Саченко Анатолш Олексiйович Доктор технiчних наук за спещальшстю 05.11.16 - iнформацiйно-вимiрювальнi системи(трансформована в 05.13.05-Компютернi системи i компоненти у 2007р.) Професор за кафедрою шформацшно-обчислювальних систем i управлiння, Заслужений винахiдник УкраТни Афiлiйований професор Унiверситету Нью Гемпшiр, США Завiдувач кафедри шформацшно-обчислювальних систем i управлiння Тернопiльського нацюнального економiчного унiверситету (м. Тернопiль)
Перша публiкацiя з управлiння проектами:
G. Markowsky, A. Sachenko, and all. The Ternopil Educational Communication Center -A NATO Project to Integrate Regional Information Technology Resources. International Journal of Computing, 2008, Vol. 7, Issue 1, pp. 185-190
Найбшьш вагомi публшацм з управлшня проектами:
1. Саченко О.А., Домбровський З. I., Саченко А. О. Принципи формування портфелю проек^в для управлшня енергоефективнютю. Матерiали X науково -практично! конференций «Управлшня проектами: стан i перспективи», нацюнальний унiверситет кораблебудування, Миколатв - Коблево, 16 -19 вересня 2014
2. А. О. Саченко, М. З. Домбровський, О. А. Саченко//Модель розроблення цтей у плануванш стратепчно! поведшки пiдприeмства// Схiдно-eвропейський журнал передових технологш. - 1/10 (61) ч. 3. - 2013. - С. 161-163.
3. Саченко А.О., Домбровський М.З. 1нтегроване управлшня проектами на основi шформацшних технологш. Х международная научно-практическая конференция «Современные информационные технологии в экономике и управлении предприятиями, программами и проектами», Алушта, 10-16 сентября 2012 г. - Харьков: 2012. - С. 55-56.
4. 3.I. Домбровський, А.О. Саченко. Проектний пщхщ при оцшц швестицш для реконструкци електричних мереж. Тези доповщей IX мiжнародноТ конференци «Управлшня проектами у розвитку сусптьства». м. Китв, 11-12 травня 2012 р. -С. 71-72
5. Ю.П. Рак, А.О. Саченко, О.Б. Зачко, I.O. Палш 1дентифка^я проек^в у портфелях та програмах регюнального розвитку з питань надзвичайних ситуацш. Управлiння проектами та розвиток виробництва. - 2011. - №4(40). - С. 64-69.
6. Szacowanie ryzyka w strefowych systemach bezpieczenstwa. Sachenko A.,Banasik A., Bykovyy P., Pigovsky Y. Zeszyty Naukowe Politechniki Sl^skiej. - 2010. - zeszyt nr 54 seria Organizacja i Zarz^dzanie (nr kol 1828).
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 3(51), 111-116
УДК 658.011.1
А.О. Саченко, М.З. Домбровський, О.А. Саченко
МОДЕЛЬ РАЗРАБОТКИ ЦЕЛЕЙ В ПЛАНИРОВАНИИ СТРАТЕГИЧЕСКОГО ПОВЕДЕНИЯ ПРЕДПРИЯТИЯ
Запропоновано концептуальну схему моделi розроблення ц^ей, що може використовуватись у плануваны стратепчноТ поведЫки пщприемства. Новизна полягае у розташуванн точки зору стратега при моделюванн у цен^ пiдприeмства, а не за його межами. Це дозволяе ефективыше приймати ршення щодо розвитку пiдприемства через послщовний набiр його станiв у напрямку досягнення ц^ей стратеги. Рис.1, дж. 7.
Ключовi слова: модель планування стратеги; горизонт планування; прийняття ршень; зменшення ризику.
Постановка проблемы в общем виде и ее связь с важными научными или практическими задачами. В умовах зростаючоТ нестабтьносп економ1чного середовища всередин i за межами держави актуальним для пщприемств УкраТни е вирiшення задач випереджуючого розвитку i впровадження у практику управлшня операцiонабельних моделей планування стратеги, зокрема розроблення цтей. Традицшно використовуванi методи розроблення стратегiчних цтей, дослщженню яких придiлено увагу у працях цтого ряду вiтчизняних i закордонних вчених[1-6], е орiентованими переважно на планування в умовах визначеност або частковоТ визначеностi, а тому вони е неадекватними вимогам операцюнабельносп i придатностi до перетворення у конкретн стратегiчнi плани, а вщтак не вiдповiдають сучасним викликам дтового середовища для знаходження рiшень у стратепчному управлiннi.
