CC BY
5
УДК 324
https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.2.35
ORCID: 0000-0002-8195-8469
МОДИФ1КАЦП ВИБОРЧИХ СИСТЕМ: ПОР!ВНЯЛЬНИИ АНАЛ1З
Аналгзуючи виборче законодавство Украши, не можна не звернути увагу на суперечлив1сть у питанн1 правового регулювання виборчого процесу. Недолжи втчизняних виборчих систем призводять до зниження виборчо'1 культури (поширення полтичног корупцИ, абсентеизму тощо) та зниження р1вня дов1ри населення до оргатв державноI влади. Тому в перюд активног конституцшно-правовог реформи постае нагальна потреба в розроб-Ц1 ефективних виборчих систем. Перед украгнськими вченими постало питання вибору найбтьш ефективних виборчих технологш при проведенш кампатй в умовах р1зних виборчих систем.
У досл1дженн1 було виявлено, що виборча система - це передбачена законом сукуптсть виборчих процедур, пов'язаних з формуванням оргатв влади. Виборч1 системи являють собою р1зн1 модифгкацИ двох основних титв: мажоритарног та пропорцшног. На основI виборчого права формуеться в1дпов1дний тип виборчо'1 системи.
Метою статт1 став пор1вняльний аналгз дтчих виборчих систем держав свту, зокрема I на прикладI дтчог виборчо'1 системи в Укра'т.
Зроблен висновки про те, що представницька система передбачае видтення в представницькому органI кво-ти в1д певних соцгальних груп. Мажоритарна система передбачае вибори, як правило, в одномандатних округах I визначення переможця за б1льш1стю голоав, отриманих в округах. Пропорцшна система передбачае вибори за партшними списками та розподш мандатгв м1ж парт1ями пропорцшно к1лькост1 голос1в, отриманих кожною з них у межах виборчого округу. ЗмШана система передбачае вибори за мажоритарним I пропорцшним принципами. В свою чергу, виборча система в УкраШ базуеться на законодавствI про вибори Президента, ВерховноI Ради та м1сцевих оргатв влади. Нова виборча система поклала початок полтичному структуруванню оргатв державноI влади та м1сцевого самоврядування.
Ключовi слова: виборча система, пропорцшна система, мажоритарна система, виборчий округ, змшана система, вибори, представницький орган, квота.
Analyzing the election legislation of Ukraine, one cannot fail to pay attention to the inconsistency in the issue of legal regulation of the election process. The shortcomings of domestic electoral systems lead to a decline in electoral culture (the spread of political corruption, absenteeism, etc.) and a decrease in the level of public trust in state authorities. Therefore, in the period of active constitutional and legal reform, there is an urgent need to develop effective electoral systems. Ukrainian scientists faced the question of choosing the most effective election technologies when conducting campaigns in the conditions of different election systems.
The research revealed that the electoral system is a set of electoral procedures provided for by law, related to the formation of government bodies. Electoral systems are different modifications of two main types: majoritarian and proportional. The appropriate type of electoral system is formed on the basis of the right to vote.
The purpose of the article was a comparative analysis of the current electoral systems of the countries of the world, in particular, using the example of the current electoral system in Ukraine.
Conclusions were made that the representative system provides for the allocation of quotas from certain social groups in the representative body. The majoritarian system provides for elections, as a rule, in single-mandate constituencies and determining the winner based on the majority of votes received in the constituencies. The proportional system provides for elections based on party lists and the distribution of mandates between parties in proportion to the number of votes received by each of them within the electoral district. The mixed system provides for elections based on majoritarian and proportional principles. In turn, the electoral system in Ukraine is based on the legislation on the elections of the President, Verkhovna Rada and local authorities. The new electoral system marked the beginning of the political structuring of state and local self-government bodies.
Key words: electoral system, proportional system, majoritarian system, electoral district, mixed system, election, representative body, quota.
