CC BY
14
Л1тература
1. Захарова М.В. Просторова модель для розрахунгав гiдрографiв паводкового стоку води, хiмiчних речовин та наноав з малих водозборiв Украшських Карпат : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук: спец. 11.00.07 - "Пдролопя сушГ / М.В. Захарова, Одеський гщрометеоролопчний iн-т. - Одеса, 2006. - 20 с.
2. Калуцький 1.Ф. Стихiйнi явища в гiрсько-лiсових умовах Украшських Карпат (впро-вали, паводки, ерозiя Грунту) : монографiя / 1.Ф. Калуцький, В.С. Олiйник. - Львiв : Вид-во "Камула", 2007. - 240 с.
3. Юндюк Б.В. Гiдрографiчна мережа та зливовий стж рiчок Украшських Карпат : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра геогр. наук: спец. 11.00.07 - "Пдролопя сушГ / Б.В. Юндюк, Кшвський нацюнальний ушверситет iм. Т. Шевченка. - К., 2004. - 30 с.
4. Кхалдун Дж. Трансформацшна структура розрахунково!' схеми максимального стоку та ïï реалiзацiя на прикладi рiчок Карпат : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук: спец. 11.00.07 - "Пдролопя сушГ / Дж. Кхалдун, Одеський гщрометеоролопчний ш-т. -Одеса, 2000. - 16 с.
5. Чубатий О.В. Водоохоронш прсьга люи / О.В. Чубатий. - Ужгород : Вид-во "Карпа-ти", 1972. - 120 с.
6. Шпак И.С. Влияние леса на водный баланс водосборов / И.С. Шпак. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1968. - 284 с.
Козий Н.И. Характеристики стока дождевых паводков с малых водосборов различной лесистости в Украинских Карпатах
Проанализированы характеристики стока 18 одновершинных и 21 многовершинных дождевых паводков из лесистых и безлесных малых водосборов в Украинских Карпатах площадью 39 и 28 га. Установлено, что с лесистого водосбора доля склонового стока одновершинных паводков в 1,19 раза меньше, чем с безлесных, для многовершинных разница отсутствует. Коэффициенты общего и склонового стока с лесистого водосбора в 1,19-1,43 раза меньше. При одинаковых осадках величина склонового стока и максимального модуля стока с лесистых водосбора также меньше.
Ключевые слова: водосбор, лесистость, паводок, осадки, максимальный модуль стока.
Kozii N.I. СЪага^епв^св of гат floods runoff from $та11 cutchments with different forestаtion in икгатап Сагра^аш
The runoff characteristics of 18 single-crest аnd 21 multi-crest rain floods of forested аnd treeless smаll cаtchments in the Ukrаiniаn Carpathians with area of 39 heures аnd 28 heures are аnаlyzed. Found tat for forested cаtchment the proportion of slope runoff floods in single-crest 1.19 times lower tan for treeless; for multi-crest no difference. Coefficient of general аnd slope runoff from forested cаtchments аге 1.19-1.43 times smаller. Under identical rainfall the аmount of slope runoff аnd mаximum module runoff from forested catchments are also smaller.
Keywords: catchment, forestation, flood, rainfall, maximum modulus of flow.
УДК 541.18 Астр. Р.В. Мних; проф. З.О. Знак, д-р техн. наук;
студ. А.М. Гусяк - НУ "Львiвська noMimexmrn "
КАВ1ТАЦ1ЙНЕ АКТИВУВАННЯ ВОДНО1 СУСПЕНЗН КАЛЬЦ1Ю Г1ДРОКСИДУ В ПРОЦЕСАХ РЕАГЕНТНОГО ОЧИЩЕННЯ СТ1ЧНИХ ВОД
Дослщжено фiзико-хiмiчнi влaстивостi водного дисперсшного середовища та суспензiï кaльцiю гщроксиду в акустичних полях для штенсифжаци технологiчних процесiв реагентного очищення стних вод. Ефективнiсть кaвiтaцiйноï штенсифжа-ци процесу очищення стiчних вод шдтверджено експериментально з використанням iмiтaтiв стсчних вод на основi нaтрiю стеарату.
