CC BY
19
5. ШФОРМАЩЙШ ТЕХНОЛОГИ ГАЛУЗ!
УДК 336.71 Проф. Д. Скорупка, д-р екон. наук -
Вища офщерська школа сухопутних вшську Вроцлавi (Польща);
асист. П.В. Приймак, канд. екон. наук - Львiвський НУ т. 1вана Франка
МОДЕЛЬ УПРАВЛ1ННЯ ЕФЕКТИВН1СТЮ МОН1ТОРИНГУ БАНК1ВСЬКО1 СИСТЕМИ КРА1НИ
Проан^зовано можливiсть вдосконалення сучасних систем мониторингу бан-ювського сектору в контекст пiдвищення рiвня !х ефективностi. Запропоновано ком-плексну функцiонально-iнформацiйну модель управлшня ефективнiстю монiторингу банювсько! системи краши. Практична реалiзацiя ще! моделi дасть змогу органам державно! влади краши на основi впливу на визначеш ключовi iндикатори розвитку й бан-ювського сектору досягнути його стабшьного функщонування та запобiгати можливi фiнансовi кризи. Розглянуту модель легко адаптувати для iнших економiчних систем чи шститупв мiкрорiвня.
Ключовi слова: управлшня, ефектившсть монiторингу, банкiвська система, фун-кцiонально-iнформадiйна модель управлшня, ключовi iндикатори розвитку банювсько! системи.
Вступ. Ефектившсть роботи бантвсько1 системи будь-яко1 кра1ни, зок-рема Польщi та Украши, значною мiрою залежить вiд якосп 1Т монiторингу, метою якого е спостереження, контроль, регулювання та управлшня 11 дiяльнiстю, аналiз зовшшнього середовища та запобiгання настанню скрутно!' ситуацií в цiй системi. Свггова фiнансово-економiчна криза, яка сколихнула банювсью секто-ри всiх кра'н, засвдаила недосконалiсть наявних у них мошторингових систем, якi не передбачили такого рiзкого погiршення ситуацц, пiдтвердила потребу детального аналiзу та визначення напрямiв 1х полiпшення. Необхiднiсть досль дження системи монiторингу банкiвського сектору краши та виокремлення за-ходш удосконалення управлiння 11 ефективнiстю стимулюе також потреба в шд-вищенш результативностi роботи як окремих банюв, так i всього цього сектору загалом. Тому особливо!' актуальностi набувають науковi дослiдження з управлшня ефективнiстю монiторингу банк1всько1' системи краши та пошуку шлянв його вдосконалення.
Теоретичнi та прикладш проблеми розвитку банювського сектору окремих кра'н та системи його мошторингу розглянуто в наукових дослiдженнях багатьох вчених Польщi, Украши та шших кра'н. Зокрема серед науковщв, кот-рi займались щею проблематикою, можна назвати таких вчених-економктш, як: Б. Айхегрiн, С. Артета, Дж. Бккер, О. Вовчак, О. Дзюблюк, I. Дяконова, В. Жердецька, Р. Михайлюк, С. Камгна, Т. Книшенко, В. Коваленко, О. Копи-люк, В. Кротюк, М. Крупка, Л. Лестано, С. Лобозинська, К. Мендас, В. Мщен-ко, I. Михасюк, С. Реверчук, А. Роуз, В. Сухотеплий, Я. Френкель, К. Хааф, Я. Якобс та шш!
Однак, до^джуючи будь-яку систему, потрiбно пам'ятати про власти-вiсть цшсносп систем. Згiдно з цiею властивктю, потрiбно враховувати не тiльки специфшу 11 окремих елемештв, а й 1хнш взаемозв'язок i взаемозалеж-
нкть, вивчати функцiонування системи загалом. Проте найчастше розглядають окремi аспекти системи управлшия ефективнiстю монiторингу банкiвського сектору, а науковi пращ, в яких би комплексно дослвджувалась ця проблема, майже вщсутш. Невирiшеними в теоретичному i практичному планах е пробле-ми формування ключових iндикаторiв розвитку бантвсько1 системи, впливати на якi повинш органи державно!' влади задля досягнення стабшьного функщ-онування банк1всько1 системи та запобтання можливих фiнансових криз. Окр1м цього, питання врахування для ощнювання ефективностi монiторингових систем банювсько!' дiяльностi разом з кшьккними i якiсними показниками розвитку банювсько!' системи досi залишаються поза увагою науковцiв.
