CC BY
35
УДК336.719 (477) Асист. Т.Б. Ковч - Унврситет бантвськог справи
НБ Украти, м. Кшв
МЕТОДИЧН1 П1ДХОДИ ДО ОЦ1НЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 Ф1НАНСОВОГО МОН1ТОРИНГУ В КОМЕРЦ1ЙНИХ БАНКАХ
Визначено основнi методичш пiдходи до оцiнювання ефективностi фшансово-го монiторингу в комерцiйних банках. Визначено та обгрунтовано критери та систему показниюв оцiнювання ефективност фiнансового монiторингу
Ключов1 слова: фшансовий монiторинг, ефективнiсть фiнансового мошторин-гу, система показниюв рiвня ефективностi фшансового монiторингу, рiвень оргашза-ци фшансового мошторингу, експертнi оцiнки, управлiнська дiяльнiсть.
Визначення ефективност фшансового мониторингу е важливим моментом оцшювання якосп його оргашзацп 1 здшснення. Забезпечення висо-ко! ефективносп фшансового мониторингу е складовою частиною загально! проблеми з тдвищення ефективност д1яльност1 будь-яко! банювсько! установи 1 банювсько! системи загалом.
Оцшка ефективносп та виявлення результапв функцюнування дае змогу тдрахувати: наскшьки правильно вибрано напрями д1яльносп та наскшьки вони результативш. Кр1м того, оцшка ефективносп мониторингу дае можливють видшити фактори, як впливають на вщхилення фактичних результат д1яльносп вщ запланованих. Системна концепщя ефективносп фь нансового мониторингу передбачае, що ефективнють характеризуе стутнь адаптацп банку до зовшшнього середовища.
Зазвичай у р1зних системах ефектившсть оцшюеться за допомогою единого критерто - показника прибутку, що, у цьому випадку, зумовлюе кон-цептуальну 1 методичну обмежешсть тдходу до проблеми ефективносп фь нансового мониторингу.
Тому, на нашу думку, оцшка ефективносп фшансового мошторингу потребуе багатокритер1ального тдходу, коли використовуеться комплекс взаемопов'язаних критерпв. Багатокритер1альний тдхщ мае очевидш переваги перед монокритер1альним, оскшьки змютовшше розкривае поняття ефек-тивносп.
Критер1ями ефективност внутршнього фшансового мониторингу в1т-чизняних комерцшних банюв, на наш погляд, можна вважати: 1) стутнь ре-зультативност й ефективност !х д1яльносп, достов1рност1 фшансово! зв1т-носп банюв, дотримання норм чинного законодавства, що регламентуе фь нансово-господарську д1яльшсть банювських шститупв (визначення цих па-раметр1в можливо здшснювати за допомогою спещально розроблено! системи тестування вщповщних банювських пращвниюв); 2) р1вень витрат (!х мь шм1защю за шших р1вних умов) на здшснення мошторингово! д1яльносп; 3) р1вень ризиюв (!х м1шм1защю) д1яльносп банювсько! установи; 4) м1шм1за-щю частки проблемних кредипв у портфел1 банку; 5) р1вень дшово! активности 6) нарощення ресурсно! бази за рахунок залучених кошпв вщ населен-ня; 7) оптим1защю управлшня; 8) фшансову стабшьшсть банку [5].
Система фшансового мониторингу, безперечно, насамперед м1шм1зуе витрати банювсько! установи, осюльки забезпечуе управлшський апарат опе-
ративною i точною iнформацieю щодо поточного та прогнозованого стану банювсько! установи i вiдповiдно управлiнськi ршення, що приймаються в тiй чи iншiй ситуацп, базуються на глибокому системному аналiзi, з враху-ванням всiх взаемопов'язаних аспектiв дiяльностi банку i знижують ймовiр-нiсть настання втрат вщ впливу зовнiшнiх та внутрiшнiх чинниюв та неузго-джено! полiтики банку. У процес визначення ефективностi фшансового мо-нiторингу цей критерiй представлений такими показниками:
• абсолютне вiдхилення змши витрат банку Вв:
Вв= Bi / Во, (1)
де: В1 - витрати за звггнш перiод роботи банку; В0 _ витрати за попереднiй пе-рiод дiяльностi банку.
