CC BY
43
УДК 336.711:338.242 doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.01.030
Валентин Павлович Вишневський,
академж НАН Украти 1нститут економши промисловостi НАН Укра!ни 03057, Украна, Ки!в, вул. М. Капшст, 2.
E-mail: vishnevsky@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0002-8539-0444 Алекси Квшшсш, доктор фшософИ з економжи Лондонська академш науки i 6i3Hecy W1U 6TU, Англiя, Лондон, Бейкер-стргг, 120, 3 поверх.
E-mail: a.kwilinski@london-asb.co.uk https://orcid.org/0000-0001-6318-4001
МОНЕТАРН1 МЕХАН1ЗМИ СТИМУЛЮВАННЯ ЕКОНОМ1КИ В РОЗВИНЕНИХ КРА1НАХ: АНАЛ1ТИЧНИЙ ОГЛЯД
У статт розглянуто монетарш пол^ики провщних ЦБ св1ту, яю були устшно вико-ристаш для подолання св^ово! фшансово-економ1чно1 кризи 2008-2009 рр. i тепер також е важливими чинниками, що визначають сyчaснi тенденцп розвитку глобально! економши.
Останне дeсятирiччя (дeсятi роки XXI ст.) - це перюд розгортання четверто! промис-лово! революци, але одночасно - це i пeрiод глобального поширення фшансово! нестабшь-ностi, пов'язано!, в тому числ^ з подоланням нaслiдкiв св^ово! фшансово-eкономiчно! кризи 2008-2009 рр. Розвинеш кра!ни, якi е сьогоднi св^овими тeхнологiчними лiдeрaми в 1н-дустри 4.0, зyмiли подолати цю кризу, перш за все, за допомогою монетарних мeхaнiзмiв. Для цього було винайдено i вперше застосовано нетрадицшну монетарну полiтикy, яка передбачала: кшьюсш пом'якшення з вiдповiдним швидким зростанням зобов'язань цeнтробaнкiв; де-факто - проактивне тдтримання множинностi !х цiлeй, у тому чи^ щодо забезпечення фшансово! стaбiльностi та зниження рiвня безроб^тя; розширену участь цeнтробaнкiв у фшансуванш бюджетних дeфiцитiв yрядiв iз розмиванням рiзницi мiж мо-нетарною i фiскaльною полiтикaми.
Вжитi заходи сприяли подоланню в основному рецеси в розвиненому свiтi й переходу на траекторш eкономiчного зростання. Тeпeрiшнi заходи щодо нормaлiзaцi! монетарно! полiтики, яку започаткували США, передбачають поступове пщвищення ключово! процентно! ставки i згортання бaлaнсiв цeнтробaнкiв. Проте де-факто у значнш чaстинi розви-неного св^ (GC, Япони) епоха нетрадицшно! монетарно! полiтики все ще тривае.
У цшому нaслiдки цiе! пол^ики можна оцiнювaти по-рiзномy. Але важко заперечува-ти два головних висновки: перший - коли це потрiбно для подолання перешкод на шляху розвитку економши, фaхiвцi та пол^ики розвинених кра!н без вагань вщмовляються вiд ринкових догм i застосовують новi, нeтрaдицiйнi iнстрyмeнти регулювання, яю до цього вважалися неприйнятними; другий - завдяки, у тому числ^ цим нетрадицшним шструмен-там долар США i евро зберегли свое лщерство серед свiтових валют. Це означае, що США, а також iншi розвинеш кра!ни, якi входять до вузько! кампанп свiтових монетарних цeнтрiв, незважаючи нaвiть на негативш для себе нaслiдки виробничого офшорингу, зберь гають шанси на утримання провщних позицiй також у сфeрi новiтнiх iндyстрiaльних тех-нологiй, адже остaннi е вже тепер не просто юбер^зичними, а юбер-фшансово-фiзичними.
Ключовг слова: монетарна полiтикa, центральний банк, фiнaнсовa нeстaбiльнiсть, нор-мaлiзaцiя монетарно! полiтики, промислова рeволюцiя.
© В. П. Вишневський, А. Квшнсш, 2019
-Економта промисловост1 ^^ Economy of Industry-
30 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 1 (85)
Останне десятил^я (десятi роки XXI ст.) - це перюд не тшьки розгортання четверто! промислово! революци [1], але i глобального поширення фшансово! неста-бiльностi, пов'язано!, в тому числ^ з подо-ланням наслщюв св^ово! фшансово-еконо-мiчноl кризи 2008-2009 рр. [2]. Розвинеш краши, як сьогоднi е свiтовими техноло-пчними лiдерами в 1ндустри 4.0, зумши подолати цю кризу, перш за все, за допо-могою монетарних механiзмiв та викорис-тання нетрадицiйних iнструментiв грошо-во-кредитно! полiтики. Ця полiтика широко обговорювалася у професiйних колах, у тому чи^ за участю голiв провiдних центробанкiв (ЦБ): США (Б. Бернанке [3], Дж. Сллен [4]), еС (М. Драгi [5]), Китаю (Чжоу Сяочуань [6]) та ш. Разом iз пози-тивними ощнками И наслiдкiв (перелом-лення негативних тенденцш у динамiцi ВВП, зниження безроб^я, успiшна проти-дiя дефляци та iн.) [7; 8] вона отримала також низку справедливих критичних за-уважень (щодо викривлення ринкових щн, надування чергових фiнансових бульба-шок, регресивного перерозподiлу доходiв, розiгрiвання валютних вiйн тощо) [8; 9]. Тому И результати не можна ощнювати однозначно.
У зв'язку з цим, а також з урахуван-ням того, що кризовi роки залишилися по-заду, доцiльно пiдбити деяю пiдсумки ми-нулого перiоду i позначити поточнi тренди грошово-кредитно! пол^ики свiтових монетарних центрiв, яка суттевою мiрою впливае на розвиток не тшьки фшансових, але i реального секторiв економiк багатьох держав, у тому чи^ Укра!ни.
Структура статт побудована таким чином. Спочатку наводиться загальна характеристика провщних ЦБ свiту. Потiм послiдовно розглядаються особливостi ди !х монетарних механiзмiв до, пiд час i тсля фiнансово-економiчноl кризи 2008-2009 рр. Завершують огляд короткi пiдсумки i ви-сновки про сучаснi тенденци монетарное' полiтики в контекстi четверто1 промислово! революци.
Новггня нестабшьшсть монетарних
MexaHi3MiB провщних ЦБ свiту
У свт налiчуeться декiлька глобаль-них монетарних цен^в, якi е мюцем зосе-редження важелiв управлiння св^овими грошово-кредитними потоками i резервни-ми валютами. Найбшьш важливими з цих валют е долар США (USD), евро (EUR), британський фунт стерлшпв (GBP), япон-ська ена (JPY), а також китайський юань (CNY), який у 2016 р. був включений МВФ до кошика спещальних прав запозичення (СПЗ) i, таким чином, став ще однiею свь товою резервною валютою. Монетарнi центри, що регулюють обiг цих валют, роз-ташованi вiдповiдно у Нью-Йорку, Франк-фуртi-на-Майнi, Лондонi, Токiо i Пекiнi (табл. 1).
1з тих кра1н, де розташованi цi мо-нетарнi центри, тiльки Китай належить до категорп ринкiв, що формуються. yd iншi е розвиненими крашами. Але КНР уже багато десятилт демонструе випереджа-ючi темпи зростання i е свiтовим iндустрi-альним лiдером. Це позначаеться i на мо-нетарнiй полiтицi Народного банку Китаю - ключова ставка PBC е найвищою серед провщних центробанюв свiту i скла-дае тепер 4,35%.
Розвинеш краши, багато з яких пере-живають тепер не найкращi часи, викорис-товують монетарну полiтику для розiгрiву нащональних економiк, встановлюючи ключовi ставки на низьких рiвнях. I тiльки США, яю останнiми роками зумiли перейти на траекторш високих (як для розви-нених кра1н) темтв зростання [10], посту-пово тдвищують ключову ставку, яка станом на 27 вересня 2018 р. досягла рiвня 2,0-2,25% [11].
Якщо поглянути на питому вагу ос-новних свiтових валют, що використову-ються для формування офiцiйних резервiв (рис. 1), то можна побачити, що найбшьшу частку серед них займають долар США i евро, якi вважаються головними суперниками на св^овому валютному ринку вже майже 20 роюв.
