CC BY
72
4. Семенов А.Г. Фшансова стратегш в управлшш тдприемствами : монографш / А.Г. Семенов, О.О. Сропутова, Т.В. Перекрест та íh. - Запор1жжя : Вид-во КПУ, 2008. - 188 с.
5. Шаблиста Л.М. Фшансова стшюсть тдприемства: сутшсть i методи оцшки / Л.М. Шаб-листа // Економiка i прогнозування : зб. наук. праць. - 2006. - № 2. - С. 46-58.
Васыльцив Т.Г., Волянюк Х.М. Тенденции формирования и реализации стратегии обеспечения финансовой устойчивости и платежеспособности предприятия
Обоснована целесообразность применения стратегического подхода к обеспечению финансовой устойчивости и платежеспособности предприятия. Определен механизм формирования стратегии обеспечения финансовой устойчивости и платежеспособности предприятия, состоящий из элементов его обеспечения, анализа политики управления, подходов к управлению риском, выбора инструментов управления. Определены этапы стратегического управления финансовой устойчивостью на предприятии. Освещены основные современные тенденции теоретико-методических основ формирования финансовой устойчивости и платежеспособности.
Ключевые слова: финансовая устойчивость, платежеспособность, теоретико-методические основы, стратегический подход.
Vasyltsiv T.H., Volianyk Kh.M. Theoretical and Methodological Bases of Forming and Implementing the Strategy of Providing Financial Stability and Solvency of Enterprises
The necessity of a strategic approach to financial stability and solvency is substantiated. The mechanism of formation a strategy to ensure financial stability and solvency is determined. The mechanism consists of provision elements, policy analysis management, risk management approaches, and choice management tools. The stages of strategic management of financial stability in the enterprise are identified. The basic trends of modern theoretical and methodological foundations of financial stability and solvency are ascertained.
Key words: financial stability, solvency, theoretical and methodological foundations, strategic approach.
УДК 336.71 Доц. Я.В. Грудзевич1, канд. екон. наук
провiдний економкт Ю.П. Табачук2
В1ТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д УПРАВЛ1ННЯ Л1КВ1ДН1СТЮ БАНКШСЬКО'1 СИСТЕМИ
Узагальнено методи управлшня лшвщшстю банювсько! системи. Проаналiзовано зарубiжний досвщ управлшня лжвщшстю у Словаччиш, Чехи, Туреччини, Казахстан та Роси. Визначено сшльш та вщмшш риси управлшня надлишковою лшвщшстю у посткризовий перюд. Дослщжено сучасну практику використання Нацюнальним банком Украши обов'язкових нормативiв лжввдносп. Визначено проблемы питания теоре-тичних i практичних аспектш регулювання лiквiдностi банювських систем. Виршення цих проблем дасть змогу шдвищити ефектившсть управлiння банювською лiквiднiстю.
Ключовi слова: банкiвська система, шквщщсть, лiквiдиiсть банювсько! системи, нормативи лiквiдностi, рефшансування, управлiння лiквiдиiстю.
Актуальшсть теми. Управлiння лiквiднiстю банкiвськоí системи е одним iз прюритетних завдань центральних банкiв. Це пов'язано з тим негатив-ним впливом, який здiйснюе як недостатня, так i надлишкова лiквiднiсть i на
1 Львгвський 1нститут 6aHKiBCLKOï справи УБС НБУ, м. Khïb;
2 Управлшня НБУ у Львгвськш обласТ
piBHi окремого банку, i на piBHi yciei бантвсько1 системи. Тому шдтримання оптимального р1вня вшьно1 банкiвськоí лжввдносп е важливою передумовою роз-витку та стйкосп банк1всько1 системи, стабшьносп нацiональноí грошово1 оди-ницi та зниження iнфляцiйних процес1в в краМ.
Незважаючи на значну увагу науковщв i практиюв до визначення стану тквадносп банк1вських установ i розроблення методiв його прогнозування, пе-реважно це питания розглядають для окремого банку (на мiкрорiвнi), а не вае1 банкiвськоí системи. Водночас варто зазначити, що пiдходи i завдання регулю-вання й прогнозування тквщносп окремого банку i банювсько1 системи ктот-но вiдрiзияються.
