CC BY
28
составляет около 436,521 т. Приведены результаты экотоксикологического состояния пестицидной нагрузки на сельскохозяйственные угодья хозяйств Ставищенского р-на Киевской обл.
Приведены результаты оценки фитоценоза (принадлежность к разным агробиологическим группам), сформировавшихся в пределах эдафотопа складов ядохимикатов Ставищенского р-на в условиях поликомпонентного загрязнения почвы остатками хло-рорганических пестицидов.
Ключевые слова: почва, пестициды, ДДТ, метаболиты ДДТ, ботаническая структура, агробиологические семейства.
Karaulna V.N. Monitoring of Botanical Structure and DDT Content in the Soil on the Territory of Pesticides Warehouses in Stavische Region
The materials related to the actual problem in agricultural areas where pesticides warehouses are located are presented. At Kiev area there are 183 formulations of pesticides which are subject to farms of different ownership. The volume of obsolete pesticides (NP) stored there is around 436.521 tons. The results of the ecotoxicological state of the pesticide load on farms in Stavishche region of Kyiv district are proposed. The results of the evaluation of phy-tocenotic (belonging to different agrobiological groups) formed around pesticides formulations in Stavishche region in terms of multicomponent soil contamination by residues of orga-nochlorine pesticides are described.
Keywords: soil, pesticides, DDT, metabolite of DDT, botanical structure, agro biological family.
УДК502.2(477.73) Доц. С.Ю. Келына, канд. xiM. наук викл. Д.О. Цимбал;
доц. А.Г. Трохименко, канд. бюл. наук, зав. екологгчног лабораторп НУК; магистрант А. С. Сухарева - НУ кораблебудування iM. адмирала Макарова,
м. Миколахв
МОН1ТОРИНГ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД МИКОЛАШСЬКО'1 ОБЛАСТ1
ЗА ПОКАЗНИКАМИ Х1М1ЧНОГО СПОЖИВАННЯ КИСНЮ В УМОВАХ ГЕТЕРОГЕННОГО ФОТОКАТАЛ1ЗУ
Розроблено i вдосконалено методику визначення xiMi4Horo споживання кисню (ХСК) в умовах гетерогенного фотокаталiзу. Здшснено щ^вняльний аналiз результайв визначення ХСК арб^ражною та розробленою методиками дослщжуваних оргашчних речовин з вщомими концентраЦями. Проведено мониторинг дослщжуваних вод арби-ражним та вдосконаленим фотокатал^ичним методами визначення ХСК. На основi от-риманих даних зроблено висновок, що удосконалену методику можна використовувати шд час аналiзу якост природних i стчних вод.
Ключовi слова: мошторинг навколишнього середовища, окиснювашсть, ХСК (хь мiчне споживання кисню), фотокаталiз, полютанти.
Вступ. Монiторинг навколишнього природного середовища е актуальною темою наукових дослiджень. Особливу увагу придшяють водним об'ектам, тому що з розвитком цившзацп швидко порушуеться 1х природний стан та збь льшуеться об'ем викидш забруднювальних речовин.
Мета дослщження полягае у визначенi ХСК в умовах гетерогенного фо-токатагоу для проведения монiторингу води дослвджуваних рiчок.
Об'ект роботи - вода рiчок Швдня Украши - 1нгулу, Пiвденного Бугу, Бузького лиману.
Предмет дослщження - показники якосп поверхневих вод (ХСКфк).
Методи дослiдження - ххшчш та фiзико-xiмiчнi.
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Природна вода мктить бiльше тисяч1 розчинених речовин, ят так чи ш-акше впливають на 11 характеристики. Ощнювання якостi води здiйснюють на основi системи показниюв. Показники якостi води класифжують за рiзними оз-наками: фiзичнi, бактерiологiчнi, гiдробiологiчнi та хiмiчнi. Фундаментальною е класифiкацiя показникiв якосп води на узагальненi, iнтегральнi та специфiчнi.
Проблеми аналiзу рiзних тишв вод не втрачають свое!' актуальности Внаслiдок велико!' кiлькостi нормованих показниюв практично неможливо на-дiйно ощнити якiсть води, використовуючи тшьки шформащю про вмiст у нiй окремих компонент. У цьому випадку треба було б визначити бшьш двох тисяч параметрiв, що технiчно важко i економiчно недоцiльно. Тому основу системи ощнювання якосп вод становлять т. зв. узагальнеш показники. Одним з них е окиснювашсть компонент води. Визначення цього показника необхвдний для контролю кисневого вмiсту водойм, питних i спчних вод.