Метою дослщження е розроблення комплексно!' функщонально-шфор-мацiйноí моделi управлiння ефективнiстю монiторингу банкiвськоí системи краши, реалiзацiя яко!' дала б змогу органам державно!' влади на основi впливу на визначенi ключовi iндикатори розвитку цiеí системи досягнути й стабiльного функцiонування та запобкати можливi фiнансовi кризи.
Виклад основного матер1алу. Виконаний аналiз ефективностi проведения мошторингу банкiвськоí дiяльностi деяких кра'н показав його недосконалiсть та необхнднкть його полiпшення. Це тдтвердила не тiльки свiтова фшансово-екош^чна криза, а й дослiджения iнших науковщв. Для тдвищения ефектив-носп такого монiторингу необхiдно розвивати науковi дослiджения iз цiеí проблематики, ^естувати кошти в передовi шформацшш технологií, вдосконалити нормативну-правову базу здшснения монiторингу банкiв та стимулювати нав-чальний процес iснуючих та майбутшх працiвникiв суб'ектав цього монiторингу.
Основною проблемою управлiния ефективнiстю монiторингу бантвсь-ко1 системи е вiдсутнiсть единого визначення та пiдходу для ощнювання ще1 ефективностi. Це спричинено, з одного боку, тим, що вивчення ефективностi монiторингу банк1всько1 системи передбачае аналiз ефективностi самого мош-торингу та аналiз ефективностi використания ресурс1в банк1всько1 системи, тоб-то дослвджения 11 розвитку, з iншого - ввдсутнктю iнформацií про оцiнювання ефективносп монiторингу банкiвськоí системи його суб'ектами, за винятком на-укових дослвджень.
Ефективнiсть монiторингу банкiвськоí системи треба ощнювати крiзь призму зiставления витрат i отриманих результатiв вiд його проведення, а та-кож ц можна розглядати i як результат дiяльностi банкiв краши, тобто якщо банкiвська система краíни знаходиться у прогрей, то й ефектившсть ц мошто-рингу е високою, i навпаки. Управлiния ефективнiстю монiторингу бантвсько! системи - це щлеспрямований вплив на процеси цього монiторингу задля шд-вищения рiвия íхиьоí результативносп та фiнансовоí стiйкостi банкiвництва. Для полшшення цього управлiння дощльно використовувати сучасш матема-тичнi методи та шдходи [1, 2].
Для ощнювання ефективносп здшсиюваиого монiторингу банк1в краши та вщповщного управлiння цими процесами запропоноваио власний тдхщ. На рисунку вщображено концептуальнi засади процесу цього управлiння для Украши. Подабиу функпiонально-iнформапiйну модель можна використати для управлшия ефективнiстю монiторингу бан^сь^ системи Польшд та будь-якоí iншоí краши.
