CC BY
7
УДК 336.145.2
EKOHOMiHHE ТА COЦiAЛЬHE ЗИАНЕННЯ СУНАОНИХ SMART-TEXHOЛOГiЙ
НА MiCЦEB0MУ р|вИ1
® 2017 К0Т1НА Г. М., СТЕПУРА М. М., Т1Л1ЧЕНК0 £. Г.
УДК 336.145.2
Котша Г. М., Степура М. М., Тiлiченко €. Г. EKOHOMi4He та сощальне значення сучасних SMART-технолопй на мiсцевoму piBHi
Мета cmammi - дотдити основн SMART-технологИ бюджетування в економ1чному та со^альному аспектах, розглянути ризики та перспективы ix впровадження на мсцевому рiвнi в Украм. У статтi висвтлено сучасн SMART-технологи бюджетування. Розкрито суттсть поняття шфраструк-турного розриву, об(рунтовано необxiднiсть його подолання за рахунок пiдвищення каптальних видатмв. Визначено основн способи ф'шансування каптальних мвестицш, окреслено переваги та недол'жи державно-приватного партнерства. Висвтлено технологю партисипативного бюджету, його сторИ та особливостi впровадження та функцонування в Польщi, Шмеччин й Украм. Дослджено ризики й обфунтовано необxiднiсть мпле-ментацИ Стратеги управл'тня державними ф'тансами на 2017-2021 роки.
Ключов'1 слова: SMART-технологн, прок'юремент, 'тфраструктурний розрив, державно-приватне партнерство, партисипативний бюджет, стра-тег'я ф'тансового розвитку. Табл.: 1. Ббл.: 21.
Котна Ганна Михайл'тна - кандидат економiчниx наук, доцент, кафедра фiнансiв, Ки/вський нацональний економiчний утверситет iM. В. Гетьмана (просп. Перемоги, 54/1, Ки/в, 03068, Украна) E-mail: akotina@ukr.net
Степура Марина Михайл'юна - кандидат економiчниx наук, доцент, доцент кафедри фнанав, Ки/вський нацональний економiчний утверситет iм. В. Гетьмана (просп. Перемоги, 54/1, Кшв, 03068, Укра/на) E-mail: mstepura@ukr.net
ТЫченко £вгенш Геннадйович - магшр, кафедра фiнансiв, Ки/вський нацональний економiчний унверситет iм. В. Гетьмана (просп. Перемоги, 54/1,
Ки/в, 03680, Украна)
E-mail: yevheniitilichenko@gmail.com
УДК 336.145.2
Котина А. М., Степура М. М., Тиличенко Е. Г. Экономическое и социальное значение современных SMART-технологий бюджетирования на местном уровне
Цель статьи - исследовать основные SMART-технологии бюджетирования в экономическом и социальном аспектах, рассмотреть риски и перспективы их внедрения на местном уровне в Украине. Статья посвящена раскрытию современных SMART-технологий бюджетирования. Определена сущность понятия инфраструктурного разрыва, обоснована необходимость его преодоления за счет повышения капитальных расходов. Раскрыты основные способы финансирования капитальных инвестиций, определены преимущества и недостатки государственно-частного партнерства. Описана технология парти-сипативного бюджета, ее история, особенности внедрения и функционирования в Польше, Германии и Украине. Исследованы риски, и обоснована необходимость имплементации Стратегии управления государственными финансами на 2017-2021 годы в Украине. Ключевые слова: SMART-технологии, прокьюремент, инфраструктурный разрыв, государственно-частное партнерство, партисипа-тивный бюджет, стратегия финансового развития. Табл.: 1. Библ.: 21.
Котина Анна Михайловна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра финансов, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03068, Украина) E-mail: akotina@ukr.net
Степура Марина Михайловна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры финансов, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03068, Украина) E-mail: mstepura@ukr.net
Тиличенко Евгений Геннадьевич - магистр, кафедра финансов, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03680, Украина) E-mail: yevheniitilichenko@gmail.com
UDC 336.145.2 Kotina H. M., Stepura M. M., Tilichenko Ye. H. Economic and Social Importance of Modern SMART Technologies of Budgeting at the Local Level
The aim of the article is to study the main SMART technologies of budgeting in terms of their economic and social aspects, consider the risks and prospects of their implementation at the local level in Ukraine. The article is dedicated to description of modern SMART technologies of budgeting. The essence of the concept of infrastructure gap is defined, the necessity of its overcoming through increasing capital expenditures is substantiated. The main methods of financing capital investments are disclosed, the advantages and disadvantages of public-private partnership are determined. The technology of participative budget, its history, features of its introduction and functioning in Poland, Germany and Ukraine are described. The necessity of implementing the Public Finance Management Strategy for 2017-2021 in Ukraine is justified, and risks related to it are investigated. Keywords: SMART technologies, procurement, infrastructure gap, public-private partnership, participative budget, financial development strategy. Tbl.: 1. Bibl.: 21.