Ключовi слова: кальщю гщроксид, стiчнi води, реагентне очищення, акустичнi коливання, кавiтацiя.
Вступ. За останш роки в Укра1ш спостер1гаеться пожвавлення у пере-робнш галуз1, зокрема у харчовш. На тепершнш час функцюнуе значна юль-юсть м'ясопереробних тдприемств р1зного розм1ру 1 форм власносл. Та лише л1чеш з них обладнаш власним комплексом споруд для очищення спчних вод. У кращому випадку тдприемства скидають рщю в1дходи та стоки в централь зовану канал1зацшну мережу. Це спричиняе проблеми з 1х очищення та роботи очисних споруд через надм1рно високий вмют специф1чних забруднень.
Для оргашзацп належного очищення спчних вод на цих тд-приемствах доцшьно застосовувати комплексну технолопю, що забезпечить показники очищених стоюв на р1вш нормативних. Такими е комбшоваш технологи очищення зазначених стоюв, що поеднують р1зш принципи - меха-шчш, х1м1чш (реагентш) та бюлопчш методи [1, 2]. Виконаш авторами дос-лщження дали змогу стверджувати, що реагентне очищення стоюв е ефектив-ним попередшм, а у багатьох випадках 1 единим методом очищення. Досягнут показники якост очищених спчних вод дають змогу скидати 1х у при-родш водойми [3, 4].
Суть реагентних метод1в полягае у використанш речовин, що виб1рко-во взаемодтть з речовинами-забруднювачами води з подальшим 1х осаджен-ням у вигляд1 малорозчинних сполук або окисненням до юнцевих нетоксич-них, нешюдливих продукпв. З економ1чно1 точки зору, в рол1 реагенпв випд-но використовувати вщносно дешев1 кальщевмюш сполуки (кальщю оксид та пдроксид), а також натр1ю гшохлорит та хлорне вапно. Разом з тим 1х засто-сування пов'язане з низкою проблем. Головною з них е невисокий стутнь ви-користання реагенпв, зумовлений низькою розчиншстю реагенпв. Тому ви-никае нагальна потреба в активацп твердофазних реагенпв з метою штенси-фжацп х1мжо-технолопчних процешв.
Для штенсифжацп реагентного очищення стачних вод вщ оргашчних сполук, запропоновано використовувати активацшне оброблення малороз-чинного кальщю пдроксиду в акустичних полях, як збурюють ультразвуко-вими коливаннями або пдродинам1чним способом. Внаслщок виникнення явища кавггацп реакцшна актившсть реагенпв ютотно зростае.
Мета роботи - дослщження впливу оброблення водного дисперсшно-го середовища та суспензп кальщю пдроксиду в кавггацшних полях на 1х властивосп, а також прогнозування й експериментальне дослщження 1х ак-тивносп в технолопчному процеш очищення спчних вод.
Постановка задач1 досл1джень. Активащя неоргашчних реагенпв, зокрема кальщю пдроксиду, в технолопях очищення спчних вод полягае в 1х обробленш в акустичних (кавггацшних) полях. Енерпя, що видшяеться тд час кавпацшних та супутшх 1м явищах, д1е не лише на реагенти, але й на са-ме дисперсшне середовище - воду. Вщтак варто оч1кувати, що тд час проце-су активацп реагенпв вщбуватимуться змши ф1зико-х1м1чних властивостей ус1х компонента суспензп, зокрема води та дисперсних частинок, яю можуть сприяти переб1гу процесу очищення спчних вод.