Ta6flHu;3 1. KopoTKa xapaKTepHCTHKa npoeijHHx ^HTpa.bHHx 5aHKie CBÎTy 1
Ha3Ba PiK 3acHy-BaHHa Opram3a^MHa ^opMa i CTaTyc BanroTa perynro- BaHHa fflra6-KBapTHpa KnronoBa cTaBKa, % (01.10.2018)
^egepanbHa pe3epBHa cucTeMa (Federal Reserve, Fed) 1913 He3ane^He ^egepanbHe areHTcTBO flonap CfflA, USD BamHHrTOH (oKpyr Ko-nyM6ia) 2,25
GBponeficbKHH ^HTpanbHHH 6aHK (European Central Bank, ECB) 1998 He3ane^HHM ^mpanbHHH 6aHK GBpo, EUR ŒpaHK^ypT-Ha-Masm 0,0
EaHK AHraii (Bank of England, BOE) 1694 ^mpanbHHH 6aHK 3 oco6nHBHM npaBO-bhm cTaTycoM 0yHT CTepniHriB, GBP HoHgoH 0,75
EaHK .Hnomi (Bank of Japan, BOJ) 1882 A^ioHepHa KOMnaHia ^noHcbKa ieHa, JPY ToKio -0,10
HapogHHH 6aHK KuTaro (People's Bank of China, PBC) 1948 ^mpanbHHH 6aHK, nigKOHTponbHHH ypagy KHP KHTascbKHH roaHb, CHY neKiH 4,35
trieved from https://www.federalreserve.gov/ [Accessed 30 Oct. 2018]; European Central Bank. (2018). Official website. [online] Retrieved from https://www.ecb.europa.eu/home/html/index.en.html [Accessed 30 Oct. 2018]; Bank of Japan. (2018). About the Bank. [online] Retrieved from http://www.boj.or.jp/en/about/index.htm/ [Accessed 30 Oct. 2018]; Bank of England. (2018). Official website. [online] Retrieved from https://www.bankofengland.co.uk/ [Accessed 30 Oct. 2018]; Bank of China. (2018). Bank of China Global Web Site. [online] Retrieved from http://www.boc.cn/en/index.html [Accessed 30 Oct. 2018]; Triami Media BV. (2018). Central banks, summary of current interest rates. [online] Global-rates.com. Retrieved from https://www.global-rates.com/interest-rates/central-banks/central-banks.aspx [Accessed 29 Oct. 2018].
CwadeHo 3a daHUMu: IMF (2018). Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves. [online] Retrieved from http://data.imf.org/ [Accessed 29 Oct. 2018].
PacyHOK 1. Ba.iroTHa CTpyKTypa o$î^hhhx pesepeie iHO'jeviHOÏ ea.iroTH (Q2 2018)
npu ^OMy, aK^o gonap CTaB cBiTOBoro gaBHO (b icToprnHOMy BHMipi), i name 3 no-pe3epBHoro BanroToro ^e 3 cepegHHH XX ct., naray XXI ct. ua HOBa BanroTa cTana bhko-to eBpo OTpuMano ^h CTaTyc BigHOCHO He- pucTOByBaraca Mas^e noBcrogHO.
Захщш краши (США i GC) сьогодш е монетарними лiдерами CBiTy. Саме краша-ми Заходу у свш час були CTBopeHi головнi мiжнароднi фiнансово-кредитнi iнститути -Мiжнародний валютний фонд (МВФ) i Мiжнародний банк реконструкцп та роз-витку (МБРР). I тепер, за даними Society
for Worldwide Interbank Financial Telecommunications (SWIFT), на долар США - най-бшьш затребувану валюту на планет -припадае близько 40% Bcix платежiв, а на евро - бшьше 30%, тобто в сукупност вони обслуговують понад 70% (за вартiстю) трансакцш у свiтi (рис. 2).
Складено за даними: SWIFT (2018). Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves. [online] Retrieved from https://www.swift.com/ [Accessed 29 Oct. 2018].
Рисунок 2. Частка св1тових резервних валют в обслуговуванш мпжнародннх i внутр1шш\ розрахунк1в (за варт1стю) (August 2018)
Ц ж кра!ни е значною мiрою вину-ватцями тiеl глобально! монетарно! неста-бiльностi, яка стала характерною вщзна-кою минулого десятил^тя. Саме у США у 2007 р. стартувала криза високоризикова-них шотечних кредитiв, яка згодом переросла у глобальну фiнансову кризу. Н нас-лiдком стали майже повсюдне (за рщкими виключеннями) скорочення обсяпв вироб-ництва, зростання безробптя, зниження попиту i цiн на сировинш товари, вiд яких постраждали мiльярди людей.
Однак витоки сьогодшшньо! монетарно! нестабiльностi потрiбно шукати не тiльки у помилках тих чи шших свiтових гравцiв. Вони е наслщком комплексу тих суперечливих процесiв, якi характернi для вЫе! системи сучасно! глобалiзованоi кат-талютично! економiки. Як вiдзначено у черговш доповiдi Римському клубу (2017), "Нишшш тенденцii жодним чином не е стшкими. Продовження звичайного зрос-
тання призводить до масових зiткнень i3 природними планетарними межами. Еко-номжа пiд диктат фiнансовоï системи з ïï спокусою до спекуляцiï, як правило, призводить до збшьшення розриву з точки зору багатства i доходiв. ... Багато людей бачать св^ у сташ безладу, замiшання i невизна-ченостiм [12, р. vii].
Велике значення, яке надаеться в цiй доповiдi фшансовш системi, обумовлене, у тому числ^ об'ективно - випереджаючим розвитком св^ових фiнансових ринкiв i ра-дикальним пiдвищенням мобiльностi мiж-народних потоюв капiталу. Протягом ос-таннiх десятилпь визначальними чинни-ками розвитку глобальних фiнансових рин-кiв стали демонетизащя золота в 70-х роках ХХ ст., прискорене зростання обсяпв мiжнародноï торгiвлi й потокiв катталу, лiбералiзацiя регуляторних норм, а також швидке поширення iнформацiйних техно-логш (у т. ч. найсучаснiших, так званого
фштеху [13]). Ц самi чинники сприяли перетворенню фiнансових ринкiв на осе-редки локальних i глобальних проблем, пов'язаних iз прискоренням процесiв вщ-риву фiнансових активiв вiд реально! еко-номiки, якi супроводжуються пщвищенням частоти виникнення банкiвських криз [14, pp. 46-47], а також зростанням фшансово! нестабшьност загалом. Перш за все це стосуеться тих кра!н, яю мають високу питому вагу короткостроково! зовнiшньо! заборгованостi в загальнш сумi валового зовнiшнього боргу [15, p. 3]. Новi канали для передачi впливу зовнiшнiх фiнансових шоюв було створено в низцi економж, що розвиваються (Emerging and Developing Economies, EDEs), через безпрецедентне посилення шоземно! присутностi на внут-ршшх ринках кредитiв, цiнних паперiв i нерухомостi.
Вiдрив фiнансових активiв вщ реально! економiки став одним iз головних чин-никiв свпово! фiнансово! кризи 20082009 рр. Але ж i тепер докризова модель св^ових фiнансiв продовжуе вщтворюва-
тися: останнiми роками, незважаючи на уповшьнення темпiв зростання ВВП, гро-шова маса продовжуе прискорено зростати.
Центральш банки розвинених краш, насамперед Fed i ECB, для подолання фь нансово!' кризи "накачували" власш еконо-мiки лiквiднiстю за рахунок придбання довгострокових облiгацiй, iпотечних та ш-ших паперiв. Як наслщок, ïx баланси зрос-ли в рази порiвняно з докризовими роками i сягнули безпрецедентних розмiрiв (рис. 3). Тривалий перiод пiдтримання низьких процентних ставок провiдними монетар-ними центрами розвинених краш пiдняв ринок акцш дуже високо (рис. 4).
Таю тенденцп череватi черговою ф> нансовою кризою, оскiльки економiчне зростання в багатьох розвинених крашах базуеться не стшьки на реальних досягнен-нях, скiльки на запозиченнях (дефщитах бюджетiв i платiжниx балансiв) при ви-кривлених оцiнцi активiв й економiчниx стимулах. Тому не дивно, що останш ощн-ки ситуацп фаxiвцями МВФ е вельми обе-режними.
5 000 000 4 500 000 4 000 000 3 500 000 3 000 000 2 500 000 2 000 000 1 500 000 1 000 000 500 000
ECB, Millions of Euros FED, Millions of Dollars
000000000000000000000000000
^н OC en О <N
О О О ^н О ^н
<N ON 0000
чо ^н ос сп о "о (n О О О О ^н О ^н
<N ON 0000
00
ос сп 00
ОООООООООООО^н^н^н
0000000000000000000000000
MNMMMNNMNNMNNMNNMMNNMNNNN
00
(N (N
CKnadeno sa danuMu: Fred.stlouisfed.org. (2018). Federal Reserve Economic Data | FRED | St. Louis Fed. [online] Retrieved from https://fred.stlouisfed.org/ [Accessed 29 Oct. 2018].
Рисунок 3. Динамика сукупних актив1в FED i ECB
0
- Економта промисловостi ^^ Economy of Industry
7,00 ^ 3 500
3 000 2 500
2 000 Q
сл
1 500^ 1 000 500 0
оооооооооооооооооооооооооооооо
I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I
ооо^о^оооо^оооо^о^оооо^оооо^о^о
I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I
ОООООООООООООООО'-'-'-'-'-'-'-'-'-'-'-1 '-'-'-'-1
ооооооооооооооооооооооооооооооо (NiNiNiNiNiNiNiNiNiNiNiNiNiNiNiNiNiNiNiNiNiNiNiNiNiNiNiNiNiNiN
— — — Ефективна ставка по федеральних фондах, %, сезонно не скоригована -1ндекс S&P 500 (Real Time Price, Currency in USD)
Складено за даними: FRED. St. Louis Fed. (2018). Federal Reserve Economic Data. [online] Retrieved from https://fred.stlouisfed.org/ [Accessed 29 Oct. 2018]; Yahoo Finance. (2018). S&P 500. [online] Retrieved from https://finance.yahoo.com/ [Accessed 29 Oct. 2018].
Рисунок 4. По|Мвняльна динамика ефектнвноУ ставки по федеральних фондах FED та шдексу S&P 500
Криза 2008-2009 рр.