Цей показник дасть змогу простежити динамiку змiн витрат банку i зробити висновки щодо впливу фшансового мошторингу в банювськш уста-новi на його витрати;
• досягнення планових показникiв Ве:
Ве= Вф / Вп, (2)
де: Вф _ фактичш витрати банку за звггаий перiод; Вп_ плановi витрати банку.
За результатами обрахунку цього показника можна зробити висновки про ефективнють фшансового мошторингу в рамках виконано! роботи щодо аналiзу i прогнозування витрат банку, оскшьки великi розбiжностi фактичних та планових значень витрат свщчать про недостатньо глибокий i точний ана-лiз, а вiдповiдно складено прогнози в цьому напрямi.
Як вщомо, ризики наявнi в будь-якш сферi банювсько! дiяльностi та повшстю !х уникнути неможливо. На сьогодш в кожнiй банкiвськiй установi юнують системи управлiння ризиками. Проте, враховуючи проведений у по-передньому шдроздЫ аналiз, у бiльшостi банкiвських установ на тепер у системах управлшня ризиками оперують лише поняттям розмiр ризику, пiд яким розумiють вартюне вираження ймовiрностi поди, пов'язано! зi здшснен-ням операцп, яка призведе до втрати банком частини ресуршв, скорочення доходу чи збшьшення витрат. Тобто мошторингова дiяльнiсть у таких банках зорieнтована на дотримання встановлених вимог, лiмiтiв та максимiзацil при-буткiв. Цей факт дае змогу управляти ризиками в короткотермшовому перь од^ адже, фiксуючи лише юльюсне значення ризику, можна зробити висновки щодо напряму дiй для його коригування в найближчому майбутньому, ос-кiльки вiдсутне належне шформацшне забезпечення для визначення причин-но-наслщкових зв'язюв змiни рiвнiв ризикiв. Система фшансового мониторингу не лише сприяе виявленню iснуючих ризикiв, а й прогнозуе !х рiвень в майбутньому, попереджае про виникнення ймовiрних ризиюв та забезпечуе формування адекватно! полггаки управлiння у цьому напрямi на тривалiший перiод. Тому зниження ризиюв в дiяльностi банювсько! установи е не-вiд'емним критерiем ефективносп фiнансового монiторингу. Цей критерiй представлений визначенням шдекшв GAP (вiдхилення вщ 100 %).
Мiнiмiзацiя частки проблемних кредипв у портфелi банку е одним iз найважливiших критерпв ефективносп системи фiнансового монiторингу,
оскiльки становить основу прибутково! дiяльностi банку i забезпечення його фшансово! стiйкостi. На основi цього критерiю можна зробити висновки що-до обrрунтованостi кредитно-швестицшно! полiтики банку, надiйностi, об'eктивностi й точност системи оцiнювання кредитоспроможностi пози-чальникiв та забезпечення за кредитами, а також щодо процесу супроводу кредиту, що, на нашу думку, дасть змогу уникнути вже юнуючого для укра-!нських банкiв негативного досвщу у сферi кредитування, зменшуючи ризи-кованiсть кредитних портфелiв банювських установ.
Важливим е обчислення не лише частки проблемних кредипв у пор-тфелi банку, але й визначення того, насюльки точно фшансовий монiторинг виконав свою функцiю прогнозування, осюльки на основi цих результатав i будуеться комплекс подальших управлшських рiшень. Отже, необхiдно вра-ховувати сшввщношення фактичного обсягу проблемних кредипв (Кп) до прогнозованого обсягу проблемних кредипв (Кпп):
Ке = Кп / Кпп. (3)
Позитивш змши рiвня дшово! активностi банку як результат функщ-онування системи фшансового монiторингу забезпечать розроблення банювських продуктiв i послуг, якi вщповщають iснуючим потребам клiентiв з рiзних сегментiв ринку, i цим самим розширення сфери дiяльностi банку на вс сегменти ринку банкiвських послуг. На нашу думку, в цьому випадку до-цiльно визначити частку участi на ринку (Чр), коефщент участi на ринку (Кчр) та рiвень впливу змiни частки банку на ринку банювських послуг на прибуток банку РВ:
РВ = А ЧР: АЧП, (4)
де: А ЧР - темпи приросту частки банку на ринку банювських послуг; АЧП -темпи приросту прибутку.