Kotina Hanna M. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Finance, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03068, Ukraine) E-mail: akotina@ukr.net
Stepura Maryna M. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Finance, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03068, Ukraine)
E-mail: mstepura@ukr.net
Tilichenko Yevhenii H. - Master, Department of Finance, Kyiv National Economic University named after. V. Getman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03680, Ukraine)
E-mail: yevheniitilichenko@gmail.com
Прагнення Укра'1ни iнтегруватися до европейсько'1 спкьноти, де конкуренцiя мiж рiзними публiчними ш-ститутами (в тому числ! мiсцевим самоврядуванням), за обмежених фшансових ресурсiв i враховуючи наявну тен-денцiю скорочення управлiнських витрат, змушуе вдавати-ся до активного використання шновацшних iнструментiв публiчного урядування, за якого розмежування функцiй мiж публiчним i приватним сектором зменшуються, а фор-ми взаемод!', втручання i контролю з боку громадськостi примножуються. В контекстi бюджетування iнновацiйнi технолог^ охоплюють уа сфери бюджетного процесу: в!д планування видаткш до контролю за !х виконанням. Враховуючи курс на децентралiзацiю, взятий урядом Укра!ни в останнi роки, та потребу в модершзацп системи мюце-вих видаткiв, можна стверджувати про надзвичайну акту-альнiсть впровадження 8МАКТ-технологш бюджетування саме на мiсцевому ршш. Для уникнення ризикiв бюджет-них втрат необх^но взяти до уваги всi можливi економiчнi та сощальш наслiдки цих д1й з урахуванням мiжнародного досвiду й укра'1нських реалш.
На початку XXI ст. питання реформування системи державного та мунщипального управлшня та впровадження сучасних 8МАИТ-технологш бюджетування на мюце-вому ршш широко висвiтлюеться як у свггових, так i вь тчизняних виданнях, у наукових роботах i в дослiдженнях провiдних фахшцш. В^даючи належне доробку вчених, якi розглядають теоретичш концепти та практичну реал!за-цiю iнновацiйних iнструментiв управлiння на державному та локальному рiвнях [1; 2; 3; 17-21] (Д. Хадден, М. Боль вар, Дж. Бекер , П. Бергенер, Р. Чапмен, М. Хант, Х. Шолл, М. Янсен, В. Федосов, В. Опарш, М. Лендьел, Г. Котша, М. Степура, Н. Алексеева та ш.), зазначимо, що економ!ч-не та сощальне значення !мплементац!1 SMART-технологiй на мкцях у транзитивних економiках, де кнуе потреба не лише модершзаци публiчних iнститутiв, а й змщнення i розвитку громадських iнститутiв, потребуе подальшого дослiдження.
Мета статтi - досл^ити основнi SMART-технологil бюджетування в економiчному та соцiальному аспектах, розглянути ризики та перспективи !х упровадження на мк-цевому рiвнi в Укра'ш.
Сучасна економiчна теорiя та теорiя публiчного управлiння пропонуе численш технолог!! бюджетування, якi дозволяють тдвищити ефективнiсть мiсцевих видаткiв i сприяють економiчному та соцiальному розвитку громад. Одшею ¡з основних технологiй е впровадження довгостро-кового бюджетного планування, SMART-фiнансування з аналiзом результатш (пор!вняння фактичних iнвестицiй з бажаними щлями, а наявних ресурсiв - ¡з потребами у фь нансуваннi). Насправд! найбкьшою проблемою публ!чних ! мкцевих фшансш та бюджетно'1 пол!тики в щлому е нев!д-пов!дшсть потреб наявним ресурсам для !х задоволення, що обумовлюеться стихшним виршення протир!ч у фшан-сових в!дносинах та одночасно низькою защкавлешстю у за-безпеченш фшансово'1 дисциплши в УкраШ.
1нша сучасна технолопя передбачае визначення ри-зику та прибутковост для р!зних мехашзмш фшансуван-ня з використанням методу планування за сценар!ями [1]. Осильки сощальш, економ!чш, пол1тичш й шш! групи чин-никш у нашш держав! не е стабкьними, необх!дно виокре-
мити найбкьш !мов!рш сценар!' розвитку ситуац!' ! прора-хувати для кожного з них ршш ризику та наслоив.
Надзвичайно важливою е технолопя, що полягае у вибор! найб!льш ефективних мехашзмш фшансуван-ня для подолання шфраструктурного розриву за рахунок б!льш ефективного планування бюджету. 1нфраструктур-ний розрив полягае у тому, що для забезпечення належного стану функщонування шфраструктури на мкцевому р!вш, а також 'й модершзацп та розширення необх1дш довготер-мшов! швестици, економ!чний ефект в!д впровадження яких стане в!дчутним через значний пром!жок часу. Кр!м того, потреба в швестищях у розвиток шфраструктури зростае з плином часу, адже накопичуеться ф!зичне та мо-ральне зношення об'ектш, а також наростае навантаження на них (збкьшуеться ккьисть жителш мгст, зростае густи-на населення, ккьисть автомобшв. За даними шституту передових досл!джень США, через 15 роив потреба у фь нансуванш шфраструктури складатиме 90 трильйонш до-ларш, що удв!ч! перевищуе сучасний публ!чний фондовий ринок кашталш [2].
