CC BY
24
5. Жирина Л.С. Дендроклиматологический анализ прироста дуба черешчатого ранней и поздней феноформ в Брянской области : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.03 - Лесоведение, лесоводство и защитное лесоразведение, лесн. пожары и борьба с ними / Л.С. Жирина. - Тарту, 1985. - 20 с.
6. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. - К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 558 с.
7. Копш С.Л. Дендрохронолопчш методи оцшки впливу господарських заходiв на зм^ прирос™ дуба звичайного / С.Л. Копш // Люове господарство, люова, паперова i деревооб-робна промисловють : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв : Вид-во НЛТУ Укра1ни. - 2008. -Вип. 34. - С. 35-42.
8. Остапенко Б.Ф. Типологический анализ типов леса / Б.Ф. Остапенко, З.Ю. Герушинс-кий // Экология. - 1975. - № 3. - С. 36-41.
Копий С.Л. Особенности взаимодействия изменений трофности, микологической структуры почвы и приростов деревьев дуба обыкновенного после проведения разреживающих рубок
Проведен анализ особенностей изменения грунтовых условий, микологической структуры почвы после проведения разреживающих рубок. Исследована динамика перераспределения питательных веществ и изменения кислотности вдоль профиля почвы. Установлена специфика влияния разной интенсивности разжижения грабово-дубового древостоя на прирост деревьев дуба обыкновенного.
Kopij S.L. Features co-operation riches of soil changes, mycology structure of soil and increases of trees oak ordinary are during realization thinning out deck-houses
The analysis features of change the ground terms, mycology structure of soil is conducted then realization of thinning out deck-houses. The dynamics of redistribution of nutritive and change of acidity is investigational along the profile of soil. The specific of influence on different intensity dilution of hornbeam-oak plantation is set on the increase trees of oak ordinary.
УДК 630*165.7Асист. T.I. Харачко, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львы;
ландшафтний архитектор Н.Д. Харачко - ТзОВ "Проагро "
М1ЖВИДОВА Г1БРИДИЗАЦ1Я РОДУ ABIES, СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Представлено аналiз та узагальнення л^ературного огляду сучасного стану мiжвидовоi пбридизацп роду Abies у свт. Коротко охарактеризовано рщ Abies. Наведено перелж природних i штучних мiжвидових гiбридiв i культиварiв, отриманих тд час пбридизацп. Описано пбриди з гетерозисним ефектом. Зроблено висновки про перспективи проведення подальших дослщжень.
Ключовг слова: селекщя, ялиця, рщ Abies, штродукщя, мiжвидова пбридизащя, перехресне запилення, штучний пбрид, природний пбрид, гетерозис.
Вступ. Загалом генетика роду Abies, пор1вняно з родами Pinus i Picea, отримала менше уваги з боку науковщв. Це частково пов'язано з вщносно низькою господарською цшшстю бшьшосп ii вид1в [16]. Дослщження проце-ив мiжвидовоi пбридизацп в род1 Abies тривають понад столггтя. Перш1 дос-лщження цього процесу проводили в Швшчнш Америщ Саджент та Чарльз Спрейдж (Sargent, Charles Sprague) у 1898 р. [17].
Останшм часом у свт зрю штерес до цього питання. Устшш та нев-дал1 контрольоваш схрещування, природш пбриди, м1шаш насадження, пе-
редбачуваш мимовшьш та контрольованi гiбриди в ялиць тдсумував Vidako-vic (1991). Генетику ялищ бшо! (Abies alba Mill.) детально розглянули Korpel та íh. (1982), KpiM того, генетичну варiацiю цього виду вивчали Bergmann i Kownatzki (1987). Починаючи з 1980-х роюв, вивчення генетики ялицi набули розвитку в Центральнiй Америцi (Furnier та íh., 1996; Aguirre-planter та íh., 2000), Сврот (Fady та íh., 1991, 1992; Fady, Conkle, 1992, 1993; Giannini та íh., 1994; Kormutak та íh., 1982, 1993; Mitsopoulos, Panetsos, 987; Parducci, Szmidt, 1997, 1998, 1999; Parducci та íh., 1993, 1996, 1999, 2000) та Азп (Ka-wamuro та íh., 1995; Suyama та íh., 1992, 1996, 1997; Tsumura, Suyama, 1998; Tsumura та íh., 1994) [цит. за: 8].
