CC BY
11
УДК 616.125-008.313-037:001.891.57 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2017.4.117666
К. О. Писаревська МОДЕЛЬ ПРОГНОЗУВАННЯ ТРИВАЛОГО
О.Й. Жартов ** УТРИМАННЯ СИНУСОВОГО РИТМУ
П1СЛЯ ЕЛЕКТРИЧН01 КАРДЮВЕРСП В ПАЦ1еНТ1В 3 ПЕРСИСТЕНТНОЮ Ф1БРИЛЯЦ1СЮ ПЕРЕДСЕРДЬ
ДЗ «Днтропетровська державна медична академ1яМОЗ Украти»
кафедра внутршньо'1 медицины № 3
(зав. - д. мед. н., доц. О.О. Ханюков)
вул. В. Вернадського, 9, Днтро, 49044, Украта
Нацюнальна медична академгя тслядипломног oceimu im. П.Л. Шупика МОЗ Украти
кафедра функцюнальноХ дгагностики
(зав. - д. мед. н., проф. О.Й. Жартов)
вул. Дорогожицъка, 9, Ku'ie, 04112, Украша
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of Internal Medicine N 3
V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
Shupyk National medical academy of postgraduate education
Dorohozhytska str., 9, Kyiv, 04112, Ukraine
e-mail: k.cardiology@gmail.com
Ключов! слова: персистентна ф1бриляц1я передсердъ, електрична кардюверая, прогноз Key words: persistent atrial fibrillation, electrical cardioversion, prognosis
Реферат. Модель прогнозирования длительного удержания синусового ритма после электрической кардиоверсии у пациентов с персистирующей фибрилляцией предсердий. Писаревская К.А., Жаринов О.И.
Цель работы - создание прогностической модели на основе индивидуальных характеристик пациента для предсказания длительного удержания синусового ритма после проведения электрической кардиоверсии. 141 больному с персистирующей формой ФП, которым планировали восстановление синусового ритма, проведены общеклинические и инструментальные (ЭКГ, ТТЭхоКГ) обследования. Через 6 месяцев после ЭКВ пациенты были разделены на две группы, в соответствии с наличием рецидива аритмии: 1 группа (n=83) - пациенты, которые удерживали CP, 2 группа (n=58) - больные с рецидивом ФП. По результатам проведенного ROC-анализа были определены статистически значимые показатели, способствующие длительному удержанию синусового ритма: немодифицируемые (возраст, анамнез и продолжительность последнего эпизода аритмии, сочетание фоновых заболеваний), модифицируемые (курение, антиаритмическая терапия, тяжесть ФК СН по NYHA). Для построения многофакторной прогностической модели был выбран современный подход создания скоринговых карт, что позволило в виде числовой характеристики определить вероятность продолжительного удержания синусового ритма. Отбор факторов для скоринг-модели проводили по критериям мощности их влияния на удержание СР. На основе индивидуальных характеристик пациента с персистирующей формой ФП создана скоринг-модель прогнозирования длительного удержания CP после ЕКВ, которая имеет высокую чувствительность (92,77%) и специфичность (70,69%), что позволяет предусмотреть дальнейшее течение заболевания и своевременно проводить коррекцию терапии.
Abstract. Model for predicting long-term sinus rhythm retention after electrical cardioversion in patients with persistent atrial fibrillation. Pysarevska K.O., Zharinov O.I. The aim - to create a model for predicting long-term sinus rhythm retention after electrical cardioversion (ECV) based on individual patients characteristics. 141 patients with persistent AF who were planning to have sinus rhythm restoration, underwent general clinical examination, ECG and transthoracic echocardiographic. In 6 months after ECV patients were divided into two groups: 83 patients maintained sinus rhythm for 6 months (group I), recurrence of AF was observed in 58 patients (group II). The results of the ROC analysis determined statistically significant parameters that contribute to long-term retention of the sinus rhythm: non-modifiable (age, history and duration of the last episode of arrhythmia, combination of background diseases), modifiable (smoking, antiarrhythmic therapy, severity of heart failure by NYHA). A multifactorial prognostic model is created with the help of the modern approach of creating scorecards. This allowed in the form of a numerical characteristic to determine the probability of a long retention of the sinus rhythm. The selection of factors for the scoring model was in accordance with the criteria of the power of their influence on the retention of the sinus rhythm. The scoring model was created for predicting long-term retention of sinus rhythm after electrical cardioversion based on the individual characteristics of a patient with a persistent form of AF. The model has a high sensitivity (92.77%) and specificity (70.69%) and allows to predict the further course of the disease and to correct the therapy on time.
