CC BY
19
13. Косенко 1.С. Найважлив]ш1 досягнення у науковш робот Нащонального дендролопчно-го парку "Софивка" НАН Украхни у 2011 рощ / 1.С. Косенко // Автохтонш та штродуковаш росли-ни. - 2011. - Вип. 7. - С. 3-8. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/ por-tal/Chem_Biol/Atir/2011_7/Kosenko_vstup.pdf.
14. 1вченко А.1. Бюлопчш швазп в дендроценозах як результат негативного антропогенного впливу на екосистеми / А.1. 1вченко, Л.Б. Коляда // Карпатська конференцш з проблем охорони довкшля : тези доп. М1жнародн. наук.-практ. конф., 15-18 травня 2011 р. - Мукачево-Ужгород, 2011. - С. 86-87.
15. Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах Украхни (вщ 10.04.2006) / Мшстерство будшництва, архгтектури та житлово-комунального господарства Украхни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06/page2).
16. Деревина як альтернатива газу. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.tvd. uap-rom.net > Вшниця > ПП "TVD > Стага.
17. Енергетичний тс. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://uk. wikipedia.org/wiki/ Енергетичний тс.
Ивченко А.И., Божок А.А., Пацура И.М., Коляда Л.Б., Божок В.А. Особенности организации результативной борьбы с омелой белой
На территории НЛТУ Украины Viscum album L. в первую очередь заселяет крупноразмерные деревья рода Populus L. та Acer saccharinum L. Мероприятия для борьбы с омелой, рекомендованные "Правилами содержания зеленых насаждений в населенных пунктах Украины", несовершенны. Даже должное их выполнение не позволяет остановить инвазию. Необходимо полное уничтожение омелы на значительных хозяйственных территориях (городе, районе, регионе). Применение передвижных рубильних машин для переработки заготовленной сопутствующей древесины позволит рационально ее использовать и удешевит работы. Полученная древесная масса, как альтернативное топливо, будет способствовать разрешению энергетического кризиса в Украине.
Ключевые слова: омела белая, инвазия, мероприятия борьбы с омелой, альтернативное древесное топливо.
Ivchenko А.1., Bozhok O.P., Patsura I.M., Kolyada L.B., Bozhok V.O. On the Issue of an Organization of Effective Fight against White Mistletoe
Viscum album L. primarily inhabits large-sized trees genus Populus L. and Acer saccharinum L. in territory of the National Forestry University of Ukraine. "Rules for the maintenance of green planting in settlements of Ukraine" offer measures to fight against with mistletoe. But it is imperfect. An invasion is not stopped even by their detailed implementation. It is necessary to destroy mistletoe fully on considerable economic territories (city, district, region). Movable chipping machines are expedient to be applied for processing of the got concomitant wood. It will allow rationally using these materials and will reduce the cost of operations. This chipped wood can be used as an alternative fuel that will assist permission of power crisis in Ukraine.
Key words: mistletoe, invasion, measures of fight against mistletoe, alternative fuel wood.
УДК 630 *53 Acnip. Д.М. Голяка1 -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
МОДЕЛЮВАННЯ Ф1ТОМАСИ КУЩ1В SALIX CINEREA L.
У ПРИРОДНИХ Ф1ТОЦЕНОЗАХ ЧЕРШПВСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Наведено результати дослщжень загально! фгтомаси кущiв верби попелясто! (Salix cinerea L.) у природних фтоценозах Чершпвського Полюся. Висв^лено методичш аспекта оцшки надземно! та шдземно! фтомаси кущiв. Здхйснено статистичний аналiз 3i6-раних польових матерiалiв. Встановлено яюсш показники листя, одш^чних i багатс^ч-них пагошв та коршня Salix cinerea. Виявлено залежшсть надземно! та коренево! фгтома-
1 Наук. кергвник: доц. А.М. Бшоус, канд. с.-г. наук
си куш^в верби попелясто! вiд висоти та середнього дiаметра крони. На 0CH0Bi ще! залеж-ност розроблено математичш моделi i створено нормативно-довiдковi матерiали для ощ-нювання загально! ф^омаси кушiв.