Величина окиснюваносп характеризуе об'ем кисню, який може бути ви-трачено на окиснення домiшок води. Визначення цього показника необхщно для контролю кисневого режиму водойм. Окиснювашсть домток води зазви-чай характеризуеться БСК (бiохiмiчне споживання кисню), ХСК (хiмiчне спо-живання кисню) 1 ЗСК (загальне споживання кисню). Найбшьш поширений ди-хроматний метод визначення ХСК (ХСКСг).
ус1 методи визначення окиснюваносп вод мають ктотш недолши:
• методи БСК та ХСК розрiзняються за змютом та отриманими результатами i всi вони з певним наближенням характеризують потребу кисню на окиснення до-мiшок вод у природних умовах. У разi БСК перешкоди вносить процес ттрифь кацп, у визначенш ХСК окиснюеться стiйкий у природних умовах юн С1- .
• у визначенш ХСК найкращим е дихроматний метод, проте дои недостатньо до-слiджено вплив рiзних параметрiв на повноту окиснення речовин (насамперед -оргатчних) в умовах визначення ХСК.
• значна тривалють аналiзу, використання дорогого (Ag2SO4) i токсичних (Н^04, HgS04) реактивiв ^ у зв'язку з цим, вторинне забруднення вод.
• висока ймовiрнiсть помилок через складнiсть аналiзу.
Останшм десятилитям з'явилися роботи, що описують визначення ХСК в умовах фотокатал!зу. Фотокатал!з - один з напрямтв фотохнмп - науки про х1м1чш перетворення речовин шд даею електромагштного випром!нювання.
Фотокатал!з - процес, в ход1 якого вщбуваеться змша швидкосп або ме-хашзму х1м1чних реакцш шд даею свила в присутносп речовин, що поглинають кванти свила - фотокатал!затор!в. Фотокатал!затори беруть участь у х1м1чних перетвореннях учаснитв реакцц, багаторазово вступаючи з ними в пром!жш взаемодп та регенерують свш мшчний склад шсля кожного циклу таких взае-модш [7].
Найчастше як фотокатал!затори дедал! частше використовують нашв-провщники (Т102, Zn0, ZnS, ZnSe, Sn0, CdS, GaAs, 1пР, GaSb, ОаР, та ш.). Осо-бливктю !х структури е наявшсть заборонено!' зони, що роздiляе заповнену електронами (валентну) зону в1д вище розташовано! наступно! незаповнено! зони (зони провщносп). п1д час освплення напiвпровiдника електрони валентно!' зони переходять в зону проввдносп, залишаючи у валентнш зош незаповненi ршш - позитивш д1рки.
Для усунення процеав рекомбiнацií електронiв i дiрок у фотокаталиич-ну систему вводять поглиначi електронiв - xiMi4Hi окисники - K2Cr2O7, KMnO4, Ce (SO4)2, Н2О2, S2O82- та iн. [8-10]. Маючи високий окиснювальний потенцiал i здатнiсть до сорбцл на поверхш фотокататзатора, поглиначi можуть швидко приймати електрони, i цим самим знижувати частку рекомбiнованих носiíв заряду. Пкля вiдновлення окисника у структурi фотокаталiзатора залишаються позитивно зарядженi дiрки - сильнi окисники, яш окиснюють вiдновники на межi роздалу фаз. Деяю приклади представлено в наступних реакцiях:
Cr2O2- • + • 14H+ • +6e- ® -2Cr3+ • + • 7H2O;
Mn2O2- • + • 8H+ • + • 5e- ® Mn2+ • •+ • 4H2O;
Ce4+ ••+ • e • • ® Ce3+;
H2O2 • + • e® •• OH- • + OH; S2O2- • + • e- ® • • SO4 • + • SO2-; so-+ h2o^ • so4- + oh + h.
Принцип вимiрювань. Частинки TiO2 опромiнюються ультрафiолетовим свiтлом (< 390 нм), з утворенням к+1ё пари. Електрони мiгрують до твердо1 по-верхнi фази. Дiрки смуги валентносп, як потужнi окиснювачi, сприяють руйну-ванню органiчних домiшок у водному розчиш. Окиснювач, присутнiй у розчи-нi, дае як поглинач фотогенерованих електронiв i вiдновлюeться.