Пбридизащя, особливо мiжвидова пбридизащя - перевiрений шлях збшьшення у ялиць загально! стшкост та життeвостi, тому що гiбридам у межах роду Abies, як природного, так i штучного походження, властивий гетерозис, який проявляеться не тшьки в тдвищенш штенсивносп росту, але й у збшьшенш життевостi. З цим пов'язана тдвищена толерантнiсть до змши екологiчних умов. Можна очiкувати тдвищення стiйкостi у гiбридiв ялицi не лише до рiзних несприятливих чинниюв, зокрема впливу забрудненого повгт-ря, але i до можливих негативних наслщюв змши еколопчних умов, спричи-нених глобальним потеплiнням клiмату [18]. Вивчення мiжвидовоl пбридиза-цп вносить ясшсть у питання фiлогенезу, оскшьки наявнiсть природних чи штучних гiбридiв прийнято вважати показником спорiдненостi родинних так-сонiв. Крiм цього, пбридогенний процес i причини його виникнення е предметом дослiдження широкого кола бюлопв [1, 3, 4, 9, 11-14, 16, 18, 19].
Мета роботи - узагальнити результати дослщжень мiжвидовоl пбри-дизацп роду Abies. Завдання дослщження: висвiтлити основш досягнення в дослiдженнi мiжвидових гiбридiв ялиць у свiтi, створити повний перелж мiж-видових гiбридiв, визначити доцшьнють та перспективу проведення селек-цiйних дослiджень у цьому напрямку.
Результати досл1дження. Рiд ялиця (Abies P. Mill.), зпдно з класифь кацiею Farjon i Rushforth (1989), подшяють на 10 секцiй [8]. Бшьшють ялиць, як i бшьшють шших родiв родини сосновi (Pinaceae), поширенi в помiрнiй зонi твшчно! пiвкулi. Лише деякi види проникають гiрськими системами в Мексику i навпъ у Гватемалу. У твшчному напрямку ялицi поширенi порiв-няно недалеко, поступаючись у цьому вщношенш ялинi, соснi та модринi [2]. Детальну характеристику представникiв роду Abies наведено у багатьох на-укових працях [1, 2, 7, 8, 17]. На сьогодш у европейських люах ялищ не е па-швними видами, винятком е лише люи Швейцарп, де яличники займають 20 % площi лiсiв кра!ни [17].
Географiчну близькiсть природних ареалiв ялиць (особливо мiж A. firma, A. koreana, A. mariesii i A. sachalinensis) було запропоновано як чинник, що позитивно впливае на виживання i рют гiбридiв (Mergen i Gregoire 1988); вважаеться також, що еволющя роду Abies зумовлена швидше географiчною iзоляцiею, шж генетичними або фiзiологiчними процесами [13]. Багато з по-вiдомлень про юнукт штучнi схрещення мiж ялицею благородною (A. procera) й шшими видами, зокрема: ялицею бальзамiчною (A. balsamea), ялицею
одноколiрною (A. concolor), ялицею субальпiйською (A. lasiocarpa), ялицею криволусковою (A. recurvata) i ялицею сахалшською (A. sachalinensis), не вдалося повторити, тому !х юнування е сумнiвним (Franklin, 1990). Невдалi спроби схрестити ялицю одноколiрну (A. concolor) i ялицю величаву (A. grandis) з ялицею бшою (A. alba), ялицею алжирською (A. numidica), ялицею кав-казькою (A. nordmanniana) i ялицею грецькою (A. cephalonica) вказують на сильну репродуктивну iзоляцiю мiж пiвнiчноамериканськими представники роду та 1х европейськими родичами (Kormutak, 1997) [цит. за: 8].
