CC BY
17
ференциация клеток в аксилярных органах осины зеленокорой зависели от вертикального и латерального градиента регуляторов роста. На фоне повышения у эксплантов листьев концентраций экзогенных и эндогенных гормонов ауксинового типа в каллус-ных тканях активизировался синтез каллозы и ускорялся процесс лигнификации клеточных стенок, кроме того, отмечена интенсивная дифференциация паренхимных клеток в трахеидоподобные элементы, или гидроциты, которые по пространственной организации и анатомическому строению отличаются от клеток проводящей системы.
Ключевые слова: осина зеленокорая, эксплант, гормоны, каллус, клетка.
Lihanov A.F., Bilous S.Yu., Klyvadenko A A. Hormonal induction of morphogene processes in callus tissues of aspen (Populus tremula L.) in vitro
The callusogenesis induction was in progress more active on the fragments of leafs in all types of nutrient media. The callus formed fast after short adaptation period in aseptic plant material of aspen green-bark form in callusogene nutrient medium. The most active inductor of callusogene in different types of aspen's explants are synthetic growth regulators 2,4-D (1.5 mg-L-1) and TDZ (0.5 and 1.0 mg-L-1). Callus aspen's tissue formed from typical parenchyma cells with thin cellulose or slightly stiffened cell walls. Morphogenesis and differentiation of cells in axilary organs of aspen green-bark form dependent on vertical and lateral gradient of growth regulators. When the concentrations of exogenous and endogenous hormones of auxin type increased in leaf explants, callose synthesis activated in callus tissue and the lignification of cell walls accelerated. We observed intense differentiation of parenchyma cells in tracheid look like elements or hydrocits which differ from the cells of conduction system by spatial organization and anatomical structure.
Keywords: aspen green-bark form, an explant, the hormones, a callus, a cell.
УДК 581:582.475.2 *477.8 Acnip. P.I. Мандзюк;
проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
СУЧАСНИЙ СТАН I НАС1ННА ПРОДУКТИВН1СТЬ ДЕРЕВ МАЛОПОШИРЕНИХ ВИД1В РОДУ ЯЛИЦЯ У ЗАХ1ДНОМУ РЕГ1ОН1 УКРАШИ
Наведено аналiз поширення штродукованих видiв Abies Mill. у Захщному реп-ош Украши. Встановлено насшний потенщал дерев та показники поавно! якост на-сшня. Проведено оцшку засухостшкосп та зимостшкост штродукованих видiв ялиць. Дослщження тдтвердили перспективи використання у Захщному регюш Украши малопоширених видiв роду ялиця в озелененш населених пунктсв.
Ключовг слова: рщ ялиця, генотип, штродукщя, вид, озеленення.
На сьогодш важливим завданням сучасного зеленого 6уд1вництва е впровадження у культуроценози нових, декоративно цшних рослин, яю ма-ють вагоме архггектурне та культурно-побутове значення. Збагачення видового складу новими швидкорослими, адаптованими до антропогенного впли-ву рослин е одним 1з важливих шлях1в покращення стану озеленення м1ст i населених пункпв. Серед штродукованих хвойних видiв, яю використову-ються в озелененш, чшьне мiсце займають ялищ.
До роду Ялиця належить близько 50 видiв деревних рослин, що зрос-тають переважно у помiрнiй зонi Швшчно! пiвкулi. Ялицi е цшними люогос-подарськими породами. Вони утворюють гусп темнi лiси в горах Швшчно! Африки, Середньо! Свропи, Кавказу, Середньо! Азп та Двшчно! Америки [1, 3, 6-7]. О^м цього, ялицi е високодекоративними видами, яю достатньо широко представлен в зелених насадженнях багатьох кра!н. Чимало видiв цього
роду в рiзний час було штродуковано в Укра^. Значна кiлькiсть штроду-ценлв роду Abies Mill. трапляються у рiзноманiтних об'ектах озеленення, ба-гато видiв зiбрано в колекцiях боташчних садiв i паркiв нашоï краши [2]. При цьому найбiльше видове рiзноманiття ялиць притаманне Захiдномy регюну Украïни, де найбiльш сприятливi умови для ïх росту i розвитку. Усього в ре-гiонi пройшло апробацiю 19 видiв та 12 форм ялиць протягом останшх 100 роюв. Бiльшiсть цих кyльтиварiв були проваджеш у 50-70-тi роки мину-лого столггтя [2, 12].
Об'ектами наших дослщжень були рiдкiснi та найбшьш декоративнi види ялиць, як е малопоширенi у садово-парковому господарствi та вiдсyтнi у лiсовомy господарст регiонy: Abies pinsapo Boiss., Abies concolor Lindl., Abies balsamea Mill., Abies koreana Wils., Abies cephalonica Loud., Abies cilici-ca Carr., Abies grandis Lindl., Abies lasiocarpa Nutt., A. holophylla Maxim., A. nordmanniana Spach. Дослщження проводили за загальноприйнятими в штро-дукцп методами [4, 8, 10, 11].
Abies pinsapo Boiss. - це дерево висотою до 25-30 м i дiаметром стов-бура до 1 м. Плки дерева - тверд^ вкрит короткими, дуже жорсткими та колючими голками срiблясто-блакитного кольору. В умовах ареалу (гори Сьерра-Невада на швдш 1спанп) тривалiсть життя сягае до 300 роюв. Реко-мендують його для одиноких посадок на вщкритш мiсцевостi. У Сврош куль-тивуеться з XIX ст. В Украш iнтродyковано з 1843 р. НЫтським ботанiчним садом. Сьогодш набуло широкого застосування в зеленому садiвництвi. Як паркова порода поширена на Швденному березi Криму. Поодиноко трап-ляеться в парках Киева, Львова, Полтави та шших мют. На територiï Захщно-го регюну Украши ялицю iспанськy ми виявили у боташчному саду Львiвсь-кого нацюнального yнiверситетy iм. 1вана Франка (одне дерево, насшнено-шення не спостершалося). У Гермакiвськомy дендропарку (Тернопшьська обл.) виявлено п'ять дерев, з них три дерева декоративноï форми A. pinsapo "Glauca". Ц дерева штродукував в 1956 р. заслужений лiсiвник Украïни Ми-кола Григорович Денека - засновник дендропарку. Дерева е здоров^ з добре розвиненими кронами, не виявлено ознак пошкодження. Вони е основним джерелом заготiвлi насiнноï сировини в регюш. Вж дерев становить 4550 роюв. Дерева насшненосять з перiодичнiстю 2-3 роки. Насшна продуктив-нiсть цих дерев - 80-100 кг свiжозiбраних шишок. Середнш вихiд насiння iз шишок - 7-8 % або 6,5-8,5 кг насшня. Маса 1000 шт. насшин - 42,4 г. Грунто-ва схожiсть насiння становить 1-2 %. Природне поновлення дерев цього виду нами не виявлено.
Abies concolor Lindl. - одна з найкрасивших ялиць, природно росте в горах захiдноï частини Пiвнiчноï Америки. Потужне дерево висотою 30-60 м iз широкою кошчною кроною. Хвоя е значно довша, шж в шших видiв (56 см), iз запахом лимона, блакитного забарвлення з обох сторш, що i визна-чае ïï видову назву. A. concolor найбшьш витривала до несприятливих факто-рiв зовнiшнього середовища. Добре переносить умови мюта. Високi декора-тивш якостi ялицi одноколiрноï найкраще виявляються за умови одиночному розмiщення i в невеликих групах. Трапляеться у дендропарках i боташчних
садах по всш територп Укра1ни. Ми виявили дерева виду pi3Horo BiKy в парках i ботанiчних садах та зелених насадженнях мют Львова, Ужгорода, 1вано-Франкiвська, Чернiвцi, Бродiв. Дерева насiннeносять з перiодичнiстю 3-5 роюв. Потенцшна насiнна продуктивнють дерев у насiннi роки - 350 кг шишок. Середнш вихщ насiння i3 шишок - 9-10 %. Маса 1000 шт. насшин -26,3 г. Грунтова схожють насiння становить 1-2 %.
Abies balsamea Mill. - природно росте в люах Швшчно! Америки. Життева форма - дерево до 15-25 м висотою з правильною конyсоподiбною кроною. Естетично виглядае в алейних, групових i одиночних посадках. Чис-леннi темно-фiолетовi шишечки A. balsamea в молодому вщ надають ефек-тивного вигляду дереву. Поодиною дерева виявлено у м. Ужгород та м. Боле-хiв. Щд час дослiдження виявили куртину з восьми дерев ялищ бальзамiчноl у дендрарт Говерлянського лiсництва Карпатського НПП вiком 35 рокiв. Дерева часто насшненосять, утворюючи доброякiсне насiння. Насшна про-дyктивнiсть дерев A. balsamea 70-90 кг шишок. Вихщ насшня iз шишок 15,7 %. Маса 1000 шт. насшин - 9,7 г. Грунтова схожють насшня - 15-20 %.
Abies koreana Wils. - вперше виявлена у 1907 р. у природних насадженнях. Батьювщина - швдень Корейського твострова й острова Чеджудо. Висота дерев у вщ 30 роюв досягае 3-4 м. Вщмшна риса виду - фюлетово-си-нi шишки довжиною 4-7 см, що з'являються вже на молодих деревах висотою 1-1,5 м. Дерева цього виду рекомендують для невеликих присадибних дшя-нок. У декоративносп перевершуе бiльшiсть шших видiв ялицi й можна вико-ристовувати для рiзних ландшафтно-озеленювальних цшей. Завдяки сво1й де-коративностi ялиця корейська широко культивуеться в кра1нах Свропи.
Останнi 15-20 роюв цей вид штенсивно вводиться у культуроценози Укра1ни. Виявлена у приватних колекщях та зелених насадженнях регюну. Дослщжуваш екземпляри починають насiнненосити в ранньому вiцi (1012 роюв). Насшна продуктивнють з одного дерева - 3-5 кг шишок. Вихщ насшня iз шишок - 13-16 %. Маса 1000 шт. насшин - близько 12,0 г. Грунтова схожють насшня - 7 %.
Abies cephalonica Loud. - в Укра1ну вперше штродукована у 1887 р. з швдня Грецп. Росте дуже повшьно. У 18 роюв рослини досягли 1 м висоти. Як повшьно ростла порода, за умови ретельного догляду й укриття взимку, може защкавити досвщчених садiвникiв для створення альпшських i малих садiв. Трапляеться в окремих боташчних садах Укра1ни. У регюш дослщжен-ня виявлено одне дерево в дендрарп "Березинка" (Карпатська ЛНДС) вжом 50 рокiв. Сучасна насшна продуктивнють цього дерева - 35-40 кг шишок. Вихщ насшня iз шишок - 7-9 %. Маса 1000 шт. насiнин - 36,1 г. Грунтова схожють насшня - 1-2 %.
Abies cilicica Carr. - вид природно зростае у прських районах Лiванy, Туреччини. Дерево висотою 25-35 м е з вузькою кошчною кроною. Це - зи-мостiйкий вид. Ялиця кЫкшська в межах ареалу утворюе чисп i мiшанi люи з кедром лiванським i тисом япдним. В Украш культивуеться з 1860 р Hi-кiтським боташчним садом. У регiонi дослiдження виявлено лише три дерева, як ростуть на територп садиби Великопшьського лiсництва ДП "Страд-
чiвський НВЛК" НЛТУ Украïни. Орieнтований bîk дерев - близько 60 роюв. Щд час обстеження дерев, пiд кронами та за ïx межами на вщсташ до 40-50 м зафжсовано наявнiсть 1-5-рiчного самосiву. Наявнiсть самошву е свiдченням того, що ктматичш умови Заxiдного регiону Украïни е сприятливими для росту i розвитку А. cilicica. На нашу думку, ялиця кшкшська заслуговуе на бшьш широке впровадження у культуроциноз регюну.
Abies lasiocarpa Nutt. - росте повшьно, особливо в молодому вщь У природних насадженнях поширена в прських лiсаx Пiвнiчноï Америки вщ Аляски до Орегона. Зростае у верхньому поясi гiр, переважно на висот вiд 2400 до 3000 м н.р.м. В умовах ареалу тривалють життя ялищ субальпшсь^ сягае 250-300 рокiв. У Gвропi культивуеться з Х1Х ст. Декоративною особли-вiстю е забарвлення xвоï у срiблясто-блакитний вiдтiнок. A. lasiocarpa можна використовувати для невеликих садiв, присадибних дшянок, альпiнарiïв, ве-ресових садiв. Два дерева виявлено на територп дендропарку Галицького НПП. Дерева е добре розвинеш, висотою 8 м. Орiентовний вiк цих дерев -23-25 роюв. Спостерiгаеться регулярне насшненошення дерев. Насiнна про-дуктивнiсть одного дерева 15-20 кг шишок. Вихщ насшня iз шишок - 8-10 %. Маса 1000 шт. насшин - 8,7 г. Грунтова схожють насiння - 15 %.
Abies holophylla Maxim. - масивне струнке дерево висотою 45-50 м i дiаметром на висот грудей 1,5-2,0 м. Форма крони е розкиданою. Природно походить iз Далекого Сходу. У твденних районах росшського Примор'я ут-ворюе цiлiснi насадження темнохвойно-широколистяних лiсiв. Росте на гiрськиx схилах, де тдшмаеться до 400-500 м н. р. м. Також трапляеться в мь шаних широколистяних люах рiчковиx долин. На територiï Украши - у парках i боташчних садах.
Найбшьша кiлькiсть дерев виду в регюш росте двома бюгрупами за-гальною кiлькiстю до 70 особин у м. Богородчани 1вано-Франювсь^ обл. на територп ДП '^швничо-еколопчний просвггницький центр". Вiк цих дерев -40-45 роюв. Перюдичнють насшненошення - 2-3 роки, насшна продуктив-нiсть одного дерева - 25-35 кг шишок. Вихщ насшня iз шишок - 21,6 %. Маса 1000 шт. насшин - 47,2 г. Грунтова схожють насшня - 45-50 %. Пюля обстеження бiогруп ростлих дерев виявлено самошв рiзного вiку (на територп ДП '^ивничо-еколопчний просвiтницький центр").
Abies nordmanniana Spach. - природно зростае в захщнш частиш Кавказу (Малий Кавказ) та у Туреччиш по схилах Понтiйського хребта. Росте до висоти 1200-1750 м н. р. м. G одним з найщншших релжтових i ендемiчниx лiсотвiрниx деревних видiв Кавказу, де утворюе чистi та мiшанi люи. Дерева ялицi кавказькоï ростуть заввишки 25-30 м i до 1,5 м у дiаметрi. Iнодi досяга-ють гiгантськиx розмiрiв - до 70 м у висоту та до 2,0 м у дiаметрi. При цьому дерева мають густу конусоподiбну крону. У молодому вщ верxiвка крони е гостра, у вщ стиглостi вона притуплюеться. Тривалють життя ялищ кавказь-коï становить 600-700 роюв. A. nordmanniana е найбшьшим деревом не тшьки на Кавказ^ але i в Gвропi.
Пiд час наших дослiджень ялицю кавказьку було виявлено в озеленен-нi багатьох населених пунктiв. Найбшьша юльюсть дерев зосереджена в ден-
дропарках, арборетумах, боташчних садах. У ДП "^швничо-еколопчний просвiтницький центр" м. Богородчани 1вано-Франювсь^ обл. виявлено двi куртини з 18 дерев, в арборетумi Боташчного саду НЛТУ Украïни -38 дерев. У Гермаювському дендропарку Тернопiльськоï обл. ростуть 4 дерева, у парку "З^зна Вода" (м. Львiв) виявлено 4 дерева, у дендрарп "Березинка" Кар-патськоï ЛНДС - одне дерево, у боташчному саду Львiвського нацiонального унiверситету îm. 1вана Франка - одне дерево. Дерева ялищ кавказь^ рясно насiннeносять. Насiнна продуктивнють одного дерева - 35-50 кг шишок. Ви-хiд насiння iз шишок - 10,0-13,3 %. Маса 1000 шт. насшин - 81,9 г. Грунтова схожiсть насiння - 63 %. У бiльшостi мюць зростання дерев цього виду спос-терiгаeться наявнiсть життездатного самосiву.
Abies grandis Lindl. Батьювщиною ялицi вели^ е Пiвнiчна Америка. Основна частина ареалу знаходиться на тихоокеанському узбережж^ Найбiльших розмiрiв дерева досягають поблизу океану (100 м висоти та 120 см у дiаметрi на висот грудей). Чист насадження утворюе рiдко. Росте розсiяно i групами з псевдотсугою Мензiса i ялицею субальпiйською. В Ук-раïнi ялиця велика вперше з'явилася у 1869 р. у НЫтському ботанiчному саду. На сьогодш А. grandis поширена в ботанiчних садах i дендрарiях нашоï краïни. Це - единий вид з описаних вище, який проходить випробування у ль сових культурах репону. У 1988-1989 рр. з науково-дослщною метою на те-риторiï Украïнських Карпат, за шщативою та пiд керiвництвом проф. Г. Т. Криницького, було створено 107 га люових культур з участю ялищ вели-коï. Цi культури були створенi в рiзних едафiчних районах, на рiзних висотах н.р.м., у сумiшi з рiзними деревними породами [5].
У 2010 р. вперше вщзначено насшненошення дерев виду в дендрарп "Березинка" Карпатсь^ ЛНДС на експериментальнш дiлянцi лiсових культур. Основними критерiями для використання штродукованих видiв у озеле-ненш й садово-парковому будiвництвi е ïхня декоративнiсть i стiйкiсть до природно-ктматичних умов. Тому на основi вiзуальних спостережень, якi проводилися у 2010-2012 рр., ми провели ощнювання засухостшкост та зи-мостiйкостi iнтродукованих видiв ялиць (табл.). Засухостiйкiсть визначали за шкалою С.С. П'ятницького [8], а зимостшюсть - за шкалою С.Я. Соколова [9].
Табл. Оцшка засухостгйкостг та зимостгйкостг штродукованих eudie ялиць
у 3axidHOMy реггош Украгни
"" ^^^ Роки Засу хостшюсть Середнш Зимостшюсть Середнш
Види 2010 2011 2012 бал 2010 2011 2012 бал
A. balsamea 4 4 5 4,66 4 3 3 3,33
A. cilicica 5 5 5 5 6 6 6 6
A. concolor 3 3 3 3 5 5 5 5
A.cephalonica 4 4 4 4 3 5 7 5
A. grandis 5 5 5 5 5 7 6 6
A. holophylla 4 4 4 4 4 4 4 4
A. koreana 3 3 3 3 5 5 5 5
A. lasiocarpa 3 3 3 3 8 7 8 7,66
A. nordmanniana 4 3 4 3,66 4 4 4 4
A. pinsapo 3 4 4 3,66 7 5 7 6,33
За даними лггературних джерел, Грунтово-ктматичш умови apeanÎB ycix ялиць е волопшими, шж територiя Зaхiдного perioHy Укрaïни. Через нес-тачу вологи у перюд вегетaцiï ocTaHHix роюв, зaсyхостiйкiсть стала одним з основних фaкторiв, що впливають на yспiшнiсть штродукцшного випробову-вання ялиць у регiонi дослщжень. 1ншим важливим клiмaтичним фактором е зимостшюсть. При цьому види, яким притаманний максимальний прирiст за висотою (15-35 см) у першш половит вегетацшного перюду i поступове зменшення до осенi величини приросту, е бшьш зимостшкими, нiж види, що мають максимальний прирiст у другш половинi сезону. Для всiх штродукованих видiв ялиць характерний прирют за висотою дерев у першш половит ль та, проте ïхня зимостiйкiсть е рiзнa.
Так, найбшьшою зимостiйкiстю харакреризуеться ялицi A. holophylla, A. nordmanniana (4), а найменш зимостшкою е A. lasiocarpa (7,66). Решта ви-дiв займають промiжне становище. Нaйбiльш зaсyхостiйкими в умовах Захщ-ного регiонy Укрaïни е ялищ A. lasiocarpa, A. koreana та A. concolor зi серед-шм балом (3), а найменш засухостшкими - A. cilicica та A. balsamea (4,66).
Таким чином, можемо констатувати, що дослщжуваш види роду Abies Mill. добре пристосоваш до Грунтово-кшматичних умов Захщного регюну Украши, мають висою декоративш влaстивостi та заслуговують на бшьш широ-ке застосування в озелененш населених пункпв. Останньому сприяе наявнють адаптованих до клiмaтичних умов регюну насшненосних дерев i насаджень.
Л1тература
1. Липа О.Л. Визначник хвойних рослин : навч. пос1бн. / О.Л. Липа, 1.С. 1вченко. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1993. - 187 с.
2. Кармазин Р.В. Интродукция голосеменных деревьев и кустарников в западных областях Украинской ССР : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук / Р.В. Кармазин. - Львов, 1970. - 39 с.
3. Кондратюк С.М. Дикоростуч1 хвойш Украши / С.М. Кондратюк. - К. : Вид-во АН УРСР, 1960. - 120 с.
4. Кохно Н.А. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине / Н.А. Кохно, А.М. Курдюк. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1994. - 184 с.
5. Криницький Г.Т. ¡нтродукщя ялищ велико!' в люи Карпат. / Г.Т. Криницький, Р.Ф. Ку-з1в, В.К. Зажа, Л.П. Руденко, Н.Ю. Бшун. - К. : Вид-во НМК ВО, 1991. - 50 с.
6. Крюссман Г. Хвойные породы : пер. с нем. / Г. Крюссман. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1986. - 256 с.
7. Маринич 1.С. Бюлопчш особливосп швшчноамериканських шпилькових у зв'язку з 1х культурою в Люостепу Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 03.00.05 - "Боташка" / I.C. Маринич. - К., 1999. - 18 с.
8. Пятницький С.С. Практикум по лесной селекции / С.С. Пятницький. - М. : Сельхоз. лит., журн. и плакаты. 1961. - 148 с.
9. Соколов С.Я. Современное состояние теории интродукции и акклиматизации растений / Тез. Совещан. по теории интродукции растений. - М.-Л., 1953. - С. 10-18.
10. Соколов С.Я. Деревья и кустарники СССР. Дикорастущие, культивируемые и перспективные для интродукции / С.Я. Соколов, Б.К. Шишкин. - М.-Л. : Изд-во Академии Наук СССР, 1949. - 464 с.
11. Черняк В.М. Культивована дендрофлора Волино-Подшля, перспективи ïï викорис-тання та збагачення / В.М. Черняк. - Тернотль : Вид-во ТНПУ, 2004. - 264 с.
12. Шиманюк А.П. Дендрология / А.П. Шиманюк. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. -264 с.
Мандзюк Р.И., Гузь Н.М. Современное состояние и семенная продуктивность редких видов рода пихта в Западном регионе Украины
Приведен анализ распространения интродуцированных видов Abies Mill. в Западном регионе Украины. Установлен семенной потенциал деревьев и показатели посев-
ных качеств семян. Проведена оценка засухоустойчивости и зимостойкости интроду-цированных видов пихт. Исследования подтвердили перспективы использования в Западном регионе Украины редких видов рода пихта в озеленении населенных пунктов.
Ключевые слова: род пихта, генотип, интродукция, вид, озеленение.
Mandzyuk R.I., Guz M.M. The seed production of rare species the fir today in the western region of Ukraine
The exotic species Abies Mill. spread in the western region of Ukraine. The seed potential of trees and the indicators of quality planting seed are established. A drought resistance and a winter-hardiness of introduced species the fir are evaluation. The study confirms the prospects of rare species the fir for planting of greenery in settlements in the western region of Ukraine.
Keywords: a genus fir, a genotype, an introduction, the species, a planting of greenery.
УДК 630*16-035.22:582.632.1(477.46) Викл. О.С. Остапчук;
ст. викл. С.С. Курка, канд. бюл. наук; ст. викл. Г.П. 1щук, канд. с.-г. наук;
магктр В.В. Мамчур - Уманський НУ садгвництва
ФОРМУВАННЯ ТРАВЯНО1 РОСЛИННОСТ1 П1Д НАМЕТОМ Л1СУ В УМОВАХ СВ1ЖО1 ГРАБОВО1 Д1БРОВИ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Дослщжено розвиток трав'яно! рослинност в культурах дуба звичайного (2иег-cus гоЬиг L.) в умовах свiжо! грабово! дiброви Правобережного Люостепу Украши. Визначено видовий склад, екоморфну i бюморфну структуру трав'яного покриву та динамжу змши 11 чисельност залежно вщ вжу насадження.
Ключовг слова: живий надГрунтовий покрив, суксеци, синузiя, ф^оценоз, еко-морфи, ценоморфи, трофоморфи, пгроморфи, хамеф™, гемжриптоф™.
Вступ. Формування трав'яно! рослинносп тд наметом люових порщ та дом1нуюче значення св1тлового режиму на склад та форму трав'яних вид1в зазначали у сво!х працях багато автор1в [1-5]. Ид наметом культур осв1тле-нють зменшуеться, що зумовлюе зм1ну видового складу трав'яних рослин, !х-ню структуру та розмщення.
З вжом змшюеться динамжа деревостану, вщбуваються суксецшт змши у люових ф1тоценозах. Процес з1мкнення крон свщчить про здатнють люових культур перемогти трав'яну рослиннють 1 створити люову обстановку на дшянщ. З1мкненють крон досягаеться як за рахунок культур дуба звичайного ("иегси5 гоЬиг Ь.), так 1 за рахунок природного поновлення супутшх порщ та чагарниюв.
Фггоценотична структура трав'яного покриву шсля головних рубань вщ-новлюеться значно швидше, нж сам деревостан, оскшьки змна трав'яного фгто-ценозу вщбуваетъся бшьш пришвидшеними темпами. НадГрунтовий покрив свь жих д1бров мае динам1чний характер, е комплексом трав'яних вид1в, який пройшов тривалу еволющю взаемопристосувань. Вш здатний вщновлюватися за умови повно! змши едифжатор1в, тобто пюля головних рубань [8, 9, 10].
Мета дослщження. Визначити видовий склад живого надГрунтового покриву, структуру та динам1ку його видово! змши, ряснють 1 клас життевосл, фенофазу та зустр1чнють. Дати екоморфну 1 бюморфну характеристику рос-
