Молочна продуктивність і рубцеві метаболіти у корів залежно від джерела протеїну в раціоні Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

УДК 636.2.084

Вантух А. С., к.с.-г.н., © Вовк С. О., д.б.н., професор, Павкович С. Я., к.с.-г.н.,

Лъв\всъкый нацюналъныы аграрныыутеерсытет, Самсонюк В. Г., к.вет.н., доцент Лъв\всъкый нацюналъныыутеерсытет ветерынарногмедыцыны та бютехнологт

ш. С. 3. Гжицъкого

МОЛОЧНА ПРОДУКТИВШСТЬ I РУБЦЕВ1 МЕТАБОЛ1ТИ У КОР1В ЗАЛЕЖНО В1Д ДЖЕРЕЛА ПРОТЕШУ В РАЦЮН1

В статт1 наведено результаты доелгдженъ з питанъ вплыву згодовування соевого / ртакового шрот1в, отриманих гз настня втчизняних сорт1в нар1венъ азотових сполук у рубцев1ы р1дыш та молочну продуктивтетъ коргв.

Ключое1 слова: лактуюч1 коровы, гоЫвля, соевый шрот, ртаковыы шрот, рубцевар1дына, молочна продуктывтетъ.

Вступ. Пщвищення ефективносп використання високопротешових добавок у рацюнах год1вл1 кор1в перюду штенсивно! лактацп становить значний науково-практичний штерес. Вщомо, що джерелом цшних високопроте!нових добавок для кор1в е шроти, використання яких у год1вл1 тварин оптим1зуе переб1г метабол1чних процеав в оргашзм1 та ктотно пщвищуе молочну продуктившеть I покращуе харчову яюсть молока [3-6].

Виходячи ¿з наведеного, метою нашо! роботи було пор1вняльне дослщження впливу використання добавок соевого I ршакового шрот1в, отриманих ¿з насшня в1тчизняних сорт1в до рацюшв лактуючих кор1в на р1вень окремих метаболтв у рубцевш рвдиш та молочну продуктившеть тварин.

Матер1али 1 методи. Дослщження проводили на трьох трупах кор1в (по 10 гол1в у кожнш) чорно-рябо! породи, пвдбраних за принципом аналопв за в1ком, перюдом лактаци, термшом теля отелення, р1внем молочно! продуктивное^ I живо! маси. Дослщ проведено в умовах молочно-товарно! ферми епшки власниюв селянських господарств "Надя" (с. Колбаевич1, Самб1рський район, Льв1вська область) впродовж трьох мюящв зимово-весняного ст1йлового перюду.

В пщготовчий перюд (30 дшв) тварини ус1х 3-х труп знаходилися в однакових умовах на основному рацюш який складався ¿з сша, кормового буряка, кукурудзяного силосу I зерново! сум1ш1 за складом: пшенична дерть -50%, ячмшна дерть - 30%, в1всяна дерть - 20%, згщно норм [1, 2, 6]. Упродовж дослщного перюду корови 1-1 (контрольно!) групи отримували вказаний рацюн, тваринам 2 групи згодовували аналопчний рацюн в якому 500 г зерново! основи зам1няли соевим шротом в1тчизняного сорту насшня «Старт», а коровам

© Вантух А. £., Вовк С. О., Павкович С. Я., Самсонюк В. Г., 2012

188

3 групи - аналопчний рацюн в якому 500 г зерново! основи зам1няли каноловим ршаковим шротом насшня сорту «Тисменицький» укра!нсько! селекци.

На початку \ в юнщ дослщного перюду за допомогою носоглоткового зонда у тварин вщбирали зразки рубцево! рщини для визначення вмюту азотових сполук. Р1вень загального \ небшкового азоту в рубцевш рщиш встановлювали за методом К'ельдаля, а бшкового - за р1зницею м1ж р1внем загального \ небшкового. Вм1ст амшного азоту в рубцевш рщиш визначали за методом описаним А. М. Петрунькшою, вмкт ам1аку - мжродифузним методом Конвея.

Впродовж пщдослщного перюду у кор1в уЫх груп встановлювали р1вень середньодобових надо!в, а у зразках молока по завершенш експерименту внзначали вмкт жиру за загальноприйнятими методами.

Отримаш цифров1 даш опрацьовували статистично.

Результати дослщжень. В результат! проведених дослщжень нами встановлено, що використання в рацюнах дшних кор1в як добавок соевого так \ ршакового шрот1в, отриманих ¿з насшня сорт1в в1тчизняно! селекци стимулюе розмноження шфузорш та бактерш в рубщ кор1в 2- \ 3-1 дослщних груп (табл. 1).

Кр1м цього, у рубцевш рщиш дослщних груп тварин спостер1гаеться зростання вмкту загального азоту на 1,2-1,5 % (Р<0,05) та бшкового азоту на 3,8-4,9 % (Р<0,025-0,01), тод1 як р1вень небшкового азоту знижуеться в середньому на 12,2-15,6 % (Р<0,025-0,01). Таю змши р1вня азотових сполук у рубцевш рщиш, очевидно, в першу чергу пов'язаш ¿з змшою концентраци ам1аку. Зменшення концентраци ам1аку у вм1стимому рубця кор1в дослщних груп пор1вняно з контрольною свщчить про пщвищення використання азотових сполук симбютичною мжрофлорою рубця.

