CC BY
16
Висновки. Як засвiдчують результати проведеного теоретичного та емшричного дослiдження, зовнiшнiй борг був причиною поглиблення кризо-вих явищ та здiйснював негативний вплив на ВВП та промислове виробниц-тво. З таких мiркувань, на нашу думку, прюритетними напрямками у регулю-ваннi зовнiшнiх запозичень е розвиток ринку внутршшх запозичень, вiдмова вщ залучення коштiв до фiнансового сектору на спекулятивны основi та пе-реорiентацiя на реальний сектор економжи, а також заборона використання фшансових активiв для поточних державних потреб. Потенщал вирiшення ще! проблеми завдяки лише цим заходам доволi обмежений, тому необхщни-ми е наступи дослiдження боргових ризикiв, !х наслщюв для економiки та шляхи використання зовтштх запозичень з метою забезпечення довготермь ново! стiйкостi.
Л1тература
1. Kantorowicz J. Poland: Time to come down from the clouds and face reality. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.irefeurope.org.
2. Чуба Н. Польський досвщ управлшня держаним боргом / Н. Чуба // Вюник Львiвсь-кого ун-ту. - Сер.: Екожмчна. - 2008. - Вип. 40. - С. 354-359.
3. Буковинський С.А. Зростання корпоративного зовшшнього боргу Украши: макро-економiчнi наслiдки та ризики для економши / С.А. Гриценко, А.А. Гриценко, Т.С. Унковська // Фiнансова полiтика й економiчне регулювання. - 2007. - № 10. - С. 3-18.
4. Nauriel Roubini, Arpitha Bykure. The coming sovereign debt crisis. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.forbes.com.
Андрусив Р.Р. Сравнительный анализ финансово-экономических механизмов влияния внешнего долга на функционирование экономик Украины и Польши
Проанализирована экономическая ситуация в Украине и Польше в докризисный период. Осуществлен подробный анализ влияния внешних заимствований на макроэкономические показатели исследуемых стран с помощью регрессионного анализа. Даны рекомендации для эффективного управления внешними заимствованиями.
Ключевые слова: внешний долг, ВВП, обменный курс, финансовый кризис, управление долгом, дефицит бюджета.
Andrusiv R.R. Financial and economic mechanisms of external debt influence on the economies of Ukraine and Poland: a comparative analysis
The article analyzes the economic situation in Ukraine and Poland before the financial crisis. Article includes detailed analysis of the impact of external borrowing to macro-economic indicators made by using regression analysis. Author proposed some recommendations for the effective management of external borrowing.
Keywords: external debt, GDP, exchange rate, financial crisis, debt management, budget deficit.
УДК336.717.061 Доц. €.М. Андрущак, канд. екон. наук;
магктр В. С. Хар - Львiвський НУ м. 1вана Франка
ШСТИТУЦЮНАЛЬШ АСПЕКТИ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ КАНАЛУ БАНК1ВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ
Проаналiзовано особливосп функщонування кредитного каналу трансмюшно-го мехашзму, стан в^чизняно! банювсько! системи як шститущонально! основи мо-нетарно! трансмюп. Виокремлено основш фактори, яю негативно вплинули на канал кредитування у кризовий перюд.
Ключовi слова: центральний банк, грошово-кредитна полiтика, трансмiсiйний мехашзм, кредитний канал, грошова пропозищя.
Постановка проблеми. Сьогодш в економГчнш л1тератур1 спостерь гаеться посилення уваги до рол1 мехашзму монетарно! трансмюи. Внаслщок його аналГзу традицшно розглядають вплив шструментГв грошово-кредитно! полГтики (ГКП) на шфлящю i обсяг виробництва продукци. Вплив змши гро-шово! маси на банкiвську систему, зазвичай залишаеться за межами досль джень трансмiсiйного механiзму. Водночас необхiдно розумгти, що вiн буде ефективно працювати, якщо установи, якi передають реальнш економiцi мо-нетарнi iмпульси е фшансово стiйкими. В умовах вГдсутност альтернативи кредитуванню, банкам належить провщна роль у процесi трансмiсiйного впливу на економжу, оскiльки !'хш кредити е основним джерелом зовтштх ресурЫв для пiдприемств та населення. Отже, розумшня того, як банкiвський сектор реагуе на змши монетарно! полггики та аналiз впливу фшансово! кри-зи на функцiонування кредитного каналу в Укра!ш, е дуже важливими.