Змiну фiзико-хiмiчних властивостей води пiд дieю акустичних випро-мшювань, зокрема, в кавггацшних полях, дослiджено у багатьох наукових працях. Очевидно, що змiна властивостей води як дисперсшного середовища впливатиме i на властивостi розчинених i диспергованих речовин, а, в тд-сумку, впливатиме на перебiг фiзико-хiмiчних процесiв у системi. Проте наведет дат часто е суперечливими, оскшьки дослiдження автори виконували iз застосуванням рiзних середовищ (водопровiдна та дистильована, дегазова-на i не дегазована вода, бщистилят, тала вода тощо). Вiдтак це зумовило не-обхiднiсть виконання дослiдження змiни рН, окисно-вщновного потенцiалу (ОВП), кшематично! в'язкост води як дисперсiйного середовища тд дiею акустичних випромiнювань, що спричиняють виникнення кавiтацiйних полiв. Важливим також було встановлення вщповщносл фiзико-хiмiчних процешв у водних середовищах у кавггацшних полях, якi збуджують рiзними способами: тд дiею УЗ-коливань, що генеруються на установцi магнiтострикцiйного типу, та в гiдродинамiчному кавiтаторi струменевого типу. Ще однiею з причин виконання цих дослщжень була перевiрка ефективностi запропоновано1 конструкцп генератора кавиацп гiдродинамiчного типу.
Прикладнi дослщження з визначення стану та характеристик мше-ральних тонкодисперсних сумiшей, полiмерних коло1дних систем були вико-нало чимало дослiдникiв [5, 6]. Зокрема, було встановлено вплив на щ систе-ми акустичних випромiнювань рiзних частотних дiапазонiв. Зазвичай, цi ро-боти стосувались окремих вузьких галузей i конкретних питань, наприклад агрегативно! стiйкостi висококонцентрованих водовугiльних i водоглинистих суспензш, латексiв, органомiнеральних комплексiв тощо. Дослщження ультразвуково! активацп суспензiй кальщю оксиду та гiдроксиду як реагентав у гетерогенних системах головно охоплювали вплив динамiчних коливань на !х диспергування. Однак вiдомостi про електрокшетичт властивостi кальцiю гiдроксиду, обробленого акустичними випромiнюваннями ультразвукового дiапазону, i як наслщок, його фiзико-хiмiчнi властивостi у наявних джерелах шформаци практично вщсутт.
Результати досл1джень. Дослiдження виконували з використанням УЗ-випромшювача "Шй^отс иЭ-20" (об'ем реакцшно! сумiшi 100 см3, частота випромшювання - 20 кГц, потужтсть - 12,67 Вт), та гiдродинамiчного кавiтатора оригшально! конструкцп, розробленого на кафедрi хiмil i технологи неоргатчних речовин НУ "Львiвська полиехтка" (об'ем реакцшно! сумь шi 10 дм3, потужнiсть 1100 Вт). Для дослщжень використовували водопро-вщну воду, оскiльки саме 1! використовують для приготування реагенпв в технологи очищення стiчних вод. Кожен раз перед виконанням дослщжень для отримання достовiрних результатiв воду аналiзували на вмют головних ютв; склад води та вщхилення показникiв наведено в табл. 1.
Табл. 1. Головш показники води водопров 'гдтп
Показник, од. вим1р. Твердсть за-гальна, мекв/дм3 Твердсть карбо-наша, мекв/дм3 ВмстСа , мг/дм3 Вмст С1-, мг/дм3 Вмст Б042-, мг/дм3 рН
Значения 4,4±0,1 3,4±0'1 64,0±4'0 22,5±2'5 35,0±5'0 э -н чо
Перед та тд час виконання дослщжень щодо змiни рН i ОВП досль джуване середовище термостатували. Установлено, що iз збiльшенням трива-лостi оброблення на обох типах установок (УЗ-випромтювач (УЗВ) та пдро-динамiчний кав^атор (ГДК)) спостер^аеться практично монотонне зростан-ня рН води (рис. 1).
