CC BY
66
10. O.B. Salikhova Ocinka visokotehnologíchno'í virobnicho'i sferi - fundament dlja stvorennja díezdatnoi innovacijno'i strategii derzhavi [Evaluation of high-tech manufacturing sector - the foundation for the creation of a viable state innovation strategy], Ekonomika promyslovosti, vol. 1. pp. 85-95.
11. O.B. Strekalov Innovacionnoe razvitie regiona: sostojanie i perspektivy [Innovative development of the region: Status and Prospects]. Kazan': Kazan. gos. tehnol. un-t, 1997. 256 p.
12. A.A. Tridilova Upravlenie innovacionnym razvitiem predprijatija [Management of innovative development of the enterprise]. Moskva Finansy i statistika Publ., 2003. 176p.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Захарченко Наталiя B^4eanaBÍBHa, к.е.н., ст. викладач кафедри економлки та моделювання економнних вщносин, Одеський нацюнальний уыверситет ÍMeHÍ 1.1. Мечникова, Укра'на e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Захарченко Наталья Вячеславовна, к.э.н., ст. преподаватель кафедры экономики и моделирования экономических отношений, Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова, Украина. e-mail: [email protected]
ABOUT THE AUTHOR
Zakharchenko Natalia Vyacheslavovna, Lecturer, Candidate of Economy Science Department of Economics and modeling of economic relations,
Odessa National University name by I.I. Mechnikov, Ukraine. e-mail: [email protected]
УДК 336.63;004.62
МОН1ТОРИНГ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ ПРОЦЕС1В ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛ1НСЬКИХ Р1ШЕНЬ 13 ВИКОРИСТАННЯМ ВЕЛИКИХ ДАНИХ
Пацай Б.Д., Фштпова Л.Л.
Предмет досл'/дження. Предметом досл1дження виступають методи та пдходи що використовуються для момторингу соц1ально-економ1чних процессе в умовах ¡нформац1йного суспльства.
Мета роботи. Метою досл1дження е анал1з ¡снуючих п1дход1в до визначення монторингу та врахування сучасних засобв \ технологй, як використовуються для монторингу соц1ально-економ1чних процеав та явищ з використанням неструктурованих даних.
Методи та методологя досл'/дження. Методолог1чну \ теоретичну основу досл1дження становлять фундаментальн прац\ зарубжних \ втчизняних учених. Застосовано метод системного анал1зу, ¡ндукцц' та дедукцц' тощо.
Результати роботи. В робот1 проанал1зовано теоретичн1 пдходи до визначення поняття монторинг. Визначено правила пдготовки до проведення монторингу та описано етапи його проведення. Особлива увага придлена монторингу як п1дсистем1 управлння та загальному подходу до визначення його елемент1в. Розглянуто роль монторингу та актуальнсть використання сучасних метод1в та п1дход1в у досл1дженн1 соц1ально-економ1чних процеав \ явищ. Розкрито основн1 тенденци використання великих даних та проанал1зовано перспективи та переваги х використання. Узагальнено, що впровадження технологи великих даних дозволяе зменшити витрати, оптим1зувати час, обфунтувати прийняття б1знес-ршень тощо. Використання аналтики дозволяе створити ефективну систему управлння фнансовими потоками з метою пдвищення результативност1 д1яльност1 п1дприемств.
Галузь застосування результате. Результати досл1дження можуть бути використан в таких галузях наукових знань як б1знес аналтика, контролнг, анал1тичн1 методи стратег1чного управлння, ¡нформац1йн1 технологи анал1зу даних. Це дозволить не тльки зменшити витрати на апаратне забезпечення, але й дасть можливсть для прийняття обфунтованих управлнських ршень.
Висновки. Розглядаючи поняття «момторинг» з р1зних точок зору можна з упевненстю говорити про його неоднозначнсть та складнсть. Р1зн1 науков\ сфери використовують момторинг як ¡нструмент для сво'х досл1джень, вкладаючи в це поняття свое тлумачення. Ключовим фактором при анал1з1 даного поняття е об'ект момторингу та його мета, що визначають структуру його системи, пдходи та методи, як при цьому використовуються. Застосовування традиц1йних метод1в доц1льне, лише за умови невеликих обсяг1в ¡нформацП', що анал1зуються. Завдяки тому, що вподобання та вимоги споживача до товаров та послуг швидко змнюються, а глобал1зац1я ринюв все бльше впливае на економ1чн1 процеси виникла необх1днють системи яка б не тльки враховувала побажання на етап розробки стратегй розвитку, але й максимально знижувала ймов1рнють фнансових втрат, швидко адаптуючись до нових виклиюв зовншнього середовища. Це завдання може реал1зувати тльки комплексне застосування системи момторингу соц1ально-економ1чних процеав \ явищ ¡з використанням великих даних з метою прийняття ефективних управлнських ршень.
Ключов'1 слова: момторинг, соц1ально-економ1чн1 процеси, велик дан!, неструктурован дан1, системний аналз, ¡нформацЮне суспльство.
МОНИТОРИНГ СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКИХ ПРОЦЕССОВ ДЛЯ ПРИНЯТИЯ УПРАВЛЕНЧЕСКИХ РЕШЕНИЙ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ БОЛЬШИХ ДАННЫХ
Пацай Б.Д., Филиппова Л.Л.
Предмет исследования. Предметом исследования выступают методы и подходы, которые используются для мониторинга социально-экономических процессов в условиях информационного общества.
