CC BY
15
5. Чудинов Б.С. Вода в древесине / Б.С. Чудинов. - Новосибирск : Изд-во "Наука". - 1984. - 270 с.
Винтонив И.С., Билей П.В., Винтонив Р.С. Биомасса и водоемкость стволов деревьев в древостоях, сформированных на юго-западном мегас-хили Украинских Карпат
Изложена методика определения биомассы и водоемкости стволов деревьев в древостоях юго-западного мегасклона Украинских Карпат. Определены физические параметры фитомассы и водоемкости стволов в зависимости от таксационных характеристик и высоты над уровнем моря. Показано влияние на влагоемкость древесных пород ареала их местонахождения и значение лесных древостоев для сохранения экологически сбалансированного гидрологического равновесия. Рассмотрено влияние высоты н.у.м. на водоемкость древесины бука лесного и особенности дифференциации (размещение) влажности по радиусу и высоте стволов. Приведены данные о содержании биомассы и сезонной влагоемкости стволов бука, явора, ясеня ели и пихты древостоев юго-западного мегасклона Украинских Карпат.
Ключевые слова: биомасса, водоемкость, влажность, фитомасса, объем, гидроров-новесие.
Vintoniv I.S., Biley P. V., Vintoniv R.S. The Biomass and Moisture Content of Tree Trunks in the Stands Formed on the Southwestern Megaslope of the Ukrainian Carpathians
The procedure for determining biomass volume and moisture content of tree stems in the stands of the south-western megaslope of the Ukrainian Carpathians is provided. The physical parameters of phytomass and moisture content of trunks depending on assessment characteristics and altitude are defined. The effect of wood species habitats, the location and value of forest stands on the moisture content to preserve ecologically balanced hydrological balance are observed. The effect of sea level altitude on moisture content on forest beech wood and features of differentiation (accommodation) for moisture radius and stem height is studied. The data concerning the content of the biomass and seasonal moisture capacity in trunks of beech, maple, ash, spruce, and fir stands in southwestern megaslope of the Ukrainian Carpathians is suggested.
Keywords: biomass, moisture content, humidity, phytomass, volume, hydrobalance.
УДК 630*53 Acnip. Д.М. Голяка1; доц. А.М. Бтоус, канд. с.-г. наук -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ОЦ1НЮВАННЯ
КОМПОНЕНТ1В Ф1ТОМАСИ КУЩ1В SALIX CINEREA L. ДЛЯ БЮТЕХН1ЧНИХ ЗАХОД1В
Представлено результати дослщження у природних фтоценозах компонентов над-земно! фтомаси кущiв верби попелясто!, придатних до споживання у корм мисливсь-кою терюфауною. За основу прийнято поди фггомаси за сезонами по!дання: на линю (листя, одш^чш пагони) та зимову (однорiчнi i тонш пагони, кора середшх i грубих пагошв). Розроблено математичш моделi та на !х основi нормативно-довiдковi матерь али для ощнювання компонентов фггомаси кущгв у свiжозрiзаному сташ, як можна ви-користовувати для проектування бютехтчних заходгв та визначення кормово! емност мисливських угщь.
Ключовi слова: фггомаса, мисливсью упдця, корми, мисливсью тварини, моделю-вання, бютехщя, верба попеляста (Salix cinerea L.), нормативи, кущ^
1 Наук. кергвник: доц. А.М. Б1лоус, канд. с.-г. наук
Вступ. Ведення мисливського господарства потрiбно здiйснювати на принципах ращонального та невиснажливого природокористування. Встанов-лення потенцiйних можливостей забезпечення кормовими ресурсами мисливсь-ко'1 фауни е одним з основних завдань тд час впорядкування мисливських упдь. Проте сама оцiнка харчово'1 бази не дае змоги повною мiрою стверджува-ти, про забезпеченiсть тварин кормами [11]. Потрiбно враховувати великий спектр факторiв, що впливають на особливосп освоення кормiв тваринами: дос-тупнiсть, антропогенний вплив, сезон, вподобання, наявнiсть хижакiв, конку-рентiв та ш. [11]. На сьогоднi, неможливо повною мiрою застосовувати на прак-тицi знання з екологп та етологп диких тварин без розроблення прикладного довiдкового забезпечення. Зокрема, без з'ясування потенцiйних запасiв кормiв подальше встановлення емностi мисливських угiдь набувае суб'ективного характеру, яке спираеться лише на досвщ таксатора чи мисливствознавця.