Таблиця 1

Кшьккть ¡нфузорш та бактерш 1 ¡мвень окремих метаболтв у рубцевш

рщим пщдослщних кор1в (М±ш, п=10)

Показ ник Група тварин

1 2 3

1нфузорп рубця тис/мл руб. рщини 865,2+12,6 887+10,1 876,5+9,3

Бактерп рубця, млрд/мл руб. рщини 10,71+0,21 11,08+0,16 10,94+0,17

Азот, мг %: загальний 161,7+0,62 164,2+0,88* 163,6+0,91

бшковий 135,4+1,61 142,1+0,80*** 140,5+0,96**

неб1лковий 26,3+0,60 22,1+0,95*** 23,1+0,71**

Ам1ак, мг % 7,51+0,16 6,81+0,12*** 7,04+0,15*

Концентращя водних юшв (РН) 6,52+0,17 6,48+0,16 6,47+0,18

Примггка. У цш [ наступит таблицях з1рочками позначено в1ропдш р1знищ иоказнишв у дослщних групах тварин пор1вняно до контрольно!, вщиовщно: *Р<0,05; **Р<0,025; ***Р<0,01; ****Р<0,001.

Представлен! в табл. 1 величини концентраци водневих юшв (рН) вказують на постшшсть реакци середовища рубцево! рщини, як у дослщних так [ у контрольнш груш кор1в.

189

Як показують даш таблиц! 2, використання у рацюнах як соевого так \ ршакового шрот1в ютотно пщвищуе молочну продуктившсть кор1в. Так за дослщний перюд вщ кор1в 2-1 \ 3-1 дослщних груп одержано бшьше молочного жиру, шж вщ тварин контрольно! групи вщповщно на 7,25 \ 2,47 кг (Р<0,01-0,001) або на 17,7 { 6,0 %; а також бшьше базисного молока, вщповщно на 214,2 1 73,6 кг (Р<0,001) або на 17,8 1 6,1 %.

Таблиця 2

Молочна продуктившсть шддослщних KopiB (M ± m, n =10)

Показ ник Група тварин

1 2 3

Триватсть дослщного перюду, дшв 90 90 90

Надш молока на 1 корову за весь перюд досл1ду, кг 1124±11,0 1298±9,9**** 1179±8,7***

Надш молока на корову за весь перюд в переведенш на базисне (3,4 %) молоко 1206±7,5 1420,2±7,2**** 1279,6±8,0*** *

Середньодобовий надш, кг 12,5±0,11 14,4±0,13**** 13,1±0,16***

Вмют жиру в молощ, % 3,65+0,04 3,72+0,05 3,69±0,08

Одержано молочного жиру всього, кг 41,03+0,43 48,28+0,45**** 43,5±0,51***

Висновки. Введения у склад рацюну взамш 500 г зерново! cyMimi ршакового шроту i3 сорту насшня «Тисменицький» i, особливо, соевого шроту i3 сорту насшня «Старт» стимулюе продукцш азотових сиолук у рубщ, посилюе секреторну функцш молочно! залози, покращуе яюсть молока.

Л1тература

1. Денисов Н. И. Кормление высокопродуктивных коров / Н. И. Денисов. - М. : Россельхозиздат, 1982. - 120 с.

2. Довщник по год1вл1 с1льськогосподарських тварин / Г. О. Богданов, В. Ф. Каравашенко, О. I. Зверев та ш. - К. : Урожай, 1986. - 488 с.

3. Эннисон Е. Ф. Обмен веществ в рубце / Е. Ф Эннисон, И. Д. Льюис : пер. с англ. - М., 1962. - 173 с.

4. Ерсков Р. Протеиновое питание жвачных животных / Р. Ерсков : пер. с англ. - М. : Агропромиздат, 1985. - 183 с.

5. Кальницкий Б. Д. Система протеинового питания молочного скота / Б. Д. Кальницкий // Зоотехния - 1990. - №3. - С. 32-37.

6. Проваторов Г. В. Год1вля сшьськогосподарських тварин / Г. В. Проваторов, В. О. Проваторова. - Суми : ВТД "Ушверситетська книга", 2004. - 510 с.

Summary

Vantuh A.E., Vovk S.O., Pavkovych S.Ja., Samsonjuk V.G.

Total protein, nonprotein nitrogen and ammonia content in rumen fluid and milk production under use soybean oil meal and raps oil meal in feeding of dairy cow has been studies. It is established that the use in feeding of milking cows of soybean oil meal and raps oil meal positive influence on the content of nitrogen compounds in rumen fluid, increase the milk production.

Рецензент - д.с.-г.н., професор Швторак Я.1.

190