CC BY
10
Посилання на статтю_
Тiмiнський О.Г. <^евий» пiдхiд до класифкацп проектного оточення/О.Г. ^мшський// Управлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iM. В.Даля, 2007 - №2(22). С.74-79._
УДК 658.336.8
О.Г. ^мшський
«Д16ВИЙ» П1ДХ1Д ДО КЛАСИФ1КАЦП проектного ОТОЧЕННЯ
Проаналiзовано проблеми побудови системи класифiкацií проектного оточення на основi «дieвого» пщходу. Запропонованi: «дieва» класифiкацiя зацiкавлених сторЫ, класифiкацiя ворожих зацiкавлених сторiн, класифка^я турбулентностi. Табл. 2, дж. 8.
Ключовi слова: управлiння проектами, проектне оточення, зацiкавленi сторони, «дieва» класифка^я, турбулентнiсть.
А.Г. Тиминский
«ДЕЙСТВЕННЫЙ» ПОХОД К КЛАССИФИКАЦИИ ПРОЕКТНОГО ОКРУЖЕНИЯ
Проанализированы проблемы построения системы классификации проектного окружения на основе «действенного» подхода. Предложены: «действенная» классификация заинтересованных сторон, классификация враждебных заинтересованных сторон, классификация турбулентности. Табл. 2, ист. 8.
O.G. Timinsky
«MOTION» APPROACH TO CLASSIFICATION OF THE PROJECT ENVIRONMENT
Problems of building the classification system of the project environment based on «motion» approach are analyzed. «Motion» classifications of stakeholders, hostile stakeholders and turbulence of the project are proposed.
Постановка проблеми. Тенденци розвитку сучасно! науки вимагають вщ не! формулювання моделей, методiв i шструменпв, ям б найбтьш ефективно виршували задачi не окремого, як рашше, а дектькох напрямш. Найбтьш зручним теоретичним базисом для цього е теорiя систем [1,2], а вщповщним принципом - системнiсть.
Системнiсть в управлшш проектами [3] повинна передбачати, в тому числ^ створення системного бачення елеменпв проекту i проектного оточення. Таке системне бачення вттюеться в класифка^ях або класифiкацiйних системах певного типу систем або шдсистем. Ми будемо розглядати в першу чергу суб'екти оточення. В цш статт робиться спроба створити певний класифкацшний апарат не для окремих аспек^в суб'ек^в оточення, як, наприклад, цтей [4], а для
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)
1
суб'екпв оточення в цтому. Тобто орieнтацiя класифкацшно! системи спрямована саме на зацкавлеш сторони проекту.
Невирiшена ранiше частина проблеми. Зацкавлеш сторони проекту, ям уособлюють у собi елементи його оточення, класифковаш в достатнш кiлькостi джерел [5-7], але в них не робиться акценту на полярност штереав зацiкавлених сторiн з одного боку, i на характеристиках динамiки Тх iнтересу з шшого, що е на наш погляд суттевим i вирiшальним.
Мета роботи. Побудова системи класифкаци елементiв оточення на основi взаемодiй, якi елементи оточення мають (чи здатнi мати) з проектом - так звано! «февоТ» класифкаци.
Анал'з останнiх досягнень / публ'шацш. В останнiх публiкацiях [5-7] розробленi системи класифiкацiТ проектного оточення, ям слiд розглянути. В [5], наприклад, розроблений метод документування огляду оточення, який е найбтьш детальною класифка^ею останнього, але слщ зазначити його деяку неповноту: 1) такий пщхщ не акцентуе розподту на суб'екти (зацiкавленi сторони) i об'екти оточення; 2) хоча i згадуеться властивiсть динамiки оточення, але така властивють не вiдображена в класифкаци. В [6] система класифкаци побудована шляхом розширення досвiду буфвельних проектiв на проекти в цтому, тому мае залишкову будiвельну специфку по-перше, i, по-друге, в нш тiльки фiксуеться мiсце - «перехщна зона» - для реалiзацiТ зв'язку i пересування елементiв, але самий зв'язок i пересування не розглядаються. В [5] визначаються тiльки загальн принципи, на яких можна побудувати класифкацшну систему елементiв оточення.
Таким чином, в розглянутих джерелах вщсутш наступнi елементи, що можуть бути взятими за основу при побудовi системи класифкаци:
1) класифiкацiя суб'ек^в оточення;
2) врахування динамiки взаемовщносин проект-суб'ект оточення;
3) турбулентнiсть, що е характерною для бтьшосп сучасних проек^в.