Вказанi причини зумовлюють необхiднiсть постановки проблемноТ задачi дослщження нових методiв розроблення цiлей, як складовоТ процесу прийняття рiшень щодо стратепчноТ поведшки пiдприемства. Для виршення ^еТ задачi необхiдно розв'язати наступн завдання:
- вибiр мети дiяльностi в рамках стратегiчного планування;
- визначення секторiв розвитку, для яких встановлюються цiлi;
- методiв прийняття ршень щодо втiлення цiлей для досягнення мети;
- побудови iерархiТ цтнзадач^завдання у вибраних межах.
- методи розроблення цтей, що забезпечують формулювання та здшснення стратегiТ.
1. Обфунтування побудови моделi розроблення цiлей
З огляду та те, що управлшня пщприемством вiдбуваеться з використанням певноТ моделi пiдприемства, постановка цтей вимагае узгодження концептуальних пiдходiв до побудови цих моделей.
Застосовуючи пщхщ до управлшня з позици системного пщходу, визначимо принципову модель пщприемства, як цiлеспрямований центр дiй, штереав i договорiв, де люди (кадровий потен^ал) ставлять певнi цiлi, i для Тх досягнення, виконують вщповщш дiТ з об'ектами (iнформацiею, матерiальними благами, грошима), використовуючи для цього виробничий потен^ал пiдприемства. Таким чином оргашза^я пiдприемства е довготривалою цтеспрямованою структурою потенцiалу i дiй (процеав), якi структуруються щодо цiлей [7]. При цьому пщприемство розглядаеться як складна со^ально-техшчна система, що мотивуеться економiчно. Ефективне управлiння такою системою можливе на основi планування його роботи з метою забезпечення збалансованост i взаемозв'язку всiх елементiв пщприемства для досягнення основноТ мети
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 3(51), 111-116
дiяльностi - задоволення потреб сусптьства в певних видах продукци' i послуг (матерiальнi цiлi), i отримання необхщного для розвитку доходу.
Таким чином, можна стверджувати, що управлшня е структурованою системою рiшень, в якш керiвники використовують минулi i прогнозован данi про бiзнес - процеси для управлшня його поведшкою пщприемства. Власне ефективне управлшня припускае роботу з шформа^ею, що стосуються показниш продуктивностi системи, i ухвалення ршень на основi будь-яких вiдхилень вщ очiкуваних показникiв. Пiдприемства збирають дат про фактичн витрати сво'х бiзнес процесiв, i порiвнюють цi витрати з плановими показниками, встановленими для вщповщно' област дiяльностi (секторiв розвитку) пщприемства.
Виходячи з цього, ми розглядаемо управлшня, як процес ухвалення ршень, пов'язаних з досягненням ефективност пщприемства, чи будь-яких його складових частин, з мiнiмiзацiею вщхилення вщ встановлених цтей. Цей процес реалiзуеться як схема управлшня iз зворотним зв'язком - порiвняння очiкуваного i фактичного виходу системи, мошторинг вхщних параметрiв для передбачення порушення вихщних характеристик.
Зручним i апробованим практикою шструментом розроблення цiлей е побудова цтьово' моделi у виглядi деревоподiбного графа ухвалення рiшень -дерева цтей. За його допомогою описуеться 'х впорядкована iерархiя, для чого здшснюеться послiдовна декомпозицiя головно' мети.
Власне мета полягае в забезпеченн реалiзацiï бажаного майбутнього стану пщприемства, який би задовольняв конкретне значення в перюд цтьового сенсу його юнування, з максимально допустимим врахуванням шших цiлей соцiальних груп впливу та шдивщуальних цiлей окремих оаб.
Мета, враховуючи природу пiдприемства, повинна пов'язувати прибутковють, вартiсть капiталу, бажану частку ринку. При цьому стан пщприемства щодо досягнення мети повинен бути таким щоб мати потен^ал не меншо' прибутковост в наступному ци^ дiяльностi, нiж поточний.
2. Цшьова модель iepapxiï взаeмодiючих стажв пiдприeмства
Для розв'язання сформульованих завдань в рамках цтьово' проблемно' ситуаци' авторами запропоновано цiльову модель iерархiï взаемодiючих станiв пiдприемства на границ пiдприемство - середовище з рiзними цiльовими орiентацiями, що базуеться на виборi стратеги' досягнення цiлi з врахуванням доступних ресурав.
Стратегiя виступае при цьому, як споаб прийняття ршень щодо вибору набору дш та оцiнки ситуацiï, ï'ï цтьово'' класифiкацiï.
Виходячи з класу ситуацш формуеться алгоритм керуючих дiй на об'ект, як система р^ень, для того, щоб заставити його просуватись в напрямку конусу допустимих цтьових значень, з точки зору максимiзацiï ресурав.
Обираючи стратепю, як системну модель бажано' поведiнки та ефективних дш пiдприемства на перспективу, необхщно, для досягнення бiзнес успiху, обрати точку зору стратега, що приймае вщповщш р^ення. При цьому критерiем досягнення мети вибирають не суб'ективш методи оцiнки, а вiрогiднiсть наближення до поставлено' мети, як зменшення ризику недосягнення мети (стандартне вщхилення) на кожному кро^ просування до мети.