P. P. KONONENKO
Postgraduate Student at the Department of Parliamentarism Educational and Scientific Institute of Public Administration and Civil Service of Taras Shevchenko Kyiv National University ORCID: 0000-0002-8195-8469
MODIFICATIONS OF ELECTORAL SYSTEMS: COMPARATIVE ANALYSIS
Постановка проблеми
Шсля здобуття незалежносп Укра!на одразу розпочала активнi процеси розбудови демократичних шститупв та громадянського суспшьства. Впродовж юторп нацiонального державотворення важливу роль вiдiграe порядок формування представницьких органiв влади. На конституцiйному рiвнi були встановленi лише загальнi вимоги до шституту виборiв, а питання виборчих систем залишалися предметом виключно законодавчого регулювання. Проте, аналiзуючи виборче законодавство Укра!ни, не можна не звернути увагу на суперечливiсть у питанш правового регулювання виборчого процесу. Особливо це стосуеться парламентських виборiв, як1 проводилися за однаковими виборчими системами не частше двох разiв поспiль. Недолiки вiтчизняних виборчих систем при-зводять до зниження виборчо! культури (поширення политично! корупцп, абсенте!зму тощо) та зниження рiвня довiри населення до органiв державно! влади. Тому в перюд активно! конституцшно-правово! реформи постае нагальна потреба в розробщ ефективних виборчих систем. Перед укра!нськими вченими постало питання вибору найбшьш ефективних виборчих технологш при проведеннi кампанiй в умовах рiзних виборчих систем.
Аналiз останшх досл1джень та публiкацiй
Серед грунтовних напрацювань щодо виборчих систем та розвитку виборчого права Укра!ни можна вщмггити роботи Бабенка К.А. [1], Барашвського В.Ф. [2], Воронянського О.В. [4], Кулшенка Т.Ю. [4], Скубiя 1.В. [4], 1льницького М.С. [6], Новжова О.В. [9], Томахiва В. [10] тощо. Окремi напрацювання та роз'яснення щодо виборчого кодексу та процесу надаються Ключковським Ю.Б. [7]. Розглядав демократичнi принципи виборiв в Украiнi Бучин М.А. [3] та шш1.
Формулювання мети дослщження
Метою цiеi роботи е порiвняльний аналiз виборчих систем держав свпу, зокрема i на прикладi дшчо! виборчо! системи в Укра!нi.
Викладення основного матерiалу дослiдження
Виборча система - це передбачена законом сукуптсть виборчих процедур, пов'язаних з формуванням органiв влади. Виборча система у вузькому розумiннi цього термiну - це споаб розподiлу мiсць в органах державно! влади м1ж кандидатами залежно вгд результапв голосування виборщв. Виборчi системи в рiзних кра!нах вiдрiзнятимуться за багатьма параметрами. Ця рiзноманiтнiсть визначаеться iсторичними, культурними особливостями, а також поль тичними завданнями. Як зазначають Р. Таагепера та М. Шугарт, порiвняно з шшими елементами полiтичноi системи виборчими правилами легше манiпулювати, вони дозволяють створити перевагу для кшькох сильних партш i звести нанiвець роль малих партш або, навпаки, надати останшм право на представництво в парламент [2; 3].
Виборча система з Х1Х ст. функцiонуе в рамках виборчого права, яке пройшло складну еволюцш демокра-тизацi!. Якщо на еташ зародження виборче право вимагало високого майнового цензу, через що у виборах брав участь лише незначний вгдсоток (3-8%) населення, то з середини ХХ ст. населення отримало виборче право.
Як правило, виборчi системи являють собою рiзнi модифГкаци двох основних типiв: мажоритарно! та про-порцiйноi. На основi виборчого права формуеться вiдповiдний тип виборчо! системи. Свгговш практицi вiдомi чотири !! види: представницька (курiальна), мажоритарна, пропорцiйна, змiшана.
Курiальна система юнувала на початку ХХ ст. в Австрп. Вiн передбачав подш виборцiв на окремi курi!, кожна з яких мала свое представництво в парламента Наприклад, в Австри за законом 1873 р. виборщ подiлялися на п'ять курiй: землевласницьку, торгово-промислову, сiльську, мiську та загальне виборче право. Для кожно! кури iз загальним цензом активного виборчого права окремо визначався спещальний ценз для групи виборцiв. Так, пред-ставники землевласницьких курш повиннi були володгга нерухомiстю, мiськi та сшьсьш общиннi курi! - сплачу-вати встановлений податок, торговельно-промисловi палати - входити до складу цих палат, загальш виборчi курi! мали шестимюячний ценз осiлостi [6].
