CC BY
47
9. Червона книга Укра1'ни. Рослинний CBiT / редкол. Ю.Р. Шеляг-Сосонко. - К. : Укра-шська енциклопедiя iM. М.П. Бажана, 1996. - 608 с.
10. Pigkos-Mirkowa H., Mirek Z. Flora Polski. Atlas roslin chronionych. - Warszawa: Mul-tico, 2003. - 584 s.
11. Polska czerwona ksigga roslin. Paprotniki i rosliny kwiatowe / pod red. K. Zarzyckiego. -Krakow: Wyd-wо Instytutu Botaniki im. Szafera PAN, 2001. - 664 s.
12. Soroka M. Flora Roztocza Ukrainskiego/ Roztoczanskie Spotkania. Wyklady otwarte w Osrodku Edukacyjno - Muzealnym Roztoczanskiego Parku Narodowego. - Zwierzyniec, 2005. -Tom IV. - S. 227-237.
13. Swies F., Soroka M. Aquatic plants and rush-plants of the upper Vereshitsa river valley in the region of Lvov Roztocze/ Annales UMCS. - 2000. - Vol. LV. - Sectio C, Biologia. - S. 73-105.
14. Swies F., Soroka M. Expansion of Iva xanthiifolia Nutt. in the city of Lvov / Annales UMCS. - 1998. - Vol. LIII. - Sectio C^iologia^^S-nO^
УДК 630*52:630*:582,68/82(477.51./. 52) Acnip. А.М. Блоус1 - НУ бюресурав
i природокористування Украти, м. Кшв
ЯК1СН1 ПАРАМЕТРИ КОМПОНЕНТ1В Ф1ТОМАСИ КРОН ДЕРЕВ ОСИКИ У ДЕРЕВОСТАНАХ СХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
УКРА1НИ
За результатами оброблення дослщних даних, зiбраних у деревостанах Схщно-го Полюся Украши, наведено показники яюсних параметрiв компонентiв надземно'' ф^омаси крон дерев осики. Встановлено, що у виробничих та науково-дослiдних процесах необхщно використовувати розрахованi середнi значення якюних показни-кiв компонентiв фггомаси крон дерев осики.
Ключов1 слова: осика, ф^омаса, щiльнiсть, деревина, кора, гшки, листя.
Post-graduate A.M. Bilous - National university of life and environment
sciens of Ukraine, Kyiv
Qualitative parameters of components of phytomass crows of trees of aspen in forests Eastern Polissia of Ukraine
The results of analysis of experimental data to collect in forests of Eastern Polissia of Ukraine, the indexes of qualitative parameters the components of over ground phytomass of crows of trees of aspen are included. It is set that in production and research processes it is necessary to use the expected mean values of high-quality indexes of components of phytomass of crowns of trees of aspen.
Keywords: aspen, phytomass, density, wood, bark, branches, leaves.
На сьогодш людство турбуе два нагальних питания: з одного боку -збшьшення ресурсних потреб, а з шшого - потреба зменшення антропогенного навантаження на природне навколишне середовище. Вщповщно, i для ль Ывниюв прюритетними е дослщження, пов'язаш 1з виршенням ресурсознав-чих, еколопчних та енергетичних питань.
Перспективи використання компонента фггомаси крон деревних по-рщ активно дослщжували науковщ ще у другш половит минулого стол1ття, але i дотепер в Укра1ш майже у повному обсяз1 фгтомаса крон у вигляд1 реш-ток, що залишаеться на люоЫщ шсля рубань або там одразу спалюеться. Ви-нятком можуть бути пасинки або двшчатки, як завдяки свош розм1рам нале-
1 Наук. кер1вник: проф. П.1.Лакида, д-р с.-г. наук - Нацюнальний ушверситет бюресурав i природокористування Украши, м. Кшв
жать до лшвщно! деревини. Все ж шше досi залишаеться нелiквiдною про-дукщею. Проте cbítobí eKOHOMÍ4HÍ та енергетичш кризи спонукають розвине-hí кра!ни шукати (з урахуванням екологiчних проблем) додатковi ресурснi та енергетичнi вщновлюваш джерела.
