МОНІТОРИНГ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІСТОРІЇ ТА ПРАВОЗНАВСТВА У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

МОН1ТОРИНГ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ nPABOBOÏ КУЛЬТУРИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В IСТOPIÏ ТА ПРАВОЗНАВСТВА У ФАХОВ1Й П1ДГОТОВЦ1

Коваль Д. С.,

Украг'на, Умань, Уманський державний педагог1чний университет 1мен1 Павла Тичини. DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30042020/7032

ARTICLE INFO

Received: 19 February 2020 Accepted: 17 April 2020 Published: 30 April 2020

KEYWORDS

monitoring,

formation of legal culture,

future teachers of history and

jurisprudence,

professional training,

educational process,

special Secondary education (History),

Jurisprudence,

organizational and procedural components.

ABSTRACT

The article monitors the process of forming the legal culture of future teachers of history and jurisprudence in professional training, which included analysis of the subjects taught in the educational program in the specialty Secondary Education (History). Jurisprudence, analysis of external and internal factors that influence the process of formation of legal culture. The causes of low formation of legal culture of future teachers of history and jurisprudence are established: low requirements for the process of its formation, legal units within the disciplines of professional training offered to study, presented in the standards of pedagogical specialties autonomously from the legal courses, lack of discretion plan, insufficient legal competence of teachers, which, due to the peculiarities of the content of the discipline, it is necessary to teach the norms of Ukrainian law, professional training of future teachers of history and jurisprudence does not correspond to the level of legal culture, which should be demonstrated by a specialist after graduation from higher education institution. The criteria for selecting the content and volume of legal information needed for future history and law teachers are highlighted.

Citation: Коваль Д. С. (2020) Monitorynh Protsesu Formuvannia Pravovoi Kultury Maibutnikh Uchyteliv Istorii ta Pravoznavstva u Fakhovii Pidhotovtsi. World Science. 4(56), Vol.3. doi: 10.3143 5/rsglobal_ws/30042020/7032

Copyright: © 2020 Коваль Д. С. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.

Вступ. Мошторинг основних складових освггнього процесу входить в систему управлiння яюстю шдготовки майбутшх учителiв юторп i правознавства дозволяе ним управляти, визначати напрями його вдосконалення, шдвищуючи ефективтсть шдготовки в цшому.

Педагопчний мошторинг являе собою процес збору, збершання, обробки i поширення шформацп про дiяльнiсть осв^ньо! системи, що забезпечуе безперервне науково-обгрунтоване, дiагностично-прогностичне стеження за станом i розвитком осв^нього процесу з метою оптимального вибору осв^шх цшей, завдань i засобiв !х виршення. На це звертають увагу ряд авторiв В. Боричевський [2], В. Владимирова [3], В. Водшк [4], I. Галущак [5], О. Ганзенко [6], Т. Горохiвська [7], Л. Грищенко [8], Р. Клунко [9], Д. Прiма [11], О. Рем [14], А. Теслюк [15], П. Янченко [17]. Науковщ доводять, що мошторинг процесу формування правово! культури як планомiрне вщстеження його стану здшснюеться з урахуванням вимог безперервносп збору даних процешв, оптимальности об'ективносп, ватдносп, надшносп, систематичности дiагностичностi, шформативносп, науковостi застосовуваних критерив i висновкiв, наявностi зворотного зв'язку для внесення коректив у вщстежуваний процес.

Метою мошторингу виступае дiагностика сформованостi правово! культури майбутнiх учителiв ютори i правознавства та внесення коректив в процес !х фахово! пiдготовки, що

включае дiагностику, прогнозування та корекцiю професiйно-правового розвитку особистосп i процесу фахово! шдготовки.

Монiторинг детермiнуеться двома складовими: оргашзацшною i процесуальною. Органiзацiйний компонент мошторингу включае збiр, зберiгання, аналiз i iнтерпретацiю педагопчно! шформацп про дослщжуваний процес; процесуальний компонент визначае цш, змiст, методи i етапну оргашзащю педагогiчного монiторингу для виявлення конкретних результатiв.

Монiторинг дозволяе судити про стан об'екта в будь-який момент часу, виявляти характер змш за певний часовий перюд.

Суб'ектом мошторингу процесу формування правово! культури майбутшх учителiв юторп та правознавства у фаховш пiдготовцi виступають студенти спещальносп 014.03 Середня освiта (Iсторiя). Правознавство та викладач^ якi його забезпечують, а основними напрямами монiторингу е якють умов формування правово! культури, якють реалiзацil освiтнього стандарту з метою формування правово! культури, якють результат освiти.

З урахуванням сказаного в якосп об'ектiв монiторингу формування правово! культури майбутшх учителiв юторп i правознавства виступають: вiдстеження труднощiв у формуваннi правово! культури особистосп; створення реального механiзму формування правово! культури; отримання шформацп про сформованють правово! культури; iндивiдуалiзацiя дiяльностi з формування правово! культури; виявлення i фшсащя непередбачуваних, несподiваних вiдхилень у освпньому процесi.

П. Шахбанова пропонуе до монiторингу включати рiзнi форми його здшснення: стартову дiагностику для корекцп освiтнього процесу, експрес дiагностику з метою подальшого внесення коректив в освпню дiяльнiсть для побудови програм спостережень, проектування навчальних задач i ситуацiй, фiнiшну дiагностика, що визначае пiдготовленiсть студентiв до професшно! дiяльностi i ступеня розвитку специфiчних професiйних якостей [16, с.82].

Мошторинг процесу формування правово! культури майбутнього вчителя юторп i правознавства включае таю етапи:

- початково^агностичний, спрямований на: визначення мети i завдань монiторингу; структурування показниюв правово! культури майбутнього вчителя; тдбр адекватних вимогам методик дiагностики; проведення дiагностики рiвня правово! культури майбутнього вчителя; кшькюна та якюна обробка отриманих результапв i на !х основi вироблення педагогiчного дiагнозу;

- адаптацiйний етап, який передбачае формування стшко! установки на отримання професшних знань i умiнь; роботу кураторiв i викладачiв зi створення педагогiчних умов для устшно! адаптацi! студентiв до освпнього процесу; встановлення i корекцiю вихщних негативних тенденцiй професiйного становлення, що виникли в адаптацшний перiод у студенпв; визначення вихiдного iндивiдуального i групового рейтингу студентiв;

- стаб^зуючий етап передбачае стабiлiзацiю проявiв професшно! та правово! мотивацп у навчальнш дiяльностi i при проходженнi педагопчно! практики; попередню диференцiацiю професiйних штерешв студентiв; усунення можливих причин, що гальмують мошторинг формування правово! культури майбутнього вчителя; визначення шдивщуального i групового рейтингу студенпв;

- перспективно-розвивальний етап передбачае прогнозування подальших тенденцш розвитку обстежуваного об'екта; застосування методiв i засобiв, що дозволяють штенсифшувати педагогiчний процес; формування стiйко! системи професшних знань i умiнь; визначення iндивiдуального i групового рейтингу студенпв;

- експертний етап передбачае визначення стшкосп за професiйним спрямуванням штереав студентiв; динамiки iндивiдуального i групового рейтингу впродовж усього перiоду навчання.