Аналiз останнiх дослiджень. Дослiдження каналу банювського кре-дитування трансмiсiйного мехашзму проводили вiдомi зарубiжнi вченi: Б. Бернанке, А. Блшдер, А. Кашяп, Дж. Штейн, Р. Руз, Д. Олглщ та iн. Вив-чали теоретичнi та методологiчнi засади його функцюнування, а саме: С.М. Аржевтн, Р.С. Лисенко, В.1. Мiщенко, О.1. Петрик, А.В. Сомик та ш.
Однак багато теоретичних та практичних аспеклв його функцюнуван-ня залишаються поза увагою дослiдникiв.
Метою досл1дження е розкриття сутностi кредитного каналу тран-смiсiйного механiзму грошово-кредитно! полггики та аналiз основних факто-рiв, як негативно вплинули на його функцюнування в кризовий перюд.
Виклад основного матерiалу. Канал кредитування вперше охаракте-ризував Роберт Руз у 1951 р., а шзшше детально проаналiзував Б. Бернанке i А. Блшдер. Вш дiе тодГ, коли банки реагують на заходи монетарно! политики насамперед змшою не вщсоткових ставок, а обсяпв кредитування. Збшьшен-ня норми обов'язкового резервування призводить до зниження обсягу вшьних резервiв i змушуе банки скорочувати обсяги кредитування. Як наслщок, суб'екти, як не мають шших альтернативних способГв залучення ресурсiв, зменшуватимуть сво! швестицшш та споживчГ витрати. Якщо кредитш ризи-ки в економiцi досить висою, тобто коли iснуе багато некредитоспроможних позичальниюв, а також обмежена кшьюсть ефективних проектiв, шд як мож-на було б надавати позики, банки не збшьшуватимуть кредитування навГть в умовах зростання обсягу вшьних резервiв.
Кашяп А. i Дж. Штейн [1, с. 13-14] сформулювали три умови, необхщ-m для наявностi в економiцi чгтко вираженого кредитного каналу:
1. Вадсуттсть у суб,ектiв господарювання можливост повною мГрою ком-пенсувати скорочення банками обсягу кредитування, використовуючи Гнш джерела фшансування.
2. Вадсуттсть у банив можливост компенсувати скорочення обсяпв депозитив, зумовлена зменшенням грошово! маси, мобтзащею коштГв з ш-ших джерел. Тобто Центральний банк (ЦБ) повинен впливати на пропо-зищю банкгвських кредиив.
3. Негнучюсть агрегованого р1вня цш. Монетарна полгтика не здшснювати-ме надежного впливу, якщо за кожного збшьшення грошово! маси на 10 % цши тдвищуватимуться на 10 %. Вона буде ефективною тшьки у випадку, якщо цши зростуть менше тж на 10 %.
Остання умова - загальна вимога ефективност монетарно! полггики, яка зазвичай виконуеться у вЫх кра!нах. Тому для того, щоб перев1рити наяв-шсть каналу кредитування, необхщно упевнитися, що виконуються перш1 дв1 передумови для кожно! конкретно! економжи.
Таким чином, роль кредитного каналу в економщ визначаеться: а) на-явшстю позичальниюв, що залежать вщ банювських кредит1в, б) впливом монетарно! пол1тики Центрального банку на обсяги позик. Осюльки перша умова характерна для бшьшост кра!н, низка науковщв [1-4] зосередили свою увагу на дослщженш впливу шструмент1в Центрального банку на обсяги кредитування. Вони встановили, що шдивщуальш банювсью характеристики (обсяг, р1вень каштал1зацп та л1квщност1) мають важливе значення у реакци банюв на змши ГКП. В умовах скорочення грошово! маси, вони зменшать кредитування, однак добре каштал1зоваш установи менше, шж шш1. Велик банки мають перевагу у використанш недепозитних ресурЫв, вщповщно мо-жуть не зреагувати на рестрикцшш заходи регулятора скороченням кредит-них програм. Перед др1бними фшансово-кредитними установами част1ше постае проблема несиметрично! шформаци на ринку кашталу { тому сильш-ше реагують у раз1 виникнення грошово-кредитних потрясшь.