Цель работы. Целью исследования является анализ существующих подходов к определению мониторинга и учета современных средств и технологий, которые используются для мониторинга социально-экономических процессов и явлений с использованием неструктурированных данных.
80
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 26/1
© Пацай Б. Д., Фштпова Л. Л., 2015
Методы и методология исследования. Методологическую и теоретическую основу исследования составляют фундаментальные труды зарубежных и отечественных ученых. Применен метод системного анализа, индукции и дедукции и др.
Результаты работы. В работе проанализированы теоретические подходы к определению понятия мониторинг. Определены правила подготовки к проведению мониторинга и описаны этапы его проведения. Особое внимание уделено мониторингу как подсистеме управления и общему подходу к определению его элементов. Рассмотрена роль мониторинга и актуальность использования современных методов и подходов в исследовании социально-экономических процессов и явлений. Раскрыты основные тенденции использования больших данных и проанализированы перспективы и преимущества их использования. Обобщено, что внедрение технологии больших данных позволяет уменьшить затраты, оптимизировать время, обосновать принятия бизнес-решений и тому подобное. Использование аналитики позволяет создать эффективную систему управления финансовыми потоками с целью повышения результативности деятельности предприятий.
Область применения результатов. Результаты исследования могут быть использованы в таких отраслях научных знаний как бизнес аналитика, контроллинг, аналитические методы стратегического управления, информационные технологии анализа данных. Это позволит не только сократить расходы на аппаратное обеспечение, но и даст возможность для принятия обоснованных управленческих решений.
Выводы. Рассматривая понятие «мониторинг» с разных точек зрения можно с уверенностью говорить о его неоднозначность и сложность. Различные научные сферы используют мониторинг как инструмент для своих исследований, вкладывая в это понятие свое толкование. Ключевым фактором при анализе данного понятия является объект мониторинга и его цель, определяющие структуру его системы, подходы и методы, которые при этом используются. Применение традиционных методов целесообразно лишь при условии небольших объемов информации, которые анализируются. Благодаря тому, что вкусы и требования потребителя к товарам и услугам быстро меняются, а глобализация рынков все больше влияет на экономические процессы возникла необходимость системы, которая бы не только учитывала пожелания на этапе разработки стратегий развития, но и максимально снижала вероятность финансовых потерь, быстро адаптируясь к новым вызовам внешней среды. Эта задача может реализоваться в случае только комплексного применения системы мониторинга социально-экономических процессов и явлений с использованием больших данных для принятия эффективных управленческих решений.
Ключевые слова: мониторинг, социально-экономические процессы, большие данные, неструктурированные данные, системный анализ, информационное общество.
MONITORING OF SOCIO-ECONOMIC PROCESSES FOR MANAGEMENT DECISIONS USING BIG DATA
Patsai B.D., Philippova L.L.
Purpose. The subject of the research are methods and approaches that used to monitor the socio-economic processes in the information society. The purpose the study is to analyze the existing approaches to the definition of monitoring and accounting of advanced tools and technologies that used to monitor the socio-economic processes and phenomena using unstructured data.
Methodology. Methodological and theoretical basis of the study constitute the fundamental works of foreign and domestic scientists. Methods of system analysis, induction and deduction was apply.
Results. Theoretical approaches to the definition of monitoring were analyze in the work. Terms of preparation for the monitoring were identify and the steps of the meeting have been describe. Particular attention paid to the monitoring and management subsystem as a general approach to the definition of its elements. Monitoring role and relevance of the use of modern methods and approaches in the study of socio-economic processes and phenomena has been consider. The main trends in the use of big data, prospects and benefits of their use have been disclose. In summary, that the introduction of big data to reduce costs, optimize the time to justify business decisions and the like. Using analytics allows you to create an effective system of management of financial flows in order to improve the efficiency of enterprises.
Practical implications. The results can be used in industries such scientific knowledge as a business analyst, controlling, analytical methods of strategic management, information technology, data analysis. This will not only reduce the cost of hardware, but also give the opportunity to make informed management decisions.
Conclusions. Considering the concept of «monitoring» from different points of view can speak with confidence about his ambiguity and complexity. Various scientific sphere was use as a tool for monitoring their research, investing in this concept is its interpretation. A key factor in the analysis of this concept is the object of monitoring and its purpose, define the structure of his system, approaches and techniques that used at the same time. The use of traditional methods is advisable only if the small amount of data that were analyze. Due to the tastes and requirements of the consumer goods and services are rapidly changing, and the globalization of markets are increasingly affects the economic processes. Become necessary system that would not only take into account the wishes of the development phase of development strategies, but also minimizes the likelihood of financial loss, quickly adapting to the new challenges of the environment. This objective was realize only in the case of complex application monitoring system of socioeconomic processes and phenomena using big data to make effective management decisions.
Key words: monitoring, socio-economic processes, big data, unstructured data, systems analysis, information society.
Вступ. Для успшного розвитку пщприемства в умовах глобалiзацiйних процеав та CTpiMKoro еволюцюнування Ыформацмних технолога важливим е моыторинг 30BHÍiiiHb0-eK0H0MÍ4H0ro середовища його функцюнування, особливо в умовах мЫливост ринку. Виникае проблема збору i обробки актуально! Ыформацп про споживачiв та Тх лояльнють до бренду, умови дiяльностi пщприемства на ринку товарiв та послуг, врахування фЫансових ризигав, споживчi настроТ та тенденцп Тх змЫи тощо. Вам цим показникам характеры властивост швидкоТ змЫи та складност моыторингу. Тому виникла необхщнють використання нових методiв та пiдходiв моыторингу соцiально-економiчних процеав i явищ.
