CC BY
33
УДК 336.1 JEL: H72
МОДЕЛ1 ЗАСТОСУВАННЯ БЮДЖЕТУ УЧАСТ1: СВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВ1Д I ПЕРСПЕКТИВИ
ЗАСТОСУВАННЯ В УКРА1Н1
®2019 ДОРОШ Б. Й.
УДК 336.1 JEL: H72
Дорош Б. Й. Моделi застосування бюджету y4acTi: свропейський досвщ i перспективи застосування в УкраТж
Проанал'вовано основт методи застосування бюджету участi в Еврот та в УкраЫ. Дотджено застосування п'яти моделей партисипативного
бюджетування, як снують у Европi, на nрикладi кра/н, що ¡х використовують. Зазначено основн критери застосування тie¡ чи ншоi модел'> для
кожного конкретного випадку, кожного конкретного мста. Визначено недол'ши та потенцшн ризики, що виникають у процес застосування
бюджету участ'> в УкраЫ, а такожзапропоновано випробувати шш'> методи бюджетуучаст'> для мiнiмiзацii ризиш
Ключов'! слова: криза демократа, модель Порту-Алегр'>, партисипативне бюджетування, бюджет участ'> в Европiта УкраМ.
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-2-58-63
Табл.: 2. Ббл.: 12.
Дорош Богдан Йосипович - магшрант, Ки/вський нацональний утверситет iм. Т. Шевченка (вул. Володимирська, 60, Ки/в, 01033, Укра/на) E-mail: bogdandorosh@gmail. com
УДК 336.1 JEL: H72
Дорош Б. И. Модели применения бюджета участия: европейский опыт и перспективы применения в Украине
Проанализированы основные методы применения бюджета участия в Европе и в Украине. Исследовано применение пяти моделей партисипативного бюджетирования, которые существуют в Европе, на примере использующих их стран. Указаны основные критерии применения той или иной модели для каждого конкретного случая, каждого конкретного города. Определены недостатки и потенциальные риски, возникающие в процессе применения бюджета участия в Украине, а также предложено испытать другие методы бюджета участия для минимизации рисков.
Ключевые слова: кризис демократии, модель Порту-Алегри, парти-сипативное бюджетирование, бюджет участия в Европе и Украине. Табл.: 2. Библ.: 12.
Дорош Богдан Иосифович - магистрант, Киевский национальный университет им. Т. Шевченко (ул. Владимирская, 60, Киев, 01033, Украина) E-mail: bogdandorosh@gmail. com
UDC 336.1 JEL :H72
Dorosh B. Yo. The Models of Application of the Participation Budget: the European Experience and Prospects of Application in Ukraine
The main methods of application of the participation budget in Europe and in Ukraine are analyzed. The application of five models of participatory budgeting, which exist in Europe, is researched on the example of the countries using these models. The basic criteria of application of this or that model for each concrete case and each concrete city are specified. The shortcomings and potential risks arising in the process of applying the participation budget in Ukraine are defined, it is proposed to try other methods of the participation budget to minimize risks.
Keywords: crisis of democracy, Porto Alegre model, participatory budgeting, budget of participation in Europe and in Ukraine. Tbl.: 2. Bibl.: 12.
Dorosh Bohdan Yo. - Graduate Student, Taras Shevchenko National University of Kyiv (60 Volodymyrska Str., Kyiv, 01033, Ukraine) E-mail: bogdandorosh@gmail. com
Багато вчених-политопв глибоко занепокоеш з приводу кризи демократа в багатьох крашах 6в-ропи та свиу. Для ефективност демократи як форми правлшня необх^дно, щоб громадяни довiряли державним шститущям [7]. Незважаючи на те, що вiра людей у демократго на дуже високому рiвнi, значна частина громадян не задоволена тим, як демократа працюе на практищ [8]. Важливим фактором також е те, що, незважаючи на вкьш вибори, громадянине в^дчувають, що мають рiвнi можливосп впливати на тих, хто приймае ршення, i не в^дчувають, що можуть однаково впливати на висвилення штереав громад-ськость Бмьше того, певш громадяни мають домь нантне значення, тодi як досв^д та проблеми шших не враховуються. Таким чином, склалася така ситуацiя, коли громадяни не е рiвними в публiчнiй сфер^ де об-говорюються прюритети, цш та виклики суспкьства.
