CC BY
13
УДК 657:330.34 JEL: М15; М41; Р13
МОДЕЛЮВАННЯ КОРПОРАТИВНО! АРХ1ТЕКТУРИ В ОРГАШЗАЦИ УПРАВЛ1НСЬКОГО ОБЛ1КУ
ОБ'СДНАННЯ П1ДПРИ6МСТВ
© 2020 ПИЛИПЕНКО А. А., ХАЛЛ1ФАХ А.
УДК 657:330.34 JEL: М15; М41; Р13
Пилипенко А. А., Xаллiфах А. Моделювання корпоративно!' архггектури в органiзацii управлiнського облiку
об'еднання пщприемств
Сучасн1 умови ведения б'знесу суттево змнили вимоги до iнформацйного й обл'ково-анал'тичного забезпечення механ'зму управлшня тдприем-ствами та ¡х штегрованими об'еднаннями. Менеджмент пiдприемства вимагае значного розширення перел'шу номенклатур облку та ¡х пред-ставлення у взаемозв'язку з бiзнес-процесами тдприемства, зростання достов'рностi обл'шових даних i швидкостi формування управл'тських звтв, в'дображення в процеазвтування неф'тансовихпоказнимв iключовихскладовихобраноiтдприемством б'знес-модел'!. Здеб'шьшого реал'ь за^я таких вимог е можливою у раз змши тдходу до органiзацi¡ управл'тського облку. Авторською г'тотезою при цьому е використання концепцИ опису корпоративноi архтектури як основи процесу оргатзацИуправл'тського облку. Метою статт'> е розвиток теоретико-методичних по-ложень органiзацi¡ обл'ково-анал'тичного процесу тдприемств та ¡х штегрованих об'еднань на основi 'шплементаци до бухгалтерського облку здобутшв методологП моделювання корпоративноi архтектури. В основу реал'ваци поставленоi мети покладено проектний тдюд. У результатi реал'ваци проекту органiзацi¡ облку передбачено тдвищення аналтичних можливостей облку, розгортання засновано: на даних облку системи б'>знес-анал'1зу, вид'шення контур'в тдтримки стратег'нного менеджменту та розширення прогностично¡' функцИ облку тощо. Для формування модел'> корпоративной архтектури використано методологю TOGAF та мову моделювання Archimate. У розробленш модел'> в'до-бражено структуру функцп облку та и зв'язок з рештою елемент'в корпоративнойархтектури. Наявшсть под'бних функцональних моделей дозволила 'дентиф'шувати перел'ш користувачв об^жово^iнформацii та розробити концеп^ю розвиткууправл'нського облку. Ключов'! слова: управл'нський обл'ш, архтектура тдприемства, модель корпоративно/ архтектури, проект органiзацi¡облку. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-4-319-327 Рис.: 4. Ббл.: 23.
Пилипенко Андрй Анатолйович - доктор економiчниx наук, професор, зав'дувач кафедри облку i б'внес-консалтингу, Хармвський нацональний економiчний утверситет iм. С. Кузнеця (просп. Науки, 9а, Хармв, 61166, Украша) E-mail: aapil@ukr.net
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6520-3146 Researcher ID: http://www.researcherid.com/L-6795-2013 SPIN: http://elibrary.ru/7757-3426
Халлiфах Ахмед Мохаммед Саед - астрант кафедри облку i б'знес-консалтингу, Хармвський нацональний економiчний утверситет iм. С. Кузнеця (просп. Науки, 9а, Хармв, 61166, Украша) E-mail: alryaniahmad@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1655-6842
УДК 657:330.34 JEL: М15; М41; Р13
Пилипенко А. А., Халлифах А. Моделирование корпоративной архитектуры в организации управленческого учета объединения предприятий
Современные условия ведения бизнеса существенно изменили требования к информационному и учетно-аналитическому обеспечению механизма управления предприятиями и их интегрированными объединениями. Менеджмент предприятий требует значительного расширения перечня номенклатур учета, представленных во взаимосвязи с бизнес-процессами предприятия, повышения достоверности учетных данных, роста скорости формирования управленческих отчетов, отражения в отчетности нефинансовых показателей и ключевых элементов выбранной предприятием бизнес-модели. В большинстве случаев реализация таких требований возможна в случае изменения подхода к организации управленческого учета. Авторская гипотеза при этом предполагает использование концепции корпоративной архитектуры как основы процесса организации управленческого учета. Целью статьи является развитие теоретико-методического базиса организации учетно-аналитического процесса предприятий и их интегрированных объединений на основе приложения к бухгалтерскому учету достижений методологии моделирования корпоративной архитектуры. Реализация поставленной цели базируется на проектной методологии. В результате реализации проекта организации учета предусмотрены повышение аналитических возможностей учета, развертывание основанной на данных учета системы бизнес-анализа, выделение контуров информационного обеспечения стратегического менеджмента и расширение прогностической функции учета. Для формирования модели корпоративной архитектуры использованы методология TOGAF и язык моделирования Archimate. В разработанных моделях отображены структура функции учета и ее связь с остальными элементами корпоративной архитектуры. Наличие подобных функциональных моделей позволило идентифицировать перечень пользователей учетной информации и разработать концепцию развития управленческого учета. Ключевые слова: управленческий учет, архитектура предприятия, модель корпоративной архитектуры, проект организации учета. Рис.: 4. Библ.: 23.