Ступшь дослщження дано! проблеми вченими. Фундаментальн досглдження щодо перспектив оргаызацп та проведення моыторингу соцiально-економiчних процеав в УкраТн прослщковуються в роботах таких вчених: Бобков В., Губанов Г., Дмитрiева Т., Жихаревич Б., Клейнер Г., Когут А., Лимонов Л., Литовка О., Лексин В., Павлов К., Рохчин В., Селиверстов В., Селин B. У свою чергу сутност мехаызму моыторингу щодо рiзних аспекпв соцiально-економiчних систем придтена увага в публка^ях Галщина В., Устенко С., Шатро I. Дослщженням арх^ектури систем моыторингу адаптивного агрегуванням Ыформацп розглядаеться в роботах Додонова О., Ланде Д. та Ыших.
Проте поза увагою дослщниюв лишаються актуальн проблеми пщтримки д^чих систем управлЫня у адекватному змЫним умовам функцюнування стаы, що може бути забезпечено за допомогою впровадження постмного моыторингу i аналiзу основних процеав у системах управлЫня.
Предмет дослщження. Предметом дослщження виступають методи та пщходи що використовуються для моыторингу соцiально-економiчних процеав в умовах Ыформацмного сусптьства.
Мета дослiдження. Метою дослщження е аналiз iснуючих пiдходiв до визначення монiторингу та врахування сучасних засобiв i технологiй, яК використовуються для монiторингу соцiапьно-економiчних процесв та явищ з використанням неструктурованих даних.
Мета дослщження зумовила постановку i виршення таких завдань:
- аналiз iснуючих пiдходiв до визначення поняття монторинг;
- розгляд сучасних тенденцй розвитку аналiзу даних;
- характеристика основних можливостей, переваг та труднощщв, що виникають в процес аналiзу неструктурованих даних.
Методи та методолопя дослiдження. Методологiчну i теоретичну основу дослдження становлять фундаменталы-л прац
зарубiжних i вiтчизняних учених. Застосовано метод системного аналiзу, iндукцií та дедукцп тощо.
Постановка проблеми. Сучасн економiчнi та суспiльнi вiдносини потребують пошуку нових шляхiв вирiшення проблеми об'ективного оцнювання соцiально-економiчних процесiв для прийняття управлЫських рiшень в умовах стрiмкого розвитку iнформацiйного суспiльства, надання теоретичного обфунтування показникам, критерiям якост дослiджуваних процесiв та методам, яю при цьому застосовуються. Саме це сприяло розвитку системи оцнювання соцiапьно-економiчних процесiв i створення системи монторингу, ефективнiсть якоí можлива лише за умови використання сучасних засобiв аналiзу даних, в тому числi неструктурованих.
Результати дослщження. При вивченн об'ектв економiчних вiдносин, на даному етап, закладаються теоретичнi та методичнi засади органзацп та проведення монiторингу соцiально-економiчних процесiв.
Вирiшення цiеí проблеми стае можливим шляхом монiторингового дослiдження. Тому поняття «монторинг» (вiд англ. топПюппд - вiдслiдковування) активно використовуеться i походить вiд латинського кореня «монтор» - той, що попереджае, наглядае, нагадуе. Воно стало загальновизнаним як у науковому дослдженн (екологiя, соцюлопя, економiка, педагогiка, психологiя, теорiя управлЫня), так i в iнших сферах сусптьно!' практики (¡нформацмне обслуговування управлЫня в рiзних галузях дiяльностi). Мова йде про постйне спостереження за певним процесом з метою виявлення його вщповщносп бажаному результату, тобто, дiагностику ситуацп, яка здiйснюеться систематично з заданою перiодичнiстю i з використанням одне' i тiеí ж системи iндикаторiв.
Розглянемо поняття монторингу з економiчноí точки зору. У Великому економiчному словнику «монiторинг» трактуеться як спостереження, оцiнка i прогноз стану якого-небудь явища або процесу, аналiз 1х дiяльностi як складово''' частини управлiння [1, с. 404].
Т. Ускова i Е. Прокофьева розглядають монiторинг соцiапьно-економiчного розвитку як постйно дiючу систему спостереження, збору, оцнки та поширення iнформацií, дiагностики економiчного i соцiапьного середовища, аналiзу тенденцiй розвитку i проблем адмiнiстративно-територiальних утворень, а також пiдготовки рекомендацй щодо прийняття управлЫських рiшень [2, с. 60].
Таким чином, монторинг об'еднуе в собi такi найважливш функцií управлiння як спостереження, аналiз, оцiнка, прогнозування. За своею суттю вiн е складовою частиною Ыформацмного забезпечення процесу управлiння, використовуеться в рiзних сферах i з рiзними цiлями, але при цьому, володiе загальними характеристиками i властивостями [3, с. 5].
Аналiз визначення поняття «монторинг» у наукових джерелах дае пщставу для висновку, що ч^ко визначеного й однозначного трактування цього поняття немае. Це пов'язано з тим, що монторинг належить як до науково1, так i до практично! сфери дiяльностi. Вiн може розглядатися i як засiб дослщження реальност [4], i як засб, який забезпечуе управлiння своечасною та якюною iнформацiею.