Ключовi слова: фiтoмаcа, верба попеляста (Salix cinerea L), кущ, яюсш показники, математична модель, нормативи.
Вступ. Швидкий розвиток продуктивних сил людського суспiльства, протя-гом ХХ ст., сприяв поглибленому дослщженню ресурсного та енергетичного по-тенщалу рослинност1. Розкриття аспектш продуктивносл фггоценоз1в дае змогу ви-р1шити проблеми рацюнального природокористування та визначити мюце конкрет-них рослинних угруповань у функцюнуванш екосистеми. На сьогодш, найбшьш вивченими з цього питання е люов1 насадження, що зумовлено передусiм важли-вим господарським значенням деревини. 1нш1 фггоценози дослщжеш значно мен-ше, хоча 1хню роль не можна недооцшювати. Особливо, якщо це стосуеться еколо-пчно!, енергетично'1 чи продовольчо'' безпеки регюну чи навггь держави.
Зменшення штенсивност1 ведення сiльського господарства на осушених землях та поступовий занепад мелюративно'* системи на бшьшш територп Укра-'нського Полюся у 90-х роках ХХ ст., сприяв швидкому вщновленню природних екосистем з надм1рною зволожешстю. Значну частину таких територш зайняли ча-гарников1 верби, яю виступили у рол1 вид1в-тонер1в. Беручи активну участь у сук-цесiях, чагарников1 верби сформували на зволожених площах своерщш чагарнико-в1 фггоценози, де найбшьшого поширення набула верба попеляста (рис. 1). Щ рос-линш угруповання виконують низку важливих еколопчних функцш (водорегуля-тивна, депонування вуглецю, продукування кисню та ш.) та мають важливе госпо-дарське значення, зокрема для мисливського господарства - утворюють природ! кормов1 та захисш рем1зи для бтьшост1 вид1в мисливських тварин регюну.
Рис. 1. Кущ Salix cinerea
У зв'язку з вщсутшстю попередшх дослщжень з цього питання на теренах Укра'ни та незначним доробком на територiях ближнього заруб1жжя [4, 5], ви-никла необхщшсть у детальшшому вивчеш ресурсного та еколопчного потенць алу верби попелясто'', зокрема у Чершпвському Полюс1.
Методика та матерiали. Польов1 роботи проведено на основ1 загальноп-рийнято'* методики фракцшного подшу надземно'1 та тдземно'* фггомаси. Оцшку надземно'1 фггомаси окремих кущ1в верби попелясто'1 виконано на баз1 розробле-
них методичних прийомш [1], з урахуванням досв1ду загальноприйнятих методик [2, 6, 8]. Видшено таю компоненти надземно! фггомаси куща: листя, однор1ч-ш пагони, тоню пагони (до 0,50 см), середш пагони (0,51-1,00 см), груб1 пагони (б1льш1 1,00 см), також виокремлено центральний (осьовий) пагш 1 мортмасу.
Шдземну ф1томасу встановлено на баз1 археолопчного (скелетного) методу "Розкопування та вщмивання скелетного коршня модельних кущш" [8, с. 36-49]. Цей спос1б передбачае повне або часткове викопування скелетних корешв, з окре-мим вщбором зразюв для встановлення маси тонких фракцш кор1ння. Виокремлено компоненти тдземно1 фггомаси: тонке коршня (до 0,50 см), середне коршня (0,51-1,00 см) та грубе коршня (бшьше 1,00 см), а також видшено основу куща (частина коренево! системи куща, що безпосередньо примикае до надземно!').