Аналiз останшх наукових дослщжень. Проблеми банювсько1 лжввд-ностi у рiзних аспектах висвилено у наукових працях Пiтера С. Роуз, Cimi Дж.Ф. та А.М. Герасимовича, О.В. Дзюблюка, Л.М. Юндрацько1, ВВ. Корнеева, А.М. Мороза, Б.Л. Лущва та iнших. Однак, незважаючи на глибину наукових дослiджень низка дуже актуальних питань, особливо в кризовий перiод, зали-шаються поза увагою. Так, зокрема, недостатньо дослвджено та вивчено методи та шструменти yправлiния ризиком лiквiднiстю в умовах не прогнозованих фь нансових коливань.
Мета роботи - дослiджения мехашзм1в та iнстрyментiв yправлiния лж-ввднктю банкiвськоí системи.
Виклад основного матерiалу. Нацiональний банк Украши, виконуючи свою регулятивну фyнкцiю, пiдтримyе рiвновагy на грошово-кредитному ринку, складовою яко1 е лiквiднiсть банкiв, за допомогою законодавчо визначених механiзмiв та шструменпв у межах адмiнiстративних та шдикативних метод1в прямо!' та вибiрковоí до. 1х вибiр залежить вiд особливостей та стану розвитку нацiональноí грошово-кредитно1 системи, а також ситyацií на грошово-кредит-ному ринку.
Одним iз рiзновидiв шдикативного регулювання лiквiдностi банкiв та бантвсько1 системи загалом е економiчнi нормативи, виконання яких вiдповiд-но до !нструкцп про порядок регулювання дiяльностi банк1в в Украíнi е обов'яз-ковим для yсiх банкiв Украши [1]. Серед 13 економiчних норматив1в, що вико-ристовуються у вичизняйй практицi банк1вського регулювання, е три нормативи тквщносп, що свдаить про значне мiсце, яке выводиться контролю за станом лiквiдностi банкiв у регyлятивнiй дiяльностi Нащонального банку Украши.
Вперше нормативи лжввдносп було запроваджено у вiтчизиянy бан-кiвськy практику в 1989 р. Державним банком СРСР. У цей час тквщшсть банку контролювалась за такими показниками: обмеження зобов'язань банку, обме-ження вкладiв громадян, коефiцiент поточно1 лiквiдностi, коефщент середньос-троково1 лiквiдностi [2, с. 274]. Першi два з них були не ринковими (адшшстра-тивними), оскiльки регулювали лiквiднiсть банку через обмеження окремих ви-д1в операцш
Сучасна практика використання обов'язкових нормативiв лiквiдностi в Украíнi характеризуеться позитивними тенденцiями, яш полягають у приведен-нi назв показникiв та методологи 1х розрахунку до мiжнародноí практики та економiчноí сyтностi категорií '^кввднкть" та переходу до ринкових показни-
тв контролю за тквщшстю банкiв. Показники тквщносп, якi застосовуе на цей час НБУ, характеризують миттевий, поточний та короткостроковий 11 стан i бшьш реально вiдображають ощнку ризику тквщносп банку.
Зокрема, норматив миттево! тквщносп (Н4) встановлюють для контролю за здатнктю банку забезпечити своечасне виконання сво'х грошових зобов'язань за рахунок високол^щних актив1в. Його розраховують за формулою середньозважено! величини (за мiсяць). За нормативом поточно!' тквщносп (Н5) здiйснюють контроль за збалансованктю строюв i сум л^вдних актив1в та зобов'язань банку. Показник короткостроково! лiквiдностi (Н6) розраховують з метою контролю за здатнктю банку виконувати за рахунок лжввдних активiв прийнятi ним короткостроковi зобов'язання термшом виконання до 1 року. Показники поточно! та короткостроково! лжвщносп обчислюють за станом на 1-ше, 11 -те та 21 -ше число кожного мкяця.
Табл. Нормативи лiквiдностi банте, що застосовуються в Украгт
Показник Розрахунок показника Нормативне значення, %
Норматив миттево! лiквiдностi (Н4) Стввщношення суми коштiв у каи та на кореспон-дентських рахунках до зобов'язань банку, що обль ковуються за поточними рахунками Щомюячно >20
Норматив поточно! лшвщносп (Н5) Стввщношення активiв первинно! та вторинно! лшвщносп термiном погашення до 31 дня до зобов'язань банку з термшами виконання до 31 дня Щодекадно >40
Норматив короткостроково! лш-вiдностi (Н6) Стввщношення лшвщних активiв до короткостро-кових зобов'язань з початковим термшом погашення активiв та зобов'язань банку до 1 року Щодекадно >20
Джерело: узагальнено за [1].