На рисунку стрглки та блоки, якi показують пiдвишення ефективностi розвитку банкiв, видглено жирнiшими лiнiями та зроблено таю позначення: ДССУ - Державна служба статистики УкраТни; МФУ - МЫстерство фiнансiв Украши; НБУ - Нацюнальний банк Украíни; БСУ - Банювська система Укра-íни; X = (Х1,Х2,...,Хп) - сукупнiсть показникiв розвитку фiнансового сектору Украíни; У * = (Уь У2,..., Ук) - сукупшсть показникiв розвитку зовнiшнього сектору, що монггоряться ДССУ для НБУ; У** = (Ук+1,Ук+2,...,Ут) - сукупнiсть показниюв розвитку зовнiшнього сектору, що монггоряться МФУ для НБУ; У = (У*,У**) -сукупшсть показниюв розвитку зовшшнього сектору економки Украши; Е = (Е1,Е2,...,Ег) - сукупшсть всГх можливих показникiв оцiнювання ефектив-ностГ мониторингу; К = (К1,К2,...,Кя) - сукупшсть показникiв, обрана НБУ для оцiнювання ефективностi мошторингу БСУ; 11 Г /2 - iнтегральнi показники розвитку, вщповщно, мшро- та макросередовища банюв Украши; 13 - штег-ральний показник розвитку БСУ; /4 - штегральний показник оцшювання ефек-тивностГ мошторингу БСУ; Т = (Ть Т2,..., Тп+к+5+4) - темпи приросту вщносно по-переднього перюду показниюв множин X, У, К та штегральних показниюв /1, /2, /3, /4; = (2/,2]ъ..,), (] = 1,2,3,4) - ключовГ шдикатори впливу на ]-й
гнтегральний показник.
Рис. Функцюнально-шформацшна модель управлтня ефективнштю мошторингу бантвськоХ системи Украти
НБУ е основним суб'ектом здшснення мошторингу банювського сектору. Отримуючи шформацш про фшансовий та зовшшнш сектор економки (X + У), вш проводить п обробку, зютавлення, структуризащю та всебГчний аналГз для ощнювання поточного стану БСУ та прийняття управлшських рь шень з метою тдвищення ефективностГ п функцюнування. КрГм цього, НБУ висвГтлюе консолщовану шформацш в ЗМ1 [3].
Для шдвищення ефективносп розвитку бантвського сектору запропоно-вано використання iнтегральних показникiв. Побудова перших трьох таких по-казнитв грунтуеться на даних фiнансового та зовшшнього сектору. При чому дощльним е аналiз як мiкро- (l1) та макросередовища (l2), так i загального рiвня розвитку БСУ (l3). Побудову цих показникiв доцiльно виконувати подальшим чином. Спочатку треба створити три групи показникiв для подальшого аналiзу тенденцiй розвитку банкiвського сектору кра!ни: макропруденцiйнi показники, агрегованi мiкропруденцiйнi показники та сукупш мiкро- i макропоказники. Да-лi потрiбно сформувати квартальш динамiчнi ряди кожного з вибраних показ-никш. На основi отриманих даних у кожнiй з трьох розглянутих груп потрiбно усунути мультиколшеарнкть мiж первинними показниками. Критерiем наяв-ностi мультиколiнеарностi мiж показниками е перевищення парним коефь цiентом кореляцц величини 0,8.
Остаточно визначити шукаш iнтегральнi показники можна на осшш ре-зультатiв компонентного аналiзу пронормованих первинних показникiв, якi були залишеш для розрахункiв пiсля усунення !х мультиколiнеарностi. Тобто по-дальшi розрахунки для отримання вказаних трьох штегральних показникiв до-цiльно виконувати зпдно iз формулами (1)-(3). Спочатку потрiбно провести нормування вхвдних показниюв за формулою (1), потш - розрахувати значения кожно! головно! компоненти для вщповвдного промiжку часу за формулою (2) i, врештi, значення iнтегральних показниюв отримати iз формули (3).
xij— xj min ■ i ■ 1 /i\
yj =—1-1-, j = 1, m; i = 1, n, (1)
xj max — xj min
m _
Fik = E yj • bjk, k = 1, l; i = 1, n , (2)
j=1
l _
Yi = EFik ■ ak, i = 1,n, (3)
k=1
де: n - кшьккть перiодiв часу; i - шдекс перiоду часу, i = (1, n); m - кшьккть показник1в; j - номер показника, j = (1, m); l - кшьккть головних компонент; k - номер головно!' компоненти, k = (1, l); xj - значення j -го показника за i -й промiжок часу; xjmin, xjmax - найменше та найбiльше значення j -го показника за вскю сукупнктю; bjk - значення факторного навантаження j -го показника для k -1 головно!' компоненти; ak - внесок k -! головно! компоненти в сумарну дисперсда; yj - нормоване значення j -го показника за i -й промiжок часу; Fk -значення k -! головно! компоненти за i -й промiжок часу; Yi - значення штег-рального iндексу за i -й промiжок часу.