Зб1р польового матер1алу проведено протягом 2011-2013 рр. на територп Козелецького, Ршкинського, Городнянського та Щорського адмЫстративних райошв Чершпвсько! области Всього ввдбрано 44 екземпляра кущдв верби попе-лясто! з зняттям бюметричних показнитв та встановленням надземно!' фггомаси, в тому числг з викопуванням та зважуванням шдземно! частини (коренево! системи) - 22 шт., видшенням модельних стовбурщв - 20 шт. Ввдбрано 69 деревних зр1з1в та наважок стебел (пагошв), 24 зр1зи та наважки коршня, 120 модельних стовбурщв, 58 наважок листя та 56 наважок однор1чних пагошв. Результати ста-тистичного анал1зу з1браних дослвдних даних показнитв кущ1в наведено у табл. 1.
Моделювання фггомаси кущдв верби попелясто! можна здшснювати об-равши вхвдними параметрами: вш, кшьккть пагошв, середнш д1аметр крони 1 ви-соту куща. Найбшьше практичне значения для оцшки маси оргашчно! речовини мають: д1аметр крони та висота, у зв'язку з легкктю встановлення даних бюмет-ричних показнитв у польових умовах. Всеб1чне дослщження залежностей м1ж цими параметрами е основою для розробки математичних моделей.
Табл. 1. Описовi статистики основних показниюв встановлениху куш}в
Назва параметра Дiйсних показникiв Середне арифметичне Мшмальне значення Максимальне значення 5 '<3 р к с и Д Стандартне вщхилення т к щ :гч л 1 еа ов м Стандартна похибка
Вш, рокiв 44 7,7 20 16 16,5 4,1 52 0,61
Кшьюсть паготв, шт. 44 16 3 52 191 14 85 2
Середнiй дiаметр крони, м 44 2,17 0,20 7,75 3,62 1,90 87 0,287
Висота куща, м 44 2,16 0,53 4,90 1,36 1,17 53 0,176
Надземна фиомаса, кг 44 32,12 0,045 275 3691 60,76 189 9,159
Пiдземна фiтомаса, кг 22 2,156 0,072 13,1 11,50 3,39 157 0,723
Загальна фiтомаса, кг 22 4,873 0,147 25,9 57,53 7,58 155 1,617
Результати. На баз1 з1браних польових матер1ал1в здшснено графоаналь тичний та кореляцшних анал1з отриманих даних. Кореляцшний анал1з виконано на пакета програм ЪгагЫка 10 за допомогою коеф1щент1в рангово! кореляцц Сшрмена (г8) (табл. 2) [3, с. 238-244], де використаш та надал1 будуть застосову-ватися таю умовш позначення показник1в куща: А - вщ, рошв; N - кшьккть паго-
шв, шт.; Н- висота, м; В - середнш дiаметр крони, м; QA, QR, -вiдповiдно, надземна, тдземна та загальна фiтомаса куща, кг.
Табл. 2. Ранговi кореляци Стрмена мiж показниками верби попеляспго!
Параметр А N Н В QA QR Qт
А 1,00
N 0,78 1,00
Н 0,85 0,76 1,00
В 0,88 0,82 0,93 1,00
QA 0,89 0,83 0,96 0,98 1,00
QR 0,90 0,65 0,92 0,93 0,97 1,00
Qт 0,92 0,63 0,95 0,94 0,99 0,99 1,00
Результати кореляцшного аналiзу (табл. 2) свщчать, що всi наявнi зв'язки мiж параметрами верби попелясто! е статистично значущими з перевагою дуже сильних та сильних зв,язкiв (г>0,70). З-помiж бiометричних показникiв найсиль-шшими зв'язки з фiтомасою куща QR, Qт) виявилися у дiаметра крони (В): г становив 0,98, 0,93 i 0,94 вiдповiдно; найслабшi з кiлькiстю пагонiв (А/): г стано-вив 0,83, 0,65 i 0,63 вiдповiдно.
Графiчна iнтерпретацiя значень надземно! та тдземно! фiтомаси модель-них кущiв вiд висоти та дiаметра крони (рис. 2-3) дозволила з'ясувати, що щ за-лежносп можна описувати степеневими та експоненщальними функц1ями.
