CC BY
12
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академш
УДК 57.087.4:616.62-006.6.001.5
МОДЕЛЬ П0ВЕРХНЕВ0Г0 РАКУ СЕЧ0В0Г0 М1ХУРА В ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ Д0СЛ1ДЖЕННЯХ
Костюк О.Г.
Вшницький нацюнальний медичний уыверситет ¡м. M.I. Пирогова Донецький нацюнальний медичний уыверситет ¡м. М. Горького
В матергалах роботи наводяться дат щодо лтування ПРСМ теля створення його моделг на 15 тварит. Встановлено, що 2 запропоноват способи лтування ПРСМ дали позитивт результати в умовах експерименту. Проведенг ггстологгчт дослгдження сттки сечового мгхура через 3 мгсяцг тсля використання запропонованих способгв, показали вгдсуттсть розвитку нових пух-линних утворень.
Ключов1 слова: поверхневий рак сечового Mixypa, способи лтування.
Вступ
Для моделювання патолопчних сташв та роз-робки нових оперативних втручань, найбтьш часто використовують безпорщних собак. При моделюваны в експериметч будь-якого патолопчного стану необхщно враховувати анатом1чш i ф1зюлопчш особливосп вибраного виду тварин та Т'х BiflMiHHOCTi вщ людини. Повщомлення про використання тварин для вивчення будови i функцш оргаызму сягають глибокоТ' давнини. Корисш спостереження та вщкриття в експериментах на тваринах були зроблеш Цельсом, Гарвеем, Галеном, Гунтером, Клодом Бернаром, I.M. Сеченовим та 1.П. Пав-ловим. Значемють та точнють результате експериметчв залежить вщ вибору адекватно! тваринноТ модел1 [15].
Для моделювання експериментальноТ онкопатологп найчаст1ше використовують др1бш лабораторы тварини. Проте, у них важко про-стежити за nepe6iroM розвитку пухлини, и стадшне прогресування, що ускладнюе та унеможливлюе проведения радикальних оперативних втручань i спостереження за динамкою лкування.
За сучасною кпасиф1кац1ею, рак сечового Mixypa (PCM) ¡снуе у двох формах - поверхнева та ¡нвазивна. У зв'язку ¡з великою ктькютю рецидив1в (80-90%) та значною ¡мов1рнютю прогресування [2, 3, 14] спостер1гаеться складнють у лкуванш даноТ патологи [9, 10, 11]. Для лкування та профтактики поверхневого раку сечового Mixypa (ПРСМ) вщеуты уыверсальш способи та метод и як xipypri4Horo зокрема, так i комбшованого взагал1 [4, 7, 8, 12, 13]. Тому з метою пошуку нових cnoco6iB лкування ПРСМ виникае необхщнють проведения експеримен-тальних дослщжень на тваринах [1, 5, 6].
Harni дослщи присвячеш проблем! онкоурологп, зокрема новоутворенням СМ. Для моделювання новоутворень СМ використовува-ли безпорщних собак. Основну увагу було звер-нуто на поверхнев1 утворення СМ, як1 розвива-ються у слизовш та пщелизовш основ! CM i, за даними багатьох вчених, складають ПРСМ. Ви-користовували дану форму РСМ тому, що вона е
найбтьш розповсюдженою при даному захворюваны, з якою найчаслше звертаються xBopi до лкаря, i е попередником ¡нвазивноТ' форми РСМ.
Метою даноТ роботи е створення модел1 ПРСМ та обфунтування шлях1в його лкування.
Об'ект i методи дослвдження
Дослщження проведено на 15 собаках pi3HOi стат1 масою 10-15 кг. Спочатку 3 собакам з кормом давали р-нафттамш у доз1 0,8 грама на до-бу. Проте BCi вони загинули протягом 4-5 мюяц1в. На розтин1 тварин було вщм1чено змен-шення po3MipiB печшки, розвиток портальноТ' ппертензп з наявнютю рщини (асцит) у черевнш порожниш. 3 огляду на змши в органах собак, ми прийшли до висновку, що доза 0,8 г/добу була надм1рно токсичною. У подальшому, для моделювання ПРСМ 12 тваринам дозу р-нафттамша зменшено до 0,6 г/добу, що дало можливють викликати ПРСМ у тварин без негативного впли-ву на основн1 органи та ф1зюлопчш функцп оргашзму. Починаючи з 8-го мюяця призначення р-нафттамша, 2 рази на мюяць тваринам проводили дослщження на наявнють злоякюних кл1тин та прихованоТ KpoBi у ce4i. При наявносл одного ¡з них або обох показниш, тваринам проводили xipypri4He лкування. Як показали Harni дослщження, при вживанш 0,6 г/добу р-нафттамша протягом 8 мюяц1в ПРСМ був ¡ндукований не у Bcix тварин. Враховуючи отримаш даы, у подальшому ми призначали тваринам р-нафттамш до появи у ix ce4i рако-вих кл1тин та прихованоТ KpoBi (азошрамова проба), що спостер1галось у тварин на 10-11 мюяць дослщу. Слщ зауважити, що лише у 7 тварин поява ракових кл1тин у ce4i сшвпала з позитивною реакц1ю на азошрамову пробу. У 5 тварин у ce4i не було виявлено злоякюних кп1тин та позитивно!' азошрамовоТ проби, хоча в подальшому, при виконанш xipypri4Horo лкування, у них макроскотчно i м1кроскошчно було виявлено ПРСМ.
У подальшому BciM тваринам, в залежност1 вщ мети дослщження, пщ внутр1шньоплевральним тюпенталовим наркозом 40 мг/кг маси з попе-редньою премедикац1ею виконували оперативне
* Робота е фрагментом планово!' роботи кафедри онкологи] променево)' д/агностики та променевоУ терапп В/нницького нацюнальногомедичногоушверситету ¡м. M.I. Пирогова, номердержреестрацп 0104U002842.
Актуальн проблеми сучасно! медицини
втручання на СМ.
Пюля розвитку ПРСМ, тварини, за характером оперативного втручання були розподтеы на 2 групи:
1. у першш груп1 тварин дослщжувався процес вщновлення слизовоТ оболонки СМ пюля и субтотального видалення (5 тварин).
2. у другш грут (7 тварин) дослщжувався процес вщновлення тканин СМ пюля резекцп його стшки з пухлиною та введения у пщслизову основу розчину доксорубщину.
Результати та 1х обговорення
На наш погляд, недостатня ефективнють внутр1шньом1хурового введения лкарських ре-човин обумовлена наступними особливостями. По-перше, уротелш стшки СМ побудований таким чином, що мае властивосп унеможливлюва-ти проникнення в глибину його шар1в будь-якоТ речовини, яка розташована в його порожнинк По-друге, концентращя введеного в СМ х1мюпрепарата постшно зменшуеться за рахунок нових порцш сеч1, котр1 постшно прибувають, що значно зменшуе ефективнють даного лкування. Тобто, постшна концентрац1я речовини не збер1гаеться \ д1я будь-якоТ лкарськоТ речовини у значнш м1р1 не досягае своеТ мети. Тому пошук нових шлях1в введения лшв е актуальним для досягнення позитивних результате у лкуванш ПРСМ. В подальшому на модел1 ПРСМ у собак були експериментально дослщжеш нов1 способи його лкування.
Так, у п'яти тварин першоТ групи лкування раку СМ здшснювалось наступним чином: пюля розачення м1ж двома л1гатурами стшки СМ по всш його поверхы проводилось поступове вщшарування слизовоТ оболонки незалежно вщ и ураження. Приклад. Собака, самець, маса 12 кг., статевозртий. Протягом 10 мюяц1в отриму-вав р-нафтшамш 0,6 щодобово. Через 10 мюяц1в в умовах асептики та антисептики твари-на була оперована. На розтиш СМ був об'емом до 100 мл, по всш слизовш оболонц1 спостер1галися паптоматозш пухлини д1аметром 3-4 мм без ознак запальних змш слизовоТ оболонки навколо них. При гютолопчному дослщженш пухлини мали будову перехщно-кл1тинного раку. Перед проведениям вщшарування слизовоТ оболонки, твариш введено 2 мл розчин дщинону внутр1шньом'язево з метою зменшення кровотеч1 ¡з пщслизовоТ осно-ви СМ. Вщшарування починали вщ мюця розр1зу \ поступово вщдтяли слизову оболонку ВЩ И пщслизовоТ основи. Таким чином досягали пов-ного видалення слизовоТ оболонки. Труднощ1 були при видаленш слизовоТ оболонки у сечо-вому трикутнику. Пюля видалення слизовоТ оболонки, СМ був зашитий двохрядним в1криловим швом з надлобковим дренуванням. Через зали-шений дренаж СМ був промитий до появи чистого ф1зюлопчного розчину. Рана черевноТ стшки ушита пошарово. Протягом 2 д1б по дренажнш
трубц1 видтялася сеча з дом1шками кровк На 3 добу сеча, що видтялася ¡з СМ дом1шок кров1 не мала. Катетер ¡з СМ було видалено. У наступш дш сеча видтялась ф1зюлопчним шляхом \ мала звичний кол1р. Слщ вщм1тити, що тварина вже на 2 добу пюля операцп ходила \ була достатньо активною. Воду почала вживати на 3 добу. Протягом перших 3 д1б пюля операци тварини отри-мували знеболююч1 та антибютики.
Через 3 мюяц1 з метою дослщження стану СМ тварина була повторно оперована. СМ мютив близько 80 мл сечк На його розтиш спостер1галась наявнють слизовоТ оболонки без ознак змш запального характеру та росту пух-лин. Пюля видалення сеч1, СМ скоротився \ мав добре виражену складчасту слизову оболонку. Проведене гютолопчне дослщження стшки СМ ¡з 5 мюць показало вщсутнють росту злоякюних кл1тин.
У другш груш тварин, доксорубщин вводили у пщслизову основу СМ в об'ем1 10-15 мл концентрацп 0,0125 % одноразово. Операцш проводили таким чином: пюля вщкритоТ резекцп дтянок ПРСМ по всш його поверхш, вводять доксорубщин ¡нсулшовим шприцом пщслизово до появи пщвищення слизовоТ оболонки у вигляд1 зливноТ папули до 1 см в д1аметр1 по всш поверхш СМ. Приклад. Собака самець, маса 15 кг, статевозртий. Рак сечового м1хура був вик-ликаний аналопчно попередньому прикладу. Через 10 мюяц1в в умовах асептики та антисептики тварина була оперована. На розтиш СМ на слизовш оболонц1 на заднш стшц1 СМ спостер1гались 2 паптоматозш пухлини д1аметром 4-6 мм, як1 виступали на 2-3 мм в його порожнину (взята на гютолопчне дослщження дтянка стшки СМ пщтвердила наявнють перехщно-кл1тинного раку). Пюля видалення пухлини у пщслизову основу СМ тварини поступово вводиться розчин доксорубщину до появи пщвищення слизовоТ оболонки на 2-3 мм \ так поступово "крок за кроком" вводиться по всш поверхы СМ. Об'ем введено!' рщини становив 11 мл. СМ був ушитий звичним способом. Ст1нка живота ушита пошарово. 3 метою оцшки стану слизовоТ оболонки СМ, тварина через 3 мюящ була повторно оперована. На розтиш СМ слизо-ва оболонка мала звичний кол1р, без змш рельефу та без наявносп видимих новоутво-рень. Проведене гютолопчне дослщження стшки СМ п1дтвердило вщсутнють злояк1сних кп1тин.
Висновки
1. Повне видалення ураженоТ та ¡нтактноТ дтянок слизовоТ оболонки сечового м1хура на експериментальнш модел1 ПРСМ дае можливють досягти видалення пухлини та профтактувати ТТ рецидиви.
2. Введения доксорубщину у пщслизову оболонку сечового м1хура створюе депо речовини та подовження ТТд1ю.
Том 9, Выпуск 2
73
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академИ'
Перспективи подальших дослвджень В подальшому плануеться оптим1зувати тактику лкування хворих з ПРСМ. Запропонувати HOBi шляхи введения протипухлинних препарате з метою формування депо лкарськоТ' речовини.
Л1тература
1. Декпарацшний патент на корисну модель № 24666 УкраТна, МПК (2006) А61К 31/00. Cnoci6 лкування пове-рхневого раку сечового Mixypa / О.Г. Костюк, О.В. Гусак; заявник i патентовласник ВЫницький нацюнальний ме-дичний уншерситет ¡м. M.I. Пирогова. - № u 200702031; заявл. 26.02.2007. опубл. 10.07.2007, Бюл. №10.
2. Мальцев A.B. Рецидив рака мочевого пузыря. Причины и перспективы. / Мальцев A.B. // Вюник проблем бюлоги i медицини. - 2007. - Вип.1. - С. 17-19.
3. Мартов А.Г. Ранняя повторная цистоскопия и биопсия в диагностике и лечении поверхностного рака мочевого пузыря. / Мартов А.Г., Гущин Б.А., Гнатюк А.П. [и соавт.] // Урология. - 2004. - №3. - С. 54-58.
4. Матвеев Б.П. Рак моченого пузиря. / Матвеев Б.П., Фи-гурин K.M., Карякин О.Б. - М.: Вердана, 2001. - 243 с.
5. Пат. №85610 УкраТна, МПК А61В17/00 Cnoci6 лкування поверхневого раку сечового Mixypa / О.Г. Костюк, О.В. Гусак; заявник i патентовласник ВЫницький нацюнальний медичний уншерситет ¡м. M.I. Пирогова. - № а200702847; заявл. 19.03.2007. опубл. 10.02.2009, Бюл. №3.
6. Плис Г.Б. Влияния вилона и эпиталона на возникновение и розвитие индуцированных опухолей моченого пузыря у крыс. / Плис Г.Б., Мельников A.C., Малинин В. В. [и соавт.] // Вопросы онкологи. - 2001. - Том 47. №5. - С. 601 - 607.
7. Ролевич А.И. Выбор оптимального режима внутрипузы-рного введения доксорубицина в первые 6 часов после трансуретральной резекции у больных раком моченого пузиря без мышечной инвазии. / Ролевич А.И., Суконко О.Г., Мавричев A.C. [и соавт.] // Онкология. Материалы III конгресса Российского общества онкоурологов. 2-3 октября 2008 года. Москва. - С. 112-113.
8. Brake M. Recurrence and progression of stage Ti, grade 3 transitional cell carcinoma of the bladder following intravesical immunotherapy with bacillus Calmette-Guerin. / Brake M., Loertzer H., Horsch R. [et al.] // Urol. - 2000. - Vol. 163.
- P. 1607-1701.
9. Brauer A. Sekond resection and prognosis of primary high risk supersicial bladder cancer: is cysttctowy often too carly? / Brauer A., Buettner R., Yakse G. // I. Urol. - 2001. -Vol. 165. - P. 808 - 810.
10. Dolbagni G. Impact of a second transurethral resection on the staging of T1 bladder cancer. / Dolbagni G., Herr H.W., Reute V.E. // Urology. - 2002. - Vol. 60. - P. 822-824.
11. Gattegno B. T1 G3 Bladder Cancer: Concervative management or cystectomy? / Gattegno B. // Europ. Urol. -2004. - Vol.45. - P. 399-400.
12. Iakse G. A second-look TUR in T1 transitional cell carcinoma: Why? / Iakse G., Algaba F., Malmstrom P.U. [et al.] // Europ. Urol. - 2004. - Vol. 45. - P. 539-546.
13. Langenstroer P. The role of a second transurethral resection for high-grade bladder cancer. / Langenstroer P., See W. // Curr. Urol. Rep. - 2000. - Vol. 1. - P. 204-207.
14. Malavaud B. T1 G3 Bladder Tumours: The Gase for Radical Cystectomy. / Malavaud B. // Europ. Urol. - 2004. - Vol. 45
- P. 406-410.
15. Oliveira P.A., Colago A., L.F. De la Gruz P., C. Lopes Experimental Bladder Carcinogenesis-rodent models. / Oliveira P.A., Colago A., L.F. De la Gruz P. [et al.] // Exp. Oncol. - 2006. - Vol. - 28 №1. - P. 2-11.
Реферат
МОДЕЛЬ ПОВЕРХНОСТНОГО РАКА МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ В ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫХ ИССЛЕДОВАНИЯХ Костюк А.Г.
Ключевые слова: поверхностный рак мочевого пузыря, способы лечения.
В материалах работы приводятся данные относительно лечения ПРМП после создания его модели на 15 животных. Установлено, что 2 предложенные способы лечения ПРМП дали позитивные результаты в условиях эксперимента. Проведенные гистологические исследования стенки мочевого пузыря через 3 месяца после использования предложенных способов, показали отсутствие развитию новых опухолевых образований.
Summary
MODELING OF SUPERFICIAL CANCER OF URINARY BLADDER IN EXPERIMENTAL INVESTIGATIONS Kostyuk O.G.
Keywords: superficial cancer of urinary bladder, methods of treatment.
The paper represents the data referring to the treatment of superficial cancer of urinary bladder which was modeled on 15 animals. It has been established 2 way in treatment of superficial cancer of urinary bladder we suggested led to the positive outcomes in experiments. Histological researches of bladder walls 3 months after the treatment has proved the absence of any newgrowths.