Ф1брилящя передсердь (ФП) е одним з най-бшьш частих вцщв порушень серцевого ритму, з яким лшар зустр1чаеться у сво!й повсякденнш практпщ. Зпдно з масштабним дослщженням здоров'я населения планети Global Burden of Disease Study (GBD), у 2010 рощ кшьюсть пащенпв з щею аршмею становила 33,5 мшьйона (20,9 мшьйона чоловшв i 12,6 мшьйона жшок) [6]. Темпи зростання кшькосп ф1бриляцИ передсердь в Укра!т дуже внсою: пошпрешсть ФП за останш 25 роюв у нашш кра!т зросла в 6 раз1в та мае мюце у 2,4% працездатного населения Украшн [9]. Ктшчна та сощальна значущють ФП визначаеться зростанням смертности шд-внщенням ризику розвитку шсульту, серцево! недостатносп, зниженням якосп жнття та то-лерантносп до ф1знчннх навантажень [5].
Ведения пащенпв з ФП мае на мен змен-шення симптоматики та попередження тяжких ускладнень, асоцшованнх з щею аршмею. Зпдно ¿з сучасними рекомендащями, вндшяють два основн1 напрямки лшування хворнх на ФП: вщновлення синусового ритму за допомогою меднкаментозно!/електрично! кардюверсй з на-ступною профшактпкою рецидив1в або контроль частотн скорочення шлуночюв на фош збереження аритмй [2]. На сьогодшшнш день немае едино! «формули», якою можна ке-руватись при вибор1 одше! 3i стратегш. Перш шж прийняти ршення, л1кар повинен вщповютп на питания: який вплив поспйна аршмя може здшснити на пац1ента в майбутньому, яка ймов1рна ефектнвн1сть стратегй контролю ритму. Bn6ip одного з алгоршадв л1кування нерозрнвно пов'язаннй з можливютю передбачптп трпвал1сть утрпмання синусового ритму (УСР) теля кар-д1оверсй. BipHO розрахований прогноз визначае подальшу тактику лшування, допомагае покра-щити вщб1р пац1ент1в для в1дновлення синусового ритму та визначити oci6 з високим ризиком рецидиву. Вщ виршення цього питания в кожному конкретному випадку залежить як1сть та тривалють життя хворого.
Метою нашого дослщження було створення прогностично! модел1 на ochobI ¿нднв1дуальних характеристик пац1ента для передбачення три-валого утримання синусового ритму теля проведения електрично! кардюверей.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНБ
У дослщження залучили 141 пац1ента з персистентною формою неклапанно! ф1бриляцй передсердь, яким на баз1 в1дд1лення електро-ф1з1олог1чних досл1джень та анестез1олог1чно! допомоги КЗ «Дтпропетровський облаеннй ка-
рдюлопчний центр кард1ологй та кард1ох1рургй ДОР» планувалн проведения електрично! KapflioBepcii.
Серед дослщжуваних було 96 чолов1к1в (68,1%) та 45 жшок (31,9%). Мед1ана в1ку (ниж-н1й-верхн1й квартнл1) становила 64 роки (57-70 роюв). У 38 (27%) хворих аршмя була зафксо-вана вперше. Б1льш1сть пац1ент1в мали реци-дивуючий i довол1 тривалий nepeöir ФП. Мед1ана анамнезу арнтмй - 2 роки (0,83-4,0): у 24 (17,0%) пащенпв аршмя була д1агностована б1льше п'яти рок1в тому, у 21 (14,9%) - до 5 роюв, по 48 пащенпв мали анамнез ФП до трьох роюв та менше одного року (по 34,0%). Мед1ана три-валост1 останнього еп1зоду ф1бриляцп передсердь становила 4 мюящ (2,0 - 7,0). 20 (14,2%) пащентам в анамнез! вже проводили EKB, у 15 (10,6%) хворих ця процедура мала мюце бшьше одного разу. Штучний вод1й ритму ¿мплан-тований у 8 (5,7%) хворих. Обтяжений с1мейний анамнез щодо серцево-судинних захворювань був у 28 (20%) обстежених. Про пал1ння спо-в1стив 41 (29,0%) хворпй.
Тяжюсть спмптом1в ФП за шкалою EHRA у 54 (38,3%) хворих вщповщала III функцю-нальному класу (ФК), у 28 (19,9%) пац1ент1в були «легю» снмптомп аритмй, як1 не пору-шували звичайну щоденну активтеть, але не-поко1ли пац1ента (IIb ФК), 23 (16,3%) пащенти вщчували прояви ФП (На ФК), 36 (25,5%) -зовс1м не вщчували аршмю (I ФК). 83 (58,9%) обстежених мали нормосистол1чну форму ФП, а в 58 (41,1%) - зареестрована ЧШС бшьше 100уд/хв. Симптоми хротчно! серцево! не-достатност1, яю в!дпов1дали III ФК за класи-ф1кац1ею Нью-Иорксько! кард!олог1чно! асоц1ацй (NYHA), були в 56 (39,7%) пац!ент!в, у 62 (44%) - II ФК, у 23 (16,3%) - I ФК.
