CC BY
68
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9230 http://nvlvet.com.ua
UDC 619:614.91:636.3.033: 637.07
Monitoring of separate elements of the management system for the safety of slaughter products of small cattle
O.M. Gorobey1, L.O. Tarasenko1, M.S. Khimich1, O.T. Piven1, O.V. Petrenko1, T.S. Matviishyn2
1Odessa State Agrarian University, Odessa, Ukraine
2Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 24.10.2018 Received in revised form
27.11.2018 Accepted 28.11.2018
Odessa State Agrarian University, Panteleymonyvska Str., 13, Odessa 65012, Ukraine. Tel.: +38-067-799-21-13 E-mail: khimichms@gmail.com
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine.
Gorobey, O.M., Tarasenko, L.O., Khimich, M.S., Piven, O.T., Petrenko, O.V., & Matviishyn, T.S. (2018). Monitoring of separate elements of the management system for the safety of slaughter products of small cattle. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(92), 145-150. doi: 10.32718/nvlvet9230
The problem of providing the population with food is one of the most important and complex among the problems that society faces today. Food must not only meet the human needs for essential nutrients and energy, but also perform preventive and curative functions. Mutton is one of the foods that meets these requirements. It is distinguished by its high nutritional properties and taste. It can be a potential source of various pathogens and pollutants under certain condition that will pose a risk to the health of the consumer. Monitoring of separate elements of the safety and quality management system of slaughter products of small cattle under the influence of epidemiological (veterinary) factors was the aim of our research. Reporting on veterinary medicine issues in the Tatarbunarsky district of the Odessa region for 2013-2017, which was processed statistically, was the material of our research. It found that the main specific mass of number of small cattle grown in Homstead farms by inhabitants of the area. The district veterinary service carried out a number of diagnostic and treatment-and-prophylactic measures during the trial period. In the Household farms only mandatory activities were carried out, which are founded from the budget account (serological tests for brucellosis and preventive vaccination against Anthrax). Analysis of the volumes and conditions of slaughter of small cattle in the area showed that the number of slaughtered animals invariably decreases from year to year and 100% of slaughter is carried out by the farmer in the conditions of homestead farms. It was also established that in the experimental period, according to results of pre-slaughter clinical examination of animals and post-slaughter examination no cases of illness were identified. Selling of slaughter products of small cattle is carried out through a distributing facilities of agrofood markets of district and region. The analysis found that all carcasses that entered to the markets succumbed to veterinary-sanitary examination in State Laboratories of Veterinary-Sanitary Examination, the results of which in 2015 and 2016 reveald cases of invasive diseases (fasciolosis and echinococcosis). This fact is worrying about the quality of its conducts in the conditions of the household slaughter, accuming that during the post-slaughter veterinary-sanitary examination no cases of illness have been identified. Summarizing the monitoring results we obtained, we concluded that at this stage the safety management system for the products of slaughter of small cattle cannot fully guarantee consumer safety and requires urgent complex measures to increase efficiency.
Key words: small cattle, slaughter products, epidemiological factors, safety, quality, veterinary-sanitary examination.