Мажоритарна система заснована на мажоритарному принципi (переможцем виборiв вважаеться кандидат, який набрав найбшьшу кiлькiсть голосiв). Округи тут одномандатна тобто вiд кожного округу обираеться по одному депутату.
Мажоритарна система мае сво! рiзновиди. У мажоритарнiй системi кандидат, який отримав бiльше голо-сiв, шж будь-який iз його супернишв, вважаеться обраним вiдносно свое! (просто!) бшьшосп. Система проста, оскшьки забезпечуе перемогу однiе! партi! (кандидата) навпъ з мiнiмальною перевагою. Але може статися так, що за партш, яка перемогла, проголосуе меншють виборщв (решту голоав заберуть iншi партi!), а сформований цiею парпею уряд не матиме пхдтримки бшьшосп громадян. Зараз ця система використовуеться в США, Канадi, Великий Британи, Новiй Зеландi! та iн. [5].
Мажоритарна система абсолютно! б№шосп передбачае, що обраним е кандидат, який набрав бшьше поло-вини голоав виборщв, яш взяли участь у голосуванш (50% плюс один голос).
У свгговш практищ iснуе калька рiзновидiв цiе! системи:
1) система двох турГв. Якщо жоден Гз кандидатiв не набрав бiльше половини голоав виборщв, проводиться другий тур виборГв, у якому, як правило, беруть участь два кандидата, яш досягли найкращих результатГв, що дозволяе одному з них отримати бшьшГсть голоав. (абсолютна чи вщносна);
2) альтернативне голосування. Використовуеться на виборах до нижньо! палати парламенту Австралп. В одномандатному OKpy3i виборець голосуе за шлькох кандидагiв, позначаючи цифрами (1, 2, 3 i т. д.) навпроти прiзвищ тих, кому надано найбiльшy перевагу (рейтингове голосування). Якщо жоден з кандидапв не набирае абсолютно! бшьшосп, кандидата з найменшими першими перевагами виключаються з подальшого пвдрахунку, а подаш за них голоси передаються кандидатам друго! переваги. Погiм виключаються кандидата з найменшою кiлькiсгю перших i других переваг. Перерозподш голосiв вщбуваеться до тих пiр, поки один iз кандидапв не набере абсо-лютну кiлькiсть голосiв [4].
Мажоритарна система квалiфiкованоï бiльшостi використовуеться рвдко, коли погрiбнa пiдтримка двох тре-тин або трьох чвертей ввд загальноï кiлькостi поданих голосiв (використовуеться в Чилi при обраннi члешв парламенту).
Пропорцiйна система передбачае голосування за партшними списками, що означае видшення багатомандат-ного округу (округ - вся територiя краши) або кшькох окрyгiв. Це найпоширенiша система (краши Латинсько! Америки, Бельгiя, Швецiя та ш.). Змiст цiеï системи полягае в тому, що кожна парпя отримуе к1льк1сть мандатiв у парламент^ пропорцiйнy кiлькостi поданих за не! голоав. При всш демокрaтичностi ще! системи е один недо-тк. Вiн гарантуе представництво нaвiть малих партш, що у випадку парламентсько! чи змiшaноï форм прaвлiння створюе проблеми з формуванням уряду. Це стае можливим, коли жодна партя не мае aбсолютноï бiльшостi в парламент або не може ïï створити, не вступаючи в коалщш з iншими пaртiями. У багатьох крaïнaх цей недо-лiк, а також надмрну роздробленiсть пaртiй намагаються згладити шляхом запровадження «виборчого бар'еру» (бар'еру) - найменшо1' кiлькостi голоав, необхщних для обрання одного депутата. Як правило, в рiзних крашах вiн становить 2-5% [7].