Наприклад, у США А. Кашяп { Дж. Штейн [1] дослщили, що невелик { нелшвщт банки чутлив1ш1 до дш ГКП, а установи з низьким р1внем кашта-л1заци сильшше скорочують обсяги кредитування внаслщок зниження грошово! пропозицп. М. Ерман [2] встановив, що менш чутлив1 до шоюв монетарно! пол1тики банки з бшьшою каштал1защею в Нщерландах { Португалп, що величина установи впливае на змшу обсяпв кредитування в Греци, Нщер-ландах, 1спани. На основ! емшричних дослщжень виявлено, що лшвщтсть { каштал1защя мають важливе значення у реакци банюв на грошово-кредитш потрясшня у Польшд, Укра!ш, Чехи, Угорщиш [3; 4].
Канал кредитування е основним у передаванш 1мпульЫв монетарно! пол1тики на реальний сектор саме в кра!нах з перехщною економжою, де практично вщсутт альтернативи кредитним ресурсам.
У сучасних умовах домшуючими шститутами фшансового посеред-ництва в економщ1 Укра!ни е банки. Станом на 01.12.2010 р. було 195 за-реестрованих банюв, з них 175 мають лщензда НБУ на здшснення банювсь-ких операцш [5].
Показником, що вщображае роль банюв в економщ1 Укра!ни, е вщно-шення !хшх актив1в до ВВП, яке зросло з 23,44 % у 2000 р. до 102,4 % у 2008 р. Величина банювських актив1в станом на 01.01.2010 становила 1001. 6 млрд грн або 109,5 % ВВП [5]. Впчизняш установи ще поступаються за цим показником банкам економ1чно розвинених европейських держав. Наприклад, у Великобритании Франци, Шмеччиш вш становить 300-400 % ВВП.
Спостер1гаеться стшка тенденщя до збшьшення частки власного кашталу банюв Укра!ни у ВВП: якщо на початок 2006 р. цей показник становив
6 %, то на 01.01.2010-12,6 % ВВП, або 115, 2 млрд грн [5]. Однак, цей шдика-тор ще не досягае рiвня кра!н Захщно! Свропи (Нiмеччина - 17 %, Франщя -28,5 %, Велика Бриташя - 28,5 %), тому банювський сектор не може повною мiрою сприяти розширеному економiчному вiдтворенню.
В останнi роки зросла роль каналу банювського кредитування: питома вага кредш!в, наданих у загальних активах банкiв, збiльшилась з 70,1 % у 2005 р. до 81,5 % у 2008 р. [5]. У 2009 р. з огляду на розгортання свгтово! фь нансово! кризи, кредитування економжи було скорочено, i кредитний портфель скоротився до 75,4 % активiв станом на 01.12.2009 та 69,3 % на 01.12.2010 р. [5]. Також спостер^алося зростання частки довгострокових кре-дш!в з 61,8 % кредитного портфеля у 2005 р. до 69,8 % у 2008 р., ця устшна тенденщя була перервана наприюнщ 2008 р. (табл.).
Табл. Структура вимог бантв за кредитами, наданими в економшу Украгни
[7, с. 73; 8, с. 62; 9, с. 60]
Показники 2005 2006 2007 2008 2009
млрд грн ПВ млрд грн ПВ млрд грн ПВ млрд грн ПВ млрд грн ПВ
Вимоги баншв за кредитами наданими, усього (% до ВВП) 143,418 33,8 100,0 245,2 45,8 100,0 426,9 60,0 100,0 734,0 77,3 100,0 723,3 79,0 100,0
За видами валют: у нацюнальнш валют в шоземнш валют! 81,274 62,144 56,7 43,3 123,8 121,4 50,5 49,5 213,8 213,1 50,1 49,9 300,2 433,8 40,9 59,1 355,5 367,8 49,2 50,8
За термшами погашення: короткотермшов1 довготермшов1 54,819 88,599 38,2 61,8 86,2 159,0 35,1 64,9 131,5 295,4 30,8 69,2 221,9 512,1 30,2 69,8 231,0 492,3 31,9 68,1
Прим1тка: ПВ - питома вага, %
Стимуляцшш заходи НБУ сприяли активiзацп процешв кредитування у 2010 р. У першому пiврiччi 2010 р. величина вкладень украшщв у банювсь-ку систему зрю на 13,7 % i становив 240,5 млрд грн, що бшьше, тж було до кризи (в 2008 р. максимальний обсяг внесюв населення становив 215,55 млрд
гРн) [6].