Найбшьш поширеним фоновим станом у пащенпв з персистентною ФП була гшертошчна хвороба - у 81,6% oci6. 27,7% дослщжених мали артер1альну гшертензда (АГ) 1 ступеня, 45,4% -2 ступеня, 11,3% - 3 ступеня. Друге мюце по-ещае ожпр1ння (63,1%) - лише в 13 хворих (9,2%) вага тша була в норм1. 1шем1чна хвороба серця д1агностована в 29,1%, серед них 11,3% пащенпв в анамнез! мали шфаркт мюкарда, а в 4,2% була проведена реваскуляризащя мюкарда. На цукровий д1абет (ЦД) страждають 13,5% досл!дженнх. Майже половина (51,1%) Bcix пац!ент1в на момент вщновлення СР мали незначне зниження функцй ннрок (ШКФ 6089 мл/хв./1,73м2), 24,1% - пом1рне зниження (4559 мл/хв./1,73м2), 17,7% - значне порушення функцй (30-44 мл/хв./1,73м2).
17/ Том XXII/ 4
41
При стратифшацн ризику тромбоембол1чних ускладнень (ТЕУ) за шкалою CHA2DS2-VASc 77,3% хворих мали >2 бал1в, 13,5% - 1 бал, у 9,2% пащенпв фактори ризику були вщсутш.
Процедуру вщновлення синусового ритму методом електрично! кардюверсн проведено на rai насичення амюдароном (20 г) у 92,2% пащенпв. 9 хворих (6,4%) в якосп антиаршмч-Hoi' шдготовки ириймали соталол, у 2 oci6 (1,4%) це був пропафенон. 36 (25,5%) пащенпв прийма-ли амюдарон у комбшацп з Р-адреноблокатором (Р-АБ) ¿з титруванням дози. Вщповщно до реко-мендацш Свроиейсько! асощацн кардюлопв (2016), пащенти отримували «upstream therapy» ФП, терашю для контролю АГ та зменшення симптом1в ХСН. Пащенти також приймали антикоагулянти (варфарин шд контролем MHO з цшьовими значениями вщ 2,0 до 3,0 або перо-ральт антикоагулянти).
BciM пащентам за допомогою електрично! кардюверсн вщновили синусовий ритм. У по-дальшому пащентам рекомендували продовжити антиаршмчну, антикоагулянтну та «upstream»
терашю без обмеження терм1ну. Хворих ш-формували про важливють дотримання при-значеного лшування.
Вщповщно до дизайну дослщження повтор-ний огляд пащенпв проводився через 1 та 6 мюящв теля вщновлення СР методом EKB: оцшка ктшчного стану, вишрювання AT, реестращя ЕКГ, трансторакальна ехокардюгра-ф1я, анал1з медикаментозно! терапн.
За результатами обстеження через 1 мюяць теля EKB визначено, що синусовий ритм утри-мував 141 пащент. У 12 хворих вщбувся мит-тевий або раннш рецидив аритмн i вони були вилучеш з дослщження. Через 6 мюящв теля електрично! кардюверсн пащенпв розподшили на 2 групи вщповщно до наявносп рецидиву ф1бриляцй передсердь. До першо! групи ввшшло 83 (58,9%) хворих, яю утримували синусовий ритм протягом всього перюду спостереження, 2-у групу склали 58 (41,1%) пащенпв, у яких через 6 мюящв був зафшеований рецидив ф1бриляцн передсердь.
Дизайн дослщження представлений на рис. 1.
Рис. 1. Дизайн доелвдження
У дослщження не включали пащенпв з клапанними вадами серця, кардюмюпапею, при наявносп тршотшня передсердь, передсердних та шлуночкових тахшардш, пащенпв, яким було виконано транскатетерну модифшащю проведения в передсердях, хворих з СН IIB або III стадн'/IV ФК за класифшащею NYHA, з не-контрольованим шдвищенням артер1ального тиску вище 180/110 мм рт.ст., значним порушен-ням функцп нирок (ШКФ<30 мл/хв./1,73 м2),
перенесеним протягом останшх 3 мюящв гострим коронарним синдромом, декомпенсо-ваним гшо- або гшертиреозом (за результатами анатз1в гормошв щитоиод1бно! залози), пащенпв з онколопчними, псих1чними захворю-ваннями, а також ос1б, яю зловживають алкоголем та вживають наркотики.