Мошторинг окремих елеменпв системи управлшня безпечшстю продук^в забою дрiбнoï рогато'1 худоби
O.M. Горобей1, Л.О. Тарасенко1, M.C. XiMm1, О.Т. Ивень1, О.В. Петренко1, Т.С. Maтвiïшин2
Юдеський державний аграрний yнiверситет, Одеса, Укра'ша
2Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарно'1' медицини та бютехнологт iменi. С.3. Гжицького, м. Львiв, Укра'та
Серед основных проблем, що стоять перед сусптьством в наш час, одтею з найбтьш важливих I складних е проблема забезпечення населення продуктами харчування. Продукты харчування повинт не ттьки задовольняти потреби людини в основных поживних речовинах I енерггг, а й виконувати профтактичн1 та л1кувальш функцп. Одним з продукт1в, що в1дпов1дае цим вимогам, е баранина, яка вир1зняеться високими поживними властивостями I смаковими якостями. Але за деяких умов вона може ставати потенцтним джерелом р1зних патогетв I полютант1в, як становитимуть небезпеку для здоров 'я споживача. Метою наших дослгджень був монторинг окремих елемент1в системи управлтня безпечтстю та ятстю продукт1в забою др1бног рогатог худоби за впливом епгдемгологгчних (ветеринарних) чиннимв. МатерЬалом наших дослгджень була звттсть з питань ветеринарног медицини Татарбунарського району Одеськог област1 за 2013-2017 роки, яка оброблялася статистично. Встановлено, що основна питома вага погол1в 'я др1бног рогатог худоби вирощуеться у приватному сектора Протягом досл1дного перюду ветеринарною службою району проводилась низка д1агностичних I л1кувально-профтактичних заход1в, але здебтьшого вони охоплювали лише с1льськогосподарськ1 тдприемства. Натом1сть в присадибних господарствах мешканщв району проводились ттьки обов 'язков1 заходи, що фгнансуються за бюджетний кошт, а саме серологгчнг досл1дження на бруцельоз I профтактична вакцинащя проти сиб1рки. Аналгз об'ем1в та умов забою др1бно'г рогатог худоби в районI показав, що ктьтсть забитих тварин не уклтно знижуеться з року в рт I 100% забою в1дбуваеться подв1рно в умовах присадибних господарств. Також встановлено, що в досл1дний перюд за результатами передзабшного клШчного огляду тварин I тслязабшног ветсанекспертизи не було виявлено жодного випадку хвороби. Реал1защя продукт1в забою др1бног рогатог худоби в1дбуваеться через мережу агропродовольчих ринмв району I област1. Анал1з встановив, що вс( туш1, ят надшшли на ринки, було тддано ветеринарно-саштарнш експертиз1 в умовах ДЛВСЕ, за результатами якогу 2015 I 2016 роках було виявлено випадки гнвазгйних хвороб, а саме фасщольоз та ехтококоз. Те, що тд час проведення тслязабшног ветсанекспертизи хвороб не виявляли, викликае занепокоення щодо якост1 гг проведення за умов подв1рного забою. Шдсумовуючи отримаш результати монторингу, ми дшшли висновку, що на даному етап1 система управлтня безпечтстю продукт1в забою др1бног рогатог худоби не може повною м1рою гарантувати безпеку для споживача I потребуе негайних комплексних заход1в з метою тдвищення гг ефективност1.
Ключовi слова: др1бна рогата худоба, продукти забою, епгдемгологгчнг чинники, безпечтсть, ямсть, ветеринарно-сан1тарна експертиза.
Вступ
Серед основних проблем, що стоять перед сустльством в наш час, можна видшити кшька головних, що превалюють над ус1ма шшими. Одшею з найбшьш важливих i складних е проблема забезпечення населення продуктами харчування (Anisimov and Skrjabina, 2005; Drachova, 2007).
Iнгредiенти харчових речовин, потрапляючи з 1жею, забезпечують оргашзм людини енерпею, необхщною для його життедiяльностi. Тому стан харчування е одним з найважливших факторiв, що визначають здоров'я наци. Продукти харчування повинш не тшьки задовольняти потреби людини в основних поживних речовинах i енерги, а й виконувати профшактичш та лшувальш функци. Одним з найб№ш перспективних напрямшв у забезпеченш населення м'ясною продукщею е виробництво баранини (Anisimov and Skrjabina, 2005).
Баранина вирiзняеться високими поживними властивостями i смаковими якостями, ввдзначаеться високим вмютом повноцшного бшка та незамшних амшокислот, сухо! речовини i жиру, а за своею пожившстю не поступаеться яловичиш. Вiвцi - едиш у свт тварини, в яких школи не було виявлено таких захворювань, як туберкульоз та рак. Вчеш Нтмеччини знайшли в клгтинах м'яса ягнят речовини, яш запобн'ають старшню оргашзму та онколопчним захворюванням, тому м'ясо рекомендуеться для вживання з метою природного захисту ввд цих хвороб. Зважаючи на це, популяршсть баранини у свт постшно зростае (Basarab et al., 2015; Iatsenko and Binkevych, 2015).
