Научная статья на тему 'Модель формалізації цілей зацікавлених сторін у проектах з турбулентним оточенням'

Модель формалізації цілей зацікавлених сторін у проектах з турбулентним оточенням Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
55
10
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
оточення проекту / елементи оточення / турбулентність / аудит стратегій зацікавлених сторін стратегія реакцій на оточення

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — О. Г. Тімінський

Розглядаються задачі формалізації моделі цілей зацікавлених сторін проекту „Конус”. Викладений механізм ідентифікації елементів моделі і методика формування системи реакцій проекту

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

THE MODEL OF FORMALIZATION IN PROJECTS WITH TURBULENT ENVIRONMENT

Objects to formalize the model of stakeholders' goals “Cone” are considered. The mechanism for identification the model elements and methodic to generate the project reactions system are revealed

Текст научной работы на тему «Модель формалізації цілей зацікавлених сторін у проектах з турбулентним оточенням»

Посилання на статтю_

Тiмiнський О.Г. Модель формалiзацií цiлей зацiкавлених сторш у проектах з турбулентним оточенням/О.Г. ^мшський// Управлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iM. В.Даля, 2006 - №4(20). С. 35-39.

УДК 658.336.8

О.Г. ^мшський

МОДЕЛЬ ФОРМАЛ1ЗАЦП Ц1ЛЕЙ ЗАЦ1КАВЛЕНИХ СТОР1Н У ПРОЕКТАХ З ТУРБУЛЕНТНИМ ОТОЧЕННЯМ

Розглядаються задачi формалiзацií моделi цiлей зацiкавлених сторiн проекту „Конус". Викладений механiзм iдентифiкацií елемен^в моделi i методика формування системи реакцм проекту. Рис. 2, дж. 5.

Ключовi слова: оточення проекту, елементи оточення, турбулентнють, аудит стратепй зацiкавлених сторiн стратегiя реакцiй на оточення

А.Г. Тиминский

МОДЕЛЬ ФОРМАЛИЗАЦИИ ЦЕЛЕЙ ЗАИНТЕРЕСОВАННЫХ СТОРОН В ПРОЕКТАХ С ТУРБУЛЕНТНЫМ ОКРУЖЕНИЕМ

Рассматриваются задачи формализации модели целей заинтересованных сторон проекта „Конус". Изложен механизм идентификации элементов модели и методика формирования системы реакций проекта. Рис. 2, ист. 5.

O. G.Timinsky

THE MODEL OF FORMALIZATION IN PROJECTS WITH TURBULENT ENVIRONMENT

Objects to formalize the model of stakeholders' goals "Cone" are considered. The mechanism for identification the model elements and methodic to generate the project reactions system are revealed.

Постановка проблеми. В сучасних умовах ринкового конкурентного середовища проектне управлшня видтилося як домшантне для виршення задач розвитку. Реалiзацiя його в оргашзацшних структурах - вщ функцюнальноТ до чисто проектноТ - стала керiвним принципом пщтримки конкурентоспроможностк Та в умовах УкраТни можна визначити розбiжнiсть оточення реалiзацií проек^в вщ оточення у розвинутих краТнах. Воно характеризуемся бтьшою стохастичнютю, непередбачуванютю, бтьшими ризиками.

Ознакою сучасних проектiв все бтьше стае турбулентнiсть Тх оточення, що, з одно'' сторони, ускладнюе його формалiзацiю, а з iншоí, робить таку формалiзацiю надзвичайно актуальною.

Проблема турбулентност може бути характеризована великою ктькютю елементiв оточення проекту - зацкавлених сторiн, частою Тх рота^ею i постiйною змiною Тх цтей щодо проекту. Таке динамiчне оточення, яке називають турбулентним, може бути надзвичайно деструктивним для проекту,

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 4(20)

1

тому одшею з основних задач менеджера проекту зараз повинна бути задача налагодження ефективноТ взаемоди з ним.

Невирiшена ранiше частина проблеми. Модели що юнують [1-5], в тш чи шшш мiрi включають системи класифкаци елементiв оточення (зацiкавлених сторш), але механiзм iдентифiкацiТ iнтересiв або майже вщсутнш, або наведений досить схематично.