1снуе безлiч систем монторингу i всi вони волод^ть сукупнiстю загальних ознак, що дають можливють визначати монiторинг як сформоване, цтюне i досить самостiйне науково-практичне явище. Специфiчнiсть i ступiнь розробленост методологiчного апарату монiторингу прямим чином впливають на наукове визначення даного поняття.
Пщготовка та проведення монторингу включають декiлька загальних правил:
- вибiр, розроблених для монiторингу системи показникв, повинен адекватно вiдображати сутнюн характеристики об'екта, давати комплексне уявлення про його функцюнування;
- використання унверсального, «наскрiзного» блоку iндикаторiв, що дозволяе проводити порiвняльний анапiз i будувати динамiчнi ряди;
- збер^ання його методологiчноí та методичноí спадкоемност при проведеннi порiвняльного аналiзу Ыформацп, що знижуе ймовiрнiсть суб'ективноí Ытерпретацп отриманих даних, що задае единий алгоритм аналiтичних розробок [5].
Монторинг володiе такими важливими характеристиками як складнють i нацiленiсть на результат. ВЫ може бути охарактеризований як процес i як система.
Розглядаючи монторинг у виглядi процесу, можна вказати на його послщовнють, спрямованють; функцiю збору iнформацií, и систематизацю; оцiнку та аналiз об'екта дослдження для прийняття якiсних управлiнських ршень, а також обфунтування прогнозу розвитку об'екта.
Монторинг як система складаеться iз сукупностi взаемопов'язаних елементiв: суб'екта й об'екта дослiдження, мети дослдження, оцiночних параметрiв i критерiíв, а також необхщноТ методологiчноí бази. У той же самий час монторинг е пщсистемою управлiння. Елементи всередин системи монiторингу мають властивiсть органзованосп, що визначаеться ступенем управлiння зв'язками мiж елементами системи i зв'язками системи з навколишнм середовищем. Специальна органiзацiя взаемодií елементiв безпосередньо вщображае властивiсть органiзованостi системи. Система монторингу буде функцiонувати тiльки в тому випадку, якщо всi елементи будуть надiленi конкретним змiстом, íх взаемодiя буде спецiапьно органiзована, а науковою базою органзацп та здiйснення монторингу стануть принципи: цiлеспрямованостi, безперервностi, цтюносп та рiзнобiчностi, узгодженостi дiй його суб'ектв, адресностi та гласностi видобута за його допомогою iнформацií [6, с. 15].
Унверсальним пiдходом до визначення структури системи монiторингу е наявнють основних елементiв: «Спостереження», «Оцнка фактичного стану», «Прогноз», «Оцiнка прогнозованого стану» та «Пщтримка прийняття управлЫських рiшень» (рис. 1). На схемi зображенi прямi та зворотнi зв'язки мiж основними системоутворюючими блоками. Блоки «Спостереження» i «Прогнозування стану» тюно взаемопов'язанi, оскiльки прогнозування стану середовища можливе лише за наявностi достатньоí iнформацií про фактичний стан середовища (прямий зв'язок). Прогнозування, з одного боку, передбачае володЫня Ыформацею щодо закономiрностi змiн стану середовища, наявнють схеми i можливостей числового розрахунку, з iншого - спрямованiсть прогнозування, яка значною мiрою повинна визначати структуру i склад мережi спостереження (зворотний зв'язок).
Формування системи монторингу мае вщбуватись з урахуванням того, що вона передовсм повинна забезпечувати виршення таких актуальних проблем ефективного управлiння, як: органiзацiя збору, накопичення та обробки Ыформацп; дiагностування (визначення стану); виявлення тенденцй у соцiально-економiчних процесах у зовнiшньому середовищi; своечасна розробка регулюючих впливiв, спрямованих на пщтримку позитивних та послаблення негативних тенденцй; формування стратегií та контроль за и реалiзацiею.
Головна мета монiторингу - це не ттьки пасивна констатацiя фактiв (збiр, вивчення i пiдготовка iнформацií для прийняття та аналiзу економiчних рiшень на рiзних рiвнях управлiння), але моделювання процесв та íх прогнозування.
■. —
1нформацйна система монiторинг
Спостереження
Т
Оцiнка фактичного стану
^ ---
Прогноз
Оцiнка прогнозованого стану
Рисунок 1. Блок-схема системи моыторингу*
*Джерело: побудовано авторами на основ\ [7]
Моделювання соцiально-економiчних процесв направлено на здатнiсть складати прогноз основних соцiально-економiчних показникiв дiяльностi пщприемства, галузi, регiону та економiки в цлому. Соцiально-економiчнi процеси - сукупнють економiчних i соцiальних процесiв формування та функцюнування соцiально-економiчноí системи, яК характеризують динамiку змiни íí параметрiв на певному рiвнi господарювання.
Економiчнi процеси здiйснюються за допомогою засобiв працi з метою створення матерiальних продуктiв виробничих процесiв, або Ытелектуапьних продуктiв - iнформацiйних та Ыновацйних процесiв. Соцiальнi процеси - це процеси взаемовщносин мiж людьми щодо забезпечення виробництва або надбання та споживання створених продуктв. Соцiапьнi процеси формують сферу соцiапьноí економiки, яка охоплюе соцiальнi технологи та пов'язан iз ними полiтичнi й оргаызащйн процеси.
