CC BY
109
6. Dmyterko E. Poszukiwanie powiazan miedzy przyrostem piersnicy a stanem rozwoju krony buka pospolitego (Fagus sylvatica L.) / E. Dmyterko, A. Bruchwald // Sylwan. - Warszawa. -2000. - № 7. - P. 15-33.
7. Dupre S. Morphologie et architecture des jeunes hetres (Fagus sylvatica L.): influence du milieu et variabilite genetique / S. Dupre, E. Teissier-du-Cros, B. Thiebaut // Mitteilungen der Bundesforschungsanstalt fur Forst- und Holzwirtschaft, Hamburg. - 1985. - № 150. - P. 143-171.
8. Geburek Th. Curent status of common beech (Fagus sylvatica L.) in Austria / Th. Geburek, G. Thurner // The Scientific Basis for the Evaluation of the Genetic Resouces of Beech. 1993. - P. 27-38.
9. Giertych M. Zmiennosc genetyczna buka // Zeszyty Naukowe AR. - Krakow, 2000. - № 358. - S. 35-45.
10. Pretzsch H. 2001: Modellierung des waldwachstums / H. Pretzsch. - Parey Buchverlag Berlin. - 341 s.
11. Roloff A. Baumkronen: Verstandnis und praktische Bedeutung eines komplexen Na-turphanomens / A. Roloff. - Stuttgart : Ulmer, 2001. - 164 p.
12. Sabor J. Wstepne wyniki badan nad proweniencyjna zmiennoscia buka zwyczajnego (Fagus sylvatica L.) na powierzchni porownawczej doswiadczenia serii GC 2234 1992-1995 w Krynicy /J. Sabor, J. Zuchowska // Sylwan. - Warszawa. - 2002. - № 2. - P. 43-72.
Делеган И.И. Морфометрические особенности формирования крон экотипов бука лесного
В географических культурах бука лесного (Fagus sylvatica L.) на Расточьи обнаружена значительная изменчивость экотипов по морфометрическим показателям кроны. Среди 70 экотипов выделена группа пространственных лидеров (VK=20,30-22,65 м3) и группа аутсайдеров (VK=5,73-7,74 м3). Первая состоит из 10, вторая - из 5 экотипов. Автохтонный экотип Расточье по морфометрическим показателям кроны несущественно отличается от средних выборочных значений, при степени отклонений от -2а до +3а. Сравнение результатов адаптации формулы Претча и апробации формулы эллипсоида показывают их равноценность для решения задач, связанных с морфометрической оценкой крон деревьев бука в молодом возрасте.
Ключевые слова: бук лесной, экотип, географические культуры, морфометрические показатели, объем кроны.
Delehan I.I. Crowns forming morphometric speciality of beech ecotypes
In the provenance of beech trees (Fagus sylvatica L.) on wasted ecotypes revealed considerable variability in morphometric parameters crown. Among the 70 ecotypes selected group of spatial (VK=20,30-22,65 m3) and the group - outsiders(VK=5,73-7,74 m ). The first consists of 10, the second - with 5 ecotypes. Autochthonous ekotip wasted on morphometric parameters of the crown differs only slightly from the average sample values, when the degree of deviation from the -2а до +3а. Comparing the results of the formula Pretcha adaptation and validation of the formula of an ellipsoid show their equivalence to solve the problems associated with morphometric evaluation of beech tree crowns at a young age.
Keywords: Beech forest, ecotype, geographic, cultural, morphometric characteristics, the volume of the crown.
УДК630*165.7 Асист. Т.1. Харачко, канд. с.-г. наук;
acnip. М.Я. Гожан - НЛТУ Украти, м. Льв1в
М1ЖВИДОВА Г1БРИДИЗАЦ1Я РОДУ PICEA ТА II ПЕРСПЕКТИВИ В УКРА1Н1
Представлено аналiз та узагальнення л^ературного огляду сучасного стану мiжвидовоi пбридизацп роду ялина (Picea A. Dietr.) у свт. Наведено перелш при-родних i штучних мiжвидових гiбридiв. Визначено напрями проведення селекцшних дослщжень роду ялина в Укрш'ш.
Ключовi слова: селекщя, ялина, рщ Picea, штродукщя, мiжвидова пбридизащя, перехресне запилення, штучний пбрид, природний пбрид.