О^м того, вiвчарство - найменш вимоглива до природшх умов та кормово! бази галузь тваринництва, мае великий ареал розповсюдження. 1сторично вiвчарство е традицшною галуззю сшьськогосподарського виробництва в Укра!ш. В останш роки галузь потрохи повертае собi втрачеш
позици та сьогодш знов стае важливою ланкою тваринництва, особливо на швдш (Bohach et al., 2015; Iatsenko and Binkevych, 2015; Dyndyn and Tokarchuk, 2016).
Але баранина, як i будь-яке м'ясо, це не тшьки цшний харчовий продукт, а й добре середовище для розвитку мiкроорганiзмiв i може становити потенцшне джерело рiзних патогешв, яш не тшьки знижують 11 яшсть, а за певних умов викликають небезпеку для здоров'я споживача, тому ветеринарно-саштарному контролю м'ясопродукпв служба ветеринарно! медицини завжди придала п1двищену увагу (DSTU ISO 2000-2007; ISO 22000:2018; Mukharovskyi, 2011).
Водночас у зв'язку з переходом Укра!ни на ринковi в1дносини i пов'язану з цим перебудову аграрного сектору, виникають численнi фактори, яш негативно впливають на як1сть м'яса i м'ясних продуктiв. Зокрема, розширилась сфера переробки тварин в умовах приватного сектору, що призводить до порушення технологи !х забою, санiтарно-гiгiенiчних умов збереження i транспортування м'яса (Drachova, 2007; Mukharovskyi, 2011; Kovbasenko, 2013).
Мета та завдання до^дження. Враховуючи вищевикладене, метою нашого дослщження було провести мониторинг ефективностi системи управлшня безпечнiстю продуктiв забою дрiбноl рогато! худоби на окремих и етапах щодо ешдемюлопчних (ветеринарних) чинникiв, з виршенням таких завдань:
• визначити ефектившсть системи управлiння безпечнiстю на етат вирощування;
• визначити ефектившсть системи управлшня безпечшстю на етат забою та первинно! переробки;
• визначити ефектившсть системи управлшня безпечшстю на еташ реатзацд.
Матерiал i методи досл1джень
Матер1алом наших дослвджень була звгтшсть з питань ветеринарно! медицини (Форма № 1-ВЕТ, Форма № 1А-ВЕТ, Форма № 2А-ВЕТ, Форма № 5-ВЕТ, Форма № 6-ВЕТ) Татарбунарського району Одесько! обласл за 2013-2017 роки, яку ми обробляли статистично.
Результати та \х обговорення
Вирощування тварин. Анал1з звггаосп з питань ветеринарно! медицини встановив, що др1бна рогата худоба в райош переважно вирощуеться в шдивщуальних присадибних господарствах. Все погол1в'я худоби вдентифшовано, перебувае на облшу ветеринарно! служби району 1 обслуговуеться спешалютами районно! державно! лшарш ветеринарно! медицини та И структурних пвдроздшв.
Враховуючи, що тварини е у власносп шдиввдуальних господар1в, утримуються вони в пристосованих нетипових тваринницьких
примщеннях. Щодо кормово! бази, то процеси вирощування, загот1вл1, переробки та збер1гання корм1в частково контролюються спешалютами вщомчих структурних шдроздшв ветеринарно! медицини великих сшьськогосподарських
господарств району, але лише у випадках перемщення за меж1 господарства або у раз1 спалах1в масових захворювань. В умовах шдивщуальних присадибних господарств питання кормово! бази спешалютами ветеринарно! медицини не контролюеться взагал1.
Етзоотична ситуац1я. Протягом останшх п'яти рошв на територп району реестрували таш шфекцшш захворювання, як сказ та лейкоз ВРХ (рис. 1).
Рис. 1. Динамша шлькосп неблагополучних пункпв (2013-2017 рр.)
З рисунку 1 видно, в дослщному перюд1 шльшсть пункпв неблагополучних за сказом тварин суттево не зм1нюеться 1 ситуащя залишаеться стабшьно напруженою. Окремо зауважимо, що рееструються випадки сказу саме др1бно! рогато! худоби.