Yd реакцп показано на схемi
hv
TiO2 ® TiO2(h++e); h+ • +H2O ® OH+H+;
OH+R ®----> CO2+H2O;
h++R ® • • CO2+H2O. де h+ - дiрка, а R - оргашчна речовина.
Кiлькiсть вiдновлених дiрок, окиснених вiдновникiв-полютантiв i ввд-новленого поглинача стехюметричш, тому, виходячи з кшькосп поглинача, що залишився в систем^ можна визначити кiлькiсть витраченого поглинача (ХСК) та кiлькiсть вiдновникiв (вмiст загального Карбону). Тобто значення ХСК про-порцiйне кiлькостi Cr (III), що утворився внаслiдок фотокаталггичного вiднов-лення K2Cr2O7. Проведенi дослщження здiйснено для вивчення можливостi ви-користання гетерогенного фотокаталiзу пiд час визначення окиснюваностi вод.
Y розглянутих методиках вивчали фотокаталiтичне окиснення в системах нано-ТЮ^УФ-K^C^O^ та з використанням плшки нано-TiO2 на кварщ, F - -нано-TiO2-YФ-KMnO4, нано-ТЮ^УФ-Ce (SO4)2 [11-14] Автори оптимiзували умови процесу та застосували 1х для визначення ХСК рiзних типiв вод. Сво1 ре-зультати вони шдтверджували результатами визначення ХСК арбiтражною методикою. Корелящя отриманих даних не викликае сумшву. Перевагами цих ме-тодiв е також експреснiсть, простота, вщсутнкть дорогих i токсичних реактивов.
Недолiками цих робiт, на наш погляд, е використання для отташзацц умов процесу легкоокиснюваних речовин - глюкози та калш гiдрофталату, не-
Нащональний лкотехшчний унiверситет Укра'ни
достатня ктьюсть дослщжень окиснення в цих умовах шдив1дуальних оргашч-них речовин, використання жорсткого УФ-випромшювання, недосконалють об-ладнання реактора. Не було обгрунтовано початкову концентрацш скейвщдже-ра (поглинача), меж1 визначення величини ХСК, вплив сорбцн ютв дихромату на катал1затор1 на точшсть показниюв, вплив способу вилучення ФК. Деяк ре-комендацн автор1в важко втшити експериментально, наприклад, вим1ряти рН 0,5 звичайними рН-метрами. Окрм цього, значне зниження початково'' концен-трацп дихромат-юшв ютотно зменшуе потенщал процесу поглинання електро-шв, тому за високих значень ХСК (500...600 мг) порушуються стехюметричш вщношення м1ж компонентами процесу, що значно впливае на вщтворювашсть результат) в.
На кафедр1 еколопчно'' хiмií продовжили дослщження фотокаталггично'* системи нано-ТЮ2-УФ - K2Cr2O7. Було удосконалено фотореактор (рис.). У ньому УФ-лампа вводилась в саму реакцшну сумш, що давала змогу бiльш пов-ного освгглення суспензп та додатково тдвишу-вати та контролювати н температуру.
О^м цього, було дослiджено вплив по-чатково'' концентрацп дихромат-iонiв на окис-нювальну здатнiсть системи. Виходячи iз спектра дихромат-iонiв речовин, виявлено, що вони сильно поглинають в iнтервалi випромiнювання УФ-лампи та ix надлишок значно зменшуе штен-сивнiсть опромiнення.
Це дало поштовх для вивчення впливу кiлькостi дихромат-юшв для бтьш повного окиснення полютанпв. При запропонованих у попереднix роботах концентращях дихромат iонiв, окиснешсть ацетатно'' кислоти становила 3040 %, а в оптимiзованиx, з урахуванням факту поглинання диxромат-iонiв, - во-на збтьшилась до 95-98 %. Як стандартну речовину використовували важко-окиснювану речовину - ацетатну кислоту. Як каталiзатор використовували на-но-ТЮ2 (Р25, Degussa, Aeroxid), як поглинач електрошв - K2Cr207.