ГX X I
1 1 Al » \ -
Як вщзначено у черговш доповвд з питань глобально! фшансово! стабшьност (жовтень 2018 р.): "... фiнансовi умови у кра!нах з розвиненою економшою залиша-ються м'якими, особливо у Сполучених Штатах; при цьому процентш ставки все ще е низькими за iсторичними мiрками, схильнiсть до прийняття ризику е високою, а цiни на активи на основних ринках тд-вищуються", при тому, що кра!ни з ринками, як формуються, "... як i ранiше, ураз-ливi до ефектiв нормалiзацi! грошово-кредитно! полiтики у кра!нах з розвиненою економшою i можуть зiткнутися зi скоро-ченням припливу капiталу навт при вщ-носно оптимiстичному сценари" [16, p. ix].
Особливостi тако! ситуацi! визнача-ються, в тому числ^ параметрами тих мо-нетарних пол^ик, якi провiднi центробан-ки св^ (перш за все Fed i ECB, яким в оглядi придiлено основну увагу) проводили до, пвд час i пiсля св^ово! фшансово-економiчно! кризи 2008-2009 рр.
Особлнвост монетарннх механпмпв провщннх ЦБ до крнзн 2008-2009 рр.
Докризовий перюд (з початку ХХ1 ст. до 2008 р.). характеризувався поступовим розвитком економш i грошово-кредитних систем головних монетарних центрiв свь ту - США i GC. При цьому вщповщно до основних цшей грошово-кредитно! пол^и-ки з використанням стандартних шстру-ментiв (операцiй на вщкритому ринку, встановлення процентно! ставки овернайт i вимог до банювських резервiв) ними було забезпечено необхщне для нормального функцiонування економiк збшьшення "широко!" грошово! маси1 (в середньому за перiод 2000-2007 рр. - 7-8% на рк) з тд-
1 За визначенням Свггового банку у даному випадку пiд "широкими грошима" розумiеться сума валюти поза банками, депозипв до запитан-ня, строкових, ощадних та валютних депозипв, банкiвських i дорожнiх чекiв, шших цiнних папе-рiв (депозитних сертифжалв, комерцiйних папе-рiв) [17, p. 107].
тримкою контрольовано! шфляцн (у серед-ньому за перюд 2000-2007 рр. - 2,5-3% на piK), що, у свою чергу, сприяло поступаль-
ному зростанню економiк США i Сврозони (дещо бiльше 2%) (рис. 5, 6).
О США. Зростання ВВП (щор1чно, %) _ _ _ США. Зростання "широких грошей" (щор1чно, %)
Д Сврозона. Зростання ВВП (щор1чно, %) _ _ Сврозона. Зростання "широких грошей" (щор1чно, %)
Складено за даними: The World Bank. (2018). World Development Indicators | DataBank. [online] Retrieved from http://databank.worldbank.org/d ata/reports.aspx?source=world-development-indicators# [Accessed 31 Oct. 2018].
Рисунок 5. По|Мвняльна динамика зростання ВВП i грошово!" маси (широких грошей) у США та Сврозош
4
3
2
1
0х
0 -1
-2 -3
Складено за даними: The World Bank. (2018). World Development Indicators | DataBank. [online] Retrieved from http://databank.worldbank.org/data/reports.aspx?source=world-development-indicators# [Accessed 31 Oct. 2018].
Рисунок 6. 1нфлящя (шдекс споживчих цш) й економпчне зростання у США та Сврозош в окремп перiоди на початку ХХ1 ст.
Зростання ВВП
Iнфляцiя
Зростання ВВП
!нфлящя
США
Сврозона
□ 2000-2007 рр. □ 2008-2009рр. П2010-2017 рр.
На цьому тлi по-iншому виглядала грошово-кредитна полiтика Народного банку Китаю. Суттево вiдстаючи вiд про-вiдних розвинених кра!н за рiвнем ВВП на душу населення, РВС здiйснював бшьш активну полiтику монетарного стимулю-вання економжи - темпи зростання грошо-во! маси становили у 2000-2007 рр. у серед-ньому бшьше 16% на рiк (приблизно у 2 рази бшьше, шж у £С i США), при тому, що iнфляцiя залишалась помiрною i конт-рольованою (1,7% за той самий перюд). Одним з основних iнструментiв монетарного стимулювання китайсько! економiки стало прискорене зростання обсяпв внут-
10 -
5 0 -5 -10 -15
-20 -
Японш. Зростання ВВП (щор1чно, %)
_ _ Японш. Зростання "широких грошей" (щор1чно, %)
гп ^г 1л ю
о о о о
о о о о
(N (N (N (N (N М
^ (N m ^Г in чо 1> ООС^ОСЗСЗОС^
рiшнього кредитування суб'екпв господа-рювання, що спричинило виникнення над-лишкових потужностей у вугшьнш, мета-лургiйнiй та iнших традицшних галузях промисловостi.
Тим не менш, середнi темпи зростання економжи КНР становили у 20002007 рр. понад 10% - вражаюча цифра, особливо на тлi геополпичного суперника - Японп, яка тсля Азiатськоi фшансово1 кризи 1997-1998 рр. так i не змогла вийти на траекторш прискореного економiчного розвитку (середнiй темп зростання ВВП у 2000-2007 рр. склав менше 1,5%) (рис. 7).
30 25 20 15 10 5
ОООООООООО'-'-'-'-'-'-'-'-1
оооооооооооооооооо
(N(N(N(N(N(N(N(N(N(N(N(N(N(N(N(N(N(N
Китай. Зростання ВВП (щор1чно, %)
Китай. Зростання "широких грошей" (щор1чно, %)
CKnadeno sa danuMu: FRED. St. Louis Fed. (2018). Federal Reserve Economic Data. [online] Retrieved from https://fred.stlouisfed.org/ [Accessed 29 Oct. 2018].
0
Рисунок 7. По|Мвняльна динамика зростання ВВП i грошовоУ маси (широких грошей) у Японп та КитаУ
Незважаючи на те що провщш центробанки свiту (Fed i ECB) намагалися здiйснювати пруденцiйну полiтику, вони не змогли запоб^ти поширенню нових системних ризикiв, оскiльки грошово-кредитш системи поступово накопичували структурнi зрушення, якi зрештою сприяли виникненню свпово! фшансово1 кризи 2008-2009 рр. Зокрема, йдеться про збшь-шення у фшансовому посередництвi вщ-носного значення парабанкiвських (near-
banks1) фiнансових установ, спецiалiзова-них на операцiях iз структурованими цш-ними паперами, перехщ банкiв вiд депозит-
1 До парабанювських (near-banks) фiнансових установ у даному випадку вщнесено: емiтентiв щн-них паперiв, забезпечених активами (asset-back security, ABS), та шших структурованих продуктiв; щдприемства, що спонсуються урядом (Government-sponsored enterprises, GSEs), i пули GSE, яю фшан-сують iпотечнi кредити; фiнансовi компанii, схож на банки з боку активiв, але ввдносно малi за розмь рами i фiнансованi на ринку (market-based); брокерiв i дилерiв з операцш iз цiнними паперами [23, p. 88].
ного до менш надшного ринкового фшан-сування, скорочення строкiв погашення банювських зобов'язань, у результатi чого короткостроковi ринки стали бiльш важли-вими способом управлшня ïx активами i пасивами [23, рр. 86-94].
5,0 -
У передкризовi часи парабанювсью фiнансовi установи отримали значну част-ку сектору фiнансового посередництва розвинених краш Особливо велику частку таких установ було сформовано у США (рис. 8).
4,0 3,0 2,0 1,0 0,0
1987
1997
2007
1999
HI
щ
2007
США Сврозона
Банки-депозитари □ Страxовi та пенсiйнi фонди □ Iншi
ffwepeno: International Monetary Fund. (2008). Global financial stability report. Financial Stress and Deleveraging Macrofinancial Implications and Policy. Washington, DC: IMF Multimedia Services Division. P. 87.
Рисунок 8. Розм1ри фшансовнх актнв1в у США та Сврозош (кратно до ВВП)
Усе вищезазначене в комплекс з ш-шими чинниками, у т. ч. фундаментального характеру, обумовило "вибух" ринково! турбулентной у липнi 2007 р. i рiзкий перелом у дi! трансмiсiйного механiзму процентних ставок. За цими подiями восе-ни того самого року вщбулося падiння ак-цш захiдних банкiв i пiдприемств, а з сере-дини 2008 р., коли швидко подешевшала нафта, - також акцш компанiй кра!н, що розвиваються. Фшансова криза набула свь тового характеру.
Особлнвост монетарннх механпмпв провщннх ЦБ св1ту шд час подолання крнзн 2008-2009 рр.
Першою вiдповiддю на розгортання фшансово! кризи 2008-2009 рр. у США стало оч^ване зниження цiльово! ставки по федеральних фондах (federal funds target rate), що визначаеться Fed. У грудш 2008 р. вона досягла мшмального значення 00,25% рiчних i поим на довп роки "застря-гла" на цьому надзвичайно низькому рiвнi.
Дещо пiзнiше на кризу аналопчно прореа-гував ЕСВ, який почав поступово знижува-ти процентну ставку за основними опера-цiями рефiнансування (interest rate on the main refinancing operations), що забезпечу-ють основну частину лiквiдностi банювсь-ко! системи EMU - з 3,75% у жовтш 2008 р. до 2,5% у грудш 2008 р. i 1,0% у травш 2009 р. Ключова ставка Банку Анг-ли (Bank of England base rate) також була поступово знижена з 5,0% у вересш 2008 р. до 0,5% у березш 2009 р. Що стосуеться ключово! ставки Банку Япони (overnight call rate target), то в той перюд (20082009 рр.) вона зменшувалася в iнтервалi вiд 0,5 до 0,3%, а шзшше, у лютому 2016 р., взагалi стала вщ'емною (-0,1%).