Щодо гетерозису вiдомо, що у вщ 11 рокiв гiбрид А. alba х А. veitchii досяг висоти 205 см, коли висоти у батьювських рослин були всього 100 см в А. veitchii х A.veitchii та 68 см у А. alba х А. alba [17]. На плантацп Grafrath (Баварiя, Имеччина), з 1950 по 1960 рр., з використанням 10 рiзних батьювських видiв було отримано 35 рiзних гiбридних комбшацш. Комбшацп A. veitchii х A. concolor, A. concolor х A. nordmanniana, A. concolor х A. grandis, A. concolor х A. procera показали гетерозисний ефект, який майже завжди проявлявся, коли A. concolor виступала запилювачем (б1). Пбриди з довгою, зеленою хвоею мали найбшьш потужний рют, тому колiр хво1 може бути ви-користаний критерiем iнтенсивностi росту ще у сiянцiв. Численнi гiбриди, от-риманi в експериментах, були використаш для дослiдження способом насль дування морфологiчних, анатомiчних i фiзiологiчних властивостей. Було встановлено, що деяю пбриди е бшьш толерантнi до бщних умов i бiльш мо-розостшю, нiж аборигенний для Нiмеччини вид A. alba. (Rohmeder, 1960; Rohmeder, Eisenhut, 1961; Rohmeder, Schonbach, 1959). Також вiдомо, що сь янщ, одержанi внаслiдок схрещення A. concolor х A. grandis, A. cephalonica х A. nordmanniana i A. pinsapo х A. alba, переростають потомство материнських видiв через рiк (Kormutak, 1991) [цит. за: 19].
У разi використання ялищ благородно1, ялищ сахалшсько!, ялицi Ме-рiса (A. Mariesii), ялищ твердо! (A. firma) i ялищ грецько!, як материнських екземплярiв для схрещення, висота, дiаметр i розмiр крони в мiжвидових пб-ридiв були бiльшими, шж у потомства, отриманого вiд внутршньовидових схрещень (Mergen, Gregoire, 1988). 3i всiх мiжвидових схрещень потомство ялищ Мерюа ($) вiдзначалося найкращим ростом; цей вид також мав найменше, порiвняно з ялицею сахалiнською, що мала найбшьш виражене ослаблення особин (шбредну депресто) (Mergen, Gregoire, 1988) [Цит. за: 8].
Rohmeder, Schonbach (1959) зазначили, що мiжвидовi пбриди A. alba, A. veitchii A. concolor, A. procera, A. nordmanniana росли швидше, шж внут-рiшньовидовi пбриди [Цит. за: 8]. Також !м притаманш висока декоратив-нють i життевiсть та стiйкiсть до хвороб [1]. Швидкорослим, декоративним, морозо- та посухостiйким виявився гiбрид A. sibirica х A. nephrolepis, штучно виведений за аналогом природного пбриду A. х sibirico-nephrolepis в 1ванть !вському розсаднику пiд Москвою (Рошя) [1].
Greguss (1986, 1988, 1992) i Kormutiak (1985, 1986, 1992) дослщжували гiбридизацiю ялиць у Словаччиш. Greguss (1986) стверджуе, що бша ялиця росте повiльнiше, порiвняно з пбридами. Kormutiak (1986) на основi власних дослiджень рекомендував для вирощування в умовах Словаччини комбiнацil:
A. alba x A. cephalonica, A. cephalonica x A. numidica, A. nordmanniana x A. alba, A. pinsapo x A. cephalonica, A. pinsapo x A. alba, A. numidica x A. nordmanniana,, A. numidica x A. cephalonica, A. concolor x A. grandis [Цит. за: 14].
