Проблема негативного впливу поверхнево-активних речовин і синтетичних мийних засобів на гідросферу Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

2. ЕКОЛОГ1Я ТА ДОВК1ЛЛЯ

УДК502/504:661.185 Проф. М.С. Мальований1, д-р техн. наук;

заст. директора Л.М. Дедик2; пров. наук. ствроб. С.Б. Мараховська2;

астр. В.Т. Шандрович1; тж. А.О. Мараховська1;

ст. викл. С.1. Гуглич1, канд. техн. наук

ПРОБЛЕМА НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНИХ РЕЧОВИН I СИНТЕТИЧНИХ МИЙНИХ ЗАСОБ1В НА Г1ДРОСФЕРУ

Розглянуто негативний вплив поверхнево-активних речовин (ПАР) на навко-лишне середовище, спричинений !хшми фiзичними властивостями (функцiональною дieю) та наслщки шкоди, реально! чи потенцшно!, яку завдае довкiллю скидання у вод-нi об'екти використано! продукцн побутово! хшн, зокрема синтетичних мийних засобiв, якi мiстять фосфати та iншi фосфоровмiснi сполуки, зокрема i ПАР.

Проаналiзовано законодавство Евросоюзу та Укра!ни щодо використання синтетичних мийних засобiв i ПАР. Наведено даш експериментальних дослiджень здатностi до повного бюлопчного розкладу у водному середовищi деяких неiоногенних, ашон-них та амфотерних ПАР. Розроблено рекомендацн щодо мiнiмiзацi'í забруднення гiд-росфери.

Ключовi слова: поверхнево-активш речовини, синтетичнi мийш засоби, бюлопч-ний розклад, забруднення пдросфери.

Актуальнiсть теми. Поверхнево-активнi речовини (ПАР) у бшьшосп краш свиу i до сьогоднi е одними iз найважливiших iнгредieнтiв, що викорис-товуються для виробництва мийних засобiв, незважаючи на велику кiлькiсть дослвджень, метою яких е розроблення альтернативних рецептур. Водночас ПАР е одними з найпоширешших забруднювачiв поверхневих i пiдземних дже-рел водопостачання.

Охорона водних ресурав вiд забруднення, зокрема вiд синтетичних ПАР, е одшею з найважливтих господарських проблем у всiх розвинених кра-шах. Це зумовлено тим, що збшьшення забруднення водойм поеднуеться зi зростаючою потребою в чистш вод для постачання населення, промисловосп та сшьського господарства. Адже щорiчно синтезуються не тiльки окремi новi ПАР, а й цiлi групи та класи сполук, якi широко застосовують у багатьох галу-зях нащонального господарства, але е недостатньо вивченими у бiохiмiчному планi. Не визначено також прогноз i потенцшну небезпеку фосфоровмiсних ПАР для людини та довкiлля, вiдсутнi данi про гшешчну регламентацiю цих сполук у водних об'ектах. Все це утруднюе прогнозування можливого неспри-ятливого впливу ПАР на гiдросферу та здоров'я населення, а низька ефектив-шсть очищення води вiд ПАР на сучасних водопровiдних очисних спорудах е причиною появи 1х у питнш водi.

Бiологiчне значения ПАР, як фактора забруднення пдросфери, значною мiрою визначаеться !х фiзичними властивостями: спроможшстю знижувати по-

1 НУ "Львгвська полггехнка";

2 СЦ "ГАЛСЕРТ"

верхневий натяг, високою здатнiстю до шноутворення, емульгування та стабш-зацií у водi iнших забруднювальних речовин. ПАР не тшьки негативно вплива-ють на яккть води, але й шдсилюють дда багатьох iнших речовин, зокрема ш-гредieнтiв стiчних вод, у певних концентрацiях сприяють iнтенсивному розвит-ку мiкрофлори, зокрема i сапрофино1 [1].