1снуе багато вaрiaнтiв пропорцiйноï системи голосування:
1) система з загальнонацюнальним партшним списком (1зрашь, Нiдерлaнди). Голосування вщбуваеться по всiй крaïнi в межах одного загальнонацюнального округу;
2) система з регюнальними пaртiйними списками передбачае утворення к1лькох окрyгiв (Австрiя, Скандинавсьш краши, Iспaнiя, Грецiя та ш);
3) система закритих спискiв: виборець голосуе за партш i не може висловити свою перевагу окремому кандидату, зазначеному в партшному списку. Кандидата в партшному списку розташовуються в порядку зменшення важливосп, причому кандидати в нижнiй частиш списку мають менше шaнсiв на перемогу;
4) система ввдкритих списков дозволяе голосувати за пaртiю та висловлювати перевагу одному з ïï кандида-тiв, тобто виборцi можуть змiнювaти позицiю кaндидaтiв у списку (преференцшне голосування). Це робиться рiзними способами: виборець ставить хрестик навпроти iмен кaндидaтiв, яких би хопв бачити (Бельгiя); записуе iменa кандидапв у бюлетень (Iтaлiя); ранжуе кандидапв за ступенем вaжливостi (Швейцaрiя, Люксембург тощо) [4; 5; 9].
Немае iдеaльноï виборчоï' системи. Кожен з них мае своï' плюси i м^си.
Прихильники використання трaдицiйних рiзновидiв мaжоритaрноï системи голосування серед основних ïï недолЫв видiляють тaкi:
• не вщображае реaльноï позицiï полггачних сил у крaïнi та не забезпечуе 1'х адекватного представництва у парламента Перш за все, це стосуеться системи голосування в один тур, коли перемагае кандидат, який набрав менше половини зaгaльноï кшькосп голоав. Але навпъ якщо одна парпя набере 52%, проблема залишаеться - 48% виборцiв будуть позбaвленi представництва. Бувають випадки, коли «зникае» до двох третин голоав, поданих за непройшли кaндидaтiв. Така ситyaцiя може стати джерелом потенцшних полiтичних конфлiкгiв i сприяти активь зaцiï непарламентських методiв боротьби з боку сторони, яка програла;
• створюе диспропорцп мiж отриманими голосами та отриманими мандатами. Наприклад, на парламентских виборах 1997 року у Великш Бритaнiï лейбористи отримали 64% мюць, тодi як за них проголосували лише 44% виборщв, консерватори отримали 31% голоав i 25% мюць, a лiберaл-демокрaти - 17% голоав i лише 7% мюць [10];
• встановлюе залежнють результапв голосування вiд подiлy окрупв, що може створити «спокусу» машпуляцш з визначенням ï\ меж та кшькосп виборцiв з метою отримання виборчоï' вигоди;
• можливiсть переваги регюнальних (мiсцевих) iнтересiв над нацюнальними;
• призводить до подорожчання виборчого процесу у рaзi необхiдностi другого туру [4].
До позитивних моменлв пропорцiйноï' виборчоï системи можна вщнести:
• забезпечуе бiльш адекватне представництво полпичних сил;
• зменшуе шльшсть «непiдрaховaних» голосiв виборцiв. Нaвiть при використанш виборчого бар'еру рiдко бувае, щоб не враховано бiльше однiеï чвертi голосiв, а ще рвдше це число наближаеться до однiеï секунди;
• допускае представництво меншин (наприклад, етшчних, релiгiйних);
• стимулюе створення пaртiй i розвиток политичного плюрaлiзмy [2; 9].
Але ця система мае недолiки:
- слабкий зв'язок кандидата в депутаты з виборцями;
- залежнють депутата вщ партшно1 фракци в парламенту
- породжуе у парламентi бшьшу к1льк1сть фракцiй, як1 конкурують м1ж собою i як наслвдок - негативно впли-вае на стабшьнють роботи останнього;
- сприяе формуванню (при парламентськ1й та змiшанiй формах правлшня) коалiцiйних урядiв, як1 iнодi менш ефективнi та стабiльнi, шж однопартiйнi;
- потенцiйно збiльшуе вплив партiйноï елiти на формування виборчих списков, особливо якщо використову-еться система закритих списков [7; 9].
У деяких кранах (Нiмеччина, Болгарiя) намагаються знайти компромiс мiж двома виборчими системами i використовують рiзнi варiанти змiшаноï системи, яка передбачае поеднання елеменпв пропорцiйноï та мажори-тарноï систем. Таке ж питання пiднiмають i у Верховнiй Ращ Украши.
У полпологп активно дискутуеться про вплив виборчих систем на конф!гуращю партiйноï системи краши та характер мiжпартiйних вiдносин.