Пилипенко Андрей Анатольевич - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой учета и бизнес-консалтинга, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (просп. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: aapil@ukr.net
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6520-3146 Researcher ID: http://www.researcherid.com/L-6795-2013 SPIN: http://elibrary.ru/7757-3426
Халлифах Ахмед Мохаммед Саед - аспирант кафедры учета и бизнес-консалтинга, Харьковский национальный экономический университет
им. С. Кузнеца (просп. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина)
E-mail: alryaniahmad@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1655-6842
UDC 657:330.34 JEL: M15; M41; P13
Pylypenko A. A., Khalleefah A. Modeling the Corporate Architecture in the Managerial Accounting of the Merger of Enterprises
The current business conditions have significantly changed the requirements for the information and accounting-analytical provision of the management mechanism of enterprises and their integrated associations. Management of enterprises requires a significant expansion of the list of accounting items submitted in conjunction with the enterprise's business processes, increasing the reliability of credentials, increasing the speed of management report generation, reflection in the reports of the non-financial indicators and key elements of the business model chosen by the enterprise. In most cases, such requirements can be implemented if the approach to managerial accounting is changed. The authors' hypothesis involves the use of the concept of corporate architecture as the basis of the managerial accounting process. The article is aimed at developing the theoretical-methodical basis of the organization of accounting-analytical process of enterprises and their integrated associations on the basis of applying the achievements of the methodology of modeling corporate architecture to accounting. Implementation of the goal set is based on the projecting methodology. As result of implementation of the accounting management project, the authors envisage an increase of the capabilities of accounting analytics, the deployment of a data-based business analysis system, the outlining of the information provision of strategic management, and the expansion of the predictive accounting function. The TOGAF methodology and Archimate modeling language are used to form a corporate architecture model. The models that have been developed show the structure of the accounting function and its relationship to other elements of the corporate architecture. The existence of such functional models made it possible to identify the list of users of the accounting information and to develop a concept of managerial accounting development.
Keywords: managerial accounting, enterprise architecture, corporate architecture model, accounting management project. Fig.: 4. Bibl.: 23.
Pylypenko Andriy A. - D. Sc. (Economics), Professor, Head of the Department of Accounting and Business Consulting, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: aapil@ukr.net
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6520-3146 Researcher ID: http://www.researcherid.com/L-6795-2013 SPIN: http://elibrary.ru/7757-3426
Khalleefah Ahmed Mohammed Saed - Postgraduate Student of the Department of Accounting and Business Consulting, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: alryaniahmad@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1655-6842
Усучасних умовах прискорення темшв змш у господарському середовищi усшх дiяльностi будь-якого шдприемства залежить в^д швид-косп прийняття ршень системою менеджменту. Дieвiсть таких ршень багато в чому залежить в^д якосп, достовiрностi й оперативной шформаци, по-кладено! в основу вибору пе! чи шшо! альтернативи. Цкком зрозумким е те, що значна питома вага по-трiбноI для прийняття ршень шформаци формуеть-ся в системi бухгалтерского облжу. Водночас не за-вжди облково! шформаци достатньо для вироблення ршення. З оглядом на об'ективну потребу в шформаци стали з'являтися новi види облжу, таю як управ-лшський, стратепчний, еколопчний тощо, з неодноз-начним ставленням науковщв i практишв до !х змкту та предметно! область Певною проблемою е неузго-джешсть системи бухгалтерского облжу з шшими видами шформаци, як вкрай потрiбнi для прийняття ршень, але формуються за межами бухгалтерского облжу. Це, наприклад, маркетингова шформащя або шформащя за результатами опитування ключо-вих стейкхолдерiв шдприемства. Навиь в^домост
щодо подш навколо шдприемства лише корелюють з облiково-аналiтичною шформащею, осшльки бухгалтерский облж opieHTOBaHO ткьки на висвилення динамки ресурсш i зобов'язань шдприемства, як мктяться у його внутршньому середовищь В^дпо-в^дно, виникае проблема розбудови тако! оргашзацн системи бухгалтерского облжу, яка узгоджуватиме piзнi джерела шформаци у единому кoнтуpi прийняття стратепчних та оперативних ршень.