Щодо негативного впливу ПАР на навколишне середовище, спричине-ного íх функцiональним властивостям, слiд зауважити, що зменшення повер-хневого натягу у р^ потрапляння ПАР у водойми призводить до зниження вмкту вуглекислого газу та кисню у вод! ПАР разом iз жирами, нафтопродук-тами та маслами утворюють на поверхш води пл1вку, яка перешкоджае газооб-мiну мiж водою та атмосферою, що додатково знижуе стушнь насиченостi води киснем. ПАР також адсорбуються на поверхш частинок шску, глини чи грунту, внаслщок чого 1х бiологiчний розклад значно сповшьнюеться. Побiчною дiею тако1 адсорбцц е одночасна десорбця iонiв важких металiв, адсорбованих цими частинками, у водне середовище.

Основним наслвдком збiльшення концентрацií фосфатав у поверхневих водах е евтрифiкацiя водойм - неконтрольований розвиток синьо-зелених водо-ростей, який спричиняе "цвiтiння" води. Стратегда мiнiмiзацií вмiсту фосфату у мийних засобах або створення безфосфатних форм реалiзовують всi передовi краши свиу. На сьогоднi в таких крашах як Нмеччина, Австр1я, Швейцар1я, Норвепя, Нiдерланди, домогосподарки користуються мийними засобами без вмiсту фосфатав. У деяких крашах безфосфатнi мийнi засоби займають частину ринку: Бельгк - 80 %; Дашя - 54 %; Фiнляндiя - 40 %; Швецк - 40 %; Фран-щя - 30 %. У США в третиш усiх штатiв ддать закони про заборону викорис-тання мийних засобiв, яш мiстять фосфати. Ось уже 15 ротв в Япони припини-ли використання мийних засобiв. Аналогiчна ситуавдя i в Республiцi Корея, Та-шанд^ Гонконзi, Тайванi та в багатьох шших державах [2]. Така стратегя змен-шуе навантаження на мунщипальш очиснi споруди, зокрема на блок очищення побутових стокiв вiд фосфапв (який, на жаль, вiдсутнiй на очисних спорудах, що експлуатуються в УкраМ), забезпечуючи максимальне очищення.

Мийш засоби е не единим i не найбiльшим джерелом забруднення побутових стоив фосфатами. Зокрема ктотний вклад у забруднення спчних i поверхневих вод фосфатами вносять фекальш стоки та змив мшеральних добрив iз сшьськогосподарських угiдь. А усунути цi види забруднень пдросфери фосфатами складно. Якщо ввдносно сiльськогосподарських змивiв i е деяю техноло-гiчнi рiшення (крапельне живлення рослин добривами, використання капсульо-ваних добрив i добрив пролонговано!' до), то вiдносно фекальних стокiв таких ртень не iснуе i навряд чи вони з'являться. Тому л1миуючою умовою зменшення концентрацií фосфапв у поверхневих водах Украши е не вiдмова вiд фосфатовмiсних мийних заходав (хоча це завдання i важливе, але воно не вирь шуе проблему), а звiльнення ввд сполук фосфору на всiх станщях очищення му-нiципальних стоюв (що не запроваджено на жоднiй з мунщипальних очисних споруд Украши), як це прийнято у цивiлiзованому свт.

Аналiз останнгх дослiджень i публжацш. Сучасну класифiкацiю ПАР, що грунтуеться на хiмiчнiй будовi сполук, i номенклатуру речовин, було

пpийнято на III Мiжнapодномy конгpесi з ПАР i pекомендовaно Мiжнapодною оpгaнiзaцieю стaндapтизaцiï (ISO) в 1960 p. [3]. Залежно вiд стpyктypи п^о-фшьно!' частини молекул i здaтностi до дисощацц у водниx pозчинax pозpiзня-ють чотиpи основнi класи ПАР: анюнш, кaтiоннi, неiоногеннi та aмфотеpнi (ам-фолiтнi). Нaйшиpше застосовують у мийнт зaсобax aнiоннi, неiоногеннi та ам-фотеpнi ПАР, якi i були пpедметом нашого дослiдження.