З 2006 р. тривае процес концентраци банювського сектора. На 01.01.2010 р. у банках I групи було сконцентровано 68,9 % активiв, 70,7 % катталу та 68,6 % загального обсягу зобов'язань [9, с. 58]. На наш погляд, за надмiрноl концентраци банювського сектору можливе ол^ополютичне цшо-утворення, за якого змши цiн ресурсiв мiжбанкiвського ринку, на яю ЦБ мае найбшьший вплив, можуть не спричинити бажаних змш ставок за депозитами i кредитами банкiв для реального сектору економiки.
На основi проведеного аналiзу можна стверджувати, що банювська система Укра!ни е досить розвиненою i становить iнституцiональну основу трансмiсiйного монетарного механiзму. Однак стан банювсько! системи про-довжуе залишатися складним, свiдченням чого е збитки фшансових установ сумою 9,4 млрд грн станом на 01.12.2010 [5].
Основною проблемою, яка постала перед центральними банками зару-бiжних кра!н в умовах кризи, е трудношд у функцiонуваннi традицiйних тран-смiсiйних механiзмiв грошово-кредитно! полiтики. Через порушення у роботi
грошового ринку канал вщсотково! ставки перестав працювати. Кр1м того, в умовах шдвищення ризиюв банки ввели додатков1 обмеження на кредитування, що призвело до послаблення ди кредитного каналу.
Функцюнування в1тчизняного каналу банювського кредитування в умовах кризи ускладнювалося такими факторами:
1. Масове вилучення депозита. Лише з 01.10.2008 до 01.01.2009 кошти фь зичних оЫб у нацюнальнш валют зменшилися на 19 млрд грн (на 15 %), в шоземнш валют на 2 млрд дол. (майже на 13 %) [6].
2. Неможливють залучення шоземних ресурЫв, яю до початку кризи були головним чинником кредитно! експансп банкiв, що одержували закор-донт позики за низькими ставками (4-5 %) { продавали в Укра!т за знач-но вищими. Коли шоземт банки згорнули сво! кредитт програми, в1т-чизнят фшансово-кредитт установи опинилися перед загрозою кризи лшвщност!.
3. Зростання недов1ри до банювсько! системи та дш НБУ, висок девальва-щйт оч1кування економ1чних суб'екпв, якi стали ключовими чинниками вщтоку гривневих депозипв та дестабшзаци ситуаци на валютному ринку.
4. Зниження кредитоспроможност позичальниюв та посилення банками вимог до киенив тд час видач! кредиив.
5. Здорожчання кредитних ресурЫв. Середньозважена вщсоткова ставка за позиками банюв в нацюнальнш валют! за перший квартал 2009 р. стано-вила 28, 3 %, що практично вдв1ч1 бшьше, тж ставка за аналопчний перюд 2008 р. (14,7 %) [10].
6. Наявтсть у банкiв бшьш дохщних напрям1в вкладення залучених кош-тгв. У кризовий перюд вони активно скуповували державт боргов! цшт папери, прибутковють яких у 2009 р. зросла, досягаючи 29,5 % р1чних. Таким чином, банки кредитували не реальний сектор економ1ки, а дефь цит бюджету.
7. Збшьшення частки проблемних кредипв у сукупному обсяз! наданих банками позик з 1,3 % у 2007 р. до 9,6 %, на 01.12.2010 р. [5]. Це негативно вплинуло на результати д!яльносп банюв та зумовило необхщтсть фор-мування значних резерв1в за кредитними операщями. Як наслщок, вони виявилися неспроможними збшьшувати обсяги кредитування, тому нама-галися компенсувати сво! втрати, тдвишуючи вщсотков! ставки.