Для досягнення мети дослщження було вщстежено та проанал1зовано найновiшу л1тературу з дослщжуваного питання та розширено використову-ваний нами список [5, 6] глобальних каталопв таксономiчних назв рослин веб-ресурсами: PLANTS: USDA-NRCS Database of Plants of the United States and its Territories; ePIC: Electronic Plant Information Centre of Royal Botanic Gardens; Kew; The New York Botanical Garden Virtual Herbarium; Global Biodiversity Information Facility; JSTOR Plant Science; AGRICOLA: Article Citation Database or NAL Catalog of USDA's National Agricultural Library. Це, в сукуп-носп, дало змогу висвгглити доробок низки дослщниюв у напрямi м1жвидо-во! пбридизацп та сформувати список мiжвидових гiбридiв.
Список мiжвидових гiбридiв роду Abies
№ Назва пбриду, перелж вид1в, що його утворюють, виведеш культивари та
1стор1я виникнення
1. A. x arnoldiana Nitz. (A. koreana x A. veitchii), 'Barney', 'Cyrille', 'Graciosa', 'Kornik',
'Jan Pavel II', 'Jadwiga', Poulsen', 'Violet'. Пбрид, що вперше з'явився в Гетеборгсь-кому Боташчному саду (Швещя) з насшня, одержаного з дендрарда Арнольд недалеко вщ Бостона.
2. A. x borisii-regis Mattfeld (1925) (A. alba x A. cephalonica)*. Ялицю було названо в честь болгарського царя Бориса III, у роки правлшня якого, шмецький боташк Й. Маттфельд (Johannes Mattfeld) у 1925 р. в Родопських горах Болгарп виявив i описав цей вид. Син.: A. alba subsp. borisii-regis (Mattf.) Kozuharov & N. Andreev; A. cilicica var. borisii-regis (Mattf.) Silba.
3. Abies x cephaloniana Seneta (A. cephalonica x A. nordmanniana). Описано у дендрарп РоГув (Польща).
4. A. x dahlemensis Hort. (A. concolor x A. grandis).
5. A. grandis x 'Leuteneggeri' (A. grandis x A. concolor).
6. A. grandis x Van Dedem's Dwarf (A. grandis x A. veitchii).
7. A. x Hybride (A. homolepis x A. nordmanniana), 'Bedgebury'.
8. A. x insignis Carr. ex Bailly 1890 (A. pinsapo x A. nordmanniana), 'Andreana', Beissneriana', 'Kentiana', Mastersiana', 'Pendula', 'Speciosa'. 1нколи, завдяки високш декоративности широко культивоваш рiзновиди пбриду, в лiтературi описують як окремi таксони, наприклад: A. x insignis Carr. var. Beissneriana Rehd. - як A. x beissneriana Mottet; A. beissneriana Rehder & Wilson; A. x insignis var. Speciosa - як A. x speciosa Hort. ex Vilmorin.
9. A. x koreocarpa Hort. (A. koreana x A. lasiocarpa), Böhmer Zwoo', 'Discus', 'Feldmark',
'Grosseri', HuricaneBlue', 'Mirek'.
10. A. x lowiana, штрогресивний пбрид Abies concolor var. lowiana (Gord.) Lemm. x A. grandis ще званий як "Abies grandicolor", школи трактуеться як рiзновид Abies concolor (Gordon & Glendinning) Hildebrand var. lowiana (Gord.) Lemm. або окремий вид A. lowiana (Gordon) A. Murray 1863.
11. A. x masjoannis (A. alba x A. pinsapo) var. alboides, var. mesoides, var. pinsapoides.
12. A. x pardey Gauss. in Bull. Soc. Hist. Nat. Toul. Пбрид A. numidica, ймовiрно, з A. pinsapo. Виявлено Парде в дендрарто м. Ножан-сюр-Вершссон (Франщя) у 1929 р.
13. A. x phanerolepis (Fern.) Liu, школи трактуеться як рiзновид A. balsamea var. phane-
rolepis Fern. На пбридне походження виду вказуе Farjon (1990), що вiдзначаe наяв-шсть природних гiбридiв A. balsamea х A. fraseri, якi вiдбуваються в 30HÍ перекриття !хшх ареалiв у штат Вiрджинiя (США). В озелененш використовуеться рiзновид A. balsamea х A. fraseri var. prostrata - карликовий кущ Í3 горизонтально спрямовани-ми гiлками (Beck, 1990).