Вс1м хворим на еташ включения в дослщження проводили загальноклшчне обстеження: зб1р скарг, даних анамнезу, ф1зикальне обстеження,
ощнка наявносн фоново! хвороби та И взаемозв'язок з перебйом аритмп, вим1рювання AT, визначення лабораторных показниюв (за-гальний анал1з кров! й сеч1, 6ioxiMi4He дослщження кров1, анатз кров! на гормони щи-топод1бно! залози, розрахунок швидкосп клу-бочково! фшьтрацп для визначення функцй ннрок), реестращя ЕКГ, проведения трансторакально! та черезстравохщно! ехокардюграфй. Повторний огляд пащенпв проводили через 1 та 6 мюящв теля EKB.
Статистичш методики. Обробка числових даних дослщжень проведена за допомогою комп'ютерних програм статистично! обробки даних: STATISTICA 6.1 (StatSoftlnc., сершний № AGAR909E415822FA); розд1лу STATISTICA Data Miner пробно! верей STATISTICA 13.3 EN (trial version; http://statsoft.ru/produets/trial/; 2017) та програмного пакету MedCalc Statistical Software trial version 17.4. (MedCalc Software, Ostend, Belgium; https://www.medcalc.org; 2017).
Для статистично! обробки Marepianiß дослщжень використовувалися методи статис-тичного анатзу: перев1рка кшьюсних ознак на нормальшсть розподшу проводилася за кри-тер1ями Колмогорова-См1рнова з внправленням Лшлефорса й Шашро-Ушка; перев1рка piBHOCTi дисперсш за допомогою критерда Левша. За-лежно вщ результату перев1ркп, застосовувалпсь параметричш та непараметричт методн статистики. При нормальному розподш значень параметр1в, що вивчалися, визначено середне арифметичне значения (М), його стандартне вщхилення (SD) та стандартну похибку (т). У випадку розподшу, що в!др1знявся вщ нормального, розраховано мед1ану (Me) та штерквар-тнльннй розмах (25%; 75%). Вщповщно проводилася ощнка значущост! вщмшностей показннюв: за допомогою критер1ю Стьюдента (t) або крнтерш Манна-У1тн! (U) для не-пов'язаннх BHÖipoK та крнтер1ю Вшкоксона (W) для пов'язаннх внб1рок. Встановлення досто-BipHOCTi розходжень яюсннх параметр1в проводилось за критер1ем Xi-квадрат П1рсона (%2), у тому числ1 з поправкою Иейтса на без-перервн!сть для малнх частот, при значениях показника блнзькнх до 0 або 100, та критер1ем Мак-Немара (McNemar) для повторных BHMipiß.
Наявшсть та щшьшсть взаемозв'язк!в м1ж дослщжуваннмн параметрами встановлювали за результатами кореляцшного анатзу з розра-хунком коефщеннв рангово! кореляцй Стрмена (р), для ощнки асощацй м1ж якюннмн змшними застосовувалн V-крнтерш Крамера (Cramer's V) та крнтерш Xi-квадрат (%2) Ирсона. Для ощнкн
вплпву фактор1в на результуючу ознаку роз-раховувався показник вщношення шанс1в (ВШ, OR) з 95,0% дов1рчим штервалом.
Для анатзу результанв дослщження використовувалися сучасш методи статистично! обробки даних, зокрема: лопстнчннй регре-сшннй анатз, ROC-amni3, анатз внжнваност! за таблицями дожиття та за методом Каплана-Майера з лог-ранк тестом; побудова прогно-стичних скоринг-моделей. Критичне значения р1вня статистично! значущост! (р) для Bcix вид1в анатзу приймалося на piBHi р<0,05 (5%).
РЕЗУЛЬТАТА ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Для реатзацй поставлено! задач! в пащенпв кожно! з груп дослщження проведений деталь-ний анал1з анамнезу, кттчного стану та па-раметр1в гемодпнам!кн, якнй дозволив визначити основн! факторн, що спрпяють тривалому утрпманню синусового ритму.
В ощнку було включено кшьюсш показники, яю за результатами ROC-aнaлiзy показали ста-тистичну значущу прогностичну здаттсть, (р<0,05) та яюсш характеристики, за якими отримано статистично значущ! розб!жноси м1ж трупами. KpiM цього, критер1ем включения до анатзу були ще й доступн!сть та зручтсть застосування показниюв у повсякденн!й кл1-шчнш практищ.