8. Зменшення довготермшових банкiвських ресурЫв. Комерцшт банки об-межет в можливост кредитування економши, осюльки реальний сектор защкавлений у залучент довготермшових позик, а ресурсна база банюв складаеться здебшьшого з короткотермшових депозитив. Сьогодт велика частина залучених коштв та розмщених кредиив мае термши, яю не перевищують одного року. Наприклад, частка довготермшових ресурЫв у структур! зобов'язань банюв скоротилася з 62,1 % у 2005 р. до 23,8 %. у 2009 р. [7, с. 73; 9, с. 60].
У кризовий перюд вщбулися змши у кредитному канал! трансмюшно-го мехашзму. Проведен! рашше дослщження його функцюнування показува-ли, що 1 % зростання грошово! бази через 9 мюящв призводить до зростання банювського кредитування на 1 %. В умовах кризи науковщ НБУ на основ! використання методу VAR-моделювання [11, с. 76-78] не виявили зв'язку м!ж зростанням грошово! бази та обсягом кредитв. Це св!дчить про нечутливють
банюв до змши грошово1 пропозицiï та неможливють Нацiонального банку впливати на кредитну актившсть банюв у кризовий перюд.
Також було встановлено, що зростання обсягу депозит1в на 1 % зумов-люе збiльшення кредитування на 0,4 % (до кризи на 0,6-0,7 %) через 4 мюящ. Ця залежнють е статистично незначною, що пояснюеться нечутливiстю кре-дитноï aктивностi бaнкiв до зростання обсягу депозиив внaслiдок нaявностi в них шших джерел ресурсiв (iноземнi кредити) в докризовий перюд, а також наявнютю прибутковших нaпрямiв вкладення залучених коштiв в умовах фь нaнсовоï нестaбiльностi.
На основi проведеного анашзу стану бaнкiвськоï системи та кредитного каналу можна сформувати таю пропозици щодо удосконалення його фун-кцiонувaння.
По-перше, пiд час проведення грошово-кредитноï полiтики необхiдно враховувати стан банювсько1" системи, оскiльки за багатьма параметрами вгг-чизнянi установи поступаються банкам економiчно розвинених европейських держав.
По-друге, в умовах економiчного зростання в банювськш системi мо-жуть нагромаджуватися потенцшш проблеми, пов,язaнi з нaдмiрним оптимiз-мом оцiнкою позичальниками i банками економiчних перспектив i недоощн-кою ризикiв. Як показуе практика, проблеми в банювському секторi часто ви-никають внaслiдок нaдмiрно iнтенсивного кредитування в перiоди економiч-ного зростання. Тому швидке збшьшення обсягiв кредитування мае супрово-джуватися ретельним aнaлiзом ризикiв, прийнятих на себе банками, а також ситуаци на фшансовому ринку.
По-трете, при проведенш монетарно1' полiтики з метою шдтримки ста-бiльностi бaнкiвськоï системи та уникнення нaдмiрних ризикiв, НБУ повинен придшяти увагу обсягу вщсотково1" ставки за кредитами. Вiн може надавати банкам орiентир для нижньо1' ïï межi з мiнiмaльними для них ризиками i з нульовою премiею за ризик. Банки повинш сaмостiйно визначати премiю за зовшшне фiнaнсувaння та остаточну вiдсоткову ставку, виходячи з особли-востей конкретно:' кредитно1' угоди (фiнaнсового становища позичальника, рiвня забезпечення позики, кон'юнктури кредитного ринку тощо).
З боку НБУ удосконалення функщонування кредитного каналу тран-смiсiйного мехaнiзму здебiльшого полягае в забезпеченш цiновоï стaбiльнос-тi та фiнaнсовоï стiйкостi бaнкiвськоï системи. Саме щ цiлi визнaченi як прь оритетнi для Нaцiонaльного банку. ïх дотримання дасть змогу створити спри-ятливi монетaрнi умови для зниження кредитних ставок, удосконалення структури кредитного портфеля у нaпрямi зростання довготермшових розмь щень а, отже i збшьшення кредитноï aктивностi бaнкiв.
Висновки. Основними суб'ектами, якi передають iмпульси монетар-ноï полiтики реальному сектору та домшуючими фiнaнсовими посередника-ми в економщ Укра1ни е банки. Тому тд час розроблення i проведення гро-шово-кредитноï полiтики необхщно враховувати стан бaнкiвськоï системи. Осюльки застосування неадекватних монетарних iнструментiв може негативно вплинути на умови дiяльностi банюв та призвести до змши ïхньоï поведiн-ки на фшансовому ринку.