Результати всiх видiв рейтингу i аналiз навчально! документацi!, а також змют роботи дозволили створити загальну картину освiтнього процесу i рiвень фахово! пiдготовки та правово! культури конкретного студента.

Отже, мошторинг е необидною умовою реалiзацi! процесу формування правово! культури майбутнього вчителя юторп i правознавства i являе собою лонптюдне дослiдження стану педагопчного об'екта, здiйснюване протягом певного перюду часу. Основним механiзмом визначення стану об'екта на етапах педагопчного мошторингу виступае дiагностика.

Ha 0CH0Bi BH^e3a3HaneHoro BH3HaneHo 3aBgaHHa MomTopumy: BHaBneHHa i ^iKca^a cTyneHa c^opMoBaHocri npaBOBHx 3HaHb, npo^eciÖHo-npaBoBHx yMiHb, oco6ucTicHo-npaBoBHx acneKTiB y BHHTeniB i cTygemiB — nepmoKypcHHKiB; BH3HaneHHa 3aco6iB negaroriHHoi giarHocTHKH.

Pe3y.nbTaTH gocrng^eHHH. Bhmo™ cycmnbcraa go piBHa ^axoBoi' mgroioBKH Mafi6yraboro BHHTena icTopii' i npaBO3HaBCTBa Bigo6pa^ae flep^aBHHH ocBnrnM craHgapT Ta OcBiraa nporpaMa, ^o MicTHTb KBani^iKa^HHy xapaKTepHCTHKy MaH6yTHboro BHHTena icTopii' i npaBo3HaBCTBa, 3oKpeMa go npaBoBHx 3HaHb i BMiHb.

OgHaK npaKTHKa noKa3ye, ^o MimManbHHH piBeHb BHMor He cnpuae ^opMyBaHHro noTpe6u negaroriB y BgocKoHaneHHi npaBoBoi KynbTypu. AHani3 3MicTy ocBiTHboi' nporpaMH go3Bonae CTBepg^yBaTH, ^o ^h MimMyM 3HH^ye MoTHBa^ro $axiB^ go no6ygoBH BnacHoi npo^eciÖHoi gianbHocri BignoBigHo go HHHHoro 3aKoHogaBCTBa.

npHHHHa 1. 3a3Hanem b CTaHgapTax 3 negaroriHHHx cne^anbHocreH BHMoru go Mafi6yTHix ynrneniB icTopii i npaBo3HaBCTBa opieHToBaHi, nepm 3a Bce, Ha ^opMyBaHHa 3gaTHocTi cTygemiB ycBigoMnroBaTH Heo6xigHicTb goTpHMaHHa npaB i CBo6og yHHiB, nepeg6aneHHx 3aKoHoM.

06Me^eHicTb TaKoi BHMoru o6yMoBnroe goMiHyrone cnpHHHaTTa CTygeHToM Te3H npo Te, ^o yneHb Mae npaBa i CBo6ogn. TaKa no3H^a 3HH^ye rocTpoTy po3yMiHHa Toro, ^o cy6'eKTHBHi npaBa 3aB^gn B3aeMonoB'a3aHi 3 ropugHHHHMH o6oB'a3KaMH, aKHMH HaginaeTbca 6ygb-aKHH ynacHHK npaBoBigHocHH, a HeBHKoHaHHa a6o HeHane^He BHKoHaHHa цнx o6oB'a3KiB TarHe 3a co6oro 3acTocyBaHHa ropugHHHoi BignoBiganbHocTi.

nepeBa^He BHBHeHHa b npaBoBHx gu^unnrnax 3MicTy npaB gHTHHH He go3Bonae CTygeHTy niTKo BHginHTH nepeniK BHgiB ii o6oB'a3KiB o6yMoBneHHx 3aKoHoM. BHBHeHHa cnoco6iB 3axHCTy npaB gHTHHH npH3BogHTb go Toro, ^o 3a6yBaeTbca CKnagHicTb cy6'eKTHoro CKnagy TaKoro ynacHHKa npaBoBigHocHH aK ynern. ^HTHHa aK ynacHHK ocBiTHix npaBoBigHocHH b pagi BHnagKiB peani3ye CBoi npaBa i o6oB'a3KH Hepe3 3aKoHHHx npegcTaBHHKiB, a цe nopog^ye Heo6xigHicTb 3HaHHa negaroroM npaB, cBo6og, o6oB'a3KiB i BHgiB BignoBiganbHocTi He TinbKH gHTHHH (yHHa), a h ii 6aTbKiB (3aKoHHHx npegcTaBHHKiB). AHani3 cTaHgapTiB Ta ocBiTHboi nporpaMH noKa3ye, ^o BHBneHHa npaB, o6oB'a3KiB, BignoBiganbHocTi i cBo6og TaKoro ynacHHKa ocBiTHboro пpoцecy, aK 6aTbKH, b cTaHgapTi He nepeg6aneHo.

3HaHHa npaBoBoro cTaTycy yHHiB i ix 3aKoHHHx npaB HeMo^nHBo npogeMoHcTpyBaTH Ha ocHoBi Tiei MiHiManbHoi KinbKocTi HopMaTHBHHx npaBoBHx aKTiB, yaBneHHa npo aKi noBHHeH geMoHcTpyBaTH BHnycKHHK-negaror nicna 3aKiHHeHHa 3aKnagy ocBiTH. OcBiTHa nporpaMa nepeg6anae o6oB'a3KoBe 3HaHHa BHnycKHHKaMH MimMyM ogHoro 3aKoHy YKpai'HH (3aKoH YKpai'HH «npo ocBiTy») i ogHoro MrnHapogHoro npaBoBoro aKTa (Кoнвeнцia npo npaBa gHTHHH).

UinKoM 3po3yMino, ^o ^opcTKe o6Me^eHHa KinbKocTi HopMaTHBHHx npaBoBHx aKTiB, aKi noBHHeH 3HaTH MaH6yTHiH ynrnenb icTopii i npaBo3HaBcTBa He cnpHae po3mupeHHro Horo npaBoBoro Kpyro3opy. MimMyM npaBoBHx 3HaHb npaKTHHHo He Bigo6pa^ae cHcTeMHoro po3yMiHHa npaBa i He $opMye y cTygeHTiB цinicнoгo cnpHHHaTTa ocBiTHboro 3aKoHogaBcTBa aK HacTHHH 3aKoHogaBcTBa KpaiHH.

OT^e, nepma npHHHHa HH3bKoi c^opMoBaHocri npaBoBoi KynbTypH MaH6yTHix yHHTeniB icTopii i npaBo3HaBcTBa - ^ 3aHH^em BHMorH go пpoцecy ii ^opMyBaHHa.

npHHHHa 2. AHani3 npaBoBHx KoMneTeHraocreH 3a cne^anbmc™ CepegHa ocBiTa (IcTopia). npaBo3HaBcTBo noKa3ye, ^o cTygeHTH ocBororoTb ix He TinbKH b paMKax npaBoBHx gнcцнпniн, a h b paMKax gнcцнпniн, aKi He Hane^aTb go npaBoBHx.