Натомють шльшсть неблагополучних пункпв щодо лейкозу ВРХ у райош 1з року в рш суттево зменшуеться 1 в 2017 рощ було зареестровано лише один, який було усшшно оздоровлено. Такий позитивний результат сввдчить про достатньо ефективну роботу спещатспв ветеринарно! медицини району.
Д1агностичт досл1дження. Анал1з звггно! документацп виявив, що протягом всього дослщного перюду в райош проводився необхвдний спектр д1агностичних дослщжень погол1в'я др1бно! рогато! худоби, зокрема лабораторних (рис. 2) та серолопчних (рис. 3).
0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 о
±
■ шфекцшний епщидишт, лютерюз
диктюкаульоз, фасцюльоз,
2013
2014
2015
2016
2017
Рис. 2. Динамша проведення лабораторних дослщжень (2013-2017 рр.), тис. гол.
З рисунка 2 видно, що за дослвдний перюд у райош було проведено лабораторш дослвдження 9418 гол1в др1бно! рогато! худоби, зокрема на скрет - 72 голови, на шфекцшний етдидими1 та лютерюз - по 413 гол1в; на дштюкаульоз, фасцюльоз, мошезюз та дшроцельоз - по 2130 гол1в. Також ввдшчаеться тендешця щодо зменшення шлькосп дослщжень, як1 проводяться - загальна шльшсть проведених лабораторних дослвджень знизилась у 2017 рош, становила лише 36,39% !хнього обсягу в 2013 рош, зокрема дослщжень на скреш проведено у 5 раз1в менше, на диктюкаульоз, фасцюльоз, мошезюз 1 дикроцелюз - у 3 рази, на шфекцшний ешдщмт та лютерюз - у 1,7 разу менше.
З рисунка 3 видно, що за дослщний перюд було проведено серолопчне дослвдження 26730 гол1в др1бно! рогато! худоби. Починаючи з 2015 року, ми спостер1гаемо чгтку тенденцш щодо зниження шлькосп проведених дослвджень, 1 вже у 2017 рош шльшсть дослщжень на бруцельоз становила лише 65,36% ввд !хшх обсяпв у 2013 рош.
Рис. 3. Динамша проведення серолопчних дослщжень (2013-2017 рр.), тис. гол.
Таким чином, ми бачимо, що хоча д1агностичш дослщження др1бно! рогато! худоби в райош 1 проводяться, але !х обсяги з року в р1к знижуються, що в результат! може становити загрозу 1 призвести до попршення еп1зоотично! ситуац1!.
Л1кувально-проф1лактичн1 заходи. Зпдно з1 зв1тною документац1ею протягом дослщного пер1оду
в рашш пpoвoдили так1 пpoфiлaктичнi зaxoди, як вaкцинaцiя (pиc. 4) i пpoтипapaзитapнi oбpoбки (pиc. 5).
14Д-
12,1
9,8 8,7
2013 2014 2015 2016 2017
—ciiSipKa
Рис. 4. Динaмiкa пpoведення вaкцинaцiï пpoти cибipки (2013-2017 pp.), rac. гoл.
З pиcyнкa 4 видш, щo за веcь дocлiдний пеpioд бyлo вaкцинoвaнo пpoти c^ipra 57100 гoлiв дpiбнoï poгaтoï xyдoби. Bcтaнoвленo, щo вaкцинaцiя oxoплювaлa в^ пoгoлiв'я, в тoмy чиcлi й приватшго cектopy. Але звеpтaeмo ybary, щo пoчинaючи з 2015 poRy вiдзнaчaeтьcя тенденцiя зниження oбcягiв вакцинаци. Tax, y 2017 poцi шлькють вaкцинoвaниx гoлiв cтaнoвилa тiльки 72,0%, пopiвнянo з 2013 poкoм.
> дикгюкаульоз
■ мошезюз
Рис. 5. Динамша пpoведення пpoтипapaзитapниx o6po6oH (2013-2017 pp.), тж. гoл.