Для ощнкн впливу дослщжуваннх предик-Topiß на трпвалють утрнмання CP проводили простий однофакторний лопстпчннй регре-сшннй анатз з обчнсленням вщношення шанс1в (ВШ, OR) з 95% дов!рчим штервалом (95% Д1) (табл. 1).
Наведен! в таблиц! 1 чинники 3i статистично значущим впливом на утримання синусового ритму були використаш в подальшому анатз! та для побудови прогностичних моделей. Але результата проведеного ROC-aнaлiзy пере-рахованих фактор1в показали, що таю параметри, як, наприклад, трпвалють останнього ешзоду ФП мають високу чутлпвють - 81,93% та низьку спецпф!чн!сть - 36,21%, тод1 як показник УО ЛП до EKB, навпаки, мае низьку чутлпвють - 38,75% та високу спецпф!чнють - 83,93%. H,i дат вказують на те, що прогнозування трнвалого УСР можлнве лише при ощнщ сумарного комплексу фактор1в, яю включають як кшькюш, так i якют показники.
Для побудови багатофакторно! прогностично! модел! було обрано сучасний пщхщ до створення скорингових карт [7]. Скорннг (вщ англ. scoring - шдрахунок батв) - модель класнфшацй базп даних за р1зними трупами, якщо остаточно невщома едина характеристика, що розподшяе щ
17/ Том XXII/ 4
43
групи, але е наб1р параметр1в, яю впливають на дослщжувану характеристику. Класифшащя дослщжуваного об'екта здшснюеться на шдстав! скорингово! карти, за допомогою яко! роз-раховуеться скоринговий бал конкретно! особи [4]. Скоринг-системи (скоринг-модел1, скорин-гов1 карти) на сьогодшшнш день у практичнш медицин! набули досить широкого поширення через зручшсть !х застосування ! вщсутнють необх!дност! використання обчислювально! техн!ки. Найбшьш в!домими скоринг-моделями в медицин! е шкала оцшки стану новонародженого
Апгар, шкала GRACE оцшки ризику розвитку найближчих несприятливих серцево-судинних результат!в (смерть, шфаркт м!окарда) тощо. Скорингов! системи дозволяють у вигляд! числових характеристик визначати ймов!рнють несириятливого результату або одужання па-ц!ента, оц!нювати ступшь i стад!! захворювання тощо [3]. Отже, скоринг-модел! зарекомендували себе як зручний шструмент експрес-оц!нки стану дослщжувано! ознаки в медицин! взагал! та в кардюлогн зокрема.
Таблиця 1
Оцшка предиктор1в тривалого утримання синусового ритму за даними однофакторного простого лопстичного регресшного анал1зу
Предиктори
ВШ (OR)
95% Д1
BiK старше 61 року
Палшня
Тах1систол1я
Вперше даагностована ФП Тривал1сть ФП < 5 роюв Тривал1сть еп1зоду ФП < 6 мгёящв СН III ФК + ФВ ЛШ менше 40% CHADS2-VASC < 3 балш В1дсутня СН до проведения EKB EHRA III ФК АГ 2 або 3 ступеня Посднання ГХ та IXC Прийом ам1одарону перед EKB
2,29 0,32 0,33 3,01 3,27 2,57 0,32 2,12 6,21 0,40 0,50 0,17 4,27
1,15 - 4,55 0,15 - 0,67 0,16 - 0,66 1,25 - 7,24 1,28 - 8,34 1,19 - 5,58 0,16 - 0,64 1,05 -4,307 1,76 - 21,96 0,20 - 0,80 0,25 - 0,99 0,06 - 0,34 1,08 -16,84
0,017 0,003 0,002 0,014 0,013 0,017 0,001 0,037 0,005 0,009 0,049 <0,001 0,038
Параметри ЕхоКГ до EKB
iVs ЛП < 43,1 мл/м2 УО ЛП < 17,4 мл КСО ЛШ < 47,4 мл ФВ ЛШ > 56,5 %
2,38 3,30 3,22 2,26
1,15 - 4,92 1,42 - 7,68 1,52 - 6,84 1,14 - 4,48
0,020 0,006 0,002 0,019
При створенш медичних скорингових систем зазвичай використовують pi3Hi статистичш методи, найчастше лог!стичний регрес!йний анал!з, оск!льки цей метод дозволяе передбачати ймов!рн!сть настання будь-яко! подй шляхом
и!дгонки даних до лог!стично! криво!. Такий пщхщ було використано i в нашому досл!дженн!.