Новизна полягае у розташуванш точки зору стратега при моделюванш, у центрi пщприемства, а не за його межами. Зазначений пщхщ дозволяе ефектившше приймати ршення щодо розвитку пщприемства через послщовний набiр його сташв у напрямку досягнення цтей стратеги'. В основу побудови моделi пщприемства покладено концепцш "ланцюжка вартостГ Портера у циклiчному поданш, де завершення кожного циклу веде до переходу на
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 3(51), 111-116
наступний рiвень наближення до реалiзацN цтей, а сам перехiд вiдбуваeться внаслщок приросту доходу (вартостi капiталу) в кожному ци^ створення вартостi. В даному випадку ланки ланцюжка е областями дiяльностi, де приймаються цiльовi рiшення. 1х проекци на середовище утворюють окремi функцiональнi перспективи (у термшологи системи збалансованих показникiв Нортона).
В процес прийняття рiшень щодо цтей, видтяють наступнi етапи формулювання стратеги досягнення поставлено! мети:
- оцшка початкового стану;
- оцшка допустимих меж оргашзаци як деякого конуса та и траекторiя в ньому;
- подiл конуса на сектори розвитку можливих станiв i класифка^я ситуацiй цiльового простору;
- синтез керуючих впливiв.
Модель (Рис.1) будуеться на основi вiдображення на площиш поточного стану пiдприемства його перспективного стану на площиш горизонту планування, що вщтворюе щеальш уявлення про результати дiяльностi, визначенi у стратепчному баченнi пiдприемства.
р
I
Рис. 1. Концептуальна схема модел1 розроблення цтей
Границ поля проекци визначають максимально можливу варiацiю поля. Запропонований метод спрямований на прийняття ршень стосовно вибору набору дш для реалiзацil стратеги. Це вимагае вибору доцтьного набору дiй, i саме така доцiльнiсть е ступенем наближення результат до попередньо
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2014, № 3(51), 111-116
визначених цтей. Ефективним методом виршення такого завдання е алгоритм звуження меж "варiацiï поля",реалiзацiя якого полягае у формулюванн правил послiдовного звуження множини конкуруючих варiантiв. Це багатокроковий процес, на кожному кроц якого вщбуваеться вiдкидання деяко' множини варiантiв, як не вiдповiдають цiльовому критерiю. Це дозволяе попередньо визначених результат, та гнучкютю на оперативному та частково адмшютративному рiвнi управлiння пiдприемством.
Запропонована модель пройшла апробацiю пiд час виконання госпрозрахункових науково - дослщних тем та проек^в менеджмент -консалтингу, зокрема у ПАТ «Хмельницькобленерго».
Висновки. Таким чином в основi розв'язання проблемно' цтьово' задачi лежить процедура вибору альтернативного шляху на множит допустимих траекторiй з врахуванням обраного критерiя зменшення ризику недосягнення мети.
Запропонована авторами концептуальна схема моделi розроблення цтей дае можливють керiвнику пiдприемства - «стратегу» визначати свое положення у просторi станiв минуле-тепершне-майбутне пiдприемств, ефективно проводити перетворення стратепчних цiлей у оперативнi плани реалiзацiï стратеги, здiйснювати контроль у процес стратегiчного управлiння.
Л1ТЕРАТУРА
1. Попов, С.А. Стратегический менеджмент: Видение важнее, чем знание [Текст] / С.А. Попов // М. : Дело, 2003. - 352с.
2. Василенко, В.А. Стратепчне управлшня : навч. пос1б. [Текст] / В. А. Василенко, Г.1.Ткаченко // К. : ЦУЛ, 2003. - 396 с.
3. Гапоненко, А. Л. Стратегическое управление: Учебник [Текст] / А. Л. Гапоненко, А.П.Панкрухин // М.: Омега, 2004 - 466 с.
4. Грант, Р.М. Современный стратегический анализ [Текст] / Р.М. Грант / СПб: Питер, 2008. - 560 с.
5. 1гнатьева, 1.А. Стратепчний менеджмент: теор1я, методолопя, практика: Монография [Текст] / 1.А. 1гнатьева // К.: Знання УкраУни, 2005. - 250 с.
6. Попова, Н.В. Розробка стратеги розвитку пщприемства [Текст] / Н.В. Попова, Н.М. Белевцова // Вюник економки транспорту i промисловостг - 2010. - № 29. - С.359-363.
7. Хан, Д. Планирование и контроль: концепция контроллинга [Текст] / Дитгер Хан // М.: Финансы и статистика, 2005. - 928с.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 3(51), 111-116