Нарощення ресурсно! бази за рахунок залучених кошпв вщ населення свщчить про ефективнють фшансового мониторингу в напрямi прогнозного аналiзу ресурсно! бази банювсько! установи, оскiльки дае змогу виршити не лише поточш проблеми з лiквiднiстю банку, а й забезпечити його стабшьне функщонування. Адже залученi ресурси вiд населення, по-перше, свiдчать про високий рiвень довiри до банку i його стшку позицiю на ринку банювських послуг, а по-друге, дають змогу збшьшити клiентську базу, реалiзувати супут-нi банкiвськi продукти, а вщповщно, отримати додатковi доходи за рахунок комiсiйних надходжень, але найголовнiше - збшьшити строковють залучених коштiв, що, водночас, сприятиме розвитку iнвестицiйного кредитування.
Важливим показником за цим критерiем е вщношення фактично залучених кошпв (ЗКф) до прогнозовано! потреби в залучених коштах (ЗКп):
Зе = ЗКф / ЗКп. (5)
Осюльки фiнансовий монiторинг напряму пов'язаний з управлшською дiяльнiстю, то одним з найважливших критерпв його ефективносп е оптимь зацiя управлiння в банку. За результатами аналiзу щодо якосп, оперативнос-тi, адекватностi, результативносп прийнятих рiшень можна робити висновки щодо ефективносп системи фiнансового мошторингу загалом. Як ми вже заз-
начали, oднieю з oснoвниx пepeваг фiнансoвoгo мoнiтopингy е пpoгнoзyвання станy та пoдальшoгo poзвиткy oб'eкта, на oснoвi чoгo фopмyeться кoмплeкс yпpавлiнськиx piшeнь як пoтoчнoгo, так i пepспeктивнoгo xаpактepy. Отoж, важливе мiсцe пoвиннo займати визначення eкoнoмiчнoгo eфeктy вiд ^ийн^тся yпpавлiнськиx piшeнь Еур:
Еур= ЧПр(Зр) / З„ (б)
де: ЧПр(Зр) - oтpиманi пpибyтки (вiдвepнeнi збитки) внаслдак пpийняття pi-шень на oснoвi пpoгнoзниx виснoвкiв та peкoмeндацiй; Зп - пoнeсeнi збитки внаслдак пoмилкoвиx сyджeнь.
Це дасть змoгy визначити дoцiльнiсть пoкладeння в oснoвy у^ав-лiнськoï дiяльнoстi iнфopмацiï, oтpиманoï вiд Цeнтpy аналiзy й oбpoблeння iнфopмацiï кoмepцiйнoгo банку.
Навeдeнi вище кpитepiï, y пepeважнiй бiльшoстi, свщчать пpo ефек-тивнiсть не так всieï системи фiнансoвoгo мoнiтopингy, як ïï oкpeмиx тдсис-тем. Осговним кpитepieм вистyпаe фiнансoва стабiльнiсть банку, тобто го-казники стабiльнoстi фiнансoвoгo станy i дiяльнoстi банку е вiдoбpажeнням oбpанoï пoлiтики банку, мeтoдoлoгiчнoгo та мeтoдичнoгo забезпечення аналь зу та пpoгнoзyвання oкpeмиx пoказникiв, дoцiльнoстi впpoваджeння системи фiнансoвoгo мoнiтopингy та oптимальнoстi пpийнятиx piшeнь.
Цей ^rneprn пpeдставлeний пoказниками дoстатнoстi та peнтабeль-нoстi капiталy (Н2, Н3, ROE), л^ид^ст (Н4, Н5, Нб) та я^ст активiв (табл. l).
Зазначена таблиця свщчить, щo пiсля pанжиpyвання значень гоказни-кiв вiдпoвiднo дo встанoвлeниx гpаничниx значень мoжна зpoбити виснoвoк npo piвeнь eфeктивнoстi фiнансoвoгo мoнiтopингy [1].