14. A. х procekor (A. procera х A. koreana).
15. A. х shastensis Lemmon. (A. magnifica х A. procera)*, часто описуеться як рiзно-вид A. magnifica var. Shastensis. Види можуть бути безперешкодно схрещеними штучно за умови запилення A. magnifica пилком A. procera (Zavarin та ш., 1978).
16. A. х sibirico-nephrolepis Taken. & J.J. Chien (A. sibirica х A. nephrolepis)*.
17. A. х umbellata H. Mayr (A. homolepis х A. firma).
18. A. х vasconcellosiana Franco (A. pindrow х A. pinsapo). 1снуе припущення, що пбрид е результатом спонтанно! пбридизацп, але обставини його походження невщом^ 20^чш дерева були вперше виявлеш в одному з парюв Португалп, де росли обидвi батьювсью рослини. Гiбрид названо за iменем проф. J. de Carvalho e Vasconcellos.
19. A. х vilmorinii Mast. (A. cephalonica х A. pinsapo). Виведено у 1868 р. Генрi де Вшь-мореном (1843-1899), главою знаменито'! фiрми Вiльморен, у своему розсаднику в Варрiерi (Франщя) пiсля проведення перехресного запилення батьювсько! пари у 1867 роцi.
20. A. 'Waldgrenze' (A. koreana х A. lasiocar- 55. A. grandis х A. lasiocarpa*
pa 'Glauca')
21. A. alba x A. cilicica.
22. A. alba x A. grandis.
23. A. alba x A. homolepis.
24. A. alba x A. numidica.
25. A. alba x A. sachalinensis.
26. A. amabilis x A. grandis.
27. A. amabilis x A. lasiocarpa. 2S. A. balsamea x A. alba.
29. A. balsamea x A. amabilis. 3Q. A. balsamea x A. cephalonica.
31. A. balsamea x A. cilicica.
32. A. balsamea x A. concolor.
33. A. balsamea x A. grandis.
34. A. balsamea x A. homolepis.
35. A. balsamea x A. homolepis var. umbellata
36. A. balsamea x A. koreana.
37. A. balsamea x A. lasiocarpa.
38. A. balsamea x A. nordmanniana.
39. A. balsamea x А. recurvata. 4Q. A. balsamea x A. sachalinensis.
41. A. balsamea x A. sibirica.
42. A. balsamea x A. veitchii.
43. A. beissneriana x A. ernesti.
44. A. cephalonica x A. numidica.
45. A. cephalonica x A. pectinata.
46. A. concolor x A. alba.
47. A. concolor x A. amabilis.
56. A. grandis x A. nordmanniana.
57. A. homolepis x A. concolor.
58. A. homolepis x A. grandis.
59. A. koreana x (A. cilicica x A. cephaloni-ca).
6Q. A. koreana x A. pinsapo, 'Spanish Blue', 'Zipfelmütze'.
61. A. koreana x A. fraseri.
62. A. lasiocarpa x A. homolepis.
63. A. mayriana x A. homolepis.
64. A. numidica x A. pinsapo.
65. A. numidica x A. nordmanniana.
66. A. nordmanniana x A. alba.
67. A. cilicica x A. nordmanniana.
68. A. nordmanniana x A. concolor.
69. A. nordmanniana x A. grandis. 7Q. A. nordmanniana x A. veitchii.
71. A. pectinata x A. pinsapo.
72. A. pinsapo x A. alba.
73. A. procera var. glauca x A. recurvata.
74. A. procera x A. grandis.
75. A. procera x A. lasiocarpa.
76. A. procera x A. concolor.
77. A. procera x A. balsamea. 7S. A. procera x A. sachalinensis. 79. A. sachalinensis x A. cephalonica SQ. A. sachalinensis x A. recurvata. 81. A. sibirica x A. veitchii.
