CC BY
16
УДК 340:12
В. З. Чорнописька
кандидат юторичних наук, асистент кафедри цившьного права та процесу Навчально-наукового шституту права, психологи та шновацшно! освгш Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка",
Vika_Ch07@ukr.net
А. В. Баран
асистент кафедри теорп, юторп та фшософп права Навчально-наукового шституту права, психологи та шновацшно! освгги Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка"
М1ЖНАРОДНО-ПРАВОВ1 СТАНДАРТИ СОЦ1АЛЬНОГО ЗАХИСТУ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО В1КУ
© Чорнописька В. З., Баран А. В., 2019
Визначено особливост регулювання права оаб похилого вiку на сощальний захист на мiжнародно-правовому р1вн1, охарактеризовано основш м1жнародно-правов1 акти у цш сфер1. Серед мiжнародно-правових актiв, як мають значення для соцiального захисту оаб похилого вiку, названо таки загальна Декларацiя прав людини, Свропейська соцiальна хартiя, Мiжнародний план дш з проблем старiння, прийнятий Першою всесвiтньою асамблеею з проблем старшня у 1982 р., Принципи ООН стосовно лгтшх людей, Декларацiя з проблем старшня. Анашз мiжнародних докумен^в свiдчить, що 1х основна мета полягае у гарантуваннi кожнш людиш безпечноТ та гщноТ старостi, належноТ можливостi доступу осiб похилого вжу до товарiв та послуг, медичноТ допомоги, у забезпеченнi можливостi брати активну участь у житт сусшльства як повноправний його член.
Ключовi слова: соцiальний захист; люди похилого вжу; мгжиародно-правов1 стандарти; сощальш права; соцiальне забезпечення; мгжнародно-правов! акти; гiднiсть.
В. З. Чорнописька, А. В. Баран
МЕЖДУНАРОДНО-ПРАВОВЫЕ СТАНДАРТЫ СОЦИАЛЬНОЙ ЗАЩИТЫ ЛЮДЕЙ ПОЖИЛОГО ВОЗРАСТА
Определены особенности регулирования права пожилых людей на социальную защиту на международно-правовом уровне, дана характеристика основных международно-правовых актов в этой сфере. Среди международно-правовых актов, имеющих значение для социальной защиты пожилых людей, следует назвать такие: Общая декларация прав человека, Европейская социальная хартия, Международный план действий по проблемам старения, принятый Первой всемирной ассамблеей по проблемам старения в 1982 г., Принципы ООН относительно пожилых людей, Декларация по проблемам старения. Анализ международных документов свидетельствует, что их основная цель заключается в обеспечении каждому человеку безопасной и достойной старости, надлежащей возможности доступа пожилых людей к товарам и услугам, медицинской помощи, обеспечении возможности активно участвовать в жизни общества в качестве полноправного его члена.
Ключевые слова: социальная защита; пожилые люди; международно-правовые стандарты; социальные права; социальное обеспечение; международно-правовые акты; достоинство.
V. Z. Chornopyska
Institute law, psychology and innovative education Lviv Polytechnic National University Department of Civil Law and Procedure
Ph.D.
A. V. Baran
Institute law, psychology and innovative education Lviv Polytechnic National University Department of Theory, history and philosophy of law
Assistant Professor
INTERNATIONAL LEGAL STANDARDS FOR SOCIAL PROTECTION OF THE ELDERLY
The peculiarities of regulating the right of the elderly to social protection at the international legal level are defined, the main international legal acts in this field are described. Among the international instruments relevant for the social protection of the elderly are: the Universal Declaration of Human Rights, the European Social Charter, the International Aging Plan on Aging, adopted by the First World Assembly on Aging in 1982, the United Nations Principles the elderly, Declaration on Aging. The analysis of international documents shows that their main purpose is to guarantee every person a safe and dignified old age, adequate access to the goods and services of the elderly, medical care, ensuring the opportunity to participate actively in the life of society as a full member.
Key words: social protection; elderly; international legal standards; social rights; social welfare; international legal acts; dignity.
