CC BY
10
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004. - С.16
21. Макарчук А.И., Казакова Ю.С. Опыт применения радиоволнового прибора «Сургитрон» в дерматокосметоло-гии// Материалы международного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004. -С.241
22. Малярчук В.И., Климов А.Е., Применение радиохирургического скальпеля «Сургитрон» в хирургичесом лечении органов билиопанкреатодуоденальной области // Материалы международного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004. - С. 59
23. Миллер У. Исследование потенциальных повреждений при работе радиохирургическим прибором «Сргитрон» // Материалы международного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004. - С. 27
24. Пестрикова Т.Ю., Базелишина Е.Ю. Современные аспекты радиохирургического метода при лечении патологи шейки матки у женщин // Материалы международного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004. - С.150
25. ФаязовР.Р., Тимербулатов В.М., и соавт. Радиовагодес-трукция желудка и поджелудочной железы в хирургической профилактике травматического панкреатита // Материалы международного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004. - С.47
26. Черепянцев Д.П., Черняховская Н.Е. Ендоскопическая остановка желудочно-кишечных кровотичений с помощью прибора «Сургитрон» // Материалы международного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004. - С.195
27. Черняховская Н.Е., Черепянцев Д.П., Удаление доброкачественных опухолей желудочнокишечного тракта с помощью радиоволнового воздействия // Материалы меж-
дународного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004. - С.191
28. Чхиквадзе Т.Ф., Гиоргадзе К.И., Експериментально-клиническое обоснование использование радиоскальпеля «Сургитрон» в хирургии желудочно-кишечного тракта // Материалы международного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004. - С.52
29. Шапиро Е.И. Использование прибора «Сургитрон» в гинекологической практике // Материалы научно-практической конференции «Передовые медицинские технологии. Применение радиоволновой хирургии в стационаре и в амбулатории». - М., 2002. - С.44
30. Щитинин В.Е., Рудин Ю.Э., Применение радиохирургического прибора «Сургитрон» в детской урологии/Сборник статей по радиоволновой хирургии «Детская хирургия» М., 2004. - С.23
31. Якушенко В.К., Чеканов М.Н., и соавт. Опыт использования радиоскальпеля «Сургитрон» в Новосибирском центре колопроктологии // Материалы международного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004. - С.104
32. Пат. W08805321, МПК A61N5/10 . RADIOSURGICAL COLLIMATOR KNIFE / BARISH ROBERT J (US); UNIV NEW YORK (US). - № US19870003518 (19870115); №WO1991US00069 (19910113); Опубл. 28.07.1990
33. Пат. WO9118644, МПК A61N5/00. PROCESS FOR USE IN RADIOSURGERY / HELENOWSKI TOMASZ K (US); DOSE PLAN INC (US). - № WO1990US03072 (19900604); Опубл. 12.12.1991
34. Пат. WO2005000102, МПК A61N5/10 . APPARATUS AND METHOD FOR RADIOSURGERY / THOMSON EUAN (US); ACCURAY INC (US); THOMSON EUAN (US). -№US20030477573P (20030611); № WO2004US18742 (20040610); Опубл. 06.01.2005
Реферат
РАДИОВОЛНОВАЯ ХИРУРГИЯ: ИСТОРИЧЕСКИЕ ФАКТЫ И СОВРЕМЕННЫЕ КОММЕНТАРИИ Ксьонз И.В.
Ключевые слова: радиоволновая терапия.
В обзоре литературы проанализированы исторические факты использования радиоволновой терапии в различных отраслях медицины.
УДК 616.6.62 - 089.85 - 031:611.351
ВИК0РИСТАННЯ СИГМ0ВИДН01 КИШКИ ДЛЯ ТРАНСРЕКТАЛЬНОГО В1ДВЕДЕННЯ СЕЧ1
Старцева М.С., Войленко O.A., Стаховський O.E., Мамчич B.I., Стаховський E.O.
Нацюнальна академ1я пюлядипломноТ медичноТ осв1ти ¡м. П.Л. Шупика, м. КиТв 1нститут Урологи АМН УкраТни
Наведет дат ceiduamb про функцюналъну спроможтстъ ректосигмогдного кондугту для eidee-дення ceui. Значне зниження ттралюмтарного тиску, збшъшення eмноcmi шляхом формуван-ням кишкового резервуару для ceчi, cвiдчamъ про перевагу даног методики в зниженш можливос-mi виникнення рефлюкЫв тфтованог ceчi, калових мac та кишкових гaзiв в ceчоводи та нирки. Створення резервуару знижуе вiрогiднicmъ рефлю^у ceчi в прокcимaлънi вiддiли mовcmого киш-твника з розвитком мemaболiчних порушенъ.
