus L. i Ips duplicatus Sahlb.) w lesie perwotnym // Inst. Bodaw. Lasow. Panstw Ser. A. - 1935. -№15. - 65 s.
9. Roubal J.I. Katalog Coleopter (broucu) Slovenska a vychodnich Karpat. III. (Ipidae). -Praha, 1937-1941. - S. 252-277.
10. Васечко Г.И. Биология короедов (Coleoptera, Ipidae) вредителей ели и пихты в Карпатах // Энтомол. обозрение. - 1971. - №50. - С. 750-762.
11. Загайкевич 1.К. Корощ-друкар в люах захщних областей Украши. - К.: Вид.-во АН УРСР, 1959. - 26 с.
12. Погориляк И.М. Короеды и биологические основы борьбы с ними // Леса Украинских Карпат. - Ужгород: Карпати, 1973. - С. 86.
13. Forster B., Knizek M., Grodzki W. Methodology of Forest Insect and Disease Survey in Central Europe.- Birmensdorf: SFIFSLR, 1999. - 300 p.
14. Васечко Г.И. Короеды и борьба с ними в еловых лесах Карпат: Автореф. дис... канд. биол. наук. - К., 1967. - 20 с.
15. Гириц А. А. Основы биологической борьбы с короедом-типографом (Ips typograp-hus L., Coleoptera, Ipidae). - Львов: Вища школа, 1975. - 153 с.
16. Williams C.M. Third-generation pecticides, Sci. Am., 1967. - P. 13-17.
17. Peterman R.M. The ecological role of mountain pine beetle in lodgepole pine forest and the insect as a management tool in Mountain pine Beetle Management in Lodgepole Pine Forests, Bergman, Stark, and Amman, eds. - Moscow. University of Idaho Press. - 1978. - Р. 12.
18. Биоиндикация загрязнений наземных экосистем: Пер. с нем. / Под ред. Р. Шуберта. - М.: Мир, 1988. - 350 с.
19. Rabe R. Der Nachweis von Luftverunreinigungen und ihrer Wirkungen durch Bioindikatoren // Forum Stadte-Hygiene. - 1982. - S. 15-21.
20. Дщух Я.П., Плюта П.Г. Фгтощдикацш еколопчних факторш. - К., 1994. - 280 с.
2. Мониторинг лкових екосистем, охорона i захист лку
157
21. Haselwandter K., Berreck M., Brunner P. Fungi as bioindicators of radiocaesium contamination // Book of abstracts of "Seminar on the Dynamic Behavior of Radionuclides in Forests". - Stockholm (Sweden). - 1992. - P. 8.
22. Стадницкий Г.В., Страхов В.В. Ксилофаги как индикатор состояния лесных насаждений // Труды Всесоюз. конф. "Достижения науки и передового опыта защиты леса от вредителей и болезней". - М.: ВНИИЛМ, 1987. - С. 183.
23. Posthumus A.C. Morphological symptoms and yield alternations as criteria of evaluation in the monitoring of effects of air pollutants with plants // Steubing L., Jager H.-J. (Eds). Monitoring of Air Polutants with Plants, Junk Publ., The Hague - Boston - London, 1982. - P. 73-77.
24. Stolzer J. Zur Anatomie gesunder und durch gasformige Immissionen geschadigter Blatter von Betula pendula Roth // Wiss. Z. Martin-Luther-Univ. - 1980. - S. 95-101.
УДК 630 *182.59 Ю. С. Шпарик, канд. с.-г. наук - УкрНДЫрлк
МОН1ТОРИНГ Л1С1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Стаття Bce6i4Ho висвплюе стан лгав регюну Украшських Карпат з позицш мониторингу, який виконуеться за единою европейською методикою. Наведено карти дефолiащl, дехромацн та забруднень важкими металами люш регюну, динамжу характеристик стану та об'емiв викидiв в атмосферу у 1991-2000 р.
Ключовi слова: Мониторинг лiсiв, дефолiацiя, пошкодження, забруднення, важю метали
Candidate of science Y.S. Shparyk - UMFRI MONITORING OF UKRAINIAN CARPATHIANS FORESTS
The article in detail illustrates the forest conditions in the Ukrainian Carpathians region from the position of monitoring, what are executed under the unified European method. Are given maps of defoliation, decoloration, heavy metal pollution of region forests, just as the forest condition and industrial emissions volume dynamics.
Key words: Forest monitoring, defoliation, damage, pollution, heavy metals
Вступ
Проблеми попршення стану лк1в е постшно у полi зору бвропейсько!' сшльноти протягом останнх 30-ти ротв [1-3]. Як результат цього, у 1985 ро-ц була прийнята Мiжнародна Програма з Ощнки та Мошторингу Впливу Пов^яного Забруднення на Лки ("1СР Forest"), а у 1986 - Програма з Захис-ту Лiсiв ввд Атмосферного Забруднення [4,5]. У 34 европейських крашах таю змши дослвджувалися на мережi монiторингу лiсiв I та II р1вшв. На даний час мережа I рiвня (в кутах квадратав 16 на 16 км) складаеться бiльш нiж з 5700 пунктав постiйного спостереження по всш Gвропi. У звiтi "Десять Роюв Монiторингу Лiсiв бвропи" зроблено висновок, що стан лiсiв головним чином залежить вiд мкцезнаходження i стану довкiлля лiсових земель [6]. Тому, результати мошторингу лiсiв в Украшських Карпатах будуть щкавими для науковцiв.
Лабораторiя екологп УкрНДIгiрлiс здiйснюе монiторинг лiсiв в регюш Украшських Карпат за програмою "ICP Forest" з 1989 року. До 1995 року за-тнчено формування мережi I рiвня та апробащю методик [7], тепер завер-шуеться формування мережi II рiвня та налагоджуеться монiторинг III рiвня.
158
Лiсiвницькi дослщження в Укра'лш