Ko^Ha HaBHanbHa gнcцнпniнa 3giMcHroe cBiH BHecoK y ^opMyBaHHa cHcTeMH npaBoBHx 3HaHb, ane mh po3rnagaeMo nHme ocHoBHi 3 цнx gнcцнпniн.

BHBHeHHa geaKoi 3aranbHoi HacTHHH npaBoBoi iH^opMa^i' HacTKoBo po3nogineHo m™ ncuxonoro-negaroriHHHMH, icTopHHHHMH Ta npaBoBHMH gнcцнпniнaмн. ^H^unniHH, ^o BxogaTb b цi цнкnн, garoTb npaBoBi 3HaHHa Ta BMiHHa, ^opMyroTb npo^eciÖHo-npaBoBi aKocTi oco6ucTocTi, cKnagoBi roToBHocTi MaM6yraboro negarora go npaBoBoro BHxoBaHHa yHHiB i npaBoBoi caMoocBiTH. npaBoBi gugaKTHHHi ogHHH^ 3ocepeg^em b HaBHanbHHx Kypcax 3a Bu6opoM. HaBHanbHHH nnaH MicTHTb npaBoBi gugaKTHHHi ogнннцi, KpiM npaBoBHx KypciB b TaKHx HaBHanbHHx gнcцнпniнax aK: $inoco$ia, ^i3HHHe BHxoBaHHa, icTopia gep^aBH i npaBa YKpai'HH, negaroriKa, BiKoBa ^i3ionoria, mKinbHa ririeHa, oxopoHa npa^ Ta 6e3neKa ^HTTegianbHocTi, Teopia i MeTogHKa HaBHaHHa icTopii, icTopHHHa reorpa^ia YKpai'HH (тa6nнцa 1).

Ta6.iHua 1. npaßOßi gugaicruHHi ogHHHui b HaßLia.TbHH\ gucuHmiHax

flu^Hnnma npaBOBi gugaKTHnm oguHH^

Oinoco^ia Mopa.b, cnpaBeg.HBicTb, npaBO (3 gugaKT. ogHHH^)

Oi3HHHe BHxoBaHHH 3aK0H0gaBCTB0 YKpaiHH npo $i3HHHy KynbTypy i cnopT (1 gugaKT. ogHHH^)

Icropia gep^aBH i npaBa YKpaiHH flep^aBa i npaBO. Ix po.b b ^urri cycmnbcTBa. HopMa npaBa i HopMaTHBHO-npaBOBi aKTH. OcHOBHi npaBOBi chctcmh cynacHocri. MrnHapogHe npaBO aK oco6.HBa cucTeMa npaBa. fl^epena yKpaiHcbKoro npaBa. 3aKOH i nig3aKOHHi aKTH. CucTeMa yKpaiHcbKoro npaBa. Tany3i npaBa. npaBonopymeHHa i ropuguHHa BignoBiganbHicTb. 3HaneHHa 3aKoHHocTi i npaBonopagKy b cynacHoMy cycninbcTBi. npaBoBa gep^aBa. Кoнcтнтyцia YKpaiHH - ochobhhm 3aKoH gep^aBH. CHcTeMa opraHiB gep^aBHoi Bnagu b YKpaiHi. noHaTTa цнвiпbннx npaBoBigHocHH. Oi3HHHi Ta ropuguHm oco6h. npaBo BnacHocri. 3o6oB'a3aHHa b цнвiпbнoмy npaBi i BignoBiganbHicTb 3a ix nopymeHHa. npaBo co^anbHoro 3a6e3neneHHa. fflnro6Ho-ciMeMm BigHocHHH. B3aeMHi npaBa i o6oB'a3KH nogpy^^a, 6aTbKiB i giTeM. BignoBiganbHicTb 3 nHTaHb ciMeÖHoro npaBa. TpygoBHH goroBip (KoHTpaKT). TpygoBa gH^Hnnrna Ta BignoBiganbHicTb 3a i'i' nopymeHHa. AgMiHicTpaTHBHi npaBonopymeHHa i agMimcTpaTHBHa BignoBiganbHicTb. noHaTTa 3nonHHy. KpHMiHanbHa BignoBiganbHicTb 3a BHHHeHHa 3nonHHiB. EKonorinHe npaBo. Oco6nHBocri npaBoBoro perynroBaHHa MaM6yTHboi' npo^eciÖHoi gianbHocri. npaBoBi ochobh 3axHcTy gep^aBHoi' тaeмннцi. 3aKoHogaBni Ta HopMaTHBHo-npaBoBi aKTH y c^epi 3axHcTy iH$opMauji' Ta gep^aBHoi' тaeмннцi (31 gHgaKT. ogнннцa)

negaroriKa YnpaB.iHHa ocBiTHiMH cHcTeMaMH. OcHoBHi BHgH ocBiTHix 3aK.agiB. nigBH^eHHa KBam^iKa^i' Ta aтecтaцia пpaцiвннкiв mKonu. HopMaTHBHo-npaBoBe 3a6e3neneHHa ocBiTH. 3aKoHogaBcTBo b ra.y3i ocBiTH. npaBa gHTHHH i ^opMH i'i' npaBoBoro 3axHcTy b 3aKoHogaBcTBi YKpaiHH. Oco6.HBocTi npaBoBoro 3a6e3neneHHa negarorinHoi' gianbHocri. HopMaTHBHo-npaBoBi Ta opram3a^HHi ochobh gia.bHocTi ocBiTHix 3aK.agiB. npaBoBe perynroBaHHa BigHocHH b cHcTeMi ocBiTH i npaBoBuM cTaTyc ynacHHKiB ocBiTHboro пpoцecy. OcHoBHi npaBoBi aKTH Mi^HapogHoro ocBiTHboro 3aKoHogaBcTBa. CniBBigHomeHHa yKpaiHcbKoro i 3apy6i^Hux 3aKoHogaBcTB b rany3i ocBiTH. HopMaTHBHo-npaBoBe 3a6e3neneHHa Mogepm3a^i' negarorinHoi' ocBiTH b YKpaiHi (12 gugaKT. ogнннцb)

BiKOBa $i3ionoria, mKi.bHa ririeHa ririeHa ocBiTHboro пpoцecy b mKoni. ririeHinm ochobh pe^HMy gHa ynmB. ririeHa TpygoBoro HaBnaHHa i npogyKTHBHoi пpaцi ynmB. nriemnm BHMoru go nnaHyBaHHa mKinbHoi' 6ygiB.i, 3eMenbHoi' ginaHKH (4 gugaKT. ogнннцi)