Основний матер'ал досл'дження. Аналiзуючи стратеги зацiкавлених
сторiн вiдносно проектно! дiяльностi, можна зазначити, що елементи оточення не завжди тою чи шшою мiрою пiдтримують проект. 1нод^ навпаки, вони ставляться до реалiзацiТ проектiв вороже. Також бувають випадки, коли вони, хоча Тх i зачiпатимуть результати проекту, не проявляють реакцп на нього.
Для побудови системи класифкаци iнтересiв суб'ектiв оточення-зацкавлених сторш (табл. 1), вщповщно, можна визначити головну ознаку - знак ¡нтересу, який може бути додатым („+"), вщ'емним („и") \ вщсутым („О").
Таблиця 1
Дieва класифiкацiя зацiкавлених сторiн
№ Напрям Класифи кацiйна ознака Типи зацiкавлених сторiн у вщповщносл до кпасифкацшноТ ознаки
1 го ? 1 За знаком Ытересу Ворожа Нейтральна Та, що пщтримуе
2 „зацкавле сторона За причиною Ытересу Кон-фл1кт 1з соц1-умом Конку-ренц1я за кошти Конку-ренц1я за частку ринку Конку-ренц1я за прюри-тет М1жв1-домчий конфл1кт Особист ий конфл1кт
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)
Продовження таблиц 1
3 За Активна Помiрно активна Пасивна
Дiяльнiстю
, яку
здiйснюе
4 За Вiдкрита Неявна Латентна
ступенем (частково вщкрита) (прихована)
приховано
с^
5 За силою Вирiшальна Впливова Помiрно Не впливова
впливу на впливова
проект
6 За Незалежна Залежна вщ Залежна вщ Залежна вщ
"а I о ступенем результату керiвництва дiяльностi по
залежност (продукту) проекту проекту
р о i вщ проекту
т о проекту
7 го За керова- Повнютю керована Частково керована Некерована
е нютю
8 в а За Принципова Та, що здатна Та, що здатна
здатнiстю змшити iнтерес кардинально змшити
а з змшювати iнтерес штерес
9 Е е За Стабiльний Змiнюваний Часто Турбулентний
о р динамiкою iнтерес штерес змшюваний штерес
змiни iнтерес
штересу
Цей ¡нтерес може бути викликаний цтою низкою чинниш, з яких головними можна вважати так1 (як1, звичайно, не охоплюють ус1 можлив1 вар1ацИ, але визначають основн1 п1дгрупи): конфл1кт 1з соц1умом, м1жв1домчий або особистий конфл1кт або конкуренц1я за кошти, долю ринку або прюритет (репутац1ю).
З огляду на д1яльнють, що ТТ проводить зацкавлена сторона, вона може характеризуватися активними д1ями, коли зац1кавлена сторона постшно I агресивно взаемод1е з проектом, також вона може бути пом1рно активною, коли штерес виникае час в1д часу I пасивною, у випадку, коли 1нтерес не проявляеться зовн1.
Останне може бути викликано тим, що зац1кавлена сторона вич1куе перед виявленням своеТ реакцп. Тому за ступенем прихованост1, зац1кавлен1 сторони пропонуеться под1лити на т1, що е прихованими (латентними) деякий час, I виявляють свою позицш не одразу, неявн1, коли зац1кавлен1 сторони проявляють непрямий 1нтерес, яку важко сшввщнести 1з деяким знаком, I в1дкрит1, знак 1нтересу яких прозорий I вщкритий.
Активн1сть зацкавленоТ' сторони може характеризуватися деякою результативнютю, що може бути вим1ряна ступенем впливу на проект. За ц1ею ступшню (силою впливу на проект) пропонуеться роздтяти вир1шальну зац1кавлену сторону, впливову, пом1рно впливову I не впливову.
Дал1 е сенс визначити класифкацшш ознаки, як1 характеризують елементи оточення зворотно, у напрямку проект-зац1кавлена сторона.
Зац1кавлен1 сторони можуть мати штерес до проекту тому, що вони дещо вщ нього оч1кують, тобто е залежними вщ нього. За ц1ею ознакою пропонуеться вир1зняти незалежн1 зац1кавлен1 сторони I залежнк Залежн1 пропонуеться под1ляти за об'ектом залежност - залежн1 в1д результату (продукту) проекту,
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)
3
який може змшити стан зацкавленот сторони, залежн вiд дiяльностi по проекту, якщо така дiяльнiсть конфлiктуе з дiяльнiстю зацiкавленоТ сторони або залежнють вiд керiвництва проекту, яке якимось чином може впливати на зацкавлену сторону.