Зах1дний политолог Р. Кац, проводячи дослiдження у Великш Британiï, Iрландiï та 1тали, дiйшов таких висновкiв:
- пропорцшне представництво сприяе вияву партiями б!льш iдейних i радикальних позицiй з полггачних питань, нiж в умовах вщносно1' бiльшостi;
- у двопартшних системах ввдбуваеться поступове зближення щеолопчних позицiй партiй;
- партй, що конкурують у невеликих округах, здебшьшого зосереджуватимуться на особистостi лiдера та патронаж!, тодi як партй', що конкурують у великих округах, будуть схильш до проблемно1' орiентацiï [7; 10].
Змшана виборча система - це поеднання мажоритарноï та пропорцiйноï виборчих систем. Мае р!зн модифша-ци. У найпоширенiшому варiантi змiшаноï виборчоï системи частина депутатiв обираеться за пропорцшним, а час-тина - за мажоритарним принципом, до нижньоï палати парламенту. При цьому пропорцшна i мажоритарна частина можуть мати р!зне значення. Так, у Шмеччит, Роси, Лига, Грузiï пропорцшш та мажоритарнi значення становлять половину, а в Угорщиш - дв! та одну третину в!д загальноï кшькосп депутатських мюць. У цш систем! виборець отримуе два голоси: один за одного з кандидапв, другий за один з! списков. 1снуе також вар!ант змiшаноï виборчоï системи, коли нижня палата обираеться за пропорцшними принципами, а верхня - за мажоритарними [9].
Виборча система в Украш базувалася на таких законодавчих актах: Закон УРСР «Про вибори Президента УРСР», Закон Украши «Про внесення змш до Закону УРСР про вибори Президента УРСР». Украïнськоï РСР», Закону Украши «Про вибори народних депутапв Украши», Закону Украши «Про вибори депутапв i гол!в сшь-ських, селищних, районних, мюьких, районних у мютах, обласних рад», а також Закону про Украши «Про внесення змш i доповнень до Закону Украши «Про вибори депутапв та гол!в сшьських, селищних, районних, мюь-ких, районних у мютах, обласних рад» [1; 6].
Законодавчими актами про вибори Президента Украши передбачено порядок висування та реестрацп кандидапв у Президенти Украши.
Зпдно з чинним законодавством, парт!!, виборч! блоки, як1 нал!чують не менше 1000 оаб i зареестроват Центральною виборчою комгаею як так!, що беруть участь у виборах Президента, а також збори виборщв, якщо в них бере участь не менше 500 громадян Украши.
Партй можуть створювати виборч! блоки за ршенням сво1х кер!вних оргашв. Вщповщно до статуту парпя чи виборчий блок мають право висувати кандидата на посаду Президента Украши до сво1х вищих кер!вних оргашв (з'1здв, конференцш, загальних збор!в), якщо на них подано бшьше двох третин обраних делегапв, але на них присутш не менше 200 оаб.
Украшське виборче законодавство для оргашв мюцевого самоврядування е значно прогресившшим, шж законодавство для парламенту, осшльки передбачало: по-перше, жорстшш! вимоги до висунення та реестрацiï кандидапв, по-друге, закршлюе для депутапв мюцевих представницьких оргашв i у раз! повторне голосування гол!в рад за принципом вiдносноï бшьшосп.
Виборча система Украши на р!вш парламентських вибор!в змшилася з мажоритарноï на змшану, за якою 225 депутапв обираються за партшними списками та 225 депутапв обираються в одномандатних округах на основ! вiдносноï бшьшосп. Суб'ектами висування е громадяни Украши, яш реал!зують це право як шляхом само-висування, так i через полггачш парт!!, виборч! блоки партш, а також збори громадян i трудов! колективи [5].