Постановка проблеми. Упродовж останшх десятирiч сощальна полггика переживае гло-бальну кризу, яка торкнулася ycix титв соцiально-економiчних систем - кра!н i3 розвиненою еко-номшою, постсощалютичних держав, що розвиваються. О^м внутршшх проблем рiзних систем сощально! полггики, значну роль вiдiграли новi чинники сyспiльного розвитку. Серед основних -глобалiзацiя економiки, яка супроводжувалась послабленням ролi нацiональних держав, поси-ленням впливу мiжнародних фiнансових iнститyтiв, транснащональних корпорацiй. Також один iз найглобальшших впливiв на сучасну соцiальнy полггику в розвинених та постсоцiалiстичних кра!нах, на ii завдання та потенцшш можливостi здiйснюють незворотнi демографiчнi змши, зо-крема старiння населення. Саме тому постае гостра необхщнють ютотних змiн з розширенням соцiальних послуг та удосконаленням, з урахуванням мiжнародного досвiдy, правового механiзмy соцiального захисту людей похилого вшу.
Укра!на входить до 30 найстарших кра!н свггу. Згiдно з нацiональним демографiчним прогнозом, на перюд до 2025 р. частка ошб вiком вiд 60 роюв становитиме 25 %, а у 2030 р. - понад 26 %. Ниш люди понад 60 роюв становлять 23 % населення кра!ни. Анатз стану лигах людей свщчить про те, що вони е сощально найнезахищенiшими категорiями населення, що потребують особливо! уваги з боку держави. Сьогодш в Укра!ш створено систему законодавства щодо сощаль-ного захисту людей старшо! вшово! групи, а саме: "Про основш засади соцiального захисту ветерашв працi та iнших громадян похилого вшу в Украш", "Про статус ветерашв вшни, гарантп !х сощального захисту", "Про соцiальний захист дней вшни", "Про жертви нацистських переслщувань", "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування", "Про реабiлiтацiю iнвалiдiв в Укра!ш". Зокрема, у сiчнi 2018 р. Кабшет Мiнiстрiв Укра!ни сво!м розпорядженням схвалив Стратегiю державно! полiтики з питань здорового та активного довголитя населення на перюд до 2022 р. В^м, незважаючи на грунтовне законодавче закрiплення соцiального захисту людей похилого вшу, його ключовi аспекти потребують модершзацп згiдно з мгжнародно-правовими стандартами.
Аналiз дослiдження проблеми. Проблеми надання соцiальних послуг особам похилого вшу неодноразово ставали пею чи шшою мiрою предметом вивчення багатьох учених, серед яких,
зокрема: В. С. Андреев, С. I. Астрахан, В. О. Ачаркан, Н. Б. Болотша, Н. О. Вигдорчик, В. М. До-гадов, М. Л. Захаров, А. Д. Зайкш, Р. I. 1ванова, А. А. Кархция, Л. I. Лазор, П. М. Марпев, О. С. Ма-чульська, I. В. Оклей, П. Д. Пилипенко, С. М. Прилипко, О. I. Процевський, В. Д. Ро!к, I. М. Сирота, Б. I. Сташюв, Г. В. Татаренко, С. Г. Тучкова, Я. М. Фогель, О. I. Холостова, Н. М. Хуторян, О. Г. Чутчева, О. М. Ярошенко та ш. Проте, попри широке коло розглянутих теоретичних та практичних питань, дос залишаеться актуальним пошук шляхiв розв'язання проблеми вдоско-налення механiзмiв надання сощальних послуг, визначення якюних критерив та методiв аналiзу надання таких послуг людям похилого вшу вщповщно до мiжнародно-правових стандарта.
Мета статт - на основi грунтовного аналiзу мiжнародно-правових актiв визначити основнi стандарти щодо соцiального захисту людей похилого вшу.