Наведеш в табл. нормативш значення показник1в лiквiдностi встановле-но для ушверсальних банкiв. Спецiалiзованi банки (ощаднi, iпотечнi, розрахун-ковi (клiринговi)) у зв'язку iз концентращею ризик1в зобов'язанi дотримуватися спецiальних (шдвищених) значень нормативiв лiквiдностi та шших законодавчо визначених економiчних норматив1в. Зокрема, для ощадних та iпотечних бантв норматив миттево! лiквiдностi (Н4) мае становити не менше нiж 30 %, для роз-рахункових (ктрингових) банкiв - не менше шж 90 %.
Найдавнiшим iз головних iнструментiв регулювання лiквiдностi банку е мшшальш обов'язковi резервнi вимоги центрального банку. У вузькому значен-ш пiд мiнiмальними обов'язковими резервами розумдать активи, якi використо-вуються для забезпечення гарантовано!' лiквiдностi банюв [3, с. 22]. Дш цього шструменту полягае у встановленнi центральним банком нормативу резерву-вання, у межах якого банки зобов'язаш частину залучених коштiв зберiгати на рахунках у центральному банку.
Вказанi вимоги насамперед пов'язанi з показником грошово!' маси та лгк-вiдностi банк1в: у разi зниження норми обов'язкових резервних вимог вщбу-ваеться збшьшення вiльних резервiв у розпорядженнi бантв, тобто зростае !'х вшьна лiквiднiсть i розширюються можливостi банкiв щодо проведення актив-них операцiй та виконання сво!х зобов'язань. Пiдвищення норми обов'язкового резервування, навпаки, зменшуе зазначеш можливостi та пропозицiю грошей.
Ш^гримання лжвщносп банкiв проводиться Нацiональним банком Украши через вiдповiднi iнструменти та операцц рефшансування, операцií прямого репо, операцц своп та операци з кушм державних облiгацiй Украши [4].
Таким чином, у процес пiдтримання лiквiдностi банкiвськоí системи Нащональний банк Украши виконуе свою функщю кредитора останньо1 шстанцц, використовуючи при цьому такi мехашзми: рефiнансування через постiйно да-ючу лiнiю овернайт, кредити, наданi шляхом проведения коротко- та довгос-трокових тендерiв вiдповiдно до 14 i 365 днiв, операцií своп, стабшзацшш кредити, довгостроковi кредити шд заставу майнових прав на кошти банк1вського вкладу. Перелiк зазначених мехашзм1в та iнструмеитiв iсторично змiнювався у процес розвитку грошово-кредитно!' полiтики вiдповiдно до свiтовоí практики та потреб кон'юнктури грошово-кредитного ринку.
Наявнiсть надлишково! лiквiдностi за умови И неповно! стерилiзацií цен-тральним банком створюе шфляцшний навiс в економiцi краши i свiдчить про перевищення пропозицп коштiв над попитом на грошово-кредитному ринку. Регулювання лiквiдностi банк1всько1 системи Украши е складним процесом створення передумов, забезпечення та пiдтримания нащональним банком Украши оптимального р1вня лiквiдностi банюв на макрорiвнi [5, с. 69].
Удосконалення практики регулювання грошово-кредитного ринку будь-яко1 краши грунтуеться на використаннi кращих практичних аспектiв досвiду зарубiжних краш у поеднанш з особливостями розвитку нащонально1 економь ки. З огляду на це, корисним буде вивчення зарубiжноí практики управлiния лiквiднiстю банювсько1 системи, узагальнення особливостей у застосуваннi шструментарда грошово-кредитно1 полiтики й визначення перспектив викорис-тання цього досвiду в УкраЫ. Для дослiджения зарубiжного досв^ управлш-ня лiквiднiстю банкiвськоí системи було ввдбрано краши (Словаччина, Чех1я, Угорщина, Рос1я), сучасна ситуация в яких, як i в УкраМ, характеризуеться над-лишковою лiквiднiстю i одночасно позитивними здобутками у вирiшеннi цiеí проблеми.
У становленнi та розвитку сучасно1 монетарно1 полiтики Нацiонального банку Словаччини умовно можна видшити два етапи. Перший, початковий, етап (1993-1999 рр.) характеризуеться використанням успадковано1 вщ ко-лишнього Державного банку Чехословаччини полиики, що грунтувалася на фжсованому обмiнному курсi, а з 1998 р. - режимом керованого плавання та комбшацкю прямих (кредитш лiмiти, цiльове рефiнансувания для кредитуван-ня окремих галузей) та непрямих iнструмеитiв.