Пpoтe ваpтo зауважити, щo тд час аналiзy iнтeгpальнoгo пoказника eфeктивнoстi та пiдгoтoвки вiдпoвiдниx виснoвкiв та peкoмeндацiй дoцiльнo вpаxoвyвати питoмy вагу тога чи iншoгo пoказника, ora^m не завжди зна-чення за вима пoказниками будуть на oднoмy piвнi eфeктивнoстi. Отoж, вiд вагoмoстi впливу пoказникiв на фiнансoвий стан i дiяльнiсть банку залежати-ме кopигyвання кiнцeвoгo значення piвня eфeктивнoстi мoнiтopингy i фopмy-вання пoдальшиx peкoмeндацiй з усунення iснyючиx пpoблeм та нeгативниx впливiв [2].
Biдпoвiднo дo oтpиманиx виснoвкiв та peкoмeндацiй мае фopмyватися кoмплeкс yпpавлiнськиx prnem та заxoдiв, спpямoваниx на ви^авлення слабкиx мiсць y систeмi фiнансoвoгo мoнiтopингy i пiдвищeння eфeктивнoстi ïï функцюнування.
Наведена нами oцiнка eфeктивнoстi внyтpiшньoгo фiнансoвoгo мoнi-тopингy вiтчизняниx кoмepцiйниx банкiв за дoпoмoгoю кiлькiсниx poзpаxyн-кoвиx пoказникiв мoжe дoпoвнюватися oцiнками eфeктивнoстi opганiзацiï фi-нансoвoгo мoнiтopингy в бальнoмy виpажeннi. Такий пiдxiд дае мoжливiсть пopiвняти oтpиманi данi за кiлькiсними i яюсними xаpактepистиками та зpo-бити висговки щoдo взаeмoзв'язкy opганiзацiï мoнiтopингoвoï дiяльнoстi та ïï eфeктивнoстi, щo, вoднoчас, дасть змoгy пiдгoтyвати peкoмeндацiï щoдo вдoскoналeння чи змiни пiдxoдiв дo iснyючoгo в банкiвськiй yстанoвi внут-
5. Iнфoрмацiйнi теxнoлoгiï галyзi 337
рiшнього фшансового монiторингу. На наш погляд, ефективнють внут-рiшнього фiнансового монiторингу у впчизняних комерцiйних банках може оцшюватися за показниками, що в табл. 2.
Табл. 1. Система поктншив рiвня ефективност1 фшансового мотторингу
№ з\п Умовш познач. Показники ефективносп Р1вень ефективносп фшансового мошторингу
0-20 % 21-40 % 41-60 % 61-80 % 81-100 %
1. Вв абсолютне вщхилення витрат банку менше 0,5 вщ 0,5 до 1 дор1в-нюе 1 вщ 1 до 1,5 бшьше 1,5
2. Ве досягнення планових показниюв менше 0,5 бшьше 1,5 вщ 0,5 до 1 вщ 1 до 1,5 дор!в-нюе 1
3. шдекси ОЛР (в1дхилення ввд 100 %) 0-5 % до 20 % до 30 % до 50 % бшьше 50 %
4. Ке в1дношення кшькост проб-лемних кредитв до прогно-зовано! кшькост проблем-них кредитш менше 0,5 бшьше 1,5 вщ 0,5 до 1 вщ 1 до 1,5 дор!в-нюе 1
5. РВ р1вень впливу змши частки банку на ринку банювських послуг на прибуток банку 0:1 0,5:1 1:1 1:1,5 1:2 [ бшьше
6. Чр частка участ на ринку менше 1 % 1-2 % 2-3 % 3-5 % бшьше 5 %
7. Кчр коефщент участ на ринку 0,5-0,8 0,8-1,0 1-1,5 1,5-2,0 бшьше 2
8. Зе вщношення фактично залуче-них кош™ до прогнозовано! потреби в залучених коштах менше 0,5 бшьше 1,5 вщ 0,5 до 1 вщ 1 до 1,5 дор!в-нюе 1
9. Е -^ур вщношення отриманих прибут- юв (чи вщвернутих збитюв) внаслщок прийняття ршень на основ1 прогнозних вис-новюв та рекомендаций з понесеними збитками, внаслщок допущен-ня помилкових суджень менше 0,5 0,5-1 1 1-1,5 бшьше 2
10. Н2 достаттсть [ рентабельшсть катталу 2-4 % 4-6 % 6-8 % 8-10 % бшьше 10 %
Н3 2-3 % 3-5 % 5-7 % 7-9 % бшьше 9 %
ШЕ 0-5 % 5-10 % 10-15 % 1520 % бшьше 20 %
11. Н4 лжв1дтсть менше 20 % до 10 % до 15 % до 20 % бшьше 20 %
Н5 менше 20 % до 20 % до 30 % до 40 % бшьше 40 %
Н6 менше 40 % до 40 % до 50 % до 60 % бшьше 60 %
12. яшсть актив1в бшьше 30 % до 30 % до 20 % до 10 % 0-5 %
* Склав автор.