1снують численш джерела, як присвячеш удо-сконаленню облжового процесу та його оргашзацн. Наявш досмдження охоплюють piзнi види облжу та в щлому еволющонують в^пов^дно до змши об-лжово! парадигми. Початково, як це представлено у працях М. Кужельного [5], С. Левицько! [5], Р. Островерхо'! [8] та В. Рожелюк [10], оргашзащя облжу ви-свилювала питання побудови системи фшансового облжу з переважною opieнтaцieю на забезпечення '!! в^дпов^дносп законодавчим вимогам. Дaлi досл^дни-ки все бмьше уваги починають придмяти питанням задоволення шформацшних запипв кopистувaчiв та прийняттю управлшських ршень. До^дження
у сферi оргашзацИ облiку висвiтлюють вже переваж-но управлiнський облiк. Це, наприклад, розробки C. Друри [20], Т. Висоцько'1 [4], П. Етрк [19], М. ^вопо-леново'1 [4], Е. Маклейни [19], Д. Платт [17] та Р. Хк-тон [17]. У подальшому розробки у сферi оргашзацИ облiку орieнтуються на задоволення iнформацiйних запитiв ще бкьш широкого кола користувачiв облИ ково'1 iнформацГi. Дослiдники вибудовують систему облку в рамках парадигми стратегiчного (розробки C. Вшг [23], Н. 6ршово'1 [2] та М. Хейдман [21]) облку, облку за теорieю обмежень (С. Брагг [15] та Д. бго-ров [1]) або навкь розвивають парадигму облiкового iнжинiрингу (пращ I. Садовсько'1 [11], В. Ткача [13] та М. Шумейко [13]). Таю розробки е вельми цшними, але переважно акцентують увагу лише на розбудовi контурiв збирання шформацИ.
Вавторського бачення е iстотна вкмшшсть вiд перелiчених розробок. Органiзацiя облку мае розглядатися як iерархiчний багатоступеневий процес, верхнш рiвень якого мае вкношення не сткь-ки до облкового процесу, скiльки до трансформацИ системи управлiння пiдприемством в цкому. Ор-ганiзацiя облiку на пiдприемствi в умовах цифрово'1 трансформацИ' зводиться до впровадження нових або змши наявних шформацшних систем, вагоме але не виключне значення в яких мае бухгалтерский облiк. Вiдповiдно, й розглядати проект оргашзацИ облку необидно як складову проекту автоматизацИ дшль-ностi або проекту впровадження системи управлш-ня бiзнес-процесами тощо. Звкно, можуть iснувати виключення з цього правила, але навпь у разi само-стiйноï ролi проекту оргашзацИ облку вш мае шдпо-рядковуватися вимогам системи управлiння, а отже, означен вище розробки вимагають певного розши-рення.
Виключенням е дослiдження Д. Слшькова [12] (процес органiзацiï управлшського облiку базуеть-ся на чикш iдентифiкацiï центрiв фiнансовоï вкпо-вкальноси та стратеги ведення бiзнесу), а також В. Печерських i Г. Бельцева [9] (оргашзацш облiку представлена як завершальний етап впровадження системи управлшня бiзнес-процесами пiдприемства). Але навиь дослiдження [9; 12] можуть бути удоско-наленi & переорiентацiю на концепцго корпоративно! архiтектури. В загальному випадку дослкники пiд корпоративною архитектурою (в рамках концепцИ «enterprise architecture») розумготь устояний набiр моделей оргашзацИ, пов'язаних певною логкою, яю розкривають всi iстотнi складовi дшльноси компанИ. Це тлумачення повною мiрою вiдповiдае методолоп-ям TOGAF (The Open Group Architecture Framework) [22], BIZBOK (Business Architecture Body of Knowledge) [16] та щлому ряду шших стандарив опису корпора-тивно1 архiтектури. Архiтектура пiдприемства (корпоративна архитектура) може бути масштабована до будь-якого рiвня деталiзацiï' (агрегацИ).
З огляду на це й на об'ективне поширення в економщ вiдносин iнтеграцИ та кооперацИ в назвi статтi зроблено акцент на об'еднанш пiдприемств. Тобто об'еднання шдприемств передбачае висвп-лення можливоси масштабування описаного у статтi шдходу без вiдображення специфiчних (особливо у 'И законодавчому розумшш) особливостей консолка-цИ iнформацП'. Такi особливостi мають самостшний предмет дослiдження та переважно описуються оха-рактеризованими дослiдженнями у сферi органiзацП' облiкового процесу.
Метою стати постав розвиток теоретико-мето-дичних положень оргашзацИ облiково-аналiтичного процесу шдприемств та !х iнтегрованих об'еднань на основi iмплементацП' до бухгалтерського облку як наукового знання здобутюв методологИ моделюван-ня корпоративно!' архiтектури.
В основу реалiзацП' мети статтi покладемо твер-дження (авторську гiпотезу), що облiковцi не придь ляють уваги шшим рiзновидам iнформацП'. Головним аргументом при цьому стае те, що збирання тако' по-дiбноí iнформацП' виходить за рамки вкповкальнос-тi бухгалтера на пiдприемствi. Водночас, наприклад, маркетологи не володшть на достатньому рiвнi при-йомами бухгалтерського облку й обмежують влас-ш можливостi для вироблення рiшень. Навиь якщо взяти до уваги концепцго штегровано'' звiтностi, яка зараз здобувае значного поширення, бухгалтерський облiк не здатний надати характеристику вам елемен-там бiзнес-моделi, покладено'' в основу штегрованого бюджетування.