В аспектi дослiджуваного питання зарубiжного досвiду управлiния лж-ввднктю банкiвськоí системи потребуе поглибленого дослщження другий етап (2000 - дотепер) розвитку грошово-кредитно1 полiтики у Словаччиш. Вiн характеризуеться кардинальними змшами у пiдходах до управлiния грошово-кре-дитним ринком, використання iнструментарiю монетарно1 полiтики. Цi змiни дозволили здшснити перехвд на основi впровадження передового свггового дос-вiду вiд кшьккного управлiния грошово-кредитним ринком до управлшня через процентнi ставки [6].
Для регулювання грошово-кредитного ринку Нацiональний банк Сло-ваччини здiйснюe також трансакцií "аутрайт" у формi купiвлi-продажу цiнних паперш та емiсiю казначейських векселiв (цшних паперiв власного боргу). Емь с^я казначейських векселiв Нацiонального банку Словаччини використовуеться для вiдкликання лiквiдностi з бантвського сектору на тривалiший термш. Опе-рацií з казначейськими векселями проводяться не регулярно за аукцюном аме-риканського типу, при цьому процентна ставка центральним банком не обме-жуеться i обсяги операцш не визначаються. Термiни погашения казначейських векселiв не стандартизуються i, як правило, становлять 3 мсящ.
Крш наведених iнструментiв, Нацiональний банк Словаччини мав мож-ливiсть оперативного регулювання ткввдносп шляхом проведення швидких тендерiв, якi дають змогу оперативно реагувати на поточну ситуацiю на грошо-во-кредитному ринку. Полiтичне рiшения, яке було прийняте в 1995 р. щодо зняття обмежень на рух капiталу та лiбералiзацiю мiжнародних фшансових по-токiв, мало негативнi наслщки для економiки Чехií. До краши почали надходи-ти значнi обсяги шоземного капiталу у виглядi прямих i портфельних ^ести-цiй, ефективно поглинути якi чеська економiка була не спроможна.
З метою забезпечення курсово!' стабiльностi нацiональноí крони в умо-вах режиму фiксованого курсоутворення Центральний банк Чехи купував шо-земну валюту, цим самим нарощував грошову масу та надлишкову лжввднкть через валютний канал, який був на той час головним каналом монетарного трансмiсiйного механiзму Чехií. Iншi шструменти, зокрема нормативи обов'яз-кового резервування, депозитнi операцií (випуск облiгацiй центрального банку), спрямовувалися на стерилiзацiю надлишково1 лiквiдностi, спричинену припли-вом у крашу шоземного катталу. Крiм зазначених iнструментiв, Нацiональний банк Чехií застосовував адмшстративш заходи, зокрема, було встановлено жорстш вимоги до нормативiв коротко1 валютно1 позицií, а також "заморожен-ня" коштав, що надходили ввд приватизацií. Так, майже 2 млрд дол. США, отри-маних ввд приватизацií чеського Телекому, впродовж кшькох рокiв зберiгалися на рахунках центрального банку, не надходячи до уряду. Проте ефективнкть цих заходiв була низькою [7].
Ситуащя в бантвськш системi Чехií, хоча i характеризувалася в той час надлишковою лiквiднiстю через надходження iноземних каштал1в, проте н1ве-лювати вплив цього чинника на iнфляцiю в краМ дозволив перех1д до режиму шфляцшного таргетування, запровадження плаваючого валютного курсу, при-пинення практики валютних штервенцш, удосконалення iнструментарiю гро-шово-кредитно1 полггики та процентно1 полiтики.
Зазначенi змши в грошово-кредитнiй полiтицi центрального банку Чехи, позначилися на 11 трансмiсiйному механiзмi, головним каналом якого був про-центний канал, а основним iнструментом впливу на економiчну ситуащю - про-центнi ставки. На цей час Нащональний банк Чехи використовуе три базовi ставки процентно! полiтики: за операц1ями репо (термшом до 2 тижнiв), лом-бардну та дисконтну. З початком перехщних процесiв Угорщина, як й iншi кра-íни з перехiдною економжою, запровадила прив'язку обмiнного курсу угорсько-го форинта до кошика ятрних iноземних валют. Цiновий тиск даючого валют-
ного режиму певний час стримувався завдяки кнуванню контролю за короткос-троковими потоками кашталу. Проте в 2000 р. шфлящя знову почала зростати, цим самим загостривши проблему iснуючого валютного режиму та ефективнос-тi монетарно! полiтики.