Вступ. Представники роду ялина (Picea A. Dietr.) за викопними за-лишками вiдомi з крейдяного перюду, тобто еволющя цього роду тривае про-
тягом 100-120 млн роюв. Сучасш види роду (вщ 35 до 50 у рiзних aBTopiB), що мали в минулому спшьних прародичiв i один загальний ареал, на сьогоднi поширеш на континентах Пн. Америки i Сврази. Пiвденна межа поширення бшьшосп з них лежить у межах 350 пн. ш. [10, 13]. Найбшьше видове рiзно-манiття ялин представлене в Центральному та Захщному прському Кита! [5].
Варто вщзначити значну мiнливiсть видiв роду ялина (Picea A. Dietr.). Тако! рiзноманiтноl мiнливостi (географiчноl, еколопчно1, морфолопчно1 i фiзiологiчноl) немае в жодних шших видiв ялин, сосен чи модрин [5, 18]. Власне значна полiморфна здатшсть роду е чинником, який часто призводить до плутанини у таксономи пiдвидiв, рiзновидiв та гiбридiв ялин.
Аналiз питання пбридизаци деревних видiв та важливостi цього про-цесу для люово1 селекци представлений у працях багатьох дослщниюв [1, 2, 9, 15-16]. Природна пбридизащя у люових деревних видiв трапляеться часто [11, 16]. У наукових колах широко вiдомi результати багаторiчних досль джень гiбридiв ялини европейсько1 та ялини сибiрськоl (Picea obovata Ledeb.) з ознаками, ближчими до одного чи шшого виду, що виникли в зош !х межу-вання та часткового перекриття ареалами. Це, по суп, е одним з найважливь ших питань у таксономи ялини европейсько1, що щкавило здавна багатьох дослiдникiв [4, 13, 18]. Дос тривають суперечки про систематичне положен -ня так звано1 ялини фшсько1, яку в рiзних наукових працях трактують як при-родний гiбрид Picea х fennica (Regel) Kom. (P. abies x P. obovata) [14], шдвид ялини европейсько1 P. abies subsp. fennica (Regel) Parfenov [3] чи ll рiзновид P. abies var. fennica Regel [13].
Мета роботи - на основi аналiзу дослiджень мiжвидовоl пбридизаци роду Picea намiтити напрямки проведення робгг з пбридизаци ялин в Укра1ш.
Завдання дослiдження: висвгглити основнi досягнення в дослiдженнi мiжвидових гiбридiв ялини у свiтi, створити повний список перелжу мiжви-дових гiбридiв ялини, визначити доцiльнiсть та перспективу проведення се-лекцiйних дослщжень у цьому напрямку та розробити програму мiжвидовоl пбридизаци роду Picea в Укра1ш.
Результати дослiдження. Природна пбридизащя та штрогреси зазви-чай вщбуваються там, де ареали сумюних видiв перекриваються. Пбридиза-цiя мiж ялиною сизою (канадською) (Picea glauca (Moench) Voss) i ялиною ситхшською (Picea sitchensis (Bong.) Carr.) (виявив X. Лутц (Н. Lutz) у 1950 р. та описав Лггл у 1953 р. як Picea х lutzii) вщбуваеться у Британськш Колумби (Канада) i на пiвостровi Кенай (Аляска, США) (Copes i Beckwith, 1977). Цьому пбриду властивий, генетично обумовлений отр смолюху (Pis-sodes strobi Peck), що викликае погiршення росту та форми стовбура ялини ситхшсько1 [22]. Пбридизаци мiж ялиною сизою i ялиною Енгельмана (Picea engelmannii Parry ex Engelm.) вщбуваеться у пн. Монташ i Британськш Колумбп (Канада) (Daubenmire, 1974). Природш штрогреси ялини чорно1 (Picea mariana (Mill.) B.S.P.) та ялини червоно1 (Picea rubens Sarg.), що вщбувають-ся у провшци Нью-Брансвiк (Канада), iнколи призводять до збшьшення се-редньо1 висоти i дiаметра у гiбридного потомства (Fowler та ш., 1988) [цит. за 23]. Взагалi природна пбридизащя, тобто утворення потомства вщ генетично вщдалених вихiдних форм, була основою для виникнення багатьох значно
поширених видiв. Наприклад, на думку низки вчених, природними пбридами е пiвнiчнi види ялин, зокрема, можливо, i ялина европейська [2].