Довол! показовим прикладом шфраструктурного розриву в Укра!ш е Бортницька станщя аераци, яка забез-печуе очищення спчних вод Киева. Оск!льки три блоки ще'1 станц!1 введен! в дш в!дпов!дно 52, 41 ! 30 рокш тому ! не тддавалися каштальнш реконструкц!', нараз! термш !х надшно'1 експлуатац!' завершено. Доказом цьому слугують авар!1, що сталися на станц!1 в 2012 та 2013 роках, як! не завдали шкоди самому мгсту Киеву, але могли вплинути на еколопчну ситуащю в мюцевостях, що розташоваш вниз за теч!ею Дншра.
Для виршення проблем шфраструктурного розриву науковщ пропонують так! методи [3]:
■ застосування урядових шструменпв: зб!льшення податюв, впровадження плати за користування еле-ментами шфраструктури, м!журядов! позики тощо;
■ залучення приватних швестицш, адже саме у руках приватних компанш - банкш та швестицшних компанш, недержавних пенсшних фонд1в ! стра-хових компанш - знаходиться сума, що перевищуе 100 трильйонш долар!в, яка може бути спря-мована на розвиток шфраструктури;
■ державно-приватне партнерство, яке передбачае сп!льну участь державних шституцш ! приватних установ у фшансуванш розвитку шфраструктури.
Проблему з фшансуванням реконструкц!! Бортниць-ко'1 станц!1 аерац!1 вир!шено за допомогою м!журядово'1 угоди м!ж Укра'ною та Япон!ею, яка була укладена в 2015 рощ на суму 25,6 млрд грн. Кредитором з м!жнародного боку е Японське агентство м!жнародного спшробиництва, яке надало кредит з п!льговими умовами - тривалютю в 40 ро-к1в тд 0,1 % р!чних. Умовою надання п!льги е обов'язок придбання японського обладнання вартктю не менше 30 % в!д вартост! проекту, а також залучення шдрядника - компанш з часткою японського катталу не менше 50 %. Роз-порядниками коштш виступають М!нрег!онбуд ! Ки'1вська м!ська державна адм!н!страц!я. Як бачимо, при залученш приватного або м!жнародного кап!талу необх!дно шукати компромкш умови, як! б задовольнили обидв! сторони (в цьому випадку для Укра!ни - це п!льгов! умови кредиту-вання, а для Япон!1 - розширення ринку збуту продукц!!).
1ншою шфраструктурною проблемою мкта Киева е побудова Подкьсько-Воскресенського мостового переходу, який би з'еднав пшшчну частину л!вобережно! частини мк-та з центром ! дозволив би побудувати илку метро на Трое-щину. Хоча проектш роботи було розпочато ще в 1987 рощ, реальне буд!вництво почалися лише в 2003 рощ, причому в 2010 рощ ус! роботи було призупинено через брак фь нансування. На сьогодш введено в дш лише першу чергу проекту - мгст через гавань, а недобудоваш конструкц!' тимчасових опор моста негативно впливають на панораму мкта. Загалом на проектування та будшництво мостового переходу було витрачено 3,42 млрд грн, а за оцшками шмецьких швестор1в, як! провели шспекщю моста на початку 2017 року, вартють добудови складае 350 млн евро (близько 10 млрд грн), що робить цей проект одним ¡з най-дорожчих у свт. Кр!м того, варткть побудови лш!1 метро розраховуеться додатково. Для зведення мосту свого часу велися перемовини з росшськими, китайськими та шмець-кими швесторами. При цьому головною умовою бкьшос-т кредитор!в е введення плати за користування мостом або навггь переведення лш!1 метро у приватну власшсть, що дозволило б встановлювати довкьну вартють по!зд-ки незалежно вк, комунального тдприемства «Ки'1вський метрополитен». Ршення про суттеве тдвищення вартост про'1зду мае негативний сощальний ефект.
Технолопя публ!чного прок'юременту передбачае зниження витрат ! ризиив за рахунок вдосконалення дер-жавних закупшель та управлшня контрактами. Провкш кра'1ни свггу почали працювати у цьому аспект! ще у друпй половин! ХХ ст. у рамках Оргашзаци економ!чного ств-робггництва та розвитку. Питання укладання м!жнарод-но'1 угоди було розглянуто на Токшському круглому стол! кра'1н-учасниць ГАТТ (Генерально! угоди з тариф!в ! тор-гшл^ в 1979 рощ. Вкповкна Угода про державш закутвл! вступила в дш в 1981 рощ ! зазнала двох масштабних онов-лень в 1994 ! 2014 роках. Нараз! 47 держав-членш ВТО е учасниками Угоди про державш закутвл! (у тому числ! ва кра'ни 6С), ще 29 держав мають статус спостершачш [4]. Прийнявши Закон «Про приеднання Укра'ни до Угоди про державш закушвлЬ, наша держава приедналася до угоди в 2016 рощ [5].