У 1995-2001 рр. за режиму вузького валютного коридору та в умовах не-розвиненого фшансового ринку основними монетарними iнструментами на по-чатковому етапi становления грошово-кредитно! полiтики Центрального банку Угорщини були валютш штервенцц, резервнi вимоги та широкий спектр стери-лiзацiйних операцш (зворотне репо, депозити, векселi центрального банку). Д1я стерилiзацiйних iнструмеитiв спрямовувалась на поглинання надлишково! лш-ввдносп, спричинено! надходженням iноземних капiталiв у крашу та проведен-ня центральним банком iнтервенцiй, спрямованих на утримання курсу форинта в межах вузького валютного коридору.
Бантвська система Угорщини на перехiдному етапi розвитку мала над-лишкову лiквiднiсть. Проте, якщо 11 причиною до 2001 р. були валютш штер-венцл центрального банку, то шсля - випуск казначейством валютних облка-цiй, конвертованих Нацiональним банком Угорщини. З огляду на це, централь-ний банк був змушений здiйснювати постiйнi депозитш операцií без кiлькiсних обмежень, ят е ключовими в його полггищ, а ставка за двотижневими депозитами - його ключовою ставкою. Змша ключово! ставки Нацiонального банку Угорщини сигналiзувала про його майбутню поведiнку i таким чином впливала через рiзнi канали монетарного трансмкшного механiзму на досягнення шфля-цшно! цiлi.
У 2000-2001 рр. у Туреччиш вiдбулася банкiвська криза, для подолання наслiдкiв яко! було розпочато Програму реструктуризацií i вiдбудови бантвсь-кого сектора. Першим ключовим кроком ще! програми було те, що банкам було надано фiнансувания на виплату сво'х овернайт зобов'язань у рамках сшвпращ Казначейства i центрального банку. Казначейство випустило для державних i банкiв-членiв Фонду страхування депозипв облiгацií (iндексованi на iнфляцiю) з термшом погашення через 5-9 ротв. Центральний банк Туреччини здiйснив кушвлю цих цiнних паперш для забезпечення лiквiдностi. Цi операцií вирiшили проблему структурного дефщиту лiквiдностi зазначених вище банкiв i збшьши-ли кшьккть доступних коштiв на ринку. Як наслщок - стали розвиватися умови для надлишково! лiквiдностi. Спочатку очжувалось, що ця надлишкова лгквщ-нкть буде тимчасовою, проте внаслiдок помiрноí монетарно!' i фiскальноí поль тики, що проводилась у посткризовий перюд, потоки шоземно! валюти до Туреччини зросли, i Центральний банк Туреччини мусив поглинати цей неперед-бачений потiк, купуючи iноземну валюту i таким чином зумовлюючи ще бшь-шу внутрiшню лiквiднiсть. Як наслщок, умови надмiрноí лiквiдностi перетворились в структурну надлишкову л^вднкть i Центральний банк Туреччини зазнав у 2003-2005 рр. збитшв [9, с. 52]. Збитки центрального банку були пов'язаш зi зростанням внутрiшнiх процентних зобов'язань через використання операцiй на вiдкритому ринку для стерилiзацií надмiрноí лiквiдностi на ринку.
Кр1м операцiй казначейства-центрального банку з випуску iндексованих облiгацiй для окремих банкiв та проведення валютних операцш з купiвлi валю-
ти, факторами, що впливають збiльшення/зменшення лiквiдностi в банювськш системi Туреччини, е:
• чистий дохщ казначейства в шоземнш валютi, зокрема управлiння зовнiшнiм боргом;
• процентт платежi Центрального банку Туреччини банкам за операщями iз сте-рилiзацií надлишково! лiквiдностi та обов'язкових вимогах;
• попит на нацюнальну валюту;
• рух кошив на Казначейському рахунку в Центральному банку Туреччини. Фiнансово-економiчна ситуация в Казахстан характеризувалася, з одного боку, позитивною тенденщею, високими i стiйкими темпами економiчного розвитку, зумовленими зростанням нафтовидобутку та пiдвищенням свиових цiн на нафту; пiдвищенням життевого рiвня населения; зниженням рiвня безро-бiття; профiцитом державного бюджету; зростанням золотовалютних резервов. З iншого боку, з 2005 р. була тенденция до зростання iнфляцiйного тиску та над-лишково! лiквiдностi в банювськш системi.