Штучне схрещення ялини Енгельмана з ялиною ситхшською i ялиною колючою (Picea pungens Engelm.) вказують на спорщнешсть цих швшчно-американських видiв (Fowler i Roche, 1977). Незначний рiст у висоту вказуе на непридатшсть пбриду P. engelmannii х P. sitchensis для потреб люовщнов-лення у швшчнш та центральнiй частинi Британсько! Колумби (Kiss, 1989) [цит. за 23]. Ялина сиза (Picea glauca (Moench) Voss) легко схрещуеться з ба-гатьма видами ялин. Деяк li гiбриди, зокрема отриманi вщ схрещення з P. omorica, P. jezoensis та Р. schrenkiana, проявляють гетерозис (пбридну силу) (Wright, 1962; Nienstaedt i Teich, 1971) [цит. за 21].
Враховуючи загальну кшьюсть видiв ялин, за нашими шдрахунками, у родi Picea е понад 1225 можливих комбшацш мiжвидових схрещень. Вiдомо що, як i в iнших родiв родини Pinaceae [16], о^м природних гiбридiв, багато вдалих схрещень здiйснили дослщники рiзних кра1н внаслiдок копiткоi бага-торiчноi працi, тому спроби формування повного списку мiжвидових гiбридiв мають асимптотичний характер i новi дат вимагатимуть внесення доповнень.
Для досягнення мети дослщження, у процесi нашо!' роботи, було вщ-стежено та проанаизовано найновiшу лiтературу з дослщжуваного питання та проведено дослiдження даних мережi 1нтернет, зокрема в пошуковому сер-вiсi Google у роздшах мАкадемiям та в електронних глобальних каталогах iз пошуку таксономiчних назв рослин веб ресуршв: Catalogue of Life: 2010 Annual Checklist, Global Biodiversity Information Facility, Global Names Index, Universal Biological Indexer and Organizer, E-Flora BC: Electronic Atlas of the Plants of British Columbia, Tropicos - Name Search (Missouri Botanical Garden), Plantamed, conifers.org, Zipcodezoo.com, що дало змогу висвгглити доробок низки дослщниюв у напрямку мiжвидовоi пбридизацп та сформувати список юнуючих мiжвидових гiбридiв роду Picea, який ми наводимо нижче.
Список MiM;eudoeux гiбридiв роду Picea
№ Назва пбриду, перелш вид1в що його утворюють, виведет культивари
1. Picea х brewentalis Krussmann (P. breveriana х P. orientalis 'Nutans').
2. Picea х fennica (Regel) Kom. (P. abies х P. obovata) П. Г.*
3. Picea х hurstii De Hurst (P. pungens х P. engelmannii).
4. Picea х lutzii Little, (P. glauca х P. sitchensis) П. Г.
5. Picea х mariorika Boom, 1959 (P. omorika х P. mariana), 'Machala', 'Selekta', 'Gnome', 'Kobol', 'Glauca'. 'Gnome'- культивар, виведений вь домим селекцюнером Еддлохом в Ольденбурзi (Шмеччина). 'Kobol' (P. omorika х P. mariana 'Doumetii') - виведений у 1951 р.
6. Picea х moseri Mast (P. jezoensis х P. mariana 'Doumetii'). Вивiв до 1900 р. Мозер у Версалi (Франщя) [8].
7. Picea х notha Rehder (P. jezoensis var. hondoensis х P. glehnii).
8. Picea х saaghyi Gayer, 1929 (P. jezoensis х P. glauca), 'Hexenbesen'.
9. Picea х shirasawae Yasaka Hayashi (P. koyamai х P. alcoquiana)
10. Picea х Troemner (P. omorika х P. pungens 'Kosterr).
11 . P. abies х P. asperata.