Виборча система на р!вш формування мюцевих оргашв влади (для оргашв самоврядування базового р!вня) е мажоритарно-преференцшною (тобто три депутати обираються до обласноï ради в!д багатомандатних мажори-тарних окрупв). Виборча система на мюцевому р!вн не передбачае, як це було рашше, грошовоï застави як для депутапв, так i для кер!внишв оргашв мюцевого самоврядування. Проте при висуванш кандидапв до ввдповщ-них р!вшв Рад збертае чисельний л!мгт для партш, громадських оргашзацш i трудових колектив!в. Нова виборча система поклала початок полгтичному структуруванню оргашв державноï влади та мюцевого самоврядування. Проте цей процес не приню бажаного результату, а навпаки, загострив конфл!кти як у самому парламент! м1ж
рiзними полггачними групами, так i мiж виконавчою та законодавчою владою. Виникла потреба в подальшому законодавчому вдосконаленш цього процесу, яка мала б проявитися в таких моментах: 1) переход на пропорцшну основу; 2) тдвищення рiвня виборчого бар'еру, збшьшення його розмiрy для пaртiйних блоков; 3) yнiфiкaцiя моделей виборiв на вах рiвнях формування влади (глава держави, парламент та органи мюцевого самовряду-вання); 4) узгодження виборчого законодавства iз законами про партп, Кaбiнетi Мiнiстрiв, Регламентом Верховно1' Ради, яш б встановлювали статус владних i опозицiйних сил, меж1 1'х пaртiйноï вiдповiдaльностi перед суспшь-ством [6; 8; 10].
Висновки
Виборча система - це передбачена законом сукупшсть виборчих процедур, пов'язаних з формуванням оргашв влади. Виборча система функцюнуе на принципах зaгaльностi, рiвностi та тaемностi голосування. Проте виборче законодавство передбачае ценз осiлостi та в!ку. Вiковий ценз для активного (право вибору) i пасивного (право бути обраним) виборчого права рiзний. Крiм того, в деяких крашах (Австрiя, Бельгiя, Нщерланди) передбачено обов'язкове голосування. Виборчi системи подiляються на чотири види: представницьку (кyрiaльнy), мажори-тарну, пропорцiйнy, змiшaнy. Представницька система передбачае видшення в представницькому оргаш квоти вщ певних соцiaльних груп. Така система iснyвaлa в деяких крашах Свропи на початку 20 столптя. Мажоритарна система передбачае вибори, як правило, в одномандатних округах i визначення переможця за бГльшютю голо-сiв, отриманих в округах. Мажоритарна система подшяеться на так! види: абсолютна бшьшють (для перемоги в першому тур! необхiдно отримати бшьше 50% голоав виборщв), вщносна бшьшють (для перемоги достатньо просто1' бГльшосп); преференцшний (переможець визначаеться за складним мехашзмом вщбору, який передбачае виключення кандидапв, як1 набрали найменшу к1льк1сть перших мюць). Пропорцшна система передбачае вибори за партшними списками та розподш мандапв м1ж парпями пропорцшно кшькосп голоав, отриманих кожною з них у межах виборчого округу. Пропорцшна система подГляеться на так види: з жорсткими списками (виборщ голосують за весь список); з преференцГями (виборець за списком обирае свого кандидата); пропорцшна система з нашвжорсткими списками (виборщ голосують за список або за окремого кандидата). Змшана система передбачае вибори за мажоритарним i пропорцшним принципами. Виборча система в Укрш'ш базуеться на законодавств! про вибори Президента, Верховно1' Ради та мюцевих оргашв влади. Попередне виборче законодавство Украши не вщповшало сучасним цившзацшним стандартам через так! обставини: 1) суб'ектами виборчого процесу е трудов! колективи; 2) переможець парламентських виборГв визначаеться за принципом абсолютно1' бГльшост як у першому, так i в другому тур!; 3) недосконалий мехашзм голосування, що призводить до зловживань; 4) партп перебувають у пршому становищ! порГвняно з шшими суб'ектами виборчого процесу. Нове виборче законодавство встановило змшану систему парламентських виборГв; мажоритарно1' вшносно1' бГльшосп, а також шльгових для виборГв до оргашв мюцевого самоврядування.
Список використано!' лiтератури
1. Бабенко К. А. Конституцшно-правове регулювання i розвиток виборчого права Украши. URL: https://6aas.gov.ua/ ua/proekty/articles/b/439-konstitutsijno-pravove-regulyuvannya-i-rozvitok-viborchogo-prava-ukrajini.html.
2. Барашвський В.Ф. Полгтолопя: Шдручник. Киïв: Нацюнальна академГя управлшня, 2016 р. 236 с.
3. Бучин М. А. Демократичш принципи виборГв: полггако-правов! аспекти регулювання в Украш : моногр. ЛьвГв : Вид-во Львiвськоï полггехшки. 2012. 364 с.