Взаeмодiя рiзноманiтних процесiв зумовлюе утворення комбiнованих видiв: iнформацiйно-економiчних, виробничо-економiчних, iнновацiйно-економiчних (у сферi економiчних процесiв), полiтико-економiчних, соцiально-економiчних та органiзацiйно-економiчних (у сферi соцiальних процесiв). Зв'язок мiж природними i суспiльними процесами, що опосередковують процеси ринкового й Ыституцюнального регулювання зображено на рис. 2.
Риунок 2. Соцiально-економiчнi процеси та |'хнш взаемозв'язок iз шшими процесами в економщр
*Джерело: побудовано авторами на основ\ [8]
Враховуючи стрiмкий розвиток iнформацiйних технолога та збiльшення iнформацií, що генеруеться сусптьством монiторинг не може розглядатись без сучасних методiв i засобiв анапiзу. Зважаючи на те, що роль часу з кожним днем зростае тобто реакця системи монторингу на змЫи показникiв соцiально-економiчних процесв повинна бути мiнiмапьною. В залежност вiд дослiджувано об'екта та завдань, що ставляться перед системою монторингу, можуть враховуватись як структурованi так i неструктурованi данi.
Основною трудно1щ, що виникають в процесi монторингу соцiально-економiчних процесiв е технiчна реалiзацiя системи монiторингу, яка б в здатна була здмснювати збiр Ыформацп та и обробку за умови неструктурованих даних. Оскiльки найбiльший обсяг Ыформацп про процеси представлений саме у виглядi неструктурованих даних. Звичайно це стало можливим завдяки Ытенсивному розвитку iнформацiйних технологiй та збтьшенням iнформацií яка характеризуе елементи економiчноí системи. Адже ми оточуемо себе великою ктькютю супутникiв, камер, сканерiв та iнших приладiв якi продукують велик масиви неструктурованих даних [9].
^м цього, джерелом неструктурованих даних може слугувати, також, Ыформаця iз соцальних мереж, геолокацiя на основi даних мережi iнтернет чи операторiв мобiльного зв'язку, участь об'екта у рiзних соцiапьних та дисконтних групах. Також актуальним залишаються питання багатократного дублювання Ыформацп одержаноí iз джерел рiзноí типологií. Як наслiдок арх^ектура системи монiторингу адаптивного агрегування та узагальнення Ыформацп повинна враховувати вс цi фактори[10].
Вперше термЫ «Велик данi» було використано Джоном Мешл у своТй доповiдi у 1998 роцг Свою теперiшню популярнiсть термЫ «Великi данi» пов'язують з К^ффордом Лiнчем - редактором журналу Nature, який 4 вересня 2008 року у спещальному випуску «Big data: science in the petabyte era» передбачив входження сусптьства в еру «великих даних» маючи на увазi не розмiр, а кiлькiсть, що зростае лавиноподiбно [11]. Пiд «Великими даними» зазвичай розумiють серiя пiдходiв, iнструментiв i методiв обробки структурованих i неструктурованих даних великих обсяпв i рiзного характеру для отримання прийнятних людиною результатiв.
Як правило для характеристики «Великих даних» використовують набiр критерiïв «три V»: фiзичний об'ем (volume), швидкiсть приросту i необхщнють високошвидкiсноï обробки для отримання результа^в (velocity) та рiзноманiття як можливють одночасноï обробки рiзних титв структурованих i напiвструктурованих даних (variety) [12]. Але компаыя SAS як провщний виробники програмного забезпечення для бiзнес-аналiтики, додатково використовуе ще два Ыдикатори такi як мiнливiсть (variability) та складнють (complexity) [13].
Основою для надмно!', масштабованоï, розподiленоï роботи обчислювапы-ю'1' технiки iз «великими даними» як правило використовують набiр утил^, бiблiотек i фреймворкiв iз вщкритим вихiдним кодом Apache Hadoop. Apache Hadoop дозволяе розподiлену обробку великих масивiв даних по кластерам комп'ютерiв за допомогою простих моделей програмування та призначена для розширення вщ окремих серверiв до тисячi машин, кожна з яких пропонуе локальн обчислення i збер^ання даних [14]. Останым часом вiдбуваеться процес активноï комерцiалiзацiï технологiï. Провiднi компанiй в галузi 1Т створюють комерцiйнi дистрибутиви Hadoop та практично всi велик постачальники iнформацiйних технологiй для оргаызацм, в тому чи iншому вигляд^ включають Hadoop в продуктовi стратеги та лУйки рiшень [15-16].
В якост даних для аналiзу можуть бути використана будь-яка комбiнацiя вщомостей, що може мiстити корисну Ыформа^ю: лог-файли (данi про вiдвiдування користувачем Ытернет сторiнок), зображення та вщео, данi iз соцiальних мереж (коло знайомих, групи, Ытереси, соцiапьнi статуси, особисте ставлення до товарiв, iсторiя покупок, вiдношення до влади, ставлення до реформ), документи будь-яких формалв. Використовуючи Hadoop формуються сховища даних, як дозволяють iнтерпретувати iнформацiю.
Важливим завданням, при аналiзi даних, залишаеться вiдсiювання спаму або ж релевантнють вiдiбраноï iнформацiï, оскiльки не вс данi е корисними вiдповiдно до поставленоï мети. В конкретних ситуа^ях великi данi можуть характеризуватись двома чи нав^ь усiма п'ятьма критерiями.