Перспективними напрямами дослщження е anam впливу фшансово! кризи на трaнсмiсiйний MexaHi3M в обсязi його KaHaniB, розроблення його структурно! моделi нa основi OTCTeMaTroa^i зaрубiжних дослiджень у сферi моделювaння монетaрноi трaнсмiсii.
Л1тература
1. Kashyap, A. Monetary policy and bank lending / A. Kashyap and J. Stein // National Bureau of Economic Research Working Paper, 1993. - № 4317. - April. - 66 pp.
2. Erhmann, Michael, Leonardo Gambacorta, Jorge Martines-Pages, Patrick Sevestre and Andreas Worms, 2001, "Financial Systems and the Role of Banks in Monetary Transmission in the Euro Area," ECB Working Paper l05, Frankfurt: European Central Bank. [Electronic resource]. -Mode of access http://www.ecb.int/pub/scientific/wps/date/html/wps2001.en.html.
3. Chmielewski, Tomasz, 2005, "Bank Risks, Risk Preferences and Lending". [Electronic resource]. - Mode of access http://www.bis.org/bcbs/events/rtf05Chmielewski.pdf.
4. Golodniuk, Inna, 2006, "Evidence on the Bank-Lending Channel in Ukraine," Research in International Business and Finance. - Vol. 20. - Pp. 180-99.
5. Основш показники дiяльностi Gan^ Укршни 3a AaRMMM НБУ. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua/Bank_supervision/dynamics.htm.
6. Банкчвська система y^ai™: до i тсля кризи. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.banker.ua/bank_news/banks/2010/07/13/1180441116/.
7. Р1чний звгг НБУ зa 2006 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. bank. gov.ua/Publication/an_rep.htm.
8. Р1чний звгг НБУ зa 2008 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. bank. gov.ua/Publication/an_rep.htm.
9. Р1чний звгг НБУ зa 2009 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. bank. gov.ua/Publication/an_rep.htm.
10. Процентш ставки зa кредш^ми бaнкiв. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua/.
11. Мщенко В.1. Особливост дп трaнсмiсiйного мехaнiзму грошово-кредитно! пол^и-ки в умовaх кризи // Нaуково-aнaлiтичнi мaтерiaли / ВТ Мщенко, А.В. Сомик, Р.С. Лисенко. - К. : Центр тук. досл. НБУ, 2010. - Вип. 16. - 96 с.
Андрущак Е.М., Хар В. С. Институциональные аспекты функционирования канала банковского кредитования
Проaнaлизировaны особенности функционировaния кредитного кaнaлa трaн-смиссионного мехaнизмa, состояние бaнковской системы ^к институционaльной основы монетaрной трaнсмиссии. Выделены основные фaкторы, которые негaтивно повлияли та кaнaл кредитовaния в кризисный период.
Ключевые слова: центрaльный бaнк, денежно-кредиттая политикa, трaнсмис-сионный мехaнизм, кредитный гатал, денежное предложение.
Andryshchak E.M., Khar V.S. Institutional aspects of bank lending channel
The peculiarities of functioning credit channel of transmission mechanism, the state of the domestic banking system as the institutional framework of monetary transmission are analyzed. The key factors that have negatively affected during the crisis period of transfer mechanism within the credit channel are distinguished.
Keywords: central bank, monetary policy, transmission mechanism, credit channel, monetary supply. ^^^^^^^^^^^^^^
УДК 657.21 Ст. викл. Н. €. БЫинська - НУ "RbsiscbKa полтехмка "
ПОЗАБАЛАНСОВИЙ ОБЛ1К ОПЕРАЦ1Й З ДАВАЛЬНИЦЬКОЮ
СИРОВИНОЮ У ВИРОБНИКА
Висвгглено поняття дaвaльницькоi сировини, розкрито суть оперaцiй з пере-роблення дaвaльницькоi сировини тa особливосп договору нa перероблення дaвaль-ницько'1 сировини. Дослiджено порядок документувaння, оргaнiзaцiю синтетичного тa aнaлiтичного облшу дaвaльницькоi сировини у виробникa тa облiку витрaт нa ii