12. P. abies х P. breweriana.
13. P. abies х P. glauca.
14. P. abies х P. koyamai.
15. P. abies х P. mariana.
16. P. engelmannii х P. glauca [22].
17. P. engelmannii х P. sitchensis.
18. P. glauca х P. breweriana.
19. P. glauca х P. mariana П.Г.
20. P. glauca х P. rubens П.Г.
21. P. glauca х P. smithiana [24].
22. P. jezoensis х P. sitchensis.
23. P. mariana х P. breweriana.
24. P. mariana х P. asperata.
25. P. mariana х P. engelmannii.
26. P. mariana х P. glehnii.
27. P. mariana х P. koraiensis.
28. P. mariana х P. koyamai.
29. P. mariana х P. mexicana
30. P. mariana х P. orientalis.
31. P. mariana х P. pungens.
32. P. mariana х P. rubens П.Г.
33. P. mariana х P. smithiana.
34. P. mariana х P. sitchensis.
35. P. meyeri х P. pungens.
36. P. omorika х P. glauca.
37. P. orientalis х P. obovata.
38. P. pungens х P. abies [15].
39. P. pungens х P. glauca, 'Ali'- культивар b^íb Дон Фаулер у провшци Нью-Брансвж (Канада) та назвав на честь його онуки.
40. P. rubens х P. abies - пбрид виведено у Дани [15].
41. P. schrenkiana х P. glauca.
42. P. sitchensis х P. glauca.
Okpím перелiчених мiжвидових гiбридiв, трапляеться шформащя i про таю насичеш та складш схрещення:
43. (P. glauca х P. engelmannii) х P. sitchensis.
44. (P. sitchensis х P. glauca) х P. glauca [22].
45. (P. sitchensis х P. glauca) х P. mariana.
* Примака: природний пбрид.
У списку не враховаш iснуючi зворотш пбриди мiж перелiченими видами ялин, що в сумi наближаеться до 80 мiжвидових гiбридiв. Як бачимо, перелiк гiбридiв перевищуе загальну кiлькiстю iснуючих видiв ялини, проте становить на сьогодш лише 7 % вщ загально! кшькост можливих мiжвидо-вих комбiнацiй, що вимагае продовження роботи в цьому напрямку. Як бачимо, в наведеному списку природних та штучних гiбридiв ялин представлеш лише 20 видiв, що вказуе на неповне представництво вшх видiв роду Picea у пбридизацшних процесах. Також з наведеного списку видно, що внаслщок мiжвидовоl пбридизаци одержано багато щнних у декоративному вщношен-нi культиварiв, якi знайшли свое мiсце в перелжах асортименту вирощувано-
го садивного MaTepiany багатьох розсадникiв Свропи та Швшчно! Америки [19, 20]. Останне свiдчить про ix високу декоратившсть та попyляpнiсть.
В Укра"ш мюцевим е один вид ялини - ялина европейська (Picea abies Karst.) [1, 4, 6, 7, 14]. При цьому, за даними О.П. Похильченко (2007), лише у дендролопчних парках та боташчних садах Правобережного Люостепу Укра-ши зростае 19 видiв роду Picea A. Dietr. piзного гeогpaфiчного походження, а саме: Picea abies Karst., P. asperata Mast., P. engelmannii Engelm., P. glauca Voss., P. glehnii Mast., P. jezoensis Carr., P. koraiensis Nakai., P. koyamai Shi-ras., P. likiangensis Pritz., P. mariana Britt., P. meyeri Rehder et Wils., P. omorica Purk., P. orientalis Link., P. obovata Ledeb., P. pungens Engelm., P. rubens Sarg., P. schrenkiana Fish. et Mey., P. sitchensis Carr. та P. smithiana Boiss. Очевидна кшьюсна перевага у цьому регюш ялин звичaйноi та колючо", iншi види трапляються поодиноко або невеликими групами [8, 12]. Враховуючи, що наведений список не охоплюе штродукованих ялин Полюся, Карпат, Лiвобe-режжя та Кримського пiвостpовa, можна припустити, що ix е бiльшe.
Поpiвнюючи дaнi списку гiбpидiв i3 списком ялин, що ростуть у Правобережному Люостепу Украши, видно, що мiж низкою ялин, поширених в Укpaiнi, у свiтi юнують гiбpиди (табл.).
Табл. Шдо.хйy ceimi гiбриди Mim поширеними видами ялин в Укрш'ш
Назва виду s ie bi ö P. P. asperata || ni n a lm g n e P. a c u ö ^ P. ni h P. P. jezoensis || P. koraiensis || P. koyamai | P. mariana || P. meyeri || P. omorica || P. obovata || P. orientalis || s n e g к а ^ P. s n e b а r P. n ia ki n ^ h c s P. is si n e о t si P. a n ia S s P.