Табл. 2. Критери бальноЧ оцшки ефективностг органпаци фшансового _мошторингу в комерцшних банках Украши_
Показники ефективност внутршнього фшансового мошторингу в комерцшних банках Бальна оцшка (max 5 бал1в)
Високий р1вень оргашзацп монгторингово! д1яльност1 5
Мошторингова д1яльшсть ведеться з вима необхщними напряма-ми, проте не найкращим чином 4
Недостатнш р1вень оргашзацп монгторингово! д1яльност1 3
Мошторингова д1яльшсть у банку лише започатковуеться 2
Мошторингова д1яльшсть не здшснюеться 1
* Склав автор.
Отже, загальна оцшка ефективносп внутршнього фшансового мотторингу складаеться з кшьюсно! оцшки, отримано! за допомогою системи по-казникiв рiвня ефективностi фiнансового монiторингу та бально! оцiнки ефективностi його оргашзацп [4].
Оцшка ефективносп фiнансового мошторингу, на нашу думку, повин-нi здшснювати внутрiшнi (раз на мiсяць), та зовшшш (раз на рiк) експерти. Внутршт експерти можуть входити до складу служб внутршнього аудиту i бути незалежними вiд роботи шдроздЫв банку та Центру оброблення й ана-лiзу шформацп. До зовшшшх експертiв належать працiвники системи НБУ з вщповщного напряму дiяльностi та незалежш аудитори. Зрозумiло, що внут-рiшнi експертнi оцiнки створюють основу для прийняття управлшських рь шень щодо коригування чи змiни елеменпв фiнансового монiторингу в бан-ювськш установi для пiдвищення результативностi фшансового мониторингу та вiдповiдно зменшення ризикованосп дiяльностi, збiльшення прибутковос-тi та забезпечення стабшьносп банку.
Як бачимо, головними суб'ектами цього процесу е експерти та керiв-ництво банку, вщ яких, власне, i залежить яюсть функцiонування системи фь нансового мошторингу. Вiд точностi, достовiрностi та об'ективносп проведе-ного експертами аналiзу та оцiнювання залежать адекватнiсть i обгрунтова-нiсть управлiнських рiшень. Саме тому вибiр експертного складу пращвниюв е одним iз найважливiших етатв у формуваннi результативного та ефектив-ного фiнансового монiторингу.
Зовнiшнi експертш оцiнки дають можливiсть НБУ ощнити роботу банювсько! установи щодо забезпечення стабшьносп !! фiнансового стану та дiяльностi, що, водночас, в разi виникнення проблемно! ситуацп в комер-цiйному банку, полегшить виявлення ютинних причин виникнення негатив-них впливiв i визначення низки заходiв, як будуть необхiднi для покращення ситуацп та пiдтримки дiяльностi.
Виходячи з проведеного нами аналiзу iснуючих систем фшансового мошторингу в комерцшних банках Укра!ни, мiж кiлькiсною та яюсною характеристикою ефективностi повинна бути прямо пропорцшна залежнiсть (табл. 3).
Табл. 3. Вiдповiднiсть рiвнiв ефективностг та органЬацп фнансового
мотто рингу
Р1вень ефективностг фшансового мошторингу, % Р1вень оргашзацп фшансового мошторингу
0-20 1
21-40 2
41-60 3
61-80 4
81-100 5
* Склав автор.
Пюля обрахунку показниюв i визначення рiвня ефективностi та вста-новлення бально! оцiнки рiвня оргашзацп фiнансового мошторингу в банку, отриманi данi заносять у матрицю штегрально! оцiнки ефективносп фшансо-вого монiторингу (табл. 4).
Табл. 4. Матриця ттегральног ощнки ефективностг фтансового мошторингу
* Склав автор.