Давила, pозpобленi у кpaïнax Gвpосоюзy з метою досягнення вiльного pyxy мийниx засоб1в та ПАР для мийн^ зaсобiв на внyтpiшньомy pинкy, ят б водночас забезпечували високий стутнь зaxистy навколишнього сеpедовищa та здоpов'я людини, pеглaментовaнi pеглaментом 6С "^о мийнi зaxоди" [4], зпд-но з яким на всi ПАР пош^ена вимога щодо ïx здатносп до пеpвинного бюло-гiчного pозклaдy, тобто до тако!' бiологiчноï тpaнсфоpмaцiï (стpyктypноï змiни) пiд дieю мiкpооpгaнiзмiв, що пpизводить до втpaти ïx повеpxнево-aктивниx властивостей. Для мийниx зaсобiв, що мiстять ПАР, у якж piвень aеpобноï здaтностi до повного бюлопчного pозклaдy e нижчим, шж зумовлений pеглa-ментом [4], виpобники пpомисловиx або побyтовиx мийниx зaсобiв, що мiстять ПАР, та/або ПАР для ^ом^лов^ або побyтовиx мийниx засоб1в застосовують пpоцедypy часткового скасування, яка дae змогу обмежувати або зaбоpоняти пpодaж на pинкy та викоpистaння ПАР як iнгpедieнтiв у мийнт зaсобax, залежно ввд pезyльтaтiв додаткового оцiнювaння pизикiв.

Забезпечуючи гapмонiзaцiю pегyлятоpноï полiтики Укpaïни з вимогами 6С, постановою Кaбiнетy Мiнiстpiв № 717 вiд 20 сеpпня 200B p. зaпpовaджено Теxнiчний pеглaмент мийниx зaсобiв (1з змiнaми i доповненнями, внесеними постановами Кaбiнетy Мiнiстpiв Укpaïни вiд 6 чеpвня 2012 p., № 499, ввд B кви-ня 2013 p., № 235, ввд 12 чеpвня 2013 p., № 40B) [5], зпдно з яким введення в обк мийниx засоб1в та ПАР можливе тiльки тодi, коли вони не загрожують без-пецi навколишнього пpиpодного сеpедовищa, вiдповiдaють вимогам щодо piвня бiологiчного pозклaдy ПАР i обмеженням щодо вмiстy фосфaтiв та шшж спо-лук фосфоpy у мийнж зaсобax.

Р1вень повного бiологiчного pозклaдy ПАР, що вxодять до складу мийно-го засобу, повинен становити за 2B дшв не менш як 60 % (за двоокисом вугле-цю) або 70 % (за загальним оpгaнiчним вуглецем). На деят мийнi засоби поши-pюються обмеження щодо вмiстy в нт фосфатав та iншиx фосфоpниx сполук, зокpемa загальний вмiст фосфоpy не повинен становити чи пеpевищyвaти 0,5 г у pекомендовaнiй кiлькостi та/або дозуванш пpaльного поpошкy для викоpистaн-ня в основному циклi ^оцесу пpaння у жоpсткiй водi для стaндapтного заванта-ження пpaльноï машини та 0,3 г у стaндapтнiй дозi мийного засобу для викоpис-тання в основному циклi миття для завантаження посyдомийноï машини.

Встановлення тaкиx обмежень мало б забезпечити збшьшення ступеня екологiчноï безпеки гiдpосфеpи вiд зaбpyднення сполуками фосфоpy та ПАР, але пpогноз ïx ефективносп повинен бути зpоблений на основi aнaлiзy дaниx експеpиментaльниx дослiджень.

Постановка завдання. Мета до^дження - встановити кшетику бюло-гiчного pозклaдy ПАР piзниx клaсiв у водному сеpедовищi та pозpобити pеко-мендaцiï щодо мшгшзацц впливу ПАР на довюлля.