OxopoHa пpaцi Ta 6e3neKa ^HTTegia.bHOCTi Opram3a^a aHTHTepopucTHHHHx 3axogiB b ocBiTHboMy 3aK.agi. 3axucm cnopygu цнвiпbнol o6opoHH. Opram3a^a 3axucTy Hace.eHHa b mhphhm i BoeHHHH nac. Opгaнiзaцia цнвiпbнol o6opoHH b ocBiTHix 3aK.agax (4 gugaKT. ogнннцi)

Teopia i MeTogHKa HaBnaHHa icTopii TeopeTHHHi ochobh gep^aBH i npaBa. ETanu po3BHTKy rpoMagaHcbKoro cycninbcTBa. npaBoBi naM'aTKH. Po3bhtok npaBa b Moro pi3HoMaHiTTi. OcHoBHi igei' i пpннцнпн, 3a$iKcoBaHHx b cepegHHi XX croniTTa b 3aranbmM geKnapa^i' npaB nrogHHH. flianbHicTb gep^aBHHx opraHiB Ta 3aK.agiB b nomTHHHoMy, rocnogapcbKoMy, KynbTypHoMy ^Hrri cycmnbcTBa, b MrnHapogHHx BigHocuHax (6 gugaKT. ogнннцb)

IcTopHHHa reorpa^ia YKpaiHH npupogHi, co^anbm i eKoHoMinm acneKTH npaB nrogHHH. 3aKoH npupogu. 36epe^eHHa HaBKonumHboro cepegoBH^a, aK b мicцeвoмy, TaK i rao6a.bHoMy MacmTa6i. B3aeMo3B'a3oK npaB nrogHHH, npupogu i cycmnbcTBa b ^noMy (4 gugaKT. ogнннцi)

noHag 30 noHaib, TepMiHiB, npaBoBHx KaieropiH nponoHyeTbca go BHBHeHHa b HaBHanbHHx gu^unnrnax, ^o He BigHocaTbca go npaBoBHx. Bohh ^ogHHM hhhom He noB'a3aHi Mm co6oro i He cnuparoibca Ha 3HaHHa cTygeHTaMH ochob yKpaiHcbKoro npaBa.

OT^e, npHHHHa gpyra nonarae b ToMy, ^o nponoHoBaHi go BHBHeHHa npaBoBi gugaKTHHHi ogнннцi b paMKax gu^unnrn ^axoBoi nigroToBKH, npegciaBnem b cTaHgapTax 3 negaroriHHHx cne^anbHocTeö aBToHoMHo Big npaBoBHx KypciB Ta noacHroeibca BigcyTHiciro oKpeMoi gнcцнпniнн «npaBo3HaBcTBo» y HaBHanbHoMy nnaHi.

npHHHHa 3. 3HaHHa HacTHHa npaBoBHx 3HaHb ^opMyroTbca b Me^ax npaBoBHx gнcцнпniн,

aKi e BapiaTHBHHMH.

Eygb-aKa HaBHanbHa gнcцнпniнa aBnae co6oro cucieMy 3HaHb, yMiHb, HaBHHoK, Bigi6paHHx 3 neBHoi rany3i HayKH, BHpo6HHHoi gianbHocri gna BHBHeHHa b ocBiTHboMy 3aKnagi. ToMy 3aBgaHHaMH gнcцнпniнн noBHHHo 6yno 6 6yTH He po3KpHTTa poni i ^opMynroBaHHa 3aBgaHb ocBiTH b cyHacHoMy cycninbcTBi, a ^opMyBaHHa 3HaHb cTygeHTiB npo oco6nHBocii HopMaTHBHoro npaBoBoro 3a6e3neHeHHa rany3i, po3BHToK y hhx yMiHb b nopiBHaHHi yKpaiHcbKoro i MrnHapogHoro 3aKoHogaBcTBa b rany3i ocBiTH, BgocKoHaneHHa HaBHHoK cнcтeмaтнзaцii, y3aranbHeHHa, po3po6KH HopMaTHBHHx goKyMeHTiB (po6oTH 3 goKyMeHTaMu).

no6i^He 3HaHoMcTBo 3 cucieMoro yKpaiHcbKoro npaBa, rany3aMH npaBa npu3BogHTb go nacHBHoro cnpHHHaTTa 3aKoHogaBcTBa KpaiHH, He cnpuae ^opMyBaHHro noipe6u caMoocBiTH b rany3i npaBa.

HegoniK ^axoBoi' nigroToBKH 3 nHiaHb npaBoBoro cTaTycy negaroriHHoro npa^BHHKa, yHHa, ocBiTHboro 3aKnagy, ocBiTHboro 3aKoHogaBciBa 3anoBHroeTbca 3a gonoMororo gнcцнпniн ^ei' nigroToBKH, 3oKpeMa negaroriHHHx Ta MeiogHHHHx. Thm caMHM nepeg6aHaeTbca, ^o BHKnagaTH ix noBHHHi He ropHcra-npaBo3HaB^, a BHKnagaHi negaroriHHHx gнcцнпniн, aKi He MaroTb cne^anbHoi' npaBoBoi nigroToBKH.

Ochobhhh 3MicT ^axoBoi' nigroToBKH peani3yeibca b gнcцнпniнax «Teopia gep^aBH i npaBa», «KoHcTHTy^HHe npaBo YKpaiHH», «CiMeHHe npaBo YKpai'HH», «AgMiHicipaTHBHe npaBo YKpai'HH», «KpHMiHanbHe npaBo YKpaiHH», «MeiogHKa HaBHaHHa npaBo3HaBcTBa», «Цнвinbнe i rocnogapcbKe npaBo YKpaiHH», «ArpapHe Ta eKonoriHHe npaBo YKpaiHH», «TpygoBe npaBo YKpaiHH», «MyH^unanbHe npaBo YKpaiHH», «3eMenbHe npaBo YKpaiHH», «^rn-noBe npaBo YKpaiHH», «OrnaHcoBe npaBo YKpaiHH», «npaBo co^anbHoro 3a6e3neHeHHa» Ta iH. Y цнx gнcцнпniнax nepeg6aHeHo xapaKTepucTHKy npaBoBigHocHH, perynboBaHHx HopMaMH pi3Hoi rany3eBoi npuHane^Hocii, 3oKpeMa h thx, ^o BHHHKaroTb «BcepegHHi» ocBiTHboro пpoцecy, noB'a3aHi 3 Horo opram3a^ero i 3giHcHeHHaM; iHmi BHgu npaBoBigHocHH y c^epi ocBiTH, noB'a3am 3 Heo6xigHiciro MaiepianbHoro, KagpoBoro, ^maHcoBoro Ta iHmoro 3a6e3neHeHHa gianbHocii y gocarHeHHi ocBiTHix ^neö i 3aBgaHb. ^ BigHocHHH perynroroibca HopMaMH BignoBigHHx rany3eH npaBa: TpygoBoro (npuHoM Ha po6oiy negaroriHHHx npa^BHHKiB Ta yKnagaHHa BignoBigHHx TpygoBHx goroBopiB (KoHipaKTiB), BciaHoBneHHa pe^HMy po6oHoro gHa i BignoHHHKy to^o); цнвinbнoгo (BciaHoBneHHa opram3a^HHo-npaBoBHx $opM ocBiTHix 3aKnagiB, yKnagaHHa rocnogapcbKHx goroBopiB, HagaHHa nnaiHHx ocBiTHix nocnyr, 3axucT oco6hcthx HeMaHHoBHx npaB to^o); agMiHicipaTHBHoro (ynpaBniHHa i KoHiponb, aтecтaцia negaroriHHHx пpaцiвннкiв, n^eroyBaHHa Ta aKpegma^a gianbHocii ocBiTHix 3aKnagiB to^o); ^maHcoBoro (^rnaHcoBe 3a6e3neHeHHa gianbHocii ocBiTHix 3aKnagiB Ta iH.); co^anbHoro 3a6e3neHeHHa (BciaHoBneHHa ninbr, gonoMoru cy6'eKTaM ocBiTHix BigHocHH to^o).