48. A. concolor х A. nordmanniana.
49. A. concolor var. concolor х A. religiosa.
82. A. sibirica х A. veitchii var. olivacea.
83. A. spectabilis х A. pindrow.
84. A. veitchii х A. homolepis*
85. A. veitchii х A. alba.
86. A. veitchii х A. concolor.
87. A. veitchii х A. grandis.
50. A. concolor х A. sibirica.
51. A. concolor х A. veitchii.
52. A. fargesii х A. homolepis.
53. A. fraseri х A. balsamea.
54. A. grandis х A. concolor var. concolor* 88. A. veitchii х A. nordmanniana
89. (A. firma х A. homolepis) х A. nebrodensis.
90. A. homolepis х (A. nordmanniana х A. cephalonica).
91. A. homolepis х (A. nordmanniana х A. cilicica).
92. (A. nordmanniana х A. cephalonica) х A. concolor.
93. (A. nordmanniana х A. cephalonica) х A. homolepis.
94. (A. nordmanniana х A. cephalonica) х (A. nordmanniana х A. cilicica).
95. (A. nordmanniana х A. cephalonica) х A. sachalinensis.
96. A. veitchii х (A. nordmanniana х A. cephalonica).
97. (A. concolor var. lowiana х A. grandis) х A. grandis.
* Примггка: природний пбрид
Klaehn i Winieski (1962), в огляд1 лгтератури з питання пбридизацп ялиць, описують 8 природних люових гiбридiв, 11 природних гiбридiв, що виникли в арборетумах, 39 тдтверджених штучних гiбридiв i 15 передбачу-ваних штучних гiбридiв [13]. Отже, без передбачуваних, у 1962 р. налiчува-лось 58 гiбридiв. У 1963 р. iншi дослiдники наводять список i3 78 мiжвидових гiбридiв та насичуючих схрещень [15]. Враховуючи загальну кiлькiсть видiв ялиць (40...50 у рiзних авторiв), за нашими пiдрахунками, у родi Abies е по-над 1600 можливих комбiнацiй мiжвидових схрещень, це свщчить про те, що спроби формування повного списку мiжвидових гiбридiв е вiдносними i новi дослщження потребуватимуть внесення доповнень.
Природний пбрид A. х equi-trojani (P. Ascherson & Sintenis ex Boissier) Mattfeld та A. х bornmuelleriana (A. cephalonica х A. nordmanniana), у якого видшеш рiзновид var. olcayana та культивари: 'Archer', 'Barney', 'Franke' пере-важно трактують як тдвид чи рiзновид одного i того ж виду A. nordmanniana: ssp. equi-trojani (Asch. & Sint. ex Boiss.) Coode & Cullen або ssp. bornmuelleriana (Mattf.) Coode & Cullen. Синонiмiчною назвою е A. х olcayana C. Ata & N. Merev [10]. 1нколи його трактують як самостшний вид A. equi-trojani або рiзновид A. cephalonica var. graeca [2], чи A. pectinata DC. var. equi-trojani Asch. & Sint. ex Boiss. 1864 [20].
Окреме питання виникае з пбридом A. х dahlemensis Hort., який щодо батьювсько! пари повшстю вщповщае пбриду A. х lowiana (.№ 4, 10 у списку), за винятком вщсутносп шформацп про який саме рiзновид A. concolor, як одного з батьюв A. х dahlemensis, йдеться. Водночас, назви гiбридiв у лгге-ратурi не описанi як синонiмiчнi. Ще один суперечливий пбрид A. х reginae-amaliae Heldr. (1860), що школи описуеться у лггературних джерелах, вва-жаеться синонiмiчною назвою Abies cephalonica Loudon (1838).
Щодо господарського використання гiбридiв, о^м озеленення, вщо-мо, що пбрид A. fraseri х A. balsamea (Fralsam Fir) - штучно виведений зво-
ротнiй пбрид A. х phanerolepis (Fern.) Liu широко використовуеться тд час вирощування рiздвяних ялинок у США. Пбрид A. pinsapo х A. alba випробу-вано тд час залюення схилiв твденно! експозицп у Каталонп (1спатя), а також тд час вирощування рiздвяних ялинок [19].