Отже, авторською гiпотезою е можливкть об'еднання всiх видiв шформацИ в рамках опису корпоративно'' архиектури. Корпоративна архпектура або методолопя архiтектури пiдприемства, як правило, використовуеться для крупних проекив, але, на думку авторiв, И транслящя на рiвень всiх суб'ектiв господарювання (особливо на рiвень об'еднання таких суб'екив) надасть змогу об'еднати зусилля вск осiб, якi генерують i використовують iнформацiю в рамках власно'' предметно'' областi, вiдмiнноI вк бухгалтерського облiку та звiтностi. Ця авторська п-потеза базуеться на тому, що облк майже нколи не розглядаеться як складова корпоративно'' архиектури, але при цьому бухгалтерский облк необхкно зв'язувати з прийняттям управлшських ршень (така вимога доволi часто декларуеться у науковш лiтера-турi, але зв'язування, як правило, вкбуваеться через використання наявно'' iнформацП', але не через орга-нiзацiю продукування потрiбноI iнформацП').
Головна складнiсть тут полягае у тому, що необхкно мати перелк можливих ршень, при-йняття яких базуватиметься на формах управ-лшсько' звiтностi. У цьому випадку саме шдхк до формування корпоративно'' архиектури може стати у нагодi для визначення ключових ршень. У цьому
< > <
LÛ
0
S
1 о
X
а
Ш
випадку автор орieнтуeться на тлумачення арйтекту-ри, надане А. Левенчуком [6] (на додаток до ТОСЛР [22] та ВКВОК [16]), як головних аспекпв П шнуван-ня. При цьому передбачаються два пiдходи до фор-мування моделi управлiнського облшу, якi вiдповiдно до [6] описуються як «чорний ящик» та «бкий ящик». Перший з таких опиав визначае мiсце функци облiку в загальнш архiтектурi пiдприемства, тодi як другий визначае внутршню структуру системи управлш-ського облiку.
Здiйснювати опис та визначати структуру чорно-го та бкого «ящикiв» будемо на основi мови мо-делювання корпоративно! арйтектури Лrhimate [18]. Для кожного з зазначених випадшв метою моде-лювання е покращення певних характеристик систе-ми управлшського облiку (вiдповiдно до термшологи [6] таке покращення iдентифiкуеться як створення щльово! системи). Цкьовою системою у цьому випадку може бути створення системи управлшського облжу (у разi 11 в^дсутносй на пiдприемствi), шдви-щення аналiтичних i прогнозних можливостей управлшського облiку (при покращеннi наявного рiвня органiзацГi облiку), розгортання засновано! на даних
управлшського облжу системи бiзнес-аналiзу, видь лення контурiв пiдтримки стратепчного менеджменту, розширення прогностично! функци облiку тощо. Вид1лення цiльовоi системи також може розгляда-тися як складова проекту оргашзацшного розвитку шдприемства, пов'язана зi змiною функцiональностi корпоративно! шформацшно! системи. Формування подiбноí цкьово! системи вiдбуваеться як результат реал1заци певного проекту. На рис. 1 цiльова система представлена як результат проекту, що виконуеться суб'ектом оргашзацц облiку, який, своею чергою, вза-емодiе з менеджментом пiдприемства. Тобто маеться на уваз^ що формування звггносп мае бути пов'язано з певним ршенням з боку менеджменту шдприемства та тими особами, як приймають таи ршення. Зазначений зв'язок на рис. 1 реалiзовано регламен-тацiею каналiв взаемоди i сервiсiв, що надае цiльова система.
Отже, при розробщ проекту оргашзаци облку пропонуеться орiентацiя на стейкхолдерський тд-хiд (для визначення iнтересiв користувачiв облiковоi шформацп та визначення складу учаснишв проекту). Подальше викладення матерiалу вiдбуватиметься з точки зору комплексного суб'екта оргашзаци, який
I
Параметри оргаызацп управлiнського облiку
Цiльова
система
Розширення фукнцюнальносп управлiнського облiку (цтьова система)
-1-
О)
Суб'вкт оргаызацп облiку
Органiзацiя управлшського обл^
Формування мiсií та бачення для об'€днання пiдпри€мств
Й1
5
Пщвищення
рiвня аналiтичностi обл^во: шформацп
Розширення аналiтичних властивостей обл^ово!' шформацп
Використовуюча система
Розробка та коригування стратеги (стратегування)
А
Менедж об'€дн пiдприí £ мент ання мств
Р
Швидкiсть отримання шформацп, достовiрнiсть даних та охоплення ключових аспектiв дiяльностi
< —
Попе редження касових розривiв
О
Агрегацiя / обл^во: Ы шформацп та V формування
звтв
©
Сприяти пiдтримцi прийняття рiшень на вщповщному рiвнi управлiння
<-
Максима 1—1 зацiя прибутку на час роботи вузького мкця
Обслуговування iнформацiйних запитiв системи управлшня
Рис. 1. Реалiзацiя проектного пщходу до розбудови системи облiково-аналiтичноi' iнформацГí
формуеться з представникш менеджменту об'еднання шдприемств (через це на рис. 1 суб'ект оргашзаци задано як певна роль, яка призначаеться виконавцям).