Мета роботи. Формалiзацiя моделi цiлей зацiкавлених сторiн проекту -моделi „Конус", механiзму iдентифiкацiТ елемен^в моделi (цiлей зацiкавлених сторiн у проект^ i системи реакцiй проекту.

Анал'з останнiх досягнень / публ'шацш. Останнi публкаци свiдчать про пщвищення уваги до науковоТ проблеми формалiзацiТ взаемовiдносин проекту з елементами оточення. В останнш час ця проблема почала дослщжуватися бiльш глибоко. Якщо рашше така формалiзацiя мiстила виключно опис зацiкавлених сторiн, тобто завершувалась (i вичерпувалась) лише етапом щентифкацп, то на сьогоднi до цього етапу додаються етапи оцiнювання штереав (цiлей) зацiкавлених сторiн, розробки мехашзму реагування i реалiзацiТ реагування з постшним вiдслiдковуванням.

До того ж, на глибшому пiдходi фунтуеться сама щентифша^я. Як вказано в [1], модель проекту розширюеться оточенням, що сформоване на основi структур i конф^ураци. В [2] формалiзована модель „^рамща", в якiй, однак, категорiзовано тiльки три гранi, а саме „видима", „нашввидима" i „прихована", як вiдображають вiдповiднi цiлi зацiкавлених сторш. Натомють у [3] наведена досить повна класифка^я зацiкавлених сторiн, але за вщсутносп просторового уявлення i механiзму щентифкаци цiлей.

Основний матер'тл досл'дження. Кожна ¡-а зацiкавлена сторона проекту формуе свою стратепю вщносно проекту 5/, таку що 5/ =

, / / 5 I г d о,

{5- ,5г,5г ,5г,,5^ ,5^ }, де 5- - фшансовий штерес зац^авлено! сторони у проекту 5- - технiко-технологiчний, 55 - со^альний, 5- - iнституцiйний штерес,

г d

5- - штерес щодо репутаци зацiкавлено! сторони, 5- - штерес щодо розвитку, 50- iншi iнтереси.

У сукупносл iнтереси усiх зацiкавлених сторш формують множину Б10'3', таку що :г еI}. Таким чином, якщо I - скшчена множина, яка

складаеться з п елементiв, то можна записати £Ша1 е £1 00 £3 0... 0 £п.

За результатами аудиту стратегш зацкавлених сторш, менеджер проекту повинен побудувати стратепю реакцш на оточення §0а1 ^ таку що

$оЫ е 0{Яг : г е I}, причому У5- е £ гЗг/ е Яг, г/ = у(5{) , де / - зацкавлена

сторона, } - тип штересу зацкавленоТ сторони, у - оператор, функ^я, закон або перетворення, яке ставить у вщповщнють деякiй стратеги зацкавленоТ сторони

5- деяку сформовану реакцш проекту г-1.

Кожна така реак^я може мати окремий змют, але категорiально, з точки зору ступеню реакци на вщповщну стратегiю, може мати вигляд:

2

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 4(20)

г} = <;

I л

"¡гнорувати", якщо: я/ = шт; "ся1дкувати", якщо: шт < я/ < шах; " реагувати", якщо: я/ = шах; " конфяттувати", якщо: я/ = якгП.

У розвиток моделей, що юнують [1,2,3], можна запропонувати модель багатогранноТ трамщи, де кiлькiсть граней, що викликано турбулентнютю оточення, достатньо велика та дорiвнюe i. Будемо називати таку модель моделлю „Конус". Кожна з граней „Конусу" являе собою окрему зацкавлену сторону у проектк

Задня частина поверхнi конусу вщповщае „невидимим" елементам моделi „^рамща", не заштрихована передня частина поверхн - „видимим" елементам. „Натввидимим" елементам моделi „Пiрамiда" вiдповiдае заштрихована частина передньоТ поверхнi „Конуса". В моделi фiзично вiдтворено той факт, що бтьшють елементiв зовнiшнього оточення проекту мають прихованi („видимi" i „натввидимГ) цiлi, бiльшiсть з яких, в свою чергу, е невидимими (рис. 1).