З prayrna 5 виднo, щo в дocлiднoмy пеpioдi пpoвoдилиcь дегельмiнтизaцiя xyдoби ^ora диктioкayльoзy (5230 гoл.) та мoнiезioзy (4640 гoл.) i o6po6ra пoгoлiв'я пpoти capкoптoiдoзiв (26600 гoл.). Ми бaчимo, щo oбcяги пpoведення дегельмштизаци незнaчнi, але дocить cтaбiльнi пpoтягoм ycьoгo пеpioдy. Щo ж дo o6po6oH пpoти capкoптoiдoзiв, тo ïxkh кiлькicть, пoчинaючи з 2015 poEy, невпиннo знижyeтьcя i y 2017 pom cклaдae лише 61,11% ввд oбcягiв 2013 poHy.
Ветеринарно-сантарнг роботи. Bcтaнoвленo, щo в дocлiднoмy rap^i в paйoнi здiйcнювaлиcь дезiнфекцiя, дезш^^я i деpaтизaцiя (pиc. 6).
50 40 30 20 10 0
1
■
Г II
. 1 rl 1 1 l.l
л
дезшфекцш профпактична
■ дезшфеыдя вимушена
2013 2014 2015
2016
2017
Рис. 6. Динамша пpoведення ветеринарш-caнiтapниx poбiт (2013-2017 pp.), тж. м. кв.
З pиcyнкa 6 видш, щo за веcь дocлiдний пеpioд дезiнфекцiя oxoпилa 173633 м2, в тoмy чиcлi пpoфiлaктичнa - 160019 м2 вимyшенa - 13614 м2; дезiнcекцiя - 65668 м2 i деpaтизaцiя - 64941 м2. Зaзнaчимo, щo вимyшенa дезiнфекцiя, дезiнcекцiя i деpaтизaцiя пpoвoдятьcя cтaбiльнo i практичш на oднoмy piвнi, а oт пpoфiлaктичнa дезiнфекцiя щopoкy oxoплюe дoвoлi piзнi плoщi: 2013 рш - 27,302 м2, 2014 - 35,24 м2, 2015 - 21,419 м2, 2016 - 45,751 м2 i 2017 -30,307 м2.
Узагальнюючи pезyльтaти aнaлiзy cиcтеми yпpaвлiння безпечнicтю на етaпi виpoщyвaння, ми всташвили, щo пpoфiлaктичнa пpoтиепiзooтичнa poбoтa щoдo зapaзниx xBopo6 дpiбнoï poraTOï xyдoби y paйoнi пpoвoдитьcя. Але швний cпектp зaxoдiв pеaлiзyютьcя лише y ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpиeмcтвax, нaтoмicть в шдив^альнж пpиcaдибниx гocпoдapcтвax мешканщв раш^, щo виpoщyють ocнoвнy питoмy ва^ пoгoлiв'я xyдoби, пpoвoдятьcя лише ri зaxoди, щo фiнaнcyютьcя за бюджетний кoшт, зoкpемa: cеpoлoгiчнi дocлiдження на бpyцельoз i вaкцинaцiя пpoти c^ipra. Окpемo зayвaжимo, щo cпocтеpiгaютьcя тенденци дo зменшення oбcягiв зaxoдiв, яш пpoвoдятьcя. Цей факт викликае затемнения cтocoвнo ефективнocтi cиcтеми yпpaвлiння безпечшот на етaпi виpoщyвaння.
Забш та первинна переробка тварин. Анaлiз зв^та!' дoкyментaцiï (Фopмa № 5-BET) шказав, щo за ocтaннi п'ять poiÓB y paMorn бyлo зaбитo 400 гoлiв дpiбнoï poгaтoï xyдoби, з нж: y 2013 poцi - 103 гол., 2014 - 101 гол., 2015 - 97 гол., 2016 - 54 гол., 2017 -45 гол. Taким чишм, cпocтеpiгaeтьcя зниження oбcягiв зaбoю y 2,3 paзy.
Taкoж ми всташвили, щo 100% дpiбнoï poгaтoï xyдoби y paйoнi зaбивaeтьcя пoдвipнo, а за pезyльтaтaми пеpедзaбiйнoгo oглядy i пicлязaбiйнoï ветеpинapнo-caнiтapнoï екcпеpтизи випадки виявлення xBopo6 не фiкcyвaлиcь.