На практицi це означало, що в бага-тьох розвинених кра!нах можливостi тра-дицiйного монетарного регулювання були фактично вичерпаш. Тому у США з метою надшного подолання наслщюв фшансово! кризи Fed започаткувала стимулювання економiки за допомогою нетрадицшних
шструменпв грошово-кредитно! полiтики (unconventional policy tools), яю орiентованi на покриття витрат i забезпечення доступ-ностi зовнiшнього фшансування для бан-кiв, домашнiх господарств та нефшансових компанiй. Це, перш за все, так зване "кшь-юсне пом'якшення" (Quantitative Easing, QE), що передбачае викуп рiзних активiв (зокрема, облiгацiй iпотечних агентств i
казначейських1), застосування якого зумо-вило розширення i змiну структури балансу Fed, а також иею чи iншою мiрою впли-нуло на рiзнi сфери економiчно! та моне-тарно! активностi як у США, так i в усьому свт.
Можна виокремити три етапи кшькю-ного пом'якшення у США (рис. 9).
5 000 000
4 500 000
4 000 000
3 500 000
Q 3 000 000 S
U2 500 000 н л
м2 000 000 1 500 000 1 000 000 500 000
2 2 2 2 <N 2 2 2 2 2 2
0- 0- 0- 0- cp 0- 0- 0- 0- 0- 0-
-1 -1 -1 -1 -1 -1 -1 -1 -1 -1
0- 0- 0- 0- cp 0- 0- 0- 0- 0- 0-
-8 -9 -0 -1 -3 -4 -5 -7 -8
0 0
0 0 0 0 о 0 0 0 0 0 0
2 2 2 2 <N 2 2 2 2 2 2
| I Сукупш активи FED
Цшт папери Казначейства США: облтацп середньостроков1 (notes) i довгостроков1 (bonds) 1потечт цшт папери
Складено за даними: Board of Governors of the Federal Reserve System. (2018). The Fed - Recent balance sheet trends. [online] Retrieved from https://www.federalreserve.gov/monetarypolicy/bst_recenttrends.htm [Accessed 30 Oct. 2018].
Рисунок 9. Основш вiхи монетарной* полгтнкн FED i дниампка федеральннх резервннх актнв1в
0
Програма QE1, що стартувала напри-кiнцi 2008 р., коли Fed витратила 500 млрд дол. на придбання шотечних цшних папе-рiв та 100 млрд дол. на придбання борпв пщприемств, спонсорованих урядом (Government-sponsored enterprises) [24]. У 2009 р. покупки продовжились. У цшому до юнця QE1 Fed вклала в економiку 2,1
1 Юльшсне пом'якшення (QE) ввдр1зняеться вгд кредитного (credit easing, CE). Полггика CE призначена для зниження конкретних в1дсоткових ставок та/або вщновлення функц1онування певних кредитних ринк1в, а термш QE описуе будь-яку полггику, яка надзвичайно зб1льшуе розм1р зобо-в'язань центрального банку - валюти та банк1всь-ких резерв1в [24, р. 55].
трлн дол., що приблизно подвошо розмiр його грошово! бази. У червш 2010 р., коли стало зрозумшо, що економiка розвиваеть-ся належним чином, програму QE1 було завершено.
Однак ефект QE1 виявився коротко-строковим, i восени 2010 р. Fed розпочала другий раунд кiлькiсного пом'якшення -QE2. Вiн тривав до середини 2011 р. i являв собою покупку облиацш Казначейства США на суму 600 млрд дол. Крiм того, ще 300 млрд дол. доходiв, отриманих вщ ра-нiше придбаних облiгацiй, були решвесто-ванi у цi самi активи.
У вереснi 2011 р. Fed оголосила програму збшьшення середнього термiну до погашення свого портфеля державних цш-них паперiв без подальшого розширення балансу - операщю "твiст" (operation twist). У рамках ще! програми до юнця 2012 р. Fed придбала довгостроковi облиацп (строком до погашення вщ 6 до 30 рокiв) на суму 400 млрд дол., паралельно реалiзу-вавши наявнi в не! короткостроковi казна-чейськi облиацп (термшом до погашення менше 3 роюв) на вiдповiдну величину.
Нарештi, у вересш 2012 р. було ого-лошено про запуск третього раунду заходiв монетарного стимулювання (QE3), у рамках якого Fed проголосила про намiр щомь сяця додатково купувати iпотечнi обл^аци на суму 40 млрд дол. i казначейсью - на суму 45 млрд дол. Загальна тривалiсть цьо-го раунду iз самого початку не була вста-новлена, але Fed неодноразово пщкреслю-вала, що головним критерiем е загальний стан економжи США.
У кiнцi 2014 р. у зв'язку з досягнен-ням нормальних, за оцiнками монетарно! влади, темтв вiдновлення американсько! економiки, за ршенням Федерального ко-мiтету вщкритого ринку програму QE3 було згорнуто.
Рiшення Fed про запуск програм юль-юсного пом'якшення стало прикладом для центробанюв iнших розвинених кра!н [24].
Слщ за релiзом про купiвлю активiв вiд Fed, Банк Японп 2 грудня 2008 р. також оголосив, що вш буде необмежено видава-ти кредити майже за нульовими ставками
через спещальш операци з надання коштiв (special-funds-supplying operations). А на-прикiнцi того року Банк Япони знизив ключову ставку (overnight call rate target) до 0,1% i оголосив про збшьшення прямих покупок японських державних облиацш i нову програму покупок корпоративних фшансових шструменив.
На початку 2009 р. про перехщ до ре-алiзацii програми кшьюсного пом'якшення оголосив Банк Англп. BOE провiв двi окремi програми купiвлi активiв через спе-щально створений механiзм (asset purchase facility, APF): придбання приватних активiв для полегшення умов кредитування i бшьш традицiйного грошового стимулювання економiки. У березш 2009 р. Банк Англп заявив, що через APF вш буде керувати програмою кiлькiсного пом'якшення, нащ-леною на збiльшення грошово! бази на 75 млрд фунив стерлiнгiв iз подальшим роз-ширенням до 200 млрд.
£ЦБ, який дещо спiзнився з реалiза-цiею програм покупок активiв, надав свою вiдповiдь у травнi 2009 р., знизивши фжсо-вану процентну ставку за основними опе-рацiями рефшансування до 1%. Крiм того, вш започаткував спецiальнi програми щодо забезпечення банкiв лiквiднiстю, продов-жив термши рефiнансування i розширив список активiв, що приймались як забезпечення кредитв.
Очевидним результатом усiх цих дiй провiдних центробанкiв розвинених кра!н стало суттеве розширення i змша структур монетарних баз. Якщо, наприклад, у порт-фелi Fed у докризовий перюд домiнували короткостроковi державнi папери (казначейсью векселi та облиацп з близьким те-рмiном погашення), то тепер значну роль стали ввдгравати казначейськi облiгацii з тривалим термiном погашення, а також шотечш папери. При цьому баланс Fed збшьшився в рази, а сам вш по сутi пере-творився на великого шотечного кредитора, свого роду велетенський комерцшний банк. Схожих трансформацш зазнали бага-то шших провiдних центробанкiв. У комплекс з надзвичайно низькими процент-ними ставками i зростанням державних
борпв у розвинених кра!нах, загостренням проблем конкурентно! девальваци валют i пщвищенням системних ризикiв свпово! економiки загалом це сформувало ситуа-цiю ново! фшансово! нормальностi, яка стала визначати особливост грошово-кре-дитно! полiтики посткризового перюду.
Особливост монетарних механiзмiв
провщних ЦБ у посткризовий пер1од
Програми нетрадицшно! грошово-кредитно! полiтики сприяли успiхам у по-доланнi фшансово! кризи та вiдновленнi економiки розвинених кра!н. Зокрема, у фiнансовiй сферi було досягнуто зниження загального рiвня процентних ставок, у тому чи^ за довгостроковими фiнансовими шструментами, пiдвищено рiвнi кредитно! активностi, вщновлено динамiку ринкiв акцiй, в економiчнiй сферi - стабiлiзовано цiни, подолано негативш тренди на ринках пращ й вщновлено економiчне зростання.
Як вщзначають фахiвцi The McKinsey Global Institute, "Багато дослiджень, акаде-мiчних установ i центральних банкiв показали, що заходи, вжит центральними банками, запобiгли бiльш глибокому спаду i високому рiвню безробптя, якi в iншому разi могли б трапитися. Ощнки, отриманi за допомогою макроекономiчних моделей Федерально! резервно! системи США, Банку Англи та iнших, показують, що порiв-няно зi сценарiем, у якому не було вжито жодних дш, нетрадицiйна грошово-кредит-на полiтика полшшила ВВП вiд 1 до 3 вщ-соткiв, знизила рiвень безроб^я приблиз-но на 1 процентний пункт i запобiгла де-фляцп. Якщо надзвичайнi заходи, задiянi на початку фшансово! кризи, дiйсно запо-бiгли неконтрольованiй спаднiй спiралi глобально! фшансово! системи, то макро-економiчне значення запобiгання шкодi може бути навт бiльшим, нiж показують щ оцiнки" [7, p. 1].