Схоже, що нишшня представницька демокрапя через мехашзм виборiв не в змозi забезпечити гро-
мадянам ефективш та рiвнi можливост для учасп та впливу на процес прийняття ршень [9]. Бкьше того, якщо люди бачать, що процес прийняття ршень у кра'М е неефективним, рiвень довiри до шституцш, в^дпов^альних за цей процес, буде значно знижений. Тому в даний час можна спостераати, що громад-ський скептицизм щодо полiтикiв та урядових поса-дових оаб поширюеться практично на ва передовi промисловi демократа [10].
Учеш-полиологи, дошджуючи недолки сучас-них демократичних систем, знайшли новоявлений ш-терес до участ громадян у полiтицi на мшцевому рiвнi. У пошуках спроб переосмислення демократа' дослк-ники вивчали рiзноманiтнi мшью полiтичнi проекти дорадчо'' демократа [11]. Чи не найустшншим проектом у результата дошджень визначено такий шстру-мент залучення громадян, як бюджет участь
До^дженням бюджету учасп на прикладах конкретних краш, а також виокремленням моделей
iмплементaщI даного виду бюджетування займалися таи шоземш вченi, як: Александров 6., Аренс Т., Ба-йоччi Д., Барточчi Л., Ботi Л., Бурмктров А., Гануза Е., Гроссi Д., Мауро С., Сштомер I., Феррi Л., Целерiер Л., Чамара К. та ш.
Дослiдженням форм участ громадян у мкцево-му самоврядуванш займалися такi украIнськi вченi, як: П. Ворона, А, Гук, I. Доля, Д. Заяць, Ю. Кальниш, В. Кампо, Т. Кравченко, М. Лащиба, В. Мамонова, Н. Медведкова, Л. Муркович, С. Пшчук, М. Полон-ський, Л. Прокопенко, Б. Руснак, В. Сидоренко, С. Са-ханенко, А. Ткачук, В. Толкованов, Р. Хоменець, А. Че-мерис, Ю. Шаров та ш.
Мета статт полягае в досл^женш iснуючих моделей iмплементацiI бюджету участ в 6вропi та УкраМ, визначеннi переваг i недолiкiв кожно1 з них та розробцi рекомендацш щодо покращення механiзму реалiзацГl' бюджету участ в Украiнi.
Впродовж останшх 30 рокiв використання такого шструменту, як бюджет участi, розширилось як за кiлькiстю, так i за якiстю. З часу свого знаменитого дебюту в Порту-Але^ в 1989 р. було вияв-лено бкьше 2500 випадкiв запровадження бюджету участ [12].
Участь громадян у процедурi розподку бюджету бувае рiзною, що е предметом доЫдження бага-тьох вчених. Вггчизняш та iноземнi науковцi займа-ються аналiзом цього процесу, визначаючи ключовi принципи, яких слiд дотримуватися в процеа запровадження бюджету участ [3]:
+ процедура складання бюджету участ проста, прозора i зрозумка для бiльшостi громадян; + ршення, що приймаються громадянами, ма-ють поважатися мшцевими органами влади; + обговорення повинно проводитися на в1д-критому форумi - вибiр проекпв повинен бути результатом не лише голосування, але, головним чином, обговорення; + цей процес мае сприяти залученню громадян, шдтримщ 1х iдей i видiв дiяльностi; + бюджет участi мае бути повторним процесом -стратепчне, довгострокове мислення повинно домшувати в процеа прийняття ршень; + обсяг кошпв повинен бути достaтнiм, щоб громадяни мали змогу здiйснити змши на мiсцевому рiвнi.