Це, водночас, свщчить про те, що лише у разi добре налагоджено! оргашзацп монiторингу за всiма напрямами дiяльностi банку можна досягнути його високо! ефективносп та, вiдповiдно, покращення показникiв фшансово-го стану банку.
Отже, сформувавши матрицю штегрально! оцшки ефективностi фь нансового монiторингу за бальною шкалою (мiнiмальне значення 0-1, макси-мальне - 9-10) та базуючись на попереднiх висновках, можемо стверджувати, що переважаючим фактором впливу на ощнку ефективностi фiнансового мониторингу е органiзацiя фiнансового мошторингу в банку, осюльки значення рiвня ефективностi залежить не тiльки вщ внутрiшнiх чинникiв, пов'язаних iз дiяльнiстю банку, але й вiд зовшшшх впливiв [3]. Зокрема, за досконало! оргашзацп фiнансового монiторингу, показники рiвня ефективностi можуть ма-ти низью значення через погiршення ситуацп на ринку банкiвських послуг, як, наприклад, пiд час фшансово! кризи. Також варто зауважити, що за вщ-сутносп мошторингово! дiяльностi, чи на початкових етапах !! впроваджен-ня, досягнення високих показниюв може свщчити про агресивну короткотер-мшову полiтику банку, яка спрямована не на досягнення стабшьносп бан-ювсько! установи, а на максимiзацiю прибутюв, що знову ж таки е доволi не-безпечним явищем для банювського сектору, враховуючи досвiд укра!нських комерцiйних банкiв у перiод кризи. Тому незалежно вiд значення штеграль-но! оцiнки ефективностi фiнансового мониторингу, експерти повиннi були ви-явити причинно-наслiдковi зв'язки отриманих результатiв. Лише за умови ви-явлення реальних пiдстав для виставлення пе! чи шшо! оцiнки, можна шдго-
тувати достовiрнi висновки та розробити доцшьш рекомендацп щодо прийняття управлiнських рiшень щодо змши пiдходу чи вдосконалення фь нансового монiторингу.
Загалом, оцiнка ефективносп фiнансового монiторингу е невiд'eмною складовою побудови його дiевоï системи в банку, оскшьки, пiд час ппрвоппо-попрпрпрпроведення монiторингу витрачаються рiзноманiтнi ресурси (фшан-совi, кадровi, технiчнi) та на основi отриманоï iнформацiï, внаслщок функщ-онування системи фiнансового мониторингу, приймаються управлiнськi рь шення, як впливають на дiяльнiсть i подальший розвиток банкiвськоï установи. Тому основним завданням управлшня банком е створення максимально ефективноï системи фшансового монiторингу. Для цього необхiдно регулярно, з перюдичнютю раз на мюяць або рiк (залежно вщ тенденцiй змiни основ-них показникв фiнансового стану банку), проводити оцшювання ефектив-ностi монiторингу.
Вироблення надiйноï методики щодо визначення ефективностi прове-деного монiторингу дасть змогу керiвництву банкiвськоï установи орiентува-тися в ситуаци, що склалася у банквському секторi, i виявляти слабкi сторо-ни як в управлiннi, так i в фшансовому монiторингу, своечасне визначення ефективносп якого сприятиме коригуванню управлiнського впливу i дасть змогу отримувати кращi результати управлiнськоï дiяльностi.
Л1тература
1. Крохмаль Н. Оценка эффективности деятельности ведомственно-отраслевого учреждения / Н. Крохмаль. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.inec.ru/company/ pressroom_/smi/smi09/FG09.php.
2. Критерии выбора эффективных решений. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.pr.edma.com.ua/articles/c48/id226.
3. Хромов В.Е. Оценка эффективности деятельности службы внутреннего аудита в финансовых организациях / В.Е. Хромов // Управление в кредитной организации : аналит. журнал. - 2011. - № 5. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.gaap.ru/articles/ 122334/
4. Шкворець Ю.Ф. Критерп та показники оцшки ефективносп програмно-цшьового ф1-нансування центральних органв управлшня з питань науки, шновацшно1 дшльносп й освгги // Проблемы и перспективы инновационного развития экономики : матер. Первого инновационного форума Содружества Независимых государств "Международное инновационное развитие и инновационное сотрудничество: состояние, проблемы и перспективы" и Одиннадцатой Междунар. научно-практ. конф. "Проблемы и перспективы инновационного развития экономики". - Москва-Киев-Симферополь-Алушта, 2006. - С. 51-55.