4. Воронянський О.В., Кулшенко Т.Ю., Скубш 1.В. Полгтолопя: Шдручник. Хартв: ХНТУСГ !меш Петра Васи-ленка, 2017 р. 180 с.
5. 1ванов Д. В1ртуал1защя суспшьства. URL: http://lib.ru/POLITOLOG/ivanov_d_v.txt.
6. 1льницький М.С. Теоретико-правов! засади виборчого процесу. Свропейсьт перспективи № 2, 2018. URL: https://dspace.univd.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/11455/Teoretyko_pravovi_Ilnytskyi_2018. pdf? sequence=1&isAllowed=y.
7. Ключковський Ю.Б. Виборч! системи та украшське виборче законодавство: монографГя. Нацюнальний ушверси-тет «Киево-Могилянська АкадемГя». К.: Час Друку, 2011. 132 с.
8. Нестерович В.Ф. Поняття виборчоï системи та ïï основш розумшня в конституцшному правШублГчне право. 2019. № 1. С. 17-19.
9. Новиков О. В. Пропорцшна система вщкритих спиств в Украш - перспектива чи реальшсть? Молодий вчений. 2017. No 11 (51). С. 958-962.
10. ТомахГв В. Полгтолопя, Навч. Поабник. Вид. т-е, доповнене. Тернопшь: ТНЕУ, 2018. 244 с.
References
1. Babenko K. A. (2019) Konstytutsiyno-pravove rehulyuvannya i rozvytok vyborchoho prava Ukrayiny [Constitutional and legal regulation and development of electoral law of Ukraine]. URL: https://6aas.gov.ua/ua/proekty/articles/b/439-konstitutsijno-pravove-regulyuvannya-i-rozvitok-viborchogo-prava-ukrajini.html [in Ukrainian].
2. Baranivs'kyy VF. (2016) Politolohiya: Pidruchnyk [Political science: Textbook]. Kyyiv: Natsional'na akademiya upravlinnya, 236 p. [in Ukrainian].
3. Buchyn M. A. (2012) Demokratychni pryntsypy vyboriv: polityko-pravovi aspekty rehulyuvannya v Ukrayini : monohr [Democratic principles of elections: political and legal aspects of regulation in Ukraine: monogr.]. L'viv : Vyd-vo L'vivs'koyi politekhniky. 364 p. [in Ukrainian].
4. Voronyans'kyy O.V., Kulishenko T.YU., Skubiy I.V. (2017) Politolohiya: Pidruchnyk [Political science: Textbook]. Kharkiv: KHNTUSH imeni Petra Vasylenka, 180 p. [in Ukrainian].
5. Ivanov D. Virtualizatsiya suspil'stva [Virtualization of society]. URL: http://lib.ru/POLITOLOG/ivanov_d_v.txt [in Ukrainian].
6. Il'nyts'kyy M.S. (2018) Teoretyko-pravovi zasady vyborchoho protsesu [Theoretical and legal principles of the election process]. Yevropeys'ki perspektyvy No. 2. URL: https://dspace.univd.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/11455/ Teoretyko_pravovi_Ilnytskyi_2018.pdf?sequence=1&isAllowed=y [in Ukrainian].
7. Klyuchkovs'kyy YU.B. (2011) Vyborchi systemy ta ukrayins'ke vyborche zakonodavstvo: monohrafiya [Electoral systems and Ukrainian electoral legislation: monograph]. Natsional'nyy universytet «Kyyevo-Mohylyans'ka Akademiya». K.: Chas Druku, 132 p. [in Ukrainian].
8. Nesterovych VF. (2019) Ponyattya vyborchoyi systemy ta yiyi osnovni rozuminnya v konstytutsiynomu pravi [The concept of the electoral system and its basic understanding in constitutional law]. Publichne pravo. No. 1. 17-19 pp. [in Ukrainian].
9. Novykov O. V (2017). Proportsiyna systema vidkrytykh spyskiv v Ukrayini - perspektyva chy real'nist'? [Proportional system of open lists in Ukraine - prospect or reality?] Molodyy vchenyy. No. 11 (51). 958-962 pp. [in Ukrainian].
10. Tomakhiv V. (2018). Politolohiya, Navch. Posibnyk [Political science, Education. Manual]. Vyd. t-e, dopovnene. Ternopil': TNEU. 244 p. [in Ukrainian].