Аналiз графiкiв одразу вказуе про значно бшьше вiдхилення значень ви-користовуваних параметрiв вiд можливих лiнiй (кривих) трендiв для тдземно! фiтомаси (рис. 3) у порiвнянi з надземною (рис. 2), що зумовлено передусiм складнощами проведення польових робiт з дослiдження коренево! системи кущiв та можливiстю втрат частини тонких коренiв.
На основi зiбраних деревних зрiзiв пагонiв та корiння, а також !хшх нава-жок розраховано ятст показники фiтомаси. Статистичну характеристику отри-маних параметрiв деревних зрiзiв пагонiв наведено у табл. 3 для вмкту абсолютно сухо! речовини деревини, кори та зрiзiв у корi; природно! та базисно! щшьнос-тi деревини i кори; вiдсотка кори за масою у свiжозрiзаному (СЗС) i абсолютно сухому (АСС) станах.
160 О) 140 120 100 80 60 40 20
Я, м А М
Рис. 2. Залежшсть надземноХ фЫомаси в абсолютно сухому стат вiд:
А — висоти; Б — Ыаметра крони
Рис. 3. Залежмсть тдземноХ фшомаси в абсолютно сухому стат eid:
А - висоти; Б - Ыаметра крони
Подальший arnni3 зв'язюв мiж перелiченими показниками, а також дь аметром у Kopi та без кори деревних 3pi3iB пaгонiв (табл. 4) виявив переважання статистично незначущих кореляцш за 95 %-го piвня достовipностi, а тi, що ви-явилися знaчущi, характеризуються малою часткою сильних та дуже сильних зв,язкiв.
Табл. 3. Описов1 статистики розрахованих napaMempie деревних 3pi3ie стебел
Назва показника Вмiст абсолютно сухо1 речовини Природна щь льнють, кг- м-3 Базисна щшь-нють, кг- м- Частка кори за масою, %
деревини кори 'а § деревини кори иниа -adsf кори СЗС АСС
Середне значення 0,597 0,449 0,544 821 1012 473 437 36,4 30,1
Стандартна похибка 0,008 0,009 0,007 11 20 8 11 0,87 0,98
Стандартне вiдхилення 0,062 0,067 0,048 83 136 59 77 6,6 7,3
Ексцес 0,13 0,69 -0,23 0,99 0,04 -0,97 -0,38 -0,23 -0,25
Асиметрiя 0,38 -0,67 -0,03 0,51 0,70 -0,02 -0,07 0,50 0,58
Мiнiмальне значення 0,48 0,25 0,43 652 772 371 281 22 18
Максимальне значення 0,77 0,60 0,67 1085 1356 589 586 52 48
Побудова математичних моделей, придатних до подальшого використан-ня з метою встановлення значень яюсних покaзникiв стебла, можлива лише при встановленш характеру 1хньо1 залежностей вiд товщини. З табл. 4 випливае, що створення достовipних регресшних piвнянь [7] е неможливим.
Найбшьш придатний для подальшого використання показник з метою встановлення маси фракцп пагошв куща в абсолютно сухому сташ е частка абсолютно сухо'' речовини зpiзу у ^pi (добуток цього параметра на вагу пагошв у свiжозpубaному стaнi внаслщок дае масу в абсолютно сухому сташ).
За результатами дослщжень зразюв листя та одноpiчних пaгонiв у свiжо-
зiбpaному та абсолютно сухому станах встановлено частку абсолютно сухо'' ре/ л л Л"1 ±0,008К • / А /|со±0,0086ч
човини для листя s = 0,443 ) та одноpiчних пaгонiв (s0 = 0,458 ).