Не менш важливою за принципи запровадження бюджету участ е модель, яку та чи шша влада бере за основу. Основш моделi бюджету участ в 6вропi були виокремленi та описан французьким вченим-полио-логом 1вом Сiнтомером у його трьох наукових працях. Було виявлено таи моделi бюджету участк модель Порту-Алегрi, адаптована для бвропи; модель непрямо! учасп («близька участь») та модель консультацш з питань публiчних фшанав, якi мають бiльш кон-сультативну природу; а також модель бюджету участ
у спгльнотг та модель участ за групою iнтересiв, якг б1льш орiентовaнi на оргaнiзовaних громадян.
Для зштавносп та кращого розумшня сутнос-тi та особливостей застосування кожно! з моделей нами було згруповано даш в табл. 1. Кожна iз запро-понованих моделей бюджету участ пiдходить для кожного конкретного випадку краще за шшь
Модель Порту-Алегрi, адаптована для 6вро-пи, характеризуеться участю окремих гро-мадян у вiдкритих зустрiчaх на рiвнi мшро-району. Для дано! моделi характерна бaгaторiвневa структура участ - спецiaльнi делегати обираються для участ в зaсiдaннях на вищих територiaльних рГв-нях (районному та мшькому рiвнях). Пропозици ран-жуються районними та мкькими делегатами шляхом застосування критерив соцiaльноI спрaведливостi. Остаточний перелш проектiв - це пропозищя бюджету на основi побажань громадян, яка представля-еться в мунщипальнш рaдi i згодом включаеться до мшького бюджету. Приклади шпанських мiст, що за-провадили бюджет учасп, вважаються найближчими вaрiaцiями бразильсько! моделi [1; 6].
Модель непрямо! участ («близька участь») ха-рактеризуеться участю та консультащями щодо мо-делi громадського фiнaнсувaння; результати обговорення шдсумовуються мiсцевими органами влади, якг пiзнiше реaлiзують лише т пропозици, якi в1д-повiдaють !хшм власним баченням. Участь здшсню-еться через збори громадян, i громадсьш оргaнiзaцiI майже не вiдiгрaють роль У моделi непрямо! учaстi проекти не ранжуються, i рiшення зазвичай приймаються консенсусом з представниками влади, що мо-дерують обговорення.
КонсультацГ! з питань публiчних фшанав спря-моваш переважно на забезпечення прозоростГ фь нансового становища мiстa. Наприклад, громадяни зосереджеш на формувaннi пропозицГй щодо балан-сування бюджету (скорочення персоналу, зменшення державних витрат, зб1льшення податшв) або отри-мання зворотного зв'язку щодо послуг, що надаються державними постачальниками.
Головною особливштю цих двох моделей е той факт, що вони е суто консультативними [12]. Так, модель консультацш з пу6лГчних фшанав зазвичай представлена прикладами з Шмеччини [5], а модель непрямо! участ використовуеться в невеликих фран-цузьких мунщипалиетах [4].