Висновки. Як бачимо, перелж гiбридiв перевищуе загальну кiлькiстю iснуючих видiв ялиць, проте становить на сьогодш лише 6 % вiд загально! кiлькостi можливих мiжвидових комбiнацiй. У наведеному списку гiбридiв представлено тшьки 31 вид, що вказуе на неповне представництво видiв роду ялиця у пбридизацшних процесах. Внаслщок мiжвидовоí пбридизацп одержано багато щнних у декоративному вiдношеннi культиварiв; у низцi комбь нацiй проявився гетерозис, який викликав iнтенсифiкацiю росту та стшюсть до негативних чинниюв у гiбридного потомства. Новi корист ознаки, що проявилися у гiбридiв ялиць, свiдчать про перспективнiсть продовження се-лекцiйних дослiджень у цьому керунку.
Л1тература
1. Бщоус В.1. Люова селекщя : пщручник [для студ. ВНЗ] / В.1. Бщоус. - Умань, 2003. -С. 379-386.
2. Жизнь растений: в 6 т. / за ред. член-кор. АН СССР проф. А.А. Федоров. - М., 1974-1981. - Т. 4: Мхи, плауны, хвощи, папоротники, голосеменные растения. - М. : Изд-во "Просвещение", 1978. - С. 355-357.
3. Патлай И.Н. Постоянная лесосеменная база основных лесообразующих и интродуци-рованных пород Украины на селекционно-генетической основе / И.Н. Патлай, П.Н. Молотков, Ю.И. Гайда, И.И. Давыдова, П.Т. Журова, О.С. Мажула, С.А. Лось, Р.Т. Волосянчук, О.И. Кириченко, О.И. Свердлова // Лесоводство и лесоразведение. - М. : ВНИИЦлесресурс, 1994. - Вып. 1. - С. 20-26.
4. Селекщя як зааб збагачення декоративних деревних рослин / В.В. Олешко. [Елек-тронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau/2009_135/ ovv.pdf. - Заголовок з екрану.
5. Харачко Т.1. М1жвидова пбридизащя роду Pinus та li перспективи в Укра1ш / Т.1. Харачко, М.М. Люовий, А.С. Жила // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.2. - С. 45-52.
6. Харачко Т.1. М1жвидова пбридизащя роду Picea та ii перспективи в Укра1ш / Т.1. Харачко, М.Я. Гожан // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2011. - Вип. 21.7. - С. 38-45.
7. Шовган А.Д. Голонасшш. Практикум з дендрологи : навч. поабн. [для студ. ВНЗ] / А.Д. Шовган. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ, 2002. - 122 с.
8. Abies P. Mill. Fir / D. George, W. Edwards. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.nsl.fs.fed.us/wpsm/Abies.pdf. - Заголовок з екрану.
9. Chiasson L.P. Interspecific hybridisation in Abies. In: Proceedings, 14th Northeastern Forest Tree Improvment Conference; 1966; Toronto, ON. Upper Darby, PA: USDA Forest Service, Northeastern Forest Experiment Station. - P. 20-23.
10. Global Names Index. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.gni. globalna-mes.org/data_sources/6? page=45&search_term=ns%3AABI* - Заголовок з екрану.
11. Hawley G.J. Hybridization among several North American firs: 1. Crossability. / G.J. Haw-ley, D.H. De Hayes // Canadian Journal of Forest Research. - 1985. - Vol. 15. - P. 42-49.
12. Kantor J. Results of some intraspecific and interspecific crossings of individuals within the genus Abies. / J. Kantor, E. Chira // Lesnictvi, 1972. - Vol. 18. - P. 487-499.
13. Klaehn F.U. Interspecific hybridization in the genus Abies. / F.U. Klaehn, JA. Winieski // Silvae Genetica. - 1962. - Vol. 11. - P. 130-142.