Зютавлення базисно'' щiльностi деревини, отримано'' у наших дослщжен-нях для Salix cinerea L. (473±8 кг-м-3), зi значеннями Salix caprea L. (для осьового пагона - 480±30 кг-м-3; плок - 460±40 кг-м-3) та Salix pentandra L. (для осьового па-
гона - 440±60 кг-м-3; гшок - 410±50 кг- м-3) природних фiтоценозiв Швецл [9], сввд-чать про подiбнiсть значень базисно! щiльностi деревини порiвнювальних верб, у зв'язку з перекриттям 1хшх довiрчих iнтервалiв. Можна говорити про незначну рiзницю у середньозважених значениях базисно! щiльностi деревини чагарнико-вих верб, яка спричинена передусш умовами мiсцезростания та видовими особ-ливостями 11 структури.
Табл. 4. Ранговi кореляци Стрмена мiж параметрами зрiзiв паготв
Показник Дiаметр Частка абсолютно сухо! речовини Природна щшьшсть Базисна щшьшсть Вщсоток кори за масою
& о « без кори деревини кори разом деревини кори деревини кори СЗС АСС
Дiаметр у корi 1,00
без кори 0,99 1,00
Частка абсолютно сухо! речовини деревини 0,16 -0,03 1,00
кори -0,15 0,17 0,35 1,00
разом 0,22 0,20 0,88 0,68 1,00
Природна щшьшсть деревини -0,31 -0,32 -0,31 -0,11 -0,28 1,00
кори -0,10 -0,07 0,08 -0,30 -0,11 -0,04 1,00
Базисна щiльнiсть деревини 0,08 0,08 0,68 0,33 0,63 0,26 -0,05 1,00
кори 0,28 0,27 0,39 0,61 0,56 -0,04 0,23 0,17 1,00
Вщсоток кори за масою СЗС -0,78 -0,72 0,10 0,27 0,01 0,09 0,02 0,16 0,13 1,00
АСС -0,71 -0,57 -0,01 0,57 0,11 0,16 -0,15 0,18 0,37 0,89 1,00
Статистики визначених яккних показнитв зрiзiв пiдземноí фггомаси без подшу на категорп товщини наведено у табл. 6.
Табл. 6. Описовi статистики параметрiв зртв та наважок кортня
Назва показника Вмют абсолютно сухо! речовини Природна щь льшсть, кг- м-3 Базисна щшьшсть, кг- м-3 Частка кори за масою, %
деревини кори & о « деревини кори деревини кори СЗС АСС
Середне значення 0,472 0,401 0,411 866 1030 400 410 49,2 46,4
Стандартна похибка 0,032 0,015 0,021 33,6 22,8 22,5 13,5 3,47 3,94
Стандартне вщхилення 0,137 0,062 0,102 143 97,0 96,0 57,0 14,7 16,7
Ексцес 0,63 -0,10 0,36 -0,82 0,83 -0,12 0,21 0,43 -0,02
Асиметрш -0,92 -0,47 -0,46 0,84 0,71 -0,44 -0,48 -1,17 -1,46
Мшмальне значення 0,30 0,28 0,23 504 893 202 302 32 24
Максимальне значення 0,75 0,51 0,62 1051 1272 554 509 76 72
Кореляцшний аналiз виявив, що якiснi показники зрiзiв коренево! системи мають сильнiший зв'язок з фракщями тдземно! фiтомаси ввд яких !х виокремили (з основи куща; тонкого, середнього чи грубого коршня), шж вiд 1'хнього дiамет-ра (г бшьше у 1,5-3,0 рази). Подальшi дослiдження дозволили з'ясувати, що час-тка абсолютно сухо! речовини компоненпв шдземно! фiтомаси схожа у середшх
та грубих корнiв з виключенням тих, що увiйшли до основи кореня. Тобто можна видалити три групи корiння, що мають рiзний вмiст абсолютно сухо!' речовини: тонке (Х.к = 0,32±0,030), середне i грубе корiння мiнус основа кореня («г.к = 0,39±0,016) та основа кореня ^ок = 0,54±0,026).