Згiднo з даними зв^ш^ (Фopмa № 6-BET) на теpитopiï paйoнy бoйнi B^cyrai. У paйoнi зapеecтpoвaне oдне м'яcoпеpеpoбне пiдпpиeмcтвo -кoвбacний цеx, який працюе на гoтoвiй cиpoвинi ^винина, ялoвичинa, м'яco птицi). Taким чишм, пеpеpoбкa пpoдyктiв зaбoю дpiбнoï poraTOï xyдoби y paйoнi не здiйcнюeтьcя.
Узагальнюючи pезyльтaти aнaлiзy cиcтеми yпpaвлiння безпечнicтю на етaпi зaбoю та пеpвиннoï пеpеpoбки ми дiйшли втешв^, щo факт здiйcнення roABiproro зaбoю i вiдcyтнicть виявлення випадк1в xBopo6 за pезyльтaтaми пicлязaбiйнoï ветеринарш-caнiтapнoï екcпеpтизи cвiдчaть пpo недocтaтню ефективнють кoнтpoлю i нaглядy на дaнoмy етaпi.
Реалгзацгя продуктгв забою. Нами вcтaнoвленo, щo 74,75% пpoдyктiв, o^n^arn^ в pезyльтaтi зaбoю дpiбнoï poraTOï xyдoби pеaлiзyютьcя на aгpoпpoдoвoльчиx pинкax paйoнy (pиc. 7). Зayвaжимo, щo cпocтеpiгaeтьcя тенденцiя щoдo зниження нaдxoдження пpoдyктiв зaбoю для pеaлiзaцiï', щo, oднaк кopелюeтьcя зi зниженням oбcягiв зaбoю.
Згiднo зi звiтнoю дoкyментaцieю (Фopмa № 5-BET, Фopмa № 2А^Е^, bcí тyшi, як1 нaдxoдять на pинoк,
тддають ветеринарно-саштарнш експертиз1. Встановлено, що за Г! результатами останш два роки почали виявляти випадки хвороб, а саме було виявлено швазшт захворювання - ехшококоз (3 випадки) та фасцюльоз (1 випадок). Враховуючи, що попередньо ми встановили, що за шслязабшно! ветеринарно-саштарно! експертизи, випадюв виявлення хвороб не було, цей факт ще раз доводить наявшсть проблем i недостатню ефектившсть дшчо! системи на еташ забою.
■ надшшло для реашзащ на ринках, туш
■ дослщжено в ДЛВСЕ на ринку, туш
■ виявлено хвороб, вкладов
Рис. 7. Динамша обсяпв забою, реал1зац1! та результапв ветсанекспертизи туш на ринках (2013-2017 рр.)
Узагальнюючи результати анал1зу системи управлшня безпечшстю на еташ реал1зац1!, ми д1йшли висновку, що контроль на цьому етат ввдбуваеться належним чином i фах!вщ ДЛВСЕ на ринках здатш повною м1рою гарантувати безпечнють продукци для споживача.
Загалом мошторинг ефективносп системи управлшня безпечшстю продукпв забою др1бно! рогато! худоби на окремих !! етапах показав, що вона е достатньою м1рою дiевою i ефективною. Але, на жаль, говорити про гарантш безпеки продукпв забою для споживача, ми не можемо. Те, що бшьшють протиешзоотичних ветеринарних заходiв не охоплюють усе погол1в'я худоби району (етап вирощування) i проводиться !! подв1рний забш (етап забою i первинно! переробки), св1дчать, що дiюча система i дос ор1ентована на контроль продукпв забою на юнцевому етап реал1зац1!, а не на превентивний тдхвд, що значно знижуе !! ефектившсть.
З метою шдвищення ефективносп дшчо! у район! системи управлшня безпечшстю продукпв забою др!бно! рогато! худоби ми рекомендуемо забезпечити все погол!в'я району повним спектром профшактичних протиеп!зоотичних ветеринарних заход!в ! проводити заб!й тварин в умовах забшно-сан!тарних пункпв ! боень.
Висновки
Система управлшня безпечшстю продукпв забою др!бно! рогато! худоби в Татарбунарському район! Одесько! обласп на сучасному етап! недостатньо ор!ентована на превентивний п!дх!д ! не може повною м!рою гарантувати безпечтсть для споживача.