Результати виконаних розрахункiв цих трьох показнитв згiдно з розгля-нутим алгоритмом для укра!нсько! банкiвсько! системи подано в робоп [4]. З розрахунтв видно, що величина iнтегрального показника мкросередовища постiйно зменшувалась, а макросередовища - стрибкоподабно зростало до початку свиово!-фшансово! кризи i далi зменшувалась до 2010 р. включно. Проте
найкраще ввдображае змiни банювсько! системи Украши штегральний показ-ник об'еднаних мiкро- i макропоказниюв.
Крш розглянутих трьох штегральних показнитв, запропоновано розра-ховувати четвертий штегральний показник, який вiдповiдае за ощнювання рiв-ня ефективностi здшснюваного монiторингу банкiвського сектору (14). Проблема його побудови зводиться до вщсутносп усталених методiв ощнювання ефек-тивностi монiторингу. Тому вхвдними показниками такого оцiнювання повиннi виступати як показники розвитку БСУ (Х+Г), так i окремi показники та крите-рií, що дадуть змогу оцшити ефективнiсть здшснюваного монiторингу (Е). Серед показниюв множини Е можлива присутнiсть якiсних показниюв, а саме ек-спертних оцiнок, що унеможливлюе використання простих економшо-статис-тичних методов для побудови iнтегральноí ощнки.
НБУ повинен вирiшити, якi показники множини Е дощльно використо-вувати та чи прийнятним буде врахування експертних оцiнок. Сформувавши базу даних показникiв оцiнювання ефективностi монiторингу бантвського сектору (К), необхiдно побудувати iнтегральний показник (14), який дасть змогу оцшити ршень ефективносп здiйснюваного монiторингу.
Отож, для ощнювання ефективносп монiторингу банкiвськоí системи треба використати новi математичнi теорií та шформацшш моделi й технологií. Зокрема це теория нечiткоí логiки i нечiтких множин, нейроннi мережi та гене-тичнi алгоритми, iншi методи штелектуального аналiзу даних [5, 6]. Для вирь шення поставленого завдання варто використати методи нечiткоí лопки.
Нечiтке оцiнювання ефективностi монiторингу банк1всько! системи можна виконувати за вiдповiдною послiдовнiстю. Пiсля вибору множини пер-винних показникiв, !х значення зведено до нечикого вигляду, тобто визначено лшгвктичш оцiнки цих змiнних i необхiднi для !х формалiзацií функцií належ-ностi (виконано операцiю фазифжацп змiнних). Далi знайдено величину вихщ-ного iнтегрального показника цiеí ефективносп у виглядi нечiткоí множини. Насамкшець визначено чiтке значення цього жегрального показника, яке ввд-повщае його нечггкш множинi (виконано операщю дефазифжацп). Для вико-нання цих операцш варто скористатися спрощенням цiеí процедури, яке запро-понував АО. Недосекш для аналiзу ризику фондових швестицш [7].
Виконанi на основi цього тдходу розрахунки показали, що включно до 2008 р. ефективнiсть мониторингу банювсько! системи Украши полiпшувалася, а в наступш два роки - попршувалась. Для 2011 р. знову почалось зростання р1вня ефективностi цього мошторингу, який рiзко збшьшився у наступному ро-цi [6]. !нформащю обрахованих iнтегральних показникiв () необидно також висвилювати в ЗМ1. Це буде спонукати НБУ до постшного пiдвищення рiвня розвитку БСУ та посилить довiру населения до банк1в.