Пк час формування проекту оргашзаци облку доречним е використання ще одного здобутку методологи розбудови корпоративно! архкек-тури, коли пiдприемство розглядаеться учасником ме-режi виробничо! коопераци (у термшологи Н. Шмать-ко [14]) або ланцюга створення цшноск (в тлумаченнi В. Печерських [9]). Дшсно, визначення бухгалтерсько-го облку, надане у профкьному законi Укра!ни [3], орiентуе облiкову шформаци на задоволення потреб зацкавлених користувачiв. Оршнтацш на корпора-тивну архiтектуру дозволяе чкко визначити iерархiю запитiв таких користувачш. На рис. 1 подано логку наслiдування вимог рiзних системних рiвнiв пiд час органiзацГí облку, яку задано з використанням вкно-син складу мови моделювання ArchiMate [18]. Вкра-зу звернемо увагу, що визначення мiсця пiдприемства в мережi виробничо! коопераци дозволяе врахувати подане на початку статк обмеження спроможноск облiку фiксувати вiдомостi щодо оточення тдприем-ства. У цьому випадку чкко формалiзуються потреби в шформаци та можливостi для !! вiдображення.
Отже, означена на рис. 1 схема визначае за-гальну логiку органiзацГí облку в об'еднанш тдпри-емств. I! особливiсть полягае у врахуваннi наявноск системи бiльш високого рiвня (над системи) та !! очь кувань щодо параметрш роботи системи управлш-ського облiку. Слiд зробити наголос на недоречноск розгляду облiку як окремо! функци та вiдокремлено'! !"! реалкаци. Однак саме таке бачення наявне в охарактеризована вище роботах [4; 5; 10; 11]. У зазна-чених роботах робиться наголос на оркнтаци облiку на задоволення потреб користувачш, але, на думку авторiв, проект оргашзаци облку мае розглядатися як складова циклш розвитку шдприемства. Бiльш того, архкектурний пiдхiд дозволяе зв'язати процес-ну, корпоративну та органкацшш моделi життедк яльностi об'еднання пiдприемств. Кожна з таких моделей матиме власш шформацшш запити, якi й мае задовольняти означений на рис. 1 проект оргашзаци облку (в рамках також визначено! на рис. 1 сукупнос-k вимог до облiково-аналiтично! шформаци). Визна-чати параметри потрiбно! для системи менеджменту iнформацГí пропонуеться на основi концепци цифрового двшника пiдприемства. Такий двiйник, вкобра-жений на рис. 2, за своею суттю е моделлю життевого циклу шдприемства на стади експлуатаци.
Подана на рис. 2 схема вкображае практики дiяльностi пiдприемства (в термшах стандарту ISO 15288). Перелк практик у поданому на рис. 2 агрего-ваному виглядi базуеться на робок В. Печерських та Г. Бельцева [9]. Вш вкркнятиметься для умов кожного окремого об'еднання шдприемств. Звернемо увагу, що на рис. 2 вкображено логку перенесення вимог
до облiково-аналiтично! шформаци (подано логiку трансляци елементiв рис. 1 на рис. 2). Архкектурний шдхк дозволяе розглядати окремi моделi як складову комплексно! моделi дшльноск пiдприемства з точки зору ркних аспектiв моделювання та iнтересiв ркних зацiкавлених осiб. У такому випадку повна сукупшсть вимог до облково-аналкично! шформаци мае роби-тися на окремш схемi та вiдображатися як додаток до проекту оргашзаци облку, але з урахуванням об-межень на обсяг статк нами наведено лише приклад формування вимог до системи облку.
Наведена на рис. 2 схема дозволяе розвинути управлшня бкнес-процесами шдприемства через сшввкнесення управлшського облку з системою бкнес-процесш шдприемства. Пкхк до видкення бiзнес-процесiв зараз е доволi поширеним, але пред-ставники цього тдходу розглядають облк лише як один iз допомiжних процесiв. Корпоративна архi-тектура дозволяе зв'язати облiковi номенклатури (формалiзуються через такий елемент мови архкек-турного моделювання ArchiMate [18], як шформа-цiйний об'ект) з практиками життевого циклу. Тим самим виршуються два завдання. По-перше, визна-еться мкце процесiв збирання та аналiзу облково! iнформацГ! в загальнiй сукупностi бкнес-процесш шдприемства. По-друге, формуеться перелiк облко-вих номенклатур, потрiбних для управлшня бкнес-процесами (тобто наведена на рис. 2 модель житте-вого циклу ц1льово! системи виступае основою оргашзаци облково-шформацшного забезпечення дкль-ностi пiдприемства). В цьому контекск формування облiкових номенклатур необхкним е врахування пропозицiй С. Легенчука [7] щодо наявностi деккь-кох реальностей (облiково!, господарсько! тощо) сприйняття подiй, введених як складовий елемент до подано! на рис. 2 модель Тобто фксування факту настання певно'! поди в облку сприймаеться з огляду на штерпретацго цього факту. Варкнти тако'! штер-претацГ! задаються за допомогою правил взаемоди системи облiку з менеджментом шдприемства (таи правила визначаються через елемент штерфейсу мови моделювання ArchiMate [18]). Тобто наявшсть рiзних варкнтш сприйняття фактiв господарсько! ре-альноск вимагае вiдповiдноI регламентацИ в рамках корпоративно! архкектури. Iнформацiйнi та бкнес об'екти архiтектурно! моделi у такому випадку ви-значатимуть потреби в облково-шформацшнш пiд-тримцi виконання тш! чи iншо! практики дiяльностi шдприемства. Агрегацш зазначених бiзнес-об'ектiв дозволила отримати подану на рис. 3 модель оргашзаци управлшського облку як «чорного ящика».