З залежност може виткати керованiсть - можливiсть здiйснювати вплив на зацкавлену сторону з боку проекту (керiвництва проекту). Це i пропонуеться видiлити як наступну класифкацшну ознаку, в якiй визначити керовану, частково керовану i некеровану зацкавлеш сторони.
Звiсно, в сучасному багатофакторному i змiнюваному середовищi економiчних вщносин, на якi, в свою чергу, впливають iншi (неекономiчнi) чинники, зацкавлеш сторони пiд впливом сукупностi деяких факторiв можуть змiнити iнтерес до проекту. Тому доцтьно впровадити класифкацшну ознаку здатностi змiнювати iнтерес, де визначити принциповi зацiкавленi сторони, що за тих чи шших причин не змшюють свого ставлення до проекту, зацкавлеш сторони, що можуть змшити штерес, i сторони, що можуть його трансформувати кардинально.
Знов таки, таю змши можуть характеризуватися певною частотою, динамкою. I в проектному оточены можуть бути присутшми як сторони, що не змшюють свого штересу, сторони, що його змшюють час од часу, або ям змшюють його постшно. З останшх можна акцентно виокремити групу зацкавлених сторш, що змшюють свш штерес 0 його параметри) раптово, аперюдично, i досить кардинально. Такий штерес зацкавленоТ сторони пропонуеться визначити як турбулентний штерес.
Класифкацшну систему, що побудована таким чином, можна назвати «февою» класифка^ею, тому що вона розглядае пщхщ зацкавлених сторiн з точки зору Тх взаемоди з проектом, тобто дш на проект i зворотного вщгуку проекту.
Особливими i найбiльш, на наш погляд, значущими елементами оточення е ворожi зацкавлеш сторони. Вони, за наявноТ можливостi певноТ сили, можуть суттево впливати на проект, змшювати його i навiть закрити. У будь-якому раз^ такi елементи оточення здатн створювати перешкоди рiзного масштабу i глибини, що в цтому суттево заважае нормальному впровадженню проекту, i тому Тм треба придтяти особливу увагу при управлшш.
Тому доцiльно було б уточнити окремi класифiкацiйнi ознаки для такого типу елеменлв оточення (табл. 2).
Таблиця 2
Дieва класифiкацiя ворожих зацiкавлених сторiн
№ Класиф^ацшна ознака Типи зацiкавлених сторiн у вщповщносл до класифiкацiйноY ознаки
1 За д1яльн1стю Агресивна Активна Пом1рно активна
2 За ступенем Непримирима Ворожа Та, що не пщтримуе
ворожост!
3 За силою впливу Здатна Здатна Здатна Не здатна
на проект закрити змшювати зм1нювати зд1йснювати
проект напрями окрем1 вплив
реал1заци елементи
проекту зм1сту
проекту
4
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)
Пpoдoвжeння тaблицi 2
4 3a здaтнiстю зм^к^™ iнтepeс Пpинципoвo вopoжa Ta, щo здaтнa зммнити iнтepeс нa нeИтpaльниИ Ta, щo здaтнa кapдинaльнo змiнити iнтepeс (нa пiдтpимкy)
5 3a здaтнiстю змiнювaти стyпiнь вopoжoстi Ti, щo нe змiнюють ступн вopoжoстi Ti, щo мoжyть змiнити стyпiнь вopoжoстi нeзнaчним чинoм Ti, щo мoжyть сyттeвo змiнити ступшь вopoжoстi
Зoкpeмa, зa дiяльнiстю вopoжиx зaцiкaвлeниx стopiн пpoпoнyeться poзpiзняти aгpeсивниИ, aктивниИ i пoмipнo aктивний ïx piзнoвиди.
3a стyпeнeм вopoжoстi мoжнa poзpiзняти зaцiкaвлeнi стopoни дyжe жopсткoï вopoжoï пoзицiï (нeпpимиpимi), жopсткoï (вopoжi) i стpимaнi, якi xo4a i нe виявляють вiдкpитoï вopoжнeчi, aлe свiдoмo нe пiдтpимyють пpoeкт y тих випaдкax, кoли вoни мoгли б цe зpoбити, щo сyттeвo дoпoмoглo б пpoeктy. ^ мoжнa poзглядaти як нeпpямиИ пpoяв вopoжoстi мeтoдoм нe пiдтpимки.