7,7-,-
Рис. 1. Залежшсть рН вiд часу оброблення води УЗ-випромтювачем (1) та в гiдродинамiчному кавiтаторi (2)
Зростання рН води тд час оброблення можна пояснити, всебiчно роз-глянувши процеси, яю вiдбуваються в системi пiд дiею акустичних випромь нювань, передусiм, внаслщок перебiгу процесу кавггацп. Як вщомо, за умов виникнення кав^аци вщбуваеться, насамперед, дегазацiя водного середови-ща. Тому збiльшення значення рН до 7, що спостер^аеться в першi ж хвили-ни "озвучення", можна було б пояснити видшенням карбону (IV) оксиду. Це, зокрема, узгоджуеться з даними, наведеними в роботах [7, 8], де показано, що зi змшою складу газового середовища, в якому проводили оброблення води, характер змши рН вiдрiзняеться: в атмосферi азоту збшьшення величини вод-невого показника незначне.
Натомiсть подальший рiст рН можна пояснити лише хiмiчними проце-сами, що вщбуваються в умовах кав^аци. Вiдомо, що внаслщок сонолiзу води зростае концентращя молекулярних продуктiв рекомбтаци утворених радика-лiв, та 1х взаемоди з розчиненими газами О2, СО2, N2 та Н2. Утворення водню внаслщок кавiтацiйних явищ у водному середовищi пiдтверджено хроматогра-фiчним аналiзом газово! фази, що видiлялась у сепаратор^ встановленому на виходi з гiдродинамiчного кавiтатора. Зазначенi гази, по-перше, беруть участь у реакщях трансформування радикалiв; по-друге, беруть участь у передачi енерги електронного збудження молекулам води та речовинам, яю знаходять-ся в розчиш, що також буде впливати на змту рН. Так, в розчиш може утво-рюватися певна юльюсть Н2СО3, НNO2, HNOз, що буде сповiльнювати рiст рН [7], але переважаючими будуть реакцй з утворенням гiдроксильних груп i молекулярного водню - у шдсумку, змiна рН буде вщбуватись у лужну область.
Збiльшення рН середовища сприятиме очищенню стних вод вщ ор-ганiчних кислот, яю зазвичай присутнi в стоках м'ясопереробних тд-приемств. Викладене вище певною мiрою пояснюе i змiну ОВП (рис. 2). Об-роблення води в УЗВ та ГДК також спричиняе практично монотонне змен-шення величини ОВП системи. Це можна пояснити зменшенням концентра-цт розчиненого у водi молекулярного кисню та радикалiв. Як вiдомо, на окисно-вщновш властивостi середовища iстотно впливае його величина рН.
У цьому випадку зменшення концентраци iонiв Н+ сприятиме зменшенню окисних властивостей системи. Закономiрно, що за бшьшо1 змши величини рН у випадку застосування ГДК вщбуваеться бiльша змiна величини ОВП.
Рис. 2. Залежтсть ОВП вiд часу оброблення води УЗ-випромтювачем (1) та в гiдродинамiчному кавiтаторi (2)
Видшення водню, як встановлено тд час виконання експерименталь-них дослщжень з очищення iмiтатiв с^чних вод кальцiю гiдроксидом, зумов-люе позитивний ефект флотаци. Унаслiдок цього малорозчинш продукти взаемоди реагенту iз речовинами-забруднювачами спливають на поверхню води, яка при цьому швидко освгглюеться, а ступiнь 11 забруднення вщповщ-но зменшуеться. Акустичнi коливання та каштацшш явища у водних середо-вищах вносять в систему певну юльюсть енерги, яка послаблюе слабю водне-вi зв'язки мiж молекулами води, що повинно впливати на таю И реолопчт властивост^ як в'язюсть. Дослiдження впливу кавiтацiйних явищ на в,язкiсть водного середовища виконували в адiабатичному режимi.