Впливу кормових властивостей мисливських уидь на тварин дослiджено у працях П. Юргенсона [11], Е. Даниленко [3], В. Гапонова [2]. Створено норма-тивно-довiдковi матерiали, на базi яких можна розрахувати природну кормову емнiсть угiдь, а також обсяги проведення заготiвлi та викладення кормш для тд-годiвлi найважливших мисливських тварин [6-8]. Вiдкритим залишаються пи-тання оцiнки запасiв кормш, якi дають деревнi, чагарниковi та трав'яш рослини. Першою таку роботу на теренах Укра'ни виконано для осики [4]. Мiж тим, одним з основних кормiв рослино'дних мисливських ссавцiв Украшського Полю-ся, окрiм осики, е фггомаса верби [3], а чагарниковi болота - улюбленими стащ-ями для бтьшосп з них [9]. У зимовий перюд по'дають пагони та кору (рис. 1), а влггку й листя верб ус оленяч^ напiвводнi гризуни (рис. 2), зубр, заець срий.
Рис. 1. ОбЧдання Alces alces L. пагомв верби
За результатами дослщжень здшснено оцшку K0Mn0HeHTÍB фiтомаси ку-щiв верби попелясто'1 природних фiтоценозiв, що можуть бути використанi дикою терюфауною для харчування. При цьому було здшснено розподт кормово'1
бази на л^ню (по'даються листя та однорiчнi пагони) та зимову (по'1даються пашни товщиною до 0,50 см та окремо кора пагошв бшьших 0,50 см). Фракцiя пагошв, у цiй, охоплюе стебло та наявш на ньому бруньки. Особливосл складу рацiону окремих видiв тварин не враховували. Особливо актуальна ця робота зараз, коли зростае популярнють вольерного ведення господарства, оскiльки у нашввшьних умовах навантаження на природну кормову базу може досягати значних обсягiв, призводячи до швидкого 11 виснаження.
Мета - розроблення нормативного забезпечення процесу оцiнювання компоненив фггомаси кущiв верби попелясто'1, придатних до пощання мис-ливськими тваринами.
Методика та матерiали. Збiр польових матeрiалiв здiйснювали за методикою, розробленою в [1]. Оцiнку фiтoмаси здшснювали на oснoвi пофрак-цiйнoгo подту. Видтяли такi компоненти: листя, oднoрiчнi, тoнкi (до 0,50 см), середш (0,51-1,00 см) та грубi (1,01 см i бтьше) пагони. Обробку зiбраних да-них здiйснювали статистично-математичними пiдхoдами [5, 10] за допомогою прикладних програмних прoдуктiв Microsoft Excel 2010 та Statistica 10. У про-цeсi дoслiджeння виконано аналiз даних: графiчний (двох- та трьoхвимiрний), кoрeляцiйний (кoeфiцieнти кореляцп рангiв Стрмена), рeгрeсiйний (нeлiнiйна oцiнка парамeтрiв методом Гаусса-Ньютона) [5, 10].
Вiдбiр модельних кущiв верби попелясто'1 проводили на територп Черш-гiвськoï (44 шт.), Ки'1всько'1 (3 шт.), Житомирсько'1 (3 шт.) та Рiвнeнськoï (3 шт.) областей. Детальшше статистичну характеристику зiбранoгo польового матерь алу наведено у табл. 1. Для ощнки компоненпв (листя, oднoрiчнi пагони та тон-
Рис. 2. ОбЧ'дання Castor fiber L. пагошв верби
кi пагони, а також кора середшх грубих пагонiв) фiтомаси кущгв було з'ясовано бюметричш показники та зрубано 53 модельних куща, з них ввдбрано для дос-лiджень: 190 стовбурщв, 102 зрiзи стебел; 85 наважок листя та 83 наважки од-норiчних пагонiв.
Табл. 1. ОписоеЛ статистики napaMempiB модельних кущiв Salix cinerea L.