На основi вiдфiльтрованих даних програми для бiзнес-аналiтики дозволяють формувати: звiти, OLAP-куби (дозволяють отримувати вiдповiдi на багатовимiрнi анапiтичнi запити), ad hoc (вщ лат. ad hoc - «для цього», правила, рiшення як призначенi для вирiшення конкретного завдання або проблеми), моделi рис. 3.
Ршення на основi Hadoop для обробки «великих даних» дае можливють використовувати дан з будь-якого джерела та ана^зувати 1х, щоб знайти вщповщ на запитання, якi дозволять:
- зменшити витрати;
- оптимiзувати час;
- розробити новi продукти i пропозицп щодо удосконалення юнуючих;
- обфунтувати прийняття бiзнес-рiшень тощо.
Наприклад, шляхом комбiнування великих даних i анал^ичних дослiджень, можна:
- визначити основы причини невдач, проблем i дефек^в в близькм перспектив^
- оптимiзувати маршрути для багатьох тисяч автомоб^в в реальному чаа;
- аналiзувати велику кiлькiсть найменувань товарiв i послуг для визначення цЫ, якi максимiзують прибуток;
- створити систему персоыфкованих знижок на основi поточних i минулих покупок споживача;
- перерахувати портфелi ризику протягом дектькох хвилин;
- швидко iдентифiкувати найважпивiших кпiентiв;
- використовувати аналiз маршрутiв та iнтелектуального аналiзу даних для виявлення шахрайських поведЫки.
Рисунок 3. Схема взаемодп великих даних та сховищ даних*
* Джерело: побудовано авторами на основi [17]
Зокрема використання великих даних компаыею UPS (одна з найбтыших компанм, що займаються наданням транспортно-логiстичних послуг) вже призвело до економп в 2011 роц бiлыше 32 тис. м3 палива за рахунок скорочення на 125 млн. км. щоденних маршрупв. За оцЫками UPS, щоденна економiя компанп близыко 30 млн. дол. США [13]. Компанп роздрiбноí торгiвлi Macy's (США) вдалось скоротити час оптимiзацií цiн своíх 73 млн. товарiв з 27 годин до трохи бтыше однieí години причому знизивши на 70 % використання апаратних засобiв. Крiм цього великi дан дозволили використання компанieю сотены тисяч моделей у порiвняннi iз десятками, що фунтувалисы на традицiйних пщходах [17].
Висновки. Розглядаючи поняття «монторинг» з pi3HMX точок зору можна з упевненютю говорити про його неоднозначнють та складнiсть. Рiзнi науковi сфери використовують монiторинг як Ыструмент для сво'1'х дослiджень, вкладаючи в це поняття свое тлумачення. Ключовим фактором при розглядi даного поняття е об'ект монiторингу та його мета, що визначають структуру його системи, пщходи та методи, як при цьому використовуються. Застосовування традицйних методiв доцiльне, лише за умови невеликих обсяпв iнформацiï, що аналiзуються. Завдяки тому, що вподобання та вимоги споживача до товарiв та послуг швидко змiнюються, а глобагпзаця ринку товарiв i послуг все бтьше впливае на економiчнi процеси виникла необхiднiсть системи яка б не ттьки враховувала побажання на етапi розробки стратегiй розвитку, але й максимально знижувала ймовiрнiсть фiнансових втрат, швидко адаптуючись до нових викликв зовнiшнього середовища. Це завдання може реалзувати тiльки комплексне застосування системи монторингу соцiально-економiчних процесв i явищ iз використанням великих даних з метою прийняття ефективних управлЫських рiшень.
Список використаних джерел
1. Борисов А. Большой экономический словарь /А. Борисов. - М. : Книжный мир, 2006. - 860 с.
2. Прокофьева Э.О. Основные направления мониторинга социально-экономического развития г. Вологды / Э.О. Прокофьева, Т.В. Ускова //Экономические и социальные перемены в регионе: факты, тенденции, прогноз. - 2001. - Вып. 14. - С. 59 - 68.
3. Саночкин М. Мониторинг как практическая система / М. Саночкин //Менеджмент в России и за рубежом. 2002. - № 8. - С. 15-19.
4. Теор1я та практика державного управлння : зб. наук. пр. - Х. : Вид-во ХарР1 НАДУ «Магстр», 2013. - Вип. 4 (43). - 296 с.
5. Ткаченко М.О. Методичний п1дх1д до формування системи монторингу нновацйно}' активност1 промислового Ыдприемства /М. О. Ткаченко //Науковий всник Ужгородського ун1верситету. Сер1я Економка. 2014. - № 2. Т (43).- С. 47-52.
6. Хохлова С. В. Мониторинг качества школьного образования / С. В. Хохлова // Автореферат дис. кандидата педагогических наук. - Тюмень. - 2003. - 24 с.
7. А. Г. Шапарь Аналитическая составляющая (база знаний) системы экологического мониторинга /Шапарь А. Г., Емец Н. А., Бугор А. Н. //Еколог1я i природокористування. - 2013. - Вип. 17. - С. 181-187.
8. Шадоба Е. М. Особенности формирования социально-экономического процесса в России / Е. М. Шадоба // Российское предпринимательство. - 2012. - № 22 (220). - С. 4-9.