20 25 30 35 40 45 Температура, °С Рис. 3. Залежтсть в 'язкостi води вiд температури
Залежтсть в'язкост води як найбшьш чутливого параметру до змши структури розчину з ростом температури наведено на рис. 3. Як i очшували, за певних значень температури в'язюсть оброблено! в УЗВ та ГДК води е мен-шою, шж необроблено1. Для порiвняння, на рис. 3 наведено залежтсть в'яз-костi дистильовано1 води вiд температури. Отриманi дат дають змогу при-пустити, що у водi вiдбуваються структурнi змши, пов'язат з дiею акустично-го випромшювання. Найбiльш значне зменшення в'язкост води, порiвняно з необробленою, спостер^аеться за температури вище 37 °С, що вiдповiдае три-валостi оброблення 45 i 25 хв для УЗ- та ГД-генерування кавггацй вщповщно.
За цих умов величина в'язкост оброблено! за допомогою магштострикцшного (УЗ) генератора зменшилася на 8,5 %, а оброблена у ГДК - на 6,7 %.
Зменшення в'язкостi води як середовища сприятиме збiльшенню швидкостi дифузп реагуючих речовин в процесi очищення спчних вод вказа-ними вище реагентами, який належить до гетерогенного, а отже, i його приш-видшенню. Тривалiсть оброблення води пов'язана iз рiзною швидкiстю нагрь вання води цими пристроями. Так, для на^вання води до температури 37-40 °С у разi застосування УЗ-генератора потрiбно майже вдвiчi бiльше часу, шж у гiдродинамiчному кавiтаторi. Вщомо, що в розчинi молекули води мають здатнють об'еднуватися в агрегати - кластери з рiзною кшьюстю молекул води. Можливо, енерпя акустичних випромiнювань витрачаеться на руйнуван-ня цих структур (кластерiв), внаслщок iнтенсифiкуеться тепловий рух молекул. Оскшьки в'язкiсть рiдин обумовлена силами мiжмолекулярноl взаемодп, то, зрозумiло, послаблення цих сил призводить до зменшення в'язкосп середовища. На вщм^ вщ чгтко! змiни таких параметрiв дисперсiйного водного середовища як рН, ОВП i в'язкiсть яко!сь певно! закономiрноl змiни провщ-ностi водного середовища не зафжсовано, хоча можна було б оч^вати монотонного !! збшьшення.
Виконаними дослiдженнями встановлено, що характер змши деяких властивостей води як дисперсшного середовища тд час !! оброблення УЗ-випромшювачем та в гiдродинамiчному кавiтаторi е дуже схожим, хоча величина окремих параметрiв середовищ дещо вiдрiзняеться за абсолютними по-казниками. Це можна пояснити рiзною ефективнiстю внесення енергп у разi застосування кожного iз пристро!в генерування акустичних коливань. Проте важливим висновком е той, що обидвi установки можна застосовувати для вивчення процешв у кавиацшних полях, а отриманi результати можна надалi використати для масштабування вщповщних технологiчних процесiв i вико-ристовувати !х для проектування установок промислового масштабу.
Спчш води м'ясопереробних тдприемств характеризуються багато-компонентнiстю щодо забруднювальних речовин та непостшнютю складу. Це зумовлено рiзною вихiдною сировиною, асортиментом продукцп, органi-зацiею виробництва тощо. Характерними забруднювачами е жири, солi жир-них кислот, бiлковi речовини, зокрема кров. Саме перелiченi речовини i зу-мовлюють високi значення хiмiчного споживання кисню (ХСК) - показника, за яким можна судити про рiвень забруднення стокiв. Для Грунтовного вивчення процесу очищення потрiбно дослiдити як впливае на рiвень забруднення окремi компоненти. Тому першим етапом було дослщження щодо вилу-чення жирiв. Для цього готували модельнi води на основi натрiю стеарату.
Солi жирних кислот, переважно натрiевi, утворюються на м'ясопереробних тдприемствах внаслiдок миття обладнання розчинами лупв. Зазви-чай, використовують каустичну соду або !! сумш iз !дким калi. При цьому внаслiдок омилення жирiв та взаемодп з практично нерозчинними жирними кислотами утворюються водорозчинш солi - мила. Розчинш солi жирних кислот залишаються в складi стокiв, зумовлюючи висок! значення ХСК, яке може сягати 20 i бшьше тисяч (мг О2)/дм3. Ту частину жирiв, якi не омили-
лись, видаляють iз стокiв у жировловлювачах, на фшьтрах або за допомогою натрних флотаторiв.