Ключов1 слова: раксечового Mixypa, трансректальне вщведення ce4i, сигмовидна кишка, Mainz pouch II, уретеросигмоанасто-моз, якють життя.
Вступ
Головним питаниям, що постае перед х1рургом теля проведения цистектоми е проблема вибо-ру методу дериваци сеч1, що пов'язано з пошу-ками ¡ндивщуального пщходу до кожного патента. Зростання чисельност1 таких хворих обумов-лено ростом захворюваност1 на рак сечового мн хура (СМ) [2]. Основна частина пац1ент1в, що по-требують повного видалення СМ е особами працездатного в1ку, для яких залишаеться важ-ливим питання медичноТ \ соц1ально-трудовоТ
реаб1л1тацИ.
Велика ктькють запропонованих вар1ант1в вщ-ведення сеч1 з використанням р^них сегмента кишкового тракту вказуе на вщеутнють оптимального методу [1]. Створення сечового м1хура з ¡зольованого сегмента кишки та в1дновлення се-човипускання е "золотим" стандартом серед ме-тод1в деривац|| сеч1. Залучення в патолопчний процес шийки СМ, ¡нвази пухлини у передм1ху-рову залозу, задню уретру, променеве враження оргаыв малого тазу, стриктури уретри та ¡нше
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
унеможливлюе створення ортотопнного резервуару. Одним ¡з альтернативних BapiaHTiB е трансректальне вщведення, яке передбачае евакуацю ceni з оргаызму через пряму кишку. Сигмовидна кишка використовуеться в якост1 СМ ще з дев'ятнадцятого сторнчя, коли вперше Simon запропонував оперою уретеросигмоанас-томоз. 4acTi тслонефрити, порушення електро-л1тно'| та кислотно-лужноТ р1вноваги KpoBi заста-вляють xipypriB з пересторогою ставитися до дериваци ceni в недетубуляризовану сигмовидну кишку [1]. Розробка 1991 poui Fisch [4] нового способу дериваци - формування резервуару ни-зького тиску шляхом детубуляризаци сигмовид-hoï кишки, Mainz pouch II, дозволяс знизити частоту наведених вище ускладнень.
Мета роботи. Вивчити ефективысть викорис-тання сигмовидно!' кишки в умовах трансректального вщведення ce4i.
Мета роботи: вивчити ефективысть викорис-тання сигмовидно!' кишки в умовах трансректального вщведення ce4i.
Матер1али та методи
В дослщження були включен! 80 хворих пюля цистектомп i трансректально!' дериваци ce4i. Bei XBopi подтеы на 2 групи. До I групи увмшли 48 хворих з транеректальною деривацию ce4i без формування резервуару (уретеросигмоанасто-моз). Xßopi з транеректальною деривацию ce4i та формуванням резервуару (за методикою "Maints pouch II") екпали II групу - 32. Термш спостереження в1д 3 до 108 м1сяц1в. Хворим проведено комплексне обстеження з викорис-танням кпннних, лабораторних, рентгенолопч-них метода. BciM пац1ент1в проведено вивчення якост1 життя за допомогою опитувальника QOL.
Результати
У хворих, яким виконано трансректальне вщведення ce4i з формуванням кишкового резервуару вщмнено зниження внутр1шньокишкового тиску ректосигмощного вщдту (базального тиску в 2,6 pa3iB, тиску максимального наповнення - в 3,6 раз1в). Ктькють випадюв уретерогщро-нефрозу була достов1рно вищою у пац1ент1в без формування резервуару. Виражений метаболн-ний ацидоз, який потребував медикаментозно!' корекци виявлено у 10 (50%) хворих I групи та у 5(25%) хворих II групи. 1нтервал часу м1ж випо-рожненням ампули прямо!' кишки у пац1ет1в I групи становив в середньому 1,43 ± 0,31 години, i був достовфно нижним, ыж у хворих з резервуаром 3,25 ± 1,07. АналЬ результат^ опитування показав, що якють життя у хворих з кондуТтом
Матер1али та методи
В дослщження були включен! 80 хворих пюля цистектомп i трансректально!' дериваци ceni. У 68 (85%) хворих показами до цистектомп був рак сечового Mixypa та у 6 (7,5%) хворих рак жшочих статевих оргаыв з розповсюдженням на ctîhkh СМ. Xipypri4He лкування екстофи СМ та мкро-цисту шляхом повного видалення СМ проведено у 4(5% ) i 2(2,5% ) хворих вщповщно.