1. Повний спектр проф!лактичних
протиеп1зоотичних ветеринарних заход1в проводиться т!льки у с!льськогосподарських тдприемствах, а в шдив^альних присадибних господарствах мешканщв району проводяться лише заходи, що фшансуються за бюджетний кошт, що знижуе ефектившсть системи управл!ння безпечн!стю продукт!в забою худоби на етап! вирощування.
2. 100% забою др!бно! рогато! худоби в район! проводиться подв!рно, що знижуе ефектившсть системи управл!ння безпечшстю продукпв забою худоби на етап! забою i первинно! переробки тварин.
3. 100% туш дабно! рогато! худоби, як надходять для реалiзацi! на агропродовольчi ринки району, пiдлягають ветеринарно-санiтарнiй експертизi в ДЛВСЕ ринк1в, що забезпечуе ефективнiсть системи управлiння безпечнiстю продукпв забою худоби на етапi реалiзацi!.
Перспективи подальших до^дженъ. Монiторинг окремих елеменпв системи управлiння безпечнiстю продукпв забою дозволить сформувати чiткi уявлення щодо !! ефективносп на кожному окремому етат й означити основш проблемнi ланки, що надалi сприятиме !х усуненню.
References
Anisimov, E.N., & Skrjabina, L.Ju. (2005). Baranina -cennyj produkt pitanija. Sbornik nauchnyh trudov Vserosijskogo nauchno-isledovatel'skogo instituta ovcevodstva i kozovodstva. Stavropol', 2(2), 11-13 (in Russian).
Basarab, I.M., Paska, M.Z., Romashko, I.S., & Moldavanova, L.K. (2015). Porivnialna otsinka yakosti chervonoho miasa, otrymanoho vid velykoi ta dribnoi rohatoi khudoby. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii imeni S.Z. Hzhytskoho, 17, 4(64), 3-6. http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2015_17_4_3 (in Ukrainian).
Bohach, M.V., Bohach, T.V., Bondarenko, L.V., & Piven, O.T. (2015). Vikova dynamika kyshkovykh parazytoziv ovets v hospodarstvakh Odeskoi oblasti. Problemy zooinzhenerii ta veterynarnoi medytsyny, 30(2), 213-217. http://nbuv.gov.ua/UJRN/pzvm_2015 _30%282%29_55 (in Ukrainian). Dyndyn, M., & Tokarchuk, О. (2016). Basis of the effectiveness of agricultural enterprises sheep and goat. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(69), 53-57. doi: 10.15421/nvlvet6909. Drachova, L. (2007). Yakist i bezpeka kharchovykh produktiv. Kharchova i pererobna promyslovist, 1, 15-18 (in Ukrainian). DSTU ISO 2000-2007 (2007). Systemy upravlinnia bezpechnistiu kharchovykh produktiv. Vymohy do bud-yakykh orhanizatsii kharchovoho lantsiuha (ISO 22000:2005, IDT). K.: Derzhspozhyvstandart Ukrainy. https://test1.haccp.center/assets/files/DSTU_IS0_2200 0-2007.pdf (in Ukrainian). Kovbasenko, V.M. (2013). Metodychni rekomendatsii z pidvyshchennia yakosti ta bezpeky miasoproduktiv. Odesa (in Ukrainian).
Mukharovskyi, M. (2011). Systema bezpeky kharchovykh produktiv. Standartyzatsiia, sertyfikatsiia, yakist, 4, 55-56 (in Ukrainian).
Iatsenko, I.V., & Binkevych, V.Ia. (2015). Suchasnyi stan ta tendentsii rozvytku vyrobnytstva produktsii vivcharstva u sviti. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia "Veterynarna medytsyna", 1(36),
49-54. http://visnyk.sau.sumy.ua/sample/files/snau_ 2015_1_36_vet_med/JRN/14.pdf (in Ukrainian). ISO 22000:2018 (en) Food safety management systems -Requirements for any organization in the food chain. Publication date: 2018-06. https://www.iso.org/obp/ ui/#iso:std:iso:22000:ed-2:v1:en