Моделi бюджету участ у спкьнот та участ за групою штереав характеризуються залученням орга-шзованих груп людей, якГ запрошуються для розроб-ки та пропозици проекпв для iнвестицiйних фондГв у сощальному, культурному та екологiчному секторах. Ще одна осо6ливГсть цих моделей полягае в тому, що лише частина видкених кошпв надходить вГд мк-цевих оргaнiв самоврядування; тобто кошти можуть також надаватися мГжшродними оргaнiзaцiями, гро-мадськими оргaнiзaцiями, приватними компашями
Моделi бюджету участ у €вропi
Таблиця 1
Моделi бюджету участi Порту-АлегрЬ адаптована для £вропи Непряма участь («близька участь») Консультацм з питань публiч-них фшанав Бюджет участi у спшьнол Участь за групою штереав
Орган, що при-ймае ршення Рада, що склада-еться з вибраних делегалв М1сцев1 органи влади М1сцев1 органи влади Ком1тет, що складаеться з представниш мкцевих орган1в влади, неурядо-вих органвацм та державних установ Ком1тет, що складаеться з представниш мкцевих оргашв влади, неурядо-вих орган1зац1й, державних уста-нов \ приватного сектора
Методи вибору учасниш Добровтьний висування Добровтьний висування Випадковий виб1р Цтьовий виб1р Цтьовий виб1р
Обсяг участ1 Поодинок актив-н громадяни Поодинок актив-н громадяни «ЗвичайнЬ громадяни Органвована група громадян Органвована група громадян разом ¡з бвнесом
Механвми участ1 Вщкрит зустр1ч1 на р!вн! району, вщправлення делегата на р1вн1 мкта В1дкрит1 зустр1ч1 на рюш району та на рюш мкта В1дкрит1 зустр1ч1 або форуми для громадян на р!в-н мкта Рвш види зустр1-чей на рюш району, вщправлення делегат^ на рюш мкта Закрит1 зустр1ч1 на р1вн1 мкта
Тема дискусГГ Публ1чн1 ¡нвестицп М1кро-мкцев1 публ1чн1 ¡нвес-тицГГ або ширш1 рекомендацп для розвитку мкта Загальний бюджет Конкретн проек-ти громадян Конкретн про-екти профшан-сован публ1ч-но-приватним партнерством
Модел1 комуш-кацп Обран1 громадяни займаються розробкою влас-них проеклв Громадяни як слухачу що ви-ражають власн думки Громадяни як слухачу що виражають власн думки Громадяни ви-словлюють свою думку та займаються розробкою власних проеклв Громадяни ви-словлюють свою думку та займаються розробкою власних проеклв
Вибф проеклв Проводиться ранжування про-ект1в вщповщно до критерт роз-подтьчо''' справедливости ¡с-нують формальн правила Немае ранжування ¡нвестицм, неформальш правила Немае рейтингу, можливе вико-ристання рейтингу прюритетв, досить нефор-мальн правила Проводиться ранжування про-ектв, ¡снують формальн правила Проводиться ранжування про-ектв, ¡снують формальн правила
Орган, що зд1й-снюе контроль та мошторинг Рада, що склада-еться з вибраних делегата М1сцев1 органи влади М1сцев1 органи влади М1сцев1 органи влади та донори М1сцев1 органи влади та донори
Джерело: складено на основi [2].
або нацюнальним урядом. Таким чином, рада або ко-мггет рГзних зaцiкaвлених сторГн приймають ршен-ня про прийняття проектiв. У моделi бюджету учaстi у спкьнот привaтнi пiдприемствa не беруть участЬ фiнaнсувaння здiйснюеться за рахунок нащональних або м1жнародних програм. Незважаючи на те, що комитет переглядае пропозици (гарантуючи, що вони вкповкають правилам), остаточне рiшення щодо того, який проект отримуе фшансування, приймаеть-ся резидентами шляхом голосування.
Беручи до уваги фiнaнсову участь приватного сектора в моделi участ за групою штер-есiв, можна припустити, що приватш спонсори можуть вплинути на результат процесу. Такий тип учасп можна вважати прикладом партисипативного бюджетування лише у випадку, якщо бкьша частина фшансових ресурав надходить вГд мiсцевоI влади. КрГм того, участь повинна мати форму форуму, а не заадання комиету. Модель бюджету учaстi за групою штереав iснуе у Схкнш 6вропГ, а модель учaстi
у сшльноп в основному використовуеться у Велико-британи [12].