Розр!зняють незалежн! к!льк!сн! або яюсш ознаки - предиктори, що дозволяють иеред-бачити ймов!рн!сть поди, i залежну б!нарну
ознаку - под1ю, яку прогнозують [7]. Bn6ip залежно! змшно! визначаеться метою побудови скорингово! модель Для оцшки ймов1рност1 прогнозу тривалого утримання синусового ритму пащентом в якосп залежно! змшно! внступала наявн!сть (1 - утримання СР) або вщсутшсть синусового ритму у хворих п!сля EKB (рецидив ФП-0).
Розробка прогностично! скоринг-модел! включала 3 етапи: п!дготовка даних (виб!р фактор!в для побудови модел! та переведения !х в атрибутивш ознаки); побудова модел! (розробка скорингово! карти, привласнення бал!в визначеним ознакам); оцшка якост! побудовано! модел! й виб!р точки в!дс!кання.
Вщб!р чинник!в для прогностично! скоринг-модел! проводили за критер!ями потужност! !х впливу на тривале УСР, за такими показниками,
Ранг
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 И
12
13
14
15
16 17
Пюля шдготовчого етапу, на шдстав! модел! лопстично! perpeciï, кожному з дослщжуваних фактор!в була привласнена певна кшьюсть бал!в.
У таблиц! 3 представлена створена скоринг-карта для прогнозування тривалого утримання
як шформацшна ц!нн!сть (IV - Information Value) та V-Mipa Крамера (Cramer's V) [10]. Чим вище шформацшне значения змшно!, тим бшьшу вагу вона мае з точки зору корисносп при побудов1 модель Оцшка значущосп незалежно! змшно! за значениям IV: <0,02 - не мае прогнозно! здат-HOCTi; 0,02-0,1 ннзька прогнозна здатшсть; 0,10,3 середня прогнозна здатшсть; 0,3-0,5 высока прогнозна здатшсть; >0,5 вщмшна прогнозна здатн1сть [8].
Вщповщно до значень IV та V- м1рн Крамера внзначався ранг загально! передбачувально! потужност! параметр1в. Чпнннкн, представлен! в таблиц! 2, мали IV вщ 0,12 (АГ 2 або 3 ступеня) до 0,7 (поеднання ГХ та IXC) i Bei булн рекомендован! для включения до модел1, оскшьки !х IV перевищував 0,1.
Таблиця 2
V
синусового ритму теля вщновлення синусового ритму методом EKB. Принцип роботи з ц1ею прогностичною моделлю полягае в п1драхунку загально! кшькост! бал1в, як1 надаються за кожну д!агностичну ознаку.
Загальна передбачувальна потужн1сть параметр1в прогнозування тривалого утримання синусового ритму за критер1ями IV та V-Miporo Крамера
Параметри прогнозування IV Cramer's
Поеднання ГХ та IXC 0,7 0,37
УОЛП 0,57 0,42
iVs ЛП 0,53 0,42
Анамнез ФП, роки 0,5 0,37
Триважсть еп1зоду ФП, Mic 0,46 0,32
КСО ЛШ 0,43 0,35
В1дсутня СН 0,37 0,25
Загальна шльшеть бал1в за шкалою CHADS2-VASc 0,36 0,29
BiK 0,35 0,28
СН=СН III ФК + ФВ ЛШ менше 40 % 0,32 0,27
ФВ ЛШ 0,31 0,35
Тах1снстол1я 0,3 0,26
Пал1ння 0,28 0,25
Вперше д1агностована ФП 0,21 0,21
EHRA III ФК 0,2 0,22
Амюдарон перед EKB 0,15 0,18
АГ 2 або 3 ступеня 0,12 0,16
17/ Том XXII/ 4
45
Таблиця 3
Скоринг-модель для прогнозування тривалого утримання синусового ритму перед проведениям EKB
№ Показник Д1апазон значень WoE Бали
1 BiK <58 -52,545 -16
>58<61 -20,425 -4
>61 37,249 17
Неввдомо - 4
2 Тах1систол1я Hi 48,317 7
Так -63,603 -1
Неввдомо - 4
3 Палшня Hi 34,979 15
Так -80,468 -8
Неввдомо - 8
4 Вперше даагностована ФП Hi -24,507 -3
Так 85,8 3
Неввдомо - 0
5 Анамнез ФП, роки <2 56,737 16
>2<5 -35,84 -4
>5<8 -91,801 -17
>8 -105,154 -20
Неввдомо - 4
6 Триважсть останнього етзоду ФП, мгёящ <6 25,019 9
>6 -69,487 -12
Неввдомо - 4