Цi gaHi noKa3yroTb, ^o piBeHb cKnagHocii npaBoBHx gugaKTHHHHx ogнннцb nponoHoBaHHx go BHBHeHHa b paMKax 3a3HaHeHHx gнcцнпniн gocHTb bhcokhh. Po3KpHTia HaBiTb ogHiei gugaKTHHHoi npaBoBoi ogHHH^ BHMarae 3HaHHa Bcboro yKpaiHcbKoro 3aKoHogaBciBa, BonogiHHa Mmgu^unnrnapHoro nigroioBKoro, HaaBHocii npaKTHHHoro gocBigy po6oTH b rany3i.

BHBHeHHa npaBoBHx gнcцнпniн Hge napanenbHo 3 BHBHeHHaM negaroriHHHx i iciopHHHHx gнcцнпniн, Big6yBaeTbca noeianHe i napanenbHe oBonogiHHa npaBoBHMH, negaroriHHHMH i iciopHHHHMH 3HaHHaMH, ^opMyroTbca oco6ucricHo-npaBoBi aKocii negarora i BMiHHa npaBoBoro xapaKTepy. Big6yBaeTbca ycBigoMneHHa poni Ta мicцa negaroriHHoi gianbHocii b ocBiTHboMy пpoцeci. Ha ocHoBi opraHiHHoro B6ygoByBaHHa npaBoBHx 3HaHb b cucieMy negaroriHHHx i iciopHHHHx 3HaHb Big6yBaeTbca ix B3aeMHe HacHHeHHa i 36araHeHHa, ciBoproeibca ^yHgaMeHT gna yTBopeHHa cucieMH, ^o go3Bonae iHTerpyBaTH 3aranbHonegaroriHHi, npaBoBi, iciopHHHi 3HaHHa Ta BMiHHa 3 noganbmoro peani3a^ero ix Ha npaKTH^.

OgHaK 3rigHo aHani3oBaHHx ocBiTHix cTaHgapTiB 3i cne^anbHocri CepegHa ocBiTa (IcTopia). npaBo3HaBcTBo cKnagm, 3 noraagy npaBoBoro 3a6e3neneHHa, gugaKTHnm ogнннцi TaKi aK: cniBBigHomeHHa 3apy6i^Horo i yKpaiHcbKoro 3aKoHogaBcTBa b rany3i ocBiTH, nomTHKa gep^aBH ^ogo 3a6e3neneHHa npaB rpoMagaH Ha ocBiTy, 3axucT guTHHcTBa, nigTpuMKH iHBanigiB, npaBoBe perynroBaHHa ciMeMHHx BigHocuH, KoMnneKcHHM nigxig go BH3HaneHHa oxopoHHo-ririemHHHx 3axogiB b ocBiTHix 3aKnagax, nepeg6aneHo go BHKnagaHHa BHKnaganaMH, aKi He MaroTb cne^anbHoi' npaBoBoi' nigroToBKH. iMoBipHicTb Toro, ^o npu noacHeHHi ceHcy ropuguHHux kohctpyk^m a^emu 6ygyTb 3Mi^em b 6iK KopnoparaBHoi' (negaroriHHoi) eTHKH, gocuTb BucoKa. Ue BignoBigHo He go3Bo.ae c^opMyBara y cTygemiB KBani^iKoBaHy criMKy cucTeMy npaBoBHx 3HaHb.

OT^e, TpeTa npuHHHa HH3bKoi' c^opMoBaHocri npaBoBoi' Ky.bTypu MaM6yTHix yHHTeniB icTopii' i npaBo3HaBcTBa nonarae b HegocTaraiM npaBoBiM KoMneTeHTHocTi BHKnaganiB, aKHM b cuny oco6.HBocTeM 3MicTy HaBHanbHoi' gu^unrnHH Heo6xigHo BHKnagara HopMH yKpaiHcbKoro 3aKoHogaBcTBa.

npuHHHa 4. Oco6.HBoro 3HaneHHa Ha6yBae b gaHHM nac cne^anbHa npaBoBa nigroToBKa BHHTeniB icTopii' i npaBo3HaBcTBa. Цe npoguKTOBaHo He t№kh 3MiHaMH 3MicTy cTaHgapTy 3ara.bHoi cepegHboi' ocBiTH, b aKoMy npegMeT «npaBo3HaBcTBo» BKnroneHHM go 6a3oBoro KoMnoHeHTy ocBiTH, a M 36inbmeHoro noTpe6oro b ^axiB^x, ^o noegHyroTb ^yHK^i' negaroriHHoro пpaцiвннкa i ropucTa.

AHa.i3 cTaHgapTy 3a $axoM cneujanbmcTro CepegHa ocBiTa (IcTopia). npaBo3HaBcTBo noKa3ye, ^o 6a3oBa ^axoBa nigroToBKa ageKBaraa KnacuHHiM nigroTOB^ ^axiB^B 3a KBani^iKa^ero «ropucT». ncuxonoro-negaroriHHHM 6.ok цнкпy npo^eciMHoi' nigroToBKH BKnronae Tpagu^Mm gna negarorinHoi' ocBiTH gu^HnmHH: «negaroriKa», «ncuxonoria», a 6.ok ^yHgaMeHTanbHoi' nigroToBKH цнкпy 3aranbHoi nigroToBKH gonoBHeHuM gu^HnnrnaMH, ^o BH3HanaroTb co^anbHy 3HanHMicTb 3a3HaneHoi' KBani$iKa^i' («BiKoBa $i3ionoria, mKinbHa ririeHa», «Oi3HHHe BHxoBaHHa», «IcTopia yKpai'HcbKoi' KynbTypu», «IcTopia gep^aBH i npaBa YKpaiHH»).