Виклад основного матерiалу. Пднють людини е однiею iз найважливших цiнностей, яка багатогранно й глибоко проникла у змют права. Впм, у контекстi сучасних процесiв модершзаци та глобалiзацil, коли межа мiж моральним та аморальним значно розмита, чпко простежуемо зневаж-ливе ставлення нашого соцiуму до таких найвищих цiнностей, як гiднiсть та честь. Розвиток цившзацп показуе, що честь та пднють, будучи за природою глибоко дiалектичними поняттями (взаемопов'язаними), поперемшно брали на себе роль лщера в системi соцiального ранжирування. В^м, у перiод демократичних перетворень домшуе у !х взаемодп гiднiсть, яка виражае загальну та фундаментальну закономiрнiсть сучасного громадянського суспiльства щодо сощально! цiнностi кожного його члена. Вщповщно до фiлософських поглядiв гiднiсть е сутнюною категорiею морально! свiдомостi, нерозривно пов'язаною iз моральними вiдносинами та моральною практикою, i займае центральне мюце в системi категорiй етики [1, с. 55].
Над дефшщею "пдносп" активно працювали рiзнi галузi науки: фiлософiя, психологiя, етика, право, проте з яких позицш не розглядали б цю категорiю, вона нерозривно пов'язана з щннютю людини, яка i е тiею спшьною особливiстю, що дае змогу не лише об'еднати вс !! визначення в один змют, а й виявити !! сутнють. В основi значення гiдностi - едине поняття, право на повагу якого закршлено за кожним iндивiдом. Статус пдносп як найвищо! соцiально! цiнностi вказуе на !! природне, культурне, суспшьне й особисте значення (значущiсть) для людини. Не випадково в юриспруденци зауважують, що визнання суспшьством пдносп особи означае певну оцiнку вшх моральних якостей, якими вона володiе, тому в Конституцi! Укра!ни й закршлено право "кожного" на повагу саме "його" пдносп.
Уважаеться, що на мiжнародному рiвнi презумпщю пдносп людини вперше закрiплено у ст. 1 Загально! декларацi! прав людини 1948 р.: "Ус люди народжуються вшьними i рiвними у сво!й гiдностi та правах" [2]. В^м, ще у преамбулi Статуту ООН 1945 р. одшею з головних щлей задекларовано, зокрема: "...затвердити вiру в основнi права людини, у пднють i цiннiсть людсько! особистосп" [3].
У нашому контекстi вагоме значення мае також стаття 22 Декларацп, в якiй пiдкреслено, що "кожна людина, як член суспшьства, мае право на соцiальне забезпечення i на здiйснення необхiдних для тдтримання !! гiдностi i для вшьного розвитку !! особи прав в економiчнiй, соцiальнiй i культурнш галузях за допомогою нацiональних зусиль i мiжнародного спiвробiтництва та вщповщно до структури i ресурсiв кожно! держави" [2]. Отже, вiд рiвня соцiального захисту населення, який е одшею iз визначальних ознак розвитку й сощально! стабшьносп будь-якого суспшьства, залежить сощальна безпека не тшьки окремо! особи, а й держави.
Важливим мiжнародним актом, що визначае норми регулювання становища людей похилого вшу в суспшьсга, е "Свропейська сощальна харпя", яку прийняла Рада Свропи 18 жовтня 1961 р. [4]. У ст. 23 задекларовано, що з метою забезпечення ефективного здшснення права ошб похилого вшу на сощальний захист уряди, яю тдписали Хартiю, будучи членами Ради Свропи, зобов'я-зуються, самостшно або ж у ствпращ з громадськими чи приватними iнституцiями, застосовувати вщповщш заходи щодо:
• "надання особам похилого вшу можливосп якомога довше залишатися повноцiнними членами суспшьства, шляхом: а) забезпечення достатшх ресурсiв, якi дозволяли б !м жити на задовiльному рiвнi та брати активну участь у суспшьному, сощальному та культурному життi; б) забезпечення шформацп про послуги та програми, яю дiють для ошб похилого вiку, а також про можливосп !хнього використання такими особами;
• надання особам похилого вшу можливосп вшьно обирати спосiб свого життя 1 незалежно жити у знайомому для них оточенш так довго, як вони забажають 1 зможуть, шляхом: а) забезпечення житла, пристосованого до !хшх потреб 1 стану здоров'я, або шляхом надання належно! допомоги для реконструкци !хнього житла; б) забезпечення медичного обслуговування та послуг, яких вимагае !хнш стан здоров'я;
• забезпечення особам похилого вшу, яю проживають у будинках для престарших, гарантш надання належно! допомоги iз повагою до !хнього особистого життя 1 гарантш учасп у прийняттi ршень, що стосуються умов життя у !хньому будинку для престарших" [4].
Отже, перспективними напрямами розвитку нащонального законодавства про сощальне забезпечення ошб похилого вiку через призму положень Свропейсько! соцiально! хартi! е: 1) фор-мування чiткого та узгодженого плану сощальних реформ та розвитку законодавства про сощальне забезпечення ошб похилого вшу; 2) формування единого, чггкого та узгодженого плану виконання Укра!ною мiжнародних соцiальних зобов'язань, а також iмплементацi! европейських сощальних стандарта; 3) гармошзащя соцiальних позищй iнститутiв державно! влади та громадянського суспiльства; 4) розроблення та впровадження практики европейських сощальних стандарта та гарантш ошб похилого вшу; 5) запровадження дiевого державного нагляду та контролю за до-триманням законодавства про сощальне забезпечення.
Держави - члени Ради Свропи 16 квггня 1964 р. тдписали "Свропейський кодекс сощального забезпечення" з метою сприяння !х соцiальному прогресу, розвитку систем сощального забезпечення, вщрахувань на сощальне забезпечення у кра!нах-членах. Зокрема, частина V цього кодексу стосуеться "допомоги по староста"; обставиною, за яко! вона надаеться, е перюд життя пiсля досягнення визначеного вшу [5].
Щцтримуючи европейську iнiцiативу, 16 грудня 1966 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла "Мiжнародний пакт про економiчнi, сощальш та культурнi права". У цьому акта закрiплено термш "соцiальне забезпечення", який означае одну iз форм соцiального захисту громадян та мшмальний обсяг економiчних, сощальних i культурних прав, що повинш гарантувати держави-учасницi: "держави, якi беруть участь у цьому Пакта, визначають право кожно! людини на сощальне забезпечення, включаючи соцiальне страхування" [6].
Втам, незважаючи на ратифшащю нашою державою Мiжнародного пакту про економiчнi, соцiальнi та культурнi права ще у 1973 р. та вщображення закрiплених у Пактi прав у Конститущ! Укра!ни 1996 р., питання сощального захисту та сощально! сфери життя укра!нщв загалом е гострою проблемою сьогодення. Проблеми реформування системи сощального забезпечення та, зокрема, пенсшно! системи, забезпечення пдного рiвня життя та справедливо! винагороди, реформування системи медично! та сощально! допомоги, встановлення адекватного розмiру вшх видiв державно! допомоги, захист прав швалщв, встановлення прожиткового мiнiмуму на рiвнi, нижчому вiд рiвня виживання, та багато шших питань соцiально! сфери потребують негайного обговорення та виршення [7, с. 106].
Питання сощальних проблем людей похилого вшу розглядала й Генеральна конференщя Мiжнародно! оргашзащ! пращ, зокрема у 1980 р. вона прийняла "Рекомендащю щодо лггшх працiвникiв". Дiя цього мiжнародного акта поширюеться на усiх працiвникiв лггнього вiку, втiм, за державами залишаеться право на самостiйне визначення вшово! категорi! працiвникiв. Вагоме значення мае 5 стаття цього документа, в якш визначено, що лiтнi пращвники мають право на рiвнi з шшими працiвниками можливостi, й у жодному випадку не можуть бути дискримшоваш з огляду на свш вш. Лiтнi особи повиннi мати доступ до працевлаштування з урахуванням !хнiх особистих можливостей, досвiду, квалiфiкацi!, право на оплачувану навчальну вщпустку, соцiальну допомогу. Зокрема, у статп 13 звернено увагу на потребу покращення умов працi, можливостi часпше
контролювати стан здоров'я, у разi потреби змшити ритм пращ. Державам-учасницям запро-поновано також рекомендацi! щодо тдвищення пенсiйного вiку та реалiзацi! заходiв щодо змiни сприйняття у суспшьств людей похилого вiку [8].
"Вщенський Мiжнародний план дiй з проблем старшня" (5-6 серпня 1982 р.) основною метою визначае "досягнення законодавчих гарантш економiчного та сощального забезпечення людей похилого вiку" [9]. У цьому документ передбачено рекомендацп щодо розв'язання основних проблем людей похилого вшу, таких як: здоров'я та харчування; забезпечення житлом та вщповщними умовами; гаранта доходiв i зайнятють [9]. Особливу увагу звернено на мудрють та знання людей похилого вшу, !х важливе значення для виховання молодого поколшня, осмислення юторп, духовного розвитку [9].
1 вересня 1989 р. чергова Свггова медична асамблея у Гонконзi прийняла "Декларащю стосовно поганого поводження з людьми похилого вшу" [10]. У декларацп медики акцентують на тому, що ставлення до людей похилого вшу проявляеться у формi фiзичного, психолопчного, фiнансового/матерiального, медичного поганого поводження та занедбаносп. Вiдтак визначено рiзнi причини тако! поведiнки: залежнють вiд iнших у процесi забезпечення догляду; вщсутшсть тiсних сiмейних зв'язюв; насилля в сiм'!; вiдсутнiсть фшансових джерел; психопатологiя тих, хто погано поводиться; вщсутшсть пiдтримки суспiльства; а також шституцшш чинники - низька зарплата та погаш умови роботи, що визначають песимютичний погляд на життя в осiб, якi доглядають за лигами людьми, а вщтак спричиняють байдуже ставлення до них [10].
Декларащя пiдкреслюе, що люди похилого вшу користуються такими самими правами, як кожен шший член суспшьства. Тому, якщо виникае тдозра про те, що старша людина не отримуе належного догляду у шм'! чи будинку для людей похилого вшу, лшар зобов'язаний вжити ушх необхщних заходiв щодо покращення ситуацп. Люди похилого вiку також не повинш мати жодних обмежень у виборi лiкаря. Гонконзька декларащя рекомендуе лшарям, якi опiкуються щею категорiею, докладати усiх зусиль для покращення догляду, залучаючи до ствпращ, окрiм медичних осiб, також представниюв служб соцiальних, юридичних, психiатричних шституцш [10].
14 грудня 1990 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла постанову про вщзначення 1 жовтня Мiжнародного дня ошб похилого вiку, а вщтак через рш (16 грудня 1991 р.) ухвалила "Принципи Оргашзацп Об'еднаних Нацiй стосовно лiтнiх людей", основний з-помiж яких - "зробити повноцiнним життя лiтнiх людей" [11].
У "Декларацп з проблем старшня", прийнятш 16 жовтня 1992 р., визначено основш стандарти щодо людей похилого вшу з рекомендащею внесення !х у нащональне законодавство держав та створення оптимальних умов для !х реалiзацi! [12]. Визначальними принципами повинш бути:
а) незалежнють - гаранта таких доходiв, якi забезпечать вшьний доступ осiб похилого вшу до житла, продукта харчування, медичного обслуговування;
б) участь - можливють активно! учасп ще! вiково! групи у суспшьному жигтi;
в) догляд - рiзнi його форми вщ наявностi догляду сiм'! та громади, в якш людина похилого вшу проживае, до користування послугами опшунських закладiв. Цей догляд повинен супроводжуватися дотриманням таких принцитв, як повага, пошанування гiдностi, переконань та потреб особи;
г) реалiзацiя внутрiшнього потенцiалу;
ж) гщнють - достойне життя, позбавлене як фiзичного, так i психологiчного тиску чи дискримшацп [13].
З метою ефективно! реалiзацi! цих принципiв Декларащя закликае мiжнародну спiльноту до низки заходiв, а зокрема:
а) сприяння реалiзацi! Мiжнародного плану дiй з проблем старшня;
б) забезпечення широко! популяризацп принцитв ООН щодо людей похилого вшу;
б) забезпечення наукових дослщжень, пщготовки кадрiв, технiчного сшвробггаицтва та обмiн iнформацiею з проблем старшня;
в) сприяння засобам масово! шформацп, якi б вiдiгравали ключову роль в шформуванш щодо проблеми старшня населення та сумiжнi питання, зокрема заходи з проведення 1 жовтня Мiжнародного дня ошб похилого вшу;
г) сприяння тому, щоб кра!ни-донори та кра!ни-одержувачi допомоги враховували проблеми лигах людей у !х програмах розвитку.
"Декларащя з проблем старiння" настшно закликае також пiдтримувати нацiональнi шщативи, пов'язанi iз проблемами старiння, у контекст нацiональних умов та особливостей певно! культури, а саме, щоб: вщповщшсть нацiональних стратегiй та програм в штересах лiтнiх людей розглядалася як частина загальних стратегш розвитку; особи старшого вшу розглядалися як члени суспшьства, яю роблять внесок у його розвиток, а не як тягар; старше i молоде поколшня ствпра-цювали в пошуку оптимального сшввщношення мiж традицiею i новаторством в економiчному, соцiальному i культурному розвитку; органи влади та вчеш спiвпрацювали у проведеннi досль джень, орiентованих на практичнi заходи; громадсьюсть була бiльш поiнформована та брала участь у розробленш та здшсненш програм i проектiв для ошб похилого вiку тощо [12].
На Всесвигай зустрiчi в штересах сощального розвитку в Копенгагенi 12 березня 1995 р. у тдсумкових документах (Декларацп та Програмi дш) глави держав i урядiв взяли на себе зобов'язання стосовно забезпечення сприятливших умов щодо стiйкого сощального розвитку, а також виявлення особливо! уваги до потреб та запита людей похилого вшу [14].
Формуючи подальшу шформащйну полпику змiни ставлення суспшьства до людей похилого вшу, ООН проголосила 1999 р. роком людей похилого вшу тд гаслом "Розвиток суспшьства для вшх вшових груп" [15, с. 4].
Мадридський мiжнародний план дш з питань старшня (2002 р.) розроблено з метою визнання надзвичайно важливо! рол^ яку люди похилого вiку вдаграють в суспiльствi, та гарантування най-старiшiй вiковiй групi населення в усьому свт можливостей безпечного й достойного проживання, продовження активно! рiвноправно! участ в життi суспiльства. Основш теми, якi вiдображенi в документу такi: безпека життя; повноправна, ефективна участь у сощальному, економiчному, поль тичному життi держави; реалiзацiя творчого потенщалу; гарантування дотримання економiчних, сощальних i культурних, громадянських i полпичних прав людей похилого вiку, з лшвщащею вiково!, гендерно! та будь-яко! iншо! форм дискримiнацi!; надання медично! допомоги i пiдтримки. Цього самого року Укра!на взяла на себе зобов'язання, вказаш у Мадридському мiжнародному планi дiй щодо старiння [17].
Вщ 2008 р. в системi ООН введено практику унiверсального перюдичного огляду (УПО), який органiзовуе Рада ООН з прав людини, щоб перевiрити стандарти та практики стосовно забезпечення реалiзацi! прав людини в державах-членах ООН. Один раз на чотири роки уряди готують Нащональну доповщь на цю тему, разом з тим, альтернативу !й подають громадсью оргашзацп. В кра!нах Захщно! Свропи у реалiзацi! законодавства та здшсненш заходiв щодо людей похилого вшу ютотну роль вiдiграють низка неурядових оргашзацш, якi створили Свропейську платформу людей похилого вiку. До Платформи належить 140 шституцш, !! основна мета -налагодження сшвпращ мiж органiзацiями, обмiн досвiдом, а також фшансова допомога з боку Свропейсько! комiсi!.
Люди похилого вшу повинш мати змогу говорити вщ власного iменi, у суспiльному дiалозi виступати як партнери, а вщтак постае потреба у змiнi ставлення сощуму до них. Пiдвищення життевого вiку повинно з радiстю сприймати суспшьство, тому актуалiзуеться боротьба з дискримшащею людей похилого вiку, що потребуе збiльшення волонтерського потенцiалу для пращ з ними.
Висновки. Отже, аналiз мiжнародного законодавства показуе, що ниш людей похилого вшу свггове сшвтовариство розглядае як позитивний чинник суспшьства, а не тягар. Зпдно з мiжна-родними стандартами люди похилого вшу е повноправними та повнощнними членами суспшьства, мають право на пошанування свое! пдносп, право на працю вщповщно до власних квалiфiкацiй та можливостей, право на вщповщне пенсшне забезпечення, а отже, цший пакет прав i обов'язюв, що визначенi законодавством. Втiм, практика показуе протилежне, тому держава повинна створити уш умови, щоб люди похилого вшу могли бути якомога довше активними членами суспшьства, в якому категорично заборонена будь-яка дискримшащя людини похилого вшу.
Перспективними напрямами розвитку законодавства про сощальне забезпечення людей похилого вшу е: 1) формування чпкого та узгодженого плану сощальних реформ та розвитку законодавства про сощальне забезпечення людей похилого вшу; 2) формування единого, чггкого та узгодженого плану виконання Укра!ною мiжнародних сощальних зобов'язань, а також iмпле-ментащ! европейських сощальних стандарта; 3) гармошзащя сощальних позицш шститута державно! влади та громадянського сустльства; 4) розроблення та впровадження практики европейських сощальних стандарта та гарантш щодо людей похилого вшу; 5) тдвищення ефек-тивност та дiевостi механiзмiв реалiзацi!, правово! охорони усiе! системи соцiальних прав людей похилого вшу; 6) розвиток новпнього законодавства про сощальне забезпечення людей похилого вшу, його систематизащя та кодифшащя з урахуванням мiжнародно-правових актiв; 7) органiзацiя належного мониторингу дотримання та реалiзацi! европейських сощальних стандарта щодо людей похилого вшу; 8) запровадження дiевого державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про сощальне забезпечення людей похилого вшу; 9) розвиток дiевих та доступних механiзмiв захисту порушених сощальних прав людей похилого вшу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Ашимов О. I. Пднють i честь: !х сутнють як найвищих соцiальних щнностей людини. Ывденноукрагнський правничий часопис. 2014. № 3. С. 55-58. 2. Загальна декларащя прав людини 1948 р. База даних "Законодавство Украгни" / ВР Украгни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 3. Статут ООН 1945 р. База даних "Законодавство Украгни' / ВР Украгни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_010 4. Свропейська сощальна хартiя. База даних "Законодавство Украгни' / ВР Украгни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_062 5. Свропейський кодекс сощального забезпечення. База даних "Законодавство Украгни' / ВР Украгни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_329 6. Мiжнародний пакт про економiчнi, соцiальнi та культурш права. База даних "Законодавство Украгни' / ВР Украгни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_042 7. Федорова А. Л. Мiжнародний пакт про економiчнi, соцiальнi та культурнi права як складова ушверсально! системи захисту прав людини. Актуальна проблеми м1жнародних в1дносин. 2011. Вип. 96(1). С. 104-109. 8. Рекомендащя щодо лигах пращвниюв. База даних "Законодавство Украгни ' / ВР Украгни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_089. 9. Вщенський Мiжнародний план дiй з проблем старшня. База даних "Законодавство Украгни' / ВР Украгни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_870 10. Декларацiя стосовно поганого поводження з людьми похилого вшу. База даних "Законодавство Украгни' / ВР Украгни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/990_043. 11. Принципи Органiзацi! Об'еднаних Нащй стосовно лiтнiх людей. База даних "Законодавство Украгни' / ВР Украгни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_314 12. Декларащя з проблем старшня. База даних "Законодавство Украгни' / ВР Украгни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_510 13.Принципи ООН стосовно людей похилого вшу. База даних "Законодавство Украгни' / ВР Украгни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_314. 14. Копенгагенська декларащя про сощальний розвиток. База даних "Законодавство Украгни' / ВР Украгни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_505 15. Тюптя Л. Т., 1ванова I. Б. Соцiальна робота: Теорiя i практика. Ки!в: ВМУРОЛ "Укра!на", 2004. 408 с. 16. Резолющя Генерально! Асамбле! ООН "Подальшi шщативи в iнтересах соцiального розвитку". База даних "Законодавство Украгни ' / ВР Украгни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_c58. 17. Мадридський мiжнародний план дш з питань старiння. База даних "Законодавство Украгни' / ВР Украгни. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/NT2322.html
REFERENCES
1.Anisimov O. I. Gidnisf i chesf: yix sutnisf yak najvy^shhy^x social^ny^x cinnostej lyudy^ny^ [Dignity and honor: their essence as the highest social values of man]. South Ukrainian Law Journal. 2014.
No 3. pp. 55-58. 2. ZagaVna deklaraciyaprav lyudy^ny" 1948 r. [Universal Declaration of Human Rights 1948]. The Legislation of Ukraine. Verkhovna Rada of Ukraine. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015. 3. Statut OON1945 r. [UN Charter 1945] The Legislation of Ukraine. Verkhovna Rada of Ukraine. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_010 4. Yevropejs^ka sociaVna xartiya [European Social Charter]. The Legislation of Ukraine. Verkhovna Rada of Ukraine. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_062 5. Yevropejs^ky^j kodeks sociaVnogo zabezpechennya [European Social Security Code]. The Legislation of Ukraine. Verkhovna Rada of Ukraine. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_329 6. Mizhnarodny^j pakt pro ekonomichni, sociaVni ta kuVturni prava [International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights]. The Legislation of Ukraine. Verkhovna Rada of Ukraine. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_042. 7. Fedorova A. L. Mizhnarodny^j pakt pro ekonomichni, sociaVni ta kuVturni prava yak skladova universaVnoyi sy^stemy^ zaxy^stu prav lyudy^ny [International covenant on economic, social and cultural rights as a component of the universal system for the protection of human rights]. Actual problems of international relations. 2011. No. 96 (1). pp. 104-109.
8. Rekomendaciya shhodo litnix pracivny^kiv [Recommendation for older workers]. The Legislation of Ukraine. Verkhovna Rada of Ukraine. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_089.
9. Videns^ky^jMizhnarodny^jplan dij zproblem starinnya [Vienna International Aging Action Plan]. The Legislation of Ukraine. Verkhovna Rada of Ukraine. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/995_870 10. Deklaraciya stosovno poganogo povodzhennya z lyud^my" poxy^logo viku [Declaration on the ill-treatment of the elderly]. The Legislation of Ukraine. Verkhovna Rada of Ukraine. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/990_043 11. Pry^ncy^py^ Organizaciyi Obyednany^x Nacij stosovno litnix lyudej [United Nations Principles on the Elderly]. The Legislation of Ukraine. Verkhovna Rada of Ukraine. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_314 12. Deklaraciya z problem starinnya [Declaration on Aging]. The Legislation of Ukraine. Verkhovna Rada of Ukraine. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_510. 13. Pry^ncy^py^ OON stosovno lyudej poxy^logo viku [United Nations Principles on the Elderly]. The Legislation of Ukraine. Verkhovna Rada of Ukraine. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_314 14. Kopengagens^ka deklaraciya pro sociaFnyy rozvy^tok [The Copenhagen Declaration on Social Development]. The Legislation of Ukraine. Verkhovna Rada of Ukraine. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_505. 15. Tyuptya L. T., Ivanova I. B. SociaVna robota: Teoriya iprakty^ka [Social Work: Theory and Practice]. Kyiv: IMUROL Ukraine, 2004. 408 p. 16. Rezolyuciya GeneraVnoyi Asambleyi OON "PodaVshi iniciaty^vy" v interesax sociaVnogo rozvy^tku ' [UN General Assembly resolution on "Further initiatives for social development"]. The Legislation of Ukraine. Verkhovna Rada of Ukraine. Available at: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/995_c58 17. Madry^ds^ky^j mizhnarodny^j plan dij z py tan" starinnya [Madrid International Agenda for Action on Aging]. The Legislation of Ukraine. Verkhovna Rada of Ukraine. Available at: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/NT2322.html
Дата надходження: 18.11.2019р.