Виклад основного матерiалу. Дослiджено три класи ПАР вiдповiдно до наведено!' вище класифжацп: неюногенш, aHÍOHHÍ та амфотернi. 1нформащя про ПАР, вибранi для дослщжень як найбiльш характернi для вiдповiдного класу та як такi, що найбiльше використовуються, наведено в табл. 1.

Табл. 1. HaüxapaKmepHimi для BÍdnoBÍdHoeo класу та найбтьш використовуваш

поверхнево-активш речовини

№ ПАР XÍMÍ4Ha назва XiMi4Ha формула

Неюногенш ПАР

1 Алкшпол1глюкозид (С8-С10, C10-C16) (Alkyl Polyglucoside) Не визначена

2 Алк1глюкозид (С8-С10) (Alkyl glucoside) Не визначена

3 Етоксильований жирний спирт (С13-С15), ЕО8 (Alkoxylated fatty alcohol) Не визначена

4 Етоксильований спирт (С9-С11), ЕО8 (Alcohol ethoxylate) Не визначена

Анюнт ПАР

5 Додецилбензосульфокислота (Dodecylbenzene sulfonic acid) С18Н30§О3

6 Натрто лаурет сульфат (Sodium laureth sulphate) С12Н258О4№

Амфотерт ПАР

7 Динатрш кокоамфодшропюнат (Disodium cocoamphodipropionate) СюН18^№2О5

8 ^алюламшопропш глщин (N-Alkyl aminopropyl glycine) Не визначена

Для ощнювання здатносп ПАР до повного аеробного бюлопчного роз-кладу у водному середовишд використано стандартизований метод [6], що узго-джуеться з европейським [7] i мiжнародним стандартами [8].

Суть методу. Розчин випробовувано! оргашчно! сполуки (у нашому ви-падку - ПАР) у певному мшеральному середовишi, як едине джерело вуглецю та енергií, iнокулюють вiдносно малою кшькктю мiкроорганiзмiв i зберiгають у заповнених доверху закритих склянках у темрявi за постiйноí температури. З метою ощнювання здатносп до повного аеробного бюлопчного розкладання органiчних сполук у водному середовишд впродовж 28 дiб у склянках аналiзу-вали бiохiмiчне споживання кисню (БСК).

Бiохiмiчне споживання кисню (biochemical oxygen demand - BOD) - це масова концентращя розчиненого кисню, витраченого за певних умов на бюло-пчне окиснення органiчноí сполуки у вод^ виражене у мiлiграмах спожитого кисню на мшграм (або грам) дослщжувано! сполуки. Для контролювання масо-во! концентрацií розчиненого кисню застосовували стандартизований метод [9], гармошзований з европейським [10]. Додатково для контролювання використо-вували киснемiр sensIon6 [11].

Стушнь (або р1вень) бiологiчного розкладу у вщсотках обчислюють як вiдношення БСК до теоретичного споживання кисню (ТСК). Теоретичне споживання кисню (theoretical oxygen demand - ThOD) - це сумарна кшьккть кисню, необх1дного на окиснення хишчно! сполуки цшком, розраховане за молеку-лярною формулою i виражене у мшграмах кисню на мiлiграм (або грам) сполуки.

Якщо ТСК неможливо визначити, використовують вимiрюване значения хiмiчного споживання кисню (ХСК). Хiмiчне споживання кисню (chemical oxygen demand - COD) - кшьккть кисню, витраченого на окиснення сполуки

дихромовою кислотою, виражене у мшграмах кисню на мшграм (чи грам) спо-луки. ХСК дослвджуваних ПАР визначено стандартизованим методом [12], що узгоджуеться з европейським [13].