Ковч Т.Б. Методические подходы к оценке эффективности финансового мониторинга в коммерческих банках
Определены основные методические подходы к оценке эффективности финансового мониторинга в коммерческих банках. Определены и обоснованы критерии и система показателей оценки эффективности финансового мониторинга.
Ключевые слова: финансовой мониторинг, эффективность финансового мониторинга, система показателей уровня эффективности финансового мониторинга, уровень организации финансового мониторинга, экспертные оценки, управленческая деятельность.
Kovch T.B. Methodical going near the evaluation of financial monitoring efficiency in commercial banks
Certainly the basic methodical going is near the estimation of efficiency of the financial monitoring in commercial banks. Certainly and grounded criteria and system of indexes of estimation of efficiency of the financial monitoring.
Keywords: financial monitoring, efficiency of the financial monitoring, system of indexes of level of efficiency of the financial monitoring, level of organization of the financial monitoring, expert estimations, administrative activity.
УДК 330.59 Докторант Н.В. Кузьминчук, канд. екон. наук -
НТУ "Хармвський полгтехнгчний Ьнститут "
1НДЕКС Р1ВНЯ ЖИТТЯ ЯК КРИТЕР1Й ЕФЕКТИВНОСТ1 УПРАВЛ1НСЬКИХ Р1ШЕНЬ ЩОДО РОЗПОД1ЛУ БЮДЖЕТНИХ КОШТ1В
Запропоновано методичний шдхщ до задачi шдвищення ефективност управ-лшських ршень щодо розподшу бюджетних коштiв як одного з факторiв, що визна-чае рiвень життя населення. Прийняття управлiнських ршень розглянуто як задачу лiнiйного програмування, де критерiем ефективностi е шдекс розвитку людського потенцiалу, для побудови якого запропоновано формальну модель на базi локальних показникiв.
Ключовг слова: соцiально-економiчний розвиток, якiсть та рiвень життя, iндекс розвитку людського потенщалу, оптимiзацiя розподiлу, бюджетнi кошти, критерш ефективностi, лiнiйне програмування.
Постановка проблеми. Сощально-економ1чний розвиток регюну виз-начаеться досягнутим р1внем життя населення. Тому природним е питання щодо тдвищення р1вня життя сучасного укра!нського суспшьства як головного базису розвитку людського потенщалу регюшв. Формуючи погляд на трансформации процеси в економщ на шляху переходу до ринку 1 вщкритого суспшьства в Укра!ш, академж В.М. Геець у монографн [2] зазначае, що у перспектив! (погляд на майбутне з 2009 р.) буде вщбуватися тднесення р!вня матер!ального добробуту населення. Для того, щоб здшснити об'ективне ощ-нювання р1вня життя, необхiдно дослщити окремi ресурси та можливосп, яю е у населення певного регюну, i як безпосередньо впливають на рiвень його життя. Сукупнють економiчних вид1в д1яльност1, як1 надають блага населен-ню, будемо розглядати як потенщал життезабезпечення населення регiону (ПЖНР). Як показуе досвщ, на рубежi XX i XXI стор1ч метою розвитку суспшьства повинно стати не нагромадження матерiальних благ як самоцшь, а завдяки !х накопиченню - всебiчний розвиток здiбностей людини i дедалi яко-мога повшше задоволення !! потреб. Ц явища висвiтлено в концепцн людського розвитку, основна щея яко! полягае в тому, що акцент розвитку переноситься з1 збшьшення виробництва ВВП на людський потенщал. Тому в основу концепцп ПЖНР покладено антропоцентричний шдхвд. Виходячи з цього, можливосп, яю створюе ПЖНР, тюно пов'язанi з показниками р1вня життя.
Еколого-соцiально-економiчний потенцiал (ЕСЕП) регюну створюють вс1 ресурси, яю забезпечують повний цикл вщгворення вс1х ресурив життезабезпечення. Концепцiя ПЖНР виступае шструментом дослiдження ресурив регiону з погляду !х можливост забезпечувати потреби населення регюну у