На базi польових даних та якiсних показникiв фггомаси сформовано масив для моделювання фггомаси кущiв верби попелясто' в абсолютно сухому сташ (QА, QR). Вихадними параметрами для розробки рiвнянь були взятi висота та се-реднiй дiаметр крони куща. Окремих математичних моделей для ощнки загаль-но' фiтомаси (QT) не створювали, оскiльки вона е сумою надземно' та пiдземноí фiтомаси. Включения у структуру рiвнянь середнього дiаметра крони та висоти куща пояснюеться наявнiстю у цих показникiв сильних кореляцiй з фiтомасою куща, та легкктю отримання 'х у польових умовах.
За допомогою пакету програм Statistica 10 розроблено математичнi моделi для оцiнювания надземно!' та шдземно!' фiтомаси кущiв верби попелясто!' в абсолютно сухому сташ: висота куща для ршняння зi встановлення коренево!' маси не використовувалася, оскшьки й видалення iз структури рiвнянь iстотно не змiнюе змодельованi значення (формули 1-3) [7]. Рiвияния (1-2) пояснюють понад 90 % варiацií незалежно!' змiнноí, тодi як у (3) коефщент дискримiнацií становить лише 0,76. Показники регресií, що виходили за межi iнтервалiв похибок, не вилуча-лися. Загалом отримаш моделi вiдповiдають природi росту та розвитку куща. Особливктю росту кушдв у ранньому вiцi е 'хня конкуренция з прилеглою трав'яною рослиннктю, сила i тривалiсть яко' залежить вiд оточуючих рослин-них формацш (в очеретяних заростях боротьба за свило не дае змоги сформува-тися компактнш кронi куща до досягненням висоти у 2 метри), що водночас спричиняе значну мiнливiсть всiх бiометричних показникiв у ранньому вшд.
QA = 0,996 ■ D 1,884 ■ H 0,74в; «2=0,92 (1)
QA = 1,597 ■ D 2Д88; R2=0,91 (2)
QR = 0,0387 ■ ехр (1,988 ■ D); R2=0,76 (3)
На базi розроблених моделей створено нормативи для оценки фiтомаси кущдв верби попелясто'. Фрагмент нормативiв наведено у табл. 7.
Табл. 7. Загальна надземна фШомаса кущiв верби попелястог _в абсолютно сухому сташ, кг_
Дiаметр крони, м Висота, м
0,6 0,8 1,0 1,2 1,4 1,6 1,8 2,0 2,2 2,4 2,6
0,2 0,083 0,091
0,4 0,28 0,31 0,33 0,36
0,6 0,62 0,68 0,74 0,79 0,84
0,8 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4
1,0 1,5 1,7 1,8 2,0 2,1 2,2 2,4
1,2 2,1 2,3 2,5 2,7 2,9 3,1 3,3 3,5
1,4 3,1 3,4 3,6 3,9 4,1 4,3 4,6
1,6 3,9 4,3 4,6 4,9 5,2 5,5 5,8
1,8 4,8 5,3 5,7 6,1 6,5 6,9 7,2 7,6
2,0 6,4 6,9 7,4 7,8 8,3 8,8 9,2 9,6
Висновки. Опрацювавши матерiали з фiтомаси кущiв верби попелясто!, зроблено таю узагальнення.
Кореляцшний aнaлiз мiж бiометричними показниками та фггомасою ви-явив нaявнiсть лише значущих коефiцieнтiв з абсолютною перевагою сильних та дуже сильних зв'язкгв (rs>0,70). Серед бiомеIричних покaзникiв нaйслaбшi зв'яз-ки з розглянутими типами фГтомаси куща виявилися у кшькосп пaгонiв, нaйсильнiшими з дiaметром крони.