Bei XBopi подтеы на 2 групи. До I групи увмш-ли 48 хворих з транеректальною деривацию ceni без формування резервуару (уретеросигмоана-стомоз). Xßopi з транеректальною деривацию ceni та формуванням резервуару (за методикою "Maints pouch II") екпадали II групу - 32. Серед-нм Biк хворих 55,9 ± 5,6 poKiB (вщ 22 до 77 poKiß); серед них 70 (87,5%) чоловшв та 10 (12,5%) жн нок.
TepMiH спостереження в1д 3 до 108 мюяц1в. Результати лкування хворих вивчеы шляхом диспансерного спостереження теля виписки хворих 3i стацюнару при повторних амбулатор-них i стацюнарних обстеженнях через 3, 6, 1 piK i в бтьш вщдалений термн. Для вивчення функ-цюнальних параметр^ ректосигмощного вщдту застосовували ректомановолюметр1ю, викорис-товуючи вимфювач тиску, розроблений на ВАТ «Наукове пщприемство «Сатурн» м. Ки!'в. Кисло-тно-лужну piBHOBary (КЛР) KpoBi оцнювали за параметрами pH, парцельного тиску вуглекис-лого газу(рС02) та кисню(р02), стандартного 6i-KapöoHaTy(SB), надлишку буферних ochob(BE).
Функц1ю сечово!' системи вивчали за допомогою екскреторно!' урографи. Якють життя оцню-вали за допомогою опитувально!' шкал и QOL (Свропейсько!' оргаызаци дослщження та лку-вання раку) [3]. Також вивчали утримання ce4i у денний та ннний час та ¡нтервал м1ж сечовипо-рожненнями.
Отримаы результати дослщжень пщлягали статистичнм обробц1 ¡з використанням критер1ю Ст'юдента. Вибраний рвень значущост1 вщмн-ностей <0,05.
Результати та ïx обговорення
Функцюналы-ii можливост1 ректосигмощного вщдту кишювника були вивчеч1 у 26 хворих. Обов'язковою умовою дослщження було nopiB-няння результат^ ректомановолюметричних да-них до операци та в вщдаленому тсляоперацм-ному nepiofli, результати представлен! в табл. 1.
Таблиця 1 - Показники ректомановолюметри ректосигмощного вщдту товстого кишювника в залежност1 вщ способу дериваци ce4i
достов1рно вище, ыжухворих без нього.
TepMiH обстеження Базапьний тиск, см.вод.ст. Тиск максимального наповнення, см.вод.ст. Об'см, мл.
до операци (n=26) 24,2±1,6 75,4±7,4 139,7±19,3
через 6 Mic п1сля опе- 1 група (n=12) 25,5±4,3 (Р>0,05) 68,8±12,7 (Р>0,05) 130,4±26,4 (Р>0,05)
раци II група 9,2±3,9 19,2±3,9 347,8±75,1
(n=14) (р<0,005) (р<0,001) (р<0,001)
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
Як видно з таблиц! достов1рно значимих роз-бмностей в ректомановолюметричних показни-ках ректосигмощного вщдту кишювника у хво-рих до операци та в грут, яким проведено дери-вацю сеч1 в недетубуляризований кишювник ви-явлено не було. При цьому в груп1 хворих, яким виконано трансректальне вщведення сеч1 з фо-рмування кишкового резервуару вщмнено зни-ження базального тиску в 2,6 раз1в (р<0,005), ти-
ску максимального наповнення - в 3,6 раз1в
--------->
I I ] /Г\
-V ^
■Ьм —>
(р<0,001) та збтьшення об'ему в дтянц1 резервуару сигмовидно! кишки до 347,8±75,1 мл. (р<0,001) в пороняны з дооперацмними показ-никами. Детубуляризаця кишки та ТТ реконф1гу-рац1я, призводить до збтьшення об'ему створе-ного резервуару у 2 рази (рис. 1). Збтьшення рад1усу резервуару, при незмннм напруз1 киш-ково1 стшки, згщно з законом Лапласу для сфе-ричних об'ект1в, призводить до зменшення тиску
а
(Е
об'ем, см3 Закон Лапла-
рад|ус, см са Р= Т/г
2 376,5 Р1= Т/2
4 753 Р2= Т/4
Рис. 1. - Трансформац/я петл/сигмовидно)'кишки довжиною 30 см ¡радиусом -2см шляхом детубуляризацп по протибрижо-вому краю в резервуар з низьким тиском. Р- тиск всередин: кишки, Т- напруження ст/нки, г- рад/ус кишки
На об'ем резервуару впливае також \ довжина сегменту кишки, який використовуеться для фо-рмування резервуару (табл.2).