Bopoжi зaцiкaвлeнi стopoни мoжyть вoлoдiти piзнoю pyИнiвнoю силoю для пpoeктy. ^му пpoпoнyeться пoдiлити ïx зa силoю впливу нa тaкi, щo нe здaтнi здiИснювaти вплив, тi, щo здaтнi змiнювaти oкpeмi eлeмeнти змюту пpoeктy, тi, щo здaтнi змiнювaти нaпpями peaлiзaцiï пpoeктy, i нapeштi, нaИбiльш pyИнiвнi зaцiкaвлeнi стopoни - т^ щo здaтнi взaгaлi зaкpити пpoeкт.
3a здaтнiстю змiнювaти i^repec пpoпoнyeться пoдiлити eлeмeнти oтoчeння нa тi, щo здaтнi змiнювaти ^epee нa двa piвнi, тoбтo кapдинaльнo (вiд пiдтpимки дo вopoжoстi i нaвпaки), здaтнi змiнювaти iнтepeс пoмipнo, нa oдин piвeнь (тoбтo вщ вopoжoстi дo нeИтpaльнoстi, aбo вщ нeИтpaльнoстi дo пiдтpимки), i, нapeштi, пpинципoвo вopoжi, нe здaтнi змiнювaти свoeï вopoжoстi.
Дeякoю мipoю пoxiднoю вiд пoпepeдньoï xapaктepистикoю зaцiкaвлeниx CToprn мoжe слyгyвaти здaтнiсть ïx змiнювaти нe iнтepeс цiлкoм, a, в paмкax вopoжoгo iнтepeсy, мiняти свoю стyпiнь вopoжoстi.
В зaпpoпoнoвaнiИ клaсифiкaцiï, щo бyлa нaвeдeнa (див. тaбл. 1), пpисyтня oднa xapaктepистикa, яку, з oглядy нa ïï спeцифiчнiсть, вaжливiсть i aктyaльнiсть, слiд poзглянyти бiльш шиpoкo.
Moвa Идe пpo тypбyлeнтнiсть, якa в фiзицi визнaчaeться як змiнa xapaктepистик сepeдoвищa внaслiдoк xaoтичниx флyктyaцiИ пapaмeтpiв, i якш oстaннiм чaсoм пpидiляeться бaгaтo yвaги в нayкoвиx дoслiджeнняx з yпpaвлiння пpoeктaми [3,7,8]. Сyчaснe пpoeктнe сepeдoвищe, a зoкpeмa i пpoeктнe oтoчeння, внaслiдoк pинкoвoгo xapaктepy eкoнoмiки i Имoвipнiснoгo xapaктepy oтoчeння зaгaлoм, як пpaвилo мoжнa клaсифiкyвaти як стoxaстичнe, a oтжe з вeликим стyпeнeм вipoгiднoстi дo ньoгo мoжнa зaстoсyвaти aнaлoгiю тypбyлeнтнoстi з фiзики (гiдpoдинaмiки). Bиxoдячи з цьoгo, a тaкoж з пpичини нeдoстaтньoï дoслiджeнoстi тypбyлeнтнoстi в yпpaвлiннi пpoeктaми як ^empii, пpoпoнyeться нaстyпнa систeмa ï'ï клaсифiкaцiï (тaбл. 3).
Taблиця 3
Класифшащя тyрбyлентностi в ynравлiннi проектами
№ Класифшацш-на ознака Характеристики тyрбyлентностi y вiдnовiдностi до класифтацшно'Г ознаки
1. Имoвipнiсть виникнeння тypбyлeнтнoстi Hизькa Сepeдня Bисoкa
"Упpaвлiння пpoeктaми тa poзвитoк виpoбництвa", 2007, № 2(22)
5
Продовження таблиц! 3
2. Ступшь турбулентност1 Низька Середня Висока
3. Середня частота виникнення флуктуац1й Наближена до нуля Незначна Значна Максимальна
4. КоефЩ1ент вар1ац1Т основних параметр1в Близький до нуля (0..0,05) Низький (0,05..0,2) Невеликий (0,2..0,5) Середн1й (0,5..0,7) Високий (0,7.. 1) Критич-ний >1
5. Зональн1сть Локальна Розповсюджена Всеосяжна
6. Здатнють втрачати турбулентн1сть Так (таке перетворення можна передбачити) Н1 (таке перетворення е неймов1рним)
Турбулентнють як така може бути бтьш або менш iмовiрною, що покладено в основу першоТ класифкацшноТ ознаки.