Для порiвняння ефективностi використання розроблено'' методики виз-начали ХСК у системi нано-ТЮ2-УФ-К2Сг207 та арбiтражним методом. У наших дослщженнях взятi речовин iз вiдомими концентрац1ями та ХСК: етиловий спирт, ацетатна кислота, глюкоза, лауртсульфат натрш, молочна кислота, rai-церин, глiцин, бензол, толуол. Також як об'екти монiторингу для визначення ХСК обрано природш води рiчок Пiвденний Буг, 1нгул та Бузького лиману, у заздалепдь обгрунтованих мюцях вiдбору. Аналiзи вод рiчок проводили в день вщбору проби i додатково не консервували.
Вiдбiр проб проводили у вибраних мiсцяx, за якими здшснюе монiторинг Микола'вська обласна саштарно-етдемюлопчна станц1я, щопонедтка в один i той самий час протягом двох мюящв весняного перiоду (квггень, травень, 2014 р.). Забiр води здшснювали на вiдстанi 40-50 см вщ берегово'' лiнiй з глиби-ною 20-30 см. Проби води вщбирали у пiдготовленi склянi емност об'емом 1 дм3.
Рис. Фотореактор:
1) термометр; 2) цоколь УФ-лампи; 3) УФ-лампа; 4) реак-цшна колба; 5) водяна баня; 6) термоiзоляцiя баш; 7) магштна мшанка
Проби води привозили до лабораторц. Анаши вод проводили у день вщбору проб (не консервували) протягом двох мсящв (квиень, травень). Для визначення мшчного споживання кисню арбiтражним методом сильно забруд-ненi води розбавляють перед визначенням так, щоб на окиснення витрачалось не бiльше 50 % дихромату. У ввдбрану пробу додавали розчин бiхромату ка-л1ю, сульфату ртута, сульфату срiбла склянi кульки. Потам додали концентрова-но! сульфатно!' кислоти, шсля чого вставляли у колбу пришлiфований зворот-ний холодильник i кип'ятили 2 год. Пiсля чого розчин охолоджували i додавали розчину феро'ну i титрували надлишок бiхромату титрованим розчином солi Мора до змши забарвлення iндикатора. Паралельно завжди проводили холос-тий дослвд iз дистильованою водою в ролi контролю.
Для визначення ХСК використанням методу гетерогенного фотокаталiзу в мiрну колбу поетапно вводили: розчин калш дихромату, сульфатну кислоту та розчин оргашчно! речовини об'емом 5 см3, дистильовану воду та доводили до мики. Потам розчин, пiдiгрiтий до 85 °С ± 2°С, переливали в робочий стакан. У середину вставляли УФ-лампу, пвд^вали й опромшювали протягом 30 хв.
Процес проводили в фотореакторi (рис. 1). Нашi результати визначення ХСК арбiтражноí та розроблено! методик дослiджуваних органiчних речовин iз вiдомими концентрациями представлено в табл. 1.
Табл. 1. Порiвняння окиснюваностi вибраних оргашчних речовин
№ Назва ХСКаоб ХСК аоб ХСКфк
1 Глюкоза 97 - 98
2 Етанол 37 94 99
3 Ацетатна кислота 7 95 91
4 Лауршсульфат нагрк 21 72 94
5 Молочна кислота 37 81 95
6 Глщерин 100 - 99
7 Глщин 100 99 92
8 Бензол 19 19 97
9 Толуол 19 56* 93
Приштки: ХСКарб - окиснювашсть в умовах арб^ражно! методики без катшшато-ра, %; ХСК арб - окиснювашсть в умовах арб^ажно! методики, %; ХСКфК - окиснювашсть в умовах фотокатал^ично! мiнералiзацil, %; * - данi, що отримаш на кафедрi еко-лопчно! хми.
Унаслiдок проведеного експерименту дослiдження рiвня ХСК у системi нано-ТЮ2-УФ-К2Сг207 визначено, що ця методика добре оптишзована для важ-коокиснюваних речовин. Експеримент показав, що при окисненнi дослвджува-них речовин в умовах фотокаталггично1 мiнералiзацií, арбiтражноí методики з кататзатором та без нього, е найкращий результат за розробленою в НУК методикою. З табл. 1 видно, що важкоокиснюваш речовини - етанол, ацетатна кислота, лауршсульфат натрда, бензол, толуол - майже повнктю окиснюються, то-да як за арб^ажною методикою вiдсотковий вихвд цих речовин у середньому становить 20 %. Результати визначення ХСК дослщжуваних вод арбiтражним та удосконаленим фотокаталiтичними методами представлено в табл. 2.