Ршення Компету з державних закупшель СОТ «СРА/133» в!д 16.11.2015 р. передбачае ршний доступ уск сторш Угоди до участ в державних закупшлях Укра'ни [6]. У додатках до цього документа вказано мшмальну вар-тють товарш ! послуг, придбання яких мае проходити за правилами Угоди.
В аспект! ще! статт варто зазначити, що фактично мшмальний пор!г вартост товар!в ! послуг для обласних державних адмшктрацш зидно з Угодою мае складати 4,7 млн грн, для мюцевих рад - 7,29 млн грн, для державних ! комунальних тдприемств (аеропорив, р!чкових портш, установ, що надають комунальш послуги) - 14,58 млн грн. Кр!м того, умови додатив до Угоди передбачають зазна-чення перелку суб'екпв, що тдпадають тд дш договору, категор!' товар!в, робгг ! послуг, придбання яких передба-чено Угодою, а також перелк винятив з! вказаних правил.
Логшним продовженням минулого аспекту е залу-чення громадян ! б!знесу до SMART-технологiй бюджету-вання за рахунок фшансово! прозорость 1нформацшно-
комунiкацiйнi технологи (1КТ) вккривають доступ yciM бажаючим до бюджетного процесу. Законом Укра'ни «Про пyблiчнi закyпiвлi», який було введено в дш в 2016 роцi, передбачено процедуру проведення державних закутвель через електронну платформу ProZorro. На цей час у системi зареестровано бкьше 830 тисяч тендерш, 100 тисяч учасни-юв, а сума економп бюджетних коштш перевищила 24 млрд грн [7]. Варто зазначити, що безумовним леером серед органов державно! влади, що користуються послугами систе-ми, е КМДА (загальна варткть тендерш складае 100 млрд грн). До п'япрки лiдерiв за цим показником також входять Дншропетровська ОДА (31,4 млрд грн), Марiyпольська та Дншровська мiськi ради (22 млрд грн i 19,7 млрд грн вкпо-вкно). Це свкчить про активне залучення саме мкцевих органш влади до ще! SMART-технолои! бюджетування. Крiм того, у травш 2017 року в УкраМ вкбувся 13-й Форум iз закупшель, професшно! етики, yправлiння та вiдкритостi (PRIMO Forum), в якому биали участь представники Свпо-вого Банку, понад 100 експертш та 50 посадовцш з 19 свь тових кра'н [8]. Протягом форуму учасники обмшювалися досвiдом з удосконалення системи пyблiчних закyпiвель, боротьби з корyпцiею та налагодження мгжнародно! спш-працi.
Бюджет учаси, або партисипативний бюджет, - це одна з нов!гнк технолоий бюджетування, яка дозволяе ви-ршити проблему вiдсyтностi доступу громадян до процесу розподку бюджетних кошив на конкретнi потреби. Ця технолопя дозволяе громадянам пропонувати власнi ке! щодо розвитку мiста за рахунок бюджетних кошпв. По-данi ке! виставляються на розгляд громадськостi, а через деякий час, витрачений на пyблiчнi дискусп та встанов-лення точно'! вартост i термiнiв виконання, проводиться сyспiльне голосування, за тдсумками якого в бюджетi на наступний рiк затверджуються видатки на фшансування найб1льш популярних проектiв.
Уперше технолопя з'явилася у бразильському мки Порту Але^ в 1989 роцi, де набула високо'1 популярнос-тi (50 тисяч учасникш, розподiляеться 20 % вк загально'1 суми видатк1в бюджету). Згодом ця технолопя поширила-ся на iншi кра'1ни Латинсько'1 Америки, а на початку ХХ1 ст. з'явилася в мютах Пiвнiчноl Америки (Чикаго, Нью-Йорк, Торонто, Монреаль), бвропи (Лондон, Варшава), Африки, Азп та Австраш. Наприклад, у Нью-Йорку на бюджет учасп загалом було видкено 38 млн доларiв [9].
У Польщi до проекту бюджету учасп долучилося бiльше 100 громад. Обсяг бюджетш yчастi у польських мю-тах складае вiд 40 тис до 40 млн злотих [10], тобто до 3,4 % сукупних видатив мюцевих бюджетш. До процесу реалiза-цп бюджету учасп долучаеться вiд 2 % до 40 % населення громад, що свкчить про високий рiвень защкавленосп жи-тел1в у формyваннi мкцевих видатк1в.
У Нiмеччинi характерною особливктю партисипа-тивного бюджетування е його рекомендацшний характер [11]. Населення надае органам мкцево'! влади пропозицй щодо напрямiв використання бюджетних коштiв, але кiн-цеве рiшення стосовно ухвалення тих чи iнших пропози-цш приймае саме мiсцева влада. З шшого боку, у бiльшостi випадив (69 %) населення мае можливють надавати про-позицй щодо використання 100 % мюцевих кошт1в, тобто управляти вама видатками, а не лише невеликою часткою.