Пiд час кавiтацiйного оброблення реакцшно! сумiшi продукти реакци спливали на поверхню рiдини у виглядi стшко! щшьно! тни, тобто супуттм процесом була флотацiя. Флотаци сприяе видiлення газiв (карбону (IV) оксид, водень) тд час каштацп. Пiд час флотування продуктiв вiзуально спос-терiгали освiтлення сумiшi - кшцевим результатом процесу стала практично прозора рщина. У планi очищення стiчних вод це дасть змогу iстотно оптимь зувати процес - сумютити в одному апаратi кавпатор i флотатор тощо. Висо-кий стутнь взаемоди та повнота переб^ реакци пiдтверджуeться результатами аналiзiв iмiтату стокiв та утвореного продукту (табл. 2).
Табл. 2. Залежшсть маси утвореноТпши як продукту реакци та величини ХСК тд час оброблення реакцшно'Т сумiшi в гiдродинамiчному кавimаmорi
№ з/п
Тривалють оброблення, хв
Маса утворено! тни, г
Х1м1чне споживання кисню, мг О/дм3
0
1450
1289
15
1,14
500
30
302
45
5,96
280
55
6,93
250
Вiдбiр тни проводили в мiру 1! утворення з паралельним аналiзом рщ-ко! фази на визначення прозоросп (вiзуально) та величини ХСК. Рiзке знижен-ня величини хiмiчного споживання кисню щодо маси утворено! тни пояс-нюегься специфiкою переб^ процесу та методикою проведення дослщу: на час вiдбору проби в реакцшному об'eмi вже утворились продукти реакци у виглядi пластiвцiв, але 1хнього агрегатування i флотаци ще не вiдбулось, вод-ночас пробу рщко! фази для визначення величини ХСК, зпдно з методикою визначення цього показника, фшьтрували. Вже тсля 15 хв оброблення величина ХСК реакцшно! сум^ зменшилась майже втричi й становила 500 мг О2/дм3. У реальних умовах спчш води з таким значенням ХСК можна подава-ти на аеробне бюлопчне очищення без шкоди для бюценозу очисних споруд. Пiсля 30 хв оброблення зменшення величини ХСК становило 7,3- 10,7 % вщ початкового. Така динамка зменшення ХСК дае пiдстави для вибору оптимально! тривалосп оброблення, а саме: для конкретних стоюв - близько 15 хв.
Висновки. Шд дiею акустичних випромiнювань вiдбуваегься збшь-шення величини рН, зменшення ОВП, в'язкост води - дисперсiйного середо-вища, а також активування дисперсного середовища - кальцiю гiдроксиду. Результати виконаних дослщжень дають пiдстави стверджувати, що кавгга-цiйнi технологи е ефективними для очищення спчних вод.
Л1тература
1. Ткаченко Т. Л. Утил1защя стсчних вод шдприемств харчово! промисловост / Т. Л. Тка-ченко, О.1. Семенова, Н.О. Бубл1енко // Науков1 пращ нащонального ушверситету харчових технологш. - К. : Вид-во НУХТ. - 2010. - № 2. - С. 79-82.
2. Ковальчук В.А. Попередне очищення стiчних вод забшного цеху птахофабрики / В.А. Ковальчук // Ринок iнсталяцiй. - 2005. - № 1. - С. 11.
3. Савчук Л.В. Дослщження процесу очищення спчних вод м'ясопереробного тдприем-ства / Л.В. Савчук, З.О. Знак, Р.В. Мних // Вюник Нацюнального ушверситету "Львiвська по-лiтехнiка". - Сер.: Хiмiя, технологiя речовин та !х застосування. - Львiв : Вид-во НУ "Львiвсь-ка полiтехнiка". - 2009. - № 664. - С. 25-28.