Рис. 1. Модель «Конус»

Операция „визначення конусу". Для побудови конусу зацкавлених сторш у проекту необхщно визначити I - множину зацкавлених сторш, ступшь зацiкавленостi кожноТ з них у проектi (для встановлення вагового коефiцiенту вiдповiдного вщносному розмiру), орiентовне початкове мiсце розташування -видима, напiввидима, невидима частина.

Операция „обертання конусу". Проводиться на етап аудиту стратегш зацiкавлених сторш. Застосовуеться для того, щоб щентифкувати штереси кожноТ ^о'Т зацiкавленоТ сторони в кожному аспект проекту, тобто визначити ус

компоненти я- . Для цього „Конус" обертаеться навкруг своеТ вiсi так, щоб ц^

кожного елемента оточення 5, потрапили у „видиму" частину, тобто ту, на яку спрямовуеться погляд керiвництва проектом.

Операция «одягнення» конусу. Аналiзуються компоненти я- (/=1..л,у=1..7), якi компонуються у групи у разi спшьносп iнтересiв, i розробляються вiдповiднi

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 4(20)

3

компоненти стратеги реакцш г/ (1=1..т,]=1..к). У загальному випадку т<п, к<7 з

причини того, що одна вщповщь г може стосуватися декiлькох викликiв 5- , якi

були згруповаш вiдповiдно до деяких встановлених категорш.

Операци, що були сформульваш, застосовуються на рiзних етапах життевого шляху проекту, але, виходячи з складност вщповщноТ пiдсистеми, е сенс визначити окремо для неТ етапи життевого шляху.

На основi аналiзу, можна сформулювати етапи життевого шляху налагодження взаемоди з елементами оточення проекту (рис. 2).

Рис. 2. Етапи життевого шляху налагодження взаемоди з елементами оточення проекту

Першi чотири етапи цього шляху можна сшввщнести iз передшвестицшною (початковою фазою) життевого шляху проекту, яку ще iнодi називають фазою iнiцiалiзацiТ. До неТ ж частково вщноситься п'ятий етап - розробка системи реакцш (коли вш здшснюеться вперше, до початку реалiзацiТ проекту). Повторно п'ятий етап, а також шостий i сьомий, входять у коло зворотного зв'язку, який сшввщноситься iз фазою виконання (реалiзацiТ, впровадження) проекту. I, нарешН останнш восьмий етап здшснюеться на фазi завершення (закриття) проекту.

Висновки. Запропонована модель дозволяе будувати системне уявлення про взаемодш проекту з елементами оточення проекту, яю являють собою зацкавлеш сторони проекту. Уа штереси зацiкавлених сторiн зручно представити у виглядi конусоподiбноТ модели на вершинi якоТ знаходиться сшльна мета - загальний успiх проекту. Сформульоваш операцiТ (визначення конусу, обертання конусу, "одягнення" конусу) дозволяють формалiзувати

4

"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2006, № 4(20)

основы етапи життевого шляху налагодження взаемодГТ проекту з елементами його оточення.

Застосування розроблених шструменлв у результату мае призвести до поглиблення спецiалiзацiТ менеджерiв проекту, фокусування проекту на конкретних визначених задачах, пщвищення ефективност реалiзацiТ проектiв.

Л1ТЕРАТУРА

1. Бушуев С.Д. Развитие систем знаний и технологий управления проектами // Управление проектами: Сб.науч.тр. - Москва: Издательский дом Гребенникова, 2005. -№2(2). - С.31-44.

2. Бабаев И.А. Модель оценки успеха проектов в рамках согласования интересов сторон на базе нечетких множеств // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ¡м. В.Даля, 2006. - №1(17). - С.28-40.

3. Маскон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. - М.: Дело, 1998. - 800 с.

4. Тян Р.Б., Холод Б.1., Ткаченко В.А. Управлшня проектами. - КиТв: Центр навчальноТ л1тератури, 2003. - 224 с.

5. Рассел Д. Арчибальд. Управление высокотехнологичными программами и проектами. - М.: ДМК Пресс, 2004. - 472 с.

6. Мазур И.И., Шапиро В.Д. и др. Управление проектами. Справочник для профессионалов / Под. ред. И.И.Мазура. - М.: Высшая школа, 2001. - 875с.

Стаття надмшла до редакцп 14.10.2006 р.

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 4(20)

5

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.