Також слiд зазначити, що населення може пропонувати !де! не лише у сферi використання бюджетних коштiв, але i у галузi капiталовкладень. Таким чином, громадяни мо-жуть рекомендувати владi спрямувати тимчасово вiльнi ресурси бюджету на куп!влю цiнних папер!в та iншi швес-тиц!! з метою отримання максимального прибутку з мшь мальними ризиками.
На сьогодш у свт налiчуeться близько 1500 мiст, в яких впроваджено бюджет участi, а починаючи з 2015 року до цього перелжу приеднуються i украшсью мiста (в 20 мь стах програма вже дiе, у 13 готуеться и запуск).
Зокрема, Черкаси стали першим мiстом в УкраМ, яке запустило програму пiд назвою «Громадський бюджет» в 2015 рощ. Враховуючи суспiльну пiдтримку, в бюджет на 2017 рж фiнансування збiльшено з 5 млн грн до 9,85 млн грн (9 великих проектш вартктю до 1 млн грн i 17 малих проекпв вартiстю до 300 тис. грн). Найб!льше голосiв одержали проекти благоустрою спортивних май-данчиив, тротуарiв, а також запровадження електронного запису до лшарш [12]. У 2016 рощ «Громадський бюджет» почав дiяти у Львовi з обсягом фшансування в 16 млн грн [13]. У Киевi 30-31 йчня 2017 року за результатами громад-ського обговорення та голосування було вобрано 62 проекти загальною вартiстю 50 млн грн [14]. Для забезпечення максимально! прозорост голосування було електронним -в Особистому кабшей на сайт КМДА за допомогою карт-ки Киянина, ВапкГО або ЕЦП.
Розглянувши частку бюджету участ у сукупних ви-датках бюджету рiзних мiст i поршнявши 11 з часткою бюджету розвитку у сукупних видатках в^пов^них бюджепв (табл. 1), можна помiтити обернений зв'язок мiж цими по-казниками: якщо у мiстi бюджет розвитку мае високу частку у структурi видаткш, частка бюджету участ у сукупних видатках е низькою, i навпаки.
Таблиця 1
Роль бюджету учасп у структурi видаткiв мiсцевих бюджетiв в окремих мiстах УкраУни в 2017 роц
М1сто Частка бюджету учасп в загальному бюджет! Частка бюджету розвитку в загальному бюджет! Частка бюджету участ в бюджет! розвитку
Кшв 0,1 % 20,5 % 3,1 %
Черкаси 0,4 % 12,6 % 0,6 %
Львiв 0,2 % 17,8 % 1,2 %
Джерело: сформовано авторами на основi [12-14; 16]
Це може св^чити про те, що у мютах, де бюджет розвитку е значним, реалiзуеться велика кiлькiсть шфраструк-турних проектiв, i населення не в^чувае нагально! потреби контролювати видатки, адже мкцева влада виконуе сво! функц!!. З iншого боку, якщо бюджет розвитку мюта не-значний або взагалi фактично вiдсутнiй, не в^буваеться капiтальних iнвестицiй, а стан шфраструктури попршу-еться. У такому випадку громада защкавлена взяти участь у розподш бюджетних коштiв i спрямувати !х на розвиток мкта.
1снують певнi правила ще! технологи бюджетування. По-перше, влада мае гарантувати населенню виконання саме в^браних проект!в у незмшному виглядi i з ч!тко за-значеною вартiстю. Процес мае бути безперервним - тд час виконання поточних проектiв мае в^буватися вiдбiр проектiв на наступний бюджетний рж i звiтування про виконання минулорiчних заход!в. При розробщ технолог!! мають бути врахованi особливост регiону та погляди гро-мадян, а принципи та положення мають бути прозорими та зрозумкими для широкого кола сусп!льства. Кр!м того, не-обх!дно створити майданчики для сустльних обговорень проектiв ¡з графiком зустрiчей жител!в ¡з представниками влади й авторами проектш, висв!тлення ус!хх стадiй - в!д подачi заявок до 1х выбору, затвердження i виконання -в мережi 1нтернет.