Подальший аналiз розрахованих iнтегральних показнитв зводиться до розрахунку ключових шдикатс^в, якi на них впливають (). Визначення набору таких iндикаторiв дасть змогу НБУ здшснювати управлiния БСУ та ефек-тивнiстю системи 11 монiторингу шляхом детального аналiзу та впливу на роз-виток цих iндикаторiв. Тобто юнцевим етапом дослiджения е пошук набору ш-дикаторiв розвитку бантв iз врахуванням iнституцiйних особливостей функщ-
онування украшсько1 економiки методами iнтелектуального аналiзу даних. TaKi методи набули значного поширення як у бaнкiвськiй сфер^ так i поза нею, та залишаються актуальними й зараз, демонструючи вщмшш результати в управ-лiннi економiчними процесами [8].
Для виявлення ключових iндикaторiв можна використати один iз мето-дiв iнтелектуaльного aнaлiзу даних - пошук логiчних зaкономiрностей на шд-стaвi алгоритму обмеженого перебору даних (алгоритм "Кора"), суть якого по-лягае в пошуку несуперечливих логiчних зaкономiрностей у вхвднш вибiрцi даних та побудова системи правил, кожне з яких мктить iнформaцiю, яка знахо-диться не тшьки в окремих значениях показниюв, але й у 1х поеднаннях. Показ-ники, якi будуть використaнi для побудови таких правил, е ключовими у визна-ченш прогресу чи регресу функцiонувaния бантвсько1 системи.
Апробaцiю запропонованого пiдходу до визначення ключових шдикато-рiв виконано в робоп [9] для украшсько! бaнкiвськоí системи. Для штелекту-ального aнaлiзу розвитку БСУ використано шформацшну систему WizWhy вер-сií 3.08 Demo, яка саме й призначена для побудови зазначених вище правил. Спочатку було обраховано темпи приросту вах первинних та iнтегрaльних по-кaзникiв. Кожний iитегрaльний показник обрано залежною змiнною, iнтервaл змiни якого було подшено на два промiжки: значення, бiльшi нуля та меншi або рiвнi нулю, що дае шдставу робити висновки про прогрес чи регрес у дiяльностi украшських бaнкiв. Мiнiмaльнa вiрогiднiсть (у) правил if-then (якщо-то) та if-then-NOT (якщо-то-нi) рiвнa по 0,8, мшмальна кiлькiсть пiдтверджень правила становила 8 для 23-х спостережень (квартальш чaсовi ряди за 2005-2010 рр.), а максимальна кшьккть умов у прaвилi дорiвнювaлa 3.
Висновки. Банкшська система будь-яко! краши характеризуеться великою сукупшстю покaзникiв, що зумовлюе значну трудомктккть процесу ощ-нювання ефективносп íí монiторингу. Використання розглянутого шдходу до процесу упрaвлiния ефективнiстю мониторингу бaнкiвськоí системи дасть змогу сформувати для певно!' краши множину ключових шдикаторш, впливаючи на якi керiвнi органи цiеí краши зможуть полшшити цю ефективнiсть.
Лiтература
1. Коваленко В.В. Стратепчне управлшня фшансовою стшюстю банювсько! системи: ме-тодологiя i практика : монографш / В.В. Коваленко. - Суми : ДВНЗ "УАБС НБУ", 2010. - 228 с.
2. Kuchta D. Project risk management taking into consideration the influence of various risk levels based on linguistic approach / D. Kuchta, D. Skorupka // World Scientific Proc. Series on Computer Engineering and Information Science 7; Uncertainty Modeling in Knowledge Engineering end Decision Making - Proceedings of the 10th International FLINS Conf. - 2012. - Vol. 7. - Pp. 1093-1098.
3. Офщшний сайт Национального банку Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua
4. Приймак П.В. Оцшка тенденций розвитку банювсько! системи Украши на постай штег-ральних щдекив / П.В. Приймак // Актуальш проблеми економши : наук. економ. журнал. -2011. - № 10 (124). - С. 299-304.