Для вирiшення проблеми надлишково! лiквiдностi та зниження шфля-цшного зависання в економiцi з 2005 р. Нащональним банком Казахстану було прийнято жорсткiшi вимоги щодо деяких iнструментiв грошово-кредитно! поль тики. Вони виявились в поетапному пiдвищеннi ставки рефшансування та базо-во! ставки Нащонального банку Казахстану (процентно! ставки по депозитах), розширенш бази розрахунку мшшальних резервних вимог, збiльшеннi обсяпв емiсií короткострокових цiнних паперiв центрального банку та зменшенш !х термЫв перебування в обiгу, зростаннi обсяпв депозитних операцiй центрального банку. Як основний шструмент грошово-кредитно! политики Нацiональний банк використовував депозити, на ят розмiщалися кошти банкiв з метою надлишково! лiквiдностi бантв.
З огляду на ситуацда, що склалася з iнфляцiйним тиском i надлишковою лiквiднiстю у 2006 р., Нащональний банк Казахстану продовжував посилювати грошово-кредитну полiтику з метою зростання !! впливу на розмiр грошово! пропозицií шляхом регулювання лiквiднiстю банювсько! системи. Основш зу-силля центрального банку було спрямовано насамперед на тдвищення ефек-тивностi процентно! полиики. Для посилення регулятивно! ролi офщшно! ставки рефiнансування було продовжено практику Г! щоквартального перегляду, запроваджено низку заходiв, що спрямованi на посилення контролю Нащональ-ного банку Казахстану за ринковими процентними ставками. Зокрема, запрова-джено адмЫстративну практику прив'язки максимальних процентних ставок винагороди по залучених депозитах (вкладах) фiзичиих осiб, повернення яких гарантуеться Казахстанським фондом гарантування депозипв, до офщйно! ставки рефiнансувания [8].
Ураховуючи те, що Рос1я - один iз головних свiтових експортерш наф-топродуктiв, значне зростання свиових цiн на нафту призвело до масового припливу виручки iноземноí валюти вiд експорту. 1стотне зростання пропозицп iноземноí валюти на виутрiшньому ринку зумовило змiциения курсу рубля. Для шдтримки конкурентоспроможностi нацiональноí економiки та економiчного зростання Центральний банк Росшсько! Федерацií запровадив режим керовано-го плавання валютного курсу. За такого режиму в умовах поспйного переви-
щення пропозищ! шоземно! валюти над попитом центральний банк проводив валютн штервенцп, викуповуючи шоземну валюту до резерв1в кра'ни, що призвело до безпрецедентного зростання м1жнародних резервiв кра'ни в десятки разш та величезного зростання лжвщносп в економщ.
Незважаючи на актуальнкть виршення проблеми надлишково! лжвщ-носп через 11 негативний вплив на шфлящйн процеси в краЫ, поки що, як заз-начали в цей перюд фахiвцi Центрального банку Росшсько! Федерацп, в1дсутн1 передумови для управлiння надлишковою лiквiднiстю через змшу офiцiйних процентних ставок, яю е основним iнструментом грошово-кредитно! пол^ики в розвинених кра'нах. Це було пов'язано з тим, що трансмкшний механiзм моне-тарно! полiтики в Росп був слабким, офiцiйнi ставки центрального банку не мали сильного впливу на iнфляцiю та поведшку економiчних суб'ектав. Крiм цього, зростання офщйних ставок могло спровокувати б подальший приплив капiталу i стерилiзацiя надлишково! лiквiдностi за вищими ставками не дала би бажаного ефекту, а тшьки зумовила витрати центрального банку на проведения цих операцiй. Використання в Росií такого грубого шструменту поглинання лш-ввдносп, як змiиж в резервних вимогах, також мае сво1' обмеження. Головне з них пов'язане з тим, що зростання обов'язкових резервов у зв'язку з регюнальни-ми вiдмiнностями у концентрацií вiльних резервiв i високим р1внем сегментацií грошового ринку можуть створити проблеми лiквiдностi для малих i регюналь-них банив [9, с. 43-44].