Головною гшотезою, яку доводить подана на рис. 3 модель, е наявшсть ткного зв'язку мiж облковими номенклатурами та важелями ре-алiзацГ! управлiнських рiшень. Тобто у ролi важелiв i показникш можуть розглядатися лише тi облiковi
Початок роботи пщпривмства в обраному режимi
А
Моделювання
ринково'т' пропозицп та про€ктування бiзнес-процесiв пiдпри€мства
Розробка корпоративно!' ^ архiтектури
Результати монторингу, внутрiшнього аудиту та оцiнки вщхилень
Початок роботи пiдпри€мства ''в обраному режимi
Розробка та ^ коригування стратеги (стратегування)
Г
Стратегiчне управлiння пiдпри€мством
А^
Внутрiшнiй А аудит та аудит якостi
Модель збалансовано' системи показнимв
ш\
Облiк за теорi€ю обмежень
(обл^ проходу, 1:Игоидри1 ассоип1:тд)
А
Закупiвлi та вза€модiя з постачаль-никами
Бюджету-вання витрат
I
I
А
Т I
т
Кадровий обл^ та розрахунок заробiтноТ плати
Виробництво ^
V
г
Основы бiзнес-процеси
Г
Продажi, реалiзацiя та вза€модiя з клi€нтами
Т
О —
А
Закупiвлi та вза€модiя з постачаль-никами
Макси-мiзацiя прибутку на час роботи вузького мкця
СП
<1—
Обсягi товарних запаав та параметри завантаження вузьких мiсць
Г
Управлшсь-кий облiк
Кальку-лювання витрат
Цiноут- 1 ворення
Зв^ування й за центрами витрат
Управлiння грошовими потоками
Структура консолiдовано го бюджету та
центрiв вiдповiдально стi в рамках об€днання
— -О
О
Узгодженiсть бюджетних показникiв з структурою стратегiчного портфеля про€ктiв розвитку пщпри€мства
Рис. 2. Агреговане представлення цифрового двшника пiдприемства як базис для розгортання системи облшово-аналггичноТ iнформацii'
номенклатури, якi вiдповiдають iнформацiйним за-питам оаб, якi приймають рiшення. Решта складових архiтектурноi моделi облiку в^дпов1дають лише за накопичення даних. Отже, архиектурний пiдхiд до-зволяе полегшати реалiзацiю розширення функцю-нальностi системи формування облiково-аналiтичноi шформаци за рахунок чикого усвiдомлення шформа-цiйних запипв користувачiв. На основi таких запипв розроблятиметься модель органiзацГí управлiнського облжу як «б1лого ящика» (тобто з в^дображенням всь е! сукупностi процесш збору, обробки й передавання шформаци). Перевагою архiтектурного моделювання е можливкть спiввiднесення таких процесiв обробки шформаци з вкповкним програмним i техшчним
забезпеченням. В результатi отримуемо наведену на рис. 4 модель концепци автоматизаци управлiнського облiку.
Уподанiй на рис. 4 моделi враховано змши, якi впроваджуеться реалiзацiею подано! на рис. 1 щльово! системи. Додавання розширено! функцiональностi реалiзовано через воображения нових сервiсiв, виконуваних управлiнським облком, та iнтерфейсiв взаемоди мiж модулями ре^заци функци облiку.
Таким чином, у статтi вiдображено реалiзацiю авторсько! гiпотези щодо пiдпорядкування проекту оргашзаци управлiнського облiку опису корпоратив-
А
Бiзнес-аналiз та фЫансовий аналiз V _Л
с N А 1нтегроване звiтування V J
Бiзнес-модель пiдприемства
Оцiнка виконання вимог стейкхолдерiв
Характеристика ефективностi використання катталу Фiнансова модель дiяльностi пiдприемства
Облiково-аналiтичне забезпечення управлiння пщприемством
Обслуговування iнформацiйних запитiв системи управлшня
Взаемодiя учасникiв iнформацiйного простору об'еднання (корпоративний документооб^)
Параметри оптимiзацiï податкового навантаження
-Ъ-
ФЫансова звiтнiсть
та обороти за рахунками облiку
Л 1 i
il /
Управлiнська ! S
зв1тн1сть та "ТТ">
звiтнiсть за j ;
процесами ! !
: i V.
