CC BY
23
УДК 69.003:658.152
О. Л. ГЕРАСИМОВА (ПДАБА, Дншропетровськ)
МОДЕЛЬ НОРМУВАННЯ PIBHIB РЕНТАБЕЛЬНОСТ1 В БУД1ВНИЦТВ1
У статт1 розглянуто питания нормування piBHiB економ1чно! ефективносп в залежносп вщ стввщно-шень змшних (co6iBapTOcri, иостшних та змшних витрат, кошторисно! вартосп зданих робгг) для забезпе-чення контролю вартосп та строив реал1зац11 буд1вельних проекпв.
Ключовi слова: економ1чна ефектившсть, постшш та змшш витрати, кошторисна варпсть
В статье изложены вопросы нормирования уровней экономической эффективности в зависимости от соотношений переменных (себестоимости, постоянных и переменных расходов, сметной стоимости сданных работ) для обеспечения контроля стоимости и сроков реализации строительных проектов.
Ключевые слова: экономическая эффективность, постоянные и переменные расходы, сметная стоимость
In the article the issues of setting norms for levels of economic efficiency depending on ratios of variables (prime price, constant and variable costs, estimate cost of works performed) for providing a control of cost and dates of realization of build projects.
Keywords: economic efficiency, constant and variable expenses, estimate cost
Актуальшсть проблеми
Внутршне та зовшшне середовище бущве-льного шдприемства визначають сукупнють фактор1в, яю впливають на усшшшсть реал1за-цп швестицшних проекпв. Яюсть реал1зацп проекту можна визначити як р1зницю м1ж планового та фактичною кошторисною варпстю об'екта бущвництва, тому вся шформащя про змши повинна поспйно анал1зуватися для ощ-нки рнзнку перевпщення фшансового бюджету. Оскшькн фактичш внтратн шд час бущвництва можуть вщхилятися вщ запланованих через ряд обставин, вся шформащя щодо незапланованих змш повинна зводитися до одного - розрахунку ефективносп швестицшних витрат, яю впливають на термш окупносп швестицшного проекту.
Анал1з останшх наукових дослщжень 1 публжацш
Методи нормування р1вшв економ1чно! ефективносп та сшввщношень змшних для !х за-безпечення розглядалися багатьма вченими: М. С. Абрюнною, Б. А. Ашкшим, I. А. Бланком, Р. Брейт, М. Вебером, Р. А. Радюновим, Г. В. Савицькою, В. А. Швандаром, А. Д. Шереметом, Р. А. Фатхутдиновим та ш. Проте, незважаючи на достатнють дослщжень, таю модел1 практично не застосовуються в управ-лшш бущвництвом через специфшу та склад-шсть системи щноутворення.
Мета роботи
Метою статп е розробка нормовано! модел1
визначення piBHiB економ1чно! ефективносп для вибору альтернативних управлшських pi-шень щодо досягнення оптимального результату пщ час реал1зацп проекту.
Виклад основного матер1алу дослщження
Розвиток та pyx е фшософськи близькими поняттями, вперше цей факт вщмпив росшсь-кий вчений В. Данилов-Данил'ян. Видатний математик А. Пуанкаре першим вв1в у матема-тищ поняття «стшкий рух», який, почавшись у точщ деяко! трубки, не виходить за И меж1. На мов1 б1знесу стшкють означае збалансований економ1чний прирют шдприемства, стабшь-н1сть у майбутнш перспектив!. Як вказують Ю. Максимов, С. Митяков, стшкють пщприем-ства можна визначити як його здатнють розро-бляти та реал1зовувати конкурентноздатш стратеги, вщповщш темпам розвитку внутршнього i св1тового ринюв, здатнють до шновацшного розвитку, росту конкурентноздатносп та корпоративно! структури [1].
Система управлшня розглядаеться не в ста-лому режим^ в статищ, а в динашщ. Це при-зводить до потр1бност1 забезпечення стшкосп системи й розгляду загальних положень дина-мши систем керування. Як вщм1чае М. Павлов-ський, «систему керування називають стшкою, коли невелик! збурення !! координат i швидко-стей викликають незначш вщхилення системи вщ положения р1вноваги, яю з часом не зрос-тають або зменшуються до нуля» [2, с. 86]. BiH також дае таке визначення стшкосп економ1ч-них систем: «система виробництва (економ1чна
© Герасимова О. Л., 2011
система) називаеться стшкою, якщо невелик! збурення И призводять до незначного падшня виробництва, яке з часом не зростае; якщо ж воно з часом вщновляеться, то таку систему виробництва назвемо асимитотично стшкою» [2, с. 87].