Для виршення проблеми надлишково! лiквiдностi та швелювання 11 впливу на iнфляцiю в краМ Росiя за аналогiею з шшими кра'нами-експортера-ми нафти створила у лютому 2004 р. Стабшзацшний фонд, метою якого е аку-мулювання додаткових бюджетних надходжень ввд високих цiн на експортованi продукти енергетики, тобто основною функцiею е стерилiзацiя надлишково! лiквiдностi. На цей час Фонд зберкае сво! кошти на рублевих рахунках уряду в центральному банку. Стабшзацшний фонд може бути використаний для фшан-сування дефщиту державного бюджету, коли цша на нафту падае нижче базово! та iиших щлей згiдно з федеральним бюджетним законодавством. Виутрiшне використання Фонду обмежуеться загрозою зростання шфляцп. Розмiр Стабш-зацiйного фонду становить близько 5,7 % ВВП, тодi як у Кувейтi - близько 80 %, у Норвегií - 70 %, в Оманi та Азербайджан - 20 %, Казахстан - 12 % (за станом на 2006 р.) [9, с. 44].
У наступш роки стабшзацшний фонд допомагав стерилiзувати бiльшу частину надлишково! лiквiдностi, а вiдповiдно федеральний бюджет вiдiгравав головну роль у виршенш проблеми надлишково! лiквiдностi. Фонд мав довгос-троковий стабiлiзацiйний вплив на пропозицда грошей, але вш був адшшстра-тивним iнструментом поглинання лiквiдностi. Поряд iз Стабiлiзацiйним фондом Центральний банк Росшсько! федерацií використовуе монетарш iнструмеити ре-гулювання л^щносп, серед яких: депозитн операцií, емкда власних облiгацiй, зворотне модифiковане репо, прямi операцií (аутрайт - продаж урядових цiнижх папер1в зi свого портфеля). 1нструментами забезпечення лiквiдностi були креди-ти овернайт, ломбарднi кредити, операцц прямого репо. Додатково Банк Росп використовуе за необхщносп валютш операцií своп i проводить прямi операцií
(аутрайт) [8, с. 45-51]. Центральний банк Роси докладае зусиль до вдосконален-ня процентной полiтики та посилення ц ролi в регулюваннi грошово-кредитного ринку. Проте Í3 зазначених вище причин процентний коридор, що утворюеться процентними ставками за депозитними i кредитними операцiями, залишаеться доволi широким, що не сприяе ефективностi процентной поливки.
Таким чином, проведене дослiдження теоретико-методичних, правових i практичних аспектiв регулювання лiквiдностi банкiвських систем вище перера-хованих краш та банкшсько! системи Украши дае змогу видiлити окремi проб-лемнi питання, вирiшення яких може дати змогу пiдвищити ефектившсть уп-равлiння банкiвською лiквiднiстю на макрорiвнi. Загалом, на нашу думку, проблему шдвищення ефективностi управлшня лiквiднiстю банкшсько! системи Украши потрiбно вирiшувати комплексно шляхом запровадження заходiв, спря-мованих на:
• удосконалення iнструментарiю регулювання лiквiдностi на ochobí впроваджен-ня передового светового досвiду з урахуванням вiтчизняних умов розвитку гро-шово-кредитного ринку;
• шдвищення дieвосri трансмiсiйного механiзму грошово-кредитно! полiтики шляхом зростання ролi його процентного каналу;
• посилення координацн грошово-кредитно! i фюкально! полiтики та шдвищення реально! незалежноси Нацiонального банку Украши щодо реалiзацií монетарной полiтики.
Лiтература
1. Iнструкцiя НБУ "Про порядок регулювання дiяльностi банкв в Укра'М" вiд 28.08.2001 р., № 368 3Í змшами вщ 17.12.2007 року.
2. Лаврушин О.И. Банковское дело / О.И. Лаврушин, И.Д. Мамонова, Н.И. Валенцева и др.; под ред. О.И. Лаврушина. - Изд. 3-е, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во КНОРУС, 2005. - 768 с.
3. Положення НБУ "Про порядок формування обов'язкових резервов для банкв Украши" вiд 16.03.2006 р., № 91 3i змшами вiд 2.04.2008 року.
4. Положення НБУ "Про регулювання нащональним банком Украши шкыдносп банюв Украши" вщ 26.09.2006 р., № 378 3Í змiнами.
5. Сомик А.В. Лжвщшсть бангавсько! системи Украши: структура, аналiз чпнннгав i напря-ми пiдвищення ефективностi регулювання / А.В. Сомик // Вюник Университету банювсько'! спра-ви Национального банку Украши : зб. наук. праць. - 2008. - № 3. - С. 68-72.
6. Матеpiали семшару "Здшснення монетарно'! политики". Досвiд Нацiонального банку Словаччини // Навчальний центр НБУ. - 13-15 листопада 2006 року.