Таблиця 2.
Об'ем створеного резервуару в залежност: в':д довжини сегменту сигмовидно)'кишки
Довжина сиг-мовидноТ кишки, см Первинний об'ем сегменту кишки, см3 бмнють створеного резервуара, см3
20 251,2 502
30 376,8 753
40 502,4 1004
ФЬюлопчними факторами, що призводять до розвитку ускладнень теля уретеросигмоанасто-мозу е пщвищений ¡нтралюмЫарний тиск та присутысть перистальтичних хвиль. Вони ство-рюють передумови до закиду газ1в та внутр1шньокишкового вмюту в сечоводи \ миску, як у дтянки з бтьш низьким тиском. Про це свщчать результати вивчення стану сечовидтьноТ системи у 60 хворих з р^ними вар1антами трансректальноТ дериваци (табл.3).
Таблиця 3.
Пор1вняльна к'тьк'ють випадк/в уретерог1дронефрозу (УГН) через 6 м/сяц/в пюля операцпу хворих з формуванням кондуТту та без нього
Споаб вщведення сеч1 Всього сечовод1в Стад1я у ретеропдронефрозу
1 II III IV V
Уретеросигмоанастомоз без формування кондуТту, 1 трупа, п=40 80 9 5 7 4 3
Уретероси гм оанастом оз з формуванням кондуТту, II група, п=20 39 2 1 3 1 1
При вщсутност1 обмеженого резервуару стае можливим розткання сеч1 в проксимальы вщдти товстого кишювника \ тим самим збтьшення площини контакту сеч1 ¡з кишковим еттел1ем. Це обумовлюе зростання ¡нтенсивносл
електрол1тного обмЫу в штинах слизовоТ, який в даних умовах набувае патолопчного характеру [5,6]. Показники КЛР були вивчеы у 40 хворих (20 хворих в I груп1, 20 - II грут). При клУчному анал1з1 лабораторних показниюв звертае на себе увагу, що виражений метаболнний ацидоз, обу-мовлений всмоктуванням сеч1 в товстому кишювнику, який потребував медикаментозноТ корекци виявлено у 10 (50%) хворих I групи. Ттьки 5(25%) хворих II групи мали суттев1 вщхилення параметр^ КЛР (ВЕ < - 5ммоль/л) та кл1н1чн1 прояви ацидозу (спрага, сухють у рот1).
Оцнка вщдалених результат^ обстеження хворих, яким виконана цистектом1я з трансрек-тальним вщведенням сеч1, дозволяе виявити
переваги та недолки рЬних способа деривац1Т.
Вивчення суб'ективноТ оцшки хворим акту се-човипорожнення дозволило оцнити ¡ндекс якост1 життя. 3 ц1ею метою нами застосовувалась за-гальноприйнят1 запитання (ОоЬ). Результати опитування демонструе таблиця 4.2.
АналЬ результат^ опитування показав, що яюсть життя ухворих теля формування кондуТту вище тж у хворих без нього ( р<0,01). При рете-льному вивчент скарг у пацент1в, I групи в1дм1-чено короткий ¡нтервал часу м1ж випорожненням ампули прямо!' кишки (в середньому 1,43+0,31 години), що попршувало якють життя хворих. У 12 (25%) хворих I групи вщмналось часткове не-тримання вмюту прямо!' кишки пщ час сну. В II грут хворих, яким проведено формування кон-дуТту пром1жок м1ж сечовипорожненням всеред-ньому досягав 3,25±1,07 години, та лише у 3 па-ц1ент1в (9,3%) було вщмнено етзодичне, п1дт1-кання сеч1 п1д час глибокого сну.