Класична схема управлшня включае два компоненти: об'ект управлшня (яким управля-ють) та суб'ект управлшня (який уиравляе). Суб'ект управлшня часто називають керуючим
органом чи органом управлшня. Управлшсью ршення (управлшсью сигнали) здатш впливати на поведшку об'екта управлшня. В ход1 прийн-яття ршень анатзуються вс1 можлив1 альтер-нативи розвитку системи й вибираються най-бшьш рентабельш та найменш ризиковаш.
Для того, щоб система керування чи система економши була стшкою необхщний зворотний зв'язок (рис. 1).
Рис. 1. Схематичне воображения стшкосп керовано! системи
В ход1 керування системами в раз1 вщхи-лення вщ задано! траекторп руху внаслщок збурення розглядаеться вщ'емний та додатний зворотний зв'язок. При перевиконанш бюджету проекту утворюеться вщ'емний зворотнш зв'язок. Регулююч1 швестицп, видача кредипв та випередження в розрахунках виступають шдсилювачами вщхилення, але в правильному напрямку. В даному випадку система залиша-еться стшкою. Затримки в розрахунках призводять до зашзнення виконання бюджету та не-стшкост1 системи, вщхиленню в неправильному напрямку, так званому додатному зв'язку. Вщсутшсть зворотного зв'язку також призво-дить до нестшкосп системи.
Пщ час реатзацп проектов контролюватися повинен не результат, а процес його досягнен-ня. Як вщм1чаеться в робото I. Мазура, В. Ша-шро: «доход от проекта является случайной, а не детерминированной величиной»; «неопределенность конечного результата инвестиционных вложений является универсальным законом экономики» [3, с. 677; с. 680]. Корегування параметр1в проекту потр1бне для запобпання негативних настдюв. «Бажання знизити бюджеты витрати може затримати виконання проекту в цшому або погршити яюсть проектного продукту, що набагато прше, шж перевитрати бюджету» [3, с. 265].
В д1яльносто шдприемства джерела можли-вих стабшьних доход1в, швестицш, кредитов можуть з'являтися, змшюватися або зовс1м
зникати. Кр1м того, партнери можуть стрибко-под1бно змшювати обсяги та асортимент продукций що постачаеться. Таю дп призводять до нер1вном1рного впливу зовшшиього середови-ща на окреме шдприемство. Як вказуе А. Колобов, саме тому в таких випадках треба говорити про формування стойкосто шдприемства [4].
В1ропдиосто (стохастичш) методи досл1-дження ст1йкост1 результативных, критер1а-льних показииюв по вщиошеиию до вар1юван-ня початкових параметр1в (розподшу в1ропдио-стей, областей змши величин та ш.) аиатзують чутливють проекту. Метод Монте-Карло до-зволяе розподшити в1ропдиосто розподшу мо-жливих результатов проекту. Як правило, функ-щю розподшу кожно1 випадково! змшио! при-ймають за нормальним законом. Для И завдання визначають математичне очшування (тх ) та дисперсда (ох ).
Аиалтоик повинен приблизно визначити вид в1ропдиосто з двох категорш розподшу: симет-ричних (нормалъне (закон Гаусса), постШне (р1вном1рне, трикутне)) та несиметричне (кро-ковий розпоЫл). На жаль, трикутний та кроко-вий розподш не розглядаються у вточизнянш лтоературь В рамках ще! модел1 проводиться велике число ¿терацш, що дозволяють встано-вити, як себе веде результативний показник (в яких межах коливаеться, який мае розподш) при шдстаиовщ в модель р1зномаштних змш-них вщповщио до заданого розпод1лу [3].
В якосто результативного показника частоте
всього використовуються показники ефектив-носп. Для бущвельних проектов таким показ -ником е рентабельшсть, доходшсть проекту, який значною м1рою залежить вщ постойного контролю р1вня витрат на виконання робто (ко-шторисно! вартосто)
Пр
Р = —, (1)
с3
де Пр - прибуток; С3 - соб1вартость зданих бу-д1вельно-монтажних робто.
Як вщомо, величина ирибутку залежить вщ обсяпв здано! буд1вельно! продукцп та р1вня соб1вартосто. Оскшьки в буд1вництв1 норми витрат встановлеш тшьки на прям1 витрати, по-стойно вникае проблема планування непрямих витрат шд час реатзацп проектов. В промисло-восто непрям! витрати спочатку формуються в центрах вщповщальносто, а потом розподшя-ються м1ж окремими видами продукцп в зале-жносто вщ бази розподшу. В бущвницта кожен об'ект е ушкальним, тому використання шфор-мацп про непрям! витрати за попередш перюди д1яльносто з подальшим розподшом на заплано-ваш обсяги робто, буде носити абсолютно ¿мо-в1ршсну прогнозну величину.