У проведених дослiдженнях хiмiчного споживання кисню для реальних вод рiчок 1нгулу, Пiвденного Бугу та Бузького лиману з використанням арбгг-
^шонольний лкотехшчний yнiвeрcитeт Укрaïни
paжноï методики тя гетеpогенного фотокaтaлiзy визнячено, що отpимaнi зня-чення добpе коpелювaли зi зняченнями apбiтpaжноï методики.
Табл. 2. Результати пpoвeдeння мoнiтopингу пoвepxнeвиx вoд Микoлaïвcькoï oблacтi за noказниками ХСК в умoвax гeтepoгeннoгo фoтoкaтaлiзу та за дonoмoгoю apбiтpaжнoï мeтoдики за квтень i тpaвeнь 2014 p.
Водний об'ект р. 1нгул р. Швденний Буг | Бузький лиман ГДК
Кви-ень, 2014 р.
Дата 07 14 21 28 07 14 21 28 07 14 21 28
Показ- ХСКфк, мгО-дм-3 125 128 127 129 128 139 137 139 148 140 136 147 30
ник ХСКарб, мгО-дм-3 115 122 119 124 123 130 127 133 140 132 131 139
Травень, 2014 р.
Дата 05 12 19 26 05 12 19 26 05 12 19 26
Показ- ХСКфк, мгО- дм-3 130 128 125 128 138 135 137 138 143 148 149 146 30
ник ХСКарб, мгО- дм-3 120 123 118 115 130 127 128 133 135 141 137 139
Висновки. Доведено aнaлiз лiтеpaтypниx джеpел щодо окиенення по-лютян™ iз викоpиcтaнням гетеpогенного фотокaтaлiзy тя pозpоблениx методик визнячення XCK зя циx умов. Виявлено ïx пеpевaги тя недолiки.
Удооконглено методику гетеpогенного фотокaтaлiзy в cиcтемi няно-TiG2-УФ - K2Cr2O7.
Пpоведення окиотення етaлонниx pечовин iз викоpиcтaнням ^eï методики (легко-, cеpедньо- тя вaжкоокиcнювaнi pечовини) покaзaло, що ця методикя пpидaтнa для мiнеpaлiзaцiï вaжкоокиcнювaниx компонент вод.
Тякож визнячення XC^K доcлiджyвaниx вод довели вишку коpеляцiю зi зняченнями XCKap6 (коефiцieнт коpеляцiï стяговить K=0,99).
Отже, цю методику, pозpобленy в HУK ня кяфеда екологiчноï xiмiï, мо-жня няд^ викоpиcтaти для монiтоpингy пpиpодниx i гачн^ вод.
Лiтература
1. Дедков Ю.М. Мониторинг поверхностных вод / Ю.М. Дедков, О.В. Елизарова, С.Ю. Кельина // Журнал аналитической химии. - 2000. - Т. 55, № 1. - С. 863-868.
2. Yu Zhi-yong, Zhu Yan, Sun Zhen, Song Lin // J. Tianjin Norm. Univ. Natur. Sci. Ed. - 2002. -№ 2. - Pp. 18-21.
3. Li L., Zhu W., Zhang P. et al. // Water Res. - 2003. - Vol. 37, No. 15. - Pp. 3646-3651.
4. Ai S.Y., Li J.Q., Yang Y., Gao M.N., Pan Z.S. / Anal. Chim. Acta. - 2004. - Vol. 509. - Pp. 237-241.
5. Li J., Li L., Zheng L., Xian Y., Jin L. / Talanta. - 2006. - Vol. 68, № 3. - Pp. 765-770.
6. Zhu L., Chen Y., Wu Y., Li X., Tang H. / Anal. Chim. Acta. - 2006. - Vol. 571. - Pp. 242-247.
7. СЫ Y., Ding H., Zhang Z., Xian Y., Pan Z., Jin L. / Talanta. - 2006. - Vol. 68, № 3. - Pp. 610-615.
