Научная статья на тему 'Моделювання активності зацікавлених сторін в проектах на основі інтегральної когнітивної карти середовища взаємодії'

Моделювання активності зацікавлених сторін в проектах на основі інтегральної когнітивної карти середовища взаємодії Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
96
22
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
віхова ситуація / переговори / модерування / прогнозування / цінності / концепт / умовна активність

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — О М. Медведєва

Побудовані когнітивні моделі, які дозволяють прогнозувати активність зацікавлених сторін у віхових ситуаціях проекту залежно від зміни його показників та можливості досягнення очікуваних цінностей. Це дозволило підтвердити основні переваги інтегральної когнітивної карти середовища взаємодії проекту її зонної конфігурації

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Моделювання активності зацікавлених сторін в проектах на основі інтегральної когнітивної карти середовища взаємодії»

УДК 005.8:005.42

О.М. Медведева

МОДЕЛЮВАННЯ АКТИВНОСТ1 ЗАЦ1КАВЛЕНИХ СТОР1Н В ПРОЕКТАХ НА ОСНОВ1 1НТЕГРАЛЬНО1 КОГН1ТИВНО1 КАРТИ СЕРЕДОВИЩА ВЗАСМОДП

Побудованi когнiтивнi моделi, яю дозволяють прогнозувати активнiсть зацiкавлених сторЫ у вiхових ситуацiях проекту залежно вщ змiни його показникiв та можпивосп досягнення очiкуваних цiнностей. Це дозволило пщтвердити основнi переваги ЫтегральноТ когнiтивноí карти середовища взаeмодií проекту - ТТ зонноТ конфiгурацiТ. Рис. 8, табл. 7, дж. 12.

Ключовi слова: вiхова ситуацiя, переговори, модерування, прогнозування, цЫносд концепт, умовна активнють.

^ 022

ВСТУП

Постановка проблеми у загальному вигляд'1 та й'зв'язок ¡з важливими науковими чи практичними завданнями. В межах ц1ннюно-ор1ентованого управлшня взаемод1ею в проектах юнуе задача модерування переговор1в у в1хових ситуац1ях для сп1льного виопрацювання зац1кавленими сторонами вар1анта подальшого розвитку проекту. Задача модерування прямо пов'язана з задачею прогнозування активност зацкавлених сторш у переговорах. Ран1ше в роботах [1, 2] нами було показано, що под1бне прогнозування базуеться на результатах виявлення та формал1заци цшностей, як1 зац1кавлен1 сторони оч1кують в1д проекту, як компоненпв ц1лого. Для цього нами запропоноваш модел1 формал1зац1Т к1льк1сних та якюних ц1нностей як л1нгв1стичних зм1нних [1]. Для вщображення ц1л1сного сприйняття параметр1в проекту, ц1нностей та активност1 зацкавлених стор1н розроблена 1нтегральна когн1тивна карта середовища взаемоди [2]. Головна вщмшнють карти полягае в Т'Т зоннш конф1гурац1Т. Завдяки цьому вона дае можливють визначати лог1ку зв'язку показниш проекту з активн1стю зац1кавлених сторш через Тх ц1нност1.

Статистика застосування когштивного моделювання св1дчить, що його зазвичай розглядають на конкретних задачах I прикладах (зокрема, [3, 4, 5, 6] та шш.). Це пов'язано з тим, що будь-яка когытивна модель вщображае конкретну ситуацш, яких безл1ч в будь-якш практичнш д1яльност1. Тому застосування 1нтегральноТ когштивноТ' карти середовища взаемод1Т необх1дно розглянути на конкретному приклад1.

Анал'з останнiх досл'джень, в яких започатковано розв'язання дано)' проблеми, / видтення невирiшених ранiше частин. За своею сутнютю штегральна когштивна карта являе собою узагальнену неч1тку продукц1йну карту (УНПК) [7, с.254]. Виб1р УНПК зумовлений тим, що на сьогодш це един1 карти, як1 дозволяють врахувати сптьш впливи стан1в концепт1в та Тх прирощень; суттеву нел1н1йн1сть та нестацюнарнють, як1 природн1 для багатьох реальних соцю-техн1чних систем. А саме ц1 фактори е визначальними у в1хових ситуац1ях проекту [8]. В термшах УНПК вс1 елементи штегрально'Т когн1тивноТ карти будемо 1менувати дал1 концептами.

Задача прогнозування активносл зац1кавлених стор1н на основ! побудованоТ 1нтегральноТ когн1тивноТ карти середовища взаемоди проекту вимагае вщповщного моделювання змши активност1 стор1н залежно в1д змши оч1куваних ц1нностей. Враховуючи достатньо високу складнють 1нтегральноТ когн1тивноТ

"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 5-18

карти, це передбачае застосування певного програмного засобу. Побудова повномасштабного програмного комплексу на основi згаданих вище моделей формалiзацN цшностей зацiкавлених сторiн як компоненлв цiлого наразi е занадто трудомюткою задачею. До реалiзацil цього кроку потрiбно провести широкомасштабну апробацш моделей за головними вiдмiнними ознаками, виявити недолги, i тiльки шсля цього розробляти програмний комплекс. На сьогодш ведуться дослiдження щодо використання штегральних когнiтивних карт для розв'язання питань взаемоди в мiжнародних проектах техшчноТ' допомоги, прогнозування результатiв формування портфеля рiзнопланових освiтнiх проектiв вищого навчального закладу та шш. Це пов'язано з тим, що будь-яка когштивна модель вщображае конкретну ситуацш, яких безлiч в будь-якiй дiяльностi. Тому для виявлення та пщтвердження основноТ переваги розробленоТ iнтегральноТ когштивно'Т карти буде використана демо-версiя програмного комплексу «Канва» [9].

Виходячи з цього, мета статт'1 полягае у побудовi когштивних моделей для прогнозування активност зацкавлених сторiн в проектах засобами програмного комплексу «Канва». В основу моделювання покладена лопка та термшолопя iнтегральноТ когштивно'Т карти середовища взаемоди проекту.

ОСНОВН1 РЕЗУЛЬТАТИ

Методи та методика досл'дження. В якост тестового прикладу вибрано впровадження розподтьного збирання складових побутових вiдходiв як захщ «Програми поводження з побутовими вiдходами у м. Киевi на 2010-2015 рр.» [10]. Вибiр цього заходу як проекту був обумовлений зацкавленютю провщних фахiвцiв, якi займаються питаннями його реалiзацiТ, у виршенш складноТ ситуацГТ у взаемоди зацкавлених сторiн проекту ^ховоТ' ситуацГТ). Розумшня фахiвцями можливостi застосування розробленого мехашзму цiннiсно-орiентованого управлiння взаемодiею в проектах, з яким вони ознайомились з публкацш на конферен^ях, стало запорукою тiсноТ спiвпрацi з ними i оперативно! реалiзацiТ етапiв когнiтивного моделювання.

Виклад основного матер'тлу досл'дження. На початковому етап когштивного моделювання були виявлеш головнi зацiкавленi сторони, як задiянi у вiховiй ситуаци (населення - Н), Житлово-експлуатацшна контора (ЖЕК або Ж), КиТвкомунсервiс (ККС або С), КиТвспецтранс (КСТ або Т). Для кожноТ зацiкавленоТ сторони шляхом опитування були виявлеш показники, як характеризують Тх цiнностi, а також встановлена Тх активнють щодо кожноТ цшносл (додаток Л, табл. 1). В термшологи когнiтивного моделювання - концепти.

Таблиця 1

Концепти цшностей та базово! активностi зацiкавлених сторiн

Населення

№ Показник Значення показника

Мш1м. можливе Максим. можливе Поточне на сьогодш

характеристика оцшка

1 2 3 4 5 6

1 Юльюсть вщсортованих в1дход1в 0 1 Низький 0,3

Активысть щодо впровадження програми розд1льного збору 0 1 Нижче середнього (б1льш1сть не заперечуе, але 1 не сортуе) 0,3

2 Зниження тарифнв на перевезення ТПВ (яюсний) 0 1 Дуже низький 0,05

Активысть щодо пол1тики зниження тарифнв на перевезення ТПВ 0 1 Низька (бажання велике, але не бачать мехашзм1в впливу) 0,1

3 Саштарний стан м1ста 0 1 Середнш 0,5

Активысть щодо покращення саытарного стану м1ста 0 1 Середня (високий р1вень готовност до участ в програмах 1 акц1ях прибирання, сортування в1дход1в) 0,5

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 5-18

Продовження таблиц 1

1 | 2 1 3 | 4 | 5 | 6

ЖЕК

4 Самоспйне сортування населенням ТПВ в местах утворення в1дход1в (домогосподарствах) (якюний) 0 1 Низький 0,1

Актившсть щодо орган1зац1Т самосттного сортування населенням ТПВ в м1сгах утворення в1дход1в 0 1 Середня (працюють з населенням, апе ефективысть низька) 0,5

5 Юпьюсть спец1ально обладнаних площадок для збору ТПВ на територи мкрорайону (0 -вщсуты, 1 - по потребам) 0 1 Нижче середнього 0,4

Активысть щодо створення спец1ально обладнаних площадок для збору ТПВ на територи 0 1 Середня (створюють площадки) 0,6

6 Штрафы санкцп за несанкцюноваш викиди ТПВ (створення смiггезвапищ) (яюсний) 0 1 Низький 0,1

Активысть щодо впровадження штрафних санкцiй 0 1 Середня (бажання високе, проте вщсутня можлив^ь реалiзацií) 0,5

Ктвкомунсервю

7 Еколопчна сигуацiя в l^мioтi (комплексний показник, який враховуе зниження антропогенного впливу вщ забруднення атмосфери шюдпивими викидами, забруднення водоймищ вiд сгокiв в грунт небезпечних розчишв та ф^ьтрату, забруднення земельних дiпянок вiд см^езвапищ та мiсць накопичення ТПВ) 0 - небезпечна, 1 - вщповщае вимогам еколопчного законодавства УкраТни 0 1 середнт 0,5

Активысть щодо покращення екопогiчноí сигуацií в 0 1 Вище середнього 0,8

8 Збiпьшення обсягу вiдходiв, отриманих вщ впровадження системи роздiпьного збирання, який може утилiзуватися (повторно використовуватися) 0 50% Дуже низький 0,05

Активысть щодо збiпьшення обсягу вiдходiв, отриманих вщ впровадження системи роздiпьного збирання 0 1 Висока 0,9

9 Юльюсть насепення, охоппеного iнформацiйною компашею 0 1 Вище середнього 0,8

Актившсть щодо збiпьшення кiпькосгi насепення, охоппеного шформацшною компанiею 0 1 Висока 0,9

КиТвспецтранс

10 Зменшення витрат пщприемства 0 20% Низький 0,1

Актившсть пiдприемсгва щодо зменшення витрат 0 1 Низький (пщприемство не бачить можпив^ь зниження витрат) 0,1

11 Забезпечення рiвня сортування вiдходiв населенням 0 50% Низький 0,2

Актившсть щодо забезпечення сортування вiдходiв населенням 0 50% Низький (пщприемство не проводить самоспйноТ спе^альноТ попчики забезпечення сортування вiдходiв( 0,2

12 Кiпькiсгь спецiапьно обладнаних транспортних засобiв для збирання та перевезення ТПВ 50% 100% Середнт 0,7

Активысть щодо забезпечення спе^ально обпаднана ними транспортними засобами для збирання та перевезення ТПВ 0 1 Середня (пщприемство намагаеться закупати ТЗ) 0,7

Фах1вцями в предметнш галуз1 проекту було побудовано матрицю сум1жност1, яка в1дображае взаемозв'язок м1ж концептами ц1нностей зац1кавлених стор1н та показниками проекту (табл. 2). Для можливосл узагальненого моделювання вони були представлен! експертами у вигляд1 трьох груп: оргашзацшно-техычш, шформацшно-просв1тницьк1 та ф1нансово-економ1чн1 концепти. Для зручност1 використання концепт1в ц1нностей зац1кавлених стор1н та концепт1в проекту кожному з них був присвоений номер, за яким вони використовувались у вс1х подальших розрахунках.

"Управпшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 5-18

Таблиця 2

Матриця сумiжностi мiж концептами цшностей зацшавлених CTopiH та

концептами проекту

Н - Населення Ж - ЖЕК Т - Ки!вспецтранс С - Ки'вкомунсервю

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

1 Н Юльюсть вщсортованих вщх!^в + + + + + +

2 Н Зниження тар^в на перевезення + +

3 Н Саытарний стан мюта +

4 Ж Самостмне сортування населенням + + + + + + +

5 Ж Ктьгасть спец обладнаних площадок + - + +

6 Ж Штрафы санкцп за викиди + + + + + +

7 Т Зменшення витрат пщприемства + - -

8 Т Забеспечення piвня сортування населенням + + + +

9 Т Юльюсть спец. транспортних засoбiв + +

10 С Екoлoгiчна ситуа^я в мiстi

11 С Збiльшення обсягу вiдxoдiв для утилiзацiï + + +

12 С Юльюсть населення, яка охоплена iнфopм. компаыею + + + + + + +

13 ПП Оpганiзацiйнo-теxнiчнi показники + + + + + +

14 ПП 1нформацмно-пpoсвiтницькi показники + + + + + +

15 ПП Фiнансoвo-екoнoмiчнi показники + + + + + + + + +

В якост вихiдних концеппв виступають активностi зацiкавлених CTopiH. Але для того, щоб розум^и ïx змшу в npoeKTi, дoцiльнo мати шформацш щодо активнoстi не ттьки вiднoснo кожно!' цiннoстi, як передбачено моделлю iнтегpальнoï когштивно!' карти, а i про «умовш активность в ситуа^ях, якi визначаються взаeмoдieю з кожною зацiкавленoю стороною. Для цього запропоновано скористатись системно-цтюним представленням штегрально!' кoгнiтивнoï карти. Воно полягае в наступному. На пiдставi загально! матриц сумiжнoстi пoказникiв цiннoстей зацiкавлениx сторш та пoказникiв проекту будуються елементи штегрально!' когштивно!' карти у виглядi кoгнiтивниx моделей для усix можливих кoмбiнацiй взаемоди' зацiкавлениx стopiн (рис. 1-4).

Кожна з таких моделей мае ус зони штегрально!' когштивно!' карти, але ттьки для двох зацкавлених сторш (приклад на рис. 5).

Кожна з умовних активностей зацкавлених сторш позначаеться трьома леерами та загальним порядковим номером в перелку уах концеп^в. Перша л^ера «А» - позначае умовну активнють, друга л^ера - вказуе зацкавлену сторону, яка проявляе цю активнють, друга та третя л^ери - назву модели в якiй проявляеться ця активнють.

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 5-18

Риа 1. Kогнiтивнa модель «H (нacелення) - Ж (ЖЕ^»

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 5-18

Рис. 4. Когштивна модель «Н-С»

Рис. 5. Когытивна модель «Н-Ж» для зацкавлених сторiн «Населення» та «ЖЕК»

Для чотирьох зац1кавлених стор1н ктькють моделей дор1внюе шести. Тому вони розташовуються м1ж собою як елементи системно! модел1 ц1лого [11] (рис. 6). З модел1 видно, що для кожно! зацкавлено! сторони юнуе три зони концепт1в умовно! активности як1 в1дображають особливост1 взаемоди з кожною зац1кавленою стороною. Характер взаемоди визначаеться особлив1стю зв'язк1в м1ж концептами кожно! модел1 та !х силою. Сила зв'язк1в визначаеться на шдстав1 даних попарного оц1нювання впливу фактор1в на концепти ц1нностей. П1д факторами розумшться фактори причини, як1 мають вплив на концепт, що розглядаеться (фактор слщства). 1нформац1я про силу впливу за шкалою Саат1 [12], яку отримано вщ експерт1в, представлена у вигляд1 таблиць (наприклад, табл. 3).

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 5-18

^________1 ■<

----"*ч

' -о \

Населения

^__________с.|

/ О- о -о.

с с

■с-.' -____I /А \ вх, ---А

ь I/

I О1' {О- С, I »0.. /||-0--=г ^а / / \___•

/■-• /• в ч

: с| ✓ \

! О^/СХ \

I ■4 ^ ' 1 • ; --- '

" ■ - \ /

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

^ О

¡О- • О- о-= ,

I А

ч .

с

I

V.________ 1

' <7>ч > | -О-1

А

\ / ; !

-й- С1

в

Рис. 6. Системно-цiпiсне представлення iнтеграпьноí когнiтивноí карти проекту

Табпиця 3

Попарне оцшювання впливу факторiв на показник «Н1 - Кшьмсть вiдсортованих вiдходiв»

Фактори 6 12 14 15

Ж Штрафы санкцп за викиди С Юльгасть населення, яка охоплена ¡нформ. компаыею ПП 1нформацмно-просв1тницью показники ПП ФЫансово-економ!чн! показники

6 Ж Штрафы санкцп за викиди Х

12 С Ктьгасть населения, яка охоплена ¡нформ. компаыею 7 Х 5

14 ПП 1нформацмно-просвгтицьга показники 8 6 Х 6

15 ПП ФЫансово-економлчн! показники 6 Х

За результатами цих даних можливо встановити коеф1ц1енти взаемного впливу для кожноТ з шести когн!тивних моделей (наприкпад, табл. 4).

На п!дстав! анап1зу такоТ таблиц! зв'язки, як! мають мапе значення коеф!ц!ента взаемного впливу, видаляються з орграфу когн!тивноТ модеп!. В нашому випадку такими вважаються коеф!ц!енти, як! мають значення менше 0,25.

"Управпшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 5-18

Taблиця 4

Коефщенти взаемного впливу для когштивно! моделi «Н-Ж»

№ Фaктopи H - Haceлehhя Ж - ЖЕК

1 2 3 4 5 б

1 H Юльюсть вiдcopтoвaниx вiдxoдiв 1 0,2б4

2 H Зниження тapифiв ha пepeвeзeння

3 H Cai-i^api-n/^ cтah мicтa

4 Ж Caмocтiйhe copтувahhя haceлehhям 1 0,0б54

5 Ж Кiлькicть спец oблaдhahиx плoщaдoк 1

б Ж Штpaфhi cam^n sa викиди 0,07б4 1 0,078 4

13 ПП Оpгahiзaцiйho-тexhiчhi пoкaзhики 1 0,2384

14 ПП Ihфopмaцiйho-пpocвiтhицькi пoкaзhики 0,99 1 0,99

15 ПП Фihahcoвo-eкohoмiчhi пoкaзhики 0,2742 1 1 0,99 1

Taк, нaпpиклaд, в opгpaфi кoгнiтивнoï мoдeлi «Т-Ж» з пoпepeдньo вcтaнoвлeниx 18-ти зв'язш (pиc. 7a) було видaлeнo 6 зв'язш i вoнa пpийнялa новий вигляд фис. 7в).

б) В)

Рис. 7. Вигляд когштивноТ мoдeлi «Т-Ж» a) до виявлення cлaбкиx зв'язкiв б) виявлeнi cлaбкi зв'язки в) пюля видaлeння

cлaбкиx зв'язгав

"Упpaвлiння пpoeктaми тa poзвитoк виpoбництвa", 2015, № 1(53), 5-18

ОБГОВОРЕHHЯ

Обфунтування отриманих результатiв. Для poзумiння сутност змiни умoвнoï aктивнocтi зaцiкaвлeниx cтopiн зa paxунoк змiни по^зниш пpoeкту було пpoвeдeнo кoмп'ютepнo-мaшинний eкcпepимeнт. В eкcпepимeнтi випaдкoвим oбpaзoм було oбpaнo двi з шести кoгнiтивниx моделей, a caмe - мoдeлi «H-C» тa «Ж-С». В пpoцeci eкcпepимeнту зa допомогою кoгнiтивниx моделей, в якиx фiкcувaлиcь пepвиннi знaчeння кoнцeптiв цiннocтeй зaцiкaвлeниx cтopiн тa пoкaзникiв пpoeкту, мoдeлювaлиcь cитуaцiï змши умoвнoï aктивнocтi зaцiкaвлeниx cтopiн як peзультaту вiдxилeння пoкaзникiв пpoeкту вщ пepвиннo зaдaниx. Як видно з aнaлiзу гpaфiчнoгo пpeдcтaвлeння peзультaтiв eкcпepимeнту (тaбл. 5, б), для будь-якого piвня бaзoвoï умoвнoï aктивнocтi зaцiкaвлeниx cтopiн для poзглянутиx моделей юнуе лiнiйнa зaлeжнicть збiльшeння/змeншeння aктивнocтi пpи змiнi (пoкpaщeннi/пoгipшeннi) пoкaзникiв пpoeкту.

npz цьому пpямa, якa вiдoбpaжaе цю зaлeжнicть, мaе oднaкoвий кут нaxилу до вici ПП (пoкaзникiв пpoeкту) i пepeтинaе ïï в точщ якa чисельно дopiвнюе знaчeнню бaзoвoï aктивнocтi. Лiнiйнa зaлeжнicть пояснюеться особливютю пoбудoвaнoï кoгнiтивнoï мoдeлi, в якш пpeвaлюючa кiлькicть кoeфiцiентiв впливу дopiвнюе aбo близькa до 1 (табл. 4).

Hacтупним кpoкoм пpи пpoвeдeннi eкcпepимeнту було дocлiджeння змiни умовноГ aктивнocтi зaцiкaвлeниx cтopiн. Для цього випaдкoвo вибpaнa модель «Ж-T», i для не1' виявлeнi пpичиннo-нacлiдкoвi лaнцюжки мiж умовною aктивнicтю тa погазни^ми пpoeкту (pиc. 8a-e). Як свщчить aнaлiз циx лaнцюжкiв, в мoдeлi «Ж-T» тpи умoвнi aктивнocтi зaцiкaвлeнoï cтopoни «Ж» мaють пpямi впливи чepeз вiдпoвiднi цiннocтi вiд по^зниш пpoeкту (pиc. 8г-е). A умовш aктивнocтi зaцiкaвлeнoï cтopoни «T» мaють бiльш cклaднi зв'язки з по^зни^ми пpoeкту (pиc. 8a-в).

Для мoдeлювaння piзниx вixoвиx cитуaцiй знaчeння по^зниш пpoeкту зaдaвaлиcь зa п'ятибaльнoю ш^лою. Бaл 3 cвiдчить пpo те, що по^зники пpoeкту cпiвпaдaють з плaнoвими. Toму умoвнa aктивнicть зaцiкaвлeниx cтopiн дopiвнюе бeзумoвнiй, якa булa зaдeклapoвaнa ними нa пoчaтку пpoeкту (pядoк 10 тaбл. 7).

Бaли 4,5 cвiдчaть пpo те, що потники пpoeкту вiдпoвiднo кpaщi тa знaчнo кpaщi у пopiвняннi з плaнoвими. A бaли 2 тa 1 вкaзують нa те, що по^зники пpoeкту гipшi тa знaчнo гipшi, нiж плaнoвi. В peaльнiй пpaктицi бaли можуть мaти дpiбнi знaчeння.

Як бaчимo з дaниx тaбл. б, piзнi кoмбiнaцiï сполучення знaчeнь пoкaзникiв пpoeкту пo-piзнoму впливaють нa умoвнi aктивнocтi зaцiкaвлeниx cropm. Taк, для умoвнoï aктивнocтi AЖT19-21 вони змiнюютьcя пpoпopцiйнo змiнi подазнимв пpoeкту. Це пoв'язaнo з тим, що кoeфiцiент сили зв'язку лaнцюжкiв ПП-AЖT дopiвнюе 1 (pиc. 8ж). Пpи цьому вiдxилeння вiд плaнoвoгo знaчeння в piзнi боки !a oднaкoву величину пpизвoдять до oднaкoвиx змiн, тiльки piзнoï cпpямoвaнocтi: до збтьшення тa до зменшення. Цей фaкт зaлишaетьcя i для умoвниx aктивнocтeй ATЖ-22-24. Aлe нaявнicть в лaнцюжкax ПП-ATЖ зв'язкiв з piзнoю силою (pиc. 8ж) змiнюе вщсоток змiни умoвниx aктивнocтeй. Це пpoявляетьcя для ATЖ-22 (pядки 5,9,11,15 тaбл. 7) тa для ATЖ-23 фядки 7,8,12,13 тaбл. 7). Cлiд вiдзнaчити, що цей ефект зaлишaетьcя i для piзниx кoмбiнaцiй вiдxилeння для piзниx пoкaзникiв пpoeктiв (pядки 20-25 тaбл. 7).

Haвeдeнi вище дaнi дозволяють cтвepджувaти, що зacтocувaння системно-цiлicнoгo пpeдcтaвлeння iнтeгpaльнoï кoгнiтивнoï ^ти дaе мoжливicть oтpимaти вiдxилeння умoвниx aктивнocтeй зaцiкaвлeниx cтopiн для piзниx вixoвиx cитуaцiй в пpoeктax.

"Упpaвлiння пpoeктaми ïa poзвитoк виpoбництвa", 2015, № 1(53), 5-18

Taблиця 5

Розрaхyнок рiвня бaзовоï умовно! aктивностi зaцiкaвлених CTopiH для

когштивно! моделi «H-С»

Умoвha aкïивhicïь H

Умовно aкïивhicïь С

ACH 0,1

О,

--*

А »

•д О,3 0,5 0,7 О,.

ПП

ACH 0,3

AHC 0,5

ACH 0,7

AHC 0,9

ACH 0,9

MHC 0,1

А

ПП

А

ПП

А^ 0,5

А

А

ПП

AHC 0,7

А

А

ПП

А

А

ПП

"Упpaвлiння пpoeктaми ïa poзвиïoк виpoбницïвa", 2015, № 1(53), 5-18

Taблиця б

Розрaхyнок рiвня бaзовоï умовно! aктивностi зaцiкaвлених сторiн для

когштивно! моделi «Ж-С»

Умoвha aкïивhicïь Ж

Умов!® aкïивhicïь С

i -

0,8 -

^C O.3

AЖC O,5

ACЖ O,5

ПП

АЖО O,7

ПП

AЖC 0.Э

AЖC O.1

ACЖ 0.1

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

A

A

Û,i

0,3

0,5

0,7

0,9

ПП

ПП

AC% 0.3

ПП

ACЖ 0.7

A

"Упpaвлiння пpoeкïaми ïa poзвиïoк виpoбницïвa", 2015, № 1(53), 5-18

-о" -О

G* <6г Q.

Pиc. 8. Причинно-на^щкс^ ланцюжки мiж умовними активностями та показниками проект для когштивноТ мсделi «Ж-Т»

"Упрaвлiння проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 5-18

Таблиця 7

Змши умовно! активностi защкавлених сторiн в залежностi вiд вiдхилень

показникiв проекту

№ ПП13 ПП14 ПП15 АЖТ19 АЖТ20 АЖТ21 АТЖ22 АТЖ23 АТЖ24

бали % %

1 5 5 5 66 66 66 66 66 66

2 5 5 4 66 33 33 33 66 66

3 5 4 4 33 33 33 33 66 66

4 4 4 4 33 33 33 33 33 33

5 4 4 3 33 0 0 14 33 33

6 4 3 3 0 0 0 0 33 33

7 3 4 4 33 33 33 33 11 33

8 3 3 4 0 33 33 33 11 33

9 3 4 3 33 0 0 14 0 33

10 3 3 3 0 0 0 0 0 0

11 3 2 3 -33 0 0 -14 0 -33

12 3 3 2 0 -33 -33 -33 -11 -33

13 3 2 2 -33 -33 -33 -33 -11 -33

14 2 3 3 0 0 0 0 -33 -33

15 2 2 3 -33 0 0 -14 -33 -33

16 2 2 2 -33 -33 -33 -33 -33 -33

17 1 2 2 -33 -33 -33 -33 -66 -66

18 1 1 2 -66 -33 -33 -33 -66 -66

19 1 1 1 -66 -66 -66 -66 -66 -66

20 2 4 3 33 0 0 14 -33 -33

21 4 2 3 -33 0 0 -14 33 33

22 1 5 3 66 0 0 28 -66 -66

21 5 1 3 -66 0 0 -28 66 66

22 3 4 2 31 -33 -38 -35 -10 -42

23 3 2 5 -31 66 76 70 20 84

24 2 1 3 -62 0 0 -30 -31 -83

25 2 4 1 31 -67 -77 -71 -31 -84

26 3 5 4 62 33 38 35 10 83

27 5 5 2 62 -33 -38 -35 62 84

Висновки та перспективи подальших досл!джень у даному напрямку.

Розгляд тестового прикладу побудови штегральноТ' когштивноТ' карти цшностей зацiкавлених сторш з використанням програмного комплексу «Канва» показав доцтьнють визначення умовноТ активност в ситуацiях, якi визначаються взаeмодieю з кожною зацiкавленою стороною. Для цього запропоновано системно-цтюне представлення елемен^в iнтегральноТ когнiтивноТ карти у виглядi когнiтивних моделей для усiх можливих комбiнацiй взаемоди двох сторiн. Для чотирьох сторш ктькють моделей дорiвнюe шести. Характер взаeмодiТ визначаеться особливютю зв'язкiв мiж концептами кожноТ моделi та Тх силою. В ходi комп'ютерно-машинного експерименту встановленi такi закономiрностi: для будь-якого рiвня базовоТ умовноТ активност зацiкавлених сторiн для розглянутих моделей iснуе лiнiйна залежнiсть збтьшення/зменшення активностi при змiнi (покращеннi/погiршеннi) показниш проекту; змiна умовноТ активностi зацкавлених сторiн залежить вiд комбiнацiТ сполучення концеп^в показникiв

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 5-18

проекту та сили Тх зв'язкiв з концептами цшностей: при коефiцieнтi сили зв'язку 1, умовна активнють змшюеться пропорцiйно 3MiHi показникiв проекту, при цьому вщхилення вiд планового значення в рiзнi боки на однакову величину призводять до однакових змш, ттьки рiзноТ спрямованостi: до збтьшення та до зменшення; наявнiсть зв'язмв з рiзною силою змiнюe вщсоток змiни умовних активностей. Цей ефект залишаеться i для рiзних комбшацш вiдхилення для рiзних показникiв проеклв. Отриманi висновки утворюють пщфунтя для системно-цтюного моделювання активностi зацiкавлених сторш у вiхових ситуацiях.

Ми висловлюемо велику подяку за надання можпивосл приймати участь в органiзацiйних заходах Програми поводження з побутовими вщходами в м. Киевi на 2010-2015 рр., висловлення експертних думок та участь в обговорены отриманих результат Хрутьбi Вктори Олександрiвнi.

Л1ТЕРАТУРА

1. Медведева, О.М. Формал1зац1я ц1нностей зацкавлених стор1н проект1в засобами теори неч1тких множин [Текст]/ О.М. Медведева // Вюник Придн1пров. держ. акад. буд-ва та арх1т.: Зб. наук. праць. - Днтропетровськ: ПДАБА, 2012. - №9. - С.25-33.

2. Медведева, О.М. Неч1тке когн1тивне моделювання для виршення задач управл1ння взаемод1ею зацкавлених стор1н в проектах [Текст]/ О.М. Медведева // Восточноевропейский журнал передовых технологий. - Харьков: Технолопч. центр, 2012. -№5/4(59). - С.44-49.

3. Андреев, Л.П. Моделирование опасных процессов в техносфере при гуманитарном разминировании с использованием теории нечетких множеств [Текст]/ Л.П. Андреев, В.А. Бигвава [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.eav.ru/publ1.php?publid=2011-01a21.

4. Борисов, В.В. Нечеткие когнитивные модели для выявления коалиций в мультиагентных системах [Электронный ресурс] / В.В. Борисов, Е.С. Устиненков // Электронный математический и медико-биологический журнал. - Том 9. - Вып.1. - 2010. -Режим доступа: http://sqma.alpha-desiqn.ru/MMORPH/N-25-html/borisov/borisov.doc.

5. Гагауз, В. Оценка ликвидности [Электронный ресурс]/ В. Гагауз, Д. Чичкаленко // Практика оценки, май 2010. - Режим доступа: http://conest.com.ua/?p=62.

6. Недосекин, А.О. Оценка риска бизнеса на основе нечетких данных [Текст]: монография / А.О. Недосекин. - СПб, 2002. - 100 с.

7. Борисов, В.В. Нечеткие модели и сети [Текст]/ В.В. Борисов, В.В. Круглов, А.С. Федулов. - М.: Горячая линия-Телеком, 2007. - 284 с.

8. Медведева, О.М. Фактолопчний базис управлшня взаемод1ею в проектних ситуац1ях [Текст]/ О.М. Медведева // Управлшня розвитком складних систем. Зб. наук. праць. - К.: КНУБА, 2012. - Вип. 10. - С.61-71.

9. Кулинич, А.А. Система когнитивного моделирования «КАНВА» [Текст]/ А.А. Кулинич // Труды. Восьмая нац. конф. по искусственному интеллекту. - К.: КИИ, 2002. - С. 632-641.

10. Програма поводження з побутовими вщходами в м. Киев1 на 2010 - 2015 рр., ршення КиТвськоТ мюькоТ ради 08.07.2010р. № 996/4434: Д1юч1 еколопчш програми Державного управлшня охорони навколишнього природного середовища в м. Киев1. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ecoloqiya.kiev.ua/stan-dovkillya/diyuchi-ekoloqichni-proqrami.html.

11. Россошанская, О.В. Особенности планирования проектов на основе системной модели [Текст]/ О.В. Россошанская // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць. - Луганськ: Схщноукр. нац. ун-т 1м. В.Даля. - 2000. - № 1. - С.57-62.

12. Саати, Т. Принятие решений. Метод анализа иерархий [Текст]/ Т. Саати. - М.: Радио и связь, 1993. - 320 с.

Рецензент статт Стаття надмшла до редакцп

д.т.н., проф. Тесля Ю.М. 19.02.2015 р.

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 5-18

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.