Також е доречним розподш витрат на змшш та постойш для складання гнучких кошторис1в, яю дають змогу оперативно обчислювати кош-ториси та перераховувати планов! витрати на фактичш для р1зних вар1антов обсягу виконаних робт
В управлшш юнуе вираз для закону «масо-вого виробництва», який виглядае наступним чином:
5 = з + Е-,
0 о
де В - соб1вартость одинищ продукцп (питома соб1вартость); 30 - змшш витрати на одиницю продукцп; П - постойш витрати, що вщносяться на дану продукщю; Ов - обсяг випуску продукцп (кшькють одиниць продукцп).
Змша обсяпв виконаних бущвельно-монта-жних робто також призводить до вщносного зменшення (при зростанш) чи збшьшення (при скороченш) постшних витрат. Постойш витрати не можуть бути прямо вщнесеними на соб1вар-тость бущвельних об'ектов.
Питома вага постшних витрат для кожно! бущвельно! компанп е р1зною. На це впливае багато оргашзацшно-технолопчних фактор1в.
Умовна економ1я вщ зниження постшних витрат у вщсотках визначаеться за формулою:
де Т0вмр - темп приросту обсягу бущвельно-
монтажних робщ ПВ - абсолютна величина постшних витрат в званому перюди
Якщо рашше соб1вартость бущвельно-мон-тажних робто складалася з прямих витрат та накладних розход1в, то зараз за вимогами м1ж-народних стандартов ведения бухгалтерського облшу, И розрахунок надто усклацнився через видшення цшо! низки витрат в окрем1 стагто. Наклади! витрати включали затрата по обслугову-ванню робочих, оргашзацп та виробницгву робто, ацмшстративно-господарсью витрати та ¿нш1 витрати. Зараз !х розрахунок в бущвницта здшс-нюеться за р1зними алгоритмами, тому велика кшькють показниюв витрат усклацнюе анатз ва-р1антов управлшських ршень щодо змши р1вня прибутковосто, усшшносто реашзацл проекту.
Серед робто вточизняних та заруб1жних вче-них та спещалютов в областо оптим1зацп еконо-м1чно! ефективносто функцюнування шдпри-емств та корпорацш, вцщляються роботи А. Денисова та С. Жданова [5], в яких була роз-роблена еталона ушверсальна нормована модель прибутковосто (збитковосто) випуску продукцп. Ця модель дозволяе в залежносто вщ сшввщношень пост1йних та змшних витрат, витрат та в1дносно! цши визначити ф1ксований р1вень прибутковост1 чи збитковосп в частках чи вщсотках до соб1вартост1.
Проте ця модель не може використовувати-ся в управлшш бущвництвом через неможли-вють використання базово! формули для розра-хунк1в [6, с. 58]:
Ц = (
-П) + н,
де - обсяг реал1зовано1 продукцп, платеж! за яку поступають в поточному перюдц Ц - цша одиниц1 продукц11; К - кшькють продукцп, що виготовляеться в поточному перюдц 3, - зм1нн1 витрати; П - пост1йн1 витрати на продукщю, що розглядаеться в анатзованому пер1од1; Н - сума податюв, як1 треба сплатити в цьому пер1од1.
Оск1льки система цшоутворення в буд1вни-цтв1 суттево вщр1зняеться в1д калькулювання ц1ни продукц1! в промисловост1, це потребуе перегляду та вдосконалення ¿снуючо! модел1.
В результат! проведених досл1джень було отримано законом1ршсть зм1ни прибутковост1 (Р) в десятих долях в1д зм1ни сп1вв1дношення постшних (5П) та зм1нних витрат (53) та кошто-рисно! вартост1 (А"в)
Е =
Т0 ■ ПВ
иБМР_
Ви
к„
1
— -1.
в„ {1+Р
(2)
3 формули (2) можемо знайти вираз для рентабельности
К 1
Р = —---— 1. (3)
В,
1
А в„
Оскшьки даш про витрати акумулюються з метою бухгалтерського контролю, а не для прийняття ршень, то правильно видшити по-стшш та змшш внтратн за короткий термш практично неможливо. Спещальний анатз ви-трат потребуе часу та додаткових грошей, кр1м того, вш може дати неправильш результати через брак шформацп. Саме тому роздшення ви-трат на постшш та змшш е умовним. Стаття витрат може включати як постшш, так й змшш витрати. Це стосуеться насамперед витрат на оплату пращ, матер1альних витрат, амортизацп.