Умови проведения дослщжень:

1. Як iнокулят використовували проби стачно! води з вторинних вщстшниыв Львiвських мiських очисних споруд, без пласпвщв мулу, з оптимальною кшьыстю активних клiтин вiд 103 до 105 в см3;

2. Як стандартну сполуку (вщома оргашчна сполука, здатна до повного бюло-гiчного розкладу у середовищi випробувань) використовували ацетат нат-рiю (СИ3СОО№);

3. Температура iнкубування становила 21 ± 0,5 0С;

4. Аналiзували бiохiмiчне споживання кисню в склянках перюдично через 7, 14, 21 та 28 дiб.

Результати експериментальних дослвджень наведено у табл. 2 1 3 та на рис. 1-3.

Табл. 2. Бiохiмiчне споживання кисню

Номер ПАР БСК, мгО2/мг ХСК (ТСК), мгО2/мг

7 доба 14 доба 21 доба 28 доба

Ацетат натрто 50,73 63,25 64,78 67,90 0,7805

1 42,77 79,76 89,01 102,88 1,1560

2 62,88 90,03 105,75 124,33 1,4291

3 116,44 182,25 207,57 212,63 2,5313

4 125,18 144,95 166,90 182,28 2,1961

5 122,45 179,93 209,92 227,41 2,4990

6 69,75 103,97 100,02 110,55 1,3161

7 22,29 24,96 33,87 34,32 0,4457

8 31,27 96,22 163,57 165,98 2,4055

Табл. 3. Рiвень бiологiчного розкладу

Номер ПАР Рiвень бюлопчного розкладу, %

7 доба 14 доба 21 доба 28 доба

Ацетат натрто 65 81 83 87

1 37 69 77 87

2 44 63 74 90

3 46 72 82 84

4 50 66 76 83

5 49 72 84 91

6 53 79 76 84

7 50 56 76 77

8 13 40 68 69

За результатами експериментальних даних можна зробити висновок, що ршень бюлопчного розкладу ПАР, вибраних для дослщжень, в1дпов1дае вимо-гам Техшчного регламенту мийних засоб1в, тобто становить бшьше шж 60 % за двоокисом вуглецю. Неюногенш та анюнш ПАР зазнають бюлопчного розкладу швидше, шж амфотерн1. К1нетика бюлопчного розкладу анюнних ПАР найб1льш штенсивна; вже через 14 дн1в досягаеться 70-80 %, для не1оногенних цей показник становить 60-70 %, а для амфотерних - 50-60 %. Проте на 28-й

день стутнь бюлопчного розкладу i неiоногенних, i анiонних ПАР перебувае в межах 80- 90 %, тодi як для амфотерних - 70-80 %.

0 7 14 21 28 Тривалють бюрозкладу, доба

Рис. 1. Ктетика бiологiчного розкладу неюногенних ПАР

7 24 21 28 Тривалють бюрозкладу, доба

Рис. 2. Шнетика бiологiчного розкладу атонних ПАР

Тривалють 61 орозкладу, Рис. 3. Шнетика бiологiчного розкладу амфотерних ПАР

Висновки. Лiмiтним заходом забруднення поверхневих вод фосфатами е не обмеження 'х вмiсту в мийних засобах, а введення на вах мунiципальних очисних спорудах Укра'ни стадп очищення вiд фосфатiв. За штенсившстю бь ологiчного розкладу всi дослщжуваш неiоногеннi, анiоннi та амфотернi ПАР вщповщають нормативним вимогам Укра'ни щодо рiвня (ступеня) бiологiчного розкладу, проте для очищення спчних вод у реальних умовах очисних споруд цього недостатньо. Тому, на нашу думку, ращональним е встановлення локаль-них очисних споруд для первинного розкладу ПАР на спорудах, куди потрапля-ють стоки, що мiстять ПАР у великих об'емах (пральнi, мийки, заклади гро-мадського харчування). Для цього ефективно можна використовувати вiдомi методи озонування або деструктивно'' руйнацií.

Лiтература

1. Болдш А.А. Х1м1чне забруднення природних вод / А.А. Болдш // Свгг xiMii : зб. наук. праць. - 2004. - № 9. - С. 123-128.