Показник Дiйсних значень Середне арифметичне Мшмальне значення Максималь-не значення .5 с р К с и Д Стандартне вщхилення т К щ :гч л 1 еа о я м Стандартна похибка
Вш, рокiв 53 8,0 2 16 15,5 3,9 49 0,54
Кшьюсть пагонiв, шт. 53 23 3 252 1373 37 159 5,1
Висота куща, м 53 2,264 0,53 4,95 1,394 1,181 52 0,1622
Середнш дiаметр крони, м 53 2,357 0,20 7,75 3,937 1,984 84 0,2725
Фиомаса листя та однорiчних пагонiв (лiтнi корми), кг 53 8,42 0,0254 55,6 206,08 14,36 171 1,972
Фиомаса однорiчних i тонких пагошв (зимовi корми), кг 53 4,81 0,0172 28,9 67,78 8,23 171 1,130
Фiтомаса кори середшх i грубих паготв (зимовi корми), кг 53 7,23 0,0004 61,2 195,08 13,97 193 1,919
Результати. З метою оцшки компоненпв фггомаси кущiв верби, придат-них для подання дикими тваринами, для розроблення математичних моделей було обрано бюметричш показники: середнш дiаметр крони (Б) та висота (Н) куща. Такi параметри легко застосовувати на практищ та вони мають значущi i дуже сильш кореляцiйнi зв'язки з дослiджуваними компонентами фггомаси (табл. 2). Функцieю були компоненти фггомаси у свiжозрiзаному сташ, що дос-лiджувалися: сума фггомаси листя та однорiчних пагонiв (лит корми - дшттег), однорiчнi та тоню пагони (зимовi корми у виглядi тонких пагон1в - qs^юo), кора середшх та грубих пагошв (зимовi корми у виглядi кори - дЬагк).
Частка кори у середшх i грубих пагонах за масою становила 26,7 %. На основi визначеного показниюв частки кори та фггомаси середнiх i грубих пагошв окремого куща встановлено фггомасу кори даних пагонiв (фактичне значения qbaгk) у природному сташ.
Табл. 2. Pa^oBi кореляци
Сшрмена мiж параметрами кущiв верби попелясто!
Показник
H
D
^fehoo^
H
1,00
D
0,92
1,00
0,93
0,98
1,00
qshoot
0,93
0,97
0,99
1,00
qbark
0,95
0,97
0,98
0,98
1,00
q
Моделювання здшснювали за допомогою пакету статистичних програм 81а11811са 10. Для розробки рiвнянь використано алометричну залежнкть мiж компонентами фiтомаси (дшттеп д^м дм) та бюметричними показниками (Б, Н). Вибiр середнього дiаметра крони та висоти куща як вхндних параметров моделей обгрунтовано простотою встановлення даних показниюв у польових умо-
вах, позитивними результатами моделювання та можливiстю адекватного вико-ристання на практицi. Результатом моделювання стали ршняння, зазначенi у табл. 3. Модель (1-2 та 4) мають коефщент детермiнацií бшьший 0,90. Перша група моделей (1-3) розроблена на основi дiаметра крони та висоти куща, друга (моделi 4-6) - лише з використанням середнього дiаметра крони. Необхiднiсть побудови ршнянь на базi тiльки дiаметра крони, викликана можливiстю 1х вико-ристання для оцiнки запасов надземно1 фiтомаси дистанцiйними методами, де встановлення висоти куща у бiльшостi випадкш е значно обмеженим. Виклю-чення висоти з структури рiвнянь не впливае критично на якiсть моделей.
Табл. 3. Рiвняння для оцтки компонентiв фгтомаси куш^в верби попелястог
у свiжозрубаному сташ
Номер моделi Модель Коефiцieнт детермшацп (В2)
1. — 0 637 • П 1,9 71 • Н и,331 Чзыттег 0,63 / П Н 0,94
2. ТЛ 1,445 ц 1,195 а^оо, — 0,276 • П ' • Н ' 0,93
3. п -тс тл 1,812 л и,84и Яьо-к — 0,376 • П ' • Н ' 0,86
4. а — 0 772 • П 2,119 Чшттвг *-»,// л-' 0,94
5. а^оо, — 0,554 • П 1,986 0,89
6. аьагк — 0,584 • П 2217 0,84
Отримаш моделi (див. табл. 3) вщображають природу росту та розвитку кушдв верби попелясто1: iз збiльшенням дiаметра крони та висоти зростае вщпо-вщно маса видiлених компонентiв фiтомаси, придатних до споживання мис-ливськими тваринами у певний перiод року.