7. Бакун О. Пряме таргетування шфляци: досвщ Чехи // Вiсник Нацiонального банку Украши : наук.-практ. журнал. - 2003. - № 3. - С. 60-61.
8. Об утверждении Правил минимальних резервних требованиях: Постановление Правления Национального банка Республики Казахстан от 27 мая 2006 года / Официальний майт Нащ-онального банка Республики Казахстан. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.nati-onabak.kz.
9. Grey S. Central Bank management of surplus liquidity / Handbooks in Central Banking Lecture Series no.6. - august 2006 / S. Grey. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.banko-fengland.co.uk/education/ccbs/handbooks_ lectures.htm.
Грудзевич Я.В., Табачук Ю.П. Отечественный и зарубежный опыт управления ликвидностью банковской системы
Рассмотрены методы управления ликвидностью банковской системы. Проведен анализ зарубежного опыта управления ликвидностью в Словении, Чехии, Турции, Казахстане и России. Определены общие и отличительные черты управления излишней ликвидностью в посткризисный период. Исследована современная практика использо-
вания Национальным банком Украины обязательных нормативов ликвидности. Определены проблемные вопросы теоретических и практических аспектов регулирования ликвидности банковских систем. Решение этих проблем даст возможность повысить эффективность управления банковской ликвидности.
Ключевые слова: банковская система, ликвидность, ликвидность банковской системы, нормативы ликвидности, рефинансирование, управление ликвидностью.
Hrudzevych Ya. V., Tabachuk Yu.P. Modern Mechanisms and Management Tools of the Banking System Liquidity: Domestic and Foreign Experience
Some methods of liquidity managing of the banking system are generalized. Foreign experience of liquidity management in Slovakia, The Czech Republic, Turkey, Kazakhstan and Russia is analysed. Some common and distinctive features of excess liquidity control in the post-crisis period are defined. Modern practice of the National Bank of Ukraine mandatory liquidity ratios is investigated. Some areas of theoretical and practical aspects of liquidity regulation of banking systems are identified. Solving these problems will allow increasing the efficiency of bank liquidity.
Key words: banking, liquidity, liquidity of the banking system liquidity ratios, refinancing, liquidity management.
УДК504.003.13:674(477) Асист. 1.Г. Гурняк, канд. екон. наук
доц. С.О. Козловський, канд. екон. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ОЦ1НЮВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ПОКАЗНИК1В ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНО1 ЕФЕКТИВНОСТ1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ДЕРЕВООБРОБНИХ ПЩПРИеМСТВ МЕТОДАМИ ЕКОНОМЕТРИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ
Розроблено економетричш моделi для оцшювання еколого-екож^чно! ефектив-ност дшльност деревообробних шдприемств, а також прогнози окремих показниюв, мо-делювання яких здшснено в дшчих та ш^вняльних цшах за п'ять та одинадцять роюв i з лаговим затзненням в один рж. Подано класифжацш економетричних моделей за п'ять-ма ознаками. Прогнозування показниюв еколого-екож^чно! ефективностi здшснено для трьох сценарив розвитку економжи краши: песимютичного (в кризових умовах), опти-мютичного (за сприятливих умов) та найбшьш iмовiрного (в реальних умовах).
Ключовi слова: економетрична модель, прогноз, оцшювання, еколого-економiчна ефективнiсть, деревообробнi пiдприeмства.
Постановка задачг Для оцiнювання i прогнозування показниюв еколо-го-економiчноí ефективностi дiяльностi деревообробних пiдприeмств доцiльно застосувати методи економетричного моделювання. З метою збшьшення обсягу вибiрки та порiвняння отриманих результатов додатково здiйснено аналiз i прогнозування показникiв еколого-економiчноí ефективностi сумiжних з дере-вообробними целюлозно-паперових шдприемств, яю до 2001 р. належали до од-нieí галузi. Побудова економетричних моделей показниюв еколого-економiчноí ефективносп економiчноí дiяльностi пiдприемств потребуе чггко!' 1х класифжа-цií для подальшого опису результатiв статистичного економетричного оцшювання та прогнозування безпечно!' економiчноí дiяльностi з найменшою шкодою для довкшля, вiдповiдно до концепцп сталого розвитку [4].
Класифжацш економетричних моделей показниюв еколого-економiчноí ефективносп економiчноí дiяльностi деревообробних та целюлозно-паперових шдприемств здшснено за такими ознаками (рис. 1):