А
Бiзнес-модель п1дприемства
Формування iнформацiйних
панелей (дашбордiв) для керiвництва
Податкове планування та регулювання
А
А
Фшансовий облiк
А
Управлшський облiк
Лiмiти системи електронного адмiнiстрування ПДВ
Обл^ова полiтика пiдприемства
А
Обл^ова полiтика управлiнського облiку
Статтi калькуляцп та центри вiдповiдальностi
Управлiння грошовими коштами
А
Калькулювання витрат
Рис. 3. Опис моделi агрегацм облiково-аналiтичноï iнформацiï (модель управлiнського облiку як «чорноТ скриньки»)
hoï apxÎTeKTypM об'еднання пiдприeмств, виконаного вкповкно до стандарту TOGAF та з використанням мови архкектурного моделювання Archimate. Таке моделювання орieнтоване на опис цкьово'1 системи (пiдвищення аналiтичниx можливостей облiкy, роз-гортання засновано'1 на даних облiкy системи бкнес-аналiзy, видiлення контyрiв пiдтримки стратегкного менеджменту та розширення прогностично'1 функцИ облiкy тощо) та перелiкy практик, що забезпечують появу, реалiзацiю та постшне удосконалення цieï системи. В розробленш системi арxiтектyрниx моделей
воображено структуру функцц облiкy та ïï зв'язок з рештою елеменкв корпоративно! арxiтектyри. На-явнiсть декiлькоx фyнкцiональниx моделей дозволяе iдентифiкyвати перелк користyвачiв облiковоï ш-формаци та розробити концепцго розвитку управлшського облiкy.
Перевагою арxiтектyрноï моделi е можливкть для кожного з ïï елементiв (у блоцi властивостi еле-мента) вказувати шифр чи назву управлшського звку, який супроводжуватиме те чи шше рiшення. У статк не наведено реалкацго цього пiдxодy, оскiльки вона
Рис. 4. Концепщя автоматизацп управлiнського облту
вимагае привязування до дiяльностi конкретного суб'екта господарювання й становитиме перспек-тиви подальших розробок авторiв. Також у статт зроблено наголос на необйдносй врахування учас-тi шдприемства у мережах кооперацiйноi взаемодй. В результат формуеться холархiя iнформацiйних потреб користувачiв облiково-аналiтичноi шформаци. ВОпов^дно, подальшi розробки авторiв полягатимуть у досл^дженш специфiчних особливостей консол^а-цц iнформацГi (особливо в частинi, яка розширюе ii законодавче розумiння до створення шформацшно-го простору взаемодй' учаснишв об'еднання шдпри-емств) та розробщ методичного шдходу до масшта-бування авторських пропозицiй. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Егоров Д. Е. Управление запасами в цепях поставок. М. : Издательские решения, 2018. 376 с.
2. £ршова Н. Ю. Стратепчний управлшський облiк в умовах шновацшно<^ентованоТ' моделi еко-номiки : монографiя. Харкiв : ФОП Лiбуркiна Л. М., 2019. 392 с.
3. Закон УкраТни «Про бухгалтерский облiк та фшан-сову звггшсть в УкраТ'ш» вiд 16.07.1996 № 966-XIV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14
4. Кривополенова М., Высоцкая Т. Организация управленческого учета на современном предприятии: производственный и управленческий учет. Saarbrücken : LAP LAMBERT Academic Publishing, 2018. 60 с.
9.
10.
Кужельний М. В., Левицька С. О. Оргашза^я обл^. Ки'|'в : Центр навч. лт, 2019. 352 с. Левенчук А. И. Системное мышление. М. : Издательские решения, 2018. 440 с. Легенчук С. Ф. Багатоварiантнiсть в бухгалтерскому обл^у: кторико-теоретичш аспекти. Житомир : ЖДТУ, 2017. 204 с.
Островерха Р. Оргашза^я обл^у. Кшв : Центр навч. лт, 2017. 568 с.
Печерских В., Бельцев Г. Внедрение ERP-решений на платформе «1С:Предприятие 8». СПб. : БХВ-Петербург, 2015. 160 с.
Рожелюк В. М. Оргашзафя бухгалтерського обл^ дiяльностi переробних пщприемств : монографiя. Ки'в : ННЦ 1АЕ, 2013. 488 с.
11. Садовська I. Б. Бухгалтерський шжишринг у системi управлшня бiзнес-процесами пiдприемств // Оцшка методики облiково-аналiтичного та контрольного забезпечення дiяльностi суб'ектiв господарювання в умовах глобалiзацN економiки : кол. монографiя / за ред. I. Б. Садовсько' Луцьк : РВВ ЛНТУ, 2017. С. 105-114.
Слиньков Д. Г. Управленческий учет: постановка и применение. СПб. : Питер, 2010. 304 с. Ткач В. И., Шумейко М. В. Инжиниринговая теория бухгалтерского учета. Азов : ООО «АзовПечать», 2013. 460 с.
14. Шматько Н. М. Оргашзацшний розвиток велико-масштабних економто-виробничих систем: пщ-тримка стшкосл та iнституцiоналiзацiя взаемодй: монографiя. Харкiв : ПП «Технологiчний центр», 2019. 368 с.
Bragg S. M. Throughput accounting. A guide to constraint management. New Jersey : John Wiley & Sons, Inc., 2007. 195 с.
12.
13.
15.
16. Business Architecture Body of Knowledge (BIZBOK). URL: http://www.businessarchitectureguild.org/Docu-ments/Final.pdf
17. Hilton R. W., Platt D. E. Managerial Accounting. Creating Value in a Dynamic Business Environment. New York : McGraw-Hill, 2014. 846 c.