На основi моделей (1-3) було створено нормативно-довiдковi матерiали для оцiнки фиомаси компонентов кущ1в верби попелясто1, що можуть виступа-ти у вигляд кормов для певних видiв мисливсько1 терiофауни. Представлена лiтня (листя, однорiчнi пагони) та зимова (однорiчнi, тоню пагони та окремо кора середшх i грубих пагонiв) кормовi бази. Нормативи сформованi у виглядi таблиць з двома входами, де Сервал оцiнки для дааметра крони становить вщ 0,5 м до 7,0 м, а висоти куща - вщ 0,5 м до 4,5 м. Фрагменти нормативов наведено у табл. 4-6.
Табл. 4. ФШомаса компоненmiв лШнЬс кормiв, кг
Середнш дiаметр крони, м Висота, м
0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 3,0 3,5 4,0 4,5
0,5 0,13 0,16 0,19
1,0 0,64 0,73 0,80
1,5 1,6 1,8 1,9
2,0 2,9 3,1 3,4 3,6
2,5 4,9 5,2 5,6
3,0 7,5 8,0 8,4
3,5 10,0 11,0 11,0 12,0 12,0
Результати аналiзу нормативно-довдаових матерiалiв засвдаили, що су-марна фиомаса компонентiв у свiжозрiзаному сташ, придатних для зимового харчування (табл. 5-6), зазвичай перевищуе лiтнi корми (табл. 4) за однакових розмiрiв куща верби попелястоо Лише за висоти та дааметра крони куща 0,5 м маса лишх кормов перевершуе зимовi.
Розробленi нормативи можна використовувати для встановлення фактичного максимального обсягу кормового потенщалу верби попелясто! та роз-рахунку обсяпв проведения бютехшчних заходав у мисливських угiддях шд-приемств. Звичайно, для iнформацiйного забезпечення рацiонального ведення мисливського господарства створенi нормативи повинш спиратися на достовiр-нi даш щодо видового складу, чисельностi i розмiщения мисливських тварин, альтернативних кормiв та iн.
Табл. 5. ФШомаса odnopinnux i тонких паготв, кг
Середнш дiаметр крони, м Висота, м
0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 3,0 3,5 4,0 4,5
0,5 0,044 0,10 0,17
1,0 0,28 0,45 0,63
1,5 0,81 1,1 1,5
2,0 1,2 1,7 2,2 2,8
2,5 2,4 3,1 3,9
3,0 4,0 5,0 6,0
3,5 5,0 6,3 7,5 8,8 10,0
Табл. 6. ФШомаса кори середшх i грубих паготв, кг
Середнш диметр крони, м Висота, м
0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 3,0 3,5 4,0 4,5
0,5 0,060 0,11 0,15
1,0 0,38 0,53 0,67
1,5 1,1 1,4 1,7
2,0 1,9 2,4 2,9 3,3
2,5 3,5 4,3 5,0
3,0 5,9 6,9 7,9
3,5 7,9 9,2 10,0 12,0 13,0
Висновки. За результатами дослiдження компонеипв надземно!' фггома-си кушдв верби попелясто!', що е потенцiйними кормами мисливсько!' терюфа-уни, зроблено такi узагальнення.
Оцiнку компонентiв фiтомаси, придатних до споживання дикими твари-нами, найкраще здiйснювати у свiжозрубаному станi за сезонами року, здшснивши íхнiй розподш на лiтнi (листя, однорiчнi пагони) та зимовi (одно-рiчнi i тонкi пагони, кора середнiх i грубих пагонiв) корми.
Розроблено адекватш математичнi моделi та нормативнi таблиц для оцiнки кормово!' надземно!' фггомаси верби попелясто!', придатно!' для викорис-тання пiд час впорядкування мисливських упдь, зокрема для бонiтування та проектування бiотехнiчних заходiв.
Рекомендуемо використовувати розроблеш нормативи для проектування вольерних об'ектiв Укра!нського Полiсся, у територiальних межах яких наявна чи можлива присутнiсть чагарникових фiтоценозiв верби попелясто!.
Лггература
1. Бiлоус А.М. Методичш особливост1 досл1дження надземно! фггомаси чагарникових верб у природних фггоценозах / А.М. Бiлоус, Д.М. Голяка, О.О. Аврамчук // Б1оресурси i природоко-ристування : наук. журнал. - К. : Вид. центр НУБЩ Украши, 2012. - № 5-6. - С. 112-115.
2. Талонов В В. Лесная биотехния как метод оптимизации численности копытных в лесах юга Дальнего Востока / В.В. Талонов. - Владивосток : Изд-во "Дальнаука", 2006. - 32 с.
3. Даниленко Е.А. Кормовая база в охотничьих хозяйствах / Е.А. Даниленко, В.А. Кузьмин, И.Ф. Кузьмин и др. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1979. - С. 49-51.
4. Лакида П.1. Нормативне забезпечення оцшки компонентов фггомаси осики для бютехшч-них заходов / П.1. Лакида, А.М. Бшоус, А.В. Сагайдак, О.А. Прс // Науков1 доповщ Нащонально-го университету бюресурив i природокористування Украши - 2010. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau/2010_152_2/10lpi.pdf.
5. Лакин П.Ф. Биометрия : учебн. пособ. [для студ. ВУЗов] / П.Ф. Лакин. - Изд. 4-ое, [пере-раб. и доп.]. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1990. - 352 с.
6. Настанова з упорядкування мисливських угiдь: зареестрована в Мiнiстерствi юстици Украши 31 серпня 2001 р. / Держкомлiсгосп Украши. - Офщ. вид. - К. : Вид-во "Либщь", 2002. -112 с. - (Нормативы директивнi правовi документи).
7. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии / ред. А.З. Швиденко и др. - К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 560 с.
8. Основы охотустройства Украинской ССР. Инструктивно-методические указания по проведению внутрихозяйственного охотустройства. - Ирпень : Изд-во "Десна", 1985. - 249 с.
9. Сагайдак А.В. Деталiзацiя типологи угщь регюнального ландшафтного парку "Межирiч-ченський" для мисливсько! терiофауни / А.В. Сагайдак // Науковий вюник Ужгородського ушверситету : зб. наук. праць. - 2005. - № 17 - С. 70-73.
10. Терентьев А.Ю. Використання комп'ютерних технологий для статистично! оброблення шформацл у люовому господарствi / А.Ю. Терентьев, В.М. Володимиренко, О.П. Бала // Науковий вюник НУБШ Украши : зб. наук. праць. - Сер.: Лвдвництво та декоративне садiвниц-тво. - К. : Вид-во НУБЩ Украши. - 2011. - Вип. 164 (1). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau_lds/2011_ 164_ 1/11tay.pdf.
11. Юргенсон П.Б. Биологические основы охотничьего хозяйства в лесах / П.Б. Юргенсон. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1973. - С. 30-58.
Голяка Д.Н., Белоус А.М. Нормативное обеспечение оценки компонентов фитомассы кустов Salix cinerea L. для биотехнических мероприятий
Представлены результаты исследования в естественных фитоценозах компонентов надземной фитомассы кустов ивы пепельной, пригодных к потреблению в качестве кормов охотничьей териофауной. За основу принято разделение фитомассы по сезонам поедания: на летнюю (листья, однолетние побеги) и зимнюю (однолетние и тонкие побеги, кора средних и грубых побегов). Разработаны математические модели и на их основе нормативно-справочные материалы для оценки компонентов фитомассы кустов в свежесрезанном состоянии, которые можно использовать для проектирования биотехнических мероприятий и определения кормовой емкости охотничьих угодий.
Ключевые слова: фитомасса, охотничьи угодья, корма, охотничьи животные, моделирование, биотехния, ива пепельная (Salix cinerea L.), нормативы, кусты.
Golyaka D.M., Belous A.M. The Assessment Normatives for Phytomass Salix cinerea L. Components for Biotechnical Measures
The results of research of above-ground grey willow (Salix cinerea L.) phytomass bushes components in natural phytocenosis suitable for consumption as feed for hunting theri-ofauna are provided. Phytomass separation is determined to be effected by seasonal consumption: summer eating (leaves, annual shoots) and winter eating (annual and thin shoots, bark medium and coarse shoots). Mathematical models are elaborated and on their basis normative and reference materials are produced for components assessment of phytomass bushes in fresh-cut condition, that can be used for biotechnical measures design and hunting land forage capacity identification.
Keywords: phytomass, hunting lands, feed, game animals, modeling, biotechnical measures, Salix cinerea L., normatives, bushes.