Проте е аргументи на користь того, що устхи нетрадицшно! полiтики не мож-на вважати беззаперечними.
По-перше, темпи зростання амери-кансько! економiки у перiод вiдновлення тсля фiнансово-економiчноi кризи 2007-
2008 рр. поступалися середнiм темпам, якi спостер^алися у посткризовi перiоди в тслявоенний час. Протягом перших трьох роюв пiсля завершення рецесi! (20102012 рр.) зростання реального ВВП у се-редньому становило лише 2,2% при тому, що за таю самi штервали часу тсля попе-редшх 10 американських рецесiй реальний ВВП збшьшувався в середньому у два рази швидше - по 4,6% на рк [4, рр. 1-2].
По-друге, основними бенефщарами програм юльюсного пом'якшення стали банки i парабанювсью фiнансовi установи та найбiльш забезпечеш верстви населення, зайнятi у фшансовому секторi, або тi, хто володiе будинками. За даними Бюджетного управлшня конгресу США, практично весь приркт доходiв домашнiх господарств до оподаткування за перюд дi! QE (з 2009 по 2014 р.) стався у верхньому децилi розпо-дiлу доходiв у США. Тобто е пщстави стверджувати, що QE посилило i без того серйозну нерiвнiсть доходiв в Америцi [8].
По-трете, планомiрне великомасш-табне здешевлення грошей, яке сталось у рамках нетрадицшно! монетарно! полiтики, зумовлюе штучне подорожчання вартостi активiв (низькi процентнi ставки пщвищу-ють доходи за акщями, корпоративними облiгацiями, нерухомостi та шших активiв, пiдштовхуючи !х вартiсть вгору), заохочуе пщприемства до невиправданого збшь-шення заборгованостi та викривляе еконо-мiчну iнформацiю для iнвесторiв. Усе це мае довгостроковi негативнi наслщки, пiд-вищуе ризики "надування" чергових фiнан-сових "бульбашок" i пщтримуе на плаву корпорацi! "зомбi", яю таким чином уника-ють творчого руйнування за Шумпетером. Потоки швестицш направляються у проек-ти, яю у звичайних умовах не були б при-вабливими, в 'Чгри" з курсами цiнних папе-рiв i фiнансовi спекуляцi! [21, с. 175-176].
Нареши, важливо вiдзначити, що посткризове вщновлення виявилося рiзним у рiзних мiсцях. Краще воно вщбувалося у США та Британi!, прше - у кра!нах конти-нентально! Свропи та Японi!. Вiдставання £С вiд США демонструе графiк безробтя (рис. 10).
CKMadeno 3a danuMu: The World Bank. (2018). World Development Indicators | DataBank. [online] Retrieved from http://databank.worldbank.org/data/reports.aspx?source=world-development-indicators# [Accessed 31 Oct. 2018].
12 10 8 6 4 2 0
12 10 8 6 4 2 0
^ ^ o^ ф O^ O^ O^ r^ O^4 ^ o^ r£> ^
a China —o— United States----United Kingdom -Euro area — ¿s- Japan
Рисунок 10. Динамика безроб1ття, % в1д дельована оцшка ILO)
Якщо в США та Британи в 2016 р. безроб^тя знизилося нижче 5% (у Япони цей показник уже багато роюв е вiдносно низьким), то в £С у 2016 р. безроб^тя пе-ревищувало 10%. А восени 2018 р. безро-бiття в США скоротилося до рiвня 3,7% [26] - найнижчого за останш 50 роюв спо-стережень.
США уже кшька рокiв як перейшли до нормалiзащI грошово-кредитно! пол^и-ки. Ще у вереснi 2014 р. Федеральний ко-мiтет з вiдкритого ринку виклав свiй пiдхiд до нормалiзацiI грошово-кредитно! пол^и-ки, вказавши, що для цього мають викори-стовуватися два основних компоненти: поступове пщвищення цiльового дiапазону ставок федеральних фондiв до бiльш нормального рiвня та поступове скорочення запасiв щнних паперiв Федерального резерву [25]. Так, власне, i сталось. Fed почав поступово пiдвищувати ставку по федеральних фондах у березш 2017 р., а поим робив це ще 5 разiв (у червш та груднi 2017 р., березш, червш та вересш 2018 р.). Потрохи зменшуеться сума загальних ак-тивiв Fed - з 4,4 трлн у березш 2018 р. до 4,1 трлн у листопада
загальноУ чисельност1 робочоУ сили (змо-
Дещо пiзнiше цього самого курсу до-тримався i Банк Англи. Якщо з початку св^ово! фiнансовоi кризи базова ставка BOE неухильно зменшувалась (з 5% у кв^-Hi 2008 р. до 0,25% у серпш 2016 р.), то у листопадi 2017 р. низхщний тренд було переламано i ii вперше було пiдвищено до 0,5%, а в серпш 2018 р. - удруге до 0,75%. Як пояснило керiвництво Банку Англи, пщставою для цього стали рекордно висока зайнятшть, невелик запаси вшьних вироб-ничих потужностей, зростання реально! зароб^но! плати i зменшення зовшшнього цiнового тиску [27].
У той же час ЕСВ тшьки у червш 2018 р. заявив про свш намiр розпочати поступову нормалiзацiю грошово-кредит-но! полiтики i зменшити чистi покупки за програмою придбання активiв iз вересня 2018 р. до 15 млрд евро, а в наступному рощ - вщмовитись вщ них взагалi. На чер-говому засiданнi з питань монетарно! поль тики, яке вiдбулось у юнщ жовтня 2018 р., ЕСВ пщтвердив сво! аргументи на користь пщтримки вiд'емних процентних ставок (-0,4%) до л^а 2019 р., а також скорочення покупок у рамках програми QE до 15 млрд евро та !х завершення до юнця грудня [31].
У Японп нормалiзацiю грошово-кре-дитно! полпики планують розпочати тшь-ки в наступи 5 рокiв, а перед тим KepiB-ництву BOJ потpiбно докласти бiльшe зу-силь для забезпечення стабшьност цiн [28].
Проте самi по собi заходи щодо нор-малiзащ! грошово-кредитно! полiтики не можуть забезпечити виршення накопиче-ного комплексу соцiально-eкономiчних проблем розвинених кра!н Заходу. Очевидно, що для цього потpiбнi широкомасштаб-нi структурш реформи, якi мають охопити багато сфер - вщ фiнансових ринюв i рин-кiв пpацi до податкових систем, тенденцш наpоджуваностi та якост освiти [29].
Дещо осторонь вщ пpовiдних центро-банкiв Захщного свiту сто!ть BOC. Це обу-мовлено тим, що Китай суттево менше по-страждав вiд свпово! фшансово! кризи i поки що досить упевнено пщтримуе випе-peджаючi темпи eкономiчного зростання. Тим не менш, проблем у цiй кра!ш, як вь домо, е дуже багато: наявнiсть надлишку виробничих потужностей як результат при-скореного розвитку минулих pокiв, недо-статня збалансовашсть фiнансового сектору, де переважають вeликi дepжавнi банки, нeвипpавданi фiнансовi привше! для дер-жавних пщприемств, масштабний "тшьо-вий" банкiнг, накопичеш вeликi корпора-тивнi борги у нефшансовому сeктоpi еко-номiки тощо.
З урахуванням цих обставин ВОС намагаеться здшснювати обережну i зва-жену монетарну полiтику, яка пщтримуе декшька цiлeй: помipно низьку шфлящю, забезпечення запланованих тeмпiв еконо-мiчного зростання, високого piвня зайня-toctí, активного платiжного балансу.
Що стосуеться довгострокових цiлeй розвитку ВОС, то вони узгоджуються iз загальною стратепею поступового соща-льно-eкономiчного розвитку КНР i перед-бачають peалiзацiю трьох етатв. На пер-шому етат, до 2020 р., коли Китай плануе завершити будiвництво помipно заможного суспшьства, банк мае полiпшити сво! сис-теми i мeханiзми, а також змщнити загаль-ну потужшсть. На другому eтапi, до
2035 р., коли Китай плануе в основному здшснити модершзащю кра!ни, ВОС мае стати банком свпового класу в усiх напря-мах. Нареши, на третьому eтапi, до 2050 р., вш мае перетворитися на "фшансовий скарб" кра!ни i зразок для свпово! фшансово! вдустрп [30].
Висновки. Монeтаpнi полiтики про-вiдних ЦБ свiту були устшно викоpистанi для подолання свпово! фшансово-eкономiчно! кризи 2008-2009 рр. i тепер також е важливими чинниками, що визна-чають сучаснi тенденци розвитку глобально! економши.
У докризовий перюд у кошику ш-струменив пpовiдних монетарних цeнтpiв розвинених кра!н домiнували тpадицiйнi заходи грошово-кредитно! полпики, акцен-тованi на утримання контрольовано! ш-фляцп. Цього вважалося цшком достатньо для забезпечення стабiльного eкономiчного зростання. Ключовим iнстpумeнтом моне-тарно! полiтики виступала ставка овернайт. Вщповщно домiнувало короткострокове peфiнансування банкiв з боку центробан-кiв. Рeалiзацiя тако! полiтики не викликала сумнiвiв за умов поступового eкономiчного зростання, прийнятного piвня бeзpобiття та вiдсутностi критичних спадiв виробництва.