Як було зазначено вище, кожна модель бюджету учасп пiдходить для кожного конкретного випадку краще за iншi. Але шнують фактори, якi, ймовiрно, впливають на застосовшсть рiзних моделей парти-сипаторного бюджетування. Видiляють двi групи факторiв: тi, що стосуються краши загалом, а також мiсцевi особливостi, що впливають на вибiр пе! чи iншоi моделi iмплементацГi бюджету участь До фак-торiв, що стосуються кра'ни, загалом вiдносять: сту-пiнь фшансово' автономи мiсцевих оргашв влади, а також рiвень полiтичноi культури. Фактори на мк-цевому рiвнi стосуються певних характеристик, таких як розмiр мiста, та рiвень його процвiтання. Фактори, що характеризують кожну iз моделей бюджету учасй, наведенi в табл. 2.
Фактори, що впливають на заст
рали модель, подiбну до Порту-Алегрь Тому в Укра'М також використовуеться модель Порту-Алегрi, адаптована для бвропи. Однак, як зазначае естон-ська вчена близавета Креньова, яка взяла за основу аналiз французького вченого 1ва Сiнтомера, модель Порту-Алегр^ адаптована для бвропи, якнайкраще пiдходить для великих, досить процвиаючих мiст, якi мають високу фшансову автономiю та моралiстичну полiтичну культуру.
Унашш державi доволi складно знайти шста, що пiдходять пiд даний опис. Саме тому, на нашу думку, варто було б звернути увагу на iншi моде-л та спробувати взяти найкращi практики iз кожно!' iз них. На сьогодш виникають ризики та недолки в запро-вадженнi бюджету участа, якi заважають його ефектив-ному використанню та спричинеш такими чинниками:
Таблиця 2
шання моделей бюджету участi
Фактор Порту-Алегрi, адаптована для €вропи Непряма участь («близька участь») Консультацм з питань публiч-них фiнансiв Бюджет участi у сшльнот Участь за групою штереав
Фшансова автономи Висока Середня Середня Вище середнього Вище середнього
Пол™чна культура Моралктична, заснована на традицмних цшностях 1ндив1дуал1с-тична 1ндив1дуал1с-тична Моралктична/ 1ндив1дуал1с- тична 1ндивщуалк-тична
Розм1р мкта Велике Мале Не мае значення Велике Велике
Р1вень процв1-тання Високий Низький та се-редн1й Середшй Низький та се-редн1й Низький та середшй
Джерело: складено на основi [2].
Для великих неоднорiдних i досить заможних мiст, якi мають високу фшансову автономго i пере-важно моралiстично-традицiоналiстську полiтичну культуру, найкраще пiдходить модель Порту-Алегрi, адаптована для бвропи. Модель непрямо!' участ за-стосовуеться невеликими мунiципалiтетами з шди-вiдуалiстичною полiтичною культурою та середньою фшансовою автономiею. Модель консультацiй з пи-тань публiчних фiнансiв може використовуватись будь-якими за розмiром мктами iз середньою фшан-совою автономiею та рiвнем процвiтання. Моделi, як залежать вiд участi великих оргашзованих груп людей - моделi бюджету учасп у спiльнотi та учас-тi за групою iнтересiв - можуть бути застосоваш у великих, рiзнорiдних мiстах iз значною фшансовою автономiею. Бюджет участi у спкьноп потребуе поль тично!' культури з моралктичними елементами, тодi як участь за групою штереав пiдходить шдивкуалк-тичному типу полiтичноi культури.
В Укра'М ж у запровадженнi бюджету участ допомагае Польсько-украшська фундацiя сшвпращ ПАУС1. Своею чергою, бiльшiсть польських мшт об-
+
+
+
+
+
+
обмежений обсяг фшансування на один проект, що загрожуе можливост його реалiзацii (на сьогоднi в Порту-Алегрi близько 20% бюджету формуеться громадянами, а в Укра'М в бкьшост мкт ткьки 1%); кошти на реалiзацiю проектiв вид1ляються на наступний тсля голосування рiк (за цей перь од проект може втратити свою актуальшсть); узгодження проектiв та голосування за них тривае довгий перюд часу (в деяких випадках навиъ до швроку);
кошти на реалiзацiю проекту отримують не Мщатори проектiв, а комунальнi служби при мкьких радах. Крiм того, комунальш служби самi встановлюють порядок i регулярнiсть фiнансування, що може створити ризики призупинення проекту; недостатня залучешсть громадян до процесу розробки проекйв, !х реестраци, голосування та агiтацii за них;
у випадку «заморожування» проекту виникають труднощi щодо поновлення оргашзаци
Е?