2. Фосфатш чи безфосфатнi пральш порошки? Виб1р за Вами!. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://hmarka.ua/uk/articles/fosfatni-chi-bezfosfatni-poroshki-vibir-za-vami/

3. Нттченко Ю.С. Отримання поверхнево - активних речовин на основ1 вторинно! сиро-вини перероблення вщходш / Ю.С. Нiкiтченко // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2014. - № 10 (70), т. 4. - С. 26-30.

4. Регламент (СС) N 648/2004 Свропейського Парламенту та Ради "Про микга засоби" вщ 31 березня 2004 року. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/994_961

5. Техшчний регламент мийних засоб1в. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://za-kon4.rada.gov.ua/laws/show/717_2008-%D0 %BF

6. ДСТУ 4175:2003. Оцшювання здатност до повного аеробного бюлопчного розкладання оргашчних сполук у водному середовищ1. Метод 1з застосуванням анал1зу бкшм1чного спожи-вання кисню (метод закрито! склянки) (ISO 10707:1994, MOD). - К. : Вид-во Держспоживстан-дарт Украши, 2004. - 12 с.

7. ISO 10707:1994 Water quality - Evaluation in an aqueous medium of the "ultimate" aerobic biodegradability of organic compounds - Method by analysis of biochemical oxygen demand (closed bottle test). [Electronic resource]. - Mode of access http://www.iso.org/iso/catalogue_detail.htm? csnumber=18796

8. OECD 301D Ready Biodegradability: Closed Bottle Test. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.oecd.org/chemicalsafety/risk.. ./1948209....

9. ДСТУ ISO 5813:2004 Яюсть води. Визначання розчиненого кисню. Йодометричний метод (ISO 5813:1983, IDT). - К. : Вид-во Держспоживстандарт Украши, 2005. - 8С.

10. ISO 5813:1983 Water quality - Determination of dissolved oxygen - Iodometric method. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.iso.org/iso/ru/catalogue_detail.htm? csnum-ber=11959

11. Ф1рма "Hach". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.hach.com/sension6-dis-solved-oxygen-meter-with-do-probe-15-meter-cable-115-vac-docking-station/ product? id=7640486673

12. ДСТУ ISO 6060:2003 Яюсть води. Визначання х1м1чно1 потреби в кисш (ISO 6060:1989, IDT) К. : Вид-во Держспоживстандарт Украши, 2004. - 6С.

13. ISO 6060:1989 Water quality - Determination of the chemical oxygen demand. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.iso.org/iso/catalogue_detail.htm?csnumber=12260

Мальованый М.С., ДедыкЛ.М., Мараховская С.Б., Шандрович B.T., Мараховская А.О., Гуглич С.И. Проблема негативного влияния поверхностно-активных веществ и синтетических моющих средств на гидросферу

Рассмотрено негативное влияние поверхностно-активных веществ (ПАВ) на окружающую среду, вызванное их физическими свойствами (функциональной действием) и вред, реальный или потенциальный, который наносит окружающей среде сброс в водные объекты использованной продукции бытовой химии, в частности синтетических моющих средств, содержащих фосфаты и другие фосфорсодержащие соединения, в том числе и фосфорсодержащие ПАВ. Проанализировано законодательство Евросоюза и Украины относительно использования синтетических моющих средств и ПАВ. Приведены данные экспериментальных исследований способности к полному биологическому разложению в водной среде для некоторых неионогенных, анионных и амфотерных ПАВ. Разработаны рекомендации по минимизации загрязнения гидросферы.

Ключевые слова: поверхностно-активные вещества, моющие средства, биоразложение, загрязнение гидросферы.