В кошториснш документацп е ч1тке розд1-лення витрат на прям1, що розраховуються в локальних кошторисах за допомогою нормативно! документацп в бущвництв1 та непрям!, яю розраховуються та видшяються окремо в дого-в1рнш щш та зведеному кошторисному розра-хунку. Як вщомо, прям1 витрати в буд1вницта включають затрати на придбання та доставку матер1атв, деталей 1 конструкцш; основну за-роб1тну плату робочих; витрати по експлуатацп бущвельних машин та мехашзм1в; шш1 прям1 витрати. Непрям! витрати включають загально-виробнич1 витрати; витрати на тимчасов1 бущв-л1 та споруди; сезонш дорожчання, адмшютра-тивш витрати; кошти на покриття ризику; ш-фляцшш втрати; проектш та дослщницью ро-боти; витрати на утримання служби замовника та авторський нагляд; шш1 витрати. Вщносити до непрямих витрат кошторисний прибуток, як цього вимагае ДБН 1.1-1-2000, було б недореч-ним, оскшьки формула (3) втрачае свш сенс.
Якщо роздшення витрат на прям1 та непрям! не потребуе додаткового часу, тод1 формулу (3) можна записати у такому виглядк
Р = ■
1
ПВ 1 + НВ
пв
-1,
(4)
де ПВ - прям1 витрати на виконання буд1вель-но-монтажних робщ НВ - непрям! витрати.
Якщо швестор займаеться кашталовкладен-нями на початковому еташ (наприклад, приват-ш швестори - ф1зичш особи, яю купують квартиру на стадй нульового циклу), то за анатзо-ваний перюд цши на робочу силу, матер1али можуть зрости, при стабшьних цшах це при-зведе до зниження прибутку. Зростання ж ефе-
ктивност1 може вщбутися в тому числ1 й за ра-хунок зниження постшних витрат через збшь-шення обсяпв виробництва та шших заход1в.
Розподш непрямих витрат може змшювати-ся перюдично. Тому сшввщношення непрямих та прямих витрат повинне постшно перегляда-тися. Розрахунок загальновиробничих, адмшс-тративних витрат можливий з використанням коефщенпв переходу вщ нормативно-розра-хунково! трудомюткосп роб1т в прямих витра-тах до трудомюткост1 роб1тниюв, заробпга плата яких враховуеться в загальновиробничих витратах.
Висновки
Отже, юнуючий р1вень управлшня бущве-льними шдприемствами не вщповщае сучасним умовам оперативное^ та обгрунтованосп схва-люваних ршень. В робот1 розроблено модель, яка дозволяе на основ! фшеованого р1вня ефек-тивносп знаходити анаттичш та граф1чш фун-кцй вщ основних змшних для 1х оптимального поеднання. Таке планування рентабельносп шд час реал1зацй проектов дае уявлення про уешш-шеть комплексу заход1в, що визначають такти-чну та стратепчну лшш поведшки учасниюв швестицшного процесу.
Б1БЛ10ГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Максимов, Ю. М. Устойчивое развитие социально-экономических систем на основе инновационных преобразований: основные определения [Текст] / Ю. М. Максимов. С. Н. Митяков // Инновации. - 2010. - № 1. - С. 54-57.
2. Павловський, М. А. Суспшьство та економжа переходного перюду: Шлях Украши [Текст] / М. А. Павловський. - К.: Техшка, 1997. - 152 с.
3. Мазур, И. И. Управление проектами [Текст]: справ. пособие / И. И. Мазур, В. Д. Шапиро. -М.: Высш. шк., 2001. - 875 с.
4. Колобов, А. А. Менеджмент высоких технологий. Интегрированные производственно-корпоративные структуры: организация, экономика, управление, проектирование, эффективность, устойчивость [Текст] / А. А. Колобов. - М.: Экзамен, 2008. - 621 с.
5. Кучеренко, В. Р. Управлшня дшовими проектами [Текст]: навчальний поабник / В. Р. Кучеренко, О. С. Мрактган. - К.: Центр навчально! ль тератури, 2005. - 280 с.
6. Денисов, А. Ю. Экономическое управление предприятием и корпорацией [Текст] / А. Ю. Денисов, С. А. Жданов. - М.: Дело и сервис, 2002. - 416 с.
Надшшла до редколегп 30.12.2010.
Прийнята до друку 24.01.2011.