Tpagu^MHe po3yMiHHa rany3i npaBa, TpygHo^i y BH3HaneHHi npegMeTa npaBoBoro perynroBaHHa, ^opMyBaHHi noHaTiMHoro anapaTy rany3i ocBiTH npu3BogaTb go Toro, ^o b npo^eciMHoMy ropugHHHoMy cepegoBH^i nuTaHHa npo icHyBaHHa ocBiTHboro npaBa, aK rany3i npaBa noKH gucKyciMHe. npoTe, gHHaMiHHe oHoBneHHa, po3bhtok yKpaiHcbKoro ocBiTHboro 3aKoHogaBcTBa npuMymye 6araTbox gocnigHHKiB BH3HaBaTH, ^o b yKpaiHcbKiM npaBoBiM cucreMi ^opMyeTbca caMocTiMHe «npaBoBe none». AHarorinHo B^e BH3HaHHMH rany3aMH npaBa e ^uraoBe npaBo YKpaiHH, ArpapHe Ta eKonorinHe npaBo YKpaiHH. Цнм noacHroeTbca BigcyTHicTb y HaBnanbHoMy nnam gH^HnniHH «npaBo3HaBcTBo». npoTe i'i' MaTepian 3HaxogHMo y gHcuunnim «MeTogHKa HaBnaHHa npaBo3HaBcTBy», ^o go3Bonae npogoB^HTH po3bhtok yMiHb i HaBHnoK 3 npaBoBoi' ocBiTH. Ua gu^unnrna nponoHyeTbca go BHBHeHHa cTygeHTaM cTapmux KypciB, ^o go3Bonae Ha npuKnagi KoHKpeTHoi' rany3i вigпpaцroвaтн npaBoBi BMiHHa i HaBHHKH. Ochobhhm a^eHT 3po6neHHM Ha вigпpaцroвaннi 3aranbHHx KaTeropiM: npegMeT i o6'eKT, MeTog npaBoBoro perynroBaHHa, npaBoBigHocuHH, npaBocy6'eKTHicTb, npaBoBuM cTaTyc cy6'eKTa npaBoBigHocuH, ropuguHHa BignoBiganbHicTb, ropuguHHa oco6a, 3aKoHogaBcTBo, ocBiTHe npaBo aK ^yHgaMem-anbHa craagoBa ocBiTH, 3aKoHogaBHoi' Ta HopMaTHBHoi 6a3H ^yH^ioHyBaHHa cucreMH ocBiTH YKpaiHH, opгaнiзaцiMннx ochob i cTpyKTypu ynpaBniHHa ocBiToro, MexaHi3MiB i npo^gyp ynpaBniHHa aKicTro ocBiTH, a TaKo^ ^opMyBaHHa y MaM6yTHix negaroriB 3HaHb i yMiHb gna po6oTH b ocBiTHboMy npaBoBoMy npocTopi, MopanbHo-npaBoBe BHxoBaHHa ynHiB; po3bhtok npaBoBoro crarycy ynHa i negarora; HagaHHa gonoMoru b npaBoBoMy perynroBaHHi B3aeMogiM ocBiTHboro 3aKnagy, ciM'i' ynHa, opraHiB ynpaBniHHa ocBiToro, rpoMagcbKocTi.

Y tom ^e nac negarorinHa npaKTHKa noKa3ye, ^o HaM6inbmi TpygHo^i BHKnuKaroTb cпeцianbнi nHTaHHa: npaBoBa 6e3neKa ocBiTHboro 3aKnagy, gu^HnnmapHe po3cnigyBaHHa, пiцeнзyвaннa, aтecтaцia, rapanrii b c^epi ocBiTH, пpoцecya.bнi B3aeMHHH, ginoBogcrao ropuguHHoi' oco6u, BupimeHHa KoH^niKTHHx nHTaHb, HopMaTHBHe nnaHyBaHHa pu3HKiB b ocBm, cпeцн^iкa coцia.bнol nigTpuMKH cy6'eKTiB. CaMe b цboмy Kypci Heo6xigHo nepeg6anHTH npaBoBuM aHani3 npaBoBHxoBHoi' gianbHocTi negarora b mKoni. 3oKpeMa MoBa Mge npo Te, ^o iHogi, He 3HaronH 3aKoHogaBcTBa, BHHTenb, bukohy^hh o6oB'a3KH KnacHoro KepiBHHKa, po3MoBnaronu 3 6aTbKaMH yHHiB 3 He6narononynHHx ciMeM, He Mo^e rpaMoTHo BHKnacTH ix o6oB'a3KH Ta BignoBiganbHicTb 3a Hane^He BHxoBaHHa cboix giTeM.

nopiBHanbHHM aHani3 cTaHgapTiB 3 negaroriHHHx (HeropugunHux) i ropuguHHux cпeцianbнocтeM go3Bonae 3po6uTH bhchobok npo Te, ^o BHHTenb icTopii' i npaBo3HaBcTBa aK ropucT y c^epi ocBiTH He 3Mo^e HagaTH npaBoBy gonoMory cboim KoneraM, ocKinbKH He Bonogie 3HaHHaMH ^ogo TaKHx

gugaKTHHHHx ogHHH^ aK: gep^aBHi ciaHgapTH ^ogo goKyMemyBaHHa, ririemHm ochobh xapHyBaHHa, camiapm HopMH Ha yMoBH пpaцi, 3aranbHi BHMoru 6e3neKH пpaцi Ta BHpo6HHHoi camiapii Ta iH.

Oi^e, npHHHHa HeTBepia nonarae b ToMy, ^o npaBoBa nigroioBKa MaH6yTHix yHHTeniB iciopii i npaBo3HaBcTBa He BignoBigae ToMy piBHro npaBoBoi KynbTypu, aKHH noBHHeH geMoHcipyBaTH ^axiBe^ nicna 3aKiHHeHHa 3aKnagy BH^oi' ocBiTH.

AHani3 gнcцнпniн, ^o BHKnagaroTbca b paMKax ocBiTHboi nporpaMH 3a cne^anbrnciro CepegHa ocBiia (Iciopia). npaBo3HaBciBo noKa3aB, ^o b HaBHanbHoMy nnam e gociaTHa KinbKicTb gнcцнпniн, aKi opiemoBam Ha ^opMyBaHHa npaBoBoi Kynbiypu. OgHaK npu aHani3i 3oBHimHix i BHyipimHix ^aKTopiB, ^o BnnHBaroTb Ha npo^c ^opMyBaHHa npaBoBoi KynbTypu BciaHoBneHo, ^o Tpag^iÖHa nigroioBKa MaH6yTHix yHHieniB iciopii i npaBo3HaBciBa He Bonogie Heo6xigHoro npogyKTHBHiciro - Monogi BHHieni MaroTb pag npo6neM 3 BHKopHcTaHHaM npaBoBoro Maiepiany b npo^eciMmH gianbHocii, He BonogiroTb HaBHHKaMH caMopo3BHTKy i b цinoмy MaroTb HH3bKy npaBoBy KynbTypy.

npoBegeHHH aHani3 noKa3aB, ^o ^axoBa nigroioBKa MaH6yTHix yHHTeniB iciopii i npaBo3HaBciBa BigipBaHa Big npaKTHKH negaroriHHoi gianbHocii, HocuTb b ocHoBHoMy aKageMiHHHH, a He npHKnagHHH xapaKTep. ^h bhchobok BH3HaHHB Heo6xigHicTb nocuneHHa ^axoBoi' nigroToBKH MaH6yTHix yHHTeniB iciopii i npaBo3HaBcTBa y HanpaMi ^opMyBaHHa y hhx npaBoBoi KynbTypu 3a paxyHoK iнтeгpaцii Teopii i npaKTHKH negaroriHHoi gianbHocii.