Ситуацiя piзко змшилась у зв'язку зi свiтовою фiнансово-eкономiчною кризою 2008-2009 рр., коли застосування тради-цiйних мeханiзмiв монетарно! полпики щодо стимулювання eкономiк вичерпало свш потeнцiал, оскiльки ключовi вiдсотковi ставки були знижеш майже до нуля, при тому що спад ВВП i зростання безробптя тривали.
Тому було винайдено i вперше засто-совано нетрадицшну монетарну полiтику, яка передбачала: кiлькiснi пом'якшення з вiдповiдним швидким зростанням зобов'я-зань цeнтpобанкiв; де-факто - проактивне пiдтpимання множинностi !х цiлeй, у тому числi щодо забезпечення фшансово! ста-бiльностi та зниження piвня бeзpобiття; розширену участь ЦБ у фшансуванш бю-джетних дефщипв уpядiв iз розмиванням piзницi мiж монетарною i фiскальною по-лiтиками.
Вжит заходи сприяли подоланню в основному рецесп в розвиненому cbítí й переходу на траекторш економiчного зро-стання. Однак успiхи посткризового вщ-новлення виявилися рiзними. Кращi результата було досягнуто у США та Брита-нп, дещо гiршi - у кра!нах континентально! Свропи та Японп.
Теперiшнi заходи щодо нормалiзацi! монетарно! полiтики, яку започаткували США, передбачають поступове пщвищен-ня ключово! процентно! ставки i згортання балансiв центробанкiв. Проте де-факто у значнш частинi центральних банкiв розви-неного свiту (GCB, BOJ) цикл нетрадицш-но! монетарно! полiтики все ще тривае.
У цiлому наслщки цiе! полiтики мож-на ощнювати по-рiзному. Але важко запе-речувати два головних висновки: перший -коли це потрiбно для подолання перешкод на шляху розвитку економши, фахiвцi та полiтики розвинених кра!н без вагань вщ-мовляються вщ ринкових догм i застосо-вують новi, нетрадицiйнi iнструменти ре-гулювання, якi до цього вважалися не-прийнятними; другий - завдяки, у тому числ^ цим нетрадицiйним шструментам долар США i евро зберегли свое лщерство серед свiтових валют. Долару, зокрема, i як резервнш валюту i як валютi, що викорис-товуеться для обслуговування мiжнарод-них транзакцiй, поки що реально! альтер-нативи немае i, напевне, найближчим часом не буде. Тобто соцiо-економiчнi iнсти-тути США вкотре продемонстрували свою здатнiсть до вщтворення реально! глобально! економiчно! влади в нових умовах. А тому США та iншi розвиненi кра!ни, що входять до вузько! кампанп свiтових моне-тарних центрiв, незважаючи навiть на не-гативнi для себе наслщки виробничого офшорингу, збершають шанси на утриман-ня провщних позицiй також у сферi нов№ нiх iндустрiальних технологiй, адже остан-нi е вже тепер не просто юбер^зичними, а кiбер-фiнансово-фiзичними [32, с. 147]. Або, як вщзначае К. Шваб, "Глобальш еко-номiчнi взаемоди вже не можуть бути роз-дiленi на торгiвлю товарами i послугами, фiнансовi операци та швестици. Усi еко-
HOMi4Hi потоки штегроваш в комплексну систему транскордонного обмiну MaTepia-льними i нeмaтepiaльними цiнностямим [33].
Тим не менш, багато проблем (все ще занижеш за iстоpичними мipкaми процент-ш ставки, зaвищeнi у цьому зв'язку щни aктивiв i схильностi ринкових суб'екпв до прийняття на себе ризиюв та iн.) залиша-ються нeвиpiшeними. Це свiдчить про те, що глобальна фшансова нeстaбiльнiсть зберкаеться i позначаеться, у тому числ^ на коливаннях курсу в рамках головно! свiтовоi пари валют EUR/USD, якi суттево впливають на стан економши Укра!ни. Та-кий вплив обумовлений процесами фшан-сово! глобaлiзaцii та позицiями Укра!ни у свт як мало! вiдкpитоi eкономiки, спеща-лiзовaноi тепер на виготовлeннi ринкових товapiв i3 низьким ступенем переробки. Дотримуючись зaгaльносвiтового тренду, курс гривш до долара США у другш поло-винi 2018 р. демонстрував зниження, у ре-зультaтi чого один долар уже коштуе бшь-ше 27 грн. Кpiм цього, слщ ураховувати, що eкономiкa Укра!ни значною мipою за-лежить вщ динaмiки свiтових цiн на сиро-вину, зокрема вiд цiн на сталь i пшеницю. А вони, у свою чергу, також демонструють певний взаемозв'язок iз коливаннями тренду валютно! пари EUR/USD.
Справа в тому, що перюди зростання долара зазвичай супроводжуються пщви-щенням процентних ставок Fed i зростан-ням пpибутковостi американських цiнних пaпepiв. Це, у свою чергу, обумовлюе пра-гнення iнвeстоpiв та покупщв сировини збалансовувати сво! активи шляхом збшь-шення в них частки доларових фшансових iнстpумeнтiв. У результат довгi позицii по сировинних активах скорочуються, а ринки сировинних товapiв переходять у "ведме-жий" тренд. Коли ж спостеркаеться зниження курсу долара i пaдiння прибутковос-тi американських облiгaцiй, ринки сировини поступово повертаються до сво!х коли-шнiх котирувань [34] \
1 Але тiльки за шших píbhhx умов. Напри-клад, у 2018 р. можна було спостертати, як Í3
Вищезазначеш обставини свщчать про необхiднiсть подальших дослiджень ключових параметрiв монетарних полпик провiдних ЦБ свiту, що впливають на кур-совi тренди валютно! пари EUR/USD, а також на iншi важливi монетарнi змiннi, яю значною мiрою впливають на темпи i характер розвитку вЫе! свпово! економiки вза-галi й Укра!ни зокрема. При цьому важли-во пiдкреслити, що подальший перебт по-дiй залежатиме не тшьки вiд монетарних змiнних, а насамперед вщ динамiки розвитку i розмiщення у свiтi нового реального -юбер-фшансово^зичного - сектору свпо-во! економiки в умовах четверто! промис-лово! революцп, а також вщ перспектив глобального економiчного зростання зага-лом, якi на фундаментальному рiвнi визна-чають джерела, динам^ i структуру монетарних потоюв.
Л1тература
1. Шваб К. (2016). Четвертая промышленная революция. М.: Эксмо, 138 с.
2. Vishnevsky V. P., Shelud'ko N. M. World monetary centres at the stage of global financial instability: risks, challenges and perspectives. Economy of Industry. 2017. № 4 (80). pp. 75-96. doi: http://doi.org/10.15407/ econindustry2017.04.075
3. Bernanke B. Monetary Policy since the Onset of the Crisis. Wyoming, Jackson Hole: Federal Reserve Bank of Kansas City
Economic Symposium. 2012. August 31, 24 pp.
4. Yellen J. A Painfully Slow Recovery for America's Workers: Causes, Implications, and the Federal Reserve's Response. A TransAtlantic Agenda for Shared Prosperity. A Conference Sponsored by the AFL-CIO, Frie-drich-Ebert-Stiftung and the IMK Macroeco-nomic Policy Institute, Washington, D.C. 2013. 18 pp.
шдвищенням курсу долара одночасно на свггових ринках зросли цши на пшеницю у зв'язку з ризи-ками можливого скорочення врожаю через не-сприятлив1 погодт умови i скорочення площ1 поав1в [35].
5. Draghi M. ECB: Euro area economic outlook, the ECB's monetary policy and current policy challenges. Statement by Mario Draghi, President of the ECB. Prepared for the thirty-first meeting of the International Monetary and Financial Committee. Washington DC, 2015. 17 April.
6. Zhou Xiaochuan. Statement by the Hon. Zhou Xiaochuan, Governor of the Fund for the People's Republic of China. IMF Annual Meetings, Governor's Statement. 2016 No. 30, October 7.
7. Dobbs R., Lund S., Koller T., Shwayder A. QE and ultra-low interest rates: Distributional effects and risks. McKinsey Global Institute, Discussion paper. 2013. November, 61 pp.
8. Roach S. QE Turns Ten [online]. Project Syndicate. URL: https://www.project-syndicate.org/commentary/lessons-from-a-decade-of-quantitative-easing-by-stephen-s-roach-2018-07?barrier=accesspay [Accessed 15 Nov. 2018].
9. Rickards J. Currency wars: the making of the next global crisis. London: Penguin Books Ltd. 2011
10. Imbert F. The US economy grew at a 3.5% pace in the third quarter, faster than expected [online]. CNBC. URL: https://www.cnbc.com/2018/10/26/first-read-on-us-q3-2018-gross-domestic-product.html [Accessed 29 Oct. 2018].
11. Triami Media BV. Central banks, summary of current interest rates [online]. Global-rates.com. URL: https://www.global-rates.com/interest-rates/central-banks/central-banks.aspx [Accessed 29 Oct. 2018].
12. Weizsäcker E., Wijkman A. Come On! Capitalism, Short-termism, Population and the Destruction of the Planet. A Report to the Club of Rome. Springer Science+Business Media LLC. 2018.
13. Fintech and Financial Services: Initial Considerations. IMF Staff Team. IMF staff discussion note. 2017. SDN/17/05.
14. Human Development Report 2014. Sustaining Human Progress: Reducing Vulnerabilities and Building Resilience. New
York: United Nations Development Programme, 2014.