Урядом Украши в лютому 2017 року було затвер-джено нову Стратепю управлiння державними фшансами на 2017-2021 роки, розроблену Мшктерством фiнансiв Украши [15]. Ця стратепя дозволяе виршити низку висв!т-лених у статт проблем i мютить конкретнi кроки з упро-вадження 8МАИТ-технолоий бюджетування. Окр!м само! Стратеги управлшня державними фшансами, протягом к!лькох мюяцш буде ухвалено Нацiональний план дш з 'й !мплементацп на вс!хх р!внях. До переваг Стратеги можна взнести запровадження середньострокового бюджетування, яке фактично було в^сутне в минул! роки. Також Стратепя ставить конкретш цш розвитку у сфер! публ!чних фь нанйв на наступш 5 роив, пояснюе необх1дшсть !х досяг-нення та взаемозв'язок з шшими планами та завданнями Уряду. Стратепя мютить окрем! розд!ли: загальна частина; дотримання загально'1 бюджетно-податково'1 дисциплши у середньостроковш перспектив!; тдвищення ефектив-ност розпод!лу ресурсш на р!вш формування державно! пол!тики; забезпечення ефективного виконання бюджету; тдвищення ршня прозоросп та тдзвггносп в управлшш державними фшансами. У структур! кожного роздку можна зазначити так! елементи, як:
■ опис наявно! ситуац!! (необх!дно пояснити важ-ливкть цього елементу стратег!!, виявити наяв-ш проблеми та 1х негативний вплив на розвиток держави);
■ мета (стратеична щль, що мае бути досягнута вна-сл!док реал1зацп заход!в);
■ показники результату (шдикатори, як! дадуть можливкть зробити висновок про стутнь досяг-нення поставлено! мети);
■ завдання (конкретш тактичш кроки, як! дозволять досягти стратепчно! цш);
■ очжуваш результати реал!заци завдань ! в!дпо-в!дальт виконавщ (термши виконання кожного завдання та органи, як! несуть в1дпов1дальшсть за дотримання поставлених вимог);
■ ризики (небезпеки та перешкоди, як! можуть вплинути на несвоечасне або не в повному обсяз! виконання поставлених завдань).
У рамках ще! стратег!! передбачаеться досягнен-ня прозорост бюджету й участ громадян у бюджетному процес! за рахунок виконання двох основних завдань. По-перше, необх!дно удосконалити мехашзм «Бюджет для громадян». Наявна статистична шформащя, що розмщу-
еться на електронних ресурсах орган!в державно! влади, не е наочною ! зрозум!лою для широкого кола сусп!льства, а окрем! презентацшш та пояснювальш матер!али не е систематизованими й узагальненими. У 2016 роц лише 40 укра!нських оргашв влади та мюцевого самоврядуван-ня приедналися до штернет-проекту «В!дкритий бюджет», який надае громадянам в!зуал!зовану шформащю щодо бюджетного процесу в укра!нських мктах [16]. До широкого кола можливостей ресурсу входять також можливкть пор!внювати аналопчш показники в бюджетах р!зних мгст, в!дсл!дковувати на мат мюта об'ект!в бюджету розвитку та багато шшо! корисно! шформацп. Стратепя управлшня державними фшансами передбачае розробку й опублшу-вання «Бюджету для громадян» вже в 2017 рощ.
По-друге, стратепя передбачае удосконалення учас-т громадян у бюджетному процесь Необх!дно закршити мехашзм участ громадян на р!зних стад!ях бюджетного процесу на законодавчому р!вш. Також до кшця 2018 року плануеться розробити та затвердити систему громадських слухань ! консультацш з питань бюджетування. Нараз! не-мае конкретних норм законодавства, як! регламентують взаемодш орган!в влади та громадян на р!зних стад!ях бюджетного процесу, тож фактично проведення громад-ських обговорень з питань складання бюджеив ! звпуван-ня з !х виконання е добров!льною справою органу мкцево! влади. Необх!дно зобов'язати мкцев! органи влади дотри-муватись умов доступу громадян до бюджетного процесу та передбачити м!ру покарання за невиконання цих норм. Кшцевим термшом для виконання поставлених завдань е 2018 рш.
Кр!м того, Урядом будуть запропоноваш загальш рекомендац!! для орган!в мкцевого самоврядування щодо функцюнування «бюджеив участЬ, адже нараз! кожен орган мкцево! влади самостшно встановлюе правила складання ! виконання под!бних проект!в. Безперечно, «бюдже-ти участЬ формуються тд впливом потреб ! вимог жител!в конкретного мкта та не можуть бути ушфшованими, але деяи елементи (наприклад, термши голосування ! затвер-дження переможних проект!в) доречно синхрошзувати з в!дпов!дними стад!ями бюджетного процесу, щоб вчасно закласти видатки на виконання роб!т у проект бюджету на наступний рш.
Унасл1док впровадження SMART-технологiй бюджетування досягаеться покращення д!алогу м!ж владою та населенням ! рацюнал!защя бюджетних видатив, осильки населення об'ективно краще волод!е шформащею щодо потреб громади. Також сучасш технолог!! забезпечують прозоркть бюджету, пришвидшення процесу бюджетно! децентрал!зац!!, а також формування громадянського сус-тльства (отримання громадянами базисних знань щодо бюджетного процесу, виокремлення нових громадських л!дер!в).