CQ
о о
о
Q_
О
<с
со
<
s
ш
процесу голосування за продовження цього проекту та його перемогу, а також доведення цього проекту до лопчного завершення.
На нашу думку, для украшських мшт варто було б звернути увагу на iншi модел^ а не тiльки на модель Порту-Алегр^ адаптовану для бвропи. Для невеликих мiст, наприклад, варто було б також розглянути моделi непрямо! участi та консультацш з питань пу-блiчних фшанав, якi вдало пiдходять для мшт з шди-вiдуалiстичною полiтичною культурою та низькою й середньою фшансовою автономieю. Модель участi за групою iнтересiв пiдходить для великих мкт з шди-вiдуалiстичним типом полiтичноï культури, а модель бюджету участ у спiльнотi потребуе моралiстичноï полiтичноï культури. Для обох моделей також необ-хiдною е достатньо значна фшансова автономiя.
ВИСНОВКИ
Сучаснi тенденцц кризи демократа в крашах бвропи призводять до того, що люди намагаються шукати iншi способи впливу на прийняття ршень у владд, окрiм механiзму виборiв. Завдяки цьому кра-ши бвропи почали переймати досвк партисипатив-ного бюджетування iз краш Латинсько'1 Америки, а саме - БразилИ. Хоча певнi краши пiшли сво'1м шляхом i розробили власш моделi бюджету участь На сьогодш в бвропi дiе п'ять основних моделей бюджету учасп, якi було детально проаналiзовано в статтi. Кожна з моделей шдходить для кожно'1 краши по-своему, але шнуе загальне розумшня, яка модель кра-ще шдходить до бкьш розвинених, а яка для менш розвинених краш
В УкраМ ж було застосовано досв^л, Польщi, яка, своею чергою, використовуе модель Порту-Алегрi, адаптовану для бвропи. Дана модель краще пiдходить для бкьш розвинених i фiнансово децен-тралiзованих мiст. Саме тому, на нашу думку, варто було б розглянути можливкть використання й шших моделей. Ураховуючи ва недолiки та ризики, що мо-жуть потенцшно виникнути в процесi використання мехашзму бюджету участi в украшських мштах, по-дальших наукових дослiджень потребуе застосуван-ня моделi Порту-Алегрi, адаптовано'1 для бвропи, на прикладi шлькох мiст, що е рiзними за ккьшстю на-селення та полiтичною культурою. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Cabannes Y., Lipietz B. The Democratic Contribution of Participatory Budgeting. International Development. Working Paper Series. 2015. No. 15-168. URL: https://www.files.ethz.ch/ isn/191229/WP168.pdf
2. Krenjova J. Participatory Budgeting: Theoretical Models and Applicability in Estonia and Beyond. TTÜ Press, 2017.
3. Polko A. Models of participatory budgeting - the case study of Polish city. Journal of Economics & Management. 2015. Vol. 19. P. 34-44.
4. Röcke A. Framing Citizen Participation: Participatory Budgeting in France, Germany and the United Kingdom. Basingstoke : Palgrave Macmillan, 2014. 227 p.
5. Ruesch M. A., Wagner M. Participatory Budgeting in Germany: Citizens as Consultants // In: N. Dias (org.). Hope for Democracy: 25 Years of Participatory Budgeting Worldwide. 2014. P. 287-298. URL: https://www.internationalbudget.org/ wp-content/uploads/Ruesch-Wagner-PB-in-Germany.pdf
6. Sintomer Y., Herzberg C., Röcke A. Participatory Budgeting in Europe: Potentials and Challenges. International Journal of Urban and Regional Research. 2008. Vol. 32. Issue 1. P. 164-178.