15. International Capital Mobility: Structural Policies to Reduce Financial Fragility? OECD Economics Department Policy Notes, 2012. № 13, June
16. Global Financial Stability Report -A Decade after the Global Financial Crisis: Are We Safer? International Monetary Fund. Washington, DC, 2018. October.
17. World Development Indicators 2016. World Bank. Washington, DC. 2016. doi: http://doi.org/10.1596/978-1-4648-0683-4.
18. Avakov A. Two thousand years of economic statistics: world population, GDP, and PPP. New York: Algora Publishing, 2010.
19. Global Trends 2030: Alternative Worlds. A publication of the National Intelligence Council, USA, 2012.
20. Bats J., Houben A. Bank-based versus market-based financing: implications for systemic risk. De Nederlandsche Bank. 2017. Working Paper No. 577.
21. Вишневский В. П., Вишневская Е. Н., Матюшин А. В., Шелудь-ко Н. М. Монетарная власть в современном мире. Кто бросит вызов доллару? Под ред. В.П. Вишневского и Н.М. Шелудько; ГУ "Институт экономики и прогнозирования НАН Украины". Киев: Академпериодика, 2017. 200 c.
22. Muslim Population Growth in Europe [online]. Pew Research Center's. Religion & Public Life Project. URL: http://www.pewforum.org/2017/11/29/europes -growing-muslim-population/ [Accessed 8 Nov. 2018].
23. Global financial stability report. Financial Stress and Deleveraging Macrofi-nancial Implications and Policy. International Monetary Fund. Washington, DC: IMF Multimedia Services Division, 2008.
24. Fawley B., Neely C. Four Stories of Quantitative Easing. Federal Reserve Bank of St. Louis Review, 2013. January/February, 95(1). pp. 51-88. doi: http://dx.doi.org/ 10.20955/r.95.51-88
25. The Fed - Policy Normalization [online]. Board of Governors of the Federal Reserve System. URL https://www.federalreser ve.gov/monetarypolicy/policy-normalization. htm [Accessed 16 Nov. 2018].
26. The Employment Situation - October 2018. Bureau of Labor Statistics. U. S. Department of Labor, USDL-18-1739. 2018. 39 pp.
27. Martin W. Bank of England hikes rates for the 2nd time since the financial crisis. [online]. Business Insider. URL: https://www.bu sinessinsider.com/bank-of-england-interest-rate-decision-2018-8 [Accessed 16 Nov. 2018].
28. Fujioka T. BOJ to Consider Normalization During Next 5 Years, Kuroda Says [online]. Bloomberg. URL: https://www.bloom berg.com/news/articles/2018-04-09/boj-to-consider-normalization-during-next-5-years-kuroda-says [Accessed 16 Nov. 2018].
29. Liu Q. From Economic Crisis to World War III [online]. Project Syndicate. Retrieved from https://www.project-syndicate. org/commentary/economic-crisis-military-conflict-or-structural-reform-by-qian-liu-2018-11 [Accessed 16 Nov. 2018].
30. 2017 Annual Report. Bank of China Limited. 2018. 397 pp.
31. Benjamin J. ECB holds rates steady - Enters final leg of QE purchases [online]. Orbex Forex Trading Blog. URL: https://www.orbex.com/blog/en/2018/10/ecb-holds-rates-steady-enters-final-leg-of-qe-purchases [Accessed 16 Nov. 2018].
32. Вишневський В. П., Вiецькa О. В., Гаркушенко О. М., Князев С. I., Лях О. В., Чекша В. Д., Череватський Д. Ю. Смарт-промисловшть в епоху цифрово! економ> ки: перспективи, напрями i мехашзми роз-витку: моногpaфiя / за ред. акад. НАН Укра!ни В.П. Вишневського; НАН Укра!-ни, 1н-т економки пром-CTi. Ки!в, 2018. 192 c.
33. Schwab K. The Great Reconstruction [online]. Project Syndicate. URL: https://www.project-syndicate.org/onpoint/the-great-reconstruction-by-klaus-schwab-2019-
01?barrier=accesspay [Accessed 17 Feb. 2019].
34. Rising Interest Rates Tend to Be Bearish for Commodities [online]. The Balance. URL: https://www.thebalance.com/rising-interest-rates-in-the-us-808940 [Accessed 03 Nov. 2018].
35. Торг уместен: Рост цен на пшеницу озадачил продавцов и покупателей [online]. Российская газета. 2018. URL: https://rg.ru/2018/08/06/rost-cen-na-pshenicu-ozadachil-prodavcov-i-pokupatelej .html [Accessed 03 Nov. 2018].
References
1. Shvab, К. (2016). Fourth industrial revolution. Moskow: Eksmo, 138 p.
2. Vishnevsky, V. P., Shelud'ko, N. M. (2017). World monetary centres at the stage of global financial instability: risks, challenges and perspectives. Econ. promisl., 4 (80). pp. 75-96. doi: http://doi.org/10.15407/ econindustry2017.04.075
3. Bernanke, B. (2012, August 31). Monetary Policy since the Onset of the Crisis. Wyoming, Jackson Hole: Federal Reserve Bank of Kansas City Economic Symposium, 24 pp.
4. Yellen, J. (2013). A Painfully Slow Recovery for America's Workers: Causes, Implications, and the Federal Reserve's Response. A Trans-Atlantic Agenda for Shared Prosperity. A Conference Sponsored by the AFL-CIO, Friedrich-Ebert-Stiftung and the IMK Macroeconomic Policy Institute, Washington, D.C. 18 pp.
5. Draghi, M. (2015, April 17). ECB: Euro area economic outlook, the ECB's monetary policy and current policy challenges. Statement by Mario Draghi, President of the ECB. Prepared for the thirty-first meeting of the International Monetary and Financial Committee, Washington DC,.
6. Zhou, Xiaochuan (2016, October 7). Statement by the Hon. Zhou Xiaochuan, Governor of the Fund for the People's Republic of China. IMF Annual Meetings, Governor's Statement, 30.
7. Dobbs, R., Lund, S., Koller, T., & Shwayder, A. (2013, November). QE and ultra-low interest rates: Distributional effects and risks. McKinsey Global Institute, Discussion paper, 61 pp.
8. Roach, S. (2018). QE Turns Ten [online]. Project Syndicate. Retrieved from https://www.project-syndicate.org/commentary/ lessons-from-a-decade-of-quantitative-easing-by-stephen-s-roach-2018-07?barrier=accesspay [Accessed 15 Nov. 2018].
9. Rickards, J. (2011). Currency wars: the making of the next global crisis. London: Penguin Books Ltd.
10. Imbert, F. (2018). The US economy grew at a 3.5% pace in the third quarter, faster than expected [online]. CNBC. Retrieved from https://www.cnbc.com/2018/10/26/first-read-on-us-q3-2018-gross-domestic-product.html [Accessed 29 Oct. 2018].
11. Triami Media BV. (2018). Central banks, summary of current interest rates. [online] Global-rates.com. Retrieved from https://www.global-rates.com/interest-rates/ central-banks/central-banks.aspx [Accessed 29 Oct. 2018].
12. Weizsäcker, E., & Wijkman, A. (2018). Come On! Capitalism, Short-termism, Population and the Destruction of the Planet. A Report to the Club of Rome. Springer Sci-ence+Business Media LLC.
13. IMF Staff Team. (2017). Fintech and Financial Services: Initial Considerations. IMF staff discussion note. SDN/17/05.
14. UNDP. (2014). Human Development Report 2014. Sustaining Human Progress: Reducing Vulnerabilities and Building Resilience. New York: United Nations Development Programme.
15. OECD. (2012). International Capital Mobility: Structural Policies to Reduce Financial Fragility? OECD Economics Department Policy Notes, № 13, June
16. International Monetary Fund. (2018). Global Financial Stability Report - A Decade after the Global Financial Crisis: Are We Safer? Washington, DC, October.
17. World Bank (2016). World Development Indicators 2016. Washington, DC:
World Bank. doi: http://doi.org/10.1596/978-1-4648-0683-4.
18. Avakov, A. (2010). Two thousand years of economic statistics: world population, GDP, and PPP. New York: Algora Publishing.
19. National Intelligence Council. (2012). Global Trends 2030: Alternative Worlds. a publication of the National Intelligence Council, USA.
20. Bats, J., & Houben, A. (2017). Bank-based versus market-based financing: implications for systemic risk. De Nederland-sche Bank. Working Paper No. 577.
21. Vishnevsky, V. P., Vishnevska, E. N., Matiushin, A. V., & Sheludko, N. M. (2017). Monetary power in the modern world. Who will challenge the dollar? In V. P. Vishnevsky & N. M. Sheludko (Eds.); Institute of Economics and Forecasting, NAS of Ukraine. Kyiv: Akademperiodika, 200 p.
22. Pew Research Center's. Religion & Public Life Project. (2017). Muslim Population Growth in Europe [online]. Retrieved from http://www.pewforum.org/2017/11/29/ europes-growing-muslim-population/ [Accessed 8 Nov. 2018].
23. International Monetary Fund. (2008). Global financial stability report. Financial Stress and Deleveraging Macrofinan-cial Implications and Policy. Washington, DC: IMF Multimedia Services Division.