Для популяризац!! SMART-технологiй у багатьох укра!нських мютах проходять треншги та навчальш про-грами для жител!в. Центр Громадянських 1шщатив (Це-Грш) за тдтримки Льв!всько! мкько! ради оргашзував кур-си для ус!хх бажаючих вжом в!д 16 рок!в тд гаслом «Керува-ти бюджетом мюта - просто. Бюджет участ для льв!в'ян». Шд час треншгу учасники вивчали теоретичш та практичш аспекти створення проекпв, а наприкшц л!та презентують
власш пропозиц!! щодо розвитку MicTa. У Черкасах подiбнi заходи проводяться серед учн!в шк!л, де у виглядi д!лово! гри учасники грають рол! мкького кер!вництва та прийма-ють ршення щодо розпод!лу видатив мюького бюджету на найб!льш прюритетш потреби.
Висновки. Сучасш SMART-технолог!! бюджетування допомагають виршити ц!лу низку проблем у сфер! мгс-цевих фшанав, гарантують прозоркть бюджетного проце-су та забезпечують участь громадян у процес! прийняття ршень. Нев!д'емною складовою реформування системи публ!чних фшанс!в на мюцевому р!вш е шформацшш та комушкацшш технолог!!, яи надають доступ населенню та б!знесу до процесу бюджетування та забезпечують зворот-ний зв'язок м!ж владою ! мюцевою громадою. Для розвитку SMART-технолоий у довгостроковш перспектив! надзви-чайно важливою е !мплементащя Стратег!! управлшня державними фшансами на державному та мкцевому р!внях.
Л1ТЕРАТУРА
1. Hadden D. Smart Cites need Smart Public Investment Planning // Freebalance: office site. URL: http://freebalance.com/ public-financial-management/smart-cites-need-smart-public-investment-planning/
2.Bhattacharya A., Oppenheim J.,SternN.Driving Sustainable Development Through Better Infrastructure: Key Elements of a Transformation Program // G-24: office site. URL: https://www. g24.org/wp-content/uploads/2016/02/Driving-Sustainable-Development-Through-Better-Infrastructure-Key-Elements-of-a-Transformation-Program-Bhattacharya-Oppenheim-Stern-July-2015.pdf
3. Smart Cities Financing Guide. Center for Urban Innovation at Arizona State University // Urban Innovation. URL: https:// urbaninnovation.asu.edu/sites/default/files/smartcitiescouncil_-_ financing_guide-3_31_14.pdf
4. Agreement on Government Procurement University // WTO. URL: https://www.wto.org/english/tratop_e/gproc_e/gp_ gpa_e.htm
5. Про приеднання Укра'ши до Угоди про державы за-кутвлк Закон Укра'ши вщ 16.03.2016 № 1029-VIII // База даних «Законодавство Укра'''ни»/Верховна Рада Укра'ши. URL: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1029-19
6. Приеднання Укра'ши до Угоди про державы закутвл! Рiшення Kомiтету з державних закутвель Свтово! органiза-цп торгiвлi GPA/133 вiд 16 листопада 2015 року // База даних «Законодавство Укра'''ни»/Верховна Рада Укра'ши. URL: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/981_056
7. Модуль аналiтики: вщкритий мониторинг державних витрат в сис^ ProZorro // ProZorro. URL: http://bi.prozorro. org/sense/app/fba3f2f2-cf55-40a0-a79f-b74f5ce947c2/sheet/ HbXjQep/state/analysis
8. Форум iз закупiвель, професiйноl' етики, управлшня та вщкритосп // Свгговий Банк: офiц. сайт. URL: http://www. worldbank.org/en/events/2017/05/23/primo-forum
7. Participatory Budgeting Project // Онлайн-портал Мiжнародного проекту з бюджету учасп. URL: https://www. participatorybudgeting.org/
10. Дошдження досвiду Польщi зi впровадження системи бюджету учасп // Черкаська мкька рада: офщ. сайт. URL: http://www.rada.cherkasy.ua/upload/Seminar%20City%20 Councils%20Presentation.pdf
11. Participatory Budgeting in Germany // Онлайн-портал бюджету учасп в Ымеччиш. URL: http://www.buergerhaushalt. org/en
12. Громадський бюджет Miera Черкаси // Черкаська MicbKa рада: офiц. сайт. URL: http://www.rada.cherkasy.ua/ua/ files.php?s=34&s1=418
13. Громадський проект мiстa Львова // Онлайн-портал бюджету учасп Mia^ Львова. URL: https://lviv.pb.org.ua
14. Громадський проект Mia^ Киева // КиТвська мiська державна адмЫстра^я: офiц. сайт. URL: https://gb.kievcity.gov.ua/
15. Стратепя упрaвлiння державними фшансами на 2017-2021 роки // Единий веб-портал оргaнiв виконав-чоТ влади УкраТни. URL: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/ cardnpd?docid=249797370
16. Вщкритий бюджет // Онлайн-проект вщкритого бюджету в УкрaТнi. URL: http://www.openbudget.in.ua/
17. Alawadhi S., Aldama-Nalda A., Chourabi H., Gil-Garcia R., Leung S., Mellouli S. Building Understanding of Smart City Initiatives. International Conference on Electronic Government. 2012. Vol. 7443. P. 40-53.