7 Загальна шльшсть бал1в за шкалою CHADS2-VASc <2 56,836 22
>2<4 -35,84 -8
>4 -62,666 -17
Неввдомо - 4
8 СН= СН III ФК + ФВ менше 40% Hi 53,146 5
Так -61,791 -2
Неввдомо - 4
9 АГ 2ст. + 3 ст. Hi 38,127 2
Так -30,575 -5
Неввдомо - 3
10 ГХ+1ХС Hi 53,086 8
Так -138,802 -1
Неввдомо - 5
11 EHRA III ФК Hi 38,882 3
Так -53,429 -4
Неввдомо - 3
12 Ввдсутня СН Hi -23,86 -10
Так 158,751 16
Неввдомо - -5
13 iVs ЛП <43,1 53,43 10
>43,1 -33,198 -1
Неввдомо - 4
14 УОЛП <14,8 116,938 16
>14,8 -24,545 1
Неввдомо - 4
15 ксо лш <49,48 60,668 11
>49,48 -38,25 -1
Неввдомо - 4
16 ФВ лш <60,57 -31,188 -1
>60,57 53,258 10
Неввдомо - 4
17 Ам1одарон перед EKB Hi -133,923 -19
Так 11,161 25
Неввдомо - 22
Розроблена модель прогнозування тривалого УСР перед проведениям EKB мае вщмшш операцшш характеристики - площа пщ ROC кривою AUC=0,908; р<0,001; 95% Д1 0,848 -0,950, що свщчить про те, що отриманий шд-сумковий бал може точно спрогнозувати тривале утримання синусового ритму у хворого [1]. За допомогою ROC-криво! було вибрано опти-
мальну точку вщсшання, яка становила 56 батв з досягненням результапв щодо сполучення чут-ливосп 92,77% та специф1чносп 70,69%. Роз-рахунок середнього скорингового бала в до-слщжених трупах продемонстрував адекватшсть створено! модел!: у хворнх з рецидивом аритмй середнш бал - 44,14±3,86, а в груш утримання СР - 101,66±3,81 (р<0,001) (рис. 2).
Рис. 2. Середш значения шдсумкового скорингового бала за прогностичною моделлю тривалого УСР до EKB у трупах ввдносно ФП
3 метою б!льш детально! класифшацй отри-маного п!дсумкового скорингового бала було побудоване лопстичне регресшне р!вняння м!ж ймов!рн!стю тривалого утримання синусового ритму та визначеною сумою бал!в:
у=ехр(-4,3006042464598+(0,0662394807768)*х)/ (1+ехр(-4,3006042464598+(0,0662394807768)*х)),
де у - ймов1ршсть тривалого утримання синусового ритму вщ 0 (рецидив ФП) до 1 (довготривале утримання ритму); х - сума бал1в за скоринг - моделлю для конкретного пащента.
Побудована лопстична модель була адекватною з р<0,001 за критер!ем %2=85,40; вщсот-ком конкордац!! - 82,27 % та тестом Хосмера-Лемешова (р=0,490).
Внзначення пороговпх значень сумарного скорингового бала (вщ -40 до +220) дозволила
створити шкалу ймов!рносп (Р) тривалого утримання синусового ритму:
- дуже низька ймов!ршсть при скорингу <25 бал!в (Р<6,63%),
- низька - 25< скоринг <49 бал!в (6,63%<Р<25,83%),
- пом!рна - 49< скоринг <65 бал!в (25,83%<Р<50,12 %),
-висока - 65< скоринг <100 (50,12%<Р<91,60%) бал1в,
- дуже висока - скоринг >100 бал1в (Р>91,60 %).
висновки
1. На основ! !ндив!дуальних характеристик пащента з персистентною формою ФП створена скоринг-модель прогнозування тривалого утримання синусового ритму теля EKB.
17/ Том XXII/ 4
47
2. Серед обраних ктшко-анамнестичних та ехокардюграф1чних иоказниюв були представлен! немодифшоваш (bík, анамнез та тривалють останнього ешзоду аритмп, поеднання фоновнх захворювань) та модифшоваш (иалшня, ретельне дотрнмання рекомендацш щодо ирофшактики рецидиву аритмп за допомогою амюдарону, тяжкють ФК СН за NYHA) фактори, що впли-вають на тривалють утримання синусового ритму.
3. Запропонована скоринг-модель мае високу чутливють (92,77 %) та спецнф1чнють (70,69%), що дозволяе передбачити иодальший nepeöir захворювання та своечасно ироводити корекщю терапи.