7. Volodin D. Deliberative democracy and trust in political institutions at the local level: evidence from participatory budgeting experiment in Ukraine. Contemporary Politics. 2019. Vol. 25. Issue 1. P. 78-93. DOI: 10.1080/13569775.2018.1544683
8. Holdo M. Field Notes on Deliberative Democracy. Power and Recognition in Participatory Budgeting. Uppsala : Statsvetenskapliga institutionen, 2014. 47 p.
9. Gherghina S. Direct democracy and subjective regime legitimacy in Europe. Democratization. 2017. Vol. 24. Issue 4. P. 613-631.
10. Kumlin S. Dissatisfied democrats, policy feedback and European welfare states 1976-2001. In : M. Hooghe & S. Zmerli (eds.). Political trust. Why context matters. Colchester: ECPR Press, 2013. P. 163-187.
11. Smith G. Democratic innovations: Designing Institutions for Citizen Participation. New York: Cambridge University Press, 2009. 220 p.
12. Sintomer Y., Röcke A., Herzberg C. Participatory Budgeting in Europe: Democracy and Public Governance. Abingdon : Routledge, 2016.
HayKOBHH KepiBHHK - McflBCflKOBa H. C., KaHflugaT eKOHOMNHUx HayK, acucTeHT Ka^egpu ^¡HaHciB KuïBcbKoro Ha^oHanbHoro yHiBep-
cuTeTy iMeHi Tapaca WeBMeHKa.
REFERENCES
Cabannes, Y., and Lipietz, B. "The Democratic Contribution of Participatory Budgeting". International Development. Working Paper Series 2015. https://www.files.ethz.ch/ isn/191229/WP168.pdf
Gherghina, S. "Direct democracy and subjective regime legitimacy in Europe". Democratization, vol. 24, no. 4 (2017): 613-631.
Holdo, M. Field Notes on Deliberative Democracy. Power and Recognition in Participatory Budgeting. Uppsala: Statsvetenskapliga institutionen, 2014.
Krenjova, J. Participatory Budgeting: Theoretical Models and Applicability in Estonia and Beyond. TTU Press, 2017.
Kumlin, S. "Dissatisfied democrats, policy feedback and European welfare states 1976-2001". In Political trust. Why context matters, 163-187. Colchester: ECPR Press, 2013.
Polko, A. "Models of participatory budgeting - the case study of Polish city". Journal of Economics & Management, vol. 19 (2015): 34-44.
Rocke, A. Framing Citizen Participation: Participatory Budgeting in France, Germany and the United Kingdom. Basingstoke: Palgrave Macmillan, 2014.
Ruesch, M. A., and Wagner, M. "Participatory Budgeting in Germany: Citizens as Consultants". Hope for Democracy: 25 Years of Participatory Budgeting Worldwide. 2014. https://
б2
www.internationalbudget.org/wp-content/uploads/Ruesch-Wagner-PB-in-Germany.pdf
Sintomer, Y., Herzberg, C., and Rocke, A. "Participatory Budgeting in Europe: Potentials and Challenges". International Journal of Urban and Regional Research, vol. 32, no. 1 (2008): 164-178.
Sintomer, Y., Rocke, A., and Herzberg, C. Participatory Budgeting in Europe: Democracy and Public Governance. Abingdon: Routledge, 2016.
Smith, G. Democratic innovations: Designing Institutions for Citizen Participation. New York: Cambridge University Press, 2009.
Volodin, D. "Deliberative democracy and trust in political institutions at the local level: evidence from participatory budgeting experiment in Ukraine". Contemporary Politics, vol. 25, no. 1 (2019): 78-93. DOI: 10.1080/13569775.2018.1544683
E?
QQ O O
O ^
CL
o <c
CO
<
o
u
BI3HECIHOOPM № 2 '2019 63
www.business-inform.net