9. Кацко С. Ю. Большие данные в геоинформационном пространстве для эффективного управления в кризисных ситуациях [Текст] / С. Ю. Кацко // Интерэкспо ГЕ0-Сибирь-2014 : Х Международный науч. конгр., 8-18 апр. 2014 г., Новосибирск; 5 Междунар. науч. конф. «Раннее предупреждние и управление в кризисных ситуациях в эпоху «Больших данных»: сб. материалов. - Новосибирск : СГГА, 2014. - С. 7-11.
10. Додонов О. Г. Архтектура системи монторингу, адаптивного агрегування та узагальнення нформац}' / О. Г. Додонов, Д. В. Ланде, В. Г. Путятн, В. В. Жигало // Реестраця, збергання i обробка даних. - 2013. - Т. 15, № 4. - С. 32-40.
11. Lynch C. Big data: How do your data grow? // Nature. 2008. - Т. 455. - № 7209. - Р. 28-29.
12. Gartner Says Solving «Big Data» Challenge Involves More Than Just Managing Volumes of Data (англ.). - Gartner (27 June 2011).
13. Big Data [Електронний ресурс]/ SAS. - Режим доступу: http://www.sas.com/en_us/insights/big-data/what-is-big-data.html. -Назва з екрану.
14. Welcome to Apache Hadoop [Електронний ресурс]/Apache. - Режим доступу: http://hadoop.apache.org/_- Назва з екрану.
15. Hadoop on Google Compute Engine [Електронний ресурс] / Google Cloud Platform. - Режим доступу: https://cloud.google.com/solutions/hadoop/_- Назва з екрану.
16. Hadoop for the Enterprise [Електронний ресурс] / IBM. - Режим доступу: http://www-01.ibm.com/software/data/infosphere/hadoop/enterprise.html - Назва з екрану.
17. Big Data in Big Companies [Електронний ресурс]/ SAS. - Режим доступу: http://www.sas.com/resources/asset/Big-Data-in-Big-Companies.pdf - Назва з екрану.
References
1. Borisov A. Bolshoy ekonomicheskiy slovar. M. : Knizhnyiy mir, 2006. 860 s.
2. Prokofeva E.O., Uskova T.V. Osnovnyie napravleniya monitoringa sotsialno-ekonomicheskogo razvitiya g. Vologdyi. // Ekonomiche-skie i sotsialnyie peremenyi v regione: faktyi, tendentsii, prognoz. 2001. Vyip. 14. S. 59 - 68.
3. Sanochkin M. Monitoring kak prakticheskaya sistema. // Menedzh-ment v Rossii i za rubezhom. 2002. № 8. S. 15-19.
4. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia : zb. nauk. pr. Kh. : Vyd-vo KharRI NADU «Mahistr», 2013. Vyp. 4 (43). 296 s.
5. Tkachenko M.O. Metodychnyi pidkhid do formuvannia systemy monitorynhu inno-vatsiinoi aktyvnosti promyslovoho pidpryiemstva. // Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia Ekonomika. 2014. № 2. T (43).S. 47-52.
6. Hohlova S.V. Monitoring kachestva shkolnogo obrazovaniya. // Avtoreferat dis. kandidata pedagogicheskih nauk. Tyumen. 2003. 24 s.
7. Shapar A.G., Emets N.A., Bugor A.N.Analiticheskaya sostavlyayuschaya (baza znaniy) sistemyi ekologi-cheskogo monitoringa. // Ekologlya I prirodokori-stuvannya. 2013. Vip. 17. S. 181-187.
8. Shadoba E.M. Osobennosti formirovaniya sotsialno-ekonomicheskogo pro-tsessa v Rossii. // Rossiyskoe predprinimatelstvo. 2012. No 22 (220). S. 4-9.
9. Katsko S.Yu. Bolshie dannyie vgeoinformatsionnom prostranstve dlya ef-fektivnogo upravleniya vkrizisnyih situatsiyah [Tekst]. // Interekspo GE0-Sibir-2014 : H Mezhdunarodnyiy nauch. kongr., 8-18 apr. 2014 g., Novosibirsk; 5 Mezhdunar. nauch. konf. «Rannee preduprezhdnie i upravlenie v krizisnyih situatsi-yah v epohu «Bolshih dannyih»: sb. materialov. Novosibirsk : SGGA, 2014. S. 7-11.
10. Dodonov O.H., Lande D.V., Putiatin V.H., Zhyhalo V.V. Arkhitektura systemy monitorynhu, adaptyvnoho ahrehuvannia ta uzahalnennia informatsii. // Reiestratsiia, zberihannia i obrobka danykh. 2013. T. 15, №4. S. 32-40.
11. Lynch C. Big data: How do your data grow? // Nature. 2008. Т. 455. № 7209. Р.28-29.
12. Gartner Says Solving «Big Data» Challenge Involves More Than Just Managing Volumes of Data. - Gartner (27 June 2011).
