CC BY
14
2. Slotwinski K.L. Katechizm poddanych galicyj skich o prawach i powinnosciach ich wzgl^dem Rz^du, Dworu i samych siebie. - Krakow : zakllad nar. im. Ossolinskich, 1832. - S. 132-135.
3. Nowa ustawa lowiecka dla Galicyi i W. Ks. Krakowskiego. - Krakow : Wisla, 1898. - S. 27-31.
4. Balko R. Kilka uwag o projekcie nowej ustawy lowieckiej dla Galicyi // Lowiec. - 1908. -№ 9. - S. 97-99.
5. Kaluski W. Prawo Lowieckie. - Warszawa : Wydawnictwo zwi^zku pracownikow admi-nistracji gminnej rz. - P. 1928. - S. 13.
6. Pawlikowski M.K. Prawo lowieckie: komentarz dla wojewodztw wschodnich z dol^czeni-em rozporz^dzen wykonawczych i kal^darza mysliwskiego. - Wilno : Nakladem policyjnego klubu sportowego, 1929. - S. 38.
7. Сборник административных постановлений Царства Польського.Ведомство финансов. - Т. 12: О казенных лесах. - Варшава : Типография С. Оргельбранда, 1867. - С. 469-472.
8. Wydrzynski K. Przewodnik dla sluzby lesnej rz^dowej. - T. 1. - Warszawa : Redakcya Sylwana, 1853. - S. 382-397.
9. Reuman M. Gospodarstwo lowieckie z historic starozytn^. lowiectwa polskiego. - Warszawa : Drukarnia Orgelbranda, 1845.
10. Pawlik S. Handel zwieryzun^, rybami i rakami w Galicyi // Lowiec. - 1899. - № 1. - S. 2-6.
11. tobos S. Mysliwstwo polskie w obcej prasie lowieckiej // Lowiec. - 1910. - № 17. - S. 204.
12. Stan zwierzyny w oswobodzonej Galicji // Lowiec. - 1915. - № 21-22. - S. 173-175.
13. Potocki R. W sprawie ustawy lowieckiej // Lowiec. - 1892. - № 4. - S. 60-62.
14. Konkurs na nagrody im. Hr. Jozefa Potockiego dla strazy loweickiej // Lowiec. - 1904. -№ 13. - S. 147.
15. Sprawa ustawy lowieckiej w Sejmie zeszlorocznym // Lowiec. - 1904. - № 1. - S. 5-6.
16. Sprawa ustawy lowieckiej w Sejmie zeszlorocznym // Lowiec. - 1904. - № 7. - S. 79-80.
17. Rozynski F. Ekonomiczne znaczenie lowiectwa dla naszego kraju / F. Rozynski, Dr. E. Schechtel. - Warszawa : Nakladem polskiego towarzystwa lowieckeigo, 1921. - S. 26.
18. Ekonomiczno-spoleczne znaczenie lowiectwa // Lowiec Polski. - 1902. - № 24. - S. 384-385.
Процив О.Р. Правовые принципы добычи хищников в Галиции конца XVIII - начала XX века
Раскрыто правовое регулирование добычи хищников на территории Галиции конца XVIII - начала XX века. Проанализировано влияние охотничьего законодательства в части регулирования добычи хищников на эффективность охотничьего хозяйства.
Ключевые слова: охотничье хозяйство, охотничье законодательство, хищники, Галиция.
Prociv O.R. Law principles of hunting the beasts of prey in Galicia from the end of 18th till beginning of the 20th century
At this article it is showed the law regulation of hunting the beasts of prey in the territory of Galicia from the end of 18th till the beginning of the 20th century. It was analysed influence of hunting laws on the hunting effectiveness in the part of regulation the hunting of beasts of prey.
Keywords: hunting economy^untingjaws^easts^f prey, Galicia.
УДК 338.43.02 Астр. 1.Г. Гурняк1 - НЛТУ Украти, м. Львiв
МОДЕЛЬ ОЦ1НЮВАННЯ ВПЛИВУ ВИКИД1В РЕЧОВИН У АТМОСФЕРУ В1Д СТАЦ1ОНАРНИХ ДЖЕРЕЛ ЗАБРУДНЕННЯ ШДПРИеМСТВ ШЕРЕРОБНО1 ПРОМИСЛОВОСТ1
Запропоновано метод застосування теорп скшчених антагошстичних ^ор для ощнювання впливу викидiв речовин в атмосферу вщ стащонарних джерел забруд-нення тдприемств переробно'1 промисловосп.