Ha cborogmmmö gern noipe6ye nepernagy aK o6oB'a3KoBHH MimMyM 3Miciy ocHoBHoi ocBiTHboi nporpaMH ^axoBoi' mgroroBKH MaH6yimx negaroriB, iaK i BHMoru go npaBoBoi ocBiHeHocii (mgroTOBneHocri) Mafi6yTHioro negarora, b aKi Heo6xigHo gogaTH TaKo^ TaKi BHMoru aK: noBHHeH MaiH c^opMoBaHy cucieMy ^HHicHo-npaBoBoi' opiema^i', bhcokhh piBern npaBocBigoMocii i npaBoBoi Kynbiypu; BMiHHa 3giHcHroBaTH npaBoBe BHxoBaHHa yHHiB i ycBigoMnroBaiH Heo6xigmcTb caMociiHHoro nigBH^eHHa piBHa cBoei npaBoBoi ocBiTH.

Cnig 3a3HaHHTH, ^o gna ciygeHTiB negaroriHHHx 3BO mo^hhbhm e BHKopHcTaHHa nporpaM i HaBHanbHHx noci6HHKiB, cKnageHHx gna ciygeHTiB ropuguHHHx 3aKnagiB BH^oi' ocBiTH (A. EepnaH [1], n. Pa6iHoBHH [13], C. TuMHeHKa [11]). OgHaK npaBoBa iH^opMa^a i ii o6car gna MaH6yTHix yHHTeniB iciopii i npaBo3HaBcTBa noBHHHi Bigo6pa^aTH cпeцн$iкy i oco6nHBocii caMe negaroriHHoro 3aKnagy ocBiTH.

Buginem Kpuiepii 3 Big6opy npaBoBoro 3Miciy, пpннцнпн Horo po3po6KH i oco6hcthh gocBig aBTopa y BHKnagaHHi iciopuHHux i npaBoBHx gнcцнпniн go3Bonunu BuginuTH toh o6car npaBoBoi iH^opMa^i, aKHH Heo6xigHHH gna MaH6yTHix BHHTeniB iciopii i npaBo3HaBcTBa.

rpyHTyroHucb Ha po6oiax M. MoiexiHoi [10, c.73], aKa nponoHye 3giHcHroBaTH iHTerpa^ro 3Miciy npaBoBoi i npo^eciHHo-negaroriHHoi' ocBiTH, BuginaeMo TaKi Kpuiepii Big6opy 3Miciy $axoBoi' nigroioBKH ciygeHTiB y HanpaMi ^opMyBaHHa y hhx npaBoBoi KynbTypu.

KpuTepiH oco6ucioro ciaiycy, rpoMagaHHHa YKpaiHH, npo^eciÖHoi MaH6yTHboi gianbHocii, co^anbHo-npaBoBoro ciaiycy ciygeHia, Horo npaBoBa gianbHicTb i npaBoBe BuxoBaHHa. nigroioBKa ciygeHTa go npo^eciÖHoi gianbHocii noBHHHa BpaxoByBaTH, Ti ^HTieBi пpoцecн, ^o peanbHo Big6yBaroTbca b cycninbcTBi, oco6nHBo b 3aKoHogaBcTBi, 3aHinaroTb c^epy BH^oi' negaroriHHoi ocBiTH, 3agoBonbHaroTb npaBoBi iHiepecu oco6HCTocri.

KpHiepiH BKnroHeHHa b gocnig^yBaHHH Maiepian MaKcuMyMy npaBoBHx HopM npo^inaKTHHHoro xapaKiepy. Big BnnuBy HeraTHBHux aBH^ He 3acipaxoBaHe ^ogHe cycninbcTBo, Hi oco6HciicTb. HroguHa ^HBe b cycninbcTBi i, oT^e, He Mo^e He BigHyBaTH BnnuBy HeraiHBHHx ^aKiopiB ^HTia. Y 3B'a3Ky 3 цнм b Maiepiani, ^o e Ba^nuBHM gna npaBoBoi nigroioBKH ciygeHTiB, Heo6xigHa HaaBHicTb HopM npaBa, aKi ^opMyroTb «iMyHiieT» go npaBonopymeHb b 6ygb-aKoMy ix npoaBi.

KpuTepiH ciHMynroBaHHa oco6HCTocri go aKTHBHoi npaBooxopoHHoi no3H^i'. BiH cnpuae nigBH^eHHro 3axucHHx cun oco6HcTocii, onipHocii ii npaBonopymeHHaM. OopMyeibca 3pina rpoMagaHcbKa пoзнцia.

ToMy Heo6xigHo ciHMynroBaTH co^anbHo-npaBoBy gianbHicTb MaH6yTHix negaroriB. ^ gianbHicTb 3aKpinnroe oipuMam TeopeTHHHi 3HaHHa, npu^ennroe npo^eciÖHo-npaBoBi BMiHHa [10, c.74].

BenHHe3Hy ponb y ^opMyBaHHi y ciygeHTiB cucieMH npaBoBHx 3HaHb BigirparoTb Mi^npegMeTHi 3B'a3KH npaBoBHx gH^HnniHH 3 ncuxonoro-negaroriHHHMH i iciopuHHHMH gu^HnnrnaMH. Ba^nHBy ponb b пpoцeci npaBoBoro HaBHaHHa ciygeHTiB noKnuKaHa 3irpaTH cucieMa Mi^npegMeTHux 3B'a3KiB KypciB Teopii gep^aBH i npaBa, agMiHicipaTHBHoro, цнвinbнoro, TpygoBoro, eKonoriHHoro, KpuMiHanbHoro Ta ciMeHHoro npaBa, aKi 3a6e3neHyroTb cnagKoeMHHH 3B'a3oK 3 nepmoro no HeTBepTHH Kypc.

Анатз змюту дисциплш фахово! пiдготовки майбутнiх учителiв юторп i правознавства вказуе на необхщнють введення системи спецсемiнарiв, яю супроводжували б навчання студента протягом всього перiоду пiдготовки у ЗВО i виконували б базову функщю при розкриттi спецiальних правових питань в дисциплшах предметно! пiдготовки.

Для формування цiлiсного сприйняття системи осв^и Укра!ни, для розвитку правового кругозору, розумшня складностi правово! взаемодi! окремих iнститутiв системи освiти, пропонуеться ввести спецсемшари «Правова культура майбутнього вчителя юторп i правознавства», «Основи правовиховно! роботи в школi», Створення, оновлення та захист iнформацii вiдповiдно до змш в законодавствi», рефлексивний спецсемшар.