4. Мних Р.В. Вплив акустичних коливань ультразвукового дiапазону на вилучення i3 стiчних вод м'ясопереробних тдприемств окремих компонентiв / Р.В. Мних // Вода: пробле-ми i шляхи вирiшення : матер. III-i Всеукра. наук.-практ. конф. (21-22 грудня 2010 р.), м. Житомир. - Житомир : Вид-во ЖДУ iм. 1вана Франка, 2010. - С. 66.
5. Круть О .А. Аналiз енергетичного стану твердо! фази водо вугшьно! суспензп з позицп теори ДЛФО / О.А Круть, В.С. Бшецький, П.В. Сергеев // Збагачення корисних копалин : зб. наук. статей. - Дншропетровськ : Вид-во Нац. прничого ун-ту. - 2006. - № 24 (65). - С. 14-19.
6. Круть О.А. Фiзикохiмiчнi аспекти технологи водо вугшьного палива / О.А Круть, В.С. Бшецький, П.В. Сергеев // Збагачення корисних копалин : зб. наук. статей. - Дншропетровськ : Вид-во Нац. прничого ун-ту. - 2010. - Вип. 43 (84). - С. 98-106.
7. Вггенько Т.М. Гiдродинамiчна кавггащя у масообмшних, хiмiчних i бюлопчних про-цесах : монографiя / Т.М. В™нько. - Тернопшь : Вид-во ТДТУ iм. 1вана Полюя. 2009. - 224 с.
8. Есиков С.А. Гидродинамические характеристики суперкавитирующих реакторов для кавитационной обработки питатильных вод диффузионных аппаратов свеклосахарного производства : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. техн. наук / С.А. Есиков. - К., 1987. - 17 с.
Мных Р.В., Знак З.О., Гусяк А.М. Кавитационная активация водной суспензии кальция гидроокиси в процессах реагентной очистки сточных вод
Исследованы физико-химические свойства водной дисперсионной среды и суспензии кальция гидроксида в акустических полях с целью их применения для интенсификации технологических процессов реагентной очистки сточных вод. Эффективность кавитацийной интенсификации процесса очистки сточных вод подтверждена экспериментально с использованием имитатов сточных вод на основе натрия стеарата.
Ключевые слова: кальция гидроокись, сточные воды, реагентная очистка, акустические колебания, кавитация.
Mnykh R.W., ZnakZ.O., GusiakA.M. The cаvitаtionаl аctivаtion of аn uqueous suspension of culcium hydroxide in the processes of wаstewаter cle-uning by re!gent tre!tment
Physta1 а^ сЬеш1еа1 properties of адиа dispersible medium а^ suspension of са1-cium of hydroxide were investigаted in аcoustic fields with purpose of their аpp1icаtion for techno1ogicа1 processes of reаgent purificаtion of sewаges. Efficiency of cаvitаtion intensi-f^rion process of sewаges purificаtion wаs confirmed experimentа11y with use of imitoi-ve sewаges bаsed on sodium steаrаte.
Keywords: cа1cium hydroxide, wаstewаter, аcoustic vibrаtions, cаvitаtion.
УДК 504.581:631.635 Астр. Г.М. Якименко; наук. ствроб. 1.К. Швиденко; зав. сектором Л А. Райчук; наук. ствроб. Г.П. Паньковська, канд. с.-г. наук -1нститут агроекологи Ь природокористування НААН, м. КиОв
ВИЗНАЧЕННЯ Р1ВНЯ РАД1АЦ1ЙНОГО ЗАБРУДНЕННЯ БУЛЬБ КАРТОПЛ1, ВИРОЩЕНО1 В УМОВАХ УКРАШСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Визначено радiологiчнi та агрохiмiчнi характеристики Грунту с. Грозiно та с. Новi Петрiвцi. Встановлено вмют 137Cs у бульбах картоплi, вирощено! на радюак-тивно забруднених Грунтах Полюся. З'ясовано, що вирощена продукщя за вмiстом 137Cs вiдповiдае вимогам державних гiгiенiчних нормативiв (ДР-2006). Розраховано