18. The ArchiMate 3.1 Specification. URL: http://pubs. opengroup.org/architecture/archimate3-doc/toc. html
19. Atrill P., McLaney E. Management Accounting for Decision Makers. England : Prentice Hall, 2009. 561 c.
20. Drury C. Management and Cost Accounting. United Kingdom : Cengage Learning, 2017. 866 c.
21. Heidmann M. The Role of Management Accounting Systems in Strategic Sensemaking. Frankfurt : Gabler Verlag, 2008. 242 c.
22. The TOGAF Standard. Version 9.2. U.S. : The Open Group, 2018. 532 c.
23. Wing S. L. Strategic Management Accounting: A Practical Guidebook with Case Studies. Singapore : Springer Singapore, 2018. 263 c.
REFERENCES
Atrill, P., and McLaney, E. Management Accounting for Decision Makers. England: Prentice Hall, 2009.
"Business Architecture Body of Knowledge (BIZBOK)". http://www.businessarchitectureguild.org/Docu-ments/Final.pdf
Bragg, S. M. Throughput accounting. A guide to constraint management. New Jersey: John Wiley & Sons, Inc.,
2007.
Drury, C. Management and Cost Accounting. United Kingdom: Cengage Learning, 2017.
Heidmann, M. The Role of Management Accounting Systems in Strategic Sensemaking. Frankfurt: Gabler Verlag,
2008.
Hilton, R. W., and Platt, D. E. Managerial Accounting. Creating Value in a Dynamic Business Environment. New York: McGraw-Hill, 2014.
Krivopolenova, M., and Vysotskaya, T. Organizatsiya up-ravlencheskogo ucheta na sovremennom predpriyatii: proizvodstvennyy i upravlencheskiy uchet [Organization of Management Accounting in a Modern Enterprise: Production and Management Accounting]. Saarbrucken: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2018.
Kuzhelnyi, M. V., and Levytska, S. O. Orhanizatsiia obliku [Organization of Accounting]. Kyiv: Tsentr navch. lit., 2019.
[Legal Act of Ukraine] (1996). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/996-14
Lehenchuk, S. F. Bahatovariantnist v bukhhalterskomu obliku: istoryko-teoretychni aspekty [Versatility in Accounting: Historical and Theoretical Aspects]. Zhytomyr: ZhDTU, 2017.
Levenchuk, A. I. Sistemnoye myshleniye [Systemic Thinking]. Moscow: Izdatelskiye resheniya, 2018.
Ostrovierkha, R. Orhanizatsiia obliku [Organization of Accounting]. Kyiv: Tsentr navch. lit., 2017.
Pecherskikh, V., and Beltsev, G. Vnedreniye ERP-resheniy na platforme «1S:Predpriyatiye 8» [Implementation of ERPsolutions on the Platform "1C: Enterprise 8"]. St. Petersburg: BKhV-Peterburg, 2015.
Rozheliuk, V. M. Orhanizatsiia bukhhalterskoho obliku di-ialnosti pererobnykh pidpryiemstv [Organization of Accounting for the Activities of Processing Enterprises]. Kyiv: NNTs IAE, 2013.
Sadovska, I. B. "Bukhhalterskyi inzhynirynh u systemi up-ravlinnia biznes-protsesamy pidpryiemstv" [Accounting Engineering in the Business Process Management System of Enterprises]. In Otsinka metodyky oblikovo-analitychnoho ta kontrolnoho zabezpechennia diialnos-ti subiektiv hospodariuvannia v umovakh hlobalizatsii ekonomiky, 105-114. Lutsk: RVV LNTU, 2017.
Shmatko, N. M. Orhanizatsiinyi rozvytok velykomasshtab-nykh ekonomiko-vyrobnychykh system: pidtrymka stiikosti ta instytutsionalizatsiia vzaiemodii [Organizational Development of Large-scale Economic and Production Systems: Maintaining Sustainability and Institutionalization of Interaction]. Kharkiv: PP «Tekh-nolohichnyi tsentr», 2019.
Slinkov, D. G. Upravlencheskiy uchet: postanovka i prime-neniye [Management Accounting: Statement and Application]. St. Petersburg: Piter, 2010.
"The ArchiMate 3.1 Specification". http://pubs.opengroup. org/architecture/archimate3-doc/toc.html
The TOGAF Standard. Version 9.2. U. S.: The Open Group, 2018.
Tkach, V. I., and Shumeyko, M. V. Inzhiniringovaya teoriya bukhgalterskogo ucheta [The Engineering Theory of Accounting]. Azov: OOO «AzovPechat», 2013.
Wing, S. L. Strategic Management Accounting: A Practical Guidebook with Case Studies. Singapore: Springer Singapore, 2018.
Yegorov, D. Ye. Upravleniye zapasami v tsepyakh postavok [Supply Chain Management]. Moscow: Izdatelskiye resheniya, 2018.
Yershova, N. Yu. Stratehichnyi upravlinskyi oblik v umovakh innovatsiino-oriientovanoi modeli ekonomiky [Strategic Management Accounting in Terms of Innovation-oriented Model of the Economy]. Kharkiv: FOP Liburki-na L. M., 2019.
< > <
LÛ
0
S
1 o
X
s
U