18. Becker J., Bergener P., Räckers M. Business Process Assessment and Evaluation in Public Administrations using Activity Based Costing. 15th Americas Conference on Information Systems (AMCIS2009). 2009. vol. 16. P. 1-8.
19. Brown M. M. The Benefits and Costs of Information Technology Innovations: An Empirical Assessment of a Local Government Agency. Public Performance & Management Review. 2001. Vol. 24. P. 351-366.
20. Chapman R., Hunt M. Open Government in a Theoretical and Practical Context. Aldershot, Hants, England Burlington, VT: Ashgate, 2006.
21. Scholl H. J., Scholl M. C. Smart Governance: A Roadmap for Research and Practice. Conference 2014 Proceedings. 2014. P. 163-176.
REFERENCES
"Agreement on Government Procurement University" WTO. https://www.wto.org/english/tratop_e/gproc_e/gp_gpa_e.htm
Alawadhi, S. et al. "Building Understanding of Smart City Initiatives" International Conference on Electronic Government vol. 7443 (2012): 40-53.
Bhattacharya, A., Oppenheim, J., and Stern, N. "Driving Sustainable Development Through Better Infrastructure: Key Elements of a Transformation Program" G-24: office site. https://www.g24. org/wp-content/uploads/2016/02/Driving-Sustainable-Develop-ment-Through-Better-Infrastructure-Key-Elements-of-a-Transfor-mation-Program-Bhattacharya-Oppenheim-Stern-July-2015.pdf
Becker, J., Bergener, P., and Rackers, M. "Business Process Assessment and Evaluation in Public Administrations using Activity Based Costing" 15th Americas Conference on Information Systems (AMCIS2009) vol. 16 (2009): 1-8.
Brown, M. M. "The Benefits and Costs of Information Technology Innovations: An Empirical Assessment of a Local Government Agency" Public Performance & Management Review vol. 24 (2001): 351-366.
Chapman, R., and Hunt, M. Open Government in a Theoretical and Practical Context Aldershot, Hants, England Burlington, VT: Ashgate, 2006.
"Doslidzhennia dosvidu Polshchi zi vprovadzhennia systemy biudzhetu uchasti" [A study of Poland's experience in introduction of the system of budget participation]. Cherkaska miska rada: ofits. sait. http://www.rada.cherkasy.ua/upload/Seminar%20City%20 Councils%20Presentation.pdf
"Forum iz zakupivel, profesiinoi etyky, upravlinnia ta vidkry-tosti" [Forum for procurement, professional ethics, governance and transparency]. Svitovyi Bank: ofits. sait. http://www.worldbank.org/ en/events/2017/05/23/primo-forum
"Hromadskyi biudzhet mista Cherkasy" [Public budget of the city of Cherkasy]. Cherkaska miska rada: ofits. sait. http://www. rada.cherkasy.ua/ua/files.php?s=34&s1=418
"Hromadskyi proekt mista Lvova" [Public project of the city of Lviv]. Onlain-portal biudzhetu uchasti mista Lvova. https://lviv. pb.org.ua
"Hromadskyi proekt mista Kyieva" [Public project of the city of Kiev]. Kyivska miska derzhavna administratsiia: ofits. sait. https:// gb.kievcity.gov.ua/
Hadden, D. "Smart Cites need Smart Public Investment Planning" Freebalance: office site. http://freebalance.com/public-fi-nancial-management/smart-cites-need-smart-public-investment-planning/
[Legal Act of Ukraine] (2016). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/1029-19
[Legal Act of Ukraine] (2015). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/981_056
"Modul analityky: vidkrytyi monitorynh derzhavnykh vytrat v systemi ProZorro" [The Analytics module: public monitoring of public spending in the ProZorro]. ProZorro. http://bi.prozorro. org/sense/app/fba3f2f2-cf55-40a0-a79f-b74f5ce947c2/sheet/ HbXjQep/state/analysis
"Participatory Budgeting Project". Onlain-portal Mizhnarod-noho proektu z biudzhetu uchasti. https://www.participatorybud-geting.org/
"Participatory Budgeting in Germany". Onlain-portal biudzhetu uchasti v Nimechchyni. http://www.buergerhaushalt.org/en "Stratehiia upravlinnia derzhavnymy finansamy na 20172021 roky" [Strategy of public Finance management for the years 2017-2021]. Yedynyi veb-portal orhaniv vykonavchoi vlady Ukrainy. http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=249797370
"Smart Cities Financing Guide. Center for Urban Innovation at Arizona State University" Urban Innovation. https://urbanin-novation.asu.edu/sites/default/files/smartcitiescouncil_-_financ-ing_guide-3_31_14.pdf
Scholl, H. J., and Scholl, M. C. "Smart Governance: A Road-map for Research and Practice" In Conference 2014 Proceedings, 163-176, 2014.
"vidkrytyi biudzhet" [Open budget]. Onlain-proekt vidkry-toho biudzhetu v Ukraini. http://www.openbudget.in.ua/