Кельина С.Ю., Цымбал Д.О., Трохименко А.Г., Сухарева A.C. Мониторинг поверхностных вод Николаевской области по показателям химического потребления кислорода в условиях гетерогенного фотокатализа
Разработана и усовершенствована методика определения ХПК в условиях гетерогенного фотокатализа. Сделан сравнительный анализ результатов определения ХПК арбитражной и разработанной методиками исследуемых органических веществ с известными концентрациями и определен коэффициент корреляции (К=99). Проведен мониторинг исследуемых вод Николаевской обл. арбитражным и усовершенствованным фотокаталитическим методами определения ХПК. Сделан вывод, что на основе получен-
152
36ipHHK нayкoвo-тeхнiчних прнць
ных данных, усовершенствованная авторами методика может использоваться при анализе качества подземных, поверхностных и сточных вод.
Ключевые слова: мониторинг окружающей среды, окисляемость, ХПК (химическое потребление кислорода), фотокатализ, поллютанты.
Kel'yina S.Yu., Tsymbal D.O., Trokhimenko A.G., Sukhareva A.S. Monitoring of Mykolaiv Region Surface Water for COD Indicators in Heterogeneous Photocatalysis
The method for determining COD in the conditions of heterogeneous photocatalysis is developed and improved. The comparative analysis of determining COD arbitration is carried out; some techniques of studied organic substances with known concentrations are developed. Monitoring of waters arbitration applying improved photocatalytic methods of determining the COD is held. We concluded that, based on the data, this improved by the authors technique may be used when analyzing the quality of natural and waste waters.
Keywords: Environmental Monitoring, oxidability, COD (chemical oxygen demand), photocatalysis, pollutants.
УДК 631.46 Acnip. O.I. Леневич; ст. наук. cuiepoö. О.Г. Марискевич,
канд. бюл. наук - 1нститут екологп Карпат НАН Украти
ЕКОЛОГ1ЧН1 КРИТЕРН ОЦ1НЮВАННЯ ТУРИСТИЧНИХ МАРШРУТ1В У ПРСЬКОМУ РЕПОН1 (НА ПРИКЛАД1 НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "СКОЛ1СЬК1 БЕСКИДИ")
Розглянуто вплив рекреацшного навантаження на властивостг лгсово! пгдстилки та гумусового горизонтгв бурих лгсових грунтгв у межах туристичного маршруту " Сколе - Парашка" (НПП "Сколiвськi Бескиди"). Враховуючи ширину стежки, запаси лгсо-во! шдстилки та ii розподгл у межах дослгдних дглянок, щглъшстъ будови грунту та по-казнишв фiзико-хiмiчних властивостей грунту, а також бготично! активностг грунту, ви-значено основнг екологгчнг критери оцiнювання впливу туристiв на грунтовий покрив у межах ггрсъкого туристичного маршруту. За параметрами деградаци природних компонент у ггрськгй мгсцевостг цей маршрут варто зарахувати до категорГ! "шлях пгд загро-зою".
Ключовi слова: лгсова пгдстилка, щглънгсть будови грунту, бготична активнгстъ грунту, туристичний маршрут, НПП "Сколгвсъкг Бескиди".
Вступ. Рекреацiйне використання екосистем е однieю i3 важливих форм антропогенного впливу на сучасний бiогеоценотичний покрив Украшських Карпат i прилеглих територiй з огляду на значний природно-ресурсний потенцiал рекреацп цього регюну, який оцiнюеться через запаси ресурав та кiлькiсть рек-реантiв [14]. За даними польських науковщв, ят з 1997 р. здiйснюють мошто-ринг туристично! активностi у межах Бещадського нацiонального парку (Захщ-ш Бещади), вплив рекреацiйного навантаження у межах маршрупв на вершини пр Тарнiца, Розсипанець, полонини Ветлiнська та Царинська (понад 150 тис. вiдвiдувачiв протягом квiтня-листопада) вже призвiв до необхiдностi вжиття заходов щодо регенерацй' рослинного й грунтового покривiв у межах туристичних стежок [22, 23]. За ощнками фахнвщв 1нституту регiональних дослiджень НАН Украши, рекреацiйна мiсткiсть Славсько-Сколшського рекреацiйного регюну в лггнш перiод становить 200 тис. оаб за середнього навантаження для прських територiй 155 оаб/км2, а сумарна емнiсть окремих прських рекреацшних цен-трiв Украшських Карпат, зокрема смт Славсько, ще в 2005 р. ощнювали як бли-