Визначено якiснi показники надземно! фггомаси: вмiст абсолютно сухо! речовини листя (0,443), однорiчних пaгонiв (0,458), деревини (0,597), кори (0,449) та зрiзiв стебел у корi (0,544); природна щiльнiсть деревини (821 кг-м-3) та кори (1012 кг-м-3); базисна щшьнкть деревини (473 кг-м-3) i кори (437 кг-м-3); вщсоток кори за масою у свiжозрiзaному (36,4 %) i абсолютно сухому (30,1 %) станах. Порiвняння якiсних покaзникiв надземно! фГто маси, отриманих для верби попелясто! з iншими м'яколистяними породами, виявило подiбнiсть мiж окре-мими 1хшми значениями. Зiстaвлення базисно! щшьносп деревини Salix cinerea з пересчними значеннями отриманих у Швецп для Salix caprea та Salix pendantra, вказують на !хню схожiсть.
Переачш значення якiсних показникгв пiдземноí фггомаси за результатами оброблення кореневих зрГзгв склали: вмкт абсолютно сухо!' речовини деревини (0,472), кори (0,401) та зрГзГв корГння у корГ (0,411); природна щшьнкть деревини (866 кг- м-3) та кори (1030 кг- м-3); базисна щшьшсть деревини (400 кг-м-3) та кори (410 кг-м-3); ввдсоток кори за масою у свГжозрГзаному (49,2 %) та абсолютно сухому (46,4 %) станах. Моделювання фггомаси коренево! системи здшснювало-ся на базГ видшених компоненив шдземно! фггомаси.
Розроблено математичш моделГ оцшки надземно! i шдземно! фггомаси ку-щдв верби попелясто!. На 1хшй основГ створеш нормативи для встановлення над-земно!, коренево! та загально! фГтомаси кущдв природних фГтоценозш Чершпвсь-кого Полкся, придатних для шформацшного забезпечення встановлення ресурсного та еколопчного потенциалу ландшафпв з переважанням у складГ верби по-пелясто!.
Лггература
1. Бiлоус А.М. Методнчш особливост дослщження надземно! фггомаси чагарникових верб у природних фтценозах / А.М. Бiлоус, Д.М. Голяка, О.О. Аврамчук // Бюресурси i природокорис-тування : наук. журнал. - К. : Вид. центр НУБЩ Украши. - 2012. - № 5-6. - С. 112-115.
2. Лакида П.1. Бiопродуктивнiсть та енергетичний потенцiал м'яколистяних деревостанiв Ук-рашського Полiсся / П.1. Лакида, А.М. Бшоус, Р.Д. Василишин, Я.1. Макарчук. - Корсунь-Шевчен-ювський : ФОП Гавришенко В.М., 2012. - 454 с.
3. Лакин Г.Ф. Биометрия : учебн. пособ. [для студ. биол. спец. ВУЗов] / Г.Ф. Лакин. - Изд. 4-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1990. - С. 18-305.
4. Левицкий И.И. Ива и ее использование [по материалам обследования и лесоустройства ивняков Нижней Волги] / И.И. Левицкий. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1965. - С. 33-68.
5. Логинова Л. А. Продуктивность и энергетический потенциал ивовых ценозов на примере Воронежской области : дис. ... канд. биол. наук: спец. 03.02.08 - "Экология" / Людмила Александровна Логинова. - Воронеж, 2010. - С. 63-83.
6. Родин Л.Е. Методические указания к изучению динамики и биологического круговорота в фитоценозах / Л.Е. Родин, Н.П. Ремезов, Н.И. Базилевич. - Л. : Изд-во "Наука", 1967. - 145 с.
7. Терентьев А.Ю. Використання комп'ютерних технологий для статистично! оброблення ш-формаци у люовому господарита / А.Ю. Терентьев, В.М. Володимиренко, О.П. Бала // Науковий вюник НУБЩ Украши : зб. наук. праць. - Сер.: Лiсiвництво та декоративне садiвництво. - К. :
Вид-во НУБШ Украши. - 2011. - Вип. 164(1). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau_lds / 2011_164_1/11tay.pdf.