Актуальт проблеми сучасно! медицини
Таблиця 4.2
Результата опитування хворих, n = 80 (QoL)
Quality of life due to urinary symptoms
Як би Ви вщнеслися до того, що Вам до кшця життя дове-деться випорожнювати ампулу прямоТ кишки так, як в Tenepi-шшй час? Cnoci6 в1дведення сеч1
Без формування кондуТту, n=48 3 формуванням кондуТту, n=32
Дуже задоволений (0) 0 2
Задоволений (1) 6 18
В бтьшосл задоволений (2) 9 8
М1ж задоволенютю та незадоволенютю (3) 17 1
В бтьшосл незадоволений (4) 9 1
Не задоволений (5) 4 1
Нестерпно (6) 3 20
Середнш бал 3,02 1,7
Статистичний анал1з (t-test) р < 0,01
Таким чином, у хворих, яким виконувалось формування сечового резервуару яюсть життя достовфно вище ыж у пац1ет1в з уретеросигмо-анастомозом без детубуляризаци.
Заключения
Наведен! дан1 свщчать про функцюнальну спроможнють ректосигмощного кондуТту для вщведення сечк Значне зниження ¡нтралюмна-рного тиску, збтьшення емност1 шляхом форму-ванням кишкового резервуару для сеч1, свщчать про перевагу дано!' методики в знижены можли-вост1 виникнення рефлюкав ¡нфкованоТ сеч1, ка-лових мае та кишкових газ1в в сечоводи та нир-ки. Створення резервуару знижуе вфогщнють рефлюксу сеч1 в проксималы-м вщдти товстого кишювника з розвитком метаболнних порушень.
Л1тература
еле экстирпации мочевого пузыря// Российский онкологический журнал. —1999.—№2—С.35-36.
2. Яненко Э.К., Кульга Л.Г.,Половкин Н.Н. и соав.// Распространённость рака мочевого пузыря в России и разработка методов его профилактики и лечения// Рак мочевого пузыря. Материалы Всеросийской научной конференции Ростов-на-Дону—1998.—С .106-107.
3. Aaronson N. K., Ahmedzai S., Bergman B.The European Organisation for Research and Treatmant of Cancer QLQ-c30: a quality-of-life instrument for use in international clinical trials in oncology//J. Natl. Cancer. Inst. —1993. — Vol.85 —P.365-376.
4. Fisch M, Wammack R, Muller SC, Hohenfellner R. The Mainz pouch II (sigma rectum pouch) // J Urol. - 1993. -Vol. 149. - P. 258-263.
5. Kristjansson A., Davidsson T., Mansson W., Metabolic Alterations at Different Levels of Renal Function Following Continent Urinary Diversion Through Colonic Segments // J Urol. - 1997. - Vol. 157, N 6. - P. 2099-2103.
6. Nejdfors P., Konyves J., Davidsson T., Ekelund M., et al. Permeability of intestinal mucosa from urinary reservoirs in man and rat // B. J. U. International. - 2000. - Vol. 86, N 9. - P. 1058-1063.
1. Демин Д.И., Широкорад В.И., Колесникова Г.П., Копыль-цов Е.И., Леонов О.В. Выбор метода отведения мочи по-
Реферат
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ СИГМОВИДНОЙ кишки ДЛЯ ТРАНСРЕКТАЛЬНОГО ОТВЕДЕНИЯ МОЧИ Старцева M.C., Войленко O.A., Стаховский А.Э., Мамчич В.И., Стаховский Э.А.
Ключевые слова: рак мочевого пузыря, трансректальное отведение мочи, сигмовидная кишка, Mainz pouch II, уретеросигмоана-стомоз, качество жизни.
Изложенные данные свидетельствуют о функциональной состоятельности ректосигмоидного резервуара для отведения мочи. Значительное уменьшение интралюминарного давления, увеличения ёмкости путём формирования кишечного резервуара для мочи, свидетельствуют о преимуществе данной методики в снижении возможности возникновения рефлюксов инфицированной мочи, каловых масс и кишечных газов в мочеточники и лоханку. Создание резервуара уменьшает вероятность рефлюкса мочи в проксимальные отделы толстого кишечника с развитием метаболических нарушений.