24. Fawley, B., & Neely, C. (2013). Four Stories of Quantitative Easing. Federal Reserve Bank of St. Louis Review, January/February, 95(1), pp. 51-88. doi: http://dx.doi.org/ 10.20955/r.95.51-88
25. Board of Governors of the Federal Reserve System (2018). The Fed - Policy Normalization [online]. Retrieved from https://www.federalreserve.gov/monetarypolicy/ policy-normalization.htm [Accessed 16 Nov. 2018].
26. Bureau of Labor Statistics (2018). The Employment Situation - October 2018. U. S. Department of Labor, USDL-18-1739. 39 pp.
27. Martin, W. (2018). Bank of England hikes rates for the 2nd time since the financial crisis [online]. Business Insider. Re-
trieved from https://www.businessinsider. com/bank-of-england-interest-rate-decision-2018-8 [Accessed 16 Nov. 2018].
28. Fujioka, T. (2018). BOJ to Consider Normalization During Next 5 Years, Kuroda Says [online]. Bloomberg. Retrieved from https://www.bloomberg.com/news/articles/ 2018-04-09/boj-to-consider-normalization-during-next-5-years-kuroda-says [Accessed 16 Nov. 2018].
29. Liu, Q. (2018). From Economic Crisis to World War III [online]. Project Syndicat. Retrieved from https://www.project-syndicate.org/commentary/economic-crisis-military-conflict-or-structural-reform-by-qian-liu-2018-11 [Accessed 16 Nov. 2018].
30. Bank of China (2018). 2017 Annual Report. Bank of China Limited. 397 pp.
31. Benjamin, J. (2018). ECB holds rates steady - Enters final leg of QE purchases. Orbex Forex Trading Blog [online]. Retrieved from https://www.orbex.com/blog/en/ 2018/10/ecb-holds-rates-steady-enters-final-leg-of-qe-purchases [Accessed 16 Nov. 2018].
32. Vishnevsky, V. P., Vietska, O. V. Garkushenko, O. M., Kniaziev, S. I., Liah, O. V., Chekina, V. D., & Cherevatsky, D. Yu. (2018). Smart industry in the digital era: perspectives, direct and me-hanzmi development. In V. P Vishnevsky (Ed.); NAS of Ukraine, Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine, 192 p.
33. Schwab, K. (2019). The Great Reconstruction [online]. Project Syndicate. Retrieved from https://www.project-syndicate. org/onpoint/the-great-reconstruction-by-klaus-schwab-2019-01 ?barrier=accesspay [Accessed 17 Feb. 2019].
34. The Balance (2017) Rising Interest Rates Tend to Be Bearish for Commodities [online]. Retrieved from https://www.thebalan ce.com/rising-interest-rates-in-the-us-808940 [Accessed 03 Nov. 2018].
35. Russian newspaper (2018) Bargaining is appropriate: the rise in wheat prices puzzled sellers and buyers [online]. Retrieved from https://rg.ru/2018/08/06/rost-cen-na-pshenicu-ozadachil-prodavcov-i-pokupate lej.html [Accessed 03 Nov. 2018].
Валентин Павлович Вишневский,
академик НАН Украины Институт экономики промышленности НАН Украины 03057, Украина, Киев, ул. М. Капнист, 2.
E-mail: vishnevsky@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0002-8539-0444 Алекси Квилински, доктор философии по экономике, Лондонская академия науки и бизнеса W1U 6TU, Англия, Лондон, Бейкер-стрит, 120, 3 этаж.
E-mail: a.kwilinski@london-asb .co.uk https://orcid.org/0000-0001-6318-4001
МОНЕТАРНЫЕ МЕХАНИЗМЫ СТИМУЛИРОВАНИЯ ЭКОНОМИКИ В РАЗВИТЫХ СТРАНАХ: АНАЛИТИЧЕСКИЙ ОБЗОР
В статье рассмотрены монетарные политики ведущих ЦБ мира, которые были успешно использованы для преодоления мирового финансово-экономического кризиса 20082009 гг. и теперь также являются важными факторами, определяющими современные тенденции развития глобальной экономики.
Последнее десятилетие (десятые годы XXI вв.) - это период не только развёртывания четвертой промышленной революции, но и одновременно - глобального распространения финансовой нестабильности, связанной, в том числе, с преодолением последствий мирового финансово-экономического кризиса 2008-2009 гг. Ведущие развитые страны, которые являются сегодня мировыми технологическими лидерами в Индустрии 4.0, сумели преодолеть этот кризис, прежде всего, с помощью монетарных механизмов. Для этого было изобретена и впервые применена нетрадиционная монетарная политика, которая предусматривала: количественные смягчения с соответствующим быстрым ростом обязательств цент-робанков; де-факто - проактивное поддержание множественности их целей, в том числе по обеспечению финансовой стабильности и снижению уровня безработицы; расширенное участие центробанков в финансировании бюджетных дефицитов правительств с размыванием разницы между монетарной и фискальной политиками.
Принятые меры способствовали преодолению в основном рецессии в развитом мире и переходу на траекторию экономического роста. Нынешние меры по нормализации монетарной политики, которую начали США, предусматривают постепенное повышение ключевых процентных ставок и свёртывание балансов центробанков. Однако де-факто в значительной части развитого мира (ЕС, Японии) эпоха нетрадиционной монетарной политики все ещё продолжается.
В целом последствия этой политики можно оценивать по-разному. Но трудно отрицать два главных вывода: первый - когда это нужно для преодоления препятствий на пути развития экономики, специалисты и политики развитых стран без колебаний отказываются от рыночных догм и применяют новые, нетрадиционные инструменты регулирования, которые до этого считались неприемлемыми; второй - благодаря, в том числе, этим нетрадиционным инструментам доллар США и евро сохранили своё лидерство среди мировых валют. Это, в свою очередь означает, что США и другие развитые страны, входящие в узкую кампанию мировых монетарных центров, несмотря даже на негативные последствия производственного офшоринга, сохраняют шансы на удержание ведущих позиций в сфере новейших индустриальных технологий, поскольку эти технологии уже теперь не просто ки-бер-физические, а кибер-финансово-физические.
Ключевые слова: монетарная политика, центральный банк, финансовая нестабильность, нормализации монетарной политики, промышленная революция.
Valentin P. Vishnevsky,
Fellowof the NAS of Ukraine Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 03057, Ukraine, Kyiv, 2 M. Kapnist Str.
E-mail: vishnevsky@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0002-8539-0444 Aleksy Kwilinski, PhD in Economics, The London Academy of Science and Business W1U 6TU, England, London, 120 Baker Street, 3rd Floor.
E-mail: a.kwilinski@london-asb .co.uk https://orcid.org/0000-0001-6318-4001
MONETARY MECHANISMS OF AN ECONOMY STIMULATION IN DEVELOPED COUNTRIES: AN ANALYTICAL REVIEW
The paper considers the monetary policy of leading Central Banks of the world that have been successfully used to overcome the global financial and economic crisis of 2008-2009 and now is also an important determinant of the modern development trends in the global economy.
The last decade (the last ten years of the XXI century) is the period of the Fourth industrial revolution. But at the same time, this is a period of global spread of financial instability, including overcoming the consequences of the global financial and economic crisis of 2008-2009. Advanced developed countries, which today are the world's technological leaders in Industry 4.0, managed to overcome this crisis, primarily through monetary mechanisms. For this purpose, a non-traditional monetary policy was invented and applied for the first time, which included: quantitative easing with a corresponding rapid growth of Central banks' liabilities; de facto proactive maintaining a plurality of their goals, including ensuring financial stability and reducing unemployment; expanded participation of Central banks in financing government budget deficits with blurring the difference between monetary and fiscal policies.
The measures taken helped to overcome the recession in the developed world and the transition to the trajectory of an economic growth. Current measures to normalize monetary policy, which the United States began, provide for a gradual increasing in the key interest rates and shrinking balance sheets of central banks. However, de facto, in much of the developed world (EU, Japan) the era of unconventional monetary policy is still going on.
In general, the impact of these policies can be assessed in different ways. But it is difficult to deny two main conclusions. First, when it is necessary to overcome obstacles to the economic development, specialists and politicians of advanced countries do not hesitate to abandon market dogmas and apply new, non-traditional regulatory instruments, which were previously considered unacceptable. And the second conclusion is that, as a result, among other things, of these non-traditional instruments' implementation, the U.S. Dollar and the Euro have retained their leade r-ship among the world currencies. This, in turn, means that the United States, as well as other advanced countries, that are a part of a narrow group of global monetary centres, despite the negative consequences of industrial offshoring, retains the chances of holding a leading position in the field of advanced industrial technologies, since these technologies are no longer just cyber-physical, but cyber-financial-physical.
Keywords: monetary policy, central bank, financial instability, monetary policy normalization, industrial revolution.
JEL: E520, E580, 0250.
OopMam циmуeannн:
BumHeBCbKHH B. H, KBimHCKi A. MoHeTapm Mexam3MH craMy.nroBaHHa eKOHOMiKH b po-3BHHeHHx Kpamax: aHamraHHHH oraag. EKOHOMiKa npoMUcnoeocmi. 2019. № 1 (85). C. 30-50. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry 2019.01.030
Vishnevsky, V. P., & Kwilinski, A. (2019). Monetary mechanisms of an economy stimulation in developed countries: an analytical review. Econ. promisl., 1 (85), pp. 30-50. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.01.030
Hadiumna do pedaKn^ii 12.02.2019 p.