8. Усольцев В. А. Биологическая продуктивность лесов Северной Евразии: методы, база данных и ее приложение / В.А. Усольцев, С.В. Залесов. - Екатеринбург : Изд-во УрО РАН, 2007. -636 с.
9. Sennerby-Forse L. Wood structure and quality in natural stands of Salix caprea L. and Salix pen-tandra L. / L. Sennerby-Forse // Studia Forestalia Suecia: Department of Ecology and Environmental Research. Swedish University of Agricultural Sciences. - 1989. - № 189. - 17 p. [Electronic resource]. -Mode of access http://pub.epsilon.slu.se/4515/1ZSFS182.pdf.
Голяка Д.Н. Моделирование фитомассы кустов Salix cinerea L. в естественных фитоценозах Черниговского Полесья
Приведены результаты исследований общей фитомассы кустов ивы пепельной (Salix cinerea L.) в естественных фитоценозах Черниговского Полесья. Освещены методические аспекты оценки надземной и подземной фитомассы кустов. Осуществлен статистический анализ собранных полевых материалов. Установлены качественные показатели листьев, однолетних и многолетних побегов, а также корней Salix cinerea. Выявлена зависимость надземной и корневой фитомассы кустов ивы пепельной от высоты и среднего диаметра кроны. На основе данной зависимости разработаны математические модели и созданы нормативно-справочные материалы для оценки общей фитомассы кустов.
Ключевые слова: фитомасса, ива пепельная (Salix cinerea L.), куст, качественные показатели, математическая модель, нормативы.
Golyaka D.M. Modeling Phytomass of Bushes Salix Cinerea L. in Natural Phytocoenoses of Ukrainian Polissya
The results of field researches of total phytomass of the grey willow shrubs (Salix cinerea L.) in natural phytocenoses of Ukrainian Polissya are presented. Some methodological aspects of evaluation of above-ground and under-ground phytomass of shrubs are highlighted. The results of the statistical analysis of experimental data are given. The qualitative indicators of phytomass roots, leaves, annual and perennial shoots of Salix cinerea are determined. The mathematical models for estimation of above-ground and root phytomass in absolutely dry condition of the grey willow shrubs are developed. The shrub height and the average diameter of the shrub crown were accepted as arguments. The normative of the stocks of total phytomass in the shrubs on the basis of the developed models are formed.
Key words: phytomass, grey willow (Salix cinerea L.), bush, qualitative indicators, mathematical model, normative.
УДК 630*232.429 Доц. O.I. Лялт, канд. с.-г. наук -
Харшвський НАУ т. В.В. Докучаева
Р1СТ САДЖАНЦ1В ДУБА ЗВИЧАЙНОГО У Л1СОВИХ КУЛЬТУРАХ, СТВОРЕНИХ С1ЯНЦЯМИ 13 ЗАКРИТОЮ КОРЕНЕВОЮ СИСТЕМОЮ
Дослщжено та описано значення показнигав д1аметра стовбурця саджанщв дуба звичайного в люових культурах на ргвш коренево! шийки, а також !'х загально! висоти та рiчного приросту за висотою. Дослщжуваш лiсовi культури створено сшнцями iз забритою кореневою системою (дослщ) i ш^вняно з культурами, що створеш сшнцями iз вщ-критою (контроль) кореневою системою. Дослщження виконано у ДП "Чугуево-Баб-чанське ЛГ" i ДП "Вовчанське ЛГ" Харювського ОУЛМГ. Висота та рiчний прирют за висотою саджанщв дуба в дослщних вар1антах дои^рно перевершували контроль про-тягом уих чотирьох роюв дослiджень, а дiаметр - лише в одно- та дворiчних культурах.
Ключовi слова: дуб звичайний, сiянцi iз закритою кореневою системою, саджанщ, лiсовi культури, дiаметр коренево! шийки, висота, рiчний прирiст за висотою.