Ступiнь турбулентности яка може бути вимiряна або ампл^удою змiн основних параметрiв (або будь-якого обраного параметру), або середньоквадратичним вщхиленням, або шшим чином, пропонуеться також визначати за якюною шкалою (або перетворювати при визначенн у якюну шкалу) - низька, середня, висока. При формуванн таких якюних показникiв у кожному конкретному випадку у проект необхiдно спiввiднести з якюними показниками певнi кiлькiснi величини (ампл^уди, середньоквадратичного вiдхилення i т!).
Середовище може бути «схильним» до виникнення турбулентност або, навпаки, стшким до неТ. Цю властивiсть пропонуеться визначати за допомогою наступноТ класифкацшноТ ознаки - середньоТ частоти виникнення флуктуацш. Стiйке до турбулентностi проектне середовище, в цш системi класифкаци, вiдповiдае наближенiй до нуля середнш частотi виникнення флуктуацiй.
Коефiцiент варiацiТ основних параметрiв е, на наш погляд, також одыею з влучних i доцiльних класифiкацiйних ознак, оскiльки визначае «розмах» змiнюваностi (в теори ймовiрностей коефiцiент варiацiТ - це вщношення середньоквадратичного вiдхилення до математичного очкування).
Класифiкацiйна ознака зональностi визначае стушнь локалiзацiТ турбулентностi - локальну (коли турбулентнють виникае ттьки у деякш невеликiй областi проектного оточення), розповсюджену (коли турбулентнють характерна для дектькох областей) i всеосяжну (турбулентнють характерна для переважноТ бiльшостi елеменлв проектного оточення).
Остання ознака запропонованоТ класифiкацiТ характеризуе здатнiсть до таких змЫ середовища, коли воно втрачае турбулентш властивостi. Значення ознаки пропонуеться бшарним, тобто таким, що прийматиме два значення, ям визначатимуться експертно - так або ж.
В класифкаци врахованi тальки найбiльш значимi з точки зору «дiевого» пщходу ознаки.
Висновки i перспективи подальшого використання. Наведет системи класифiкацiТ не е вичерпними, а, навпаки, залишаються вщкритими, придатними до подальшого вдосконалення i розвитку. Вони можуть бути першим наближенням i першим кроком до побудови цтюного системного бачення оточення на базi «дiевого» пщходу. Причому, в подальшому системи класифкаци можуть бути не тiльки розширеш i деталiзованi для суб'ектiв оточення, але й пристосоваш i адаптоваш для класифiкацiТ його об'ектiв. 6 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)
Застосування запропонованих систем класифкаци дозволить керiвникам проекпв бiльш глибоко i системно аналiзувати оточення з метою визначення точок прикладення зусиль i виокремлення тих зацкавлених сторiн проекту, розробка стратеги взаемоди з якими е бажаною, i тих, розробка стратеги взаемоди з якими е обов'язковою. Такi системи забезпечуватимуть додатковий шструментарш для фокусування зусиль, формування системи цтеспрямованого впливу i, в цтому, сприятимуть стiйкостi проекту до ворожих зацкавлених сторiн.
Л1ТЕРАТУРА
1. Саати Т., Кернс К. Аналитическое планирование. Организация систем / Пер. с англ. -М.: Радио и связь, 1991. - 467 с.
2. Лапин Н.И. Системно-деятельностная концепция исследования нововведений. Динамика и системный анализ. - М.: Экономика, 1986.
3. Бушуев С.Д. Развитие систем знаний и технологий управления проектами // Управление проектами: Сб.науч.тр. - Москва: Издательский дом Гребенникова, 2005. -№2(2). - С.31-44.
4. Имшський О.Г. Модель формал1зацп цтей зацкавлених сторш у проектах з турбулентним оточенням // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: Вид-во СНУ 1м. В.Даля, 2006. - №4(20). - С.35-39.
5. Рассел Д. Арчибальд Управление высокотехнологичными программами и проектами. - М.: ДМК Пресс, 2004. - 472 с.
6. И.И.Мазур, В.Д.Шапиро, Ольдерогге Н.Г. Управление проектами / Под. общ. ред. И.И.Мазура. - М.: Омега-Л, 2004. - 664с.
7. Бушуев С.Д., Бушуева Н.С. Управление проектами: Основы профессиональных знаний и система оценки компетентности проектных менеджеров (National Competence Baseline, NCB UA Version 3.0). - К.: 1Р1Д1УМ, 2006 - 208 с.
8. Мищенко С.В. Понятие турбулентности в управлении // Тези доповщей м1жнародноТ конференцп "Управлшня програмами оргашзацшного розвитку в конкурентному оточены". - К.: КНУБА, 2007. - С.92-93.
Отаття надмшла до редакцп 31.05.2007 р.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)
7