P. abies X X X X X X
P. asperata X X
P. engelmannii X X X X
P. glauca X X X X X X X X X X
P. glehnii X X
P. jezoensis X X X X
P. koraiensis X
P. koyamai X X
P. mariana X X X X X X X X X X X X X
P. meyeri X
P. omorica X X X
P. obovata X X
P. orientalis X X
P. pungens X X X X X X
P. rubens X X X
P. schrenkiana X
P. sitchensis X X X X
P. smithiana X X
Як бачимо з табл., для бшьшосп видiв ялин, що ростуть в Укра"ш [12], у свiтi описaнi пбриди з 1-10 видами i лише у P. mariana ix е 13.
Перспективи сeлeкцiйниx дослiджeнь процеЫв мiжвидовоi пбридиза-ци в pодi Picea в Укpaiнi, на нашу думку, повинш бути пов,язaнi з автохтон-
ним видом - ялиною европейською. Селекщю гiбридiв n0Tpi6H0 проводити на гетерозис, декоратившсть та стiйкiсть до найпоширенiших хвороб та енто-мошкiдникiв, що уражають породу. Як видно з табл., ялина европейська утво-рюе пбриди з шiстьма видами ялин, що св^ить про здатнiсть виду до вщда-лено! пбридизацп. З огляду на це, е доцшьним провести спробу схрестити P. abies з низкою поширених в Укра!ш видiв европейського, азiатського та аме-риканського походження, гiбридiв з якими вид не утворюе. Такими видами е P. engelmannii, P. glehnii, P. jezoensis, P. koraiensis, P. likiangensis, P. mariana, P. meyeri, P. omorica, P. orientalis, P. schrenkiana, P. sitchensis та P. smithiana.
Програма мiжвидовоi пбридизацп повинна мютити таю складовi частини:
• вивчення питания сумюност! мiж видами, що ще не утворюють г1брид1в з ялиною европейською;
• тдб1р батьювських пар для прямого та зворотного схрещення;
• проведення фенолопчних досл1джень, що дадуть змогу встановити початок фази пилування, ii тривалшть та час настання урожайно! стиглост насшня ш-тродукованих вид1в, що ростуть переважно в непритаманних для них умовах мшт (бот. садах, дендропарках тощо);
• зб1р пилку та проведення контрольованого запилення;
• спостереження за ростом та розвитком штучно запилених генеративних орга-тв реципрокних вид1в;
• загот1вля шишок та отримання пбридного нашння;
• лабораторне дослщження характеристик отриманого нашння (пошвт якост!, морфолопчт та анатом1чн1 характеристики та ш.);
• збер1гання та тдготовка нашння до швби;
• швба пбридного та нашння батьшвських вид1в (для контролю);
• дослвдження за появою сход1в та ростом с1янщв протягом вегетативного пе-рюду, !х зимостшшстю;
• в1дб1р кращих за ростом сiяицiв виведених нотовидш та перев1рка !х на гетерозис;
• проведення подальших дослщжень на предмет вщбору декоративних форм пбрид1в, збереження пбридно! сили та спйкост до хвороб, шкщнишв та ш-ших негативних чиннишв;
• збереження, розмноження та поширення щнних декоративних форм нотови-д1в р1зними способами;
• створення люонашнних плантацш для масового отримання пбридного насш-ня з ефектом гетерозису та подальшого його використання у плантащйному лшовирощувант;
• перев1рка генеративно! здатност пбридних рослин на предмет формування життездатного пилку i нашння для проведення подальших досл1джень та уникнення перезапилення автохтонного виду та насшневого розмноження гiбриду в лiсових насадженнях, що може спричинити забруднення генофонду ялини европейсько!.
Висновки. Незважаючи на юнуючий доробок у мiжвидовiй пбридизацп видiв роду Picea, залишилось багато комбiиацiй, якi потрiбно використати для здiйсиеиия спроб перехресного запилення з метою отримання нових пб-ридiв. Перспективним е проведення фенолопчних, морфолого-аиатомiчиих, фiзiолого-бiохiмiчиих дослiджеиь та карюлопчний аиалiз цих деревних рослин для уточнення походження природних гiбридiв. Низка гiбридiв роду ма-ють уиiкальие значення для озеленення.
Значне поширення видiв, пiдвидiв, рiзновидiв, форм та культиварiв роду Picea у боташчних садах, дендропарках, парках, скверах, приватних ко-
лекцiях по всш територiï Украши, а також у люових та географiчних культурах дае змогу широко проводити експериментальш роботи з гiбридизацiï. Зважаючи на велику цiннiсть i ушкальшсть гiбридiв роду, необхiдно ширше розгорнути роботи з ïx дослiдження, охорони та вщтворення. Це в майбутньому дозволило б збшьшити декоративне рiзноманiття видiв роду Picea, отримати полшлощи та гiбриди з гетерозисним ефектом для використан-ня ïx у люорозведенш чи виявити новi цiннi ознаки.
Л1тература
1. Бшоус В.1. Лiсова селекцiя : пщручник [для студ. ВНЗ] / В.1. Бiлоус. - Умань, 2003. - 534 с.
2. Генетико-селекцшш аспекти впровадження iнтродуцентiв в лiсовi культури Украïни / О.Т. Данчук. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/ nplanu/2004_3/LAN_3_0.T.%20Danchuk.pdf - Заголовок з екрану.
3. Географическая дифференциация популяций ели европейской в восточной части ареала / П.П. Попов, П.Г. Мельник. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ipdn.ru/ rics/doc0/DW/3-pop-m.htm - Заголовок з екрану.
4. Голубец М.А. Ельники Украинских Карпат / М.А. Голубець. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1978. - 264 с.
5. Жизнь растений. - В 6 т. / за ред. член-кор. АН СССР проф. А.А. Федоров. - М. : Изд-во "Просвещение", 1974-1981. - Т. 4: Мхи, плауны, хвощи, папоротники, голосеменные растения. - М. : Изд-во "Просвещение", 1978. - С. 361-364.
6. Качалов А.А. Деревья и кустарники / А.А. Качалов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть",, - 1969. - С. 101-102.
7. Кондратюк С.М. Дикоростучi хвойш Украши. - К. : Вид-во АН УРСР, 1960. - 120 с.
8. Крюссман Г. Хвойные породы : пер. с нем. / Г. Крюссман. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1986. - 256 с.
9. Лесное хозяйство. Информационный ресурс. Программные подходы в селекции лесных древесных пород. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.lecinfo.ru/? p=27 - Заголовок з екрану.
10. Морфологические особенности Беловежской ели в географической изменчивости семенных чешуй на территории Белоруссии / А.С. Щербаков, П.Г. Мельник. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bp21.org.by/ru/books/celeb065.html - Заголовок з екрану.
11. Политов Д.В. Генетика популяций и эволюционные взаимоотношение видов сосновых (сем. Pinaceae) северной Евразии : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра биол. наук: спец. 03.00.15. "Генетика" / Д.В. Политов. - М., 2007. - 47 с.
12. Похильченко О.П. Рщ Picea A. Dietr. в Правобережному Люостепу Украши (штро-дукщя, бюлопчш особливосп та використання) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 03.00.05 - "Боташка". / О.П. Похильченко - Нащональний боташчний сад iм. М.М. Гришка НАН Украши. - К., 2007. - 21 с.
13. Правдин Л.Ф. Ель европейская и ель сибирская / Л.Ф. Правдин. - М. : Изд-во "Наука", 1975. - 176 с.
14. Привал1хш С.М. Популяцшно-генетичне рiзноманiття ялини европейсько'1 (Picea abies (L.) Karst.) в Украшських Карпатах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 03.00.15 "Генетика" / С.М. Привалixiн - 1н-т кштинно!' бюлогп i генетично'1 шже-нери НАН Украши. - К., 2008. - 21 с.
15. Селекщя як зааб збагачення декоративних деревних рослин / В.В. Олешко. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau/2009_135/ ovv.pdf. - Заголовок з екрану.
16. Харачко Т.1. Мiжвидова пбридизащя роду Pinus та ïï перспективи в УкраЫ / Т.1. Харачко, М.М. Люовий, А.С. Жила // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.2. - С. 45-52.
17. A new spruce hybrid - Picea schrenkiana х p. glauca / D.P. Fowler. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.rngr.net/publications/lake-states-improvement-conferences/ 1965/a-new-spruce-hybrid-Picea-schrenkiana-x-p-glauca/at_download/file - Заголовок з екрану.