Оцiнка якiсних показникiв листяно! фракци фiтомаси дерев осики дасть змогу певною мiрою наблизитись до виршення зазначених проблем у контекст iнформацiйно-довiдникового забезпечення.
Осика (тополя тремтлива, Populus trémula L.) швидкоростуче дерево висотою до 35 м з округлою ажурною кроною та стовбуром дiаметром до 1 м [1, 5]. Кора свпла, зеленувато-оливково-Ыра та гладенька, лише у старих дерев кора в комлевш частит темно-Ыра або чорна i глибокотрщинувата. Кора активно бере участь у процес фотосинтезу. Зеленокора осика вiдрiзняеться стшюстю до патогенiв, що спричинюють серцевинну гниль [8]. Деревина за-болонна, легка, м'яка, розсiяносудиниста, мае бший колiр iз зеленуватим вгд-тiнком. Завдяки вiдноснiй невибагливостi до умов мюцезростання осика дуже поширена у пiвнiчнiй та центральнiй частинах Сврази, а завдяки потужнiй репродуктивнш функци, легко вiдновлюеться на займаних дшянках та роз-множуеться на територiях, де ранiше не зростала [1, 5].
Фiтомаса крон дерев осики складаеться iз живих гшок, листя та гене-ративних оргашв. Найбiльш вагоме значення мае дослщження деревини та кори гiлок, деревини гшок у кор^ деревно! зелеш та листя.
До якiсних параметрiв, якi характеризують зазначенi вище компонента ф^омаси, вiдносять: природну i базисну щшьшсть деревини та кори гшок, вмгст абсолютно сухо! речовини у свiжому листi, частка листя у деревнш зе-ленi, частку кори у мас гiлок крони.
Гшки крон деревних порiд були i залишаються в Укра!ш перспектив-ним ресурсом, який можна використати як сировину для перероблення та ви-користання у рiзних галузях промисловоста Саме тому, опрацювання шфор-мацшного забезпечення оцiнки щiльностi компонентiв фггомаси гiлок крон осики е актуальним питанням, що потребуе вивчення.
Живi гiлки - всг гiлки крони дерева, на яких продукують фотосинтезш органи. Основними компонентами фггомаси гшок е !х деревина i кора.
Яюсш ознаки компонента фiтомаси гшок осики визначались шляхом польових i лабораторних дослщжень 108 зразкiв деревини та кори взятих з 36 модельних дерев у Схщному Полюс Укра!ни. У Чернтвськш областi бу-ло дослщжено 29 модельних дерев, а в Сумськш областi - 7. 36гр та оброб-лення дослщних даних здшснювали за методикою, розробленою проф. П.1. Лакидою [4].
Встановлено, що товщина кори гшок дерев осики мае прямий зв'язок з !х дiаметром, а зв'язок частки кори з дiаметром гшок - зворотний. Варто вгд-значити високий ^ефодент кореляци частки кори за об'емом (r=-0,67) та за масою (r=-0,63) у свiжозрубаному станi з !х дiаметром.
На рис. 1 показано характер змши частки кори як за об'емом, так i за масою гшки у свiжозрубаному сташ залежно вгд !! дiаметра. Середне значення частки кори за об'емом свiжозрубаних гшок становить 32,8 %, а середне значення частки кори за масою - 37,2 %.
80
ач Д1аметр, см ^ Д1аметр, см
Рис. 1. Змта частки кори за об'емом (а) та за масою (б) гток осики у свiжозрубаному стат залежно вiд дiаметра глки
В. А. Усольцев [7] вважае, що частка кори у гшках одного i того самого дiаметра не залежить вщ люорослинних умов i з вшом закономiрно зни-жуеться, тому що у дерев старшого вжу за бшьшо! ажурностi крони перева-жають товстi гiлки, що мiстять менша частка кори.