Ключов1 слова, теорiя ^ор, стратегия, викиди, тдприемства.
1 Наук. керiвник: проф. Г.С. Шевченко, д-р екон. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
Екологiчний стан в Укра!ш (як i загалом у свiтi) викликае цiлком справедливу тривогу не лише у фахiвцiв-екологiв, але й у широко! громадсь-костi. Хоча погiршення екологiчного стану довкшля вiдбуваеться й на побу-товому рiвнi, проте основний вклад у його забруднення все ж таки здшснюе промисловють. Ця проблема стае щораз актуальнiшою i потребуе певних за-ходiв для 11 вирiшення.
Будь-яка виробничо-господарська дiяльнiсть людини (адже безвдаод-них виробничо-господарських процеЫв практично немае) певною мiрою суп-роводжуеться забрудненням навколишнього середовища рiзними вiдходами i побiчними продуктами, як негативно впливають на здоров'я людей. Проблема полягае в тому, щоб поеднати щ антагонiстичнi процеси: з одного боку виробничо-господарська дiяльнiсть е необхщною для виживання людини, а з шшого - забруднешсть навколишнього середовища, що безпосередньо чи опосередковано впливае на 11 здоров'я.
Дослщженню впливу виробничо-господарсько! дiяльностi на довкшля присвятили сво! працi багато вчених, зокрема: О. Балацький, Ф. Гамор, С. Ген-сiрук, С. Дорогунцов, А. Жулавський, В. Кравщв, I. Лукшов, Л. Мельник, А. Мшц, В. Некос, М. Нижник, Г. Рудько, I. Синякевич, К. Ситник, Ю. Стад-ницький, В. Степанов, С. Стойко, Ю. Туниця, С. Харiчков, О. Шаблiй, Г. Шевченко та ш. Проте, незважаючи на рiзнобiчне вивчення проблем екологи, при-родне антагонiстичне протистояння "виробничо-господарська дiяльнiсть -стан довкшля", дос залишаеться актуальним питанням i для його вирiшення потрiбна пильна увага як iз боку вщповщних державних органiв, так i з боку широко! громадськость Тому виникае необхщшсть розроблення адекватних моделей ощнювання цих процесiв, а, значить, дiевого впливу на них.
Метою дослщження е створення та реалiзацiя економжо-математично! моделi оцiнювання екологiчного стану виробничо-господарсько! дiяльностi пiдприемств.
Розглянемо задачу економшо-математичного моделювання процесу вибору стратегi! ощнювання еколопчного стану пiдприемств, виходячи з ан-тагонiстичних iнтересiв виробництва продукци, з одного боку, i людей, з ш-шого. Цей антагошзм проявляеться у погiршеннi екологiчного стану навколишнього середовища, що безпосередньо впливае на здоров'я людей. Зазви-чай метою будь-якого виробництва е одержання конкретного прибутку вщ реалiзацi! вироблено! продукци або послуг, який задовольняв би колектив ви-робниюв, акцiонерiв, держави i т. ш. Однак практичний досвiд свiдчить про те, що загальний прибуток, який може отримати шдприемство внаслiдок ре-алiзацi! вироблено! продукцi!, може бути зменшений або зовсiм нiвельований унаслщок витрат на виправлення екологiчного стану, лжвщащю наслiдкiв екологiчних катастроф, лжування людей, оплату рiзного типу компенсащй, штрафiв тощо.
Водночас екологiчнi втрати по-рiзному розподiляються за типами та асортиментами виготовлено! продукцi!. 1ншими словами, виготовлена про-дукцiя в асортимент характеризуеться рiзною мiрою прибутковостi, а вироб-ничий процес, залежно вщ типу продукцi!, рiзною мiрою впливае на еколо-гiчний стан навколишнього середовища. Такий стан можна пояснити впли-
вом рiзних чинниюв, серед яких вщзначимо два важливих, як безпосередньо залежать вщ пiдприемства-виробника. По-перше, рiзнi умови промислового виробництва для кожного з видiв продукци; по-друге, не однаковi розмiри збиткiв, якi виникають у процес виготовлення готово! продукцi!, зокрема еколопчних втрат, про якi йшлося вище. Тому особливо важливим для ви-робника е формування такого асортименту продукци, для якого величини прибутку i збиткiв, зокрема екологiчних утрат, були б достатньою мiрою спiврозмiрнi й збалансованi.
Детермiнований зв'язок мiж пiдприемствами та екологiчним станом навколишнього середовища, яке залежить вiд технологи виробництва, дае змогу виробниковi вибрати асортимент продукци i розрахувати нормативи, для яких можна гарантувати мшмальш затрати для шдприемства. Однак для ринку характерна певна невизначешсть, тому таку задачу доцшьно подати у виглядi скiнчено! антагонiстично! гри [1]:
Г =< X, У, Н >, (1)
де: X - множина можливих дш шдприемства; У - множина можливих еколопчних змш навколишнього середовища, що безпосередньо зачшають штере-си людей, тобто держави; Н - обмежена числова функщя (функщя кориснос-т пiдприемства), яку визначають на просторi добуткiв X х У пар (х, у),
х е X, у е У.
Процес розв'язування скшчено! антагонiстично! гри полягае в тому, що учасники тако! гри незалежно один вiд одного, що здебшьшого характерно для умов ринково! трансформацi! економiки, вибирають вщповщно деякi чистi стратегi! X { У, унаслщок чого складаеться ситуащя певно! рiвноваги (X, У). Оскшьки кiлькiсть можливих дш кожного з учасникiв скшчена, а наз-
ви стратегiй у загальному випадку неiстотнi, то можна покласти:
X = { 1,2,...,т }, У = { 1,2,...,п}, (2)
де т, п - вщповщно кшьюсть чистих стратегiй пiдприемства i можливих еколопчних змш навколишнього середовища (у нашому випадку п=т).
Тодi значення функци Н можна подати у виглядi тако! матрицi:
Н =|Ь||, 1 <I < т, 1 < ] < п, (3)
де в ^му рядку яко! послщовно розташованi виграшi пiдприемства у ситуаць ях (1,1), (1,2),..., (I, п), а в 7-му стовпщ розташоваш його виграшi у ситуащях
(1,7), (2,7) — (m, 7).
Припустимо, що деяке пiдприемство, зокрема деревообробно! галузi, виготовляе т тишв конкретно! продукцi! чи послуг. Позначимо через р1 (1 < I < т, де т - загальна кiлькiсть типiв виготовлено! продукцi!) дохiд, який одержуе шдприемство внаслiдок збуту вироблено! продукцi!, а через 1г позначимо збитки, яких завдае шдприемство внаслщок еколопчних забруднень довкшля. Рiвень забруднення навколишнього середовища контролюють вщ-повiднi державш органи, тому сторонами скiнчено! антагошстично! гри е пiд-приемство i держава.
Тод1 матриця виграш1в Н матиме такий вигляд:
[ р., коли I = у,
% = \г" . '' (4)
1г, коли I Ф у.
Щоб знайти стратегИ, проводять спрощення матрищ (4), помноживши перший рядок ще! матрищ на число к1, другий - на к2 \ так дал1, щоб викону-валася умова
к ■ Р1 = к2 ■ Р2 =... = кт ■ рт = р (5)
1 вщшмають число р вщ ус1х елеменпв матрищ (4), внаслщок чого отриму-ють матрицю Н *:
Н *
%
(6)
* Г0, коли . = у, де % = < (7)
■ г, коли I Ф у,
Г = к. ■ + р, (8)
до того ж, щоб спростити процес проведення розрахунку зм1шаних стратегш д1яльност1 тдприемства 1 держави, рядки матрищ (4) розмщують так, щоб внаслщок перетворення до матрищ (6) виконувалася умова
г > Г2 > ... > Гп > 0. (9)
Матриця Н * за сво!м змютом е екв1валентною до матрищ Н. Тому вс дп, виконаш для перетворення матрищ (4) до вигляду (7), не змшюють мно-жини оптимальних стратегш сторш скшчено! антагошстично! гри, тобто шд-приемства 1 держави.
Тепер знайдемо оптимальш стратеги учасниюв скшчено! антагошс-тично! гри, яка задаеться матрицею Н*. Позначимо через У = (у1,у2,...,уп) оп-
тимальну стратегш тдприемства. Використовуючи результати дослщжень, поданих у пращ [1], для компонент вектора У запишемо сшввщношення:
п 1
1 - п + Г у I —
Уу =-1 *. * п. (10)
г
I-
'й г
Ус значення у{ мають бути додатними, що випливае з умов виведен-ня залежност (10). Часто шд час розрахунку окрем1 компоненти у. можуть бути вщ'емними, хоч { задовольняють необхщну умову
¿Уу = 1. (11)
у=1
Це вказуе на значну несшврозм1ршсть (здебшьшого на декшька по-рядюв) окремих коефщенлв матрищ (4), що призводить до некоректносл в постановщ под1бного типу задач. Умовою (11) встановлюеться, що змшаш стратегИ виражаються у вигляд1 вщсотюв ймов1рносп оптимальних вар1ант1в д1яльност1 тдприемства.
Змшана стратепя можливих екологiчних змiн навколишнього середо-вища, що безпосередньо зачiпають штереси людей, тобто держави X = (х1, х2,..., хп), визначають за формулою
Х| = 1 Г>>-, 1 < I < п. (12)
/ 7=1 г7
Значення гри V, що становить виграш (програш) конкретного гравця, визначають за формулою
1 > с^ 1 - п + > -7Т\
^ + с(к)
V =_I=1 >>I т и1 (13)
>> к ( + ))
Залежно вiд значення п, величина V може бути додатною або вщ'емною, що свiдчить про наявнiсть змшаних стратегiй для учасникiв гри ще! моделi. Чим бiльше вiд'емнi значення V прямують до нуля, тим бшьше шдприемство, притримуючись розраховано! стратеги, зазнае найменших втрат. Таким чином, якщо шдприемство мае змогу випускати рiзнi типи продукций то ймовiрностi у1 можна трактувати як частки кош^в пiдприемств, якi потрiбно витрачати у разi правильно! !хньо! еколого-виробничо! полiтики.
Визначимо, коли шдприемству рентабельно випускати продукцiю, екологiчно забруднюючи навколишне середовище. У цьому випадку мае ви-конуватися умова V > 0, тобто
1 - п + ¿^^ > 0. (14)
¿=1Ъ + р
Якщо умова (14) не виконуеться, то навколишне середовище настшь-ки забруднене, що робити якесь оцшювання його стану немае сенсу, а якщо умова виконуеться, то вплив шдприемства на навколишне середовище буде оцшене зпдно зi стратепею, ймовiрноснi компоненти яко! визначають iз сшввщношення (14).
Для розв'язування задачi використаемо статистичш данi про викиди шюдливих речовин в атмосферу вiд стацюнарних джерел забруднення шд-приемств переробно! промисловостi Укра!ни у 2007 р., як наведено в табл. 1.
Розрахунок стратегш виконано за формулою (12), i для нашого випадку, коли т = п = 14, запишемо так:
14 1 Г7 ■>1 -13
1 7 , Г -
X] =-^гг, & = , 7 = 1, 14. (15)
Г7 ■>- Г7 ■>-
I=1 Г I=1 Г
Результати виконаних розрахунюв наведено в табл. 2. Числовий розрахунок коефщенлв г (I = 1, 14) i компонент стратегi! (I =1,14) здшсню-вався на персональному комп'ютерi за допомогою прикладного пакета прог-рам МаШеаё РгоГеБюпа!.
Табл. 1. Викиди речовин в атмосферу вiд стацюнарних джерел забруднення
тдприемств переробног промисловост1 у 2007рощ
№ Види переробно! промисловост Кiлькiсть тдприемств, якi мали викиди, од. Обсяги викидав, т Викинуло в середньому одне шдпри-емство, т
1 Виробництво харчових продукпв, напо!в та тютюнових виробiв 1468 43000 29,3
2 Текстильне виробництво; виробництво одягу, хутра та виробiв з хутра 142 1200 8,2
3 Виробництво шшри, виробiв зi шшри та ш. 51 500 10,5
4 Оброблення деревини та виробництво виробiв з деревини 189 5000 26,3
5 Целюлозно-паперове виробництво; видавнича дiяльнiсть 91 5000 55,3
6 Виробництво коксу, продукпв нафтопе-рероблення та ядерних матерiалiв 49 99300 2026,3
7 Хiмiчне виробництво 179 90800 507,2
8 Виробництво гумових та пластмасових виробiв 124 4000 32,6
9 Виробництво шшо! неметалево! мше-рально! продукцл 628 101600 161,7
10 Металургiйне виробництво та виробництво готових металевих виробiв 374 1398000 3738,1
11 Виробництво машин та устаткування 520 14000 26,9
12 Виробництво електричного, електрон-ного та оптичного устаткування 225 6000 26,5
13 Виробництво транспортних засобiв та устаткування 183 9700 53,2
Табл. 2. Ощнка викидiв речовин в атмосферу вiд стацюнарних джерел забруднення тдприемств переробног промисловост1 у 2007р._
№ Види переробно! промисловост х] У]
1 Виробництво харчових продукпв, напо1в i тютюнових виробiв 0,0655 0,072
2 Текстильне виробництво; виробництво одягу, хутра та виробiв з хутра 0,0712 0,0714
3 Виробництво шшри, виробiв зi шюри та ш. 0,0841 0,0704
4 Оброблення деревини та виробництво виробiв з деревини 0,0698 0,0716
5 Целюлозно-паперове виробництво; видавнича дiяльнiсть 0,0751 0,0711
6 Виробництво коксу, продукпв нафтоперероблення та ядерних матерiалiв 0,0835 0,0705
7 Хiмiчне виробництво 0,07 0,0715
8 Виробництво гумових та пластмасових виробiв 0,0724 0,0714
9 Виробництво шшо! неметалево! мшерально! продукцп 0,0668 0,0718
10 Металургiйне виробництво та виробництво готових металевих виробiв 0,0677 0,0717
11 Виробництво машин та устаткування 0,0666 0,0718
12 Виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування 0,0689 0,0716
13 Виробництво транспортних засобiв та устаткування 0,0699 0,0715
14 Iншi галузi переробно! промисловостi 0,0691 0,0716
Аналiзуючи результати числових розрахунюв, наведенi у табл. 2, заз-начимо:
1. Значення свiдчать про те, що завдяки контрольним i профшактич-ним зусиллям державних еколопчних служб, викиди речовин в атмосферу вщ стацiонарних джерел забруднення рiзних шдприемств переробно! про-мисловостi були майже однаковими i гранично вiдрiзнялися лише на 0,16%, тобто еколого-економiчна дiяльнiсть шдприемств розглядуваних видiв ви-робництва перебувае на певному допустимому рiвнi.
За крашу еколого-виробничу дiяльнiсть з точки зору природи, тобто державних штерешв збереження довкшля, а, значить, здоров'я людей, найбшьше можна вiдзначити пiдприемства, що виробляють харчовi продук-ти, напо! та тютюновi вироби, - 7,2%, тдприемства, що виробляють немета-леву мшеральну продукцiю, i пiдприемства, що виробляють машини та ус-таткування, - 7,18%. Найменшого заохочення з боку еколопчних служб зас-луговували пiдприемства, що виробляли шкiру, вироби зi шкiри та iн., -7,04% i пiдприемства, що виробляли кокс, продукти нафтоперероблення та ядерт матерiали, - 7,05%.
2. Значення Xj свiдчать про вiдносну вигоду, яку мали пiдприемства, коли притримувалися зазначено! стратеги. Гранична вiдносна вигода дiяль-ностi пiдприемств переробно! промисловост становила 1,86%. Найбiльшу вiдносну вигоду мали тдприемства, що виробляли шюру, вироби зi шкiри та ш., - 8,41% i пiдприемства, що виробляли кокс, продукти нафтоперероблення та ядерш матерiали, - 8,35%. Такого типу тдприемства варто було тддати штрафним санкцiям, якщо кiлькiсть викидiв перевершуе допустимо встанов-лену норму. Найменшу вiдносну вигоду мали тдприемства, що виробляли харчовi продукти, напо! та тютюновi вироби, - 6,55% i пiдприемства, що виробляли машини та устаткування, - 6,66%.
Лггература
1. Юринець B.G. Виб1р стратегп випуску продукцп в ринкових умовах / B.G. Юринець, А.е. Жмуркевич // Економют, 1998. - № 11. - С. 60-63.
2. Статистичний щор1чник Укра!ни за 2007 р1к. // Держком. статистики Укра!ни. - К. : Вид-во "Консультант", 2008. - 572 с.
Гурняк И.Г. Модель оценивания влияния выбросов веществ в атмосферу от стационарных источников загрязнения предприятий перерабатывающей промышленности
Предложен метод применения теории законченных антагонистичных игр для оценивания влияния выбросов веществ в атмосферу от стационарных источников загрязнения предприятий перерабатывающей промышленности.
Ключевые слова: теория игр, стратегия, выбросы, предприятия.
Gurnyak I.G. Model evaluating the impact of waste substances in the atmosphere from stationary sources of processing industry
The method of applying the theory of finite antagonistic games to evaluate the impact of waste substances in the atmosphere from stationary sources of processing industry is proposed.
Keywords: game theory, strategy, waste, enterprises.