Поглиблюе i закрiплюе правовi знання студентiв правова та педагогiчна практики. 1х основна мета - тдготовка майбутнiх вчителiв iсторi! та правознавства як оргаmзаторiв правоохоронно! роботи з учнями та представниюв з прав учшв при вирiшеннi конфлiктних ситуацш.

За перiод правово! практики майбутш вчителi iсторi! та правознавства повинш навчитися: планувати правове виховання школярiв; складати документацiю з правових питань; шдготувати доповiдi, повiдомлення, реферати, бесщи та лекцi! для правово! пропаганди перед учнями та !х батьками, в трудових колективах; органiзацi! та проведення правових вечорiв, рольових Нор, бесщ за круглим столом, олiмmац; керувати шкшьними правоохоронними загонами; використовувати правовий потенцiал свого предмета для посилення ефективностi правового виховання; провести i проаналiзувати правовий захщ; вмгти взаемодiяти з правоохоронними органами та громадськими органiзацiями в правовому виховант школярiв; брати активну участь у правоохороннш дiяльностi.

Педагогiчна практика майбутшх учителiв iсторi! i правознавства полягае у формуванн специфiчних професiйно-педагогiчних умшь; вивченнi особливостей пiзнавально! дiяльностi учшв; обгрунтованому вiдборi i використаннi рiзномаmтних форм, методiв i засобiв навчання, методiв виховання з урахуванням вшових та iндивiдуальних особливостей учнiв i !х колективу; практичному застосуваннi i поглибленнi знань, набутих в процес теоретичного навчання; вихованнi якостей сощально активно! особистостi.

Обидвi практики спрямоваш на формування навичок роботи з рiзними категорiями дiтей та координащю зусиль школи, сiм'!, державних оргашв (органiв управлiння освiтою, органiв мюцевого самоврядування, комiсiй у справах неповнолгттх, вiдцiлень внутрiшнiх справ).

Висновки. Аналiз дисциплiн, що викладаються в рамках осв^ньо! програми за спецiальнiстю Середня освгта (Iсторiя). Правознавство показав, що в навчальному планi е достатня кшькють дисциплiн, якi орiентованi на формування правово! культури. Однак при аналiзi зовшшшх i внутрiшнiх факторiв, що впливають на процес формування правово! культури встановлено, що традицшна тдготовка майбутшх учителiв iсторi! i правознавства не володiе необхiдною продуктивнютю - молодi вчителi мають ряд проблем з використанням правового матерiалу в професiйнiй дiяльностi, не володдать навичками саморозвитку i в цшому мають низьку правову культуру.

Встановлет причини низько! сформованостi правово! культури майбутшх учит^в iсторi! i правознавства: занижен вимоги до процесу !! формування, пропонованi до вивчення правовi дидактичнi одинидi в рамках дисциплш фахово! шдготовки, представленi в стандартах з педагопчних спецiальностей автономно вщ правових курсiв, вiдсутнiсть окремо! дисциплши «Правознавство» у навчальному планi, недостатня правова компетентнiсть викладачiв, яким в силу особливостей змюту навчально! дисципшни необхiдно викладати норми укра!нського законодавства, фахова подготовка майбутнiх учителiв юторп i правознавства не вiдповiдае тому рiвню правово! культури, який повинен демонструвати фах1вець п1сля зак1нчення закладу вищо! освiти.

Видiленi критерi! вщбору змiсту i обсягу правово! шформацп, який необх1дний для майбутнiх вчителiв iсторi! i правознавства.

Л1ТЕРАТУРА

1. Берлач А. I., Карпенко Д. О., Ковальський В. С. та ш. Правознавство: тдручник / за ред. В. В. Копейчикова, А. М. Колод1я. Ки!в: Юр1нком 1нтер, 2007. 752 с.

2. Боричевський В. Проблемы формування правово!' культури педагога. Вкник Нацiонального авiацiйного утверситету. Серiя: Педагогiка, nсихологiя. 2009. № 1. С. 51-54.

3. Владимирова В. I. Теор1я 1 практика формування правово!' культури майбутнього вчителя (педагопчно-правовий аспект 1917-2002 рр.). Юровоград: [Б. в.], 2010. 252 с.

4. Водшк В. Д. Проблеми правового виховання 1 формування правово! культури. Правова культура i громадянське суспшьство в Укра'Ы: стан i перспективи розвитку: матер1али Мгжнар. наук. конф. (Харшв, 12 жовт. 2007 р.). Харшв: Право, 2007. С. 15-16.

5. Галущак I. £. Формування правово! культури майбутшх економюпв. Основнi напрями розвитку nедагогiчноi науки: матер1али II Мгжнар. наук.-практ. конф. (Чершпв, 20-21 жовт. 2017 р.). Херсон: Видавничий д1м «Гельветика», 2017. С. 88-89.

6. Ганзенко О. О. Формування правово! культури особи в умовах розбудови правово! держави Укра!на: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01. Ки!в, 2003. 20 с.

7. Горох1вська Т. М. Формування свггоглядно! культури майбутшх вчител1в юторп у процеа фахово! падготовки: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Суми, 2009. 264 с.

8. Грищенко Л. В. Стан формування правово! культури майбутшх учител1в у навчально-виховному середовищ! педагопчного коледжу. Вiсник Черкаського утверситету. Серiя : Педагогiчнi науки. 2017. Вип. 15. С. 29-36.

9. Клунко Р. Ю. Формування правово! культури майбутнього вчителя як елемент тдготовки до професшно! д1яльносп. Науковi записки НДУ м. М. Гоголя. Серiя : Психолого-педагогiчнi науки. 2015. № 3. С. 148-151.

10. Мотехина М. В. Правовая подготовка будущего учителя в учебном процессе педагогического вуза: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. Тула, 2000. 223 с.

11. Правознавство: навч. поаб. / за ред. С. М. Тимченка, Т. О. Колом1ець. 2-ге вид., стереотип. Суми: ВТД «Ушверситетська книга», 2008. 554 с.

12. Прша Д. А. Формування правово! культури майбутнього кер1вника загальноосвггнього навчального закладу у процеа мапстерсько! тдготовки: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. Черкаси, 2013. 20 с.

13. Рабшович П. М. Основи загально! теори права та держави: навч. поаб. 9-те вид., перероб. Льв1в: Край, 2007. 192 с.

14. Рем О. Педагопчш умови формування правово! культури педагога професшного навчання. Проблеми пiдготовки сучасного вчителя. 2012. № 6, Ч. 1. С. 68-73.

15. Теслюк А. С. Формування правово! культури студенпв - майбутшх учител1в. Педагогка, nсихологiя та медико-бiологiчнi проблеми фгзичного виховання i спорту. 2006. № 1. С. 105-107.

16. Шахбанова П. Г. Организационно-педагогические условия формирования коммуникативной культуры будущего учителя права: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08. Махачкала, 2012. 210 с.

17. Янченко П. В. Формування правово! культури майбутшх юриспв у процес1 фахово! тдготовки : автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Хмельницький, 2019. 20 с.