Пiд час дослщжень вивченню пiдлягали природна i базисна щшьшсть, як якiснi параметри компонента фiтомаси гiлок крон дерев осики. Природна щшьшсть (деревини, кори, деревини у кор^ - вщношення маси зразка до його об'ему в свiжозрубаному станi (кг/м3). Базисна щшьшсть цих самих компонента - вщношення маси зразка в абсолютно сухому сташ до його об'ему в свiжозрубаному сташ (кг/м3).
Середш значення природно! i базисно! щшьносп наведено у табл. 1. Се-редне значення природно! щiльностi деревини на 179 кг/м менше за аналопч-ний показник для кори гшок, а у порiвняннi середшх показникiв базисно! щiль-ностi деревини i кори гiлок перевагу на 28 кг/м мае деревина, що пояснюеться бшьшим вмiстом абсолютно сухо! речовини у деревиш, нiж у корi гiлок.
Показники щiльностi компонента ф^омаси гiлок за значенням бiльшi порiвняно iз середнiми значеннями щшьност компонентiв фiтомаси стовбу-
33
рiв дерев осики: деревини (природна на 123 кг/м , базисна на 91 кг/м , кори
33
(природна на 88 кг/м , базисна на 8 кг/м та деревини у корi (природна на 143 кг/м3, базисна на 69 кг/м3.
Табл. 1. Середш показники щiльностi компонентiв фШомаси гток крон осики
у деревостанах Схiдного Пол'шся Украти
Компонент фггомаси Шдльтсть, кг/м3
природна базисна
Деревина 849 507
Кора 1028 479
Деревина у кор1 901 493
Середш показники природно! та базисно! щшьносп компонента фгго-маси гшок осики, як отримав автор у Схщному Полюс Укра!ни, порiвнюва-ли з даними, отриманими О.1. Полубояриновим у Леншградськш област Ро-сшсько! Федераци [6] та В. А. Усольцевим у Тюменськш областi Росшсько! Федерацi!' i Казахстанi [7] (табл. 2). Природна щшьшсть деревини гшок осики в умовах Схщного Полюся Укра!ни (849 кг/м3) мае дещо бiльше значення, тж природна щiльнiсть деревини гшок осики в умовах Казахстану i Тю-менсько! областi Росiйсько! Федераци (784 кг/м ). Базисна щшьшсть деревини гшок осики в умовах Схщного Полюся Укра!ни (507 кг/м3) також мае де-
що бшьше значення, нiж базисна щiльнiсть деревини гшок осики в умовах Леншградсько! областi Росшсько! Федераци (483 кг/м ). Базисну щшьтсть кори гшок, яку розрахував автор порiвняно iз даними, розраховани-ми О.1. Полубояриновим [6], мае дещо менше значення.
Табл. 2. Середня базисна щлыисть деревини г1лок осики
Регюн Середнш д1аметр плок, см Середня природна щшьтсть, кг/м3 Середня базисна щшьтсть, кг/м3
деревина кора деревина кора
Леншградська область Росшсько! Федераци [6] 3,2 - - 483 513-543
Тюменська область Росшсько! Федераци, Казахстан [7] - 784 1109 - -
Схвдне Полшся Украши 2,1 849 1028 507 479
Листя, як компонент ф^омаси, насамперед е основним елементом природно! фотосинтезно! лаборатори i вiдiграе важливу роль у житт рослини [4]. Листок осики складаеться iз черешка та листово! пластинки. В особин вегетативного походження листя за формою трикутно-яйцеподiбне, дiаметром 3-7 см, щiльне, Ыро-зелене, жилкування пальчасте, кра! листково! пластики городчаст [1]. Важливо зазначити, що довжина черешка часто бшьша за дов-жину листково! пластинки, що зумовлюе тремтiння листя вiд легкого подиху вггру. За даними вчених, листя осики можна використати як сировину для ви-робництва кормових продуклв, бо воно мютить до 5 % проте!тв, 4,2 % бш-кiв, 1 % жирiв, 7,7 % клiтковини [3].