18. Biologia swierka pospolitego. Poznan: Bogucki Wydawnictwo Naukowe, 1998. - 781 s.
19. Blue River Nursery. Picea x mariorika 'Machala'. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.bluerivernursery.com/plants/dwarf-conifers/Picea-x-mariorika-machala.html. - Заголовок з екрану.
20. Buchholz & Buchholz Nursery, Picea 'TroemnerTroemner Hybrid Spruce. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.buchholznursery.com/plant_page.html?id=26c91f.
21. Improving Alaska's northern forests / J. Alden. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.nrm.salrm.uaf.edu/afes/pubs/FSN3.pdf - Заголовок з екрану.
22. Mitchell R.G. / Damage by the Sitka spruce weevil (Pissodes strobi) and growth patterns for 10 spruce species and hybrids over 26 years in the Pacific Northwest / R.G. Mitchell, K.H. Wright, N.E. Johnson - Res. Pap. PNW-RP-434. Portland, OR: U.S. Department of Agriculture, Forest Service, Pacific Northwest Research Station, 1990. - 12 p.
23. Picea A. Dietr. Spruse / Andrew Youngblood and Lawrence O. Safford. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.nsl.fs.fed.us/wpsm/Picea.pdf - Заголовок з екрану.
24. The hybrid white spruce x himalayan spruce / H. Nienstaedt, D.P. Fowler. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.nrs.fs.fed.us/pubs/1189 - Заголовок з екрану.
Харачко Т.И., Гожан Н.Я. Межвидовая гибридизация рода Picea и ее перспективы в Украине
Представлены анализ и обобщение литературного обзора современного состояния межвидовой гибридизации рода Picea в мире. Приведен перечень естественных и искусственных межвидовых гибридов. Определены направления проведения селекционных исследований рода ель в Украине.
Ключевые слова: селекция, ель, род Picea, интродукция, межвидовая гибридизация, перекрестное опыление, искусственный гибрид, естественный гибрид.
Kharachko Т.1., Gozhan M.Ya. Interspecific hybridization in the genus Picea but its prospects are in Ukraine
The analysis and generalization of literature review the current state of interspecific hybridization of the genus Picea in the world. The list of natural and artificial interspecific hybrids is created. Certainly directions of leadthrough of plant-breeding researches of genus Picea in Ukraine.
Keywords: selection, spruce, genus Picea, introduction, interspecific hybridization, cross pollination, hybrid artificial, hybrid natural._
УДК 630*43:630.561.24 Ст. наук. ствроб. В.П. Ворон, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. 1.М. Коваль, канд. с.-г. наук - УкрНД1ЛГА, м. Хартв
ВПЛИВ НИЗОВИХ ПОЖЕЖ НА ДИНАМ1КУ РАД1АЛЬНОГО ПРИРОСТУ СОСНИ В Л1СОСТЕПОВ1Й ЗОН1 УКРА1НИ
Представлено результати дослщжень радiального приросту сосни тд впливом пожеж дендрохронолопчними методами в люостеповш зош Украши.
Ключов1 слова: радiальний прирют сосни, пожеж^ дендрохронолопчш методи.
Головними причинами виникнення люових пожеж у люостеповш зош Украши е посухи та антропогенний вплив. Кожна деревна порода мае свш особливий режим, який характеризуеться специф1чною пожежною поведш-кою, пожежним штервалом та шсляпожежною динамжою вщновлення [1, 3, 9]. Наслщкам впливу низових пожеж на деревостани придшено багато уваги, однак питання щодо шсляшрогенного розвитку деревосташв у перш1 роки тс-ля пожеж залишаеться слабо вивченим. Тому дослщження впливу пожеж на стан та прирют дерев \ шсляпожежне вщновлення насаджень е актуальними.
Р1чний рад1альний прирют дерев е тим штегральним показником стану та продуктивност лшв, який дае змогу в часовому та просторовому аспектах простежити розвиток деревосташв та проанал1зувати змши в природному середовишд. Вщомо низку дослщжень щодо впливу низових пожеж на динамжу рад1ального приросту сосни [4, 6-8]. Ц пожеж1 пошкоджують ниж-