5. Skorupka D. Neural Networks in Risk Management of a Project / D. Skorupka // AACE International Transaction. - 2004. - Pp. 1.51-1.57.
6. Приймак П.В. Удосконалення управлшня ефектившстю мошторингу банкхвсько! системи Украши / П.В. Приймак, С.М. Лобозинська // Вюник Львшського национального университету ш. 1вана Франка. - Сер.: Екожмчна. - Львш : Вид. центр ЛНУ iм. 1вана Франка. - 2013. - Вип. 49. - С. 116-126.
7. Недосекин А.О. Нечетко-множественный анализ риска фондовых инвестиций / А.О. Не-досекин. - СПб. : Изд-во "Сезам", 2002. - 181 с.
8. DATA MINING в банках: перспектива или реальность? / Сайт информационных технологий // Data Mining - 2002. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.inftech.webser-vis.ru/it/database/datamining/ar5.html
9. Приймак П.В. Ключовi щдикатори розвитку бангавсько! системи Украши / П.В. Приймак, 1.П. Твердохлiб // Галицький економiчний вiсник : зб. наук. праць. - 2012. - № 3 (36). - С. 94-101.
Скорупка Д., Прыймак П.В. Модель управления эффективностью мониторинга банковской системы страны
Проанализирована возможность усовершенствования современных систем мониторинга банковского сектора в контексте повышения уровня их эффективности. Предложена комплексная функционально-информационная модель управления эффективностью мониторинга банковской системы страны. Практическая реализация этой модели даст возможность органам государственной власти страны на основании влияния на определённые ключевые индикаторы развития её банковского сектора достичь его стабильного функционирования и предупреждения возможных финансовых кризисов. Рассмотренную модель легко адаптировать для других экономических систем или институтов макроуровня.
Ключевые слова: управление, эффективность мониторинга, банковская система, функционально-информационная модель управления, ключевые индикаторы развития банковской системы.
Skorupka D., Pryimak P. V. The Model of Performance Management Monitoring of the Banking System in the Country
The possibility of improving monitoring of modern banking systems in the context of increasing their effectiveness is analyzed. A complex functional and informational model for performaning management monitoring of the banking system in the country is offered. Practical implementation of this model will allow the national authorities to reach sustainable functioning and the prevention of possible financial crises in it on the basis of influence on the certain key indicators of its banking sector development. The model could be easily adapted to other economic systems and micro-level institutions.
Key words: management, efficiency monitoring, banking system, functional and informational model of management, key indicators of development of a banking system.
УДК[657:1]:621.7 Доц. О.В. Бондаренко, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ПРОБЛЕМИ АУДИТУ В УМОВАХ КОМП'ЮТЕРНИХ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ СИСТЕМ ШДПРИбМСТВА ТА КОМП'ЮТЕРНИХ СИСТЕМ БУХГАЛТЕРСЬКОГО OБЛIКУ
Прoaнaлiзовaно проблематику аудиту в умовах К1СП та КСБО. Комп'ютеризащя принципово не змшюе елеменпв методу бухгалтерського облшу, нaйбiльшi змши вщ-буваються у технологи оброблення облшово! шформаци, що виражаеться в порядку по-будови комп'ютерних форм бухгалтерського облшу.
Визначено методику аудиту шдприемств, на яких використовуються К1СП та КСБО, результати перевiрки мають значний вплив на ведення бiзнeсу та бухгалтерського облжу. Аудиторсью дослщження зазнають iстотних змш, хоча загальна мета й обсяг аудиту не змшюються, збeрiгaються його завдання, дшть oснoвнi елементи його методологи.
Охарактеризовано комп'ютерну обробку даних, що впливае на процес вивчення аудитором системи oблiку i внутршнього контролю пiдприемствa, що пeрeвiряеться. Розкрито суть автоматизацн бухгалтерського oблiку та шших упрaвлiнських функцiй