З метою ощнки якiсних параметрiв листяно! фракци вивченню шдля-гали частка листя у фракци деревно! зелеш (Рь) та вмiст абсолютно сухо! ре-човини (Бь). Данi показники вивчали на основi 370 зразюв деревно! зеленi та 111 наважок листя, вщбраних iз 37 модельних дерев, дослщжених у Схщно-му Полюс Укра!ни (у Чернiгiвськiй обл. - 30 шт., у Сумськш - 7 шт.). Частка листя у фракци деревно! зелеш - показник, що характеризуе частку листя за масою вкритих листям дрiбних пагошв крони, дiаметр яких у мющ зрiзу не перевищуе 1 см.
Вмiст абсолютно сухо! речовини у свiжому лист - вiдношення маси зразка листя в абсолютно сухому сташ до маси листя у свiжозрубаному стат. Шсля вiдокремлення листя iз модельних гшочок деревно! зеленi визначали частка листя у фракци деревно! зелеш iз вiдношення маси листя (тлист) до маси деревно! зелеш (тдз):
Рь=(тлист/тдз)-100 %. (1)
Вмют абсолютно сухо! речовини у свiжому листi обчислювали як вщ-ношення маси зразка в абсолютно сухому (т0) до маси у свiжозрубаному ста-нi (тшг):
Бь= тс/тПаг. (2)
На основi сформованого масиву даних було розраховано середш значення частки листя у деревнш зелеш (39,3 %) та вмюту абсолютно сухо! речовини у свiжому лист (0,492).
Наявшсть тюного лiнiйного зв'язку значень частки листя у фракци де-ревно! зелеш та вмiсту абсолютно сухо! речовини у свiжому листi iз основни-ми таксацiйними показниками дерев ^аметр на висотi грудей, висота та вж) не пiдтвердили низькi коефщенти кореляци (вiдповiдно г = 0,05-0,12; г = 0,08-0,14).
Змша вмюту абсолютно сухо! речовини у свiжому листi з вiком мае значш коливання у розрiзi вiкових груп. Найменшi середнi показники вмiсту абсолютно сухо! речовини спостержаються у вжових групах вiд 11 до 20 ро-кiв (0,484) та вщ 31 та 40 рокiв (0,467), а найбшьший середнiй показник у груш вщ 21 до 30 роюв (0,541) (рис. 2).
Рис. 2. Змша вмюту абсолютно сухоХ речовини (а) та частки листя у фракци деревноХ зелеш (б) з вжом дерев (1-7-10рошв, 2-11-20рошв, 3-21-30рошв,
4-31-40 рошв, 5-41-55 рошв)
Характер змши вщсотку листя у деревнш зелеш вщзначаеться зрос-танням середшх значень цього показника (36,8-39,7 %) до 20^чного вжу дерев та майже незмшним вщ 20 до 55 роюв (39,7-39 %).
Вмют абсолютно сухо! речовини у свiжому лисп осики (табл. 3) в умовах Схщного Полюся Украши мае бшьше значення, нiж в умовах Тю-менсько! областi Росшсько! Федераци та Казахстану (за даними В. А. Усоль-цева [7]). Проте частка листя у фракци деревно! зелеш в умовах Схщного По-люся Украши мало вiдрiзняеться вiд такого ж показника в умовах Латви (за даними 1.К. Iевiня, Е.О. Джельсона [2]).
Табл. 3. Ятсш ознаки листяноХ фракци фптомаси дерев осики
Регюн Вм1ст абсолютно сухо! речовини у св1жому лист1, Бь Частка листя у фракци деревно! зелеш, Рь (%)
Латв1я [2] - 40,0
Тюменська область Росшсько! Федераци, Казахстан [7] 0,366 -
Схвдне Полшся Украши 0,492 39,3
Отже, на основi висв^лених у цш роботi дослiджень i розрахункiв, можна зробити такi висновки:
• для практичного використання у виробничих та науково-дослвдних процесах рекомендуемо розраховат середт значення яшсних показнишв компоненпв фпомаси крон дерев осики;
• пор1внюючи дат, як отримав автор в умовах Схвдного Полшся Украши 1з даними, отриманими 1ншими дослвдниками у р1зних регюнах Свразп, штот-
них вiдмiнностей не виявлено, проте спостер^аеться певна рiзниця одержа-них результатов, спричинена piзною геогpафieю дослiджень;
• отримат результати дослiдження можуть бути використат для вивчення бю-продуктивност осикових деpевостанiв за компонентами надземно1 ф^омаси.
Лiтература
1. Булыгин Н.Е. Дендрология : учебн. пособие [для студ. ВУЗов]. - М. : Агропромиз-дат, 1985. - 280 с.
2. Иевинь И.К. Массы крон осины, березы, и ели в кисличниках Латвии / И.К. Иевинь, Э.О. Дикельсон // Лесное хозяйство. - 1962. - № 4. - С. 20-23.
3. Крона дерева: промышленное и рекреационное использование / А.В. Грищенко и др. - Л. : Вид-во "Вища шк.", 1985. - 167 с.
4. Лакида П.1. Ф1томаса лшв Украши : монограф1я / П.1. Лакида. - Тернопшь : Вид-во "Збруч", 2002. - 256 с.
5. Михайлов Л.Е. Осина / Л.Е. Михайлов. - М. : Агропромиздат, 1985. - 72 с.
6. Полубояринов О.И. Плотность древесины / О.И. Полубояринов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1976. - 160 с.
7. Усольцев В.А. Методы определения биологической продуктивности насаждений : монография / В.А. Усольцев, С.В. Залесов. - Екатеринбург : Уральский государственный лесотехнический университет, 2005. - 147 с.
8. Цилюрик А.В. Лшвницька i патосаштарна оцшка осикових насаджень Украши та науков1 основи ix оздоровлення / А.В. Цилюрик. - К. : Вид-во "НВЦ", 1994. - 112 с.
УДК 630*181 Доц. В.Я. Заячук, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
ВПЛИВ ОСВ1ТЛЕННЯ НА РОЗВИТОК ВЕГЕТАТИВНИХ ОРГАН1В ДИКОРОСЛИХ ПЛОДОВИХ РОСЛИН
Встановлено вплив осв^лення на розвиток вегетативних оргашв дикорослих плодових рослин (на прикладi калини звичайно!'), а саме на масу та волопсть листо-во'1 пластини, прирют пагошв та волопсть деревини. Наведено бюметричш показни-ки вегетативних оргашв особин калини, що ростуть у рiзних типах люорослинних умов та режимах осв^лення.
Assoc. prof. V.Ya. Zajachuk - NUFWT of Ukraine, L'viv
Influence of illumination on development of vegetative organs
wood plants fruits
The influence of illumination on development of vegetative organs Viburnum opu-lus L., namely on weight and dampness of a sheet plate, incremental value and dampness of runaways is established. The biometrical indexes of vegetative organs Viburnum opu-lus L. plants, which are growing in various types of forest conditions and modes of illumination are indicated.
Освгглешсть крон деревно-чагарникових рослин безпосередньо впли-вае на р1ст листюв, формування 1хшх тканин, склад шгментно1 системи i т.ш. Рослини з добре розвиненою i осв^леною кроною мають значно бшьше свгглового листя (до 41 %), шж рослини, що проростають в умовах недос-татнього освгглення. Вони характеризуются наявшстю бшьшо1 кшькост тшьового листя (до 86 %) у нижнш, слабо освiтленiй частинi крони [2, 6].
Характер формування анатомiчноï структури листя в природних умовах залежить, головним чином, вщ свiтлових умов, а не вщ дiï чинникiв зов-шшнього середовища минулого року, як нерщко зазначено в лiтературi. Свщ-