Malovanyy M.S., Djedyk L.M., Marakhovska S.B., Shandrovy^ V.I., Ma-rakhovska A.O., Huhlych S.I. The Problem of the Impact of Surface-active Agents and Synthetic Detergents on the Hydrosphere

The analysis of the surface-active agents (SAA) impact on the environment caused by their physical properties (functional effect) and of the real or potential harm due to the

discharge of the used home chemical products in water objects, containing phosphates and other phosphate compounds, including phosphate- rich SAA was done. The European Union and Ukrainian legislation on the use of synthetic detergents and SAA was also analyzed. The data of experimental investigations on the ability of some noniongenetic, anion and amphoteric SAA to complete biodegradation in water are presented. Some recommendations on the minimization of the hydrosphere pollution are developed.

Key words:. surface-active agents (SAA), synthetic detergents, biodegradation, hydrosphere pollution.

УДК 551.521 Проф. В.П. Краснов, д-р с.-г. наук; доц. Т.В. Курбет, канд. с.-г. наук;

доц. З.М. Шелест, канд. бюл. наук - Житомирський ДТУ

ПРОБЛЕМИ РЕАБ1Л1ТАЦН Л1С1В ПОЛ1ССЯ УКРАШИ, ЗАБРУДНЕНИХ РАД1ОНУКЛ1ДАМИ

Наведено результати дослщження мозй'чност радюактивного забруднення лiсiв Полюся Украши у першi роки шсля аварн на Чорнобильськш АЕС та через 28 роюв. Показано, що варшвання величини щшьност радюактивного забруднення грунту у ль сових насадженнях на сьогодш може сягати 50 %. Вщзначено значне зниження рiвнiв радюактивного забруднення лiсiв, що дае змогу здшснювати реабiлiтацiю люокористу-вання та лiсогосподарських заходiв. Обгрунтовано потребу додаткового обстеження ль св. Зроблено аналiз нормативних документiв, як регламентують реабiлiтацiю лiсiв i ль согосподарського виробництва.

Ключовi слова: радюнуклщи, радiоактивне забруднення, щiльнiсть радюактивно-го забруднення грунту, люокористування, реабiлiтацiя люгв, лiсогосподарськi заходи.

Вступ. В УкраЫ протягом 1986-1992 рр. здiйснювалось поетапне обстеження лiсiв на радюактивне забруднення. Влiтку 1986 р. спещалкти лковпо-рядних пiдприемств здайснили обстеження лiсiв 30-кiлометровоí' зони ЧАЕС шляхом вимрювання експозицiйноí' дози гамма-випромiнювання за 16 азимутами, яю рiвномiрно вiдходили вiд зруйнованого ректора. У 1987-1989 рр. сшвро-бiтники галузевих радiологiчних лабораторiй здiйснили обстеження лiсiв дер-жавних пiдприемств пiвнiчноí' частини Житомирсько'', Кшвсько'' та Чершпвсь-ко'' обл. Роботи полягали у вишрюванш знову ж таки експозицiйноí' дози гам-ма-випромiнювання, з наступним перерахунком (зпдно iз встановленими зако-номiрностями) на щiльнiсть радiоактивного забруднення грунту. Останнш етап обстеження лiсiв проведено протягом 1991-1992 рр. i полягав у безпосередньо-му вiдборi зразюв у лiсових кварталах у вах забруднених радiонуклiдами лко-господарських шдприемствах Украши.

Вже на перших етапах обстеження лiсiв встановлено значну нерiвномiр-нiсть 'х радiоактивного забруднення. Дослщники вiдзначили значну його моза-'чнкть у межах лiсогосподарських пiдприемств, лкництв, лiсових кварталiв i таксацiйних видшш [4]. Було також визнано, що цi обставини дещо нервували працiвникiв лiсового господарства та ускладнювали вжиття лiсогосподарських заходiв, оскiльки майже вс не розумши механiзму поширення радiонуклiдiв i ''х осiдання на земну поверхню. З часом, матерiали останнього обстеження лiсiв досить добре було опрацьовано у лiсогосподарських шдприемствах, а науковщ розробили "Рекомендацií' з ведения лкового господарства в умовах радюактивного забруднення", яю регламентували всi лiсогосподарськi заходи на територь