14. Kobliha J. Recent fir hybridization research in the light of Czech-American cooperation / J. Kobliha, J. Stejskal // Journal of forest science. - 2009 (4). - Vol. 55. - P. 162-170.
15. Lanner R.M.Abies: a bibliography of literature for tree improvement workers. / R.M. Lan-ner, S.L. Krugman // Pacific SW. Forest & Range Expt. Sta. - Berkeley, Calif.: U.S. Forest Serv. Res. Paper PSW-10. - 1963. - 25 p.
16. Mergen F. Connecticut Artificial Hybridization in Abies / F. Mergen, J. Burley, B.A. Simpson // TAG Theoretical and Applied Genetics. - 1964. - Vol. 55. 34, No. 6-7. - Р. 242-251.
17. Musil I. Lesnicka dendrologie 1. Jehlicnate dreviny / I. Musil. - Praha: Ceska zemledelska univerzita. - 2003. - Р. 24.
18. Rohmeder E. Hybridization in the genus Abies / E. Rohmeder // Silvae Genetica. - 1960. -Vol. 9, No. 5. - Р. 136-137.
19. Schutt P. Tannenarten Europas und Kleinasiens / P. Schutt // Ecomed Verlagsgesellschaft, Landsberg am Lech. - 1994. - 132 p.
20. The International Plant Names Index. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ipni.org/ipni/idPlantNameSearch.do. - Заголовок з екрану.
Харачко Т.И., Харачко Н.Д. Межвидовая гибридизация рода Abies, современное состояние и перспективы
Представлены анализ и обобщение литературного обзора современного состояния межвидовой гибридизации рода Abies в мире. Дана краткая характеристика рода Abies. Приведен перечень естественных и искусственных межвидовых гибридов. Описаны гибриды с эффектом гетерозиса. Сделаны выводы о перспективах проведения дальнейших исследований.
Ключевые слова: селекция, пихта, род Abies, интродукция, межвидовая гибридизация, перекрестное опыление, искусственный гибрид, естественный гибрид, гетерозис.
Kharachko Т.1., Kharachko N.D. Interspecific hybridization in the genus Abies, current state and prospects
The analysis and generalization of literature review the current state of interspecific hibridization of the genus Abies in the world. Briefly described genus Abies. The list of natural and artificial interspecific hybrids is created. Hybrids are described with the effect of heterosis. The conclusions about the prospects for further research.
Keywords: selection, fir, genus Abies, introduction, interspecific hybridization, cross pollination, hybrid artificial, hybrid natural.
УДК 630*[181.34+12]:582.475](477.8) Астр. P.A. Ярощук1 -
НЛТУ Украти, м. Львiв
вплив ф13ико-х1М1чних властивостей Грунту
НА Р1СТ Л1СОВИХ КУЛЬТУР ЗА УЧАСТЮ ПСЕВДОТСУГИ МЕНЗ1СА НА ТЕРИТОРП ЗАХ1ДНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Висв^лено результати експерименпв кореляцшних зв'язгав мiж фiзико-хiмiч-ними показниками Грунту та висотою i дiаметром псевдотсуги Мензюа. Подано ре-комендаци щодо оптимальних фiзико-хiмiчних показнигав Грунту для вирощування високопродуктивних насаджень дослщжувано! породи.
Ключовг слова: псевдотсуга Мензюа, Грунт, кореляцшний зв'язок.
Вступ. Характерш для псевдотсуги Мензюа Грунтово-ктматичш умо-ви на територп Швшчно! Америки наведено у працях К.А. Шенка (1939), Х. Ейзенрейха (1959) [6, 15].
На погляд Х. Ейзенрейха (1959) i Д.М. Шрагса (1979), максимальна продуктивнють псевдотсуги Мензюа спостер^аеться на пщаних та суглинис-тих багатих гумусом Грунтах. Насадження виду погано ростуть на перезволо-жених, болотистих Грунтах [9, 15].
1 Наук. кер1вник: проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук
