CC BY
35
Посилання на статтю_
Войтенко О.С. Когытивы моделi управлiння програмами на ochobí використання кращого досвiду / О.С. Войтенко // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ím. В.Даля, 2006. - № 3(19). - С.37-41._
УДК 65.012
О.С. Войтенко
КОГН1ТИВН1 МОДЕЛ1 УПРАВЛ1ННЯ ПРОГРАМАМИ НА ОСНОВ1 ВИКОРИСТАННЯ КРАЩОГО ДОСВ1ДУ
Запропоновано п1дх1д щодо використання кращого досв1ду на основ! когн1тивних моделей. Визначен1 основн1 операцп щодо переносу позитивного та негативного досвщу до в1дпов1дних баз знань. Побудована коп-лтивна модель управл1ння проектом, основними елементами якоТ е зац1кавлен1 сторони проекту, когн1тивн1 потенц1али та взаемний вплив зац1кавлених стор1н проекту в процес1 його реал1зац1Т. Рис. 2, дж. 3.
Ключов1 слова: когн1тивн1 модел1, використання кращого досвщу, зац1кавлен1 сторони проекту, компетенц1я.
О.С. Войтенко
КОГНИТИВНЫЕ МОДЕЛИ УПРАВЛЕНИЯ ПРОГРАММАМИ НА ОСНОВЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ЛУЧШЕГО ОПЫТА
Предложен подход по использованию лучшего опыта на основе когнитивных моделей. Определены основные операции по переносу позитивного и негативного опыта в соответствующие базы знаний. Построена когнитивная модель управления проектом, основными элементами которой являются заинтересованные стороны проекта, когнитивные потенциалы, а также взаимное влияние заинтересованных сторон проекта в процессе его реализации. Рис. 2, ист. 3.
O.S. Voytenko
COGNITIVE MODELS OF PROGRAM MANAGEMENT BASED ON BEST PRACTICES
The approach to usage best experience based on cognitive models is introduced. Basic operations concerning the transfer of positive and negative experience to corresponding knowledge base is determined. The cognitive model of project management, basic elements of which are Stakeholders, cognitive potentials and also mutual influence of project Stakeholders in process of its realization is created.
Постановка проблеми. Багато проеклв, особливо проеклв впровадження шформацшних технологш завершуються невдало. Одним з основних шляхiв вдосконалення дiяльностi компанш е використання досвщу з попередшх проек"пв. Нажаль в сучаснш теори управлшня проектами придтяеться дуже мало уваги до використання досвщу в майбутньому. Стандарты пщходи, визначен в стандартах з управлшня проектами забезпечують ттьки засвоення урош або, шшими словами, фксацш фак^в, параметрiв та величин за якими проект був неусшшний. Визначити не ттьки факти, але й причини Тх виникнення е дуже
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
1
важливим для досягнення устху в майбутньому. Використання когнiтивних моделей управлiння проектами щодо аналiзу проектiв та формування, накопичення та оновлення бази формалiзованих методологш щодо використання Тх у майбутньому, забезпечить компани методами та iнструментами використання кращого досвiду в управлшш проектами.
Анал'з останнх досл'1джень та публ'тацш. В рамках поставлено! проблеми [1], була запропонована побудова когштивних мап та пошук як позитивних, так i негативних ци^в виникнення проблем. Основними елементами когштивноТ мапи, згщно з [1] можуть бути:
- основнi результати проекту;
- зовшшш до проекту поди (детальш результати);
- управляючi ршення;
- iншi (допомiжнi рiшення).
Зв'язки мiж вiдповiдними елементами показують як т чи iншi рiшення вплинули на л чи iншi результати проекту. Треба також зазначити, що пщ результатами проекту треба розум^и негативш результати по проекту до яких привели л чи iншi рiшення. До таких результатiв можна вщнести: незадоволення зацiкавлених сторiн, незабезпечення строш виконання проекту, неналежна якють продукту проекту тощо.
На основi проведення спiвбесiд iз зацiкавленими сторонами проекту анал^ик будуе когнiтивнi мапи, на основi яких визначае не ттьки цикли виникнення проблем по проекту, а насамперед причини виникнення таких проблем.
Цллю дано)' статт'1 е аналiз та розробка когштивних моделей проеклв, Тх використання при формуванш, накопиченнi та оновленнi бази формалiзованих методологiй, на основi кращого досвщу.
Основн результати досл'дження. Когштивними моделями проектiв будемо називати моделi проектiв з вбудованими механiзмами вилучення та формалiзацiТ урокiв та кращоТ практики проектiв для подальшого Тх використання.
Когштивна модель проекту визначаеться концентричною формою ТТ представлення, де внутршня модель проекту формуеться на основi бази методологiй, кращоТ практики та урош попереднiх проектiв. При цьому в ходi реалiзацiТ кожного проекту, через систему мошторингу, формуються новi уроки та краща практика.
Кожна методолопя визначаеться як система взаемопов'язаних структур, побудованих на роботах, ресурсах, ролях, вщповщальних, ризиках та ш. та методiв побудови атьовоТ моделi проекту, яка використовуеться для мониторингу проекту. База методологiй в свою чергу складаеться з трьох рiвнiв: базова методолопя, спецмодул^ бiблiотеки робiт.
Кожна базова методологiя складаеться з:
- iерархiчно! структури робщ
- сiтьового графiку Гантта;
- iерархiчно! структури ролей;
- iерархiчно! структури ресурсiв;
- iерархiчноТ структури докуменлв;
- iерархiчноТ структури витрат тощо.
Базовi iнструменти управлiння проектами на основi когнiтивних моделей включають операци переносу урокiв проектiв та кращоТ практики у вщповщш бази знань i формування нових моделей проектiв та Тх монiторингу з урахуванням поточних баз знань (див рис.1).
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
Робота з базами знань здшснюеться не ттьки на рiвнi формування моделi проекту, але i на фазi його реалiзацп, через систему мошторингу. При цьому розширюються моделi i алгоритми Тх формування на фазах шщiалiзацп, виконання та завершення проекту, тобто, розширюються моделi монiторингу i управлiння змiнами проектiв.
Можна видтити наступнi операци переносу урокiв проек^в та кращого досвiду:
1. Створення нового проекту на основi базовоТ методологи.
2. Оновлення методологи управлшня проектом при змiнi базовоТ методологи.
3. Перенос уроку проекту до бази урош
4. Перенос кращоТ практики по проекту до бази кращоТ практики через систему мошторингу.
5. Перенос кращоТ практики до бази кращоТ практики по завершенню проекту.
6. Перенос або застосування кращоТ практики по проекту як базовоТ методологи або корегування юнуючоТ' базовоТ методологи;
7. Перенос кращоТ практики до розширеноТ моделi проекту в ходi виконання проекту;
8. Перенос урош попередшх проек^в до розширеноТ моделi проекту;
9. Корегування базовоТ методологи з урахуванням урош по проекту;
10. Перенос урош по проекту до бази урош по завершенню проекту.
Система мошторингу
Рис. 1. Формування та перенос урогав проекпв та кращоТ практики у вщповщш бази знань
Даш операци не е стихшними та можуть бути задiянi ттьки пюля вщповщного ршення керiвництва компани або пюля вщповщного подання офiсу з управлшня проектами. Згадування про проектний офю цтком не випадкове адже "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19) 3
саме дана структура, яка оргашзацшно вмщуе i керiвництво компани, спецiалiстiв з управлшня проектами i представникiв зацкавлених сторiн може забезпечити перенос та застосування кращого досвщу в управлшш проектами.
Як фактори, причини можуть викликати застосування когштивних моделей?
Насамперед можна визначити основш параметри по проекту за яких може бути викликана побудова когштивних мап або виявлення причин, що призвели до невдач по проекту [2]:
- строки проекту (несвоечасне виконання/завершення проекту);
- якють продукту (неналежна якють продукту проекту);
- зацкавлеш сторони (незадоволення зацкавлених сторш проекту);
- бюджет проекту (перевищення бюджету проекту).
Як вщомо, сама когштивна модель ситуаци являе собою орiентований зважений граф в якому:
- вершини взаемно вщповщають базисним факторам ситуаци, в термшах яких описуються процеси в ситуаци;
- визначаються безпосередш взаемозв'язки мiж факторами.
Вплив факторiв може бути посилюючим (позитивним), гальмiвним (вщ'емним) або перемшного знаку в залежност вiд додаткових умов. В цтому когнiтивна мапа вiдображае лише взаемний вплив факторiв один на одного та не може показати детальний характер цих впливiв та динамку змши впливiв в залежностi вщ змiни ситуаци. Виходячи з природи самого моделювання когштивних карт як шструменту побудови ситуацшних моделей, що використовуються при прийнятт управлiнських ршень, неможливо описати всi моделi конкретних ситуацш, що призвели до порушення базисних параметрiв проекту через природну ушкальнють ситуацiй. Основним слабким мюцем даного пiдходу е як особливост суб'ективного вимiру показникiв та взаемного впливу факторiв ситуаци, що розглядаеться, так i компетентнiсть та досвщ в управлiннi проектами особи, яка будуе когштивну мапу ситуацiТ.
В пропонованш моделi можлива побудова когштивних мап визначених ситуацш, таких як старт проекту та управлшня змшами в ходi виконання проекту. Осктьки даш ситуаци задають основну динамку як виконання самого проекту, так i значення основних параметрiв по проекту, моделювання таких ситуацш дасть змогу визначити основш причини виникнення проблем, побудувати сценари поведшки щодо обмеження негативного впливу для подальшого використання даних сценарив у майбутньому.
В даному дослщженш запропоновано використання когштивних мап, як основан на взаемозв'язках мiж зацiкавленими сторонами проекту та взаемозалежних впливiв цих сторш в залежност вiд вiдповiдноТ компетенции Саме компетенцiя зацiкавлених сторiн в управлшш проектами може викликати значш труднощi як на фазi iнiцiалiзацiТ проекту так i на фазi виконання.
Отже, елементами когштивноТ моделi е зацiкавленi сторони проекту та лшп (дуги) взаемного впливу. Також на когштивнш моделi вказуються вщповщш потенцiали кожноТ сторони, визначенi з елеменлв компетенцiТ. Докладно всi елементи компетенци визначенi в мiжнародному та нацюнальному стандартах визначення компетенцiТ проектних менеджерiв мiжнародноТ асоцiацiТ IPMA (ICB) та украТнськоТ асоцiацiТ управлiння проектами UPMA (NCB ukr) [3], яю складаються:
- технiчнi елементи компетенци - 20 елеменлв;
- контекстуальш елементи компетенцiТ - 11 елеменлв;
- поведiнковi елементи компетенцiТ - 15 елеменлв.
Значення когнiтивного потен^алу визначаеться за допомогою експертних оцшок та змiнюеться в межах вщ 0 до 1. Значення даного потен^алу кожноТ
4
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
зацкавлено'Т сторони визначаеться по кожнiй груш елемешпв компетенци, пiсля чого вказуеться середньо зважене значення загального потен^алу зацкавлено'Т сторони. Приклад когштивно'Т моделi зображений на рис. 2.
Дана модель будуеться як на фазi шiцiалiзацN проекту, так i на фазi виконання, управлiння змiнами. Саме на фазi iнiцiалiзацГТ важливим е побудова моделi та визначення когштивних потенцiалiв зацiкавлених сторiн, що дасть змогу оцшити взаемний вплив сторш, чи буде диктувати умови одна сторона шшш, i чи буде це позитивно впливати на сам проект. Саме тому на цьому еташ йде вирiвнювання потенцiалiв зацкавлених сторiн щодо зменшення негативного впливу один на одного. Вирiвнювання когштивних потенцiалiв це пiдвищення компетентностi ле'Т зацкавлено'Т сторони, когнiтивний потенцiал яко'Т не дозволить ефективно взаемодiяти з шшими сторонами по ходу виконання проекту.
Динамка дано'Т ситуацшно'Т когштивно'Т моделi вiдбуваеться в процесi виконання проекту, при цьому, для аналiзу взаемозв'язш та характеру впливу зацкавлених сторiн проекту, видiляються як пари зацкавлених сторiн, так i характерш центри впливу на вiдповiдну ситуацю Тобто аналiзуються прямi та непрямi зв'язки зацiкавлених сторiн проекту, як можуть здiйснювати значний вплив на проект в залежност вiд конкретно' ситуаци. В когнiтивнiй мапi виконання проекту когштивш потенцiали зацiкавлених сторш проекту можуть змшюватись в залежност вiд прямих або непрямих впливiв iнших зацiкавлених сторiн та цеш^в впливу.
0,6
0,5 0,3
Рис. 2. Приклад когытивноТ модел1 управлшня програмами
Висновки та використання результатiв роботи. Побудова когштивних мап управлшня проектами дасть змогу визначати вплив зацкавлених сторш на виконання проекту. Когштивш мапи iнiцiалiзацiТ та виконання проекту дозволять проаналiзувати:
- когштивний потен^ал зацiкавлений сторiн проекту та його вирiвнювання, тобто пiдвищення вщповщних компетенцiй зацiкавлених сторiн проекту;
- компетентнють зацiкавленоТ сторони та ТТ вплив на iншi зацiкавленi сторони ще до початку виконання проекту;
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
5
- взаемодш кожно'1 пари з зацкавлених сторiн та характерних центрiв впливу на ситуаци', що виникають в ходi виконання проекту тощо.
Аналiз когнiтивних мап дозволить визначити можливють виконання проекту з визначеними зацкавленими сторонами проекту згiдно з заданих параметрiв проекту, такими як: строки виконання, якють продуклв проекту, бюджет проекту, задоволення зацкавлених сторiн тощо.
Даний пщхщ дасть змогу використовувати подiбнi моделi в майбyтнiх проектах оргашзацп, вибудовувати стратегiю поведiнки з зацкавленими сторонами проекту та використовувати 1'х у майбутньому.
Л1ТЕРАТУРА
1. Robertson S., Williams T., Understanding project failure: Using cognitive mapping in an insurance project, Project Management journal, vol.37,number 4, 2006, p.55-71
2. Schindler M., & Eppler M.J., Harvesting project knowledge: A review of project learning methods and success factors. International Journal of Project management 21, 219-228, 2003.
3. Управление проектами: Основы профессиональных знаний и система оценки компетенции проектных менеджеров / С.Д. Бушуев, Н.С. Бушуева (National Competence Baseline, NCB UA Version 3.0) К.:1Р1Д1УМ, 2006. - 208с.
Стаття надмшла до редакцп 14.08.2006 р.
6
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