13. Big Data/SAS. : http://www.sas.com/en_us/insights/big-data/what-is-big-data.html. - Nazva z ekranu.
14. Welcome to Apache Hadoop / Apache. : http://hadoop.apache.org/
15. Hadoop on Google Compute Engine / Google Cloud Platform. : https://cloud.google.com/solutions/hadoop/
16. Hadoop for the Enterprise / IBM. : http://www-01.ibm.com/software/data/infosphere/hadoop/enterprise.html
17. Big Data in Big Companies/SAS.: http://www.sas.com/resources/asset/Big-Data-in-Big-Companies.pdf
ДАН! ПРО АВТОР1В
Пацай Богдан Дмитрович, кандидат фiзико-математичних наук, доцент, доцент кафедри економiчноï кбернетики
e-mail: [email protected]
Фштпова Любов Леонщвна, кандидат педагогчних наук, доцент, доцент кафедри економiчноï кбернетики
e-mail: l [email protected]
Нацюнальний уыверситет державно! податковоТ служби УкраТни вул. Унiверситетська, 31, м. IpniHb КиТвська обл., 08201, УкраТна
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Пацай Богдан Дмитриевич, кандидат физико-математических наук, доцент, доцент кафедры экономической кибернетики e-mail: [email protected]
Филиппова Любовь Леонидовна, кандидат педагогических наук, доцент, доцент кафедры экономической кибернетики e-mail: l [email protected]
Национальный университет государственной налоговой службы Украины ул. Университетская, 31, м. Ирпень Киевская обл., 08201, Украина
DATA ABOUT THE AUTHORS
Patsai Bogdan, Candidate of Physical and Mathematical Sciences, Associate Professor, Department of Economic Cybernetics e-mail: [email protected]
Filippova Lyubov, candidate of pedagogical sciences, Associate Professor, Department of Economic Cybernetics e-mail: l [email protected] National STS university of Ukraine
Universytetska Street, 31, Irpin, Kyiv region, 08201, Ukraine
ФАКТОРИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 МАЛИХ КРА1Н ТА ОСОБЛИВОСТ1 IX ФОРМУВАННЯ В РЕСПУБЛ1Ц1 Б1ЛОРУСЬ
Праневич А.О.
Ключов'1 слова: конкурентоспроможнсть кран, фактори конкурентоспроможност1, конкуренты переваги, нноваци, рейтинги конкурентоспроможност1.
ФАКТОРЫ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ МАЛЫХ СТРАН И ОСОБЕННОСТИ ИХ ФОРМИРОВАНИЯ В РЕСПУБЛИКЕ БЕЛАРУСЬ
Праневич А. А.
Задачи повышения конкурентоспособности национальной экономики становятся еще более актуальными в связи с обострением проблем развития мировой экономики. По степени актуальности они выходят на первые места среди вопросов национальной значимости, так как связаны с достижением динамичного экономического развития страны и повышением уровня жизни ее населения.
Цель предлагаемой статьи: на основе определения факторов конкурентоспособности стран с малой открытой экономикой определить проблемы и перспективы повышения конкурентоспособности национальной экономики Республики Беларусь. Предмет исследования - факторы конкурентоспособности малых открытых экономик. Методы исследования: анализа и синтеза, сравнительного анализа, исторического анализа, системного подхода.
Результаты статьи: на основе систематизации теоретических подходов к анализу конкурентоспособности стран с малой открытой экономикой проанализированы микро и макроэкономические факторы конкурентоспособности Республики Беларусь; определены проблемы поддержания конкурентоспособности в условиях мирового экономического кризиса; разработаны перспективные направления повышения конкурентоспособности национальной экономики, и возможные пути сотрудничества Республики Беларусь и ее основных торговых партнеров.
Область применения: разработка стратегических направлений сотрудничества стран ближнего и дальнего зарубежья и Республики Беларусь с целью минимизации последствий мирового экономического кризиса и поддержания конкурентоспособности национальной экономики.
Выводы. 1. В современных условиях глобализации формируется новый подход к определению конкурентоспособности и конкурентных преимуществ стран, который основан на комплексном понимании международной конкурентоспособности.
2. Основными внешними факторами, оказывающими влияние на конкурентоспособность, являются: глобализация мирохозяйственных отношений, повышение открытости экономик, усиливающиеся влияние и рост значимости отдельных международных группировок стран, нарастание конкуренции за привлечение ПИИ, знаний, передового опыта и человеческого капитала.
3. Анализ факторов конкурентоспособности Республики Беларусь позволил выявить положительные (выгодное географическое положение, дешевые энергоресурсы и высокий уровень развития человеческого капитала) и отрицательные (незначительный приток ПИИ, использование только одного вектора во внешней торговле, преобладание промежуточного и сокращение доли инвестиционного импорта, большая доля государственной собственности, невысокие расходы государства на НИОКР, неразвитость фондового рынка; низкая степень конкуренции) стороны национальной экономики.
4. Разрешение проблем формирования факторов национальной конкурентоспособности в условиях глобализации лежит в: интернационализации белорусских предприятий; формировании кластеров; развитии института государственно-частного партнерства (ГЧП); интенсификации экспорта и увеличения в нем доли высокотехнологичных товаров; привлечении ведущих ТНК в сферы легкового автомобилестроения, фармацевтической отрасли и др..
Ключевые слова: конкурентоспособность стран, факторы конкурентоспособности, конкурентные преимущества, инновации, рейтинги конкурентоспособности.
FACTORS OF COMPETITIVENESS OF SMALL COUNTRIES AND FEATURES OF THEIR FORMATION IN THE REPUBLIC OF BELARUS
Pranevich A.A.
Increasing competitiveness of national economy has become even more relevant due to the worsening problems of the world economy as a whole. This task takes the first place among the issues of national importance, because it's closely connected to the achievement of rapid economic development and rising living standards of population.
86
Економлчний вюник уыверситету | Випуск № 26/1
© Праневич А.О., 2015