4. Створена модель зручна для застосування в повсякденнш лшарськш практнщ. Bei параметри легко вщтворюваш в реальному житп, а при пщрахунку загального ризику вщеутия необхщ-н1сть у використаиш обчислювально! техшки.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Анохина И.Ю. Разработка скоринговой модели с использованием методов логистической регрессии и ROC - анализа / И. Ю. Анохина // Информатика и кибернетика. - 2016. - № 3(5). - С. 13 -21
2. Бакун С.А. Методика побудови скорингових карт Î3 використанням платформи SAS / С.А. Бакун, П.1. Бщюк // HayKOBi bîctî НТУУ «КП1». - 2016. -№ 2. -С.23 - 32.
3. Мильчаков К.С. Скоринговые карты в медицине: обзор и анализ публикаций / К.С. Мильчаков, М.П. Шебалков // Врач и информационные технологии. - 2015. -№ 1. - С. 71- 79.
4. Сычев О.С. Использование метаболической терапии у больных с фибрилляцией предсердий / О.С. Сычев, E.H. Романова, О.В. Срибная // Укр. кардюл. журнал. - 2015. -№2,- С. 65-70.
5. Ярославская Е.И. Особенности коронарного атеросклероза и неконвенционные кардиальные мор-фофункциональные синдромы при ишемической болезни сердца: автореф. дис. на соискание учен, степени д-ра мед. наук: спец. 14.01.05 «Кардиология» / Ярославская Елена Ильинична - Тюмень, 2016. -50 с.
6. 2016 ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation developed in collaboration with EACTS / P. Kirchhof, S. Benussi, D. Kotecha [et al.] // Eur. Heart J. - 2016. - Vol. 27. - doi: 10.1093/eurheartj/ehw210.
7. Increased risk of cognitive and functional decline in patients with atrial fibrillation: results of the ONTARGET and TRANSCEND studies /1. Marzona, M. O'Donnell, K. Teo [et al.] // CMAJ. - 2012. - Vol. 184. -P. 329-336.
8. Simundic A-M. Measures of Diagnostic Accuracy: Basic Definitions / A-M. Simundic // EJIFCC. -2009,-Vol. 19, N 4. -P. 203-211.
9. STATISTICA Formula Guide. STATISTICA Scorecard / [StatSoft Inc.]. - 2013, 32 p. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://documentation.stat-soft.eom/portals/0/formula%20guide/STATISTICA%20S corecard%20Formula%20Guide.pdf.
10. Worldwide epidemiology of atrial fibrillation: a global burden of disease 2010 study / S.S. Chugh, R. Havmoeller, K. Narayanan [et al.] // Circulation -2014. - Vol. 129. - P. 837-847.
REFERENCES
1. Anokhina IYu. [Development of a scoring model using the methods of logistic regression and ROC analysis]. Informatika i kibernetika. 2016;3(5):13-21. Russian.
2. Bakun SA, Bidyuk PI. [Method of constructing scoring cards using the SAS platform], Naukovi visti NTUU «KPI». 2016;2:23-32. Russian.
3. Mil'chakov KS. [Scoring cards in medicine: review and analysis of publications]. Vrach i informa-tsionnye tekhnologii. 2015;1:71-79. Russian.
4. Sychev OS, Romanova EN, Sribnaya OV. [Usage of the metabolic therapy in patients with atrial fibrillation], Ukrai'ns'kiy kardiologichniy zhurnal. 2015;2:65-70. Russian.
5. Yaroslavskaya EI. [Features of coronary atherosclerosis and nonconventional cardiac morphofunctional syndromes in ischemic heart disease: dissertation], Tyumen'; 2016. Russian.
6. Kirchhof P, Benussi S, Kotecha D, Ahlsson A, Atar D, Casadei B, et al. 2016 ESC Guidelines for the
management of atrial fibrillation developed in collaboration with EACTS. European Heart Journal. 2016;27. doi: 10.1093/eurheartj/ehw210.
7. Marzona I, O'Donnell M, Teo K, Gao P, Anderson C, Bosch J, et al. Increased risk of cognitive and functional decline in patients with atrial fibrillation: results of the ONTARGET and TRANSCEND studies. CMAJ. 2012;184:E329-36.
8. Simundic AM. Measures of Diagnostic Accuracy: Basic Definitions. EJIFCC. 2009;19(4):203-11.
9. STATISTICA Formula Guide. STATISTICA Scorecard [StatSoft Inc.], 2013;32. Available from: http://documentation.statsolt.eom/portals/0/formula%20g uide/STATISTICA%20Scorecard%20Formula%20Guide. pdf.
10. Chugh SS, Havmoeller R, Narayanan K, et al. Worldwide epidemiology of atrial fibrillation: a global burden of disease 2010 study. Circulation. 2014;129:837-47.
Crana Haimmna ao pe^aKuii' 30.10.2017
